Опис досвіду роботи учителя німецької мови

Про матеріал
Дані матеріали містять опис досвіду роботи учителя німецької мови. Проблема над якою працюю "Розвиток навичок діалогічного мовлення на уроках німецької мови"
Перегляд файлу

Опис досвіду роботи

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає.                                                                                                                        

   Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається. У зв’язку з цим стає актуальною позиція, за якої здатність зрозуміти представника іншої культури залежить не тільки від коректного використання мовних одиниць, але й від особливих умінь розуміти норми його культури, у тому числі мовленнєвої поведінки у різноманітних ситуаціях спілкування. Це зобов’язує розглядати іноземну мову як своєрідний інструмент пізнання іншої культури та пропаганди власної, що сприяє духовному взаємозбагаченню, підвищує рівень гуманітарної освіти. Зазначене зумовлює необхідність уточнень функцій іноземної мови як шкільного предмета, визначення нових стратегічних напрямів процесу оволодіння нею, перегляду цілей, змісту, методів, прийомів і засобів навчання.

   Основною метою своєї педагогічної діяльності вважаю формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування.

   Працюю над проблемою: «Розвиток навичок діалогічного мовлення на уроках німецької мови»

   Основні цілі і завдання навчання  німецької мови:

  • сприяти формуванню сучасної особистості, готової до діалогу з представниками інших національних культур;
  •  в контексті діалогу культур ознайомити учнів зі способом і стилем життя однолітків, мова яких вивчається, збагачувати уявлення про спосіб і умови   їхнього життя;
  • розвивати в учнів уміння висловлювати свою думку, вміння аргументувати власні погляди і переконання, а також уміння зрозуміти позицію свого опонента, критично ставлячись до неї;
  • ознайомити учнів з молодіжною субкультурою, яка перебуває за межами їхнього власного мовного простору, і сприяти критичному осмисленню соціальних проблем;
  • формувати толерантне ставлення до народів, мова яких вивчається, розвивати готовність до досягнення взаєморозуміння.

    Знання, навички і вміння, набуті учнями в процесі навчання німецької мови дають змогу навчитися розуміти озвучені іноземною мовою автентичні тексти з метою отримання необхідної інформації, оволодіти читанням, вмінням письмово фіксувати і передавати інформацію різного обсягу і характеру прилучатись до культур інших країн, включаючись у діалог культур з метою формування позитивного ставлення до народів – носіїв іноземної мови, перекладати німецьку мову на українську і навпаки у повсякденних побутових ситуаціях.

     У процесі навчання німецької мови спираюсь на такі принципи:

  • принцип комунікативного спрямування навчання, що забезпечує таку організацію навчального процесу, який веде до належного рівня практичного володіння німецькою мовою в усній і письмовій формах;
  • принцип ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу, які створюють умови для реалізації ідеї комунікативності: оволодіння мовою відбувається у межах сфер і тем, визначених програмою, а основною формою організації спілкування вважається мовленнєва ситуація;
  • принцип диференціації навчання, що оцінюється з урахуванням особистісних якостей учнів, у тому числі з рівнем їх навченості;
  • принцип соціокультурного спрямування навчального процесу, який забезпечується відповідним автентичним матеріалом (текстами, ілюстраціями);
  • принцип домінуючої ролі вправ і завдань, який ґрунтується на особливостях оволодіння німецькою мовою і сприяє досягненню належного рівня сформованості навичок і вмінь завдяки організації інтенсивної тренувальної діяльності;
  • принцип урахування особливостей рідної мови;
  • принцип урахування вікових особливостей учнів, який зумовлює відбір змісту для спілкування на кожному етапі навчання німецької мови.

 Зміст навчання німецької мови охоплює такі компоненти:

   - мовний матеріал (фонетика, орфографія, лексика, граматика);

   - мовленнєвий матеріал (тексти, діалоги, надфразові єдності, зразки

     спілкування);

   -  теми, ситуації спілкування;

   - краєзнавчу інформацію;

   - методи і прийоми засвоєння навчального матеріалу (система вправ і

    завдань).

  Усі компоненти змісту навчання перебувають у тісному взаємозв’язку. На уроках забезпечую зацікавленість учнів у інформації, що подається у процесі навчання, сприяти всебічному розвитку особистості школяра, розширенню його кругозору.

   Відбір тем, ситуацій і країнознавчої інформації здійснюю за певними критеріями, щоб був цікавим для учнів і пробуджував в них інтерес; щоб висвітлював різноманітні аспекти життя людей в країнах, мова яких вивчається; сприяв формуванню в учнів комунікативної та міжкультурної компетенцій.

   На початковому етапі навчання німецької мови (1-4 класи) розвиваю у школярів повагу до мов і культур інших народів, формую первинні знання, навички і вміння, які створюють засади для подальшого навчання і досягнення запланованих результатів. Навчаючись аудіювання, говоріння, читання і письма, школярі підсвідомо входять у світ німецької мови, ознайомлюються з життям дітей в інших країнах. На цьому етапі формую в учнів стійку мотивацію оволодіння ІМ, навчаю застосовувати прийоми, навички, уміння, сформовані у вивченні рідної мови, забезпечую засвоєння алфавіту німецької мови з практичною метою, у тому числі для вироблення первинного уміння пошуку слів у словнику, формую навички написання букв, буквосполучень, слів і речень.

   При навчанні учнів 1-4 класів сприяю оволодінню необхідним лексичним мінімумом з метою побудови і розуміння усних і письмових висловлювань, навчаю граматично правильно оформляти своє мовлення на елементарному рівні (відповідно до вимог програми) з метою розв’язання поставлених комунікативних завдань, а також аналізую і систематизую здобуті граматичні знання і навички.

   Процес навчання німецької мови на середньому етапі (5-9 класи) спрямований більшою мірою на розвиток соціальної активності учнів, на подальше формування в них пізнавальних інтересів. У цьому віці школярі намагаються проявити свою ініціативу, активність і самостійність, посилюється їхня схильність до самоаналізу і самооцінки. Тому на цьому етапі збільшую обсяг мовленнєвих засобів, які використовуються учнями, розвиваю вміння учнів виражати свої думки комплексно, формую творчу ініціативу під час розв’язування певних завдань, розширюю обсяг країнознавчих, соціокультурних і лінгвістичних знань учнів.

    На завершальному етапі (10-11 класи) навчання німецької мови систематизую і узагальнюю мовний і комунікативно-мовленнєвий досвід школярів, якого вони набули у 1-9 класах. Відбувається також і подальший розвиток пізнавальних, творчих, мовних здібностей учнів, вдосконалюється здатність розуміти і сприймати традиції, звичаї, особливості культури народу, мова якого вивчається.

  На третьому етапі навчання ІМ ставлю такі завдання:

-         розвиток комунікативної культури і соціокультурної освіченості школярів;

-         подальший розвиток і удосконалення навичок і вмінь усного і писемного спілкування німецькою мовою;

-         навчання ведення дискусії іноземною мовою;

-         подальше формування уміння читати і сприймати на слух різні типи автентичних текстів, у тому числі різних за обсягом і складністю у мовному і змістовому відношеннях;

-         навчання школярів уміння самооцінювати рівень сформованості мовної, мовленнєвої і соціокультурної компетенцій і розвиток потреби у подальшій самоосвіті.

  Одним із принципів нової концепції в навчанні іноземної мови є застосування інтерактивних методик. Сутністю цих методик є те, що вони передбачають організовану взаємодію учнів між собою та вчителів з учнями, що забезпечує включення у роботу з більшим чи меншим ступенем активності всіх її учасників і стимулює посилення інтенсивності взаємодії учнів один з одним та вчителем у спілкуванні. Яким би досконалим не був підручник, він статичний. Для якісного оволодіння матеріалом необхідна постійна динаміка навчання, парні та групові форми роботи, інтерес, постійне висловлювання думок, аналіз інформації, можливості для дискусії, суперечки, умови, за яких мова стає підсвідомим інструментом спілкування, а не метою простого заучування. Роль учителя при цьому значно відрізняється від традиційної. Замість контролю механічних помилок учитель стає координатором учнівської діяльності, споглядачем, до якого можуть звернутися по допомогу, людиною, яка провокує учнів на вільне висловлювання думок і формування критичного мислення.

  Тому під час навчання німецької мови використовую різні інтерактивні форми і методи роботи. Дуже важливими та цікавими є групові форми, в яких присутня подвійна спрямованість. По-перше, учні працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-друге, після закінчення роботи групи школярі дискутують, обмінюються думками та аргументами. Таким чином, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи.  Контролюючи роботу груп, а також оцінюючи їхні результати, намагаюсь акцентувати увагу не на бажанні бути кращим, а на досягненні поставленої мети.

   Завдання даю групам як різні, так і однакові. Склад груп обираю рівний за силою, щоб стала можливою об’єктивна оцінка їх роботи. Кількість мовних груп визначаю видом групової роботи і завданням, що висувається перед учнями. Якщо інтерактивність всередині групи була досягнута, то акт комунікації між групами буде цікавим, яскравим і логічно завершеним.

   На початковому етапі навчання використовую ефективну та доступну форму групового спілкування, як рольова гра.

    Рольові ігри зображують елементарні комунікативні акти, охоплюють різні типи мовної поведінки, сприяють збагаченню соціального досвіду учнів за рахунок розширення спектра комунікативних ролей, які відтворює дитина. Учасники таких ігор виконують узагальнені стандартизовані соціальні ролі (бібліотекар, учитель, лікар, продавець, пасажир та ін.)

   Цікавою формою групового спілкування під час навчання німецької мови є ігри типу «Брейн-ринг», «Хто перший?» «Розумники і розумниці». Групи учнів разом готують відповіді на поставлені запитання, які перевіряють знання культури і традиції Німеччини, загальну ерудицію та кмітливість, лінгвістичний кругозір.

   Ще однією формою групового спілкування, близькою до справжнього спілкування, є дискусійна гра, яку часто застосовую на уроках. У ході таких ігор обговорюються актуальні й цікаві для учнів питання. Кожен учень вибирає зручну для себе роль і висловлюється від імені обраного ним персонажа. У такий спосіб знімається психологічний бар’єр страху перед мовною помилкою та надається можливість висловлювати власну думку. Змістом таких дискусій є будь-які проблеми реального життя (плани на майбутнє, вибір професії, відносини з батьками, захист навколишнього середовища тощо). З великим інтересом готуються учні до обговорення таких проблем, як «Школа майбутнього – вчитель чи комп’ютер?», «Проблеми підлітків і молоді», «Ідеальна родина – вигадка чи реальність».

   Дискусія як форма роботи вважається складною і вимагає прояву багатьох якостей комунікантів, від яких вимагається володіння достатнім рівнем мовної компетентності.

   За допомогою спеціальних вправ навчаю школярів запитувати про інформацію, уточнювати її, залучати до неї інших учасників, адекватно емоційно реагувати на репліки партнерів зі спілкування, погоджуватися чи не погоджуватися з думками інших.

   Мозковий штурм - форма інтерактивної діяльності, яка є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Чималий об’єм інформації уривками чи повністю відомий учням з різних джерел, таких, як література, засоби масової інформації, Інтернет чи звичайне спілкування з іншими людьми. Але проблема таких знань у тому, що вони не є організованими, систематизованими, свідомими. Виконуючи «мозковий штурм» як форму роботи, таким чином, досягаю подвійної мети: доводжу до учнів необхідну інформацію та змушую їх мислити критично, аналізувати, використовуючи вже наявні знання, активізувати їх, перевести зі стану пасивного до ста

 

ну активного.

   Однією з основних форм парної роботи є рольова гра. За наявністю ситуації, що максимально наближається до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, гра ідеально відтворює інтерактивність під час уроку. Схема парної роботи є дуже схожою зі схемою групової діяльності з різницею тільки в кількості та чисельності груп.

   На сучасному етапі є викладання іноземних мов, зокрема німецької, комунікативний підхід остаточно зайняв домінуючу позицію. Комунікативна сутність мови змушує створювати ситуації, творчі завдання, при яких учні можуть застосовувати всі свої мовні навички й уміння для висловлення власних думок і почуттів. Для засвоєння лексики використовую ігри «Kofferpacken»(пакування валізи), «Kettenspiel»(ланцюжок), «Доповни речення». Для того, щоб забезпечити ефективну роботу з активізації лексики, підбираю вправи, які відповідають ступеню підготовки учнів. Більш підготовленим даю завдання придумати ситуацію із заданими словами або закінчити на власний розсуд оповідання, початок якого вони прослухали, та менш підготовлені учні повторюють найбільш цікаві місця з цих оповідань. Ситуації часто нам підказує життя, але важливо, щоб вони відповідали темі певного уроку та сприяли тренуванню пропонованого навчального матеріалу.

    Сучасний етап розвитку педагогічних технологій обумовлений багатьма причинами, серед яких ми виділяємо швидке зростання знань, потрібних сучасній людині, а також широке розповсюдження професійно-орієнтованих інформаційних систем та наявність глобальної інформаційно-комунікаційної мережі.

   Ці фактори зумовлюють зміни в педагогічних технологіях, зокрема широке застосування інформаційних технологій, орієнтованих не лише на роботу вчителя з класом, а й на самостійну роботу учня як у класі, так і за його межами. Класно-урочна форма навчання набула якісно нових рис та доповнилася сучасними формами навчання.

   Готуючись до кожного уроку, продумую всі шляхи реалізації основних завдань, форми і методи роботи, прийоми, які дозволяють розвивати мислення учнів, уміння аналізувати, зіставляти, вибирати головне і зробити все для того, щоб навчання було цікавим і емоційним процесом.

   Найчастіше використовую комбіновані уроки, які дають можливість раціонально використовувати час на різних етапах. Це перевірка знань, пояснення нового матеріалу, закріплення, використання знань на практиці, повторення матеріалу, який вивчили раніше. Проводжу також нетрадиційні уроки:

- урок-гра (у початкових класах);

- уроки у формі змагань, конкурсів;

- уроки - казки;

 - уроки – подорожі.

  Усі ці форми дають можливість якнайповніше розвивати усне мовлення як засіб навчання іноземної мови, так і засіб спілкування. Тому, плануючи власні уроки, думаю не лише про те, щоб учні запам’ятали нові слова, ту чи іншу граматичну структуру, але й прагну створити всі умови для розвитку індивідуальних здібностей кожної дитини.

  У своїй роботі широко використовую тематичні вірші, римування, прислів’я, скоромовки, загадки. Практикую також різноманітні види роботи для домашнього виконання. Це можуть бути цікаві завдання: «Склади кросворд», «Придумай загадку», «Зроби малюнок до вивчених слів», «Склади оповідання». Для підтримки бажання учнів виконувати творчі домашні завдання використовую різні види заохочення, проводжу конкурси із врученням призів.

  Використання музики й пісень на уроці іноземної мови сприяє розвитку соціокультурної компетенції. Ефективність використання пісень для навчання мови пояснюється тим, що пісні на уроці пожвавлюють викладання, вносять різноманітність, викликають позитивні емоції та створюють високу мотивацію. Вони надають чудову можливість для багаторазового повторення та запам’ятовування лексичного та граматичного матеріалу. Пісню можна розглядати як самостійний навчальний текст і використовувати її для відпрацювання фонетичного матеріалу, а також для розвитку навичок аудіювання, письма й говоріння.

  Сьогодні навчання спрямоване на формування й розвиток особистості, яка здатна і бажає брати участь у спілкуванні іноземною мовою. Традиційне заняття не дає учням можливості самостійно розкривати й пізнавати природу речей. Воно вимагає дотримання тиші й повного сприйняття готового. Тому орієнтоване на проектну роботу навчання викликає в учнів бажання працювати творчо. Такий тип навчання цікавий учням. Крім морального задоволення, яке вони отримують у процесі креативної діяльності, діти здобувають довготривалі знання. Робота над проектом передбачає створення максимально сприятливих умов для розкриття та прояву творчого потенціалу учнів, формує внутрішній мотив говоріння, виникає необхідність щось сказати, що диктується бажанням взяти участь у спілкуванні. Метод проектів планую на груповій взаємодії. Склад учасників творчої групи визначаю за такими критеріями, як: рівень навченості, комунікабельність, інтереси учнів. Робота над проектом проходить у кілька етапів. Залежно від планового результату (плакат, креслення, виставка фотографій, малюнків тощо) вона може займати одне заняття або певний час на кількох уроках. Крім того учні одержують домашні завдання пошукового характеру. Такі завдання передбачають самостійну роботу з додатковою літературою, інтерв’ю в однокласників, учителів, батьків.

   Етап презентації проектів сплановую для дітей як свято. Це відповідальний етап, адже весь відібраний, творчо оформлений матеріал треба подавати настільки яскраво й емоційно, щоб зацікавити однокласників, для яких кожен чужий проект – сюрприз. Найяскравіші, найбільш оригінальні й змістовні проекти нагороджуються оплесками глядачів і символічними медалями. Не загострюю увагу на помилках, адже основна увага школярів спрямована на змістовний бік висловлення. Помилки непомітно записую на картках, систематизую, а на уроках опрацьовуємо в різних вправах.

