28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Урочиста лінійка "ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ"

Про матеріал

Сценарій урочистої лінійки, присвяченої Дню народження Тараса Григоровича Шевченка.( 9 березня). Стисла віршована розповідь про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка, слова вдячності молодого покоління Великому Кобзарю.

Перегляд файлу

1..Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка.

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка,

2.Згадаєм день народження Тараса,                                                                                                Великого, святого Кобзаря,

Його слова і досі світ хвилюють,                                                                                                             І всіх нас зігріва його зоря,

  1. Сьогодні ми його отут згадаєм.                                                                                                                Хай прозвучать його палкі слова.                                                                                                                      Нехай на святі тут із нами разом                                                                                       Він в нашій школі справді побува.
  2. Нехай подивиться, як ми його шануєм                                                                                                       Як залюбки вірші його вчимо.

Як ми його всі любимо сердечно.                                                                                                                            І пам'ять між людьми бережемо.

  1. Тарас Шевченко-видатний поет.                                                                                                           Його шанує вчений і школяр.

І кожен, хто живе на Україні,                                                                                                              Напам'ять знає майже весь "Кобзар".

  1. Благословляємо той день прекрасний,                                                                                                    Коли з'явився він на білий світ,

Він буде жити, доки України,                                                                                                                      Він буде з нами ще багато літ.

  1. Благословенна хай буде та година,                                                                                                                І та хата, і село.

Що Україні принесло                                                                                                                 З великих найбільшого сина,

  1. В похилій хаті, край села                                                                                                                                   Над ставом чистим і прозорим                                                                                                               Життя Тарасику дала                                                                                                                            Кріпачка-мати, вбита горем.

У селі Моринцях,   у сільській хатині                                                                                                                                                                                                                                                      Уродився він на славу цілій Україні.

 

Вед.- Сам Шевченко про своє життя, свою сім'ю писав;

 

Не називаю її   раєм                                                                  Тії хатиночки у гаї

Над чистіш ставом край села                                                               Мене там мати поета                                                                                 І повиваючи співала.                                                                                     Свою нудьгу переливала                                                                                В свою дитину,  В тім  гаю.                                                                                                                                                                У тій хатині, у раю,                                                                               Я бачив пекло...Там неволя..,                                                         Робота тяжкаая, ніколи                                                                               І помолитись не дають.                                                                  Там матір добрую мою                                                                          Ще молодую -у могилу                                                                                 Нужда та праця  положила,                                                            Там батько, плачучи з дітьми                                                                        (А ми малі були та голі).                                                                              Не витерпів лихої долі                                                                                        Умер на панщині!.. А ми                                                                  Розлізлися межи людьми,                                                                       Мов мишенята. Я до школи-                                                       Носити воду школярам.                                                                   Брати на панщину ходили.                                                             Поки лоби їм поголили!                                                                        А сестри! Сестри! Горе вам.                                                                 Мої голубки молодії,                                                                                Для кого в світі живете?                                                                         Ви в наймах виросли чужії                                                          У наймах коси побіліють,                                                                                       У наймах, сестри, й умрете.

  1.    У 9 років втратив матір,                                                                                                          В 11 років-батька теж,

У наймах сестри, брати у війську,                                                                                              Нещасна доля не мала меж.

  1. Коли тринадцятий минав.                                                                                                          Він пас ягнята за селом,

І серцем чистим він пізнав                                                                                                                      Біль народу, що був рабом.

 

11. Служив він козачком у пана.                                                                     Панам палати малював.                                                                                         Як виріс лиш, то кобзу він                                                                                                  До своїх рук пророчих взяв

 

 

12.І в звуках Духа свого струн                                                                                  Він плач народу передав.                                                                                       Коли ж прийшла година світла,                                                         Тарас, нарешті, вільним став.

  1. Він був художник справжній і чудовий,                                                    В його картинах —все життя народу.

Він малював портрети й Україну-                                                                             Її людей, її красу природи.

  1. Він був мислитель і борець за волю.                                                 Вкраїну-неньку щиро він любив.

Її він прославляв, за неї думав.                                                                        Для неї все життя своє прожив.

  1. Другого такого між нами немає.

Що від краю та до краю світ про нього знає.

Другого такого нема і не буде.

Щоб так його величали повік віків люди.

Вед.-Ще задовго до смерті Тарас Шевченко написав усім відомий "Заповіт" (учень читає вірш)

Як умру, то поховайте                                                     Мене на могилі                                                                  Серед степу широкого,                                                       На Вкраїні милій                                                               Щоб лани широкополі                                                        І Дніпро, і кручі                                                                         Було видно, було чути                                                           Як реве ревучий...                                                                     І мене в сім "і великій.                                                           Сім'ї вольній, новій.                                              Не забудьте пом янути                                                Не злим тихим словом,

 

Вед. - Тарас Григорович Шевченко був похований на Чернечій горі в Каневі, щоб було видно і красень Дніпро, ї чудову нашу квітучу землю.

  1. Над Дніпром могила з вітром говорила:                                                                          "Не забудьте, кого-то я для вас схоронила"                                                                                    Це не князь могучий на дніпровській кручі,                                                                                        А співак найбільший і найсміливіший.                                                                                                    Що всю красу України перелив у вірші.

Вед. — Щодня підіймаються по крутих сходах люди, щоб вклонитися Кобзареві.

  1.   Поклонися, Дніпре, могучий і дужий                                                                                        Тій святій могилі з-між розлогих нив.                                                                                          Хай озветься хвиля, задзвенить, затужить.                                                                                           Він тебе, Славуто, міцно так любив.

1 8. Поклонися, степе, сивий ти козаче.                                                                                          З-за могил високих, кучерявих трав.                                                                                                  Він же тую славу, що її ти бачив.                                                                                                                       Як ніхто ніколи славно оспівав.

  1.   Поклонися, земле, низько поклонися                                                                                Пам'яті Тараса, славного співця.

До могили тої серцем пригорнися.                                                                                                      Де ж бо більші скарби, як могила ця?

  1. Поклоніться низько, українські діти.                                                                                             Тій горі, що гордо над Дніпром стоїть.

І Тараса-батька віщі заповіти                                                                                                               У життя з собою в серці понесіть!

Діти (разом) - Ми кланяємось низько

Всі українські діти                                                      Ми сповнимо. Кобзарю.                                             Твої всі заповіти.

 

Учень. Спи спокійно, поет.                                                                                                                                      Ми, нащадки твої.                                                                                       Пам'ятаємо твій заповіт,

Вед. - Давайте уявимо, якби ми зустріли Шевченка у наш час, щоб кожен із вас хотів йому сказати?

1 .Я б розповіла про рідну Україну,                                                        І він зрадів би, що вона жива.                                                                       Що недаремно він про неї мріяв,                                                          їй найщиріші присвятив слова.

2.Я б розказала, що Вкраїна незалежна.                                                На ноги, хоч повільно, та стає.                                                             І хоч буває нині так сутужно.                                                              Та все ж майбутнє в Україні є!

З .Я б розказала, що живу я добре,                                                      У нас будинок гарний, пишний сад.                                                   Що й нині солов'ї дзвінкі весною                                               Співають в нас пісень веселих влад.

  1. Любов і шана вічна Кобзареві!                                               Завжди він в серці нашому живе.                              Його слова, як зорі променеві.                             Дороговказ нам у життя нове.
  2. Тараса Григоровича Шевченка                                               Ніхто з нас не забуде,

І хоч минула сотня літ.                                       Він завжди з нами буде.

 

doc
Додано
15 жовтня 2018
Переглядів
519
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку