Неповторна стихія барокової музики

Неповторнастихія бароковоїмузики

Поняття барокова музика або музика бароко описує стиль європейської музики в період приблизно між 1600 та 1750 роками. Барокова музика наслідує музику епохи Відродження й передує класичній музиці, їївершинами зазвичай вважають творчість. Й. С. Баха, Ґ. Ф. Генделя та А. Вівальді. В епоху Бароко стався вибух нових стилів і технологій в музиці. Подальше ослаблення політичного контролю католицької церкви в Європі, яке почалося в епоху Відродження, дозволило процвітати світській музиці. Вокальна музика, яка переважала в епоху Ренесансу, поступово витіснялася інструментальною музикою. Розуміння, що музичні інструменти повинні об’єднуватися якимсь стандартним чином, призвело до виникнення перших оркестрів.

Провідне місце в бароковій музиці посідають музично театральні жанри, насамперед опера. Це було пов'язано з прагненням до драматичної виразності та синтезу мистецтв. Основними осередками розвитку опери як виду мистецтва в цілому, а також становлення численних різновидів стали в першу чергу, Італія і Франція. Перші опери писалися переважно на героїко-міфологічні чи легендарно-історичні сюжети з чітким розподілом сценічної дії і музики. Опера – це драматичний жанр, що поєднує в собі музику, літературу, образотворче мистецтво, танець. У сьогоднішніх оперних постановках те, що глядачі опери бачать і чують, підсилюється також світлом та іншими технічними засобами.

Andrew Lloyd Webber’s«The Phantom of the Opera»(Think of Me)

Серед інших монументальних жанрів — жанр ораторії, що досяг піку свого розвитку в роботах Й. С. Баха та Генделя. Опери та ораторії часто використовували схожі музичні форми, як, наприклад, арія da capo. У сфері культової музики значне місце зберігали такі жанри як меси та пасіони, менш популярними стали мотети. Водночас цікавістю користувалися протестантські кантати. Серед їхніх авторів був і Й. С. Бах. В ораторії, як правило, мало або взагалі взагалі немає взаємодії між персонажами, і немає реквізиту або складних костюмів. Особливо важлива відмінністьполягає в типовій тематиці тексту. Ораторія — великий концертний твір на певний сюжет (для солістів, хору і симфонічного оркестру). Г. Ф. Гендель«Прелюдія соль мінор»Й. С. Бах«Бранденбурзький концерт №3»

В епоху бароко функції такого поширеного щипкового струнного інструменту, як лютня були значною мірою зведені до акомпанементу basso continuo, і поступово вона була витіснена у цій ролі клавішними інструментами. Колісна ліра, що втратила в попередню епоху ренесансу свою популярність і ставши інструментом жебраків, отримала друге народження; аж до кінця XVIII століття колісна ліра залишалася модною іграшкою французьких аристократів, що захоплювалися сільським побутом. Основним музичним інструментом бароко став орган у духовній та камерній світській музиці.

Виконання барокової музики ставить перед сучасним музикантом ряд проблем, пов'язаних зі стилістичною точністю її звучання. Найбільшою проблемою є те, що ряд барокових інструментів, таких як поздовжні флейти, віоли, лютня, клавесин, бассетгорн та інші ще до початку XX століття вийшли з ужитку, а стандартизовані інструменти сучасного оркестру не завжди відповідають звучанню їх попередників. Інша проблема полягає в тому, що композитори барокової епохи не прискіпливо споряджали ноти виконавськими вказівками, а збережені спогади їх сучасників не завжди дозволяють зробити правильний висновок.

Д/З- уважно читати пар. 19 (стор. 98-103)- виписати та вивчити визначення "опера" та "ораторія", різницю між цими термінами