Урок української літератури у 8 класі
Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Проблематика, особливості композиції твору. Робота над текстом повісті
Мета: продовжити роботу над змістом повісті, розкрити основні сюжетні лінії, проблематику, особливості композиції; удосконалювати уміння і навички аналізу художнього тексту; виховувати повагу до батьків, оточуючих, самоповагу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: тексти літературних диктантів, тестові завдання, малюнки хмар, завдання до ігор «Складання шифрограми», «Шпаргалка».
Для кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки – події не раз важать більше, ніж час.
Ніна Бічуя
Хід уроку
І. Організаційний момент
Прийом «Усмішка».
– Коли усміхнутися перехожому – він усміхнеться вам у відповідь. Коли усміхнутися небу і сонцю – розійдуться хмари. Коли усміхнутися Всесвіту – станеться щось казкове. Усміхніться одне одному вустами, очима, долонями, серцями.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Літературний самодиктант. Впишіть у текст на місці пропуску правильні відповіді. Ніна _____________ Бічуя – письменниця, перекладач, журналіст,член ________________ _________ _____________ _________. Народилася 24 серпня _________ року у місті ____________. Закінчила факультет ________________ ________________ університету. Довгий час мешкає у _____________. Працювала____________ ____________ __________ Львівського театру юного глядача. Ніна Бічуя має дитячу нагороду – _____________ _________ ________. Останнім часом працює в галузі ___________.
(Відповіді: Леонідівна, Національної спілки письменників України, 1937, Києві, журналістики, Львівського, Львові, завідувачем літературної частини, Кавалер Ордену Усмішки, перекладу).
ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду
1. Вправа «Мікрофон».
Висловіть декількома реченнями свої враження від прочитаної повісті.
2. Робота з епіграфом.
«Для кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки – події не раз важать більше, ніж час». Як ви розумієте цей вираз Ніни Бічуї?
ІV. Цілевизначення і планування
1. Оголошення вчителем теми і мети уроку.
2. Визначення власних цілей і узгодження їх із загальними.
3. Узгодження плану роботи.
V. Опрацювання навчального матеріалу
1. Слово вчителя. Художній світ Ніни Бічуї особливий, бо це духовний світ людини, де постійно ведеться боротьба між добром і злом, де творяться дива, які ніхто не помічає. Це світ дитинства.
Відома літературознавець Тетяна Качак писала: «„Шпага Славка Беркути“ – зразковий приклад актуальності майстерно написаного художнього тексту. Що робить створений майже півстоліття тому текст цікавим сучасним підліткам? Думаю, актуальність роману зумовлюють три основні фактори: герої, проблематика і авторський стиль». Тож давайте детально розберемо текст повісті.
2. «Хмара проблем».
– У повісті, що вивчається, Ніна Бічуя піднімає багато проблем. Які, на вашу думку, проблеми піднято у творі? Назвіть їх і запишіть на хмаринках, з яких ми складемо «Хмару проблем».
Проблематика повісті:
– дорослішання дітей;
– самотність людини;
– відсутність повноцінного спілкування з дорослими;
– підлість і відкритість;
– жорстокість молоді, ставлення до братів менших – тварин;
– віра у свій талант;
– стосунки в середовищі дітей;
– самовдосконалення і самореалізація дитини;
– відповідальність людини за свої вчинки;
– дружба в житті людини;
– призначення людини на землі;
– формування характеру підлітків;
– протистояння брехні і правди.
3. «Займи позицію».
Назвіть ту проблему, яка вас найбільше схвилювала. Чому?
4. «Реклама».
Одним-двома реченнями прорекламуйте повість «Шпага Славка Беркути».
Можливі варіанти:
1. У житті семикласників – Славка Беркути, Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та інших – настає момент, коли приходить усвідомлення того, що безтурботне дитинство минуло. Саме про це повість. Читайте її – і вам відкриється тайна.
2. Дорослішати і весело, і важко водночас, і подекуди навіть страшно, адже на школярів чекають справжні випробування на чесність, людяність, міцність дружби, на осягнення людського призначення – це все ви збагнете, прочитавши твір Ніни Бічуї.
5. Бесіда за змістом.
– Давайте визначимо тему повісті «Шпага Славка Беркути».
(Розповідь про школу і дорослішання підлітків; розповідь про міських підлітків, їхнє навчання, дозвілля і життя поза школою).
– Яка головна думка повісті?
(Життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті).
– Назвіть основні сюжетні лінії.
(Життя кожного з чотирьох підлітків.
Дружба-протистояння Славка і Юлька.
Любовний трикутник Юлько – Лілі – Славко.)
– Визначте основні сюжетні елементи.
(Експозиція: «Чотири портрети».
Зав’язка: розділ «Про те, що сталося пізніше».
Кульмінація: «Суд».
Розв’язка: «Кінець щасливий, немов у казці»).
– Особливості композиції повісті.
(Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. Потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії).
6. Гра «Складання шифрограми».
Завдання: із переліку розділів виберіть тільки ті, які стосуються повісті «Ніни Бічуї» і запишіть їхні номери.
1. «Щедрий вечір».
2. «Чотири портрети».
3. «Двоє дітей і місто».
4. «Три зерна пшениці».
5. «Ниточка бабиного літа».
6. «Максимальне навантаження».
7. «Театральна вистава».
8. «Дискусія за партою».
9. «Чиста хвилина для роздумів».
10. «Два по два – чотири».
11. «Стиглі яблука під осінь».
12. «Суд».
(Шифрограма: 2 3 6 7 8 10 12).
7. Гра «Шпаргалка».
Учень 8 класу на контрольній роботі отримав підказку від товариша, але ніяк не може її до кінця зрозуміти. Вам потрібно дописати те, чого не вистачає у цитатах, вказати героя і розділ.
1. «Крадькома хлопчик усміхається дзеркалу і миттю стягує губи у сердитій гримасі…
ні, від усмішки його обличчя не кращає. (Юлько Ващук «Чотири портрети»)
2. «Максимальне навантаження – справа немаловажна. Це…
вимір характеру і людських сил. (Батько Славка Беркути, «Максимальне навантаження»)
3. «Уперше в житті почувалася ніяково від похвал. Вона виходила на сцену, немов…
ступала на підвіконня на шостому поверсі свого останнього в місті будинку. (Лілі Теслюк, «Театральна вистава»)
4. «Навіщо ти вчинив це побоїще? Ще й заховався після всього. Чого завгодно міг сподіватися, але …
щоб Славко Беркута заховався… (Андрій Степанович, «Битися із беззбройним»)
5. «Коли б я знала, хто це зробив, ну як він міг, як у людини язик повернувся – зробити щось паскудне…
і прикритися чужим іменем? (Лілі Теслюк, «Кінець щасливий, немов у казці»)
8. Текстоцентричний аналіз твору. «Бумеранг».
Дайте відповіді на запитання, за можливості використовуючи цитати з твору.
1. Чому Юлько спалює свої малюнки?
(Славко Беркута, побачивши його малюнки, сказав, що десь бачив подібного коня. Саме цей факт обурив Юлька Ващука).
2. Пригадайте той факт, коли Лілі Теслюк почувала себе справжньою Попелюшкою? Як це характеризує дівчинку?
(У день вистави вона «захворіла», щоб дати змогу дівчинці Ліді зіграти роль Попелюшки. Лілі хоча і відчувала себе покинутою, але таким чином дала можливість дівчинці не тільки співати за кулісами, а й зіграти повноцінну роль).
3. Що нам відомо про дитинство Стефка Вуса?
(Його дитинство проходило в бабусиному селі, що лежало далеко в горах. Бабуся його любила і називала «Кукулику мій», з нею він збирав гриби. Коли померла бабуся, його забрав батько у місто, де хлопцеві не подобалося).
4. Яку роль зіграла хвороба у формуванні характеру Славка Беркути?
(У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер).
5. Яка роль батька у вихованні Славка Беркути?
(Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин).
6. Передайте емоційний стан Лілі Теслюк під час вистави та після неї. Як це її характеризує?
(На сцені вона була серйозною, зовсім не схожою на неї справжню: «веселу, пустотливу і непосидючу». Вона ніяковіла від похвал, танцюючи, Лілі відчувала впевненість і силу).
7. Чому прийшов Стефко до старої вчительки?
(Він прийшов провідати сороку, йому бракувало спілкування, бо батько його завжди був п’яним. Йому сподобалося, що його було названо «славним хлопчиком». Він розповідав про себе і слухав розповіді вчительки).
8. Яку відповідь дав Юлько на питання Беркути: яке максимальне навантаження можна витримати?
(Я не машина! І взагалі не маю наміру вступати з тобою в дискусії на уроці).
9. Чому Беркута бився із Ващуком шпагами? Про що думав Беркута?
(Беркуту вразила насмішкуватість і всепереможність Юлька. «…А тепер справді бився, зо зла бився. Мені хотілося, щоб він не сміявся, не похвалявся, не говорив, ніби все в руки йде само, без жодних зусиль. Я не думав тоді, не розмірковував, що битися з Юльком – просто нечесно, все одно, що битися з беззбройним…»
10. Чому Юлько в міліції назвався Славком Беркутою?
(Його батьки виховували, що він кращий за всіх, а тут виявилося, що розпиває вино. Крім того, він хотів принизити Беркуту, бо Юлько завжди був переможцем – він мав все робити на «відмінно»).
9. Виразне читання тексту.
Учні читають в ролях розділи «Суд», «Два по два – чотири».
10. Інсценізація розділу «Також о другій годині дня».
Славко Беркута (доганяє дівчинку): Слухай, почекай! Слухай, Ваврик, тобі… у тебе… Це ти несеш папірець до мене додому?
Ваврик: Ну, я… Я не сама, у мене доручення. І, взагалі, пусти мене, Беркуто.
Славко Беркута: Ото ще. Зовсім я тебе не тримаю. Слухай, Ваврик, віддай мені цей папірець. Я сам передам його… (Трохи відставши, роздумує). Слабодухість… Отак принижуватися перед кимось. Але коли мама прочитає той папірець, то світ піде шкереберть, обов’язково скінчиться все добре в його, Славковому, житті і почнеться безпросвітна темрява. Коли б можна було так зробити, аби мама нічого не знала…
(Дівчина перейшла дорогу і пішла, Беркута відстав).
Будинок, де живе Беркута.
Ваврик (подзвонила в двері, мати Беркути відчинила): Вам повістка на суд!
Марина Анатоліївна: Як, як? Так, дівчинко, мабуть помилилася. Який суд?!
Ваврик: Шкільний. Судитимуть Славка Беркуту.
Марина Анатоліївна: Як судитимуть? Що ти говориш? За що судитимуть?
Ваврик: А там довідаєтесь. Ну, все, я піду. До побачення!
Марина Анатоліївна (з конвертом у руках): До побачення!
Будинок Беркути. вечір. Дев’ята година.
Марина Анатоліївна: На тебе чекали, сину.
Славко Беркута: Хто, мамо?
Марина Анатоліївна: Лілі Теслюк хотіла з тобою про щось поговорити.
Славко Беркута: А…а вона сказала, про що?
Марина Анатоліївна: Ні, вона взагалі нічого не говорила.
Славко Беркута: А тато вдома?
Марина Анатоліївна: Вдома. Зараз повечеряємо.
До кімнати входить батько Беркути.
Батько Беркути: Сину, то що ж це? Як ти мені все поясниш, мій хлопчику?
Славко Беркута: Я не пив. Я не був там, тату, я нічого такого не робив, я не знаю, що все це означає!
Батько Беркути: Нікуди ви не підете! Ні ти, ні мама! Ніхто! Я сам піду!
Славко Беркута: Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім – навіщо мені ховатися? Пам’ятаєш, ти… тоді… тоді ти казав про максимальне навантаження? Ну от, не треба замість мене йти завтра до школи.
V. Рефлексивно-оцінювальний етап
Учитель: Зустріч з мистецтвом – завжди свято. Ми з вами відчули це. Я вдячна, що ви перенесли нас у світ героїв твору. Тепер ми перевіримо, чи уважно ви читали повість, виконавши тестові завдання.
1. Виконання тестових завдань.
Тести
1. Назвіть героя, якого немає у творі Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути».
А) Лілі Теслюк;
Б) Стефко Вус;
В) Ніна Воврик;
Г) Юлько Ващук.
2. «Це звучить, як оскарження. Годинами хлопчик сидить за роялем й вимолює у клавішів пісню, щоб зрозуміти і полюбити її, а клавіші нічого не дарують, і навіть коні перестають малюватися, гублять щось живе і справжнє…» Про кого з героїв повісті сказано?
А) Славко Беркута;
Б) Юлько Ващук;
В) Стефко Вус;
Г) Степан Геник.
3. Кому Беркута сказав такі слова: «Кінчай хвалитись! От я умію на руках ходити. Е! А ти не вмієш? Ні! От бачиш…»
А) Лілі Теслюк;
Б) Ваврик;
В) Насті Вус;
Г) Стефку Вусу.
4. «Добре високим і сильним – їх не штовхають навіть у тих випадках, коли вони надумають ходити серединою тротуару. А якщо ти у вісім років скидаєшся на дошкільнятко, до того ж у тебе ноги болять у суглобах при кожному кроці, то, мабуть, краще ходити попід стінами: безпечніше». Назвати розділ, у якому можна прочитати ці слова Славка Беркути.
А) «Двоє дітей і місто»;
Б) «Славко вдома»;
В) «Чотири портрети»;
Г) «Скажи, хто твій учень».
5. Хто з героїв так розмірковував про Беркуту: «Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери… Висловлені й невисловлені сумніви…»
А) Батько Стефка Вуса;
Б) Мати Юлька Ващука;
В) Мати Лілі Теслюк;
Г) Мати Славка.
6. Яку споруду Львова описано в цьому уривку з повісті: «Театр був увесь блакитний і урочистий – від розпису стелі і стін до оббивки крісел. Музи, легкі, як балерини, мчать кудись у вічному леті з вінками в рожевих руках. Мармурові ангели під ложами нагадують пустотливих дітлахів, які вирвалися на волю від надто суворих опікунок…»
А) Театр юного глядача;
Б) Театр імені Франка;
В) Оперний театр;
Г) Театр трагікомедії.
7. «Бо чіпляються усі до…, кроку не дають ступити: отой чижик-староста намалював на … карикатуру в газеті – сидить… за партою рік у п’ятому класі сидить, і вуса в нього довгі, аж по пояс, виросли…» Назвіть ім’я, яке можна вставити на місці пропуску.
А) Стефко;
Б) Юлько;
В) Славко;
Г) Зінько.
8. У повісті «Шпага Славка Беркути» піднято всі проблеми, окрім:
А) відповідальність людини за свій народ;
Б) дружба в житті людини;
В) призначення людини на землі;
Г) формування характеру підлітків.
9. Яку мету поставив перед собою Беркута?
А) поїхати на чемпіонат до Харкова;
Б) увійти до збірної і не порушувати присяги;
В) виграти бій у Юлька;
Г) відвідати театр.
10. Хто з героїв думав так: «Юлько Ващук – не покривджений, Славко Беркута – не хуліган….»?
А) Нінель Ваврик;
Б) Антон Дмитрович;
В) Андрій Степанович;
Г) Лілі Теслюк.
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Учитель мотивує оцінки, вказує на помилки і недоліки дітям.
3. «Незакінчене речення».
– На уроці я дізнався про…
– Мені цікаво було…
– Епіграф уроку був…
VІ. Домашнє завдання
Скласти уявний монолог Славка Беркути, не сказаний батькам.
VІІ. Аргументоване виставлення оцінок