Міністерство освіти і науки України УО Краматорської міської ради Навчальний відділ Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Кафедра природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання ММО вчителів природничих дисциплін Краматорських загальноосвітніх шкіл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ

БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. КРАМАТОРСЬК, 2021

УДК 796.01

 

Навчально-методичний посібник. Використання інноваційниї технологій на уроках біології та хімії. [навчально-методичний посібник]. – Краматорськ, 2021. –  99с.

 

УКЛАДАЧІ:

Кожемякіна О.В., керівник ТГ вчителів природничих дисциплін Краматорських загальноосвітніх шкіл, учитель географії і біології Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради.

Прасолова Н.Ф., учитель хімії Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради.   

 

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Бурцева Ю.О., і.о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук

Гундарева Г.В., завідувач відділу природничих дисциплін, методист вищої кваліфікаційної категорії 

 

В навчально-методичному посібнику подано матеріали про сучасний урок біології та хімії. Посібник містить методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології та хімії, питання впровадження інноваційних технологій на уроках біології та хімії в умовах модернізації освіти, систему уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів. Розкрито особливості застосування нових технології на уроках біології та хімії, їх значимість для формування самоосвітньої компетентності, спонукання до самонавчання та професійного саморозвитку. Навчально-методичний посібник рекомендований вчителям природничого циклу та студентам під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність впровадження інноваційних технологій

 

 

Рекомендований до друку засіданням навчального відділу ДОІППО

(протокол №3 від 14 січня 2021 року)

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на навчально-методичний посібник «Використання інноваційниї технологій на уроках біології та хімії»

 

 

Надзвичайно високі темпи розвитку біології та хімії в останньому десятилітті супроводжуються швидко зростаючим числом її в житті людини. Вони не тільки залишаються теоретичнми основами охорони здоров’я і сільського господарства, але й відкривють можливості розвитку нових галузей промисловості, нові перспективи в техніці. Все це вимагає вдосконалення біологічної та хімічної освіти на всіх рівнях. При цьому особливо важливе значення набуває вивчення біології та хімії в школі.

На сучасному етапі у викладанні біології та хімії особлива увага приділяється оволодіння учнями традиційними методами наукового пізнання навколишнього світу: теоретичного й експериментального, що не завжди цікаво дітям з низькою пізнавальної активністю. Сучасні діти все менше звертаються за інформацією до книг, а намагаються отримати її з комп’ютера. Використання нових інформаційних технологій у курсах біології та хімії значно піднімає рівень навченості при низькій мотивації учнів. Одним з достоїнств застосування мультимедіа технології в навчанні є підвищення якості навчання за рахунок новизни діяльності, інтересу до роботи з комп’ютером.

Застосування комп’ютера на уроках біології та хімії може стати новим методом організації активної і осмисленої роботи учнів, зробивши заняття більш наочним і цікавими. Уроки із застосуванням комп’ютерних систем не замінюють вчителя, а, навпаки роблять спілкування з учнем більш змістовним, індивідуальним і діяльним.

Комплекти педагогічних програмних засобів дозволяють довести до учнів величезний потік інформації. При цьому у школярів розвивається зорова пам’ять, акцентується увага на важливих об’єктах за рахунок фрагментальной подачі матеріалу. При роботі використовуються переваги інформаційних технологій, що полягають у поєднанні відразу декількох компонентів: тексту, малюнка, анімації, звукового супроводу та інших елементів. До найбільш ефективним формами подання матеріалу з біології та хімії, слід віднести мультимедійні презентації. Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Презентація дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, уникнути формального підходу до проведення уроків.

Ця форма дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпної структурованої інформації в алгоритмичній порядку. У цьому випадку використовуються різні канали сприйняття учнів, що дозволяє закласти інформацію не тільки в фактографическом, але і в асоціативному вигляді в пам’ять учнів. Мета такого подання навчальної інформації – формування в школярів системи уявних образів.

Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров’я дітей. Крім того, при наявності принтера вони легко перетворюється в тверду копію. У шкільному віці найбільш висока потреба учнів до змагання, що підвищує пізнавальний інтерес, спонукає до роботи з поглибленого вивчення матеріалу, до пошуку чогось нового. Ці завдання не можуть бути вирішені тільки на уроці, так як вимагають застосування форм і методів, які не вкладаються в жорсткі рамки навчальних занять. Формою їх реалізації є позакласна робота, що поєднується з інформаційними технологіями, що веде до безперервного вдосконалення знань, уміння самостійно поповнювати їх і застосовувати на практиці.

Використання комп’ютера в навчальному процесі дає можливість накопичити в банку даних необхідний дидактичний матеріал: варіанти контрольних, екзаменаційних, самостійних робіт; добірку завдань, вправ та тестів у бланочном варіанті. Використання оргтехніки полегшує підбір індивідуальних завдань для учнів, знімає дефіцит у забезпеченні школярів навчальними посібниками. Останнім часом спостерігається масове впровадження Інтернету в шкільну освіту. Збільшується кількість інформаційних ресурсів з усіх предметів і з біології та хімії в тому числі.

Не можна не сказати про значення Інтернету для самоосвіти вчителя і використання найбагатших ресурсів мережі для підготовки до уроків. Причому не варто відмовлятися від відвідування англомовних сайтів, так як на них можуть бути дуже цікаві ілюстрації, які можна зберегти та використовувати при створенні мультимедійних презентацій. Застосування інформаційних технологій дозволило підійти до питання навчання біології та хімії з якісно нової сторони.

Використання нових інформаційних технологій дозволяє істотно підвищити інтерес дітей до навчання, а, отже, і поліпшити якість знань учнів.

Аналіз інноваційної діяльності показує, що в практиці в основному впроваджуються   технології,   серед   яких   можна   виділити: особистісно- орієнтоване  навчання  та  виховання,  громадянську  освіту, профільне  навчання, технологію  групової  навчальної  діяльності,  теорію  рівневої  диференціації навчання,   психолого-педагогічне   проектування   соціального   розвитку особистості  учнів,  інформаційні  технології,  здоров’язберігаючі  технології навчання,  проективне  навчання,  теорію  проблемного  навчання,  інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію  навчання  як  дослідження,  технологію  гуманізації  педагогічної діяльності,  трансформацію  педагогічних  ідей  В.О.Сухомлинського  в  практику роботи  загальноосвітніх  навчальних  закладів,  розвиток  критичного  мислення, технологію  комплексно-цільового  управління  закладом  освіти,  теорію  ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамот.

В навчально-методичному посібнику подано матеріали про сучасний урок біології та хімії. Посібник містить методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології та хімії, питання впровадження інноваційних технологій на уроках біології та хімії в умовах модернізації освіти, систему уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів. Розкрито особливості застосування нових технології на уроках біології та хфмфї, їх значимість для формування самоосвітньої компетентності, спонукання до самонавчання та професійного саморозвитку. Навчально-методичний посібник рекомендований вчителям природничого циклу та студентам під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність впровадження інноваційних технологій.

РЕЦЕНЗЕНТ: Юлія Бурцева,  і.о. ректора Донецького обласного

                                                     Інституту післядипломної педагогічної

                                                     освіти,  кандидат педагогічних наук

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Методичні основи використання інтерактивних технологій

1. Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та біології
2. Формування творчих компетентностей учнів на уроках хімії та біології методами інтерактивного навчання

РОЗДІЛ 2. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках хімії та біології

Використання гри для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії та біології

1. Групова діяльність учнів на уроках хімії
2. Розвиток творчих здібностей учнів методом проектної діяльності та дискурсивних методик

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів. Реформування освіти в Україні в найближчі роки передбачає її перебудову з метою впровадження в освітню практику таких технологій, які б створили максимально сприятливі умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявлення та активного використання його індивідуальних особливостей у навчальній діяльності [2].

Видатний психолог ХХ століття наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавші: «Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?». Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань.

  Реформування шкільної освіти має на меті зробити її більш якісною шляхом забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Таке складне завдання можна вирішити шляхом використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають мультимедійні технології. Вони відкривають нові, ще недостатньо досліджені можливості вдосконалення навчальної діяльності.

Сучасний розвиток науки, в тому числі і природничої, неможливий без інформаційної культури особистості. Саме інформаційна культура виступає як предмет, приладдя та результат соціальної активності кожної людини. Вона відображає характер і рівень інформаційної взаємодії в суспільстві, тобто рівень розвитку інформаційних технологій, що пов’язаний із перетворенням інформації.  Для учнів інформаційна культура сьогодні – це уміння працювати із прикладним програмним забезпеченням, це глибоке проникнення в суть процесів опрацювання інформації, це основа формування ІКТ-компетентності [1].

Одним з напрямків модернізації системи навчання є удосконалення методів і форм навчання. Всім відомо, що освіта має бути орієнтована на забезпечення самовизначення особистості, створення умов для самореалізації. В цьому зв’язку в навчальній діяльності повинні використовуватись такі методи навчання, які будуть сприяти самореалізації тих, хто навчається. Це можливо при таких умовах: наявність групової роботи, взаємодія тих, хто вчиться між собою, з вчителем, з навчальною інформацією.

Цим умовам відповідає використання інтерактивних методів навчання, які представляють собою систему правил організації продуктивної взаємодії, які представляють собою систему правил організації продуктивної взаємодії між собою тих, хто навчається, при якій відбувається засвоєння нового досвіду, отримання нових знань і надається можливість для самореалізації особистості.

Значення інформації в сучасному суспільстві постає на перший план, тому учні повинні опанувати інформаційні технології, уміння одержувати, а також критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію. Саме цим і пояснюється актуальність вибраної теми.

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Отже, потрібно формувати не лише вузько навчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості. В. Сухомлинський зазначав, що саме від нас, дорослих, залежить, чи відчує дитина - романтику, красу пізнання.

На цей час практично кожний учитель хімії застосовує в своїй діяльності нетрадиційні форми навчання школярів, а саме використовує інтерактивні методи На мій погляд це пов’язане зі становленням нового стилю мислення вчителів, що орієнтуються на ефективне рішення освітньо-виховних задач в умовах більш ніж скромної кількості предметних часів та посилення самостійної творчо-пошукової діяльності школярів.

Інтеракція позначається, як здатність взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким-небудь. Вперше термін «інтеракція» був застосований в назві теорії символічного інтеракціонізму, що спиралися на ідеї Г. Блумера, Ч. Кулі, Г Зиммель.

Проблемою інтерактивних технологій в науково-педагогічному колі займаються багато фахівців. Всі вони розглядають дані технологіїї в контексті особистісто-орієнтованого підходу до навчання. В працях К.О.Баханова, О.Л.Глотова, К.Ф.Нор, О.М.Пєхоти, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун, Г.П.П'ятакова, Г.А.Цукерман, О.Г.Ярошенко інтерактивні технології розглядаються як засіб формування основних ключових компетентностей, що відповідає завданням Державного Стандарту базової освіти. [3]

Методи навчання, що передбачають пошукову пiзнавальну діяльність розглядаються психологами і педагогами як найвища форма самостійної дiяльностi. Зокрема, це дiяльнiсть, пов'язана з перенесенням набутих прийомів розумових дiй, навичок навчальної роботи, засвоєних знань у новій ситуації та їх перебудові у ходi використання знань (М.О.Менчинська, Д.М. Богоявленський,Е.М.Кабанова-Меллер, В.Ф.Паламарчук та ін.), знаходженням нових знань про природу i суспiпьство вiдомими способами та нових шляхiв пошуку цих знань (I.Я.Лернер, П.І.Підласистий, M.I.Maxмутов,О.М.Матюшкiн та ін.). природно, що ступiнь самостiйностi учнiв при цьому може бути рiзним залежно вiд їхніх iндивiдуальних особливостей i характеру самих завдань. Закономiрностi застосування методiв навчання у процесі вивчення білогії досліжувалися багатьма педагогами i методистами: B.C. Анісімовою, О.Т. Бровкіною, А.Е. Богоявленським, Є.П.Бруновт, М.М.Верзіліним, В.I.Кузнецовою, A.C.Moлісом, Г.М.Муртазiним, Л.В.Ребровою та іншими. [4]

Метою даної роботи є поглиблене вивчення інтерактивних методів навчання.  Для досягнення даної мети визначені такі цілі: 

1. Розглянути інтерактивні методи навчання; 
2. Вивчити практичні застосування всіх рівнів інтерактивного навчання; 
   Дослідження має два розділи, які розкривають тему і мету роботи.

Методологічною основою даної роботи є використання описового порівняльного, та аналітичного методів.  Тема інтерактивних методів у навчанні вивчена досить добре.  Джерельною базою послужив, як власний досвід педагогічної практики, так і дослідження педагогів з даної теми. 

Об'єктом дослідження є інтерактивні форми і методи навчання біології  та хімії у цілісному педагогічному процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Методичні основи використання інтерактивних технологій

1.          Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та біології

 

Основною формою організації навчальної діяльності практично в усіх країнах світу є класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах науково технічного прогресу, вона перестала задовольняти проблему суспільства в освіті й потребує вдосконалення. Причиною цього стало як закономірне і неминуче зростання обсягу загальноосвітніх знань, що підлягають обов'язковому засвоєнню, так і зміна вимог суспільства до освіти. Критика класно-урочної системи найчастіше пов'язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашнім завданням і уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров'я школярів. Тому все частіше використовуються нетрадиційні форми навчання. Для активізації навчальної діяльності учнів слід використовувати нестандартні уроки, інтерактивні методи або ігрові моменти.

Інтеракція позначається, як здатність взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким-небудь. Вперше термін «інтеракція» був застосований в назві теорії символічного інтеракціонізму, що спиралися на ідеї Г. Блумера, Ч. Кулі, Г Зиммель.

Інтерактивні методи навчання мають ряд особливостей, які потрібно враховувати в реальній навчальній діяльності. По-перше, активна взаємодія учасників освітнього процесу. В даному випадку взаємодія розуміється як «стосунки між людьми, коли вони в процесі вирішення спільних завдань, впливаючи один на одного, доповнюють один одного, успішно вирішують ці завдання». При цьому «відбуваються зміни в кожному з цих суб’єктів, і в тих об’єктах, на яких спрямована взаємодія». По-друге, використання інтерактивних методів навчання передбачає наступну логіку навчальної діяльності: мотивація – формування нового досвіду – його усвідомлення через застосування – рефлексія. Формування нового досвіду здійснюється з врахуванням вже наявного, створення проблемних діалогічних ситуацій, утворюються на основі суперечностей, що виникають, народження нових пізнавальних мотивів та інтересів. По-третє, інтерактивні методи характеризує робота в малих групах на основі кооперації та співпраці. По-четверте, інтерактивні методи навчання засновані на ігрових формах навчання, при яких проявляється акумуляція і передача соціального досвіду, створюються умови для більш повної реалізації особистості тих, хто навчається.

Спроби класифікації інтерактивних методів навчання різноманітні: Л.Н.Вавилова, Т.Н.Добриніна, Е.Я.Голант, О.А.Голубкова, В.В.Гузєв та інші.

Розглядаючи різні класифікації інтерактивних методів, потрібно відмітити ряд проблем: по-перше, ще досі не було виявлено жодної повної класифікації інтерактивних методів навчання. По-друге, нема чіткого розмежування між інтерактивними та активними методами навчання, одні і ті ж види відносять як до активних, так і до інтерактивних. По-третє, наявні класифікації інтерактивних методів навчання не відбивають такої особистісної функції, як самореалізація.

Г.С.Харханова класифікує інтерактивні методи на основі формування мотивації конфлікту на три групи, в залежності від спектра можливостей: інтерактивні методи навчання з широким, середнім і вузьким спектром можливостей.

Е.Я.Голант вперше класифікує методи навчання за мірою включеності тих, хто навчається в навчальну діяльність. Пасивні методи навчання називаються нею «нетрудові методи готових знань», активні методи – «інтенсивні, активно-трудові».

О.А.Голубкова, А.Ю.Прилепо класифікують інтерактивні методи навчання на основі їх комунікативних функцій, розділяючи їх на 3 групи: дискусійні методи (діалог, групова дискусія та аналіз життєвих ситуації); ігрові методи (дидактичні ігри, творчі ігри, втому числі ділові, рольові ігри, організаційно діяльні сні ігри, контрігри); психологічні група інтерактивних методів.

Т.С.Паніна, Л.Н.Вавилова класифікують інтерактивні методи навчання на три групи: дискусійні (діалог, групова дискусія, розбір ситуацій з практики); ігрові (дидактичні творчі ігри, в тому числі ділові, рольові ігри); тренінгові.

Нажаль, ні одна із цих класифікацій не відбиває такої особистісної функції, як самореалізація особистості. Тому була вжита спроба систематизувати інтерактивні методи навчання в контексті самореалізації особистості тих, хто навчається. Отже всі інтерактивні методи навчання вчені пропонують розділити на три великі групи на основі середовищ взаємодії: учень – учень – вчитель, учень – комп’ютер – вчитель, учень – навчальний підручник – вчитель.

В середовищі «учень – учень – вчитель» пропонують виділити ігрові та неігрові інтерактивні методи навчання.

Ігрові інтерактивні методи навчання включають: імітаційні методи, до яких відносяться ролеві ігри, що підрозділяються на ігри-драматизації і ролеві дискусії; навчальні ділові ігри, що включають операційні та імітаційні ділові ігри. Неімітаційні ігрові інтерактивні методи навчання представлені: дослідницькими діловими іграми; кейс-методами; проектними методами; організаційно-діяльнісними іграми (організаційно-розумові, моделюючі, проектні гри); аналізом конкретних ситуацій (аналіз мікроситуацій, аналіз ситуаций-ілюстрацій, аналіз ситуацій-проблем, розбір і обговорення конкретного матеріалу, вивчення передового досвіду і обмін знаннями); тренінговими методами.

Неігрові інтерактивні методи навчання представлені методами діалогічноїї взаємодії: дебати, диспути, відкриті форуми, різні види дискусій («Круглий стіл», проблемна дискусія, експрес-дискусія, «Акваріум», «Навчаючись вчусь», текстова дискусія). А також методами автентичного оцінювання досягнень учнів (портфоліо).

1.          Формування творчих компетентностей учнів на уроках хімії та біології методами інтерактивного навчання

Реформування системи освіти в Україні — справа сьогоднішнього дня результатами навчання в цій системі визнаються рівень навчальних досягнень та компетентності учнів.

Групи компетентностей розподілилися так:

• Соціальна -13 %;
• Полікультурна -11 %;
• комунікативна -31%;
• інформаційна -34 %;
• саморозвитку і самоосвіти -4 %;
• продуктивної творчої діяльності -7 %.

Запропоновано формулу компетентності. Які її основні складові? Компетентність - це мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення. Але механізм досягнення такого результату залишається поки що не розробленим і видається доволі складним.

У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до життя - то просто гаяти його. Учитель може формувати компетентності учнів засобами свого предмета.

Слід пам'ятати, що формування компетентностей учнів зумовлені реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.

Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь за рахунок:

• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
• задоволення запитів та потреб школяра;
• засвоєння продуктивних знань, умінь;
• розвитку потреби поповнювати знання протягом усього життя;
• виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві;
• усвідомлення того, що головним є не предмет, якого навчаємо учнів. а особистість. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета;
• виділення достатньої кількості часу на виховання активності. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства;
• постановки учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням;
• допомоги учням в оволодінні найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчання їх учитися;
• усвідомлення того, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці;
• привчання учнів думати та діяти самостійно, стежити за способом та формою висловлення думки учнів;
• вивчення та врахування життєвого досвіду учнів, їх інтересів, особливостей розвитку;
• слідування за останніми науковими досягненнями зі свого предмета.

Мета навчального процесу полягає у вихованні особистості з високим рівнем освіченості й культури, здатної до творчості, бо все наше життя — творчий процес.

Всі групи компетентностей можна охарактеризувати як творчі. [2]

Але як же досягти гарного результату, коли в учнів значною мірою згасає інтерес до навчання? Питання формування пізнавальних інтересів учнів, пошук шляхів мотивації у навчанні — одна з головних про­блем у шкільній освіті сьогодні. Навчальна діяльність учнів відбувається більш успішно, якщо в них розвинені позитивне ставлення до навчання, пізнавальний інтерес, є потреба в одержанні знань, умінь і навичок. Пізнавальний інтерес має пошуковий характер, позитивно виливає не лише на процес і результат діяльності, але й на протікання психічних процесів мислення, уяви, пам'яті, уваги, які набувають особливої активності та спрямованості. Для більшої зацікавленості потрібно звертати увагу вчителя на створення ситуації успіху для всіх учнів без винятку. Усім цим вимогам відповідають інтерактивні методи навчання.

Більш детально зупинимося на одному з них — діловій грі. Цей метод використовую в роботі, його із задоволенням і цікавістю сприймають учні.

Ділова гра є однією з форм інтерактивного методу навчання. Ця форма поєднує елементи навчання та виховання, враховує пізнавальні та творчі інтереси дітей. Подібні уроки можна проводити два-три рази на семестр, оскільки вони потребують витрат навчального часу, а головне – значних творчих і організаційних зусиль. Чималу роль тут відіграють моменти театралізації.

Вимоги до організації:

• обов'язковий добровільний поділ дітей класу на групи, кожна група виконує своє завдання;
• залучаючи дітей, учитель повинен чітко визначити дидактичну мету для кожної групи, показати напрям роботи;
• спершу діти можуть не впоратися, тому їх слід навчити працювати творчо;
• учитель повинен допомагати в пошуку науково-пізнавальної літератури, розробці оформлення, демонстрації;
• якщо можна, до гри слід включити всіх учнів класу, особливо «непомітних» дітей, щоб підвищити їх рівень самооцінки, впевненості в собі;
• слід навчити дітей не лише збирати інформацію, але й уважно слухати, аналізувати матеріал;
• дитина на уроці може реалізуватися і як актор, і як глядач, який слухає й аналізує, і як учитель, що навчає інших;
• під час уроку реалізуються міжпредметні зв'язки.

Урок обов’язково завершується обговоренням та визначенням ставлення до теми уроку.

Тут поєднуються традиційні та нетрадиційні принципи навчання. Урок дозволяє вивчити матеріал наочно, доступно, свідомо, активно включаючи в роботу учнів з різним рівнем підготовки. Важливим моментом є емоційність, художнє оформлення зайняття. Під час проведення ділової гри існує можливість використати на уроці місцевий матеріал, проблеми свого регіону, що краще запам'ятовуються.

Сьогодні змінилося соціальне замовлення суспільства до освіти. Школі потрібно здійснити перехід від людини знаючої до людини, яка вміє. Набутий досвід дозволяє кожному учневі на уроках хімії самореалізуватися, знайти себе в маленькому ділі, прожити ситуацію успіху, і щоб потім не розгубитися у великому житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках хімії та біології

1.          Використання гри для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії та біології

 

Одним із засобів виховання інтересу учнів до різноманітних видів навчальної діяльності та досягнення їх пізнавальної активності на уроках є ігри. Раніше вважалося, що ігри можна використовувати тільки у молодшій школі, а у старшій лише проводити позакласні заходи: хімічні вікторини, розв'язування кросвордів, змагання у вигляді КВК.

У наш час ігри набувають більшого значення, вони розглядаються як вид діяльності, як форма організації учнів та метод навчання. З допомогою гри можливе досягнення міцного засвоєння учнями знань З предмета та набуття умінь їх використання. [1]

Під час проведення тематичного оцінювання з хімії та біології у 7—8 класах ми вже протягом останніх двох років використовуємо КВК як форму уроку. Ця форма проведення атестації учнів з вивченої теми дала змогу ввести диференціацію, тому що обов'язковими завданнями є тестування та конкурс-розминка. За умови правильних відповідей у цих завданнях учні отримують відповідно 5 та 1 бал. А інші конкурси дозволили підвищити активність, самостійність та творчість учнів.

Залежно від теоретичного матеріалу я використовую різноманітні конкурси:

• Конкурс емблем;
• «Презентація»;
• «Таємна скринька»;
• «Хто швидше розв'яже задачу»;
• «Ерудити»;
• «Хімічний експеримент;
• «Естафета»;
• «Мозкова атака»;
• «Домашнє завдання»;
• «Знайди мене».

Найбільше нашим учням подобаються конкурси емблем, «Презентація» та «Таємна скринька», тому ми більш детально зупинемося саме на них.

Метою проведення конкурсу емблем є розвиток в учнів уміння презентувати хімічні речовини у вигляді малюнка на основі властивостей га застосування. Конкурс емблем тісно пов'язаний з конкурсом «Презентаці», під час якого учні повинні розповісти про хімічну речовину, що вивчається в темі.

Наприклад, під час вивчення теми «Метали» команди мали назви «Золото», «Алюміній», «Срібло». Тому намалювали на емблемах ті вироби, які виготовляються з цих металів, або мінерали, у вигляді яких ці метали поширені у природі. Емблеми до назв команд учні не лише малюють фарбами, а й виготовляють з допомогою комп'ютерів, що сприяє розвитку навичок роботи з ним.

Під час проведення конкурсу «Презентація» учням пропонується представити свої команди у віршованій формі або у формі тексту з розповіддю про назву команди

Підготовка до конкурсу «Презентація» спонукає учнів до роботи (додатковою літературою, до пошуку цікавих фактів. А це розвиває зацікавленість у здобутті нових знань, розширює кругозір. Віршована форма проведення презентації дозволяє учням більш детально вивчити властивості та застосування хімічних речовин, для найточнішого відображення їх у віршах.

Дл проведення конкурсу «Таємна скринька» ми використовуємо інтегровані задачі, що містять інформацію міжпредметного характеру. Для розв'язування таких вправ учні використовують знання із різних галузей: хімії біології, географії та життєвого досвіду учнів.

Щоб учні змогли без проблем розв’язувати задачі з хімічними речовинами, під час вивчення теми ми використовуємо таку форму роботи, як підготовка невеликих повідомлень на 2-3 хвилини. У цих повідомленнях учні висвітлюють всю додаткову інформацію про ці речовини. Вона береться з додаткової літератури у бібліотеках, а також з Інтернету.

Таким чином, згадані нами вище конкурси розв'язують проблему підвищення якості навчально-виховного процесу, розвитку самостійності й творчої активності учнів у навчанні та підготовці їх до самостійного здобуття знань. [10]

1.          Групова діяльність учнів на уроках хімії та біології

Система навчання в сучасній школі перестає бути орієнтованою тільки на рівні «знання» і «розуміння». Учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, висвітлювати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати і відстоювати власну думку.

Головною особливістю групової форми організації навчання є те, що процес засвоювання та застосування знань відбувається у спільній діяльності. Порівняно з індивідуальною роботою за схемою «вчитель — учень» внутрішньогрупова співпраця щодо виконання тих самих завдань підвищує її ефективність майже на 10 %.

Крім того, групова, форма орієнтації навчання одночасно допомагає виконати три основні завдання навчально-виховного процесу:

• конкретно-пізнавальне, що пов’язане з безпосередньою навчальною діяльністю, де учні обмінюються думками, надають допомогу в розв’язанні того чи іншого питання, засвоюють навчальний матеріал, набувають умінь та навичок застосовувати набуті знання на практиці;
• комунікативно-розвивальне, у процесі якого виробляються основні навички спілкування всередині та за межами групи, вміння вислухати думку іншого та висловлювати свою думку стисло, логічно, конкретно;
• соціально орієнтоване, що виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціальної особистості в суспільстві.

На сучасному етапі навчання методистами, вчителями-практиками, науковцями розроблено чимало групових форм інтерактивного навчання. До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього колективу.

Кейс-технологія. В основі назви розглянутого методу лежить латинський термін «казус». Він перекладається як незвичайний, заплутаний випадок. За іншою версією, це назва утворена від англійського case - портфель, валізку. Кейс-технологія в освіті - це ряд певних навчальних ситуацій, які спеціально розроблені на базі фактичного матеріалу для подальшого їх розбору в межах навчальних занять. У процесі розгляду цих ситуацій на наших уроках, учні освоюють командну роботу, вчаться аналізувати, приймати оперативні управлінські рішення.

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Розглянемо деякі з них, що використовуються мною на уроках хімії та біології. [8]

Мікрофон. Різновидом загально групового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Дану технологію ми, зазвичай, використовуємо на уроках засвоєння нових знань

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Таким прийомом ми користуємося майже завжди для перевірки домашнього завдання.

Мозковий штурм. Відома «атака» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Перед виконанням завдання учнів ознайомлюють з правилами мозкового штурму. Найчастіше застовую під час проведення уроків-ігор, уроків-дебатів

Кроссенс-технологія. Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів». Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенса на уроці різноманітне. Ми пропонуємо учням кроссенс - технологію як творче домашнє завдання. Окрім цього дану технологію на уроці ми використовуємо
при формулюванні  теми і мети уроку, при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації, при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу, а також при підведенні підсумку роботи на уроці (включити як  рефлексію). Інколи ми повністю будуємо урок у формі  кроссенса.
    Робота з кроссенсом нам подобається найбільше, оскільки відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми.  Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету. 

Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів. [6]

Ажурна пилка («Мозаїка»). Дана технологія використовується нами для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Карусель. Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію на уроках хімії та біології я застосовую для:

• збирання інформації з будь-якої теми;
• інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань;
• розвитку вміння аргументувати свою позицію.

Клас об’єднується у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися). Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли «карусель» робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми. Завдання варіантів складені так, що ніби продовжують одне одного. Діти можуть контролювати відповіді однокласників, доповнювати, узагальнювати. Вкінці уроку коригуємо діяльність учнів у групі, оцінюємо відповіді дітей під час презентації того чи іншого завдання.

 

2. Розвиток творчих здібностей учнів методом проектної діяльності та дискурсивних методик

Для успішного активного життя в суспільстві в епоху інформаційних і комунікаційних технологій майбутньому поколінню необхідні навички критичного мислення, конструктивний підхід до вирішення завдань, вміння залучати необхідну інформацію для досягнення конкретних цілей. Ці навички можна застосовувати в різних сферах діяльності, а їх виробленню та формуванню сприяє використання на уроках і в позаурочній діяльності проективних та дискусивних методик, серед яких найбільш еяективними є: методика «За-проти», інтелектуальна гра «Дебати», метод проектів. [7]

При вивченні теми «Віруси. Роль в природі й житті людини».  Ми використовуємо інтелектуальну гру «Дебати».

Перевагами технології «Дебати» в порівнянні з іншими, на мою думку, є:

• формування критичного мислення учнів
• диференціація змісту навчального матеріалу
• забезпечення індивідуалізації навчальної діяльності
• різноманітність форм і методів навчання
• формування функціональної компетентності учнів

Дебати - це ефективний засіб навчання, нова педагогічна технологія, що зумовлює застосування методики дебатів на уроках природничого циклу (біологія, географія, природознавство і т.д.) [6.3] Хід уроку-дебатів можна побачити на прикладі вивчення теми «Віруси. Роль в природі й житті людини»

Метод проектів -  спонукає учня виявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікабельні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загальнонавчальними вміннями, здатність до самоосвіти й самоорганізації. Проектній діяльності може передувати «мозковий штурм», у процесі якого постануть нові цікаві для учнів проблеми. У процесі здійснення проекту учні синтезують знання, інтегрують інформацію суміжних дисциплін, шукають більш ефективні шляхи розв'язання задач проекту, спілкуються одне з одним спільна діяльність реально демонструє широкі можливості співробітництва, у ході якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов'язки, виявляють власну компетентність.

Для нас  проекти є практичним утіленням отриманих знань і вмінь під час виконання групової роботи. Мета виконання проектів – організація самостійної дослідницької роботи учнів під час вивчення біології, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи, окреслення інтересів.
   Саме під час виконання проектів здійснюється особистісний і діяльнісний підхід учнів до навчання. Проектний метод -  це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається ця технологія, - самостійність, діяльність, результативність.

Застосування таких інтерактивних технологій навчання на уроках хімії та біології дають змогу орієнтуватись на особистість учня як на суб’єкта навчання, не привчати учня до єдино правильних істин, до одноманітного бачення світу, а розвивати в дітей прагнення мислити під час розв’язання проблеми. Під час використання цих технологій на уроках природничих дисциплін, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті.

Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно себе відчувати в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій діяльності. Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості творчої, конкурентоспроможної, здатної самостійно здобувати знання і застосовувати їх, приймати нестандартні рішення. Наше завдання як педагогів – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо.

Використовуючи інтерактивне навчання на уроках хімії та біології, ми переконалися, що воно дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. [9]

Щоб інтерактивне навчання було ефективним, на наших уроках(географії, біології та хімії) ми використовуємо наступні прийоми:

• даємо завдання дітям для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
• відбираємо до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;
• під час виконання самих вправ даємо учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;
• на одному занятті використовуємо одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
• дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;
• проводимо швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Для контролю за ходом навчання ми завжди дотримуємося таких вимог:

• глибоко вивчаємо і продумуємо матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
• старанно сплановуємо і розробляємо заняття: визначаємо хронометраж, ролі учасників, готуємо питання і можливі відповіді, виробляємо критерії оцінки ефективності заняття;
• мотивуємо учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошуємо очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;
• передбачаємо різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштовуємо їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.

Ми вважаємо, що кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. Інтерактивне навчання природничих дисциплін здійснюється на наших уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів.

Як педагоги, ми завжди користуємо висловом відомого китайського філософа Конфуція:

«Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.»

На наших уроках ми активно застосовуємо обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників.

В результаті аналізу інтерактивних технологій ми дійшли висновку, що необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

           

Інформаційно-комунікативні технології на уроках біології

 

При вивченні біології в школі на сучасному етапі урок не повинен бути обмеженим підручником, класною дошкою та вчителем. За сучасними вимогами навчального стандарту традиційна форма уроку не зможе дати учням такого об’єму інформації, як урок з використанням інформаційних технологій.

Адже нові технологізовані покоління дітей потребують нових форм подання навчального матеріалу.

Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів. Безперервна співпраця в тандемах «учитель – учень» і «учень – учень». При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу. «Інтерактив» у перекладі з англійської «inter» - взаємний, «act» - діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії.

Кажуть, нове – це добре забуте старе. В історії освіти в Україні вже були спроби використання методик, що ґрунтуються на принципах взаємного навчання. В 20-ті роки минулого століття, епоху масштабного реформування освіти, в школах вводили бригадно-лабораторний і проектний методи, випробовували роботу в парах змінного складу, екскурсії і практику на виробництва. Все це було передовим словом у радянській та світовій педагогіці [3].

Уже пізніше розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70 – 80-х років Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання. Однак, на жаль, у радянських школах використання таких методів було швидше винятком, ніж правилом.

Тим часом у Західній Європі і США групові форми навчання, можна сказати, сіялися і колосилися. З кожним роком методики розвивались і вдосконалювались. Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує вражаючі результати.

У схемі, відомій під назвою «Піраміда навчання», вражаючі данні: лекція гарантує п’ять відсотків засвоєння викладеного матеріалу, читання - 10, дискусійні групи вже – 50, а навчання інших чи практичне застосування знань – 90 відсотків [5].

Набагато важливіше, хоча значно важче навчити дитину, ніж просто розповісти, звично «відчитати» урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Мозок – не відеомагнітофон, щоб автоматично записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він працював, його треба ввімкнути – ввімкнути в процес навчання розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:

«Те, що я чув, я забуваю.

  Те, що я бачу, я пам’ятаю.

  Те, що я роблю, я розумію»

 

Теоретико – методологічні підходи до втілення інноваційних технологій

 

Досі школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Навіть у вузькій галузі неможливо одній людині знати все. Для цього є довідники, комп’ютери з великими обсягами пам’яті. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології.

Повторюючи високі слова про права людини, рівність і свободу, ми забуваємо про те, що дитина в класі лишається «одиницею навчального процесу». Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Таке нововведення – не данина молоді й не самоціль. Це лише простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі.

Біологія як предмет природничого циклу має на меті формувати цілісний світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже важливо розглядати шкільну біологію як компонент у загальній системі освіти та забезпечувати на уроках цього предмета реалізацію цілей загальної середньої освіти [6].

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно-розвиваючого навчання суттєво змінюється режисура уроку.

Зодчий будує храми та палаци. Композитор пише музичні твори, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із дітьми.

Основним завданням нині є модернізація освіти. Здатність сприймати зміни і творити їх – це найважливіша характеристика способу життя людини у ХХІ столітті. Освіта має набути інноваційного характеру, тобто постійно змінюватися, доповнюватися, удосконалюючи вміння і навички. Адже знання, які здобуває учень, мають велике значення, і це не єдиний критерій. Поряд із цим існує потреба розвитку здатності учня до самостійного засвоєння знань: навчати вчитися, формувати уміння так чи інакше здобуті знання застосовувати у практичній діяльності. Сприяє досягненню поставлених завдань зміна стосунків між вчителем та учнем [7].

Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і вимагає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо учнів за результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не змушувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Я вважаю, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності та вміння.

 

ДОДАТОК 2

 

Формування

життєвих компетентностей учнів

на уроках біології та географії шляхом

інтеграції інноваційних педагогічних технологій

 

 

 

Освіта, яка не вчить жити успішно

в сучасному світі, не має ніякої цінності.

Роберт Кійосакі

Концепція загальної середньої освіти проголошує: «Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти всіх дітей шкільного віку».

Сьогодні, як ніколи раніше, перед школою стоїть проблема виховання свідомої людини з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності.

Тому сьогодні перед вчителем встає проблема не тільки «чому учити», але і «як учити», тобто проблема організації ефективних форм навчальної діяльності.

Біологія займає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона формує в учнів уявлення про наукову картину світу, формує їх світоглядну позицію і життєві переконання, дає можливість експериментувати, висувати і доводити наукові гіпотези. Але все це буде можливим лише в тому випадку, якщо в учнів у процесі навчання буде сформований інтерес до знань, інтерес до предмету. Пізнання – праця, що вимагає великої напруги.

Тому необхідно виховувати у дітей силу волі, уміння долати труднощі, щепити їм відповідальне ставлення до своїх обов’язків – всі ці якості, безперечно, стануть в нагоді їм в майбутньому.

От чому головна задача вчителя не просто озброїти учнів певною сумою біологічних знань, а сформувати у них таке емоційне відношення до цих знань, яке надалі забезпечить їх активне сприйняття і засвоєння, тобто сформувати життєві компетентності засобами біології як навчального предмету.

Ключова компетентність – це системна властивість особистості: цілісна, ієрархічна, динамічна система здатностей (або окремих компетенцій), яка дозволяє людині свідомо і творчо визначати та здійснювати власне життя, розвивати свою індивідуальність, розбудовувати життєвий ціннісно-нормативний простір, вирішувати складні життєві завдання, набувати і виконувати соціальні ролі.

Компетенція – готовність учня використовувати засвоєнні знання, навчальні уміння і навички, а також способи діяльності в житті.

У Державному стандарті базової та повної середньої освіти виокремлено такі групи ключових (життєвих) компетентностей:

•       Соціальні (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві) – брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити із життєвих ситуацій.
• Полікультурні – не тільки оволодівати досягненнями культури, а й розуміти та поважати людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас.
• Комунікативні – вміння спілкуватися усно й письмово рідною та іноземною мовами.
• Інформаційні – вміння одержувати, осмислювати, обробляти та використовувати інформацію з різних джерел.
• Саморозвитку і самоосвіти – потреба й готовність вчитися впродовж всього життя.
• Продуктивної творчої діяльності – вміння творчо підходити до розв’язання життєвих проблем, отримуючи при цьому максимальний результат.

Біологічний та географічний  компоненти освіти забезпечують засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної та географічною  картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології та геогафіх у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології та геогафії як наук та їх значення у забезпеченні існування біосфери й людства.

Завданням учителя в процесі навчання стає заохочення учня до активної пізнавальної діяльності, допомога йому в пізнаванні самого себе, формування мотивації постійного самовдосконалення.

Щоб сформувати особистість як єдине гармонійне ціле, необхідно залучати її до участі у найрізноманітніших видах діяльності.

Активна діяльність – одна з основних умов формування компетентностей.

Активність стимулює шлях розвитку особистості, концентрує увагу учнів на життєвих обставинах, стратегію виховання самостійного досвіду. Саме таку діяльність забезпечують інноваційні педагогічні технології.

Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Дитя вимагає діяльності безупинно і стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю». Тому я і звернулася до питання запровадження нових освітніх технологій, які спрямовані на всебічний розвиток дитини.

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку критичного мислення тощо.

Соціальна компетентність

Соціальна компетентність пов’язана з готовністю учнів брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства.

Формування соціальної компетентності учнів на уроках біології та геогафії  може здійснюватися шляхом:

1. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров’я.
2. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.
3. Залучення учнів до природоохоронних заходів («Первоцвіт», «День Довкілля», «День Землі» тощо).
4. Використання групових форм навчання.
5. Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.
6. Надання учням можливості вибору форми тематичного оцінювання, рівня завдань, групи для виконання лабораторних та практичних робіт.

Полікультурна компетентність

Полікультурна компетентність стосується розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо.

На уроках біології та географії формування полікультурної компетентності учнів може здійснюватися шляхом:

1. Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей.
2. Використання в процесі викладання біології елементів народознавства.
3. Створення презентацій про рослини, страви з них, про смакові уподобання різних народів.
4. Використання завдань, спрямованих на формування здорового способу життя учнів.
5. Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних та географічних об’єктів чи явищ.
6. Використання наочних засобів – картин відомих художників.
7. Проведення профорієнтаційної роботи.
8. Характеристика зв’язку природи та культури, значення природничих дисциплін для розвитку цивілізації.

Комунікативна компетентність

Комунікативна компетентність передбачає освоєння важливого в роботі й суспільному житті усного та писемного спілкування, володіння кількома мовами.

На уроках біології та географії формування комунікативної компетентності учнів може здійснюватися таким шляхом:

• забезпечення розвитку монологічного мовлення учнів через проведення усного опитування: аналізу та самоаналізу відповіді, учнівських повідомлень, захист творчих робіт, проектів, доповідей, висування гіпотез;
• забезпечення розвитку ділового мовлення через проведення: бесід, взаємоопитування, диспутів, семінарів, конференцій, обговорювання проблем в групі;
• забезпечення розвитку писемного мовлення учнів через написання повідомлень, рефератів, казок;
• проведення цілеспрямованої роботи з біологічними та географічними термінами з метою їх запам’ятовування і свідомого використання – мнемонічної вправи, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв’язків.

 

 

 

Інформаційна компетентність

Інформаційна компетентність зумовлена зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачає оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію.

Використання нових інформаційних технологій на уроці має ряд позитивних моментів: розширюються методи та засоби навчання, полегшується сприймання інформації, в учнів з’являється додаткова мотивація до навчання, у ході опрацювання інформації учні виконують низку логічних операцій, вчаться критично мислити тощо. Викладання біології та географії з використанням нових інформаційних технологій передбачає:

1. Розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.
2. Стимулювання використання додаткової літератури.
3. Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.
4. Використання комп’ютерних програм («Курс біології», «Курс географії», «Репетитор з біології», «Репетитор з географії» тощо) як джерел інформації.
5. Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології та гографії («Discovery», «Animal Planet», «Жива природа» тощо).
6. Використання проекторів при підготовці учнями доповідей, семінарів.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку

Компетентність самоосвіти та саморозвитку пов’язана з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійній діяльності, так і в особистому та суспільному житті. У ході формування цієї компетентності вчитель ставить такі завдання:

1. Розвивати навчальні навички учнів як умову раціональної організації їхньої самоосвітньої діяльності.
2. Забезпечити розвиток організаційних умінь і навичок визначення мети діяльності та планування роботи з її реалізації.
3. Формувати адекватні логічні 

Роль учителя полягає у тому, щоб допомогти учням самостійно вчитися, вказуючи прийоми, методи набуття знань, організуючи роботу із самоосвіти, навчаючи учнів раціональних умінь творчого використання знань у подальшій пізнавальній діяльності.

Компетентність продуктивної творчої діяльності

Творчі завдання – це поєднання пізнавальних та розумових завдань. В процесі викладання природничиї дисциплін використання творчих завдань дає змогу перевірити вміння учнів оперувати вже набутими знаннями та водночас вчить самостійному пошукові нових знань і способів діяльності.

На уроках біології та географії формування компетентності продуктивної творчої діяльності учнів здійснюється шляхом:

• проведення нестандартних уроків;
• залучення до науково-дослідної роботи;
• стимулювання самостійного складання задач, тестів, ребусів, питань до теми;
• використання нетрадиційних домашніх завдань;
• реалізації творчих робіт та проектів;
• проведення позакласної роботи з предметів.

З учнями старших класів можна проводити різноманітні ігри, які найліпше розвивають логічне мислення, вміння аналізувати, синтезувати й узагальнювати інформацію, робити висновки, застосовувати набуті знання для вирішення нестандартних ситуацій, розв’язувати проблемні завдання.

Здоров’язберігаючі компетентності

Важливим складником шкільної освіти є формування в учнів здоров’язберігаючих компетентностей, які включають в себе свідоме ставлення до власного життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки.

Для впровадження компетнтнісного підходу до навчання на основі здоров'язберігаючих компетентностей учителеві треба вирішити такі завдання:

• зняття навчального перевантаження школярів, що призводить їх до перевтоми, шляхом впровадження активних форм і методів навчання;
• організація фізичної активності учнів, профілактика гіподинамії (фізпаузи);
• формування правильних оглядів на здорове харчування;
• запобігання шкідливому впливу на здоров'я чинників, що безпосередньо пов'язані з навчальним процесом (профілактика шкільних хвороб);
• охорона і зміцнення психічного здоров'я (запобігання шкільним стресам, поширення серед учнів шкідливих звичок);
• формування культури здоров'я учнів і компетентності педагогів з питань основ здоров'я і здоров'язберігаючих технологій.

При формуванні ключових (життєвих) компетентностей учнів у своїй роботі практикую використання інноваційних технологій. Умовами їх використання є: створення психологічного клімату на уроці, наявність соціальних навичок, уміння учнів спілкуватися, бажання вчителя спілкуватися з учнями  «на рівних».

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації.

     У своїй педагогічній практиці використовую технології колективно – групового навчання: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Дерево рішень»,          «Навчаючи – вчуся», «Ажурна пилка», «Асоціативний кущ».

      Надаю перевагу роботі учнів у групах, тому застосовую різні методи кооперативного навчання: «Два - чотири - всі разом», «Ротаційна трійка», «Карусель», «Акваріум», «Робота в парах».

      Коли виникає потреба вирішити проблему через дискусію, застосовую «Метод «Прес», «Дебати», «Займи позицію».

Для того, щоб навчання було радісним, а бажання самовдосконалення лишалося, завжди використовую технології створення ситуації успіху, саморозвитку, навчання як дослідження, педагогіки співробітництва, проблемного навчання, ігрові технології навчання.

На всіх етапах уроку можна використовувати інноваційні форми роботи:

• організаційний момент: психологічне налаштування (створює довірливу атмосферу);
• актуалізація опорних знань, вмінь: міні-проекти – сенкани (мобілізують знання, виявляють рівень усвідомлення матеріалу, продукують творче начало), презентація проектів (розвивають самостійну пізнавальну діяльність), розподіл за певними критеріями (зацікавлюють, розвивають мислення, формують комунікативні вміння), закінчити думку (розвивають самодостатність, впевненість, логічне мислення);
• вивчення нового матеріалу: випереджувальні завдання (розвивають креативність під час визначення форми представлення інформації), проектні роботи (стимулюють інтерес до проблеми, розвивають дослідницькі вміння), міні-тренінги (змінюються внутрішні установки учасників, з’являється позитивний досвід ставлення до себе, оточуючих та світу взагалі), рольові ігри (формуються навики активно-позитивного спілкування), групова робота (стимулює до внутрішньої пізнавальної активності, саморозвитку);
• закріплення: складання таблиць, схем, діаграм (формує творчий підхід, виявляє рівень засвоєння матеріалу), моделювання за заданими параметрами (демонструє глибину знань, підкреслює індивідуальність);
• рефлексія: короткі висловлювання, незакінчені речення (забезпечують зворотній зв'язок між усіма учасниками процесу, прогнозують наслідки діяльності, формують самооцінку, виявляють очікування), сигнали (повідомляють про реальний стан справ);
• релаксація: розслаблення (зняття емоційного напруження), усмішка (позитивні емоції), дотягнутися до зірок (підтримують задоволення від праці). похвала (додає впевненості).

Важливо зазначити те, що використання інноваційних педагогічних технологій потребує нових структурних елементів уроку: психологічне налаштування, рефлексія, релаксація та ін.

  Переконалась, що застосування інноваційних технологій є результативнішим, в порівнянні з пасивними методами навчання:                                                                  

• у учнів краще розвиваються комунікативні вміння і навики;
• вони навчилися краще працювати в команді, прислухатися до думки кожного;
• діти удосконалили вміння шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найпереконливіші аргументи;
• розвиваються творчі прагнення дитини, креативність, підвищується впевненість у своїх силах;
• я розкрила для себе нові можливості професійного зростання.

 

Мотивація навчальної діяльності

 

Серед біологів відомий такий жарт: якщо вас питають, до якого типу належить тварина, відповідайте: «До членистоногих!». І з імовірністю 80% ви вгадаєте. Як ви думаєте, чому?

Справді, в усій різноманітності тваринного світу членистоногі становлять понад 80%. І ця цифра не остаточна. Кожного року вчені відкривають понад 8 тисяч нових видів членистоногих. Хто знає, що це за тварини? (Мухи, жуки, раки, кліщі, павуки…)

Чому тварин цього типу так назвали? (Кінцівки членистоногих справді членисті, тобто поділені на сегменти). Все тіло членистоногих вкрите твердою хітиновою кутикулою, яка недостатньо гнучка і зовсім не розтягується. Отже перед цими тваринами постали дві проблеми. Як же рухаються і ростуть членистоногі?

Щоб мати змогу рости ці тварини час від часу линяють, тобто скидають стару оболонку і вирощують нову. Ростуть, поки нова оболонка не затвердіє. А щоб розв’язати проблему руху, вони винайшли принцип, покладений людиною в основу… лицарських обладунків! Тобто їх кінцівки сегментовані, що дає гнучкість і твердість.

Актуалізація опорних знань

Зараз прошу Вас попрацювати в малих групах. Перше завдання використаємо як актуалізацію Ваших опорних знань. Вам треба навести порядок в групах, тобто систематичних категоріях. Встановіть послідовність, починаючи з найбільшої.

Отже Ви дізналися, що тип Членистоногі має три класи: Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи.

Вправа «Слово-магніт»

Пропоную наступне завдання, яке називається «Слово-магніт».

Подивіться на малюнок, назвіть, що Ви перед собою бачите (метелика, рака, павука).

 Пропоную Вам написати клас Членистоногих, до якого підходить Ваш малюнок. Напишіть це слово в центрі малюнка великими літерами і озвучте, будь ласка (Ракоподібні, Павкоподібні і Комахи). А тепер навколо Вашого малюнка напишіть ще 5-6 слів, які притягуються до Вашого ключового слова, як до магніту.

Такий метод асоціацій використовую на будь-якому етапі уроку.

Назвіть, будь ласка, свої слова (Зачитують)

А тепер пропоную Вам скласти невеличкий текст, використовуючи всі слова, які Ви написали. А темою Вашого тексту буде ключове слово, яке написане в центрі малюнка.

Завдання такого типу пропоную учням 6-9 класів. На етапі систематизації або закріплення набутих знань завдання можна змінити. Учні знають план, за яким ми складаємо загальну характеристику певного класу або виду тварини. Використовуючи цей план, учні складають розповідь про певну тварину.

План характеристики виду тварин (або класу)

1. Чисельність.
2. Середовище життя.
3. Будова тіла.
4. Опорно-рухова система.
5. Травна система.
6. Кровоносна система.
7. Дихальна система.
8. Нервова система.
9. Видільна система.
10.  Статева система та розмноження.
11.  Представники. Які серед них занесені до Червоної книги?

Характеризувати можна і рослину, і певну систему органів чи орган окремо. Таке завдання можна виконати і кожному учню самостійно, можна попрацювати в групі, в парах, тобто на розсуд учителя.

Бачу, що групи готові, і хочу послухати результати роботи.

Протягом уроку учні поповнюють свої знання і складають повні характеристики класів тварин.

 

Малюнки

Наступне завдання: на картках зображені малюнки. Їх треба розподілити по класам і записати тільки цифри. Підказка, що лежить у Вас на столі – це знання учнів, якими вони користуються.

Виконуючи завдання, учні обов’язково звертають увагу на всі ознаки певних класів тварин, які вивчили.

 

Творчі завдання

Наступні завдання, які я пропоную виконати в кожній групі, творчого характеру. Уважно прочитайте завдання, обговоріть його в групі і дайте відповідь. На це 2 хвилинки.

В своїй роботі часто використовую проблемно-пошукові завдання, питання або задачі. Таке завдання я запропонувала групі «Комахи». Групі «Ракоподібні» треба знайти помилки в листі від барона Мюнхгаузена. А групі «Павукоподібні» скласти синквейн про павуків.

Всі ці завдання збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу. Такі вправи спонукають дітей критично, образно мислити, робити висновки, спонукають до аналізу, синтезу, розвивають творчі здібності.

Прошу групи виступити. Зачитайте завдання і відповідь.

 

Приведу  приклади методик та технологій які використовую під час викладання географії.

Кожен етап уроку має свої особливості, а тому пропоную коротко розглянути складові уроку, з використанням своїх методик та технологій.
 

1.              ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Від того як налаштуєш учнів на роботу на початку уроку – залежить кінцевий результат.

Щоб налаштувати учнів або переключити їх з попереднього уроку (біології, фізики, математики) на географію я використовую  наступне:

Зайшли учні до класу, привіталися, але вони не поспішають сідати на свої місця, так як їм потрібно назвати «ПАРОЛЬ», тобто певні терміни і поняття, які вони вивчали на попередньому уроці чи уроках. Учні називають термін і сідають на свої місця. Бувають ситуації, коли один – два учні не можуть відповісти – їм допомагають однокласники (не будуть же їхні друзі стояти цілий урок). Цей метод можна використати у 6 – 8 класах.

Уявимо себе учнями 7 класу, де ми продовжуємо вивчати  тему «Африка» і нам потрібно назвати поняття, які стосуються безпосередньо африканського континенту: (пустеля, Сахара)

ГЕОГРАФІЧНА ЕСТАФЕТА – використати можна як в середніх так і старших класах. Суть полягає в чому. Кожен ряд отримує Естафетний аркуш, на якому потрібно, наприклад 

• Вказати до якого океану належить той чи інший об’єкт номенклатури Світового океану;
• «країна – столиця; столиця – країна» - учні отримують перелік країн в одній колонці аркуша, а в іншій потрібно вказати їх столиці. Учні по черзі передають естафетний лист наступним учасникам естафети.
• «річка – материк», учні отримують перелік річок -  потрібно вказати материк, якому вони належать. 

Таких естафетних завдань можна придумати багато. Навіть можна просто скласти перелік географічних понять з даної теми і визначити потім переможця естафети.

ГЕОГРАФІЧНА АБЕТКА - учні на кожну літеру алфавіту повинні назвати географічні об’єкти ( по одному).

 

 А – Азовське море

 Б – Босфор (протока)

 В – Волга (річка)

 Г – Говерла (гора)

 Д – Дніпро (річка)

 Е – Етна (вулкан)

 Є – Єнісей (річка)

 Ж – Жовті води (місто)

Учнів ми налаштували  на роботу на уроці географії, переходимо до наступного етапу
 

2.               АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ - 

                  Відтворення раніше засвоєних знань

Використовую наступні прийоми:

• «Географічний крос» - учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями;
• «Географічна мозаїка» - група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття;
• «Так – ні» - учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи  питання, відповідати на які слід лише «Так» або «Ні»;
• «Вірю – не вірю» - учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами «Чи вірите ви в те, що…»;
• «Лови помилку картографа» - група учнів отримує картки, де  є помилки в назвах географічної номенклатури, ознаках, властивостях тощо;
• «Чомучка» - групи учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова «Чому»;
• «Опитування – естафета» - проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі;
• «Мандрівка» - групи складають маршрут або стислу оповідь про певний географічний об’єкт;
• «Взаємоопитування» - працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням;
•  «Плутанина» - сприяє розвитку уваги, інтелекту, пам’яті, уяви. Учні отримують картки, в яких у нижньому ряду карток врозкид написано літери, з яких їм потрібно буде скласти слово. Порядок літер указано за допомогою порядкових чисел у верхньому ряду і ліній, що з’єднують ці порядкові числа з літерами. Необхідно спочатку прочитати або відгадати шукане слово, а потім дати йому визначення та відповісти на додаткове питання вчителя.
• «Барон Мюнхгаузен» - кожна пара отримує лист від Барона Мюнхгаузена. Завдання кожної пари – спростувати брехню барона;
• «Світлофор» - кожен учасник команди має по три кольорові картки: червона, жовта і зелена. Учитель зачитує  запитання, кожне з яких має три відповіді – завдання учнів  – обрати правильну відповідь і підняти картку відповідного кольору.
  • Перша відповідь – картка червоного кольору;
  • Друга відповідь – картка жовтого кольору;
  • Третя відповідь – картка зеленого кольору.
• «Кольорова стрічка» - команди отримують різнобарвні квадратики, на їх звороті написані слова – відповіді на запитання, які отримує команда від учителя. Серед них є і невірні відповіді. Завдання учнів полягає в тому, щоб знайти правильну відповідь та за допомогою шпильок зачепити одна за одну правильні відповіді – утворюється кольоровий ланцюжок.

