Тема: Підвищення інтересу до вивчення літератури засобами ігрових технологій

 

ПІБ вчителя: Дубина Наталя Миколаївна

посада, категорія, звання: учитель української мови та літератури, вища категорія, старший вчитель

 

Повна назва школи: Запорізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №55 Запорізької міської ради

 

 

 

Провідна педагогічна ідея досвіду

 

Виявлення нових методів взаємодії вчителя й учнів, відкриття нових і 

перспективних педагогічних можливостей навчальних ігор у розвитку  інтересів дітей.

 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Навчальна гра має структуру, що відрізняє її від інших видів діяльності.   Це єдина система впливів, спрямована на формування в дитини потреби у знаннях, активного інтересу, формування більш досконалих пізнавальних

навичок і вмінь. Основними елементами навчальної гри, що надають їй форму навчання і гри водночас, є навчальні та ігрові завдання, ігровий задум,правила, ігрові дії, обладнання гри, результат гри. Мета гри – забезпечення переходу від пізнавальної мотивації до професійного зв’язку з появою потреби у знаннях та їх практичного застосування в обстановці навчального процесу.

 

Науково-теоретична база досвіду

 Висока оцінка навчально-педагогічним іграм як одному з методів активного

 навчання і підготовки майбутніх випускників дається в працях

 A. Вербицького, Л. Вишнякової, Р. Жукова, Д. Ельконіна, Ю. Кравченка,

 В. Комарова, В. Платова, В. Рибальського та інших сучасних учених, 

 засвоєння при лекційній системі викладу матеріалу становить не більше

 20 відсотків інформації, в той час як в діловій грі – близько 90. За даними

 В. Рибальського і Н. Мироносецького, введення і широке використання

 навчальних ігор у вищих навчальних закладах дозволяє зменшити час на 

 вивчення деяких предметів на 30-50 відсотків при більшому ефекті засвоєння навчального матеріалу, а процес навчання стає більш творчим і захоплюючим.

 

Стисла анотація досвіду

На своїх уроках я впроваджую рухливі, розумові або дидактичні ігри. Основним призначенням таких ігор є розвиток пізнавальної діяльності дітей. На уроках української літератури ці ігри широко використовуються для закріплення знань, що одержані на уроці. Для будь-якої ігри характерним є почуття задоволення і підвищеного емоційного тонусу гравців У ролевих іграх емоції пов'язані з виконанням взятої на себе ролі, відповідно до правил гри, у рухливих іграх - з розвитком мускулатури та моторики, у дидактичних - з досягненням певних результатів.

 

 

Результативність впровадження досвіду

Підвищення якості  освіти в цілому

 

 

У сучасній школі, яка робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчання, ігри використовуються в наступних випадках: як самостійна технологія для вивчення понять, тем, розділів навчальної програми; як елементи більш широкої технології, як технологія позакласної роботи, як частина уроку / урок.

Поняття «ігрові технології» включає широку групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різноманітних педагогічних ігор.

На відміну від ігор взагалі педагогічна гра володіє істотною ознакою, яка відрізняє її від інших – чітко визначеною метою навчання і відповідним педагогічним результатом, які можуть бути зумовлені та виявлені в явному вигляді та характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю.

 Місце і роль ігрової технології в начально-виховному процесі, взаємозв’язок ігрових елементів і навчання залежить від розуміння вчителем функцій і класифікації ігор. У навчально-виховному процесі гра реалізує кілька функцій:

• навчальну;
• комунікативну;
• психологічну;
• розвивальну;
• виховну;
• релаксаційну;
• розважальну.

Феномен гри привертав до себе увагу мислителів, філософів,

соціологів, психологів і педагогів упродовж усієї історії людства. Філософськокультурологічні та педагогічні підходи до гри як до засобу взаємодії людини зі світом розробляли видатні мислителі минулого: Аристотель, Платон, Ж.-Ж. Руссо, Ф. Шиллер, Г. Спенсер, Дж. Локк, Я. Коменський, Г. Сковорода; філософське трактування зародження й значення гри розкрили у своїх працях Г. Гегель, I. Зязюн, М. Каган, П. Лавров, М. Семашко та ін. Суспільно-орієнтовані підходи до оцінки ігрової діяльності обґрунтували С. Шацький, Н. Крупська, Т. Цвелих та ін; творчі ігри соціального характеру у різних педагогічних аспектах розглядали A. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Терський, І. Іванов, Л. Коваль; Волковим, І. Нечуєм-Левицьким, Л. Федоровою; ігри, що розвивають інтелектуально-пізнавальні здібності школярів, досліджували В. Барахсанов, В. Рибальський, Л. Фрідман та ін.

Із сучасних досліджень творчої ігрової діяльності як комплексного засобу, що може спонукати до самоаналізу, самооцінки й саморозвитку науково-методичні розробки здійснили І. Іванов, Л. Коваль, О. Газман, В. Караковський, Л. Куликова, В. Шмаков, Г. Селевко.

Проблемі використання навчально-педагогічних ігор при практичній підготовці особливу увагу приділяв К. Ушинський. Важливість гри, у якій формуються і закріплюються властивості, вміння і здібності, необхідні для виконання педагогічних функцій, відмічали А. Макаренко, В. Сухомлинський, С. Шацький.

Висока оцінка навчально-педагогічним іграм, як одному з методів активного навчання, дається в працях A. Вербицького, Л. Вишнякової, Р. Жукова, Д. Ельконіна, Ю. Кравченка, В. Комарова, В. Платова, В. Рибальського та інших сучасних учених, дослідників і педагогів-практиків. Зокрема, В. Платов наголошує, що рівень засвоєння при лекційній системі викладу матеріалу становить не більше 20 відсотків інформації, в той час як в діловій грі – близько 90.

Мета моєї роботи: досліджувати ігрові технології на уроках української літератури в основній школі.

Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати

навіть найближче майбутнє. Неможливо передбачити, які знання можуть

знадобитись дитині, а які – ні. З огляду на це, ставлю перед собою завдання –

не скільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток дитячих

інтересів, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові

знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем.

Водночас переді мною постає проблема: яким чином побудувати навчання, щоб найповніше задовольнити кожного школяра. Дбаючи про високий рівень знань своїх учнів, у своїй педагогічній діяльності використовую такі форми і методи навчання, які б викликали у дітей зацікавленість навчальним матеріалом, бажання вчитися, прагнення успіху

в опануванні основ наук.

Власний досвід переконує, що досягти успіху можна лише зацікавивши

учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають ігрові технології, оскільки учні постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, і гра для них – це перша змога виявити себе як особистість, самовизначитись, самоствердитись.

 

Навчальна гра має структуру, що відрізняє її від інших видів діяльності. Це єдина система впливів, спрямована на формування в дитини потреби у знаннях, активного інтересу, формування більш досконалих пізнавальних навичок і вмінь.

 

Основними елементами навчальної гри, що надають їй форму

навчання і гри водночас, є навчальні та ігрові завдання, ігровий задум,

правила, ігрові дії, обладнання гри, результат гри.

 

Мета гри – забезпечення переходу від пізнавальної мотивації до професійного зв’язку з появою потреби у знаннях та їх практичного застосування в обстановці навчального процесу.

 

Дійсно, гра – це складне, багатогранне явище, яке дуже важко однозначно трактувати, а тим більше – класифікувати. На сьогодні існує безліч класифікацій ігор за різними ознаками. Найбільш повною є класифікація ігор Г. Селевка.

Класифікація педагогічних ігор (за Г.К.Селевком)

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільш ефективними на сьогодні є інтерактивні методи навчання. У

практиці своєї роботи перевагу віддаю тим , що тією чи іншою мірою містять

у собі ігрові елементи навчання. На уроках використовую навчальні ігри. Ці

технології передбачають створення моделі навчання учнів у грі, тобто

побудову навчального процесу за допомогою залучення учнів до гри.

