Опис виховної системи «Жити серед людей і для людей» класного керівника 6 класу Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Завершинської Наталі Василівни

Опис виховної системи

«Жити серед людей і для людей»

класного керівника 6 класу

Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Завершинської Наталі Василівни

Дуже часто переді мною  постає питання, чи справді необхідне виховання дітей? Так, навіть дуже, бо сьогодні наші діти, завтра вони – громадяни. І від їх інтелектуального, культурного, духовного розвитку  залежить, якою буде Україна в майбутньому.  Мені здається, що кожна дитина – наче біла картка паперу. Хто на ній перший запише, такою залишиться вона впродовж життя. Тому найважливішим у формуванні особистості дитини є сім’я. Кожна дитина – наче молоде деревце. Його легко гнути, пересадити. Доглянуте воно приносить користь , а залишене насамоті – дичавіє.Так і невихована дитина є тягарем для своїх батьків і суспільства.Упевнена, що шлях України у щасливе майбутнє пролягає саме через виховання.

Школа була і завжди залишається центром виховання в маленькій людині майбутнього громадянина  високої духовності, доброти і чуйності, радості пізнання, доброзичливості і людяності.

Школа вчить – «Бути людиною...»

Першим провідником дитини на шляху до усвідомлення своєї особистості,  свого значення та свого місця в суспільстві є класний керівник.

Орієнтаційно-цільовим компонентом виховної системи, своїми основними завданнями я вважаю: допомогти дитині заглянути в себе,  визначити набір цінностей, які узгоджуються з її неповторною людською сутністю, які забезпечуватимуть її компетентність як громадянина, патріота, члена колективу, сім’янина, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Усвідомивши необхідність змін у вихованні підростаючого покоління, я другий рік працюю над проблемою: « Національно-патріотичне виховання та формування системи життєвих цінностей  школярів», вдосконалюю виховну систему класу: «Жити серед людей і для людей»

Упроваджуючи гносеологічно-аксіологічний (змістовий) її компонент, у виховній  роботі зі своїми учнями я керуюся Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Національною програмою "Діти України”, Законом України "Про повну середню освіту”, нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного відділу освіти.

Але особливу увагу я звертаю на ключовий нормативний документ щодо виховання учнівської молоді «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», затверджений наказом Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України від 31.10.2011. №1243.

У центрі всього виховного процесу з дітьми ставлю перш за все особистість. І якою вона виросте, залежить від сімейного виховання, від ефективності шкільної виховної системи, від впливу оточуючих людей, громадських організацій,

телебачення, радіо. На мою думку, це такі важливі педагогічні умови ефективності виховного процесу-організаційно-педагогічний компонент, без якого неможливо створити виховну систему класу, її я будую у відповідності до таких ключових ліній:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

1. Ціннісне ставлення вихованців до себе

Основними моментами роботи в цьому напрямку є:

• усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;
• виховання самоповаги;
• формування емоційної культури, навичок самотворення, життєтворення;
• наслідування свого кумиру, ідеалу.

До практично-діяльнісного компоненту цієї ключової лінії вводжу бесіди  та тренінги за темами: "Яка людина заслуговує  на  повагу інших", "Ким бути і яким бути",  "Світ моїх захоплень",  "Фізична краса не постійна, а духовна – вічна” , "Мій ідеал",  "Бережи честь змолоду",  "Як стати лідером?", "Інтернет не лише твій друг","Кроки до успіху", "Сам собі вихователь".

2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

• здоров’я – найвища цінність;
• ціннісне ставлення до оточуючих людей;
• культура спілкування і мовленнєвий етикет;
• повага до батьків, сім’ї, родини;
• формування навичок співжиття у колективі, готовність нести відповідальність за свої вчинки.

Для досягнення поставленої мети ми з учнями приймаємо участь у шкільних спортивних змаганнях і конкурсах. На класних годинах обговорюємо правила особистої гігієни, харчування, режиму дня. Проведено бесіди: “Шкідливі звички та здоров’я.”, "Що таке СНІД", "Я і моя родина", "За правилами етикету","Ризики в Інтернеті".

   Традиційними стали зустрічі  з лікарями, корисними є їх поради  щодо захворювання на СНІД, туберкульоз, грип.

3. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Воно виражається:

• у сформованості потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатств українського народу:
• у формуванні відповідальності, як важливої риси особистості за долю Батьківщини;
• у розумінні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;
• у життєвій позиції, участі в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
• усвідомленні себе патріотом і громадянином України;
• у потребі в полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Не залишаю поза увагою і тут практично-діяльнісний компонент, особливу увагу приділяю славному минулому нашого народу, формую у дітей любов, пошану до ветеранів Другої Світової війни. Практикую зустрічі з Козаченком В.Ю. і Харченком В. Діти допомагають по господарству, вітають зі святами. Хвилюючою була зустріч з воїном-інтернаціоналістом Сергійчуком О.І., екскурсія в шкільний музей,  де діти переглянули експозицію «Воїни АТО – наші земляки».

У рамках декад правових знань проводжу бесіди "Я - громадянин і патріот держави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Видатні люди мого краю", "Допоможемо ветеранам", "Українці за кордоном. Що таке діаспора?",  "Україна - суверенна і незалежна держава".

4. Ціннісне ставлення до природи

Я вважаю, що виховними цілями цього напрямку є:

• відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
• ощадливе використання енергоносіїв;
• формування екологічної культури;
• навички безпечної поведінки в природі;
• потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
• навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

Учні із задоволенням приймають участь в акціях «Посади дерево», «Чисті джерела» , у туристичних походах, змаганнях, подорожах. Сподобалися дітям поїздки по рідному краю з відвідуванням Токівського гранітного кар’єру, водоспаду на річці Кам’янці, будинку, де проживав поет-земляк Михайло Чхан. Щороку не залишаю поза увагою трагедію на Чорнобильській АЕС. Проводжу бесіди, конкурси малюнків, творів, фотовиставки.

5. Ціннісне ставлення до праці

На шляху до професійного самовизначення я формую у дітей:

• активно-позитивне ставлення до праці;
• цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;
• значущість суспільно-корисної праці;
• уявлення про сучасний ринок праці.

Для досягнення цих цілей привчаю дітей виконувати обов’язки чергових по класу, зберігати підручники, допомагати у їх відновленні молодшим школярам.

Прибирання та благоустрій  пришкільної території діти проводять усі разом, допомагають один одному. Мною проводяться бесіди на класних годинах: «Працюємо разом, радіємо разом», «Основи економії та бережливості», «Підліткова праця: правознавчий аспект» , «Світ професій: праця та покликання».

Я вважаю, що позитивно впливають на майбутню професійну спрямованість  зустрічі з представниками різних професій. Тому практикую проведення конференцій, бесід, зустрічей з колишніми випускниками школи, односельцями. Не відкидаю важливість діагностико-результативного компоненту, що дає змогу визначити рівень схильності учнів до типу професії.

6. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

Працюючи в цьому напрямку, я намагаюсь сформувати у учнів  потреби у спілкуванні з мистецтвом, сприяю естетичному вихованню і художньому  сприйнятті дійсності.

При цьому  я спостерігаю невпинний зріст у більшості учнів:

• пізнавального інтересу до мистецтва;
• здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
• художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.

Стимулом для цього, я вважаю, є відвідування танцювального гуртка при сільському Будинку культури, персональних виставок обдарованих дітей, які проводяться у школі. Мої учні щороку беруть  участь  у районному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, у шкільних турнірах поезії, знавців обрядів своєї Батьківщини, конкурсах малюнків і плакатів.

Суспільне життя переконує, що без культивування таких моральних цінностей як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій країні.

У своїй роботі вважаю головним виховання в учнів любові до себе, родини, рідного краю, почуття власної гідності, гуманні відносини до людей; виховання високоморальних якостей, щоб вихованці були людьми з великої літери. Все це неможливо зробити без тісного зв’язку патріотичного, морально–правового, художньо–естетичного, здоров’язберігаючого, трудового та родинного виховання.

«Жити серед людей і для людей»

Одним із напрямків моєї виховної роботи є діагностико  –  прогностичний «Пізнай себе»:
Реалізуючи його, значну увагу приділяю

• індивідуальній роботі з  учнями, наданню індивідуальної допомоги тим, які мають проблеми з адаптацією до життєдіяльності класу,  у відносинах з вчителями і ровесниками;
• вивченню їх індивідуальних особливостей ,створення в груповому колективі умов для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей дітей;
• вивченню та врахуванню в роботі  стану фізичного та психічного здоров’я школярів;
• соціальній адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;
• профілактичній роботі з учнями «групи ризику»;
•  роботі з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною службою з метою корекції поведінки учнів,  корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні ;
• педагогічної підтримки  ініціативи учнів;
• діагностиці результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, обліку їхніх особистих досягнень.