Наступним етапом уроку є

3.               МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

           Способи мотивації можуть бути різні: постановка проблемного навчального завдання, створення проблемної ситуації, ситуації успіху, повідомлення учням практичної, теоретичної чи соціальної значимості вивчаємого матеріалу, формування інтересу до знань, процесу їх набування.

На своїх уроках я використовую наступні прийоми, які формують у учнів позитивне ставлення до теми, що вивчається:

• «Дивуй» - учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про географічний об’єкт, що вивчається;
• «Приваблива мета» - учитель формує цікаву для учнів мету, розв’язуючи тим самим навчальні завдання;
• «Практичність теорії» - корисність навчальної теми доводиться вчителем шляхом розв’язання конкретної практичної ситуації;
• «Мікрофон» - учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення даної теми;

Чому саме мікрофон. Це вчить кожну дитину висловлювати свою думку. Кожна дитина психологічно готується до того, що їй  прийдеться відповідати, коли до неї дійде мікрофон. Тобто дитина заздалегіть готується до відповіді.

 Тут ще можна подискутувати. Об’єднати учнів у групи: перші будуть доводити думку, що це так, дійсно потрібно для вивчення, а інші навпаки.

Уявіть, що ви учні 8 класу. Я вам пропоную уявний мікрофон, а ви мені по черзі висловіть свою думку, для чого нам потрібно вивчати і чи взагалі потрібна така тема для вивчення як: «Різноманітність і багатство корисних копалин України»? 

• «Картинна галерея» - учні розглядають   малюнки, які розміщені на дошці і формулюють тему та мету уроку;
• «Відстрочена відгадка» - учитель пропонує загадку, відгадку якої можна дізнатися лише працюючи над новим матеріалом (проблемне питання).

Так, учнів ми зацікавили до сприйняття нової інформації переходимо до наступного етапу уроку.

 

4.               ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Тут фантазія вчителя є безмежною. Можна використати різноманітні методи та прийоми роботи.

Як роблю я.

Значну увагу я приділяю роботі з підручником. Адже підручник є основним джерелом отримання інформації для учнів. І знаючи те, що незначна частина учнів дійсно відкривають та ще й читають підручник, я намагаюсь якомога більше використати його на уроці, використовуючи при цьому різні прийоми.

 РОЗСИПИ 

Учні працюють  в мікрогрупах. Кожна пара учнів отримує набір паперових смужок. На кожній смужці міститься по одному реченню із тексту підручника, який потрібно опрацювати. Завдання учнів - розкласти смужки з реченнями в такому порядку, в якому викладений текст у підручнику та підготувати його розповідь. 

 І ГРУПА

 Відлік довготи починають від нульового (0º), або початкового меридіану. Він поділяє Землю на дві півкулі – Західну і Східну. На глобусі меридіан, протилежний нульовому (0º), має довготу 180º. Отже, довгота може змінюватись від 0º до 180º в обох півкулях.

 ІІ ГРУПА

 Усі точки земної поверхні, що містяться на схід від нульового меридіана до протилежного йому 180 – го, мають східну довготу (сх.д.). Точки, розміщені на захід від нульового меридіана до 180 – го, мають західну довготу (зх.д.).  

 ІІІ ГРУПА

 Усі точки на початковому меридіані мають довготу 0º. На глобусі і карті значення меридіанів (10º, 20º, 30º і т.д.) підписують по екватору. Це і є географічна довгота.

РОЛЬОВІ ІГРИ 

7 клас, тема «Специфічність грунтово – рослинного покриву і тваринного світу Африки».

Учні об’єднуються у групи: «Грунтознавці», «Ботаніки», «Зоологи». 

Використовуючи карти атласу, кожна група досліджує своє питання, обирають доповідача.

 

Також під час вивчення нового матеріалу значна увага приділяється роботі з тематичними картами атласу. Також працюючи в групах, виконують опис того чи іншого географічного об’єкта. 

І, звичайно, як тут не обійтися без використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій). Хоча, на жаль, нема можливості постійно на уроках використовувати хоча б елементи цієї технології. 

Але, такі особливі – відкриті уроки, завжди містять елементи ІКТ.

     Приклад тестових завдань з використанням ІКТ у 6, 7 класах. Учні, працюючи в парах, виконують тестове завдання. Можна для кожної пари учнів підібрати різні, невеликі за обсягом тестові завдання. Через певний проміжок часу учні звіряють свої відповіді з відповідями на екрані.     

Використовуючи міжпредметні зв’язки, можна пов’язати будь – яку тему, яку вивчаємо з географії з іншими предметами, наприклад історією.

  Так, вивчаючи тему «Системи розселень і розвиток поселень. Міське населення» у 9 класі, можна поринути в історію назв тих чи інших міст (топонімику), і тут же звернути увагу учнів на те, що назви пов’язані з іменами історичних діячів, імена яких детальніше потім будуть розглядатися на уроках історії у 10 класі.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

      Працюючи на уроці діти відчувають деяке стомлення, а тому доцільно робити невеличкий відпочинок у діяльності учнів.

       На уроках географії у середніх класах  іноді використовую таку 

«Австралійський дощ»

- Чи знаєте ви, який австралійський дощ?

Піднімається вітер. (Потираємо руки)

Падають перші краплини дощу. (Клацаємо пальцями)

Почалася злива. (Плескаємо долонями по стегнах)

Злива перетворилася на бурю. (Топаємо)

Ось буря стихає. (Плескаємо долонями по грудині)

Стихає злива. (Плескаємо долонями по стегнах)

Закінчується дощ, падають останні краплі. (Клацаємо пальцями)

Шумить тільки вітер. (Потираємо долонями)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору) 

Але в більшості випадків мої фізкультхвилинки пов’язані з географічною картою та географічною номенклатурою.

• ЛОВИ ПОМИЛКУ КАРТОГРАФА (вчитель навмисно припускає помилку при показуванні географічних об’єктів на контурній карті);
• ЩО ТАКЕ… (вчитель наводить приклади географічних об’єктів, а учні повинні вказати, що це: гора, річка, озеро…);
• КАРТОГРАФІЧНА МОЗАЇКА (учні складають розрізану на частини карту);
• ХТО БІЛЬШЕ (учні повинні назвати якомога більше прикладів річок, озер, гірських вершин…);
• ПОКАЗУХА (принцип гри «Крокодил») (учні показують назви географічних об’єктів або географічні терміни за допомогою жестів)
   

5.               ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

У своїй роботі використовую наступні ігрові прийоми роботи з текстом:

•                  ВІКТОРИНА

Групам пропонується прочитати текст параграфа і позначити абзаци цифрами так, щоб не знали інші команди. До кожного абзацу придумати питання – загадку. Записати її на аркуші паперу та передати іншій команді. Завдання командам, що одержали папірці: дати відповідь на питання і вгадати, який абзац зашифровано.

•                  ДЕРЕВО МУДРОСТІ

Учням пропонується прочитати текст параграфа та сформулювати запитання за текстом, записавши його на невеликому аркуші паперу. Свої папірці учні прикріплюють до «дерева». Коли дерево вже одягнене, учні по черзі підходять до нього, зривають запитання та відповідають на нього.

•                  ЧОМУЧКА

Прочитавши текст, учні повинні сформулювати до нього шість журналістських запитань: Що? Де? Коли? Як? Чому? Навіщо?

Використання презентації: наприклад картографічна вікторина на узагальнюючих уроках (6, 7 класи).

 

 Також на закріплення матеріалу, можна запропонувати учням певне дискусійне питання. Об’єднати їх у групи, причому участь у дискусії бере одна група, а інша група є спостерігачем і при оцінює діяльність учасників дискусії за допомогою оціночної картки.

 

№	Вид діяльності	К.Балів	Прізвище
1	Висловлення чіткої аргументованої позиції учасника дискусії	+3
2	Формування сутнісного зауваження	+1
3	Використання аргументів та джерел інформації	+3
4	Залучення до дискусії інших	+1
5	Постановка уточнюючих запитань з метою подальшого розвитку дискусії	+1
6	Виявлення протиріччя в аналізі явища	+2
7	Дотримання правил дискутування	+1
8	Пасивність в дискусії	-1
9	Перебивання інших учасників	-1
10	Намагання говорити тільки самому	-1
11	Приниження  інших учасників	-1
	Заг. К.Балів

 

6.               ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.   Подача домашнього завдання також має свої особливості. Досить часто подаю його у вигляді «БЕЗПРОГРАШНОЇ ЛОТЕРЕЇ», і воно є різнорівневим. Учні мають змогу виконати роботу на вищий бал. 

10 клас, тема уроку «Сучасне світове господарство» 

На контурній карті світу позначте найбільші країни-експортери природної сировини на світовий ринок (кам’яне вугілля (Росія), природний газ (Росія, Іран, Ірак), нафта (Саудівська Аравія, Кувейт, Росія, Великобританія), залізна руда (Бразилія, Росія, Канада, Україна), боксити (Австралія), сірка (Великобританія).

Підготувати повідомлення на основі даних преси, телебачення та Інтернету за темами: «Інтеграція України в світову економіку»; «ТНК і Україна»; «Найбільш потужні інтеграційні об'єднання у світі».

 

Я переконана, що учень, виконуючи запропоновані завдання, засвоїть навчальний матеріал та отримає можливість самореалізації через творчу діяльність. 

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності.

Наостанок хочу сказати, щоб відкрити перед учнями іскорку своїх знань, треба вміти відкрити любляче дитяче серце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

 

СТОРІТЕЛІНГ: МИСТЕЦТВО РОЗПОВІДАННЯ,

або Як зацікавити й мотивувати дітей

ЩО ТАКЕ СТОРІТЕЛІНГ?

Сторітелінг (калька з англ. storytelling, де story— історія, a telling — розповідання) — мистецтво складання і розповідання захопливих історій.

Сторітелінг як технологію у 90-х роках минулого століття розробив і успішно впровадив в управління міжнародною корпорацією американець Девід Армстронг. Він урахував такий психологічний чинник: розповіді з життя значно легше сприймаються, вони цікавіші, ніж логічні аргументи й сухі міркування, а тому здатні викликати в слухача довіру й мотивувати до певних дій (щось придбати, наприклад)

Насправді людство займалося сторітелінгом завжди. За допомогою міфів, легенд, казок наші пращури передавали з покоління в покоління весь накопичений людством досвід і знання. За основу брали реальні факти, але їм надавали містичного характеру, метафоричності, вдавалися до гіперболізації.,. Такі розповіді були виразні, цікаві, легко асоціювалися з особистим досвідом.

Сьогодення швидкоплинне, стрімке та інформаційно перевантажене. Відтак людям необхідні ефективні способи обробки й передачі інформації, як-от сторітелінг.

Хоча ця технологія розроблена для менеджменту та маркетингу, вона може бути корисною і в галузі освіти, зокрема в роботі з дошкільнятами.

Зазначимо: запроваджувати сторітелінг у повному обсязі як технологію не варто, оскільки її мета надто широка. Використовуємо його лише як мотиваційний комунікаційний прийом.

У нашому розумінні, завдання сторітелінгу — за допомогою розповіді

створити умови для мотивації дітей до навчання на занятті або під час освітньої ситуації, викликати симпатію до головного персонажа, який допоможе зацікавити учнів і доступно донести до них потрібну інформацію.

СТОРІТЕЛІНГ ЯК СЮРПРИЗНИЙ МОМЕНТ

Сюрпризи — це непередбачувані веселі моменти, які завжди викликають у дітей хвилю емоцій: учні пожвавлюються, їхня діяльність активізується. Крім того, сюрпризні моменти створюють ефект новизни.

Наведемо перелік прийомів, які доцільно використовувати на мотиваційному (комунікативному) етапі заняття для збудження інтересу дітей, привернення уваги до пропонованого матеріалу.

Переваги сторітелінгу в роботі з учнями.

Цікавий засіб урізноманітнення уроків. Допомагає реалізувати індивідуальний підхід та зацікавлювати дітей. Не потребує витрат і може бути використаний у будь-якому місці та в будь-який час.

Розвиває уяву, фантазію та креативність. До речі, як у дітей, так і в педагогів.

Сприяє налагодженню добрих взаємин між учнями та педагогом. Під час спілкування, допомоги персонажу відбувається обмін емоціями, формуються довіра та емпатія. Знімає психологічне напруження. Під час слухання, обговорення, переказування, створення оповідки діти вчаться усвідомлювати свої почуття і говорити про них.

Прийоми мотивації

• Створення проблемних (освітніх) ситуацій.
• Сторітелінг.
• Застосування незвичних матеріалів, наочних і технічних засобів.
• Усі види драматизації.
• Використання несподіваної, невідомої та суперечливої інформації.
• Емоційна насиченість навчального змісту, створення емоційних ситуацій.
• Використання технік емоційної розрядки, моментів змагання або гри тощо.

Отже, існує чимало прийомів мотивації дітей, і сторітелінг — один з них.

ПОРАДИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ

Найдоречніше використовувати сторітелінг на першому етапі заняття — етапі спілкування, мотивації, презентації теми.

Головне на цьому етапі — «зачіпка», несподіванка, дивовижа, зупинка у звичній діяльності, що перетворює її на ситуацію нерозв’язаності, загадковості. Цікава історія допомагає сфокусувати увагу дітей на завданні, таким чином створюється освітня ситуація: новий поворот у вже відомому матеріалі, сюжеті.

Потім слід з’ясувати, які запитання виникли у дітей, та визначити тему заняття. Важливо допомогти учням визначити мету заняття і його результат (виходячи з їхніх вікових та психофізіологічних особливостей).

Щоб ефективно використовувати сторітелінг, радимо дотримуватися таких правил.

Правила сторітелінгу

• Розповідь на початку заняття (сюрпризний момент) має тривати не біль¬ше 2-3 хв. Це має бути непростий або комічний випадок з життя персонажа, мета якого — донести до дітей важливу інформацію.
• Персонажі (або персонаж) мають бути яскраві, добре знайомі дітям (їхня «фізична» присутність під час розповіді не обов’язкова).
• Ключовим є запитання, на якому зосереджено увагу слухачів і на яке буде дано відповідь наприкінці історії.
• Для підтримання уваги дітей важливо забезпечити оптимальний ритм іс-торії (тобто те, наскільки швидко або повільно вона розвивається).
• Емоційне наповнення оповідки має наближати її до власного досвіду

слухачів, аби вони співчували персонажеві, бажали допомогти йому.

• Діти мають бути учасниками подій, що відбуваються з персонажем і особисто стосуються кожного з них.
• Оповідачу доречно варіювати тон, гучність свого голосу. Розповідання тихим голосом, а іноді навіть пошепки, допомагає слухачам сприйняти сюжет, злитися з ним, співпереживати персонажам.
• Бажано супроводжувати розповідь відповідними мелодіями і звуками (підготовленими заздалегідь).
• Розповідь не слід перевантажувати зайвими деталями та наочністю.

Сюжет, який розповідає вчитель, слід розвивати за підготовленим планом. Проте для створення захопливої розповіді самої структури замало. Важливо правильно пов’язати всі її елементи в єдиний твір. Стиль і тон сторітелінгу — те, що впливає на сприйняття історії.

Щоб сюжет захопив дітей, у ньому обов'язково мають бути представлені базові структурні елементи. Тож опишемо, як варто будувати розповідь (згодом за вашим зразком розповідатимуть діти).

Основні структурні компоненти сторітелінгу

Починаємо, як правило, з прив’язки до місця події (де розпочалася історія — реальна, казкова, фантазійна тощо).

Далі мають виникнути особливі обставини (хтось зник, зіпсувалися погодні умови, комусь (тваринам, рослинам, казковим персонажам та ін.) потрібна допомога).

Щоб розв’язати проблему, персонаж залишає домівку й вирушає назустріч пригодам. Ці пригоди обов’язково завершуються його перемогою та щасливим поверненням додому.

1 насамкінець — мораль історії.

Деякі структурні компоненти сторітелінгу можна об’єднувати залежно від сюжету оповіді.

Персонажів має бути небагато.

Таким чином, запровадження в практику роботи прийому сторітелінгу мотивує учнів до навчальної діяльності, пізнання нового, усвідомлення мети своєї діяльності, а також сприяє їхньому загальному розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

 

Інтелектуальна (ментальна) карта — крок до успіху

Навіщо потрібна інтелектуальна карта і як її створити?

 

Наш мозок мислить нелінійно, іноді величезний потік інформації збиває його з пантелику, і складно що-небудь запам’ятати. Тоні Бьюзен — відомий письменник, психолог і експерт в області проблем, пов’язаних з навчанням, придумав цікаву штуку, яка допомагає спланувати справи, знищити хаос в думках, допомогти вивчити нудний параграф та багато інших корисних речей. Вона називається інтелект-карта, або Mind map. У перекладі останнє означає «карта розуму».

Чому це працює?

Інформація, подана текстом-простирадлом з додаванням таблиць і графіків лякає своїм обсягом. Це важке навантаження, і ми відразу розуміємо, що запам’ятати її - пекельна праця. Думки пролітають у голові людини постійно, але їх хід нерівномірний. Іноді вони збиваються і натикаються одна на одну. Інтелект-карта дає можливість структурувати дані, привести думки в порядок. Виділяйте головне і від нього поетапно розписуйте (малюйте) деталі.

Будувати карту починайте з мозкового штурму. Беріть аркуш паперу й олівець і замальовуйте все, що прийде в голову. Єдине, що важливо, тут «танцювати» треба від головного, що має «обрости» деталями. Зараз ви працюєте в чернетці і можете не боятися, що поки у ваших записах мало логіки. Пізніше ви перенесете це на інший аркуш, де інформація буде більш структурована. У майбутньому це допоможе вам у запам’ятовуванні і створення власної інтелект-карти.

Найкраща концепція створення карт розуму викладена в книзі «Навчіть себе думати». Це видання вже увійшло у рейтинг 1000 великих книг нашого століття.

Далі ми наведемо кілька порад з оформлення mind-maps.