 

Широке використання ігрового методу в навчанні має багато переваг:

•  гра залучає до активної пізнавальної діяльності кожного учня окремо і всіх разом, тим самим, є ефективним засобом управління навчальним

          процесом;

•  навчання у грі здійснюється за допомогою власної діяльності учня, що є особливим видом практики, в процесі якого засвоюється до 90%

           інформації;

•  гра – вільна діяльність, що дає можливість вибору, самовираження,

           саморозвитку для її учасників;

• гра має певний результат і стимулює учня до досягнення мети(перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети;
• у грі команди або окремі учні спочатку рівні (немає поганих і гарних

          учнів, а тільки гравці); результат залежить від самого гравця, рівня його

          підготовленості, здібностей, витримки, умінь і характеру;

• безосібний процес навчання у грі набуває особистого значення;
• змагальність – невід’ємна складова гри – приваблива для учнів;

           задоволення, отримане від гри, створює комфортний стан на уроках і

           підсилює бажання вивчати предмет.

 

Не будь – яка ігрова діяльність може бути ефективною. Лише дидактично доцільне її використання та методично виправдана організація дають змогу вважати навчальну гру ефективним засобом навчання.

 

 Кожний вид ігрової діяльності, що проводиться на уроці, повинен відповідати певним дидактичним і методичним принципам:

• доступність;
• новизна;
• поступове зростання складності;
• урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;
• зв'язок ігрової діяльності з іншими формами роботи на уроці.

 

 

Навчальна гра на уроці – це не самоціль, а засіб навчання і виховання. А

тому найсуттєвішими для мене є такі питання:

• визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших

           видів діяльності на уроці;

• доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
• розробка методики проведення дидактичних ігор із урахуванням

дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;

• вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання;
• передбачення способів стимулювання учнів, заохочення у процесі гри

           тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення тих, хто

          відстає.

 

Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти:

• ігрова задумка;
• правила гри;
• безпосередньо ігрові дії;
• дидактичні завдання;
• обладнання гри;
• результат гри.

 

Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:

1. Дидактичних(формування й застосування нових ЗУН, розширення

кругозору тощо).

2. Розвиваючих(розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу,

синтезу, співставлення; творчих здібностей).

3. Виховних(виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі,

навичок співробітництва).

 

Будь – яка навчальна гра включає три основних етапи:

• підготовчий етап;
• етап проведення гри;
• етап узагальнення, аналізу результатів.

 

Під час підготовчого етапу формулюється мета гри. Обирається

навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультації. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу в самоціль. На цьому етапі учитель повинен допомогти гравцям систематизувати результати гри.

Щоб навчальна гра на уроці відбувалася ефективно і давала бажані

результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

 

1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила

гри, чітко усвідомити її мету , кінцевий результат, послідовність дій, мати

потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій,

а далі можна пропонувати всю гру та її різні варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,

оцінювати.

6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння,

оцінки за поразку в грі, глузування).

7. Доцільно розсадити учнів (звісно, непомітно для них) так, щоб за кожною

партою отримати пару «сильніший – слабший». Розсадити учнів по рядах

парт потрібно так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був

приблизно однаковим, щоб кожен ряд учнів мав шанс виграти.

8. Гра на уроці не повинна відбуватися стихійно, вона має бути чітко

організованою і цілеспрямованою.

 

Навчальна гра – це специфічна форма організації навчальної діяльності, завданням якої є забезпечення умов, за яких учень навчиться:

• бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним;
• уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
• критично мислити;
• використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих

           проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них

           відповідальність;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;
• вміти запобігати будь – яким конфліктним ситуаціям та виходити з них;
• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел,

           застосувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

• бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне

           життя.

 

Уроки,з використанням навчальних ігор,розвивають інтереси дітей,

формують певні якості особистості:

• увагу;
• спостережливість;
• пам'ять;
• мислення;
• пізнавальну ініціативу;
• творчі здібності;
• самостійність;
• комунікативні та організаторські здібності;
• результати моніторингу розвитку учнів.

 

Розв’язують певні дидактичні завдання:

• вивчення нового матеріалу;
• повторення і закріплення вивченого;
• формування умінь та навичок;
• використання знань на практиці.

 

Специфіка навчальних ігор полягає в тому, що вони можуть проводитися

лише тоді, коли:

• учні мають певні знання;
• розроблений необхідний підхід в оцінюванні знань учнів;
• кожен учень забезпечений необхідним дидактичним матеріалом;
• розроблені методичні розробки уроку.

 

Отож, головне завдання вчителя я бачу не у змушуванні учнів до навчання, а в розвитку в них пізнавальних інтересів і потреб, а також бажання долати труднощі навчальної роботи.

 

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок:

• навчальна гра як форма навчальна гра – це засіб розвитку дитячих

інтересів, навчання і виховання;

• ігрова діяльність добре поєднується із «серйозним навчанням»;
• під час ігрової діяльності на уроці створюються ситуації успіху;
• за допомогою гри удосконалюється мовлення учнів;
• гра викликає цікавість, позитивні емоції, що створює позитивну

атмосферу на уроці;

• гра має здоров’язбережувальний вплив;
• навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, бо не потребує ніяких способів насильства над особистістю.

 

У своїй роботі використовую такі навчальні ігри: гра – подорож,гра –

змагання, гра – аукціон, ділова гра, сюжетно – рольова гра тощо.

Особливістю запропонованих ігор є їхня універсальність, тобто будь –

який вчитель, незалежно від навчального предмету, та вікових особливостей

учнів, зможе використовувати всі ці ігри, наповнивши їх своїм навчальним

змістом.

 

Зрозуміло, що підготовка уроку – гри потребує значно більше часу,

ніж підготовка до звичайного уроку. Але педагогічний результат такого

заняття буде значно більшим. А винагородою за зусилля та затрачений на

підготовку час стануть міцні знання, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і вчителя, і учнів.

 

«Ділова гра» (Додаток 1).

Ділову гру «Шість мислячих капелюхів де Боно» використовую з метою

формування діалогічних позицій, діалогічного мислення, розвитку

пізнавальних інтересів. Гра дозволяє зробити розумову працю яскравим і

захоплюючим засобом управління своїм мисленням. Гра дозволяє уникнути

плутанини, оскільки тільки один вид мислення використовується групою в

певний проміжок часу. Завдяки структуруванню роботи та виключенню

безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним,

продуктивним. Метафора гри є свого роду рольовою мовою, на якій легко

обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистих переваг і нікого не ображаючи. Процес розвитку гри вимагає від учасників виконання основних розумових операцій: класифікації, аналізу, синтезу.

Діти вчаться ділитися своїми враженнями, констатувати факти, які

стосуються співрозмовника, передавати свої емоції, узгоджувати різні підходи до виконання конкретних справ. Особливістю ділової гри є те, що перш ніж запропонувати дитині взяти участь у ній, потрібно створити своєрідний «архів» чи «банк», який містив би у собі велику кількість матеріалів, свідчень, часом суперечливих і протилежних суджень, бо саме вони дозволять учневі виробити власну позицію, обрати те, що відповідає йому особисто, щоб потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів.

«Гра – подорож» (Додаток 2).

«Подорож - гра за сторінками життя  і  творчості  Кобзаря у 9 класі)»

вчить учнів використовувати набуті знання у нових ситуаціях. Відображає реальні факти через незвичне: просте – через загадкове, складне – через переборене, необхідне – через цікаве. Вона покликана посилити враження, надати пізнавального змісту.

 

У грі формуються майже всі особливості і можливості особистості дитини. Гра - це своєрідна школа підготовки до праці. У грі виробляються спритність, допитливість, зацікавленість, кмітливість, воля, активність.

Гра - це і школа спілкування для дитини. Гра  тільки зовнішньо вбачається безтурботною і легкою розвагою. А насправді вона владно потребує, щоб гравець віддав їй максимум своєї енергії, розуму, винахідливості, витримки, самостійності. Вона підчас стає дуже напруженою працею і через зусилля веде до задоволення. У грі як раз дитина сама прагне навчитися того, чого вона ще не вміє.

Для будь-якої ігри характерним є почуття задоволення і підвищеного емоційного тонусу гравців. У ролевих іграх емоції пов'язані з виконанням взятої на себе ролі, відповідно до правил гри, у рухливих іграх - з розвитком мускулатури та моторики, у дидактичних - з досягненням певних результатів.

 

На уроках української літератури можуть використовуватись різні ігри: сюжетно - рольові, дидактичні, можуть розгадуватися кросворди, загадки, чайнворди.

Лише той урок буде результативним та ефективним, на якому учні будуть активно працювати, ефективно засвоювати навчальний матеріал і будуть хотіти ходити на уроки, саме для цього вчитель української літератури і повинен використовувати різні ігрові моменти на своїх уроках.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1. Артемова Л.В. Вчися граючись. – Київ.: Томіріс, 2003.

2. Падалка О.С. Педагогічні технології. – Київ: Укр. Енциклопедія, 1995.

3. Селевко Г. К. Игровые технологии / Г. К. Селевко // Школьные технологии. – 2006. – № 4. – С. 23–42.

4. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –

Харків: Видавнича група «Основа», 2003.

5. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод.

Посіб./О.І.Пометун, Л.В.Пироженко; За ред.. О.І.Пометун. – Київ.А.С.К.,

2006.

6. https://otherreferats.allbest.ru/pedagogics/00018290_0.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1 ФРАГМЕНТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС

(ділова гра «Шість мислячих капелюхів де Боно)

Тема. Створення каліграм про природу.

Мета: вчити учнів складати каліграми; розвивати творчу уяву, вміння робити самоаналіз; удосконалювати культуру усного мовлення; прищеплювати любов до природи.

Обладнання: дидактичний мультимедійний матеріал, капелюхи.

Хід уроку

І Організація учнівського колективу.

ІІ Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

    Словничок.

Каліграма – вірш, записаний у формі малюнка. Це графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння концентруватися.

VІ Гра “Шість мислячих капелюхів де Боно»

1.Розподіл на групи.

2.Повторення правил роботи у групі.

3.Робота в групах.

Білі капелюхи

Що знаєте про осінь?

Відкіля ви це знаєте?

Складання асоціативного куща «Осінь»

Пожовтіло листячко на кленочку,

Почорніли айстроньки у садочку.

Заховалось сонечко не видати,

Сипле вітер дощиком кругом хати.

Стукотить і грюкає у віконця:

«А що?...Вам не весело тут без сонця!»

Такий вітер капосний, сам гуляє,

А дітей на вулицю не пускає.(К.Перелісна)

 

Червоні капелюхи

Слухання фрагментів з циклу п’єс П.І.Чайковського «Пори року».

Які почуття виникли у вас під час звучання музики?

Розглядання картини.

Який настрій викликає у вас ця картина?

Якого кольору осінь?

 

Жовті капелюхи

Позитивні сторони: збір врожаю;

милування красою природи.

Прислів’я «Холодна осінь та сита»

Осінь така мила, осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику,

кашка у жменці,

скибка у пазусі,

грушки в хвартушку.

Осінь така мила, осінь славна.(П.Тичина)

 

Чорні капелюхи

Негативні сторони:починається похолодання(холодний дощ, вітер);

 гіршає самопочуття людини(простудні захворювання);

 дні коротші, ночі довші;

 птахи відлітають у теплі краї;

 на дорогах багато бруду.

 

Зелені капелюхи

Уявимо, що у році три пори року, немає осені.

Чи можна запобігти листопаду?

Фантазування

Уявимо, що природа не зав’яне.

 

Сині капелюшки

Висновок. У природи немає важливого і неважливого. Все в природі цікаве і інтересне .Восени ми дізналися , чому буває листопад та гілкопад. У природи немає поганої погоди.

 

V. Складання власних каліграм.

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку.

      Усні відповіді на запитання:

• Чи задоволені ви результатом спільної діяльності? Відповідь аргументуйте.
• Допомогла чи зашкодила вам досягти гарного результату робота по групах? Відповідь аргументуйте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2    ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ КВЕСТ (подорож - гра за сторінками

                     життя  і  творчості  Кобзаря)  9 клас

 

      Мета: у цікавій ігровій формі повторити вивчений матеріал про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, мовленнєву діяльність; виховувати повагу до Т.Г.Шевченка, українського  слова.

 

     Обладнання: маршрутні листи, картки із завданнями, призи.

     Учасники: дев’ятикласники, господарі зупинок, журі.

 

       Учні об’єднуються в команди по п’ять осіб,  одержують маршрутні листи й, мандруючи, виконують завдання на кожній зупинці.

 

Маршрутний лист

 

№ п/з	Назва зупинки	Кількість балів
	«Шевченкова родина»
	«Шевченківський бліц»
	«Шевченко - художник»
	«Поетична»
	«Статистична»
	Усього  балів

 

Зупинка «Шевченкова родина»

Завдання: установити родинні стосунки, у яких перебувають названі особи за відношенням до  Т.Г.Шевченка ( 6 балів).