   Велику увагу приділяю навчанню розуміння мови на слух, адже аудіювання – один з основних видів навчання німецької мови. На початковому етапі навчання аудіювання даю три – чотири речення і перевіряю розуміння прослуханого за допомогою запитань або перекладу. Потім поступово збільшую кількість речень до шести і більше. Підбираючи матеріал для аудіювання, орієнтуюся на відпрацьований матеріал з незначним відсотком незнайомих слів, які записуються на дошці або опрацьовують усно перед прослуховуванням тексту у звукозапису. Потім учні виконують завдання до тексту.

   Читання – один із компонентів навчання іноземної мови. Дуже важливо на початковому і середніх етапах навчити дітей техніки читання. З цією метою використовую такі форми роботи:

-         спочатку засвоюється правильна вимова й читання букв і буквосполучень (хором, групами, індивідуально);

-         тренування в парах (сильніший учень читає, а слабший повторює);

-         читання хором за вчителем;

-         прослуховування тексту у звукозапису та повторення хором, групою або індивідуально за диктором;

-         самостійне читання хором;

-         самостійне –індивідуальне масове читання (напівголосна разом читають текст);

-         індивідуальне читання.

   Також проводжу роботу з формування навичок ознайомлювального читання, інформативного читання, читання з охоплення основного змісту прочитаного.

   Звичайно, вивчити німецьку мову не можна без усного діалогічного й монологічного мовлення, що є складовою і разом з тим важливою частиною мовленнєвої діяльності.

   Для формування навичок діалогічного мовлення до кожної теми розроблено зразки діалогів з урахуванням диференційованого підходу. Використовую такі форми пар і реплік:

-         повідомлення –доповнення;

-         повідомлення –підтвердження (заперечення);

-         повідомлення –прохання;

-         прохання – згода (незгода).

   Дуже часто пропоную учням діалоги–зразки. Спочатку опрацьовуємо їх у читанні, перекладаємо. Після цього на основі зразка учні самостійно складають власні діалоги.

   Формування навичок монологічного мовлення також має дуже важливе значення. На основі вивченої лексики й граматичних структур навчаю учнів будувати монологічне висловлювання.

   Ефективні і комунікативні завдання до опису картинок, малюнків, фотографій. До мовних вправ використовую матеріали навчальних текстів, текстів з газет та журналів, художньої літератури. На основі цих текстів даю комунікативні ситуації для усного висловлювання.

   Писемне мовлення – це специфічний вид мовленнєвої діяльності, який відрізняється від інших видів не тільки своєю специфікою, але й ступенем розповсюдження його в побуті. На різних ступенях навчання іноземних мов роль письма змінюється.

   Так на першому етапі реалізую мету оволодіння технікою письма, формування навичок пов’язаних із засвоєнням звуко-буквених відповідностей.

   На другому етапі основним є навчання орфографії у зв’язку з накопиченням нового мовного матеріалу. Одночасно розвивається писемне мовлення як засіб, що сприяє формуванню вмінь та навичок усного мовлення.

   На третьому етапі набуті раніше навички письма удосконалюються поряд з удосконаленням усного мовлення.

   Певне місце займає також робота, спрямована на засвоєння орфографії нових мовних одиниць. Чинна шкільна програма підкреслює, що письмо є метою і важливим засобом навчання іноземної мови.

  Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови.   З метою розширення поглиблення знань, умінь навичок в опануванні іншомовною комунікативною діяльністю практикую такі форми позакласної роботи: конкурси, ігри, вікторини, випуск стінгазет, виставки проектних робіт, свята, тиждень іноземної мови.

   Використовуючи різні форми й методи роботи, намагаюся робити все можливе, щоб учні мали міцні знання, прагну прищепити їм любов та інтерес до іноземної мови.

   У процесі навчання створюю атмосферу взаємної поваги, приязні, чуйності. Разом з дітьми переживаємо чиїсь негаразди і радіємо успіхам.

   Урок – це співпраця учнів і учителя. Коли між ними існує взаєморозуміння, можна чекати найкращих результатів цієї співпраці.

 

 

docx
Додано
1 травня
Переглядів
119
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку