Найважливіше бути в житті людиною.....до 100 річчя народження В.О.Сухомлинського

Про матеріал

Прошу завантажити матеріал уроку, виховної години спулкування,присвяченого 100-річчю народження В.О.Сухомлинського.... В нашій школі, СШ № 5, виховні години були проведені під патронатом бібліотекаря Драгун Інги Іванівні....

Дякую всім вчителям України за можливість зробити підборку матеріалу для проведення виховного заходу..

Додаю сценарій уроку та презентацію з фотографіями виховної години

Ужгородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5

з поглибленим вивченням іноземних мов

Ужгородської міської ради Закарпатської області

вул. Київська набережна,16, м. Ужгород, 88018, тел.: (03122) 3-40-67, факс: (0312) 61-39-16, e-mail: sch5uzh@gmail.com КодЄДРПОУ 22110077

Класний керівник 7-А класу

СШ № 5

м.Ужгород

Савко Наталія Георгіївна

Година спілкування у 7-А класі 11.10.2018року

ТЕМА. Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Людина народжується ,

щоб залишити слід по собі вічний

В.Сухомлинський

МЕТА.

Ознайомити учнів з життям та творчим шляхом В.О. Сухомлинського,

виховувати інтерес до його творчості.

Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, пере­давати словами побачене, сприяти розвитку мовлення учнів.. Формувати в учнів почуття доброти до людей, розуміння того, що людина - не просто частина природи, а найвище її створіння.

ОБЛАДНАННЯ:.

ілюстрації про життя і діяльність В.О. Сухомлинського,

мультимедійне обладнання, відеофільм «Який слід повинна залишити людина на землі» , відео В. Сухомлинський - Важко бути Людиною

Хід заняття

Вчитель:

Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятись, частіше спілкуватись.

- Ось такою надзвичайно доброю людиною був Василь Олександрович Сухомлинський / 1918- 1970/. Знаменитий педагог-новатор,

педагог-гуманіст, педагог, серце якого було сповнене щирої любові до дітей.

Вчитель:

Пропонується подивитися відео-фільм «Який слід повинна залишити людина на землі» .

Перед нами встають ВІЧНІ ПИТАННЯ :

Учні висловлють своє бачення на проблемні питання.

Які в тебе плани на майбутнє?

Ким ти хочеш стати?

Чому?

А що для цього треба вміти і знати?

Яким бути?

/ обговорення питань та дискусія з учнями/

Вчитель:

Усе життя В. Сухомлинский натхненно працював , творив, вчив та виховував. І ось, діставшись до зірок, він став педагогом – практиком і письменником, публіцистом та критиком. . Він написав близько 50 книг, 500 статей, 1500 казок для дітей, 818 друкованих праць. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу й отримала 54 видання.

Вчитель:

пропонується презентація , присвячена В.О.Сухомлинському.

/Учні разом з вчителем читають та коментують слайди./

Учні ; Євич Євгенія та Бахтин Віталіна представляють та коментують презентацію

На заключення вчитель пропонує розглянути 10 заповідей В.Сухомлінського та проаналізувати їх відповідно до теми виховної години спілкування.

/ 10 заповідей представлені на слайді в презентації/

Учні шляхом виразного читання представлють деякі твори В.О.Сухомлінського. Та надають свою оцінку ідеї та проблематиці творів.

ДОДАТОК ( твори В. Сухомлинського)

Звичайна людина

Учениця Телецкий Каміла :

Стоїть у сухому степу колодязь. Поруч з колодязем — хатка. У ній живуть дідусь з онуком

Біля колодязя на довгій мотузці відро. Ідуть подорожні, завертають до колодязя, п'ють воду, дякують дідусеві.

Перетерлась мотузка, упало відро в глибокий колодязь.

Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти щоб попити.

День не п'ють води дідусь і онук, два дні не п`ють. Мучаться від спраги.

На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з настороженими очима. Навозі в нього побачив дідусь відро, прикрите соломою.

Учениця Максимова Анастасія :

Глянув подорожній з настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав далі

Що це за людина9 — питає онук дідуся.

Це не людина, — відповідає дідусь.

Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з байдужими очима. Дістає з воза відро,прив'язує до мотузки, витягує води, п'є сам і дає попити дідусеві й онукові, решту води виливає у су­хий пісок, відро забирає й рушає далі.

Що це за людина? — питає онук дідуся.

Це не людина, — відповідає дідусь.

Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з добрими очима. Дістає з воза відро, при­в'язує до мотузки, витягує води, вгамовує спрагу і їде далі, а відро з водою так і залишається стояти на цямрині.

Що це за людина? — питає онук.

Звичайна людина, — відповідає дідусь.

Учениця Кушнірук Софія:

ЧЕРЕЗ ПОТІК

Андрійко і Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепиняв ярок. Пригріло сонце, розтанув сніг, і ярком потекла вода.

Бурхливо шумить потік. Стоять перед ним Андрійко і Ніна.

Ось хлопчик швидко перебрів через потік і став на тому березі. Оглянувся — і соромно йомузробилося. Він у чобітках, а Ніна — в черевичках. Як вона перебреде?

"Ой, недобре я зробив,— подумав Андрійко. — Як я не побачив, що Ніна в черевичках?"

Він перебрів назад і каже Ніні:

Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо переправлятися будемо разом.

Як? - здивувалась Ніна. — Я ж у черевичках.

Чіпляйся мені за шию, — сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс.

Учениця Мигалко Дарія:

Борщ зі скибкою свіжого хліба.

В однієї матері було два сини — Працьовитий і Ледачий. Одного разу поїхав Працьовитий у поле — землю орати, а Ледачий пішов у садок під грушею лежати…

Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буря­ками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого.

Сіла мати біля столу, чекає синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під гру­шею не лежиться, хочеться їсти, та знає, що обідати мати дає обом разом.

Ось і приїхав Працьовитий. Умився, перевдягнувся, сів за стіл, і Ледачий сів.

Учень Максимів Остап:

Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом, їсть Працьовитий та дякує матері:

— Ой, смачного ж ви борщу наварили!

Виїв Працьовитий миску й ще попросив. А Ледачий з'їв одну

ложку — скривився — зажурився, а як третю з'їв, — на стіл схи­лився, ложку поклав і питає матері:

— Мамо, чого це борщ такий недобрий?

— Їдь, сину, завтра в поле, — каже мати, — то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…

Вчитель:

На завершення пропонується подивитися буктрейлер В.Сухомлинський - Важко бути Людиною та надається слово гостям, присутнім на уроці, а саме

1.Заступнику директора Тураній М.С.

2.Члену бат.комітету Максимів Галині

3.Члену бат.комітету Дяченко Сусанні

4.Бібліотекарю Драгун І.І.



Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

1918 - 1970

Номер слайду 3

Народився В. О. Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині в родині бідного селянина.

Номер слайду 4

Після школи В. О. Сухомлинський навчався у Кременчуцькому педагогічному інституті і працював учителем української мови і літератури.

Номер слайду 5

В 1935 році розпочав свою педагогічну діяльність

Номер слайду 6

В. О. Сухомлинський – ветеран Великої Вітчизняної війни. З 1941 по 1942 рік воював, був двічі важко поранений. 9 лютого 1942 р. в бою за село Клепініно під Ржевом дістав тяжке поранення і понад чотири місяці лікувався в госпіталях.

Номер слайду 7

З 1948 року і до останнього подиху свого життя (1970 р.) Василь Сухомлинський — незмінний директор Павлиської школи.

Номер слайду 8

Гасло всього життя педагога – серце віддаю дітям.

Номер слайду 9

Він написав близько 50 книг, 500 статей, 1500 казок для дітей, 818 друкованих праць. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання.

Номер слайду 10

Номер слайду 11

В.О.Сухомлинський - для дітей і про дітей

Номер слайду 12

Музей В. О .Сухомлинського в школі, де він 35 років був учителем і директором. Василь Олександрович – заслужений учитель України.

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Десять не можна В.О.Сухомлинського Не можна ледарювати, коли всі працюють. Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це велике блюзнірство. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості постійно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі; ти не маєш права вимагати нічого. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі. Не можна робити того, що осуджують старші. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших, не попрощавшись з ними. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого. Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

ppt
Додано
15 жовтня 2018
Переглядів
1062
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку