Новорічна вистава "Новий рік у сонячному місті"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігрова програма

для 1-6 класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

                                 Автор Валентина Кожухівська

 

 

 

Мета: розвиток творчих здібностей, вміння декламувати вірші, розвиток комунікабельності, розвиток фізичних здібностей, швидкої реакції через конкурсно-ігрові змагання, виховання художньо-естетичних смаків, любові до природи, толерантного ставлення до співрозмовника, взаємоповаги.

 

 

 

 Реквізит: самокати (3 шт); плакати з намальованими колами і пензлики (по 3 шт), канат, кеглі (9 шт), м”ячі (3 шт), паперові сніжки (60 шт), кубики (18 шт), лижі (3 шт), скакалки (3 шт), стільці (12 шт), обручі (3шт).

 

 

 

 

Дійові особи: Незнайко, Кнопочка, Тюбик, Гвинтик, Шпунтик, Композитор, Пігулкін, звірята, Дід Мороз, Снігуронька.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незнайко: Ген, ген, ген ³ др-др-р-р-р. От халепа з цією ожеледицею. Випало ж таке горе на наше сонячне місто не люблю зиму. А ще ось дід Мороз припреться взагалі замерзну. Треба щось придумати. О треба переконати всіх, що в нашому сонячному місті зими бути не може, а отже ніяких Морозів, ніяких Снігурок. Так з кого ж почати?

 О, з Кнопочки, вона симпатична і всі її слухають. Так беремо набор джентльмена себто шоколадку та ромашку і в гості. „Ген, ген, ген”. А ну Малявочкі хто зі мною, хто швидше на «харлеї» доїде до Кнопочки.

 

(на самокатах конкурс)

Кнопочка: Що це тут за шум і гам? Доброго дня усім. Це ти, Незнайку, тут гасаєш? І коли ти вже за розум візьмешся?

Незнайка:  А от і візьмуся, прямо зараз. Ось вирішив місто порятувати.

Кнопочка: Яке?

Незнайка: Наше.

Кнопочка: А що? Нам щось загрожує?

Незнайка: Ще й як. Ти про Новий рік чула?

Кнопочка: Звичайно. І що?

Незнайка: А те, що дідуган Морозенко такий лютий на людей, що ті ялинки по вирубували, такий лютий – хоче всіх заморозити.

Кнопочка: Звідки ти це знаєш. Хоча, що ти можеш знати.

Незнайка: А от і знаю. Мені сорока з Інтернету інформацію зкачала. То я оце хвилююся, що буде з нашим містечком. Загинуть усі квіти і садки. Що нам тоді діяти?

Кнопочка: Треба швидко зібрати раду міста. Дзвіночку, ти де? Клич усіх на велику галявину.

Незнайка:  От і добре з Кнопочкою, я хутко впорався. Тепер пора братися за Пензлика-Мазила. А ось здається і він. Привіт, Пензлику!

Пензлик: Не заважай, у мене може зникнути натхнення, а я маю швидко оформити сонячну галявину до свята... О натхнення вже зникло... От Незнайка.

 

 

 

Незнайка: Не хвилюйся ми тобі допоможемо у нас ого скільки юних художників, вони зараз по разу пензликом махнуть і картини готові.

 

(конкурс художників)

Незнайка: Ну як тобі наші шедеври

Тюбик:Геніально! Я в захваті! Ну про що ти там хотів

Незнайка: Місто врятувати від загибелі.

Тюбик: Якої загибелі?

Незнайка: Та до нас Мороз у гості йде. А злючий призлючий. Хоче, щоб ми вимерли, як динозаври, щоб йому економити і на Новий рік нікому подарунків не давати.

Тюбик: Звідки така інформація.

Незнайка: З достовірного джерела – в Інтернеті на сайті „Радіо свободи, голос Америки” мудра сова прочитала. Всі вже чули один ти ні.

Тюбик: Ой-ой-ой. Треба швидше бігти на галявину. Дзвіночку , дзвіночку де ти? Клич усіх терміново!

Незнайка: Краса, тепер до Гвинтика і Шпунтина. До них тільки на літаючій тарілці. Хто зі мною.

 

(біг у обручах)

Гвинтик: О, літальні апарати розгасалися, напевне, на дощ.

Шпунтик:  Та, як по цьому судити, то вже б залило і ніякій ковчег не допоміг би.

Гвинтик: Ой, так це ж Незнайко!

Шпунтик: Знову, щось нам зіпсує цей нездара.

Незнайка: Привіт, хлопці! Я до вас у справах.

Гвинтик: Знаємо ми твої справи. Не чіпай тут нічого.

Незнайка: Та не буду, я й сам розумію, що в техніці нічого не розумію, то ж і приїхав до вас.

Шпунтик: І чого ж ти хочеш?

 Незнайка: Та тут справа серйозна. У Діда Мороза зламався холодильник і тепер він так морозить, що аж зореліт звалився.

