12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Опис досвіду роботи з забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти "Перші кроки дитини у школі".

Про матеріал

Вступ дитини до школи - це початок нового етапу в її житті, входження в світ знань, нових прав і обов'язків, складних і різноманітних відносин з дорослими і однолітками. Проблема готовності дитини до школи була актуальною завжди. У освітньому закладі необхідно здійснювати роботу по забезпеченню наступності між дошкільною та початковою освітою.

Перегляд файлу

 

                                                                     І.Д. Ягупа , заступник директора з НВР

                                                                     КУ Сумська загальноосвітня

                                                                     школа І-ІІІ ступенів №27

 

 

Перші кроки дитини 6-річного віку у школі

Вступ дитини до школи - це початок нового етапу в її житті, входження в світ знань, нових прав і обов'язків, складних і різноманітних відносин з дорослими і однолітками. Проблема готовності дитини до школи була актуальною завжди.

Ось малюк ходив у дитячий садок, а тепер він збирається йти в перший клас.

Це два різних рівня його розвитку, і один з них повинен плавно випливати з іншого. Дитячий садок, якщо дитина відвідує його, або батьки вдома постійно готують своє чадо саме до цього важливого кроку - школі. Майбутній першокласник буде отримувати великий обсяг інформації, для розуміння і закріплення якої йому знадобляться всі його придбані до цього моменту якості. Поняття готовності дитини до школи передбачає собою такий рівень підготовленості, який дає можливість повноцінно і без зайвих навантажень як навчатися, так і взаємодіяти з новим соціумом. Тут необхідно зробити акцент на найважливіші деталі, такі як мова, пам'ять, мислення, увагу, певний запас знань, бажання вчитися, здатність підкорятися встановленим і загальновизнаним правилам. Для того, щоб найбільш точно зрозуміти, як здійснюється визначення готовності дитини до школі, треба розглянути цю проблему докладно з усіх боків.

Найголовніший показник готовності до школи - не знання, уміння і навички -вони прийдуть з часом, а розвиток інтелекту. Наскільки у дитини розвинена пам'ять, чи вміє вона робити логічні висновки, аналізувати, описувати побачене, наскільки у неї розвинена дрібна моторика руки (тобто, як точно вона може передати зображення фігури), просторове мислення? Якщо спостерігається порушення цих аспектів, то можуть виникнути проблеми з оволодінням рахунком, читанням, письмом.

Для успішного навчання без вираженої напруги діти повинні інтелектуально відповідати рівню першого класу. Тут мова йде, по-перше, про їхні загальні знання, пов'язані з навколишнім світом, громадським життям і певних навичках рахунки, знання букв і т.д. По-друге ж, дуже важливим є вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати і робити самостійні висновки. Необхідна наявність здатності знаходити причинно-наслідкові і просторово-часові відносини. Звичайно ж, у такому віці ще немає логічного мислення, в якому вигляді воно присутнє у дорослих, але це вже його прототип, хоча по суті це вища форма поки що тільки образного мислення.

Так, абсолютно не важко оцінити інтелектуальну готовність дитини до школи за допомогою звичайної розмови. Малюк повинен вміти розповідати у вільній формі про себе і про свою родину, знати свою адресу і дані найближчих родичів, не тільки давати інформацію про навколишній його світ - як в природі, так і суспільстві, а й знати, як цим можна користуватися. Аналізуючи наявну в нього інформацію, зробити висновок і пояснити в розмові з дорослим: «Чому відбувається так, а не ось так», а здобувши певні знання, вміти ставити зустрічні питання. Багато дорослих вважають, що цей процес пізнання та розвитку дитини протікає сам собою за допомогою питань, які задає він сам. Це не так. Діти отримують відповіді, які потім виявляються не пов'язаними в одну систему жодним чином, тому й не виникає єдиної картини світу. Саме тому батьки повинні забезпечити правильну і повну подачу інформації своїм дітям, яку вони зможуть аналізувати і сприймати у всій сукупності і взаємозв'язку всіх її частин.

Читати дитина навчиться у один присід, якщо вона грамотно підготовлена до засвоєння техніки читання. А ось чи готова вона по своєму розвитку до того, щоб їй давати технологію навчання читанню, або не готова, визначається тим, наскільки розвинена її пізнавальна сфера, наскільки вона допитлива, вміє будувати фрази, виказувати свою думку, будувати розповідь. Шестирічна дитина повинна вміти скласти розповідь з п'яти-шести речень, зв'язаних між собою одним сюжетом. Вона повинна вміти об'єднувати предмети по групах, вичленяти зайве - тобто уміти аналізувати, синтезувати, узагальнювати і класифікувати.

Найважче в першому класі - це письмо. Важке чому? Тому що дитині не можна пояснити, для чого їй потрібно виписувати ці гачки і рисочки, та ще і у лінійку, або цифри в клітинку. Плюс для дитини це ще і дуже важка фізична праця. Справа у тому, що механізм письма, вся система проведення імпульсів від мозку до руки у шестирічок ще не сформовані, через це у малюка може виникати спазм руки. Тому по техніці підготовки руки до письма писати дитина на самому початку повинна не більш двох-п'яти  хвилин. Одним із прийомів підготовки руки до письма – є створення та штрихування малюнка. Штрихування зміцнює м’язи кистей рук дітей, відповідно - покращує дрібну моторику малят. Цей вид роботи дуже зацікавлює дітей, дозволяє під час добору видів штрихування та кольорів, доповнення малюнка деталями за власним вибором розвивати творчі здібності, естетичний смак; допомагає вчителю створити ситуацію успіху.  Для розвитку дрібної моторики руки корисно дітям складати дрібні деталі конструктора, ліпити із пластиліну, розфарбовувати кольоровими олівцями різні малюнки.       

Уже в перші дні дітей у школі в навчальному закладі організовується вивчення готовності першокласників до навчання у школі. Ця робота складається з певних етапів і кожен педагогічний працівник має окремі завдання з вивчення даного питання:

  1.               Заступник директора з виховної роботи ретельно вивчає питання організації педагогами виховної роботи з дітьми та підлітками. З цією метою аналізує плани виховної роботи класоводів для з’ясування необхідних питань в рамках підготовки до засідання психолого- педагогічного консиліуму (далі ППК).
  2.               Практичний психолог проводить та обробляє дані діагностичного мінімуму за спеціально визначеними методиками та результати поглибленої діагностики учнів, готує інформацію по класу (паралелі) в цілому. Всі отримані результати оформляються у вигляді таблиць (кількісний аналіз діагностичної роботи) та аналізується якісна сторона проведеної діагностичної роботи, розробляються висновки та надаються необхідні рекомендації класоводам, вчителям - предметникам, батькам. Окремо практичний психолог складає психологічні характеристики учнів, які мають певні труднощі у навчанні, поведінці чи емоційній сфері. У них міститься інформація щодо висновків індивідуальної поглибленої діагностики, узагальнюються психологічні спостереження за окремими учнями, надаються необхідні рекомендації дорослим.
  3.               Медичний працівник детально аналізує висновки лікарів, які містяться у медичних картках, отримує додаткову інформацію у батьків чи поліклініці (у разі потреби) з питань фізичного стану здоров’я учнів. Інформація, отримана медичним працівником, після ретельного вивчення узагальнюється у вигляді таблиць. Визначається кількість учнів, які мають хронічні захворювання органів слуху, зору, постави, шлунково-кишкового тракту, лор-захворювання, серцево-судинної системи та інші. Також узагальнюється інформація щодо груп фізичного здоров’я учнів (основна, І, II групи, підготовча, звільнені).
  4.               Педагоги (класоводи) узагальнюють педагогічні спостереження за учнями під час уроків та перерв; аналізують особливості міжособистісного спілкування у класі, ставлення учнів до навчання, трудової діяльності та громадських доручень. Ця інформація представлена у педагогічних характеристиках класних колективів. Також класоводи складають педагогічні характеристики окремих учнів, які мають труднощі на даному етапі вікового розвитку. Ці характеристики містять інформацію щодо питань навчання та поведінки учнів, особливостей сімейного виховання. У характеристиках представлені рекомендації, які необхідно враховувати для поліпшення конкретної ситуації з учнем та усунення несприятливих факторів, які створюють перешкоди у особистісному розвитку.
  5.               Соціальний педагог закладу збирає та узагальнює інформацію щодо особливостей соціального становища учнів конкретного класу. Виокремлює соціальні групи учнів (неповні сім’ї, напівсироти, сироти, інваліди, деструктивні сім’ї тощо). Окремо соціальний педагог ознайомлює присутніх на засіданні ППК з результатами матеріально - побутових умов окремих учнів. Умовно виділяється потенційна «група ризику» учнів.
  6.               Заступник директора з навчально-виховної роботи збирає та узагальнює інформацію щодо дотримання санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог при організації навчально-виховного процесу, якості викладання навчальних дисциплін, рівня сформованості загальноорганізаційних, загальнопізнавальних, загальномовленнєвих, контрольно-оцінних умінь і навичок, рівня навчальних досягнень учнів, також інші важливі питання, які допомагають мати цілісне уявлення про якість отримання знань учнями певної шкільної паралелі.

Під час вивчення питання готовності першокласників до навчання у школі заступник директора з НВР відвідує уроки, позакласні заходи у 1-х класах з метою спостереження за учнями під час їх роботи на уроці, поведінки, рівня  знань, уміння відповідати на питання вчителя, слухати, сприймати матеріал уроку. Роблячи висновки класно-узагальнюючого контролю, доведено, що діти, які відвідували ДНЗ мають кращу пам'ять, у них гарніше розвинена увага, вони вміють слухати вчителя і давати повні відповіді, гарно орієнтуються на сторінках підручників, знають напам’ять загадки, скоромовки, віршики.

  1.               Після проведення підготовчого етапу, коли вся інформація зібрана та проаналізована, проводиться засідання ППК. Засідання ППК проводиться за чітко визначеним планом. Засідання проходять планово, визначається дата, місце його проведення. Під час засідання учасниками аналізується отримана інформація, учасники мають можливість з’ясувати проблемні запитання, щоб мати чітке уявлення про ситуацію на даній паралелі, та зрозуміти причини щодо виявлення негативних особистісних рис дітей та підлітків.
  2.               Засідання ППК завершуються дуже важливим етапом - прийняття колективного рішення.

Щоб процес адаптації дитини до навчання у школі проходив безболісно, необхідно забезпечувати наступність між дошкільною та шкільною ланками освіти.

Взаємозв’язок між дошкільною та шкільною ланками освіти є дуже ваговим, тому що цей віковий період дитини найважливіший для загального розвитку, формування особистісних якостей, необхідних протягом усього наступного життя і є фундаментом для надбання спеціальних знань, умінь і навичок.

Сучасна школа потребує від дітей, які приходять до першого класу, не стільки певного обсягу знань та умінь, скільки здатності до дій у розумовому плані, до аналізу та узагальнення взагалі.

У спільній роботі з реалізації наступності дошкільного навчального закладу і школи вихователі та учителі працюють узгоджено.  На початок навчального року методисти ДНЗ та заступники директора школи І ступеня складають спільний план роботи з питань наступності у навчанні.

Навчальний заклад запрошує вихователів ДНЗ на практичні семінари, проводить засідання «круглих столів» з питань наступності у навчанні та вихованні дітей. Педагоги школи улаштовують виставки дидактичних посібників, нових програм, організовують виставки творчих робіт маленьких першокласників. Вихователі відвідують показові уроки вчителів початкових класів, а вчителі початкових класів – спеціальні заняття, на яких діти демонструють свої знання та вміння.

Заздалегідь плануємо і проводимо екскурсії старших дошкільнят до школи, ознайомлюємо з приміщенням школи, класом, бібліотекою, їдальнею, класом, спортивною та актовою залами. Уже стало традицією кожного року агітбригадою четвертокласників проводити в дитячих садках концерти «Граємося-навчаємося до школи  збираємось». Такі заходи викликають у дітей інтерес, позитивне ставлення до школи.

Підтримуємо тісний зв'язок з батьками майбутніх першокласників: проводимо сумісно з ДНЗ батьківські збори, на яких знайомимо батьків з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти, режимом роботи навчального закладу. Протягом травня-серпні у навчальному закладі працює консультпункт для батьків майбутніх першокласників, де вони можуть отримати консультації від педагогів, психолога школи, логопеда. на таких консультпунктах батькам майбутніх першокласників пропонуються практичні вправи, спрямовані на розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфери з урахуванням психологічної особливості дошкільнят. Наприклад, це можуть бути вправи «Запам’ятай послідовність», «Знайди предмет одного кольору»,… крім того батькам пропонуються цікаві ігри для визначення кількості слів у реченні, кількості складів у слові, визначення наголошеного та ненаголошеного складу, голосних та приголосних звуків. Логопед пропонує батькам дітей нетрадиційні логопедичні технології для розвитку мовлення дитини дошкільного віку, що є важливою умовою навчання в школі. Ці технології ґрунтуються на принципі активізації загальної, дрібної моторики, артикуляційного апарату. Практичний психолог закладу дає відповіді на запитання батьків про психологічну готовність дитини до навчання в школі, готує буклети про інтелектуальну, емоційну, соціальну зрілість дитини до школи.

І коли починається навчальний процес, діти стають першокласниками, завдання школи – допомогти батькам і дітям швидко адаптуватися до навчання. Протягом І семестру у кожному кабінеті навчального закладу, де навчаються першокласники відведено «пару для батьків». Батьки мають змогу поспостерігати за роботою дитини на уроці,  отримати консультацію від вчителя. За окремо складеним графіком у навчальному закладі працює консультативний пункт для батьків першокласників, де вони можуть отримати відповіді від спеціалістів на хвилюючі їх питання щодо навчання дітей у школі.

Отже, мета початкової освіти: продовжити всебічний загальний розвиток дитини з урахуванням специфіки дошкільного виховання. Навчально-виховний процес має бути спрямований на становлення особистості дитини. Усі форми роботи з наступності створюють загальний сприятливий фон для розвитку дітей як у дошкільному закладі, так і в початковій школі. Наступність забезпечує органічне, природне продовження розвитку, навчання та виховання. А пошук нових підходів до цього питання сприяє успішному розв’язанню завдань безперервної освіти.

1

 

docx
Додано
7 липня 2018
Переглядів
743
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку