НОВОРІЧНА НАРОДОЗНАВЧА ВІКТОРИНА
(19 грудня. На Україні віддавна шанували свято Миколая. Своїм праведним життям, добротою, людяністю здобув собі славу у всьому світі єпископ Миколай, який жив ще у IV ст.. він піклувався про мрії, допомагав бідним і на згадку про його добродійство в українських сім’ях в ніч перед 19 грудня під подушку малим дітям клали подарунки. Це свято сьогодні відроджене як символ любові і добра.)
(День святого Стеридона – сонце повертає на літо, а зима – на мороз.)
(Добування нового вогню. Господиня діставала з покуття кремінь і кресало, які останні 20 день лежали під образами, вона хрестилася тричі і викресала «новий вогонь». Цим вогнем вона розпалювала у печі 12 полін, що їх припасала та сушила 12 днів останнього місяця.)
(Починається готування домашнього вівтаря і снопа жита – символу врожаю. Господар вносить сніп жита – «дідуха». Переступаючи поріг, він скидає шапку і вітається з господинею, ніби вперше входить до хати:
І до усієї родини:
(Нагодувати худобу, запросити гостей.)
(Беруть миску і кожної страви набирають по кілька ложок.)
(Новорічна ніч розкриває небо і вони можуть попросити у святих все, що їм забажається)
(За народними віруваннями дівчата щастя не приносять, а приносять – тільки хлопці.)
(Щасливий)
(Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Свят-вечір. На вечерю подають пісні страви.)
(Богоявлення Господнє, святкується після Щедрого Вечора і весь народ у цей день іде процесією на річку до хреста. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Після відправи священик занурює в ополонку хрест – освячуючи воду. Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат. По обіді дівчата бігають до річки вмиватись.)
(Івана Хрестителя або «посвятки». В цей день господар, вставши ранком, брав у руки той хліб-сіль, що лежав під образами ще від «багатої куті» і ніс у стайню, ламав на шматки і роздавав худобі разом з сіном, як останні різдвяні дари, - «щоб скотина плідна була».)