ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА

«МОЯ МАЛА БАТЬКІВЩИНА»

ПАСПОРТ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СТЕЖКИ

Назва стежки - «Моя мала Батьківщина»

Навчальний заклад - Кунцівська загальноосвітня школа  I-III ступенів

Протяжність маршруту 2-5 км.

Кількість зупинок -  7

Назва зупинок:

                         Зупинка 1. «Ворскла»

                         Зупинка 2. « Рудні піски»

                         Зупинка 3. «Джерельце»

                         Зупинка 4.  «Парк»

                         Зупинка 5. «Лелеченька»

                         Зупинка 6.  «Пам’ять»

                         Зупинка 7.  «Мазанка»

Рік створення стежки: 2004

Оновлення стежки: 2020

Стан стежки: задовільний.

Проїзд: велосипедами, автобусом, автомобілями.

Керівник: Гудзь Аліна Іванівна, вчитель географії.

  Розташування екологічної стежки «Моя мала Батьківщина»

Адреса: с.Кунцеве, Новосанжарський район, Полтавська область

Мета екологічної стежки – виховання екологічно-грамотної поведінки дитини в природному середовищі, поширення знань про природу та людину як її невід’ємну частину.

Основні функції екологічної стежки:

- навчальна – формувати в дітей навички перенесення екологічних знань у реальне життя;

- розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, екологічного мислення як складової загальної культури;

- виховна – залучення дітей до спілкування з природою.

Основні форми роботи на екологічній стежці: екскурсії, природоохоронна робота,  дослідницька робота.

Зупинки екологічної стежки

                         Зупинка 1. «Ворскла»

                         Зупинка 2.  «Первоцвіт»        

                         Зупинка 3. «Рудні піски»

                         Зупинка 4. «Джерельце»

                         Зупинка 5. «Парк»

                         Зупинка 6. «Лелеченька»

                         Зупинка 7. «Пам’ять»

                         Зупинка 8. «Мазанка»

ОПИС ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖКИ

 «МОЯ МАЛА БАТЬКІВЩИНА»

    Зупинка 1. «Ворскла»

    Річка Ворскла бере початок у селі Велика Маячка Бєлгородської області. Це ліва притока Дніпра. Загальна довжина річки 455 км, по району 51,7 км. Вважається, що назва річки складається з тюрського кореня «ворск» з болгарським суфіксом «ла». За іншою версією назва «Ворскла» походить від скіфо-сарматських слів «вор» і «скол», що означає «біла вода».

    Існує легенда, що Ворсклі дав назву російський цар Петро I напередодні Полтавської битви: начебто, коли імператор спостерігав за переправою військ, з його підзорної труби випала і закотилася у річку лінза. «Эта река – вор скла» (тобто крадій скла) обурився Петро.

     Ворскла – річка рівнинного типу з повільною течією. В межах села річка має асиметричну будову: правий берег – високий, лівий – пологий. Долина річки звивиста, не чітко виявлена. Заплава річки двобічна, в період весняної повені затоплюється шаром води до 1 метра. Живлення річки змішане. Замерзає на початку грудня, скресає в березні.

     Саме тут діти досліджують стан прибережних захисних смуг річки на території Кунцеве. Для закріплення гребель учні брали участь у акції «Без верби і калини нема України», висаджували вербові гілочки, гілочки білокорих беріз та  інших рослин, за якими доглядають школярі.

Зупинка 2. «Первоцвіт»

     Цікавою є екскурсія до зупинки «Первоцвіт», де багато різних ранньоквітучих рослин. Найпершими з’являються шафран сітчастий, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, зірочки жовті. Потім зявляються фіалка запашна, фіалка болотна, ряст, купальниця, горицвіт весняний, кульбаба, квітнуть тюльпан дібровний та рябчик руський.

Зупинка 3. «Рудні піски»

     Рудні піски – це геологічна, мінерало-петрографічна пам’ятка природи, розташована на південній околиці села Кунцеве, на правому березі р. Ворскла. Площа – 0,5 г.

     Під червоно-бурими та строкатими глинами потужністю 2,5 метри відслонюються породи полтавської серії (згори донизу):

а.) пісок сірий з вохристими плямами, кварцовий, дрібнозернистий, глинистий (1,3 метри);

 б.) глина світло сіра, щільна, піщаниста з дендритами та бобовинами гідроксидів марганцю (2,0 метри);

в.) пісок кварцовий тонко, дрібно і середньозернистий, внизу з лінзоподібними прошарками сірої глини (5,5 метри);

     Піски полтавської серії містять цінні і рідкісні мінерали рутил і циркон. Зустрічається викопна фауна.

Зупинка 4. «Джерельце»

    Джерело – природний, самочинний сконцентрований вихід на земну поверхню підземних вод. Виникає під впливом земного тяжіння або гідростатичного тиску. Кожного року учні школи приходять очищати його від пливу господарської діяльності.

