Негативний вплив на здоров’я людини стресових факторів

Урок №25

Тема програми: Біологічні основи здорового способу життя.

Тема уроку: Негативний вплив на здоров’я людини стресових факторів.

Мета уроку:

Тип уроку: комбінований урок.

Базові поняття і терміни: стрес, стресові чинники, вплив стресу на здоров'я людини.

Обладнання і матеріали: підручники, робочі зошити, фотографії й плакати, які дають змогу показати вплив стресу на здоров'я, комп’ютерна презентація, відео..

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні предметні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, уміння вчитися впродовж життя.

Похмурі думки та емоції ослабляють нас, роблять хворими, 

а позитивні – роблять нас сильними та здоровими.

 Ганс Сельє

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання викладача, перевірка присутніх та готовності учнів до уроку, створення робочої атмосфери.

Вправа «Подаруй другу усмішку».

Подаруйте один одному усмішку. Людина, яка щиро усміхається, завжди приваблива. І чим більш щира і природна усмішка, тим красивішими стаємо ми, і тим більше гарного настрою ми даруємо оточенню. Частіше усміхайтеся, і вам буде легко жити.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Прийом «Хвилинка для ґаджетів»

• Тестування за допомогою вправи на LearningApps.org  (використати посилання за QR-кодом: зісканувати код мобільним пристроєм і перейти до вправи).
• Учні самостійно за допомогою ґаджетів або разом з викладачем з використанням ноутбука і телевізора виконують вправи.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Постановка проблемного питання

А чи завжди ми посміхаємося? Так, посміхаємося  ми тоді,  коли переважають приємні емоції, думки тощо. А чи може людина радіти й посміхатися, коли має поганий настрій, переживає, не отримує задоволення від життя,  відчуває втому, біль, горе, злість? Звичайно, ні. Вам приходилося з цим стикатися? А як ви називаєте такий стан людини?

Слово «стрес» нині є одним з най­ уживаніших не тільки в медико-біологічних науках, але й поза ними, у тому числі часто вживається в побутових розмовах пересічних громадян. Не­ має такої людини, яка б не використовувала сьогодні це поняття: стресом намагаються пояс­нити все. Стресові ситуації часто пов’язані посиленим з психоемоційним навантаженням на нервову систему людини: це високий темп сучасного життя, великі обсяги інформації, яку ми отримуємо з екранів телевізорів, з Інтернету, багатьох інших інформаційних джерел, погіршення стану довкілля тощо. Сьогодні, в XXI столітті, поняття «стрес» набуло особливої актуальності, а уміння справлятися з ним перетворюється на нагальну потребу для кожної людини.

Саме про це ми і поговоримо на уроці

Повідомлення теми, мети та плану уроку

ІV. Актуалізація опОрних знань учнів

Вправа «Асоціативний кущ»

Завдання: За асоціаціями до поняття «стрес» скласти схему.

Очікувана відповідь учнів.

Обговорення проблемної ситуації.

• Лікарі вважають, що «стрес – це приправа до життя» 
• Чи дійсно це так?
• Уявіть, що батьки оберігають свою дитину від всіх можливих стресів. До яких результатів це може призвести? (Очікувана відповідь учнів. Діти, що випробували на собі надмірну батьківську турботу, виростають розпещеними, невпевненими у собі людьми, із заниженою самооцінкою і острахом самостійно приймати рішення і пробувати щось нове. Саме такі діти найчастіше схильні до стресових станів.)

Викладач. Ми живемо у вік стресу… Але ж раніше людина також відчувала на кожному кроці стресові стани?   Ганс Сельє говорив: «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих. Стресом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак життя». Саме, слова вченого «похмурі думки та емоції ослабляють нас, роблять хворими, а позитивні – роблять нас сильними та здоровими» допоможуть нам зрозуміти сутність нашого уроку.

Чим корисний помірний стрес?

Стрес незрідка спричинюється несподіваними подіями. Часто буває так, що ці події не залежать від нашого бажання. Наприклад, ситуація іспиту завжди є стресом. Але якщо людина вже не вперше складає іспити й це стало для неї чимось звичайним, то помірний стрес піде їй на користь. Чому? А тому, що перед іспитове хвилювання призведе до того, що вона витратить доволі часу, аби добре підготуватися. Байдуже ставлення до іспиту знизить ефективність підготовки. Отже, можна ствердно сказати, що помірний стрес корисний –  він допомагає людині активно справлятися з поставленими проблемами й полегшує поведінку за інших стресових ситуацій. Підліток вчиться переборювати стрес в одній ситуації, і водночас зростає його здатність до подолання стресу в іншій ситуації.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Визначення стресу.

Розповідь викладача з елементами бесіди

Стрес – це стан психічного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.

Мандрівка в інше місто, переїзд із квартири на квартиру, поява нового члена сім’ї, і навіть така радісна подія як весілля старшої сестри чи брата – усі ці події можуть викликати стрес. Слід також зазначити, що люди по різному реагують на ситуацію, в якій може виникнути стрес. Для однієї людини – знайомство з новою людиною є стресом, а інша знайомиться спокійно, не зазнаючи при цьому стресу, одним людям подобається купання в дуже  холодній воді, а інші навпаки, купатися не люблять взагалі, для них це являється стресом.

2. Історія відкриття стресу.

Повідомлення учнів «Історична довідка»

Стрес... Вперше це слово з'явилося в 1303 р. у віршах поета Роберта Маннінга:           «... ця мука була манною небесною, яку Господь послав людям, які перебували в пустелі 40 зим і знаходились у великому стресі». А саме поняття «стрес» визначено 4 липня 1936 р., коли була опублікована стаття канадського ученого, лікаря і біолога  Г. Сельє «Синдром, викликаний різними ушкоджуючими впливами». Саме у ній він уперше довів, що стрес – це універсальна реакція організму на небезпеку. Дослідження Сельє дозволили встановити, що в патогенезі практично всіх захворювань розрізняють: власне пошкодження і компенсаторно-пристосувальні реакції організму на нього. Саме з таких позицій він оцінив комплекс змін, викликаних стресом, і пізніше назвав його «загальним адаптаційним синдромом». Поняття «стрес» з часом стало більш широким. Слово «стресор» стало означати не лише фізичний, але й чисто психологічний вплив, а слово «стрес» – реакцію не лише на фізично шкідливі впливи, але й на будь-які події, що викликають негативні емоції. Стрес (від англ. stress –  тиск, напруження) –  неспецифічна відповідь організму на будь-яку зміну умов, які потребують пристосування.

Першим спробував розмежувати фізіологічне і психологічне розуміння стресу Р.Лазарус. Він, розвиваючи вчення про стрес, висунув концепцію, згідно з якою розмежовується фізіологічний стрес, пов'язаний з реальним подразником, і психічний (емоційний) стрес, при якому людина (на основі індивідуальних знань і досвіду) оцінює майбутню ситуацію як загрозливу, важку.

 На  думку Дж. Еверлі і Р. Розенфельда, більшість стресових реакцій створюється самими людьми і триває стільки, скільки їм дозволять. У тому, як зовнішні і внутрішні подразники перетворюються на стресори, провідну роль відіграє оцінка людиною цих стимулів. Якщо подразник не інтерпретується як загрозливий, то стресова реакція взагалі не виникає. А коли людина не переживає напруження, тривоги, страху, не прогнозує катастрофічного розвитку подій, її адаптаційні механізми, спрямовані на пошук виходу із ситуації, не активізуються.

Інший дослідник, доктор Харольд Вулфф знайшов відповідь на загадку, чому під час Другої світової війни серед військовополонених, що утримувалися в німецьких таборах, лише одна людина зі ста померла перед звільненням, тоді як серед військовополонених, що утримувалися в японських таборах, перед звільненням померли 33 людини з 100. З огляду на те, що харчування і тривалість утримання в таборах було однаковим, Вулфф виявив, що рівень емоційного стресу в японських військових таборах був набагато вище, ніж в німецьких. Це і послужило причиною такої різниці в смертності.

3.Стресові чинники, їх групи.

Пояснення викладача

Вчитель: Отже, стрес –  це природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму.

Чинники, які спричиняють стрес, називають  стресорами.

Групи стресових чинників за природою впливу:

• Фізичні;
• Біологічні;
• Хімічні;
• Соціальні.

Групи стресових чинників за вихідним джерелом впливу:

• Зовнішні (екзогенні);
• Внутрішні (ендогенні).

Стресори:

• Виробничі:

• перевантаження організму: фізичне і психічне;
• зміни розпорядку і режиму;
• погане устаткування на робочому місці.

• Навчальні:

• іспити;
• негативні бали;
• змагання різного характеру.

• Кар’єрні:

• несправедливість у колективі;
• конфліктність в колективі;
• повільне просування по службі;
• конфлікти з керівництвом;
• конфлікти з підлеглими;
• стосунки з клієнтами;
• відсутність підтримки;
• відповідальність за людей.

• Соціальні:

• стан економіки країни;
• відсутність роботи;
• зростання цін;
• зростання злочинності.

• Родинні:

• cтосунки в сім’ї;
• обставини життя;
• відсутність батька (мами);
• відсутність роботи;
• відсутність грошей;
• конфлікт “батьки і діти”.

4. Механізм впливу стресових чинників

Бесіда:

• Стрес – це погано?
• Чи корисний стрес?
• На що впливає стрес?
• З чого починається дія стресорів?

Дія стресорів починається з порушення гомеостазу, що є сигналом для активації вищих регуляторних центрів, які, в свою чергу, активують регуляторну  стрес-систему.

Стрес-система забезпечує неспецифічну адаптивну відповідь. Основним результатом активації стрес-системи є збільшення секреції глюкокортикоїдів і катехоламінів (адреналін і  норадреналін) –  головних стрес-гормонів, що сприяють мобілізації адаптивних функцій органів і забезпечують збільшення їх енергозабезпечення. Також збільшується секреція соматотропіну, що активує анаболічні процеси в тканинах.

У стані стресу організм адаптується до умов за допомогою різних внутрішніх реакцій. Всі органи і системи людського тіла наводяться в «бойову» готовність, активується так звана захисна функція. Збільшується кровообіг м'язів і мозку, тоді, коли до внутрішніх органів і шкірних покривів кров надходить повільніше. Тривала дія стресових факторів негативно позначається на роботі внутрішніх органів, наприклад, при постійному стресі ризик захворіти інфарктом міокарда підвищується в 3 рази.

Види впливу стресу на організм людини:

• позитивний (еустрес) – позитивну реакцію організму на стрес у вигляді підвищення активності та стресостійкості;
• негативний (дистрес) –негативно впливає на організм, приводячи його в стадію виснаження і викликаючи різні захворювання внутрішніх органів.

5. Загальний адаптаційний синдром

Загальний адаптаційний синдром – сукупність адаптивних реакцій, що виникають в організмі людини під дією стресорів і спрямовані на підтримання  гомеостазу.

Стадії загального  адаптаційного синдрому:

• Стадія тривоги – початковий етап стресового стану, готує тіло до активних дій.
• Опірність (довгострокова адаптація).  Організм адаптується до умов, виробляє захисні механізми. Фаза опірності має два результати: позитивний (коли організм пристосовується до важких умов) або негативний, який призводить до виснаження.
• Стадії виснаження –  занепад життєво важливих функцій, погіршується імунітет, страждає травна і серцево-судинна система. При подальшому впливі стресора організм може загинути.

VІ.  Узагальнення та закріплення знань

Робота в групах

Використовуючи  матеріал уроку, підручник, джерела Інтернету, власний життєвий досвід підготуйте відповідь на питання:

І група

 Назвіть найпоширеніші негативні наслідки стресу.

ІІ група

Який позитивний вплив стресу на організм людини?

Фронтальна бесіда

Запитання для обговорення:

1. Що таке стрес, стресори, стрес-система, загальний адаптаційний синдром?
2. Чому говорять, що стрес необхідний для людини?
3. Що таке еустрес, дистрес?
4. Які є фази адаптаційного синдрому? (Запишіть їх на дошці: тривога, опірність (довгострокова адаптація), виснаження.)
5. У чому користь стресу?
6. У чому його небезпека?

Вправа «Займи позицію»

• Як ви вважаєте,  «Стрес» має позитивний чи негативний вплив на організм людини? Відповідь аргументуйте.

VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Формулювання висновків

Мусимо пам'ятати, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають самоактуалізації особистості.  Г.Сельє говорив: «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих. Стресом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак життя».

Рефлексія. Вправа «Остання  гра»

Вам необхідно вибрати одну пару з тверджень і по черзі закінчити речення, без коментарів та дискусій.

ТВЕРДЖЕННЯ

• Найкраще на уроці було….          Гірше за все у мене вийшло…
• Найцікавіше на уроці  було…      Найгірше на уроці було…
• Я хотів би більше…                      Краще за все у мене вийшло…
•  Мені сподобалося…

VІIІ. ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК ТА ЇХ ОБґРУНТУВАННЯ

ІХ. ІНСТРУКТАЖ З ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Усім:опрацювати конспект.

• скласти життєву ситуацію та  знайти шляхи уникнення ефекту самопідтримки стресу;
•  написати есе на тему «Чи має рацію Сельє коли радить сприймати стрес як аромат і смак життя»;
• скласти правила врівноваженої людини.