Обмін досвідом з теми: «Формування ключових компетентностей випускників коледжу як гарантія його конкурентноспроможності на ринку праці»

Бердянський економіко-гуманітарний коледж

Бердянського державного педагогічного університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обмін досвідом з теми:

 

«Формування ключових компетентностей випускників коледжу як гарантія його конкурентноспроможності на ринку праці»

 

 

 

 

 

Підготувала

Викладач економічних дисциплін

Лежавскька А.А.

 

 

 

 

 

Актуальність дослідження.

Компетентнісний підхід в професійно-технічній освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації та колосальні темпи її накопичення зумовлюють потребу в таких фахівцях та членах суспільства, які здатні чітко та оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися протягом усього життя, розвиватися та творити. Нині підприємства, господарства, установи відчувають нестачу у висококваліфікованих працівниках, здатних бути  конкурентноспроможними  на ринку праці. Це можна пояснити швидкозмінною технологічною базою, яка визначає необхідність постійного пристосування людини до динамічного соціального і професійного середовища. Сьогодні користуються попитом такі якості особистості, як адаптованість, професійна гнучкість, готовність віддаватися роботі, здатність до самоосвіти. Вище зазначене  визначає актуальність проблеми формування ключових компетентностей  випускників ПТНЗ.

 

Постановка проблем.

У комплексі заходів щодо підтримки збалансованості попиту та пропозиції робочої сили, підвищення її на ринку праці важливе значення має створення у сфері професійно-технічної освіти  гнучкої, орієнтованої на працевлаштування, системи підготовки майбутніх професійно та соціально компетентних кваліфікованих робітників.

 

Основна частина.

Є чинники, що спонукали до модернізації  професійно-технічної освіти і стали загальнозначущими не тільки для України, а й для Європи та усього світу. Особливий вплив на реформування професійно-технічної освіти має прискорення темпу появи технологічних інновацій у виробництві. Цей чинник зумовив необхідність заміни традиційної освітньої системи, що базується на постачанні знань, умінь та навичок, на моделі, які регулюються потребами виробництва та формують освітню систему, пов’язану з виробництвом.

Не завжди можна визначити, а тим більше передати учням той обсяг знань, який буде доступним для їхньої виробничої діяльності. На жаль це пояснюється не тільки високими темпами розвитку технологій виробництва. Основні проблеми чітко визначає Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 р.р. в якій зазначено, що сьогодні кваліфікація робітничих кадрів у тому числі випускників професійно-технічних навчальних закладів не відповідає поточним та перспективним соціально-економічним потребам, що спричинено:

• застарілістю матеріально-технічної бази;
• застосуванням неефективних механізмів управління і залишкового принципу фінансування;
• недостатньою участю суб’єктів господарювання у виконанні завдань професійно-технічної освіти і т.д..

Тому адаптація до трудової діяльності все частіше асоціюється з додатковою самоосвітою – освоєнням нових удосконалених технологій, прийомів діяльності тощо. Підтвердження цьому знаходимо в Національній доктрині розвитку освіти, за якою передбачено формування потреби та здатності особистості до самоосвіти. Зазначена проблема показує, що освітня система, заснована на чіткому структуруванні  у часі, не може забезпечити достатній рівень підготовки сучасних робітників. Альтернативою традиційному навчанню науковці висувають компетентнісний підхід.

Компетентнісний підхід в освіті, на відміну від традиційних підходів, де навчальна діяльність зводиться до процесу побуття знань, умінь та навичок, передбачає їх єдність, взаємопроникнення та доповнення іншими не менш важливими компонентами.

Характеристика компетентності, як педагогічного явища видається складною та неоднозначною виходячи з того, що різні дослідники пропонують різні визначення поняття «компетентність» (Бондар, Дахін, Маркова, Овчарук, Пометун, Шишов, Хуторський тощо).