Гвинтик: Не може бути.

 

 

 

Незнайка: От тобі і не може, а чого ж тоді сьогодні так багато літальних апаратів так низько літали?

Шпунтик: Точно, земля ж темніша ніж повітря от вони низько й розгасалися.

Гвинтик: То, що ж тепер робити?

Шпунтик: Треба бігти на галявину і обговорити все з жителями містечка, може якось холодильник відремонтувати, чи може новий у кредит узяти ”Вірпул” – 6 чуття..

Гвинтик: Тож не гаємо часу! Біжимо!

Незнайка: Поки що все гладко йде. Тепер до композитора. Але до нього тільки з піснями треба йти. А все співати вмієте? (до дітей)

(виконують пісню, танець)

Незнайка: Гей, музико, там біда насувається, а ви танцюєте.

Музика: Яка біда? Чого галасуєш наче зіпсований патефон?

Незнайка: Та вимремо, як мамонти. Холод вже поряд, мороз під 100^0. старий Морозенко розлютився, що ви йому спочити не даєте.

Музика: Ти щось плутаєш, Дід Мороз любить танці і пісні.

Незнайка: То ж від молодший був, а тепер йому спокій потрібен.

Музика: На скільки молодший. У минулому році йому було 2005.

Незнайка: так то ж у минулому, а в цьому 2006, постарів наш Мороз.

Музика: Точно, твоя правда. Що ж робити?

Незнайка: Біжи на галявину там уже всі зібралися, а тебе немає. Ну тепер ...

(з’являється Пігулкін).

Пігулкін: Я вже тут у мене і ліки є для тебе – лише одна ін”єкція і ти перестанеш всіх обдурювати.

Незнайка: А як ти ...?

Пігулкін: Ти так ввійшов у азарт, що й не помітив звірят, що стежили за тобою, вони прийшли до мене поки Айболіт у Африку поїхав у відрядження. Як тобі не соромно всіх обманювати, що ти хотів зробити.

Звір: Ой лихо, Пігулкін швидше на велику галявину бо всі жителі містечка повірили цьому пустоголову і вже збираються годинник розбити.

 

 

 

Незнайка: Ну і що?

Пігулкін: Як це що? Ти знаєш, яке то лихо скоїться коли зупиниться час?.. он у дітей запитай і постій та подумай головою, потім поділишся висновками. А я побіжу спробую попередити біду.

Незнайка: І що ж буде, як зупиниться час?

(діти відповідають, хтось із залу - ”не виростеш”)

Як не виросту?! Оце скільки лиха через мене. Але ж і зимою небезпечно, можна впасти чи то захворіти.

Звір: А ти виконуй правила поведінки на дорозі, не їж бурульки і сніг, вдягайся для прогулянки легше, якщо будеш рухатись більше ніж зазвичай, в іншому випадку вдягайся тепліше. І все буде гаразд. А тепер раджу піти тобі на галявину і вибачитись, бо скоро Новий рік, нехай не починається він з обману, бо доведеться цілий рік ховати очі від друзів.

Незнайка: Я зрозумів. Діти пробачте мене, що я мало не зіпсував вам свято. Я не подумав, що можу завдати стільки школи. Я більше так не робитиму, я постараюсь, щоб все було дуже добре.

Звір: Діти ви пробачите Незнайку? Думаю, що він усе зрозумів. Давайте не знак злагоди потанцюємо у хороводі

(хоровод)

Д.М.: Ось і я не забарився

 Довго йшов до вас, стомився

 Все блукав я цілий рік

 Ледь не втратив часу лік

 Завітав в кожну квартиру

 Бажань набрав з усього миру

 І в новорічну ніч прекрасно

 Усім здійсню їх одночасно

Сніг: Ми ж брели до вас лісами

 Не з порожніми руками

 Привезли важкі пакунки,

 

 

          А в пакунках подарунки

 Щоб раділа дітвора

 Позмагатись їм пора

Д.М.: Щоб на все ми подивились

 І всіх спритних пригостили 

 І цікавих і сміливих

 І веселих й гамірливих

 Я люблю дитячий сміх

 Радуй, зимонько, усіх!

                               Конкурсна програма

1. Кидають паперові сніжки у мішень

2. Естафета на лижах

3. Голка й нитка

4. Збивають кеглі

5. Танцюють навколо стільців

6. Лопата

7. Троє в упряжці

8. Вікторина

Д.М.: Ох і весело у вас.

 Вже і подарункам час

 Йти до кожного із вас

Незнайка: А мені подарунок буде?

Д.М.: А ти його заслужив? Слухав старших цілий рік?

 І обманюють не звик? Вчасно готував уроки?

 Не завдавав кому мороки?

Незнайка: Я ...(опускає голову)

 

Сніг. Діду Морозе може ми його пробачимо. Він обов’язково виправиться.

Д.М.: А як думають діти? (діти відповідають) Іншого я і не чекав