Робота з візуальним потоком:

• Візьміть ручки або олівці трьох різних кольорів. Намалюйте головну ідею, якій присвячена карта.
• В середині не повинно бути багато деталей. Якщо графічних елементів вийшло більше п’яти, то краще перемалювати карту. Велику кількість краще розбити на логічні групи.
• Залишайте місце між зображеннями, не намагайтеся якомога більше заповнити лист. Простір — це свіже повітря для вашого мозку. Схеми і переходи будуть легше читатися, якщо розміщувати їх не занадто щільно.
• Зображення на карті не повинні бути плоскими. Намагайтеся додати їм обсяг, використовувати різні шрифти.

Гра в асоціації:

• Створюйте карту за принципом «від складного до простого». Така ієрархія дозволить не забути про головне і не потонути у великій кількості деталей.
• Для ілюстрації причинно-наслідкових зв’язків вам знадобляться стрілки і переходи.

• Як робити карту зрозумілою:
• Зображення не повинні бути складними.
• Над стрілками розташовуйте ключові слова. Лінії не повинні бути занадто довгими. Намагайтеся, щоб довжина стрілки дорівнювала розміру написаного слова.
• Великий обсяг текстової інформації — ваш ворог! Згадайте символи, використовуйте, зрозумілі тільки вам кодування, скорочуйте слова. Більше малюйте, ніж пишіть.
• Стрілки, розташовані по центру, з’єднуйте з іншими. Все, що знаходиться на карті, повинно бути взаємопов’язане. Жоден елемент не повинен вибиватися з натовпу — таким чином ви не пропустите важливих деталей. Ключові стрілки промальовувати більш насиченими кольорами.
• Можливо вам потрібно увімкнути тимчасової шкали. Тоді минуле зображуйте зліва, а майбутнє — справа.
• Значиму інформацію укладайте в рамки і блоки.

Для того щоб зрозуміти принцип створення інтелект-карти, достатньо уявити собі дерево. Є стовбур і коріння — це головна ідея. Далі йдуть товсті гілки, потім більш тонкі. Як використовувати технології інтелектуальних карток в навчанні? Адже зрозуміло, що це відмінний спосіб зробити нудний параграф 3Д-схемою!

В освітньому процесі інтелект-карти стануть прекрасною підмогою.

• Фактично це презентація, намальована від руки. Об’ємний матеріал так легше уявити перед аудиторією. З допомогою стрілок і графічних зображень легше донести до слухачів свою ідею. Розібратися у великій кількості елементів.
• Ви можете використовувати mind map при підготовці дуже об’ємних і складних робіт. Тут карта буде служити своєрідним графічним змістом.
• Встановіть мету і слідкуйте за швидкістю наближення до неї. Правильно розподіляйте навантаження.
• У кожного з нас бувають випадки, коли після прочитання сторінки книжки в голові нічого не залишилося або все переплуталося. Для таких випадків підійде використання карти розуму.

Ментальна карта вчить дитину бачити причинно-наслідкові зв’язки. Карта — відмінний тренажер для розвитку логіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

 

Використання казок, легенд та фантастичних оповідань

 

Лист барона Мюнхгаузена. (Зоологія. 8 клас. Тема «Черви»)

Бував я, діти, у багатьох чудернацьких країнах, багато дивовижного там зустрічав. Одного разу потрапив я на острів. Щойно зійшов з потяга, як поглянув на землю — а там... Безліч чудернацьких істот — усі довгі, наче змії, тільки синього кольору. Пересуваються стрибками, маленькі чорні очиці поблискують, вусиками ворушать, диво та й годі. Зупинив я місцевого аборигена та й запитую: «Що ж воно таке?» А той відповідає: «Та це ж аскариди — один з видів трикутних червів. А взагалі в нас їх безліч, ходімо покажу». Мені так цікаво стало, що я пішов слідом. Підходимо до дерева, дивлюся, а з листочка вилазить малесенький черв'ячок, білий, майже прозорий: Побачив нас, проштрикнув листочок і знову заліз у нього. Мій гід пояснює: «Це гострик, так називається, бо дуже гострий і проколює листочки». Далі ми пішли до берега. Як поглянув я у воду, а там теж малесенькі черв'ячки, тільки якісь сіруваті й так швидко-швидко плавають. «Це двіхінели, — пояснив абориген,— так називаються, бо завжди плавають по двоє. Та найстрашніші — фетонематоди. Вони можуть залазити в рота людині, поки вона спить, і жити в неї в шлунку харчуючись її їжею. А, в людини після цього починається ожиріння». Як наслухався я таких жахів, скочив у найперший автобус і гайда з того острова. І вам туди мандрувати не раджу. А називається острів чи то Єтода чи то Нематода. Вже й не пам'ятаю.

Щиро ваш барон Мюнхгаузен

 

Історія барона Мюнхгаузена (Зоологія, 8клас. Тема «Хордові»)

Доброго дня, я барон Мюнхгаузен,— найправдивіша людина у світі. Я багато подорожував, бачив багато дивовижних речей. Одного разу подорожував я узбережжям Чорного моря й познайомився з одним ученим — Олександром Онуфрієчем Ковалевським. Зустрів я його, коли він ловив якихось прозорих істот у воді. А називались ті істоти чи то скальпелі, чи то… щось хірургічне. Вони були такі верткі та слизькі, що бідолашний учений ніяк не міг їх наловити. Я людина дуже спритна, тому охоче допоміг йому, хоча один зі скальпелів щосили луснув мене хвостом, а інший — укусив за палець. Вдячний учений запросив мене до лабораторії — дослідити спіймані екземпляри. Розмістили ми їх у двох акваріумах, бо в один поміщалися лише четверо скальпелів. Ковалевський пообіцяв зробити одному розтин і показати мені, що ж там усередині. Та де там, виявилося, що їхня прозора шкіра тверда, як у рака. Довелося зачекати до наступної зустрічі. А так цікаво, що ж там... Може, ви розповісте?

Щиро ваш барон Мюнхгаузен

 

 

Казка про країну Клітину (Біологія. 6 клас. Загальна біологія. 10 клас. Тема «Цитоплазма, її компоненти»)

Десь у тридев’ятому царстві, тридесятому государстві знаходиться казкова країна: її жителі так бережуть свій спокій, що нікого зі сторонніх просто так у свою країну не впускають. На кордонах знаходяться суворі пропускні пункти, де кожного подорожнього старанно перевіряють. Править цією країною дуже мудра і справедлива королева Цитоплазма. У неї є дочка Гіалоплазма, дуже схожа на матір, добра й розумна. Гіалоплазма завжди там помагає матері, завжди в курсі всіх важливих подій. Вона любить змінювати зовнішній вигляд: найчастіше вона віддає перевагу стилю «золь» — тоді вона динамічна й рухлива, усе встигає. Але іноді Гіалоплазма обирає імідж у стилі «гель» — тоді вона спокійна й розсудлива. Дуже любить Гіалоплазма приймати в палаці гостей. Найчастіше вона спілкується з поважними і знатними особами королівства: правителем столиці Ядро, ЕПС, Комплексом Гольджі, Мітохондріями, Лізосомами. Вони часто допомагають королеві та її доньці керувати країною. Але іноді Гіалоплазма запрошує нових гостей, які відвідують їх країну. Таких гостей називають включеннями, і вони знаходяться в гостях недовго, але спілкування з ними для Гіалоплазми дуже корисне: вони допомагають забезпечувати країну продуктами харчування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 6

Ігри на уроках біології

 

«Сходження на вершину»

На дошці вчитель малює гору з вершиною. Назви вершини відповідає назві тварини (рослини, органа, що вивчається). Два учасники одержують картки з певною кількістю ознак. Учні по черзі називають ознаки, які належать цій тварині (рослині). У разі правильного визначення учень переміщується по «сходинках» гори ближче до вершини. Перемагає той, хто швидше подолає всі етапи і дійде до вершини гори.

«Підбери пару»

На дошці записують у довільному порядку дві колонки, наприклад: в одній — поняття, в іншій — його визначення. Або: назва системи, в іншій — її складові частини. Учень має з'єднати стрілками відповідні пари. Час виконання вказується.

«Знайди зайвого»

На дошці вчитель записує назви споріднених тварин (рослин), понять, серед яких є «чужі». «Чужих» треба закреслити.

«Пошта».

Для гри використовується шість кишень (конвертів) розміром 16 х 11 см, з відповідними написами (наприклад, хижі ссавці). Учасники гри отримують однакову кількість карток (кожному або групі). Потім ці картки (з назвами чи малюнками тварин) учні повинні покласти у відповідну кишеню і не помилитися адресою.

«Хто такий, що таке…».

Учням пропонуються картки з малюнками (визначеннями, термінами). Вони повинні вказати, що це таке чи хто це такий.

«Знайди помилку».

У запропонованому тексті учні повинні визначити правильне твердження. Тексти учні можуть складати самі як домашні завдання.

«Реклама».

Цю гру можна проводити індивідуально з учням, у парах чи групах. За мінімум часу потрібно дати максимум інформації про запропонований об’єкт.

«Пароль».

Усім відоме значена слова «пароль». За цим поняттям визначають «своїх» і «чужих». Завдання гри полягає в тому, що «свої» учасники гри (учні) по черзі називають ознаки класу (типу, відділу, ряду, родини). Оцінка вірної відповіді — 1 бал. На дошці записана таблиця.

Учні повинні скласти тризначне число, що включає відповідні колонки таблиці. Наприклад: 1, 4, 9; 2, 6, 8; 3, 5,7.

«Кубики».

Кожна з граней кубика має частину малюнка чи картинки, схему. За умови складання всіх кубиків в одне ціле утворюється навчально-інформативна картина у вигляді карти, малюнка, схеми, об'єкта, картки із запитаннями. Зі збільшенням номера картки завдання ускладнюється, а відповідь і діяльність учня за мінімум часу дає максимум інформації про цей об'єкт.

 

 

«Лабіринт».

Завдання — прочитати твердження. Якщо ви згодні з ним, рухайтеся за суцільною стрілкою, якщо не згодні, виправте помилки і рухайтесь за переривчастою стрілкою. Серед наведених тверджень є як правильні, так і неправильні. Вони з'єднаються між собою суцільними і переривчастими стрілками.

«Добери пару».

Один учень називає термін або поняття, другий пояснює його значення, третій добирає до нього пару, а четвертий знову пояснює його значення. Наприклад: яйцеклітина — жіноча статева клітина, сперматозоїд — чоловіча статева клітина.

«Ромашка».

На серцевині ромашки (виготовлена з паперу) вказується завдання. Наприклад: дати визначення поняття. На її пелюстках даються різні поняття з теми, яка вивчається. Учень відриває пелюстку і дає визначення обраного поняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

\

 

ДОДАТОК  7

Біологічне лото

 

 

Якість навчання багато в чому залежить від систематичної перевірки знань учнів. Найчастіше на поточну перевірку часу на уроках  не вистачає. Виправити такий стан допоможе застосування учителем гри «Лото».

Мету роботи з лото я бачу в тому, щоб перевірити знання учнів.

Лото не тільки є формою оцінювання, але й допомагає вирішувати важливі педагогічні завдання:

• сформувати в учнів інтерес до предмету;
• створити емоційно-комфортне освітнє середовище;
• підтримувати високу навчальну мотивацію школярів;
• заохочувати їх активність і самостійність,
• розширювати можливості навчання та самонавчання;
• розвивати навички рефлексивної та оціночної діяльності учнів;

і як результат:

- сприяти підвищенню якості освіти в цілому.

Вимоги до проведення гри «Лото»:

- гра повинна бути побудована на інтересі;

- правила гри повинні бути зрозумілі учням;

- обов'язковий елемент змагальності між учасниками гри.

«Біологічне лото» дозволяє вчителю в залежності від змісту матеріалу, вводити в гру не тільки цікавий матеріал, але і вельми складні питання навчальної програми.

«Біологічне лото» розвиває в учнів навички використання біологічної мови, методів біологічної науки, вміння застосовувати знання в процесі діалогу з учителем та іншими учнями, обґрунтовувати відповіді, здійснювати самоконтроль і самооцінку знань.

 

 

Методика використання запропонованих матеріалів

 

Гра може проводитися цілий урок, а може проводитися тільки на якомусь його етапі. Але обов'язкова умова при цьому: гра обов'язково повинна бути пізнавальної, бути стимулом навчальної роботи.

Етапи гри включають:

1. попередня підготовка

2. гра

3. висновок: висновки про роботу учасників гри і виставлення оцінок

Проведення ігор вимагає великої підготовки і чималих витрат часу.

Учитель готує пронумерований список питань. Але, так як в деяких іграх питання змістовні, то необхідно читання питання поєднувати з візуальним супроводом. (Наприклад, виводити на екран питання за допомогою програми Microsoft Power Point c налаштованими гіперпосиланнями).

Готуються картки з кольоровими картинками (або текстом), поміщеними в таблицю. Зображення згруповані в шпальтах за темами. Таким чином, вивчаючи ці теми, як закріплення можна грати в лото за даними картками, заповнюючи лише відповідні стовпці. При цьому вчитель заздалегідь вибирає потрібні барила з номерами. Після вивчення всієї великої теми, лото можна використовувати в якості перевірки знань, заповнюючи всю картку.

Використання таблиць дозволяє збільшити кількість варіантів фронтальних, самостійних і контрольних завдань.

Їх використання дає можливість уникнути витрат часу на виготовлення додаткового дидактичного матеріалу.

Робота з учнями здійснюється в індивідуальній, фронтальній і груповий формах.

Картки можуть бути використані неодноразово на різних етапах навчання: при поясненні нового матеріалу і його закріпленні, для перевірки знань.

Лото можна використовувати на початку або в кінці уроку з метою короткочасного (на 5 - 10 хв) повторення пройденого матеріалу, а можна влаштувати і більш тривалу гру - повторення. Крім того, після вивчення великої теми, лото може бути використано в якості підсумкової роботи.

Правила гри: учні отримують картки, листочки з номерками. Учитель витягає з мішечка бочонок з номером. За кожним номером закріплене  питання. Учитель зачитує питання, що відповідає номеру по порядку. Учні визначають відповідь, шукають його на своїх картках; якщо вона є, то клітинка закривається. Гра продовжується. Той, хто раніше заповнить свою карту, - переможець. Потім - перевірка відповідей.

Заповнювати картку можна, закриваючи картинки листочками з номерами питань або, записуючи номер питання  на зображенні.

Після гри можна працювати фронтально, групами або в парах, обговорюючи питання, що викликали труднощі.

Для виставлення оцінки дуже важливо зберегти проставлені учнями номера питань на картках.

 

Гра "Біологічне лото" по темі «Органи квіткових рослин» (6 клас)

Кожна картка містить 10 кольорових картинок - зображення різних органів рослин. Зображення згруповані за темами. У 1 і 2 стовпцях - картинки за темами «Сім'я, корінь, брунька», в 3 - 4 шпальтах - за темою «Лист», в 5 - по темі «Квітка», в 6 - по темі «Плід».

 

питання:

1. стрижнева коренева система

2. мичкувата коренева система

3. насіння

4. видозмінений корінь

5. видозмінений підземний пагін

6. вегетативна брунька

7. генеративна брунька

8. брунька

9. лист, здатний витримувати до 35кг.

10. лист з сітчастим жилкуванням

11. лист з паралельним жилкуванням

12. лист з дуговим жилкуванням

13. стебловий лист

14. сидячий лист

15. пальчатоскладний лист

16. тройчастоскладний лист

17. видозмінений лист

18. мутовчасте листорозміщення

19. супротивне листорозміщення

20. чергове листорозміщення

21. проста квітка

22. суцвіття кошик

23. суцвіття китиця

24. суцвіття складний щиток

25. суцвіття початок

26. суцвіття колос

27. суцвіття голівка

28. плід яблуко

29. плід кістянка

30. плід багатокістянка

31. плід горіх

32. плід жолудь

33. плід зернівка

34. плід коробочка

35. плід крилата

36. плід сім'янка

37. плід ягода

38. плід стручок

39. плід біб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  8

 

Використання методів взаємодіючого навчання

 

На своїх уроках я активно застосовую на уроках обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, «Один-удвох-усі разом»…

Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую групові методи навчання, взаємонавчання («консультаційні центри»), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші.

Для підтримання пізнавального інтересу учнів я використовую нестандартні уроки або їх елементи: наприклад, урок-аукціон, брейн-ринг.

Найбільш об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу роботи як учителя, так і учнів. Завдання до тематичної атестації я складаю різнорівневі по запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Розробила нетрадиційні методи проведення тематичного оцінювання знань учнів «Банк знань», «Урок-екзамен», «Один за всіх й всі за одного».

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за безпосередньої участі лідера групи. Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.

Перед проведенням контрольної роботи або замість тематичної атестації доцільно проводити взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка «Довір’я» - вчитель виставляє оцінки групи як поточні, «Демократія» – група пропонує учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він не підтвердить свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на відповідну кількість балів, наяку зніжена оцінка представнику групи. При отриманні таблички «Демократія» опитування учнів здійснюється за бажанням вчителя і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників, які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування учнів.

Завжди бачу в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.

 

Робота з обдарованими учнями

 

Працюючи з обдарованими дітьми, я дійшла висновку, що є багато дітей, у котрих біологія викликає поглиблений інтерес. Які умови потрібні для того, щоб виник інтерес?

По-перше, вчитель повинен уміти і мати бажання викликати такий інтерес, тобто зацікавити дітей своїм предметом. Проте одного таланту вчителю замало, потрібна постійна праця над собою.

По-друге, обдарована дитина повинна мати не тільки природні здібності, а найголовніше, бути наполегливою, дуже працьовитою і бачити, що вчитель щиро хоче допомагати їй.

А яку дитину можна вважати обдарованою? Ту, котра навчається легко і швидко? Так дуже часто думають батьки і вчителі. Легкість у навчанні хоча і свідчить про обдарованість, є лише одним з її можливих виявів. Учити обдаровану дитину не завжди так легко, як декому здається. До цих своєрідних дітей необхідно знайти правильний підхід.

Які прийоми і методи я використовую для розвитку логічного мислення учнів? Дуже до вподоби мені такі методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини, допомагаючи один одному.

Користуючись сходами активного пізнання, намагаюсь, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Я вважаю, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках запроваджую форму «запитання – відповідь». Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є «нформаційно-пізнавальна» суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження.

Як писав один відомий психолог: «Важливо, щоб людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання, здивувалася, «емоційно» загорілася цим питанням, щоб незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...».

У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність, самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Форма роботи при побудові гіпотез дає добрі результати при вивченні теми: «Основи генетики» в 11 класі. При глибшому вивченні інтронів та екзотів, структурних і регуляторних генів учні висувають гіпотези щодо керування цими генами, а також про перспективи в галузі медицини. Особливо оригінальні гіпотези висувають учні при глибшому вивченні хромосомної теорії спадковості, генетичних карт хромосом, проблеми клонування.

Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом роботи, як «матрьошка». Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого складне або розібрати складне до простішого.

Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися. Це залежить від батьків і вчителів.

 

ДОДАТОК 9

 

Застосування мультимедійних технологій на уроках біології

 

Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.

  Ефективність навчання з використанням комп’ютерів пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички.

