Нетрадиційне засідання МО вчителів української мови та літератури (з елементами STEAM-освіти)

Нетрадиційне засідання МО вчителів української мови та літератури (з елементами STEAM-освіти)

 

Тема: Літературний салон «Тема кохання у творчості Лесі Українки та Ліни Костенко»

 

Учитель-методист. Сьогодні ми зустрілися тут, щоб провести нетрадиційне засідання нашого МО, тому запрошую вас до літературного салону, де, як ви вже зрозуміли, ми доторкнемося до творчого доробку двох письменниць України – Лесі Українки та Ліни Костенко, будемо читати й обговорювати їхні твори, обмінюватися думками та ідеями.

 

Учитель 1. Сподіваюсь, що це буде цікаво. Адже Леся Українка та Ліна Костенко – кожна у своєму часові (перша на межі ХІХ-ХХст., друга – на крутозламі ХХ-ХХІ ст.) – зуміли стати поза і понад часом.

 

Учитель 2. Їхні життєписи наштовхують на постійні аналогії. По-перше, за гороскопом обидві – Риби, по-друге, мали дитинство досить казкове й обнадійливе, бо зростали в інтелігентних люблячих родинах, по-третє, обидві почали писати ще в дитинстві

 

Учитель 3. А ще все життя обидві мисткині ведуть ненастанну боротьбу  за власне «я» і за самоствердження нації.

Складається  враження, що з одної вершини дивляться на світ обидві поетеси, і моральні виміри і оцінки подій в них дуже подібні.

 

Учитель 6.Так пише про це Леся Українка:

 Я на гору круту кам′яную

Буду камінь важкий підіймать.

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать

 

Учитель4. А так Ліна Костенко:

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

 

Учитель-методист А ви помічали, що наша доля, як і доля письменниць, веде нас химерними, заплутаними шляхами, що часто нагадують геометричні фігури: то ми ходимо по колу, то долаємо перехрестя, то намагаємося розрубати вузол трикутників…

 

Учитель 5. До речі, про трикутники. За біблійними твердженнями, трикутник – це символ Бога, символ святої Трійці. Тому трикутник вважають священним. Символ вогню, символ тріади, символ родини, символ прагнення до вдосконалення.

 

Учитель 6. Цікаво… Якщо подумати, то в літературі теж вони є!

 

Учитель-методист. Дійсно, є. Тому хочу у вас запитати: чи є на землі людина, яка б не хотіла кохати і бути коханою, яка б не мріяла про взаємність почуттів?

 

Учитель 1. Кожен із нас хоче кохати  і бути коханою — тільки в такій гармонії людина відчуває себе людиною. Але досить частим є нерозв'язаний вузол «любовного трикутника». Із «кохати» чи «бути коханою» Леся, наприклад, вибрала «кохати». 

 

Учитель2. Справді, на дорогах свого нелегкого життя Леся зустріла Сергія Мержинського - особистість цільну, освічену, талановиту. Заради нього вона ладна вмерти, тому, знаючи, що Сергій кохає іншу жінку, біля ліжка хворого коханого пише від його імені прощальні листи до «суперниці» Його кохання судилося іншій, а поетеса була для нього тільки другом, порадником, натхненником у боротьбі за життя. Вони довго листувалися.

 

Учитель 3. Ось що вона писала йому в листах: “ Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?»

 

Учитель 4. Боже! Скільки в них кохання, тепла, надії!!!

 

Учитель 5. Зауважте, у поезіях Ліни Костенко кохання – це теж найвища цінність життя. І хоч жодного імені, прізвища адресата вона не подає, але в інтимних поезіях в кожному коханні легко вгадується і Микола Руденко, і Єжи-Ян Пахльовський, і письменник Аркадій Добровольський

 

Учитель 6. 

Послухайте, що вона пише:

Спини мене отямся і отям

така любов буває раз в ніколи

вона ж промчить над зламаним життям

за нею ж будуть бігти видноколи

вона ж порве нам спокій до струни

вона ж слова поспалює вустами

спини мене спини і схамени

ще поки можу думати востаннє

ще поки можу але вже не можу

настала черга й на мою зорю

чи біля тебе душу відморожу

чи біля тебе полум'ям згорю.