 

Григорій                                    мати

Катерина                                   молодша сестра

Катерина                                   старша сестра

Іван                                            батько

Йосип                                        дід

Ярина                                        старший брат 

                                      

Зупинка «Шевченківський бліц»

Завдання: дати  відповіді  на питання ( 20 балів).

 

1. Дата  народження Т.Г.Шевченка . ( 9 березня  1814р.)            2бали
2. Місце народження . (Село Моринці на Черкащині)                 2бали
3. Соціальний стан. (Кріпак)                                                           1 бал
4. Здібність поета в дитинстві. (Малювати )                                  1 бал
5. Ким був у пана малий Тарас. (Козачок)                                    1 бал
6. Друзі, що викупили Т.Г.Шевченка з кріпацтва. (К.Брюллов, І.Сошенко, О.Венеціанов, В.Жуковський, Є.Гребінка)                               5 балів
7. Заклад, у якому навчався Т.Г.Шевченко.  (Петербурзька  академія мистецтв)

                                                                                                       1 бал                             

8. Перша збірка  поета. (« Кобзар»)                                               1 бал
9. Вчене звання Т.Г.Шевченка.  (Академік - гравер)                   2 бали
10.  Дата  смерті  Т.Г.Шевченка . ( 10 березня  1861р.)                  2 бали
11.  Місце перепоховання Т.Г.Шевченка.  ( Чернеча гора  в Каневі)   2 бали

 

 

Зупинка     «Шевченко- художник»

Завдання: установи відповідність між картиною  та  її назвою  (6 балів).

 

1.« Катерина».

2. « Циганка - ворожка».

3.  «Селянська родина».

4.  «Будинок  І.Котляревського  в Полтаві».

5. « Хата батьків Шевченка у Кирилівці».

6.  «Автопортрет».

7.  «Богданова церква в Суботові»

 

 

Зупинка  «Поетична»

Завдання:  установіть відповідність  між рядками вірша та його назвою (7 балів).

 

1.Вже не три дні, не три ночі                       А)     «Думка»

  Б'ється наш Трясило

  Од Лимана до Трубайла                                      Б)    «Іван Підкова»

 Трупом поле крилось.

 

2.Сидить козак на тім боці,                          В)   «Ой три шляхи широкії»

   Грає синє море.

   Думав, доля зустрінеться —                             Г)  «Заповіт»

   Спіткалося горе.

 

3.Було колись добре жити                           Д)   «Тарасова ніч»

   На тій Україні...

  А згадаймо! Може серце                           Ж)  «Минають дні, минають ночі»

   Хоч трохи спочине.

 

4.Покинули стару матір.                                З)  «Думи мої,  думи мої»

   Той жінку покинув,

   А той сестру. А найменший —

   Молоду дівчину.

 

5.Не дай спати ходячому,

    Серцем замирати

    І гнилою колодою

    По світу валятись.

 

 

6.Поховайте та вставайте,
    Кайдани дорвіте
    І вражою злою кров'ю
    Волю окропіте.

 

7.Прилітайте,сизокрилі
    Мої голуб'ята,
    Із-за Дніпра широкого
    У степ погуляти.

 

Зупинка « Статистична»

Завдання:  устав потрібні цифри з довідки  (10 балів).

Довідка: 2500, 47, 23, 24, 10, 3, 5, 3, 10000.

 

1.3  ...  ( 47)   років життя Т.Г.Шевченко  пробув ...  (24)  роки в  кріпацтві,

... (10 )  на засланні, а решту під наглядом жандармів.

2.За  ...  (2500 )  крб. викуплено Тараса з кріпацтва в  поміщика Енгельгардта.

3.Збірка митця «Три літа»  містить...  (23) поезії,   написані впродовж з 1843- 1845 рр.

4.Коли померла мати Тарасика, батько, залишаючись  із  ...  (5)  дітьми на руках, привів у хату мачуху,  яка мала своїх ...  (3)  дітей.

5.«Буквар» Т. Шевченка було видано ...  (10000)  примірників ціною ...(3) копійки кожний. Обсяг підручника — 24 сторінки.