Найважливіше бути в житті людиною.....до 100 річчя народження В.О.Сухомлинського

Прошу завантажити на сайт ЗІППО матеріал уроку, виховної години спулкування,присвяченого 100-річчю народження В.О.Сухомлинського.... В нашій школі, СШ № 5, виховні години були проведені під патронатом бібліотекаря Драгун Інги Іванівні......

Додаю сценарій уроку та презентацію з фотографіями виховної години

Ужгородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5

з поглибленим вивченням іноземних мов

Ужгородської міської ради Закарпатської області

вул. Київська набережна,16, м. Ужгород, 88018, тел.: (03122) 3-40-67, факс: (0312) 61-39-16, e-mail: sch5uzh@gmail.com КодЄДРПОУ 22110077

Класний керівник 7-А класу

СШ № 5

м.Ужгород

Савко Наталія Георгіївна

Година спілкування у 7-А класі 11.10.2018року

ТЕМА. Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Людина народжується ,

щоб залишити слід по собі вічний

В.Сухомлинський

МЕТА.

Ознайомити учнів з життям та творчим шляхом В.О. Сухомлинського,

виховувати інтерес до його творчості.

Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, пере­давати словами побачене, сприяти розвитку мовлення учнів.. Формувати в учнів почуття доброти до людей, розуміння того, що людина - не просто частина природи, а найвище її створіння.

ОБЛАДНАННЯ:.

ілюстрації про життя і діяльність В.О. Сухомлинського,

мультимедійне обладнання, відеофільм «Який слід повинна залишити людина на землі» , відео В. Сухомлинський - Важко бути Людиною …

Хід заняття

Вчитель:

Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятись, частіше спілкуватись.

- Ось такою надзвичайно доброю людиною був Василь Олександрович Сухомлинський / 1918- 1970/. Знаменитий педагог-новатор,

педагог-гуманіст, педагог, серце якого було сповнене щирої любові до дітей.

Вчитель:

Пропонується подивитися відео-фільм «Який слід повинна залишити людина на землі» .

Перед нами встають ВІЧНІ ПИТАННЯ :

Учні висловлють своє бачення на проблемні питання.

Які в тебе плани на майбутнє?

Ким ти хочеш стати?

Чому?

А що для цього треба вміти і знати?

Яким бути?

/ обговорення питань та дискусія з учнями/

Вчитель:

Усе життя В. Сухомлинский натхненно працював , творив, вчив та виховував. І ось, діставшись до зірок, він став педагогом – практиком і письменником, публіцистом та критиком. . Він написав близько 50 книг, 500 статей, 1500 казок для дітей, 818 друкованих праць. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу й отримала 54 видання.

Вчитель:

пропонується презентація , присвячена В.О.Сухомлинському.

/Учні разом з вчителем читають та коментують слайди./

Учні ; Євич Євгенія та Бахтин Віталіна представляють та коментують презентацію

На заключення вчитель пропонує розглянути 10 заповідей В.Сухомлінського та проаналізувати їх відповідно до теми виховної години спілкування.

/ 10 заповідей представлені на слайді в презентації/

Учні шляхом виразного читання представлють деякі твори В.О.Сухомлінського.

ДОДАТОК ( твори В. Сухомлинського)

Звичайна людина

Учениця Телецкий Каміла :

Стоїть у сухому степу колодязь. Поруч з колодязем — хатка. У ній живуть дідусь з онуком

Біля колодязя на довгій мотузці відро. Ідуть подорожні, завертають до колодязя, п'ють воду, дякують дідусеві.

Перетерлась мотузка, упало відро в глибокий колодязь.

Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти щоб попити.

День не п'ють води дідусь і онук, два дні не п`ють. Мучаться від спраги.

На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з настороженими очима. Навозі в нього побачив дідусь відро, прикрите соломою.

Учениця Максимова Анастасія :

Глянув подорожній з настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав далі

• Що це за людина⁹ — питає онук дідуся.
• Це не людина, — відповідає дідусь.

Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з байдужими очима. Дістає з воза відро,прив'язує до мотузки, витягує води, п'є сам і дає попити дідусеві й онукові, решту води виливає у су­хий пісок, відро забирає й рушає далі.

• Що це за людина? — питає онук дідуся.
• Це не людина, — відповідає дідусь.

Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з добрими очима. Дістає з воза відро, при­в'язує до мотузки, витягує води, вгамовує спрагу і їде далі, а відро з водою так і залишається стояти на цямрині.

• Що це за людина? — питає онук.
• Звичайна людина, — відповідає дідусь.

Учениця Кушнірук Софія:

ЧЕРЕЗ ПОТІК

Андрійко і Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепиняв ярок. Пригріло сонце, розтанув сніг, і ярком потекла вода.

Бурхливо шумить потік. Стоять перед ним Андрійко і Ніна.

Ось хлопчик швидко перебрів через потік і став на тому березі. Оглянувся — і соромно йомузробилося. Він у чобітках, а Ніна — в черевичках. Як вона перебреде?

"Ой, недобре я зробив,— подумав Андрійко. — Як я не побачив, що Ніна в черевичках?"

Він перебрів назад і каже Ніні:

• Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо переправлятися будемо разом.
• Як? - здивувалась Ніна. — Я ж у черевичках.
• Чіпляйся мені за шию, — сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс.

Учениця Мигалко Дарія:

Борщ зі скибкою свіжого хліба.

В однієї матері було два сини — Працьовитий і Ледачий. Одного разу поїхав Працьовитий у поле — землю орати, а Ледачий пішов у садок під грушею лежати…

Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буря­ками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого.

Сіла мати біля столу, чекає синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під гру­шею не лежиться, хочеться їсти, та знає, що обідати мати дає обом разом.

Ось і приїхав Працьовитий. Умився, перевдягнувся, сів за стіл, і Ледачий сів.

Учень Максимів Остап:

Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом, їсть Працьовитий та дякує матері:

— Ой, смачного ж ви борщу наварили!

Виїв Працьовитий миску й ще попросив. А Ледачий з'їв одну

ложку — скривився — зажурився, а як третю з'їв, — на стіл схи­лився, ложку поклав і питає матері:

— Мамо, чого це борщ такий недобрий?

— Їдь, сину, завтра в поле, — каже мати, — то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…

Вчитель:

На завершення пропонується подивитися буктрейлер В.Сухомлинський - Важко бути Людиною та надається слово гостям, присутнім на уроці, а саме

1.Заступнику директора Тураній М.С.

2.Члену бат.комітету Максимів Галині

3.Члену бат.комітету Дяченко Сусанні

4.Бібліотекарю Драгун І.І.