В таких умовах доцільно керуватися офіційними освітянськими джерелами. В наказі Міністерства освіти і науки України «Про запровадження 12 бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» компетентність визначається, як загальна здатність, яка базується на знаннях, вміннях, цінностях, нахилах набутих завдяки навчанню.

Вітчизняні й зарубіжні дослідники визначають структурну багатовимірність педагогічного явища компетентності. Відокремлюють різні типи

• ключові;
• загальнопредметні;
• предметні.

Пропонують певні види компетентностей зокрема за С. Шишовим – вивчати, шукати, думати, співробітничати, братися за дію та адаптуватися.

Дослідники відокремлюють різноманітні групи компетентностей. Тільки в українській педагогічній літературі зустрічаємо:

• соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності;
•  соціальні, мотиваційні, функціональні;
• вміння  вчитись, загальнокультурна, громадська, підприємницька, соціальна, здоров’я зберігаюча, ІКТ-компетентність;
• уміння вчитися, здоров’я зберігаюча, загальнокультурна , соціально-трудова, інформаційна.

Науковці Самарського ІПКПО зокрема визначають компетентність, як результат освіти, який виражається в готовності суб’єкта ефективно організовувати внутрішні та зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети і відносять до внутрішніх ресурсів:

• знання;
• предметні вміння;
• навички;
• надпредметні вміння;
• способи діяльності;
• психологічні особливості;
• цінності, тощо.

Європейські експерти пропонують таку внутрішню структуру компетентності:

• знання;
• пізнавальні навички;
• практичні навички;
• відношення, емоції ;
• цінності та етика;
• мотивація.

Множинність підходів до визначення структури компетентності та різноманіття відокремлених структурних компонентів не є випадковими. Вони свідчать про об’єктивну складність цього педагогічного явища. Розглядаючи трактування структури компетентності, наведені вище, слід відзначити, що всі вони передбачають наявність в цій структурі знань, ґрунтування на них і пов’язують компетентність з їх використанням. Знання є абсолютно необхідним елементом компетентності. Ми вважаємо компетентною ту людину, «яка знає свою справу». Знання в структурі компетентності мають відповідати певним вимогам і  бути науковими, глибокими, міцними, систематичними, різнобічними.

Другим обов’язковим елементом компетентності має стати діяльність, що пов’язана, зокрема, з використанням знань в конкретних ситуаціях – як стандартних, так і не стандартних, з практикою в якій відпрацьовуються та перевіряються знання, з умінням та навичками, як професійними  так і загально предметними з досвідом в якому акумулюються знання та вміння, життєвим досвідом, досвідом творчої діяльності.

Також беззаперечним є те, що компетентність людини має ґрунтуватися на комплексі її особистісних якостей. Компетентність об’єктивно залежить від особистісних якостей людини, її темпераменту, характеру, інтелекту, здібностей та нахилів, її цінностей переконань, потреб, мотивів діяльності тощо. Адже відповідальність, сумлінність, творчій підхід, зацікавленість в результатах своєї роботи, позитивна мотивація, ініціатива потрібні для виконання будь-якої діяльності і так цінуються сучасними роботодавцями.

Компетентність забезпечується комплексним поєднанням усіх структурних компонентів – знань, діяльності, особистих якостей і за умови не сформованості чи недостатнього рівня сформованості бодай одного з них функціонування компетентності виключається .

Загальну структуру компетентності можна передати схемою:

 

 

Труднощі формування ключових компетентностей учнів пов’язані насамперед з відсутністю чіткого алгоритму їх впровадження в ПТНЗ. Одним з перших кроків  реалізації компетентнісного  підходу має бути модернізація робочих програм. Можна виділити шість основних етапів розробки робочих програм з втіленням компетентнісного підходу;

• зійснення аналізу професійної діяльності до якої готують учнів;
• визначення компетенцій якими має бути наділений кваліфікований робітник;
• чітке визначення структури та особливостей кожної компетенції;
• визначення критеріїв оцінювання компетенцій;
• моніторинг діяльності учнів щодо досягнутих компетенцій;
• ведення записів щодо досягнень кожного учня.

Ці елементи досить чітко визначають структуру впровадження компетентнісного підходу, яка має наповнюватися змістом залежно від специфіки кожного окремої спеціальності.

Зміст та методика викладання будь-якого навчального предмета, чи то загальноосвітньої, чи то професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів. Охарактеризуємо деякі з них за напрямками з підготовки по професіям:

Перелік ключових компетенцій,

 на уроках виробничого навчання та спец предметів  на відділенні

«Кухар. Кондитер»

Компетентність	Сфера виявлення компетентності	Види діяльності в межах компетентності	Навчальні предмети, через які формується компетентність
Ціннісно-смислова компетенція	Індивідуальний досвід в навчальному процесі.	Організація навчальної діяльності учнів з використанням їх особистих інтересів. Вивчення учнем мети своєї діяльності на уроці та мети уроку. Використання завдання різного рівня, варіативних домашніх завдань, пропозиція учням переліку тем для творчих робіт та доповідей, списку довідкової літератури. Створення проблемних ситуацій. Залучення учнів до самооцінки та взаємо оцінки.	Усі навчальні предмети
Загальнокультурна компетенція.	Збереження соціальних, громадських та культурних традицій. Спілкування, толерантна поведінка.	Виховання на прикладі видатних людей. Мотивація ролі конкретного предмета в житті учнів.	Кулінарія та кондитерські вироби.
Навчально-пізнавальна компетенція.	Здійснення між предметних зв'язків.	Проведення нестандартних уроків. Використання документації письмового інструктування, дидактичних матеріалів, наочних засобів навчання. Використання інтерактивних методів навчання. Вирішення задач проблемного характеру.	Усі навчальні предмети.
Інформаційна компетентність.	Інформаційні та комунікативні технології.	Вирішення завдань, для виконання яких необхідне використання додаткової або довідкової літератури, комп’ютерних баз даних, Інтернету. Консультація з питань пошуку необхідної інформації. Організація дослідницької  роботи учнів.	Виробниче навчання та спец предмети.
Соціально-трудова компетенція.	Трудові та соціальні	Використання ділових, рольових, імітаційних ігор (застосування придбаних в процесі навчання знань, умінь і навичок, досвіду роботи для вирішення конкретних виробничих ситуацій, завдань професійної спрямованості)	Ділова активність. Виробниче навчання. Спецпредмети.

 

Перелік ключових компетенцій, на уроках спец циклу відділення

 «Оператор комп’ютерного набору. Конторський службовець»

 

Компетентність	Сфера виявлення компетентності	Види діяльності в межах компетентності	Навчальні предмети, через які формується компетентність
Вміння вчитися Професійна компетентність	Індивідуальний досвід в навчальному процесі	Організація своєї праці для досягнення результату, успіху; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу та самооцінки	Усі навчальні предмети
Загальнокультурна (комунікативна)	Спілкування, толерантна поведінка. Збереження соціальних, громадських та культурних традицій	Оволодіння усним і письмовим спілкуванням. Оцінювання найважливіших досягнень та знання законодавства України	Діловодство та управлінська документація, діловодство, економіка, економічний аналіз, бухгалтерський облік
Соціально-трудова	Суспільні відносини, трудові відносини	Здатність орієнтуватися в проблемах сучасного суспільства; робити свідомий вибір та застосовувати технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховувати потреби та інтереси колективу, здатність брати на себе відповідальність та приймати рішення;, здатність до співпраці, уміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях. Оволодіння навичками соціальної активності, функціональної грамотності. Організація власної трудової та підприємницької діяльності: оцінювання власних професійних можливостей; здатність співвідносити їх з потребами ринку праці	Бухгалтерський облік Ділова активність Економіка підприємства Економічний аналіз Комп’ютеризація облікової інформації Технології комп’ютерної обробки інформації
Інформаційна	Інформаційні та комунікаційні технології	Оволодіння новими інформаційними технологіями, здатність відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її. Вміння використовувати джерела інформації для власного розвитку	Інформаційні технології, основи роботи в Інтернет, Діловодство