Зупинка 5. «Парк»

     Парк  - мальовничий куточок села Кунцеве, приємне місце для відпочинку. У парку ростуть дерева – клени американські, клени широколисті, черемха звичайна, горобина червона, каштан кінський, липа. Це найширша зона дії зелених патрулів. У парку гніздяться сойки, дикі голуби, велике синичка, малий дятел, чубата синиця, ворони, солов’ї, залишають на своє виховання своїх дітей зозулі.

Зупинка 6. «Лелеченька»

Щовесни учні школи з нетерпінням чекають появи наших довгоногих пернатих друзів – білих лелек. Помостили гніздо лелеки на водонапірній башті. Дуже красива, любляча пара. Висиджують трьох-чотирьох лелеченят. Самка насиджує яйця, самець вправно забезпечує її обідами – жабами, рибою , п’явками. Цікаво спостерігати за життям лелек , особливо, коли з висоти визирають маленькі дзьобаті голівки лелеченят. Школярі задоволені, що пернаті оселилися біля нашої школи.

Зупинка7. «Пам’ять»  

      В історії людства друга світова війна була найстрашнішою, найжорстокішою, найруйнівнішою. Вона тривала шість років і затягла в свій вир 61 державу. Розгромивши країни Західної Європи, фашистська Німеччина у недільний день 22 червня 1941 року вчинила агресію проти СРСР. Почалася Велика Вітчизняна війна…

     З оголошенням мобілізації з села Кунцеве були мобілізовані молоді люди 1919-1924 років народження.  Село перебувало в зоні контролю фашистських військ два роки. Бойових дій в районі села не було. Партизанський загін діяв в сусідньому селі Старі Санжари.

     У кунчанських селян була розквартирована німецька частина. Поліцаєм був Іван Курило. А Костя Якович Рукас хоч і носив форму поліцая,але рятував людей від фашистського терору, від депортації до Німеччини, допомагав партизанам. За великі заслуги перед «Рейхом» його було обрано старостою села, і він активно продовжував підривну роботу у ворожому тилу. У Кунцеві було розстріляно двох чоловік, які підозрювалися у зв’язках з партизанами.

     У 1943 році із села були призвані до лав Радянської Армії юнаки 1925, 1926 років народження, багато з них загинули під час форсування Дніпра в районі вище міста Кременчука.

     Не обійшла Кунцеве і депортація молоді у Німеччину. До Рейху було вивезено Курило С., Білаєнко Я.Н., Корнієнка І.В., які опинилися згодом у концтаборі, а також Мороза М.Н., та Мороз І.Н., Рукас О.Д. Після війни вони повернулися на Батьківщину.

      В 1996 році указом Президента України Л.Д.Кучми жительку села Кунцеве П’ятенко О.К. було нагороджено почесною грамотою українського уряду. Під час війни вона врятувала від загибелі молоду єврейську сім’ю, сказавши німцям, що то її діти. Проста українка здійснила справжній материнський подвиг.

     Багато матерів не дочекалися своїх синів, дружини – чоловіків, діти – батьків, дівчата – наречених,сестри – братів. Ціною великих моральних і людських втрат кувалась наша перемога.

     Більше 110 чоловік – жителів Кунцеве загинули.

     На ознаменування перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні у селі Кунцеве, 22 червня 1961 року було відкрито монумент. До 30-річчя Перемоги, у 1975 році пам’ятник було перероблено. На меморіальних дошках викарбовано імена  тих солдат і офіцерів різних національностей, що загинули, захищаючи Кунцеве. Третя реставрація пам’ятника була зроблена до 45-річчя Перемоги. 9 травня 1990 року односельці побачили, що на гранітних плитах обеліску, біля скульптури солдата-визволителя, були висічені імена усіх жителів Кунцівської сільської Ради, які загинули, захищаючи свободу Батьківщини.

Зупинка 8. «Мазанка»

     Мазанківський загальнозоологічний заказник розташований між селами Кунцева та Балівка. Обстежувався А.Подобайло, П.Романенко, В.Осадчим, О.Мізгарьовою. Площа – 191,7 га.

     Територія заказника – лучні ділянки із системою заплавних водойм р.Ворскла. Виявлено 14 видів ссавців, 144 види птахів, 4 види плазунів, 7 видів земноводних, 9 видів риб та 89 видів комах.

     Загальнопоширені види тварин – свиня дика, козуля, лисиця, заєць сірий.

     Рідкісні види птахів – деркач (включений до Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку), лебідь-шпигун, сиворакша – регіонально рідкісні види.

     Серед земноводних – кваша, жаба гостроморда.

     З плазунів – ящірка прудка.

     Комахи представлені рідкісними видами – махаон, поліксена, ведмедиця Гера, жук-олень.

     З рослин – сальвінія плаваюча, зозулиць болотний (занесені до Червоної книги України). Виявлено 5 видів лишайників, у тому числі еверія дубова – індикатор чистоти повітря.