  Ефективне використання комп’ютера в навчально – виховному процесі залежить від програмного забезпечення. Комп’ютерні програми з біології поділяються за дидактичними цілями:

1. Навчальні програми подають новий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків і закінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприяють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індивідуальних здібностей учнів.

2. Тренувальні або програми – тренажери розраховані на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

3. Імітаційно – моделюючі програми дозволяють вивчати будь – який розділ на основі моделі. Маніпулюючи доступними для зміни параметрами фізичних величин, учень за реакцією моделюючої системи визначає діапазон їх допустимих змін і усвідомлює суть процесів, які здійснюються під його керівництвом. Наприклад, в моделі екологічної системи учень може змінити відсотковий склад гризунів і хижаків та стежити за всіма змінами, які відбуваються в ній.

4. Діагностичні, контролюючі програми складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5. Бази даних – це джерела інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою питань відшукують необхідні відповіді, наприклад, для пояснення біологічних понять і термінів.

6. Інструментальні програми дають можливість учням самостійно розв’язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислювальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв’язання конкретних задач і простір для творчості.

7. Інтегровані навчальні програми поєднують в собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

   На сьогодні ринок навчального програмного забезпечення України пропонує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але практично всі вони не адаптовані до використання в умовах школи, бо як правило російськомовні, не відповідають чинній програмі як за обсягом так і за структурою, є ілюстрованими  електронними підручниками, енциклопедіями, довідниками, тобто більшість цих програм за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань.

  Проаналізувавши всі позитивні та негативні сторони існуючих програмних продуктів з біології, можна сформулювати такі вимоги до них:

комп’ютерна програма повинна відповідати тим же дидактичним вимогам, що і традиційні навчальні посібники, таким як: науковість, систематичність, послідовність, доступність, зв'язок з практикою, наочність; програма повинна функціонувати в умовах класно – урочної системи; оскільки в умовах класно – урочної системи навчання вчитель є основною фігурою, що керує всіма ланками навчально – виховного процесу, комп’ютерна програма має виконувати функції інструмента, який допоміг би вчителю урізоманітніти форми і методи навчання і цим створити умови для підвищення розумової активності учнів, сприяти організації певних форм діяльності учнів в межах уроку; комп’ютерна програма повинна повністю відповідати навчальній програмі з біології; вона має задовольняти потреби вчителів різної кваліфікації (крім жорсткого алгоритму навчання програма повинна включати підсистему конструювання власного алгоритму, так званий «конструктор уроків»); комп’ютерна програма повинна бути зрозумілою як викладачам, так і учням, а інформація, що виноситься на екран, сприйматися однозначно; керування програмою бути максимально простим; вчитель повинен мати можливість компонувати матеріал за своїм розсудом і в процесі підготовки до уроку займатися творчістю, а не запам’ятовуванням того, в якому порядку буде виводитися інформація. комп’ютерна програма повинна дозволяти використовувати інформацію в будь – якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео– аудіо фрагменти, анімація, 3D - графіка).

  Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа, що ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах.  Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій з біології.

   Презентація – це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок – слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми, відео – аудіо фрагменти, анімацію, 3D – графіку, використовуючи при цьому  різні елементи оформлення. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці.

Тема педагогічних інновацій надзвичайно актуальна і об’єктивно обумовлена. Світ ідей змінювається швидше, ніж покоління людей. Завдання освітян – створити атмосферу суспільного прийняття інновацій. Національна доктрина розвитку освіти України передбачає поступовий перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного типу.

Уже минув той час, коли експериментували в усіх напрямках, копіювали чужі технології та запроваджували їх без наукової експертизи й апробації. Зараз будь яка інновація стала сприйматися стриманно. Ми починаємо не тільки зважувати нові ідеї та концепції, а й аналізувати, систематизувати їх, співвідносити із власним педагогічним досвідом.

Організація навчально-виховного процесу в школі передбачає реалізацію таких принципів дидактики як:

• відповідність навчального процесу системі закономірностей навчання;
• ведуча роль теоретичних знань;
• єдність освітньої, розвиваючої та виховної функцій навчання;
• стимулювання і мотивація позитивного ставлення учнів до навчання;
• єдність колективної форми роботи з індивідуальним підходом;
• орієнтованість навчання на активність учнів;
• відповідність інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу змісту навчання.

Можна впевнено стверджувати, що використовуючи інформаційно-комп’ютерні технології на уроках біології:

• покращується рівень самостійної роботи учнів;
• створюються умови самореалізації та самоствердження учнів;
• розширюється обсяг навчальної інформації;
• активізується навчально-пізнавальна діяльність учнів;
• збагачується і нарощується власний досвід кожного учня.

У перспективі розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій у школі особливо на уроках біології повинні запроваджуватись:

• електронні конференції, що можуть використовуватись для співробітництва між вчителем і учнем, між учнями різних навчальних закладів у вигляді продуманих запитань-відповідей;
• відеоконференції, що відтворюють синхронний характер реалізації інформації у реальному часі;
• телеміст – спілкування «он лайн» багатьох учасників, тобто учнів на уроці, для обговорення певних тем.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках набагато поповнює змістову і загальнокультурну складову частину інформаційного навчального середовища освітньої галузі, збільшує обсяг і якість професійних знань, впливає на швидкість і оптимальність вирішення завдань. Достатній рівень інформаційної культури кожного з нас є однією із складових загальної культури особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕТАРУРИ

 

1. Коваль і положення щодо розробки педагогічних програмних засобів з фізики // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. - №8. – с. 13 -14.
2. Гуржій А. М., Волинський навчання: Навчальний посібник. – К., ІЗМН, 2017.
3. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / К.: Педагогічна думка, 2019. – 272 с.
4. Корнєв ії навчання географії – Х.: Вид. група «Основа», 2018. – 112с. – (Серія «Бібліотека Журналу «Географія»»; Вип. 5.)
5. Пометун та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. Посіб. / О. І. Пометун, За ред. О. І. Пометун. – К.: К., 2017. – 192с.: іл.
6. Селевко ємо комп’ютерний урок // Відкритий урок. – 2016. - № 3-4. – с. 19 -25
7. Фіцула психології та педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2019. – 504с. (Альма – матер)
8. Букатов В. М. Педагогические таинства дидактических игр // Преподавание истории в школе. 2017. № 3. С. 38.
9. Водопьянова Ю. Активные методы обучения подростков как одна из форм личностно ориентированного подхода в учебно-воспитательном процессе: на материале естественнонаучных дисциплин: автореф. … канд. пед. наук: 13.00.01. М., 2015. 23 с.
10. Гейхман Л. К. Обучение общению во взаимодействии: интерактивный подход // Образование и наука. 2016. № 3. С. 134–139.
11. Голубкова О. А. Использование активных методовобучения в учебном процессе: учебно-методическое пособие. СПб., 2018. 42 с.
12. Дмитренко Е. Б. Тиждень хімії у школі // Хімія.— 2017.— № 7.
13. Еримбетова С., Маджуга А. Г., Ахметжан Б. Использование интерактивных (диалоговых) технологий обучения в процессе творческого саморазвития личности учащегося // Вестник высшей школы «Альма-Матер». 2018. № 11. С. 48–52.
14. Зуева М. В., Иванова Б. В. Совершенствование организации учебной деятельности школьников на уроках химии.
15. Інтерактивні технології на уроках хімії / Упоряд. К.М. Задорожний. – Х.: Вид. група "Основа", 2018. – 176 с.
16. Обучения в процессе творческого саморазвития личности учащегося // Вестник высшей школы "Альма-Матер". 2017. № 11. С. 48–52.
17. Шабаршин В.М. Проектирование и организация химико-педагогических игр на основе принципа интеграции субкультур / Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». Cб. тезисов. М.: ООО «Изд-во «Первое сентября», ООО «Чистые пруды», 2014. - С. 345.
18. https://luda-petrik.io.ua/s1181122/vikoristannya_interaktivnih_tehnologiy_

na_urokah_himie 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 10

 

Урок-подорож «Стежками країни Елементляндії»

Мета: узагальнити знання учнів з теми «Періодичний! закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва»; стимулювати пізнавальну діяльність учнів; розвивати інтерес до предмета; формувати вміння швидко і чітко формулювати свої думки, логічно викладати їх і обстоювати свою точку зору.

Матеріали й обладнання: таблиця хімічних елементів Д. І. Менделєєва, схема-маршрут подорожі.

Запитуйте та відповідайте — це девіз пізнання і навчання.

Структура уроку:

І. Організація класу

Учитель. Підсумковий урок з теми «Періодичний закон, періодична система хімічних елементів та будова атомів» ми проведемо у вигляді мандрівки країною Елементарією. Мешканці цієї країни дуже різні, ма­ніть з протилежними характерами, але всі вони поважають закони свого засновника.

Мандрівка буде проходити за таким маршрутом:

• станція «Розминка»;
• станція «Географічна»;
• станція «Біологічна»;
• станція «Історична»;
• станція «Літературна»;
• станція «Кінцева».

Похід буде важким і вимагатиме певних знань, умінь, навичок. Щоб дістатися кінцевої зупинки, потрібно здолати дві перешкоди, Символьний та Митний контроль, набравши певний багаж трофеїв — зірочок. 

Для подорожі клас було заздалегідь розподілено на творчі групи, які обрали назву своїй групі — назву елемента.

За першим столом працює творча група Кальцій, за другим столом — група Магній, за третім — група Оксиген. У центрі кожного стола лежать зірочки різних кольорів і різної вартості: зелені — 1 бал, червоні — 3 бали, сині — 7 балів. За правильну відповідь на запитання учень бере відповідну зірочку, яку зберігає до кінця подорожі. Перш ніж вирушити у дорогу, давайте подивимось, що ж за квитки нам випали. Для цього потрібно написати електронну формулу елементів назви вашої творчої групи та розмістити електрони відповідного атома по комірках. Біля дошки працюють три учні, ціна відповіді — 1 бал.

А тим часом команди беруть участь у розминці.

Станція «Розминка»

Кожна група отримує питання, ціна відповіді — 1 бал.

1. Який день вважається днем відкриття періодичного Закону? (Понеділок, 17 лютого 1869 р.)
2. Частина простору, де найімовірніше перебування електрона? (Орбіталь)
3. 3.Хто відкрив а-, (3-випромінювання? (Резерфорд)
4. Хімічно неподільна частка речовини? (Атом)
5. Ядра атомів складаються із... (Протонів і нейтронів)
6. В якому році та ким була запропонована ядерна модель атома? І (У 1911р. Резерфорд)
7. Графічне зображення періодичного закону— це... (Періодична система)
8. Яке століття називають атомним? (XX cm.)
9. Автор періодичного Закону? (Д. І. Менделєєв)
10. Власний рух електрона — ... (Спін)
11. Здатність атома притягати електрони—  це...  (Електронегативність)
12. Потік а-випромінювання — це... (Потік електронів) Перевірка зробленого на дошці.

Станція «Географічна»

Щоб подолати цю станцію, потрібно відповісти на певні запитанням ціна відповіді — 1 бал.

1. Які хімічні елементи названі на честь частин світу? (Європій і Америцій)
2. Перерахуйте елементи, названі на честь країн? (Германій — Німеччина на, Францій — Франція, Полоній — Польща, Рутеній — Росія, Галій -М Франція)
3. Назви яких елементів походять від назв столиць європейських держав? (Гольмій — від стародавньої назви Стокгольма, Лютецій — віт стародавньої назви Парижа, Гафній — від стародавньої назви Копенгагена)
4. Який елемент названий за найменуванням острова? (Купрум — від  о. Кіпр)
5. Назва якого елемента походить від назви півострова? (Скандій -4 Скандинавський півострів)
6. Який хімічний елемент названий на честь штату в США? (Каліфорній)
7. До назв яких елементів входять назви річок? (Радон — Дон, Нілсборій — Ніл, Індій — Інд, Полоній —По)
8. Який хімічний елемент названий на честь провінції в Німеччини (Реній — Рейнська провінція)
9. Замініть першу букву в назві хімічного елемента й отримайте назву протоки між Європою й Азією? (Фосфор — Босфор)
10. Замініть останню літеру в назві радіоактивного хімічного елемента й отримайте назву гірської системи, що є кордоном між Європою і Азією? (Уран — Урал)

На нашому шляху з’явилась перешкода — Символьний контроль. Щоб здолати її, треба захистити назву своєї команди. Для цього потріб­но дати характеристику елемента (назви своєї групи) за місцем розташу­вання у періодичній системі. Ціна відповіді — 3 бали. З кожної групи по черзі виходять до таблиці представники та дають відповіді.

Станція «Біологічна»

Ціна відповіді на питання — 1 бал.

1. На який хімічний елемент багата ламінарія? (На Іод)

2. Що таке золотий корінь? (Гак називають родіолу рожеву — лікарську рослину)

3. Назвіть хімічний елемент, назва якого збігається з російською назвою соснового лісу? (Бор)

4. Який метал має бактерицидні властивості? (Срібло)

5. Нестача якого елемента в організмі людини призводить до карієсу? (Флуору)

6. До назви яких хімічних елементів входять назви тварин? (Менделевій — лев, Цирконій — коні)

На нашому шляху ще одна перешкода — Митний контроль. Щоб здолати її, потрібно охарактеризувати хімічні властивості елементів — Назв ваших груп. До дошки виходять з кожної групи по одному представнику. Ціна відповіді — 7 балів.

Учитель. Поки ваші товариші працюють біля дошки, ви послухаєте і.11ку із життя хімічних елементів. Слухати треба уважно, щоб ви змогли вказати кількість хімічних елементів, задіяних у казці.

З життя хімічних елементів

Поблизу великого Бору на Фермій жив кіт на ім'я Лютецій. Яка це Пула країна— невідомо. Може, Андій чи Германій, а може, Америцій, й то й Францій. Кіт був не простий, а чарівний. Він був надзвичайно Актиній і рухливій Меркурій. Очі кота світились, як Фосфор, а сам він уночі ставав Неодим. Шубка в нього Сірка з двома біленькими плямами на Талій. На цій Фермій крім котика Лютеція мешкали ще маленька дівчинка І Галій та її мама Іридій. Лютецій був завжди Радій бачити Галій. Вона часто Берилій котика на руки і бавилася з ним. Котик інколи захоплював мишку у Полоній і то був великий Цирконій, коли мишка тікала з Полоній і Молібден бога за свій порятунок. Наближався день народження Галій і вона Гадоліній про свої подарунки. Приїхали гості з Європій, Америцій, Рутеній: Ванадій та Арсен із і Тулій, Родій з Каліфорній, Нікол із Самарій. А найкращим подарунком І виявився маленький песик Кобальт. На шиї в нього виблискував сріблястий Сицілій.

Мама Іридій діставала з Барію гостинці й частувала гостей. Свято було веселим та радісним і тривало, аж поки Гелій сіло за обрій, а на небі І з'явився Селен. Між Лютецієм і Кобальтом ледве не дійшло до невеличкого Скандію, але котик був у стосунках великий Технецій і залагодив Я їх, Ніобій нічого й не сталося. І собачка завжди зустрічав котика веселим — Гафній, Гафній!

Хто був уважний і вкаже правильну кількість хімічних елементів, заданих у казці, отримує 1 бал. (41 хімічний елемент)

Станція «Історична»

Характерна тим, що тут кожна група розповідає все, що вона знає про свій елемент. Кожне повідомлення оцінюється у 3 бали. Натрій — латинська назва «натріум», у перекладі з грецької означає «природна сода». Відкритий натрій у 1807 році англійським ученим І Г Деві. Це— сріблясто-білий метал, дуже м'який. У природі зустріча­ється тільки у зв'язаному стані. За поширеністю в земній корі натрій посідає шосте місце — це 2,5 % за масою. Мінерали Натрію дуже різноманітні. Найважливіші з них: кам'яна сіль, глауберова сіль, натрієва селітра. Натрій має один стабільний ізотоп з масовим числом 23. Фосфор — латинська назва фосфорум, у перекладі з грецької означає «той, що несе світло». Уперше згадується у XII ст. арабським алхіміком Алхідом Бехілом, але автором відкриття вважається німецький і алхімік К. Брану. Рік відкриття — 1669. Фосфор— один із найпоширеніших елементів у земній корі (0,093 % за масою). У вільному стані . Фосфор не зустрічається через високу хімічну активність, а у зв’язаному стані він входить до складу близько двохсот мінералів, головним І чином апатитів і фосфоритів. Великі запаси апатитів є на Кольському І півострові. Фосфор міститься і в організмі людини— близько 1,5 кг, переважно в кістках. Хлор — латинська назва «хлорум», у перекладі з грецької означає «зелений». Автором відкриття вважається шведський учений К. Шеєле. Рік відкриття — 1774. У природі Хлор широко поширений — 0,017 % за масою в земній корі. Найбільш поширені його мінерали: кам'яна сіль, сильвініт, карналіт. Дуже багато солей Хлору розчинено у гідросфері, особливо в морях і океанах. За нормальних умов газоподібний хлор у 2,5 раза важчий за повітря (1 л хлору важить 3,24 г). Хлор добре розчиняється у воді, дуже отруйний, подразнює слизові оболонки навіть у малих кількостях. Хлор має два ізотопи з масовим числами 35 і 37.

Ось ми дісталися станції «Літературна», до якої ви готувались заздалегідь. Це було одним із ваших домашніх завдань. Вам потрібно прочитати знайдені вірші, пов'язані з хімією та хімічними елементами. За кожен гарно прочитаний вірш ви отримуєте по 2 бали.

Загадки станції «Літературна»

Вартість відповіді — 1 бал.

1. Весь мир большой от А до Я,

Земля и небо, ты и я,

Трава, песок и снегопад,

И ядер атомный распад,

И солнца свет, и блесклуны

В таблице той заключены.

И сложность в ней и простота,

Вселенной нашей красота.

Про яку таблицю йдеться?

(Про періодичну таблицю хімічних елементів)

2. Без газа зтого на свете

Не жили б звери и народ.

Его могли б назвать и дети,

Ведь это...

(Кисень)

3.Он весь скрываетея от наших впоров

В песке, стекле и хрустале,

И без сомненья вы найдете

Его повсюду на земле.

(Силіцій)

5.  От щелочи я желт, как в лихорадке,

Краснею от кислот, как от стьща,

Ho я бросаюсь в воду без оглядки,

И здесь уж не заест меня среда.

Про яку речовину йдеться?

(Про метилоранж — індикатор)

5.Рубила цвет в кольце вам мил,

Co мною токи все дружны

Открыт Берцслиусом был с,

И назвам имя в честь Луни.

(Алюміній)

6. В больнице я его боюсь,

А в шахте вместе с ним тружусь.

Три буквьг в слове у него

Давай заменим «у» на «о»—

И вам представится ответ.

Какой же зто элемент?

(Бор)

7. В старину ценилась дорого,

Цветом красная, как золото.

Постоянно с ним дружна,

В злектротехнике очень нужна.

(Мідь)

Ось ми й дістались зупинки «Кінцева». Давайте підрахуємо свої трофеї-зірочки. Діти самостійно підраховують зірочки, заповнюють відомості й самостійно виставляють отримані бали. 