 

Перелік ключових компетенцій,

на уроках виробничого навчання та спеціальних предметів на відділенні «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва»

Компетентність	Сфера виявлення компетентності	Види діяльності в межах компетентності	Навчальні предмети, через які формується компетентність
Ціннісно-смислова компетенція	Індивідуальний досвід в навчальному процесі	Організація навчальної діяльності учнів з використанням їх особистих інтересів. Вивчення учнем мети своєї діяльності на уроці та мети уроку. Використання завдання різного рівня, варіативних домашніх завдань, пропозиція учням переліку тем для творчих робіт та доповідей, списку довідкової літератури. Створення проблемних ситуацій. Залучення учнів до самооцінки та взаємооцінки.	Усі навчальні предмети
Загальнокультурна компетенція	Збереження соціальних, громадських та культурних традицій. Спілкування, толерантна поведінка.	Виховання на прикладі видатних людей. Мотивація ролі конкретного предмета в житті учнів.	Спеціальні предмети професії «Тракторист-машиніст»
Навчально-пізнавальна компетенція	Здійснення між предметних зв’язків	Проведення нестандартних уроків. Використання документації письмового інструктування, дидактичних матеріалів, наочних засобів навчання. Використання інтерактивних методів навчання. Вирішення задач проблемного характеру.	Усі навчальні предмети
Інформаційна компетентність	Інформаційні та комунікативні технології	Вирішення завдань, для виконання яких необхідне використання додаткової або довідкової літератури, комп’ютерних баз даних, Інтернету. Консультація з питань пошуку необхідної інформації. Організація дослідницької роботи учнів. Стимуляція критичного оцінювання інформації.	Виробниче навчання та спеціальні предмети
Соціально-трудова компетенція	Трудові та соціальні	Використання ділових, рольових, імітаційних ігор (застосування придбаних в процесі навчання знань, умінь і навичок, досвіду роботи для вирішення конкретних виробничих ситуацій, завдань професійної спрямованості)	Ділова активність. Виробниче навчання. Спеціальні предмети
Комунікативна компетентність	Використання діалогічних методів, дискусій	Розробка правил ведення дискусій. Спонукання  висловлювати власну думку. Стимулювання до надання аргументованих відповідей. Створення проблемних ситуацій. Проведення захисту рефератів, проектів, творчих робіт	Усі навчальні предмети

 

 

Висновок.

На сьогоднішній день роботодавці стверджують, що їм бракує робочих рук, проте низько-кваліфікованих кадрів-забагато. Справа не в тому, що не вистачає робітників, - мало людей, які спроможні зростати в робітничій професії, ставити висококласними майстрами, розвивати себе, як професіонала відповідно до вимог часу. На даному етапі зростає роль саме, коледжу у підготовці робітників здатних до адаптації в різних умовах праці, професійно гнучких, мобільних, з розвиненими компетенція ми, що беззаперечно підвищить їх конкурентноспроможність на сучасному ринку праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки.
2. Радигіна І.В. «Компетентісно-орієнтований підхід до навчання» Харків. Основа. 2008 рік.
3. Сорока М., Литвин А. «Підготовка кваліфікованих робітників в умовах економічної кризи». Професійно-технічна освіта. 2010 р. № 3 ст. 33-37.
4. Сушенцева Л. «Педагогічна система формування професійно-мобільного робітника» Професійно-технічна освіта. 2011 р. № 1 ст.7,8.
5. Мілохіна М.О. «Модернізація навчальної програми у професійній підготовці майбутніх операторів комп’ютерного набору: компетентнісний підхід». Професійно-технічна освіта. 2011 р. № 3 ст. 8-10.
6. Несторова Л. «Формування економічної культури кваліфікованого робітника». Професійно-технічна освіта. 2010 р.№ 1 ст. 34-37.