"Олекса Стороженко «Скарб». Гумористичне зображення головного героя. Скарб як узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання. "

Тема:     Олекса Стороженко «Скарб». Гумористичне зображення головного героя.

               Скарб як узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.

Мета уроку: 

навчальна:   продовжити опрацьовування ідейно-художнього змісту  оповідання Олекси Стороженка «Скарб», дослідити коло морально-етичних проблем, порушених у творі, та особливості зображення головного героя,  розкрити  символічне (приховане)  значення образу - скарбу; з’ясовуючи повчальний характер оповідання;

розвивальна:розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення,вміння грамотно висловлювати власні думки, співставляти, робити висновки;

виховна: виховувати  шанобливе ставлення до людини праці і зневагу до ледарів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, виховувати пошану до звичаїв українського

 народу, його традицій.

Тип уроку:  засвоєння знань, умінь, навичок.

Обладнання:  портрет  письменника,текст твору, дидактичний матеріал (картки),

                        сигнальні картки, заготовка асоціативного дерева Щастя.

Хід уроку

Наше щастя чи нещастя

залежить від нас самих.

Мішель де Монтень

І. Організація класу до уроку.

Вітання з учнями (емоційне налаштування на позитивну співпрацю).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя   

Зазвичай , починаючи урок, я питаю у вас, чи прочитали ви твір  і чи готові працювати, але сьогодні ми  поговоримо про те, чого всі прагнуть мати і в кожного воно своє. Подивіться на цей шматочок глини і послухайте  притчу:

Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок . Покрутив його в руках і спитав:
— Що ж тобі ще зліпити, людино?
Людина подумала й промовила:
— Зліпи мені щастя!
Але Бог, хоча й створив увесь світ, не знав, що таке щастя. Дав Він людині глину і сказав:
— Зліпи сама своє щастя!
І з тих пір кожна людина ліпить, що може.

 Чи замислювалися ви колись над тим, що таке щастя? Чи  можна  говорити   про   якесь  загальне,  єдине  тлумачення  слова «щастя»? Напевне,  що – ні.  Адже  скільки   людей  -- стільки  й  думок. На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Воно вічне. Бо існуватиме, поки є люди.  Чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь? Яку думку прагнув донести читачам Олекса Стороженко,  поміркуємо  сьогодні на уроці.

  Запишіть, будь ласка, в зошити тему та епіграф до сьогоднішнього уроку.  Слова відомого французького письменника Мішеля де Монтеня: «Наше щастя чи нещастя залежить від нас самих»,  допоможуть розкрити зміст нашого уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». 

Питання до учнів

1. Хто є головним персонажем оповідання? (Павлусь)
2. Якими були батьки Павлуся? («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора із садочком і левадою». «...І шанували, і пестували вони того одинчика!»)
3. Як мати ставилася до свого єдиного синочка? («І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як із маленькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». «Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається: крий Боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати»)

1. Через що мати нікуди не пускала Павлуся? («Усю зиму й осінь з хати не випустить: «Не ходи, синку,— каже,— холодно, замерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш». Прийде весна або літо — знов не пускала: «Не ходи, синку, душно, сонце напече головку, голова болітиме». Цілісінький рік не дасть йому порогапереступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б»)
2. Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина? («Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Щоз ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»)
3. Опишіть Павлуся, застосовуючи текст твору («...Вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки....Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату»)
4. Що мати вважала щастям для свого сина? («...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)
5.  Через що мати не пускала сина на вечорниці? («...На вечорницях збиралися самі п’яниці та розбишаки, там тебе обідять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати»)
6. Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою? («...Через той мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою»)
7. Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим? («Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, як на сміх, хоч би один тобі віл іздох»)
8. Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати? («Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує його, і голову йому змиє, і розчеше, і одягає, й роздягає, і стеле, так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує...»)
9. Чим займався Павлусь щодня? У чому виявлялося для нього щастя? («...Цілісенький день їсть (а лопав здорово) та спить. Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісеньку макітру вареників із сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч спати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею...»)
10. Що відповідав Павлусь хлопцям, які запрошували його на вечорниці? («Далеко. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов»)
11. Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята? («...Зібралось парубоцтво шукати скарба. Узяли із собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ»). Навіщо парубки хотіли взяти з собою Павла? («Візьмемо із собою на щастя... то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»)
12. Як пожартували хлопці з Павла Лежня? «...Візьмемо сього (дохлого) хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине»)
13. Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта? («...А він, як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!»)
14. Як О. Стороженко висловився стосовно щастя Павлуся? («Сказано:  як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде. А другому неборакові на бездоллі у те ж саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій і останню сорочку витягне; не поробить день, то на другий і їсти нічого»)
15. Як склалося життя Павлуся після його одруження? («Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет... І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув»)
16. Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор? («Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»)
17. Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі скарбом?  Порівняйте власну думку про смисл щастя з тим, яким його вбачає автор твору. Зробіть висновок.
18.  З якими питаннями О. Стороженко звертається до читача? («1)...самі одгадайте, чи мій Павлусь справді щасливий, чи, може таким тільки прозвали його зави сливі люди? 2)...Ніхто б не схотів бути Павлусем?»)

V. Сприйняття  та  засвоєння  учнями  навчального  матеріалу.

Слово вчителя

  З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб.  А  що ж означає це цікаве слово? Кожна людина його сприймає по-різному, але водночас  - це щось цінне, корисне, велике…Якби ми його не трактували, але воно має конкретне значення. Скажіть, звідки ми можемо дізнатися про значення слів? Так, саме тлумачний словник містить пояснення слів,зокрема цього слова.  Ми скористуємось новим тлумачним словником української мови .

Як  співвідносяться  слова  «скарб»  і  «щастя» ?

1.Словникова робота

Скарб-це…

1.Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2.Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3.Хто-,що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4.Господарські речі; пожитки, майно.

Слово вчителя

  Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя. Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже багато про щастя говориться  в усній народній творчості, зокрема у прислів’ях.

2.Метод «Плутанка»  (робота в парах, картки)

 Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя.

3.Робота з підручником.

- Знайдіть у підручнику цитати, що характеризують головного героя. Зачитайте їх.

- Які риси характеру письменник намагається висміяти в образі героя?

- Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

4.Інтегрована вправа «Займи позицію».

• Чи вірите ви, що можна Павлуся змінити? Обгрунтуйте свій вибір. (Якщо «так»,підніміть червоний кружечок, якщо «ні» - зелений.)

    Так                Ні

Чи правильно любили й виховували Лежаня батьки?    Так                Ні

5. Інтерактивна вправа «Коло».

Висвітліть коло проблем, порушених в оповіданні О. Стороженка.

(Вписати в коло: праця, лінощі, совість, байдужість, сенс існування, щастя…)

Розповідь учителя

 Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «...часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость...». Таким чином, письменник намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.

Розмірковуючи над смислом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя. Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?

Отже, кожному надається право визначитися у виборі щасливого шляху. Протягом життя люди шукають свій скарб, своє щастя.

Як ви розумієте слово «скарб»? 

VІ.Підсумок уроку

Творче завдання: намалюйте в зошиті квітку-щастя. На кожній пелюстці зазначте, на ваш погляд, складові щастя. Порівняйте власне розуміння квітки- щастя і своїх товаришів.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати міні-доповідь про життя і творчість Б. Лепкого, знати ідейно-художній зміст твору «Цвіт щастя».