Підбиття підсумків уроку

Учитель зачитує отримані бали, дякує за плідну працю на уроці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 11

 

Урок-дебати «Віруси. Роль в природі й житті людини»

 

Учитель. Сьогоднішній наш урок пройде у формі дебатів. Тема уроку – «Віруси - живі істоти». Протягом останніх 100 років вчені не раз змінювали своє уявлення про природу вірусів, мікроскопічних переносників хвороб.

Спочатку віруси вважали отруйними речовинами, потім - однієї з форм життя, потім - біохімічними сполуками. Сьогодні припускають, що вони існують між живим і неживим світами і є основними учасниками еволюції. Хто правий? Яка з гіпотез найбільш достовірна?

Відповісти на ці питання нам допоможуть дві команди: «ЗА» (прихильники гіпотези, що віруси - живі істоти) і «ПРОТИ» (прихильники гіпотези, що віруси не є живими істотами). Протягом всієї гри проводиться моніторинг позицій залу за допомогою голосування червоними (віруси - живі істоти) і зеленими (віруси не є живими істотами) жетонами (експрес - опитування).

Таймкіпер буде стежити за дотриманням регламенту. Глядачі та групи підтримки можуть задавати командам питання і виступати на підтримку тієї чи іншої команди.

Групі експертів в кінці уроку належить назвати команду, яка була більш переконлива, аргументи якої здалися вам найбільш доказовими і значущими.

2). Виступ команди «ЗА» - 10 хвилин

Спікери команди представляють аргументацію тези: «Віруси - живі істоти»

Сюжет доказів збудований за наступним алгоритмом:

• Вітання слухачів;
• Представлення команди і самого себе;
• Вступ (обгрунтування актуальності теми);
• Визначення понять (дефініцій) теми;
• Висунення критерію;
• Аргументація;
• Висновок;
• Подяка за увагу.

3) Експрес - опитування залу

4) Виступ експертів - середній бал команди

5) Раунд питань - 15 хвилин

Команда «ПРОТИ» задає питання команді «ЗА». У питаннях уточнюється позиція команди затвердження. Питання задають спікери і група підтримки команди заперечення, глядачі, всі бажаючі. На запитання відповідають спікери команди «ЗА». Консультанти надають необхідну інформацію.

6) Експрес - опитування залу

7) Виступ команди «ПРОТИ» - 10 хвилин.

Спікери команди представляють аргументацію тези: "Віруси не є живими істотами"

Сторона, що заперечує, не тільки реагує на те, що говорять опоненти, але і вибудовує свою власну стратегію доказів при тому, що спростування є їх першочерговим завданням. Ця стратегія складається з продуманих і обгрунтованих причин, за якими вона заперечує позицію яка каже боку.

8) Експрес - опитування залу

9) Виступ експертів - середній бал команди

10) Раунд питань - 15 хвилин

Команда «ЗА» задає питання команді «ПРОТИ». У питаннях уточнюється позиція команди заперечення. Питання задають спікери і група підтримки команди заперечення, всі бажаючі. На запитання відповідають спікери команд. Консультанти надають і коментують необхідну інформацію

11) Експрес - опитування залу

12) Виступ експертів - результати роботи команд в раундах питань

13) Заключне виступ команди «ЗА» - 5 хвилин. У заключному виступі спікери команди затвердження спростовують аргументи і докази заперечує команди, представляють порівняльний аналіз позицій команд для посилення і докази стверджує лінії.

14) Заключний виступ команди «ПРОТИ» - 5 хвилин. У заключному виступі спікери команди заперечення спростовують аргументи і докази каже команди, представляють порівняльний аналіз позицій команд для посилення і докази заперечує лінії.

15) Експрес - опитування залу

16) Підготовка виступи експертів. У цей час вчитель узагальнює і приводить до спільного виступи команд.

17). Виступи експертів:

• Оцінки командам за заключний виступ, підсумкові оцінки: краща команда, кращий спікер, кращі аргументи

• Підведення підсумків гри

18) «Дебати очима учасників». Оцінка заходу учасниками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 12

 

Методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології

 

Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя. Для того, щоб жити та працювати в сучасному суспільстві, учні мають навчитися аналізувати інформацію, та приймати осмисленні рішення, щодо їх використання.

За останні десятиріччя в педагогічній теорії і практиці знайшли свій розвиток ідеї гуманістичної психології, які значним чином вплинули на підходи до освіти.

Гуманістична модель освіти орієнтована, насамперед, на самореалізацію й особистісний розвиток учня як основні умови прояву піклування про природне навколишнє середовище, вирішення соціально-екологічних проблем.

У північних народів є простий і мудрий афоризм: «Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя».Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.

Основні принципи полягають у тому, що людині, яка навчається, створюють умови для психологічного комфорту в процесі навчання, підвищення впевненості та відповідальності за його результати, набуття умінь контролювати ситуацію навчання, виникнення ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Роль учителя – підтримувати, підбадьорювати учнів в їхніх зусиллях. Провідною формою навчання є співпраця учнів у малих групах з метою розв’язання проблем і самостійного навчання, набуття досвіду поведінки, що орієнтована на стійкий розвиток.

Сучасне життя – це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Тому людина має не лише сприймати  її, але й певним чином систематизувати. Така сама вимога висувається й до мислення – воно мусить бути логічним, оскільки без належного обґрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольняти всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має  починатися ще зі шкільних років.

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання логічно-опорних сигналів та структурно-логічних схем.

В результаті використання СЛС та ЛОС досягається:

• активізація учнів на уроці;
• підвищується інтерес до навчання;
• більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів;
• позбавлення від механічного зазубрювання;
• зняття скутості та страху перед помилкою.

СЛС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку.

Широко використовую в своїй практиці сучасні досягнення методики викладання біології, такі як: теорію розвитку понять, принципи відбору фактів, понять, законів з науки для учбового предмету, систему методів і прийомів навчання, які відповідають його змісту, взаємопов’язані навчання, виховання і розвиток школярів.

СЛС та ЛОС я разом з дітьми складаю вже багато років, але і сьогодні вони актуальні і незамінні у навчанні. Розробку будь-якої теми чи розділу я завжди починаю із складання СЛС. За основу при складанні опорних сигналів беру основні дидактичні принципи: лаконічність, структурність, принцип автономності, доступності матеріалу, образність і незвичність сигналів.

Роботу з вивченням термінів проводжу індивідуально і в групах, використовуючи СЛС і інноваційну форму навчання «Бачено-небачено». Учні об’єднуються в декілька команд по 5-6 осіб. Вивішує на дошці заздалегідь виготовлені схеми, на яких різним шрифтом, у різних напрямках написані терміни. Через одну хвилину плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися. Потім етап взаємоперевірки і самоперевірки знань. СЛС для завдання «Бачено-небачено» можуть складати і самі діти на уроці. Для цього командир кожної команди витягує квиток з указівкою теми. Таку форму навчання можна використовувати на будь-якому етапі уроку. СЛС дуже вдало можна використати за допомогою такої форми  організації навчання як «Броунівський рух», де кожен учень може виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам, записані у вигляді СЛС. «Броунівський рух» дає можливість багаторазового повторення одним учнем своєї частини навчального матеріалу, ознайомлення з іншими і систематизації загальної картини теми.

ДОДАТОК 12

 

Впровадження інноваційних технологій на уроках біології в умовах модернізації освіти

 

Щоб мати знання з біології, треба її розуміти. Завчити поняття, не розуміючи – не можливо. Тому на своїх уроках я даю можливість учням багато разів повторювати терміни, щоб зрозуміти суть поняття, взаємозв’язок з іншим матеріалом.

Для цього використовую такі технології критичного мислення: робота з картою понять, маркування тексту, складання кластерів. Якщо раніше учні бачили готові СЛС, або слідкували за їх створенням на шкільній дошці, то сьогодні вони вчаться їх складати самі. Спочатку ми знайомимося з текстом підручника, читаємо його, маркуючи. Вибираємо нові терміни, складаємо карту понять. На цьому ж етапі уроку складаємо сенквейни.

Учні вчаться розуміти матеріал, вибираючи поняття, складаючи СЛС. А це значить, що вони малюють уявний «скелет» теми: вибирають головне, класифікують. Наводять приклади, пояснюють, інтерпретують. Після того, як було створено карту понять, СЛС, учні працюють в парах, пояснюють свої схеми, повторюють, запам’ятовують, обговорюють.  За урок пари можуть змінюватись до п’яти разів, що дає можливість учням передавати зміст максимально стисло, використовуючи лише опорні слова.

При заглибленні в тему ми складаємо кластери – графічне викладання матеріалу. Вибираємо головне поняття і пишемо його на дошці в центрі, або в центрі листа. Навколо нього  - ознаки, які характеризують поняття. З’єднуємо всі слова стрілочками, показуючи взаємозв’язки, які логічно випливають одне з другого.

Кластер – це та ж СЛС, зображена по-новому, але вона дає можливість не лише розкрити й проаналізувати поняття, але й створити нові ідеї, визначити напрямки подальшого вивчення теми.

Останнім часом в школах спостерігається низька мотивація до знань. Учні, які не розуміють матеріал, не хочуть братися за нього, вважаючи, що він дуже важкий до сприйняття і розуміння. Складання СЛС, активна робота в парах активізують пізнавальні можливості учнів, вони краще розуміють те, що розповіли іншим, усвідомили, запам’ятали. Адже всім відомі «сходи»

методів активного навчання:

1. Те, що учень чує, він забуває.
2. Те, що він чує і бачить – запам’ятовує.
3. Те, що він чує, бачить і про що задає питання, сприяє придбанню знань, умінь і навичок.
4. Те, чому він навчає інших, він опановує.
5. Те, чим учень оперує, змінює його.

На заключному етапі роботи учні складають питання, відповідають на них, працюючи в змінних групах.

Для прикладу пропоную систему уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку». «Рослини». 7 клас.

 

ДОДАТОК 13

 

Система уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку». «Рослини»

 

Урок № 1              «Біологія – наука про живу природу»

Освітні цілі:

Навчальна мета: розкрити зміст науки біології, розглянути об’єкти й методи, показати її роль в практичній діяльності людини, сформувати в учнів цілісне уявлення про біологію як систему наук про живу природу

Розвивальна мета: розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери, розвивати пізнавальний інтерес, вміння працювати з підручником, знаходити головне, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

•        Знати: основні ознаки живого, визначення наук, що вивчають життя, застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо
•        Вміти: пояснити різноманіття галузей біологічної науки,

Базові поняття і терміни: біологія, біосфера,ботаніка, зоологія, морфологія, анатомія, систематика, фізіологія, мікробіологія, генетика, цитологія, живлення, дихання, рух, розмноження, ріст і розвиток, обмін речовин і енергії

Обладнання:таблиці, малюнки із зображенням об’єктів вивчення біології

Тип уроку:вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок

Концепція уроку

На основі знань, отриманих на уроках природознавства, домогтися від учнів розуміння того, які саме об’єкти слід відносити до біологічних і чому.

Хід уроку

I.                   Організаційний момент

Ввідна вправа Назвіть організми та неживі тіла, які ви бачите на картині(картина природи на дошці)

Запитання

1.               Що зображено на картині?
2.               Що таке природа?
3.               Які основні відмінності живої і неживої природи?
4.               Що спільного між живими організмами?

Використання схеми «Природа»            Додаток № 1

ІІ.  Актуалізація опорних знань

1.               «Мозковий штурм»

Що таке життя?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель

1.Чи знаєте ви проблеми сучасного життя? (бесіда з обговоренням).

Складання схеми «Проблеми сучасності»            Додаток № 1

•                 Нові хвороби
•                 Тривалість життя людини, продовження її життя
•                 Зростання потреб людини в їжі
•                 Потреба в чистому повітрі, воді
•                 Масові розмноження одних організмів і вимирання інших

2.Яка наука вивчає живі організми?

3. Чому ХХІ століття – це століття біології?

Ці та інші питання ми будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

Тема уроку «Біологія – наука про природу»

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Учитель        (Розповідь з елементами бесіди)

«Біос» -  життя, «логос» - вчення

Схема «Біологія вивчає»           Додаток № 1

2.Робота з підручником. Опрацювання схеми «Основні ознаки живого» стор.8, іл1.2.                                                          

Назвати всі ознаки живого, пояснити кожну з них. Виділенні терміни запам’ятати, проговорити. Запис схем в зошит

Робота в парах. Обговорення питань Використати схеми з даного питання

1. Що таке хімічні речовини? Які ви знаєте групи речовин?
2. Що таке найменша структурна одиниця живого? З чого складаються неживі предмети?
3. Чому організмам характерний процес обміну речовин та енергії?
4. Чим відрізняються типи живлення: автотрофний і гетеротрофний?
5. Що таке ріст і розвиток? Які типи розвитку вам відомі?
6. Чому важливою ознакою для організмів є розмноження, рух?

3. Галузі біології. Робота із словником термінів. Різноманітність біологічних наук:

біологія, ботаніка, зоологія, морфологія, анатомія, систематика, фізіологія, мікробіологія, генетика, цитологія.

4.Значення біології. Розповідь учителя, самостійне складання схеми

                                                                Додаток № 2 «Значення біології»

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «хто більше». Назвати галузі біології, та об’єкт їх вивчення.

Відповісти на питання:

•              Що вивчає біологія?
•              Які біологічні науки виникли перші?
•              Яку роль відіграє біологія у житті людини?
•              Чому біологію вважають наукою майбутнього?

VI. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

• Мені запам’яталось на сьогоднішньому уроці…
• Мені важко зрозуміти…
• Хотілося б ще раз почути на наступних уроках…

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати п.1 підручника «Біологія для 7 класу, В.І. Соболь 2007 р.»
2. Навчитись записувати опорні схеми
3. Записати біологічні терміни у словник
4. Творче засвоєння (за бажанням)стор. 10 підручника
5. Різнорівневі запитання  для самоконтролю «Застосування знань»
6. Підготувати повідомлення про незвичайну, цікаву рослину (гіганти і карлики рослинного світу)

 

Урок № 2             «Різноманітність живих організмів»

Освітні цілі:

Навчальна мета: формування в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, взаємозв’язки між біологічними системами,  середовищем; ввести поняття систематики; розглянути основні одиниці класифікації; дати стислу порівняльну характеристику царств живої природи

Розвивальна мета: розвивати розумові здібності та якості особистості: пізнавальний інтерес, уяву, увагу, пам'ять, теоретичний стиль мислення, вміння працювати з підручником, знаходити головне, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи;виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

•                 Знати: основні систематичні категорії класифікації органічного світу; царства живої природи; типи середовищ існування організмів;
•                 Вміти: наводити приклади рослин, що зростають у найближчому оточенні; пояснювати пристосування організмів до середовища існування; робити висновки про різноманітність живої природи

Базові поняття і терміни: систематика, таксон, вид, рід, родина, ряд, клас, відділ, царство, рослини, віруси, бактерії, гриби, тварини

Обладнання:таблиці із зображенням представників всіх царств

Тип уроку:комбінований з використанням СЛС та ЛОС

Концепція уроку

Познайомити учнів із сучасними уявленнями про систематику і класифікацію, про величезну розмаїтість живих організмів і принципи їх поділу на групи. Ввести поняття царств і відділів – вищі таксономічні одиниці

Хід уроку

I.                   Організаційний момент

II.               Мотивація навчальної діяльності.

1.                 Конкурс «Плутанина»

Картки з написаними анаграмами (словами з переставленими літерами) з назвами ознак живого. Учні мають з’ясувати, що це за процеси, і дати їм визначення.

Яннлевиж – живлення – це…

Тірс – ріст – це…

Ханняди – дихання – це…

Аннитілк аводуб – клітинна будова – це…

Яннелідив – виділення – це…

Німбо нивочер ат їргінее – обмін речовин та енергії – це…

Котивзор – розвиток – це…

Мноняжензор – розмноження – це…

Урх – рух – це…

2.                 Склади кросворд.

На дошці написати слова «Галузі біології». Використовуючи дані літери, дописати назви біологічних наук

III.            Актуалізація опорних знань.

Бесіда про розмаїтість живих організмів.

Домашнє завдання – повідомлення учнів про рослини

Гра «хто більше».

Завдання. На аркушах паперу записати живі організми, які трапляються у нашій місцевості

Творче завдання. Спробуйте об’єднати живі істоти нашої місцевості у групи.

Поясніть, за якими ознаками ви їх об’єднали.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Розповідь з елементами бесіди, складанням СЛС та ЛОС. Записи в зошитах                                                                                    Додаток 3         

•   Про систематику
•   Наукові назви організмів
•   Основи класифікації організмів
•   Основні систематичні одиниці
•   Царства живої природи
•   Середовища існування

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання. 1.Скласти таблицю на стор. 14 підручника, використавши словник термінів

2.Робота в парах. Застосування знань. Питання для самоконтролю. Стор.14 підручника. Проговорення схем із зошита і дошки.

VI. Рефлексія

VII. Домашнє завдання

Опрацювати п.2 підручника, схеми в зошиті

 

Урок № 3           «Характеристика рослин»

Освітні цілі:

Навчальна мета: сформулювати поняття про царство Рослини; показати його положення в системі органічного світу; ознайомити учнів з основами класифікації рослин

Розвивальна мета: розвивати розумові здібності та якості особистості: пізнавальний інтерес, увагу, пам'ять, теоретичний стиль мислення, вміння працювати з підручником, знаходити головне, порівнювати, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи;виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

 

 

Учні повинні

•                 Знати: основні систематичні категорії класифікації органічного світу; царства живої природи;
•                 Вміти: наводити приклади рослин, що зростають у найближчому оточенні; пояснювати пристосування організмів до середовища існування; робити висновки про різноманітність живої природи

Базові поняття і терміни: Рослини, автотрофи, життєвий цикл, корінь, стебло, листок, ріст, розмноження, фотосинтез, хлорофіл

Обладнання:таблиці із зображенням різних рослин; картини, малюнки і фотографії природи;

Тип уроку:комбінований з використанням СЛС та ЛОС

Концепція уроку На конкретних прикладах познайомити учнів з царством Рослини та особливостями організмів, що належать до нього.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте!

1. На які групи поділяються організми за способом живлення?
2. Які організми називають автотрофами?
3. (повторення з використанням схеми «Організми за типом живлення»)        Додаток №3

Операція «Порівняння»,  вправа: вкажіть подібності та відмінності.

Поміркуйте!

Чим відрізняється зображення іриса на картині Вінсента ван Гога від фотографії?  Опрацьовують малюнок підручника Іл.4.1. стор.21

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання № 1

•                 Складіть асоціативний ряд про поняття рослини.

(на дошці вивішуються картини, малюнки, фотографії, де зображені різні місцевості з рослинами)

Бесіда.

1. Як ми впізнаємо рослини?
2. Знайдіть спільні риси у всіх рослин, зображених на цих витворах мистецтва.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Завдання № 2

•                 Прочитайте текст підручника, стор. 21 «Основний зміст», використовуючи інструменти критичного читання: маркування, виділення опорних слів, постановки запитань.

Завдання № 3

Обговорення. Робота в групах

•                 прочитати СЛС «Загальна характеристика рослин» Додаток № 5
•                 скласти план характеристики рослин, записи в зошиті

Загальна характеристика рослин.

1. Не рухаються активно
2. Мають зелений колір (наявність хлорофілу)
3. Здатні використовувати сонячну енергію
4. Утворюють органічні речовини з неорганічних
5. Виділяють у повітря кисень
6. Різноманітні форми (від мікроскопічних одноклітинних до гігантських)
7. Автотрофне живлення
8. Наявність целюлозної клітинної оболонки
9. Основна запасна речовина – крохмаль
10. Чергування двох поколінь в циклі відтворення

Завдання № 4

•                 Скласти СЛС, опрацювавши текст підручника, стор.22, 3 абзац, та іл..4.2.       Додаток № 4

Поглиблення теми

Завдання № 5

•                 Скласти кластер: які найзагальніші ознаки притаманні рослинам?

 

 

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах. Завдання № 6

•   Скласти по три питання з теми, використовуючи СЛС і задати їх сусіду по парті.                       Додатки № 5

VI. Рефлексія

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст параграфа № 4 стор.21-22. Підготувати питання до тексту параграфа.
2. вивчити СЛС в зошиті підготувати повідомлення про цікаву рослину.
3. творче засвоєння «географія + біологія» (за бажанням) стор.24

 

Урок № 4  «Життєдіяльність рослин»

Освітні цілі:

Навчальна мета: Сформулювати поняття про основні процеси обміну речовин і перетворення енергії в організмі рослин

Розвивальна мета: розвивати розумові здібності та якості особистості: пізнавальний інтерес, увагу, пам'ять, теоретичний стиль мислення, вміння працювати з підручником, знаходити головне, порівнювати, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи;виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

•                 Знати: особливості процесів життєдіяльності рослин, причини різноманіття рослин
•                 Вміти: пояснювати послідовність процесів обміну речовин, порівнювати, аналізувати і робити висновки щодо процесів життєдіяльності рослин
•                 Базові поняття і терміни    Обмін речовин і енергії, утворення і використання поживних речовин, неорганічні і органічні речовини, фотосинтез, автотрофи, гетеротрофи

Обладнання:таблиці із зображенням різних рослин; картини, малюнки і фотографії природи;

Тип уроку:комбінований з використанням СЛС та ЛОС

Концепція уроку

Під час бесіди з учнями учитель повинен підвести їх до узагальнення про основні функції рослинного організму та його зв'язок з навколишнім середовищем.

Для цього як база використовуються знання, набуті учнями на уроках природознавства

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ігрова ситуація «Пінг-понг». До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовленні вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання № 1

Пригадайте! Які ви пам’ятаєте основні ознаки живого? Додаток №1

Використовується ігрова ситуація «Ланцюжок» - елемент фронтального опитування, з’ясування  рівня засвоєння матеріалу. Задаються питання про основні ознаки живого, відповідь на попереднє питання є умовою наступного.

Завдання № 2

Ігрова ситуація «Угадай мене». На столі учителя лежать чотири  купки карток. На дошці пишеться поняття. Викликається чотири учні, які з купки карток повинні вибрати ті, що пов’язані з написаним на дошці. Потім учитель пише на дошці інше слово, викликає наступних учнів, що виконують таке ж завдання. Четвірка може призначатися вчителем, але краще, якщо учні будуть виходити за власним бажанням.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Метод роботи в групах. Опрацювати схеми наведені у Додатку № 8.

Завдання № 1

Відповісти на питання:

1.     Що таке обмін речовин?
2.     Назвіть етапи обміну речовин.
3.     Яке значення має обмін речовин?

Завдання №2

1.     Чому обмін речовин є головним процесом життєдіяльності рослин?
2.     Які групи речовин беруть участь у обміні?
3.     Назвіть процеси життєдіяльності рослин?Яке їхнє значення?

V.  Закріплення матеріалу

Самоперевірка. С.24, підручник. Запитання для самоконтролю.

VI. Рефлексія

Усвідомлення отриманих результатів. Усна розповідь

VII. Домашнє завдання

1.               Підручник, п.4, с. 21-23.
2.               Опрацювати ілюстрації 4.2, 4.3.
3.               Творче засвоєння – с.24.
4.               Опрацювати СЛС до теми

 

Урок  №5 «Живлення рослин. Фотосинтез»

Освітні цілі:

Навчальна мета: дати учням поняття, що таке фотосинтез. Ознайомити учнів з особливостями й основними етапами процесу фотосинтезу; показати його роль у житті рослин і значення для життя на землі

Розвивальна мета: розвивати пізнавальний інтерес, вміння працювати з підручником, знаходити головне, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:виховувати в учнів бережливе ставлення до природи; підвести учнів до висновку, що в зелених рослинах на світлі відбувається перетворення неорганічних речовин на органічні.

Учні повинні

•        Знати: особливості й основні етапи процесу фотосинтезу, його роль у житті рослин і значення для життя на землі.
•        Вміти: розпізнавати процеси життєдіяльності рослин

Базові поняття і терміни: Обладнання:таблиці «Обмін речовин у рослинах», додаткова біологічна література, картки, СЛС.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок

Концепція уроку

Важливо домогтися в учнів розуміння того, що живлення рослин із ґрунту і повітря – це єдиний процес; за якого з неорганічних речовин – води, мінеральних солей і вуглекислого газу – на світлі утворюються органічні речовини, необхідні для життєдіяльності всіх органів рослини. Процес утворення органічних речовин тісно пов'язаний з диханням і випаровуванням води листками.

Формування поняття про фотосинтез має базуватися на демонстрації дослідів, що доводять утворення крохмалю в листках на світлі, поглинання при цьому вуглекислого газу і виділення кисню в атмосферу; на роз’ясненні ролі води в процесі фотосинтезу, необхідності постійного її надходження з ґрунту в листя, а також на пристосуванні листків до регулювання випаровування води.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте Що таке пластиди? Які бувають типи пластид? Що таке хлорофіл, вуглеводи?

Використання технології «Мозкова атака». Цей метод полягає у колективній творчій роботі всіх учнів, пов’язаній із пошуком істини. Розмірковуючи над проблемою, доповнюють один одного, розвивають ідею, відкидають інші.                                                                          Додаток №6, №8

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Використання знань з природознавства.

Розповідь з елементами бесіди.

1. Які речовини потрібні рослинам для їхньої життєдіяльності?

2. Які речовини рослини отримують із ґрунту?

3. Які органи рослини постачають

 

 

 

 

ДОДАТОК  14

 

Інноваційні технології на уроках біології

(із досвіду роботи)

 

  На сучасному етапі методики розвитку біології  можна виділити наступні інноваційні технології:

• Технологія особистісно-орієнтованого навчання.
• Технологія  розвитку критичного мислення.
• Технологія розвиваючого і проблемного завдання.
• Технологія використання  схемних і знакових систем.
• Технологія інтерактивного навчання.

 

Технологія особистісно-орієнтованого навчання

     Дана технологія базується на співпраці учителя та учнів. Для застосування даної технології необхідно провести типологізацію учнів. Бажано розробити критерії особистісно-орієнтовного підходу, визначити рівень компетентності. Здебільшого у класах можна виділити 4 типологічні групи учнів:

   1гр. пасивні, слабкі за рівнем знань;

   2гр. періодично зацікавлені, активні, з середнім рівнем знань;

   3гр. зацікавлені, активні, з достатнім рівнем знань

   4гр. незацікавлені, активні, з достатнім та високим рівнем знань.

      Після теоретичного формування груп розробляється технологія уроків із залученням до роботи кожної групи учнів.  Для реалізації технології необхідно:

• Сприяти зацікавленню учнів за допомогою доступно сформульовані мотиваційної установи.
• Використовувати різноманітні форми і методи орієнтовані на окремого учня або групу.
• Стимулювати учнів до висловлювання, розв’язання  ситуативних завдань, проблем, допускаючи можливість помилок.  До учнів бажано звертатися: «чому на твою думку», «зроби припущення», «не бійся висловитися» і т.д.
• Створювати  на уроці педагогічні ситуації, які дають можливість кожному учню проявити свої якості.
• Використовувати різноманітні види пізнавальної діяльності.

Особистісно- орієнтований урок складається з 5 основних етапів:

1. Етап орієнтації.
2. Етап визначення мети.
3. Етап проектування.
4. Етап організації і виконання плану.
5. Етап контролю і оцінювання.

     На першому етапі учитель мотивує і зорієнтовує на певний вид діяльності кожну типологічну групу.

     На другому етапі уроку вчитель проводить актуалізацію опорних знань, після якої разом з учнями визначає основні завдання уроку.

     На третьому етапі учні кожної групи  залучаються до планування роботи на уроці.

     На четвертому етапі уроку  учням надається можливість вибрати  спосіб навчальної діяльності і виконати план.

     На п’ятому етапі  уроку відбувається самоконтроль, взаємоконтроль, виконання самостійної роботи. Підводяться підсумки.

            Технологія  розвитку критичного мислення

     Технологія розвитку критичного мислення впроваджується із 8 класу, коли в учнів у достатній мірі формується абстрактне мислення. Як правило, дану технологія можна впроваджувати у сучасних сільських школах з невеликою чисельністю учнів у класі з перевагою середнього і достатнього рівня знань. При цьому середній рівень повинен складати 60%, достатній – 30%, високий – 10%.

     Умови впровадження даної технології:

1. Достатній розвиток абстрактного мислення учнів.
2. Створення колективів.
3. Мотиваційна спрямованість учнів на пізнання предмету.
4. Достатня психологічна підготовка вчителя.

     Урок критичного мислення має 5 етапів:

1. Розминка.
2. Обгрунтування навчання.
3. Актуалізація знань.
4. Усвідомлення змісту.
5. Рефлексія.

     Перший етап передбачає використання мозкового штурму. Протягом 3-5 хвилин учні відповідають на питання, які стосуються матеріалу попередніх тем. Для письмового мозкового штурму  можна використати біологічний диктант і тестові завдання. Нормативами для тестових завдань є такі:

1 рівень: 6 тестових завдань закритого типу, які оцінюються  по 0,5 бала за кожну відповідь.

2 рівень: 6 тестових завдань  відкритого типу,які оцінюються по 0,5 бала за кожну відповідь.

3 рівень: 3 тестові завдання  на співставлення.  Кожне завдання оцінюється у 1 бал. На кожне з них дається 1 хвилина.

На другому етапі перед учнями ставиться проблема, для розв’язання якої учні повинні отримати нові знання.

На третьому етапі застосовуємо гру «Лабіринт». Вона являє собою набір тверджень, які необхідно оцінити і порівняти.

Лабіринт

За допомогою даних термінів, пояснити, що таке скелет.

Клітина                                  скелет

тканина                                  орган

система                                  кістка

                                                з’єднання

    На даному етапі  визначаються основні питання для вивчення.

На четвертому етапі організовується робота в малих творчих групах. Кожна група отримує завдання, виконуючи які, учні складають опорні конспекти, схеми, заповнюють таблиці. Етап завершується звітом кожної групи і захистом своєї роботи.

На п’ятому етапі учні оцінюють власну роботу, роботу інших і колективно виставляють оцінки.

Різновидом уроку критичного мислення є урок  з елементами психологічного тренінгу. Такий урок складається з 7 етапів.

1. Визначення психологічного настрою.
2. Оцінка рівня інформованості.
3. Розробка правил роботи.
4. Повідомлення інформаційного блоку.
5. Усвідомлення змісту нового матеріалу.
6. Рефлексія.
7. Визначення психологічного настрою.

 На першому етапі уроку проводиться робота з картками настрою. На окремих аркушах учням пропонується зобразити свій настрій на одному з 3-ох малюнків.

 

 

 

           

добре                    байдуже                 негативно

 На другому етапі кожний учень виконує індивідуальні завдання, вибираючи для себе вид завдань, обсяг і рівень.

 На третьому етапі учні ознайомлюються з темою уроку  за підручником та запитаннями, які вміщенні після тексту. На основі цього матеріалу учня визначають мету роботи на уроці і можуть доповнити її тими положеннями, які влаштовують їх.

На четвертому етапі новий матеріал викладається за одним із трьох варіантів.  І варіант – пояснення, яке здійснює вчитель. 2 варіант – заслуховування  доповідей учнів. 3 варіант – перегляд відеоматеріалів.

На п’ятому етапі учні самостійно обирають форму відтворення матеріалу. Це може бути аналіз  тексту підручника, складання плану відповіді на питання, розв’язання задач і завдань, складання схем, таблиць.

На шостому етапі учні працюють за індивідуальними картками і здійснюють самостійну перевірку роботи. Індивідуальні картки готує вчитель в підбирає завдання однакового змісту і рівня для всіх.

На сьомому етапі уроку учні знову оцінюють свої успіхи завдяки карткам настрою.

 

Технологія розвиваючого і проблемного навчання

 Розвивальне навчання базується на методах і прийомах, які активізують пізнавальну діяльність учнів. Основним методом розвивального навчання є метод гри.  У методиці біології використовується 3 групи ігор:

1. Ігри-змагання.
2. Ігри із залученням фантазії.
3. Ігри з відтворенням конкретних дій.

 До першої групи належать ігри-вікторини, ігри-вправи, ігри на здобуття лідерства.

 Ігри-вікторини являють собою запитання різної складності, які сформульовані в ігровій формі. Вікторина повинна складатися з кількох етапів, турів. Це дає змогу оцінити рівні досягнення учнів.

Вікторина «Сезонні явища в житті птахів»

ПЕРШИЙ ТУР

Хвилинка загадок.

Відгадай загадку і назви суттєві риси  об’єктів.

Головоломка.

Тварина, яку ви бачили на малюнку, складається з частин 4-ох тварин. Назвіть їх. (Доречне використання слайдів)

Біологічне лото.

Учні отримують картинки, на яких написані частини прислів’їв.

Їм необхідно закінчити це прислів’я. 

 ДРУГИЙ ТУР

Хто зайвий?

В групі чотирьох ілюстрацій вибрати зайву тварину і пояснити чому.

Дослідницька лабораторія.

Дослідник, який працював тут, людина дуже неуважна. Він починав описи систем органів, але забув їх закінчити. Спробуйте це зробити.

ТРЕТІЙ ТУР

Міст завдань.

Учень повинен уявити себе в ролі птаха і розповісти, що він робить протягом року.

До ігор, які містять елементи змагань, належать інтерактивні ігри, КВК .

До ігор із застосуванням фантазії належать рольові ігри. До ігор, в яких відтворена дія, належать ділові ігри. В ході рольової гри учні розвивають реальні вміння і навички. Розвивальне навчання також базується на прийомах активізації навчальної діяльності, які можна застосовувати на певних етапах уроку.

Актуалізація опорних знань.

1.                                                                                          Робота з німими схемами.

Вода, АТФ, солі, білки, неорганічні речовини.

2.                                                                                          Прийом розірваної шпаргалки

рослини	тип плоду	поширення
горобина	яблуко	пт…
мак	коробочка	віт…
соняшник	Сім’янка	пт.., віт…

 

                                   (птахи,  вітром)

 

 

 

 

 

3.                                                                                          Робота з діаграмами

Розташуйте у відповідному порядку наведені одиниці класифікації.

Зелена жаба: тип хордові, клас земноводні, ряд безхвості.

4.     Прийом біологічного тиру.

Виберіть вірні постріли.

                                             Сухі плоди

5.               Прийом «Сорочий хвіст».

Учням пропоную знайти вигадки в розповіді сороки. (Вчитель розповідає, додаючи вигадки)

6.               Прийом «Хрестики-нолики»

Біля дошки 2 учні, які відповідають на запитання однокласників, за кожну правильну відповідь мають право ходу.

 

Мотивація навчальної діяльності.

1. БЦК (банк усіляких цікавинок)
2. Хвилинка художнього слова(вірші)

Формування нових знань.

1. Використання опорних схем.
2. Створення груп-співробітників.
3. Елементи дискусії або диспуту.
4. Прийоми діалогу.

Узагальнення та систематизація знань.

Ланцюг понять.

Це спосіб термінологічної роботи.

Пояснити, що означає

1 – біо, 2 – гео, 3 ценоз, 4 – біогеоценоз.

Прийом сніжного кому.

    Учням пропонується відтворити матеріал від простого до складного.

Технологія використання  схемних і знакових систем.

     Дана технологія створена у 60-их роках ХХст. У 90-их роках вона була вдосконалена і в неї ввійшли чотири основні методики:

1.     Методика застосування опорних сигналів.
2.     Методика застосування підсилених лекцій.
3.     Методика гронування.
4.     Методика складання сенканів.

       В методиці застосування опорних сигналів лежить використання опорних конспектів. Опорний конспект – це схематично знакове відображення матеріалу за допомогою опорних сигналів. Опорний сигнал – це графічний символ, в якому замінений зміст однієї або кількох фраз.

ССАВЦІ

 

                                          Ch                +t0         ------              молоко

                       Хордові           Теплокр.     Шерст. покр.       Вигодов. молоком

Методику застосування підсилених лекцій  слід впроваджувати у старших класах. На такому уроці, під час викладання лекційного матеріалу, складаємо словесну схему.

БУДОВА КЛІТИНИ

Методика гронування – це методика, яка використовується для узагальнення та систематизації знань. Учням можна запропонувати скласти схему у вигляді грона.

Методика  складання сенканів– це формулювання висновку за допомогою  5-ти слів або 5-ти тверджень.

Завдання: як описати людину, з біологічної точки зору, користуючись 5-ма словами?

Людина

1.     Ссавець
2.     Хребетні
3.     Хордові
4.     Клітинні
5.     Жива природа

 

           Технологія інтерактивного навчання

    Технологія інтерактивного навчання базується на взаємонавчанні  учнів учнями

     Між вчителем і учнями встановлюються відносини партнерської взаємодії. Найефективнішими є наступні прийоми:

1. Диференційоване опитування. Частину його проводять учні-консультанти.
2. Інтелектуальна розминка. Кілька учнів заздалегідь готують серію коротких запитань для мозкового штурму.
3. Взаємоопитування.  Найчастіше можна використовувати під час пояснення нового матеріалу. Цікавими для учнів є прийоми:

•           Впіймай помилку.
•           Прес-конференція.
•           Захист дослідницьких проектів.
•           Робота в групах.
•           Театралізація.
•           Ділова гра «Точка зору»
•           Проблемний діалог.

     На етапі узагальнення та систематизації знань ефективними є прийоми:

•           Зразкова відповідь
•           Бліц-опитування
•           Повторення «ланцюжком»
•           Світлофор (Вчитель або учнів слідкують за відповіддю та піднімають відповідний колір світлофора. Червоний – не спіши з відповіддю, жовтий – подумай, зелений – відповідь правильна)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

 

 

 

Оксана Кожемякіна, Наталія Прасолова

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичний посібник

 

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 Підписано до друку 14.01.2021.  Формат 21х29,7 1/16. Гарнітура Times.

 Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 15. Тираж 35 пр.

 

 

Друкарня ПП «Чернятіна Т.  і  Ко.»

84320, Україна, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40

 Тел.: 0626462897