Нетрадиційний урок. "Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії в охороні довкілля"

КОНСПЕКТ УРОКУ

  11 клас 

Тема: “Сталий розвиток та раціональне природокористування”

Тема уроку: “Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії в охороні довкілля”

Мета: ознайомитися з особливостями міжнародної співпраці з охорони довкілля; розвивати в учнів екологічне мислення; формувати вміння відслідковувати причинно-наслідкві зв'язки.

Обладнння та матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці, довідники, телефони з доступом до інтернету, малюнки, схеми.

Ключові слова і поняття: екологічне мислення, сталий розвиток, природокориствання, вторинна переробка, МСОП, СКОПЕ, ВООЗ, ЮНЕП, ВМО, взаємозв'язки в екосистемі, цінність життя.

Тип уроку: Засвоєння ноаих знань

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний: а) словесний: опис, пояснення,  розповідь, повідомлення учнів, бесіда,  робота з визначниками/телефоном. б) наочний: ілюстрації, схеми, ІКТ.

2. Репродуктивний: прийоми навчання: надання матеріалу в готовому вигляді, пошук інформації і самостійне її опрацювання у визначниках/інтернеті, формування висновків на основі знйденого матеріалу.

3. Проблемно-пошуковий: постанова проблемного питання, активізація мислення та уваги, вибір важливої інформації.

4. Візуальний: створення малюнків і схем.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження, розслаблення через сміх, зняття стресу, підвищення емпатії.

Хід уроку

Підготовка класу: поставити стільці/парти колом так, щоб умі учні крмфортно розміщувалися за ними. Вчитель сидить разом з ними, в колі. Учнів ділимо на команди (по 4-5 учасників).

І. Привітання та озвучення теми уроку. (1хв.)

ІІ. Формування мотивації до навчання. (29хв.)

 Вчитель: Сьогодні ми з Вами поговоримо про те, що ж таке екологічне мислення, як його сформувати і навіщо це потрібно. Також розглянемо основні міжнарожні об'єднання, що стосуються захисту довкілля.

 2.1.Визначення мети пізнавально діяльності учнів. (4хв.)

 Вчитель: Але спочатку дамо визначення поняттю “екологічне мислення” (записуємо у зошити)

(Екологічне мислення — розгляд явищ і подій та прийняття  рішень з урахуванням заємодії людини з природним середовищем)

 Вчитель: Отже, екологічне мислення це здатність людини дивитися на звичайні речі, але через призму важливості і наслідків. Складно одразу зрозуміни, що мається на увазі. Але зараз зробимо з вами маленьке перевтілення.

 2.2. Вправа “Перевтілення” (25хв.)

 (Попередньо вчитель нарізав паперці з назвами шкідників)

 Діти тягнуть по одному папірцю (один папірець на одну команду), не бачучи, що там написано. Всі разом відкривають і читають вміст (назва шкідника, список рекомендованих шкідників у Додатку 1). У вчителя також є папірець з назвою певного шкідника. Нехай це буде - Сонечком семикрапкове.

 Вчитель: Нам з Вами необхідно “перевтілитися” у ці організми і розказати про “наше” життя, звертаючи увагу на позитивні і негатовні сторони. Обав'язково розповісти про взаємостосунки з людством.

 От, наприклад, я - сонечко семикрапкове (демонструємо свій малюнок, намальований заздалегіть). В мене дуже велика родина, що налічує більше 5000 видів. В мене дуже насичене життя: по-перше, я живу з перетворенням, тобто з яйця вилупилася личинка, потім я перетворилася в лялечку, а з часом з'явилася знову у цей світ у тому вигляді, що Ви мене знаєте. Життя у мене коротке від декільком місяців до року. Але за цей час я встигаю добряче наїстися. Обожнюю попоїсти, особливо попелиць, листоблошок і кліщів. Сама смакота, рекомендую! Іноді люблю поласувати яблучками. В Україні дуже смачні яблука, в Росії мені подобається люцерна та цукровий бурячок. Певно тому люди труять мою родину. Шкода, адже скільки я з'їдаю попелиць, Ви навіть не уявляєте! А попелиці, доречі, ще більші ненажери ніж я. Вони неймовірні шкідники сільського господарства та садових культур рослин.

 Вчитель: Тепер даю Вам 5-7 хвилин знайти інформацію по організму, що Вам випав у жеребкуванні. Рекомендую розділити свої справи, наприклад, кілька учнів шукають інформацію, другий — малює малюнок, інші формують доповідь. Доповідає від імені оргнізму лише один учень з команди (вирішує хто це буде сама команда).

 Доповіді учнів.

 Вчитель: Ви великі молодці! Чудово вжилися в роль. Робимо висновок, що навіть, здавалося б, у злісного шкідника є важливі для природи функції. Можуть бути, в якійсь мірі корисними для інших тварин/рослин, хоча б бути для них їжею, тп для людини. Що вже казати не про шкідників?!

 Потрібно розуміти, що все живе взаємопов'язане. І людина, як частина природи, також залежить від навколишнього середовища. Наш вплин на довкілля повернеться до нас же, але в іншому вигляді. Це і є екологічне мислення. А саме, здатнсть аналізувати причини і передбачати наслідки наших дій.

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу. (10хв.)

 3.1.Екологічне мислення (5хв.)

 Вчитель: давайте подумаємо, як ми можемо дотримуватися екологічного мислення у повсякденному житті (обговорення, бесіда):

1. Посадіть дерево, допоможіть тваринці та підтримуйте людей, що роблять те ж саме. Все живе має цінність.

2.Будьте розсудливими споживачами (економте)

3.Не купуййте зайве сміття (наприклад, додаткові покетики)

4.Шопери на заміну пакетам

5.Тільки багаторазове використання

6.Сортування сміття

7.Бережіть воду, еоектроенергію, економ-режим техніки

8.Економте папір

9.Екологічні миючі засоби

10.Готуйте їжу самі і з перевірених продуктів

11.Ековироби

12.Не будьте спонсорами заходів/речей, що знищують екосистеми.

 3.2.Міжнародні природоохоронні організації (конспект) (5хв.):

1.Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів (МСОП)

2.Всесвітній фонд дикої при природи

3.Науковий комітет з проблем навколишнього середовища (СКОПЕ)

4.Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

5.Організація ООН з оточуючого середовища (ЮНЕП)

6.Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) та ін.

 Для чого були створені ці організації? (обговорення)

 Найважливіші міжнародні угоди в галузі охорони природи:

1.Конвенція щодо створення глобальних систем моніторингу навколишнього середовища (1972р.)

2.Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які знаходяться під загрозою зникнення (1975р.)

3.Конвенція по усуненню причин і запобіганню шкоди лісам Західної Європи (1984р.)

4.Конвенція ООН про біологічне різноманіття (1992р.)

 Чи важливі це угоди? І чи важливо нам їх дотримуватися?

 IV. Узагальнення знань та систематизація знань. (5хв.)

Метод: Підбиваємо підсумки

1.Що таке екологічне мислення? Як і для чого його потрібно розвивати?

2.Які ймовірні наслідки нераціонального природокористування?

3.Як запобігти цих наслідків на різних рівнях організації життя?

ДОДАТОК 1