 

Учитель 1. Який широкий емоційний спектр цього почуття – від його найвищої піднесеності, своєрідного "піку" почуттєвого підйому, коли любов, здається, набуває ознак близької до божевілля навіженості, до більш спокійних, навіть пригасаючих станів.

 

Учитель-методист. Але, на жаль, кохання і зрада ходять часто поруч.

 

Учитель 1. І мабуть, найяскравіше відповіла на питання «Що робити, відповідаючи на зраду?» Леся Українка  «Лісовою піснею». У цьому творі перед читачем постає любовний трикутник між героями…

      Сірі будні, нарікання матері штовхають Лукаша на те, щоб він проміняв чисту душею Мавку на прагматичну Килину.

 

Учитель 2. А пригадайте Марусю  і Грицька Бобренка з історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко. «Трикутник» Маруся-Гриць-Галя нагадує «трикутник» Мавка-Лукаш-Килина.

 

Учитель 3. Я тут подумала, принцип троїстостості спільний для цих двох творів. Ось послухайте, в «Лісовій пісні» - три дії, а в «Марусі Чурай» - «тричі по три» (9 розділів); Лукаш тричі зраджує Мавці, Грицько – теж.

 

Учитель 4. Так,  і Мавка, і Маруся тричі ступають за межу вічності: Мавка вперше – коли її забирає Той, що в скалі сидить, вдруге – коли стає деревом, утретє – згорівши. Маруся – коли пробує втопитися, вдруге – зваривши отруйне зілля, втретє – очікуючи  страти.

 

Учитель 5.  А ще головні героїні обох творів проходять три стадії розвитку: наївна закоханість – повнота щастя закоханої людини – розпач, зневіра, небажання жити.

 

Учитель 5. Знаєте, я обов’язково розкажу своїм десятикласникам про це! Адже скільки цікавого сьогодні дізналася!!! І знаєте, можна, виявляється, поєднати непоєднуване!

 

Учитель 6. Та й одинадцятикласникам це буде цікаво!!! Цей матеріал можна використати і при підготовці до ЗНО!!!

 

Учитель 1. Які цікаві ідеї ми почули! Обов’язково використаю на уроках, а ще, зрозуміла, що у житті дуже важливо вміти знаходити непомітні, на перший погляд, зв’язки між неспорідненими явищами. Це відкриває нові можливості для пізнання світу!!!

 

Учитель-методист. Дякую, колеги! А зараз пропоную скласти поезію про кохання, використовуючи різні рядки із поезій Лесі Українки та Ліни Костенко.

 

Із творів Лесі Українки

Я не кохала? Ні, то ти забула,

яке повинно буть кохання справжнє!

Кохання - як вода - плавке та бистре,

рве, грає, пестить, затягає й топить.

де пал - воно кипить, а стріне холод -

стає, мов камінь. От моє кохання!

 

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,

в душі цвітуть якісь квітки урочі,

в душі квітки і зорі золотії,

а на устах слова, але не тії,

усе не ті, що мріються мені,

коли вночі лежу я у півсні.

 

Все, все покинуть, до тебе полинуть,

Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!

Все, все покинуть, з тобою загинуть,

То було б щастя, мій згублений світе!

 

Із творів Ліни Костенко

Я дуже тяжко Вами відболіла.

Це все було як марення, як сон.

Любов підкралась тихо, як Даліла,

А розум спав, довірливий Самсон.

 

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може, власне, і не в тому справа.

А головне, що десь вдалечині

Є хтось такий, як невтоленна спрага.

 

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

 

 

Учитель-методист. Кохання – це килим, який ми вишиваємо різнокольоровими нитками, утворюючи свій неповторний узор.

     Кохати – це розуміти, жити, насолоджуватись… Колись страждати, а колись радіти. Колись плакати, а колись радіти. Дай, Боже, кожному пізнати це неповторне почуття!