Уперше зустрівшись зі своїми вихованцями, я була вкрай вражена. Це були діти з низьким почуттям колективізму, з проблемами у поведінці.  Повного порозумiння мiж дiвчатами та хлопцями не було. Були випадки заздрощiв, образливостi, амбiцiйностi. У стосунках мiж дiтьми не вистачало спiвчуття, теплоти, галантностi, терпимостi до помилок товариша.

  Не всi учнi проявляли стриманість, тактовність, порядність у стосунках зi старшими, вчителями, не всі цінували фiзичну працю, зокрема обслуговуючого персоналу.

Я розгледіла в цьому проблему, над якою і почала одразу працювати.

З метою згуртування колективу та формування комунікативної культури учнів як важливої складової життєвих компетентностей провела виховні години «Його величність конфлікт», «Перш за все людяність» з переглядом мультиплікаційних фільмів, наприклад «Просто так», «Подарунок для найслабшого».

Щоб з’ясувати міжособистісні, комунікативні проблеми у колективі дуже часто запрошую психолога школи Кузьменко А.І. до проведення тренінгових занять, які вчать учнів як вирішити проблеми. Таким чином, ми разом крок за кроком сприяли формуванню моральної та соціальної компетентності моїх учнів. Хоч невеличкі зміни, а відбулися. Це були перші наші досягнення.

У своїй роботі практикую години довірливих розмов, адже вони відіграють велику роль у розвитку комунікативних якостей учнів, їхнього вміння спілкуватися між собою.Особливо дітям сподобалися заняття  « Мій кращий друг»; «Мій вільний час»; «Моє життя через 10 років». Хочу зауважити , що тут вкрай  важливо бачити в кожному учневі особистість зі своїми індивідуальними особливостями, здібностями, проблемами, що необхідно вислухати кожного і прислухатися до його думок, здійснити мудрий педагогічний дотик до дитячої душі. Як раділи усі ми, коли значні зміни відбулися у відношенні до однокласників, школи, вчителів у Панька Дмитра, дитини з неблагонадійної сім’ї, де мати-одиначка не приділяє належної уваги сину.

Дуже повільно вдається поліпшити мовну культуру дітей, адже кожного дня чують лайку і нецензурні слова вдома. Сподіваюся, що батьки моїх вихованців стануть взірцем для наслідування, прослухавши цикл бесід на засіданнях батьківського всеобучу.

Для всебічного розвитку та формування інтересів і нахилів учнів, прояву їхньої ініціативи ефективно впроваджую технологію колективних творчих справ, здійснюю організаторську, спортивну,трудову, художньо-творчу, пізнавальну діяльність класного колективу.

Залучаючи учнів,а особливо «групи ризику» в КТС, розвиваючи їх здібності і таланти, створюючи ситуацію успіху,  при виступах на святах переконалася , що вони вчаться бути толерантними, спілкуватися з іншими людьми. Учителі відмітили позитивні зміни деяких учнів.Усім присутнім на новорічному святі сподобалися виступи Іванюка Івана , Панька Дмитра, які вперше виступали на шкільній сцені.

Як результат: порозуміння в класі, взаємоповага, розвинулось почуття колективізму. Особливо це було видно під час участі у спортивних, туристичних шкільних конкурсах, де діти  діяли як єдиний колектив, співпереживали,  вболівали один за одного. Наша класна команда «Патріот»  була нагороджена грамотою за зайняте І місце у спортивних змаганнях.

Успішно діє в класі учнівське самоврядування, яке сприяє

згуртуванню учнів  в єдиний дружній колектив, дає можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи.

Актив класу і ради творчих справ сформували за спільним вибором учнів.

Керуючись принципом, що дитина повинна займатись тим,  до чого здатна, розподілили обов’язки. Вважаю, що лише за таких умов результат буде високий. Діти охоче виявили бажання працювати в радах « Навчання і творчості», «Дисципліни і порядку», «Зелений патруль», «Живи, книго», «Краєзнавці»,

« Спорту і туризму», «Здоров’я».

Очолює роботу усіх рад Сергійчук Денис.

Сподіваюсь, що кожен буде відповідально відноситься до своїх обов’язків.  А девізом роботи органів учнівського самоврядування є слова: «Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй!».

Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.

Національно-патріотичний напрямок «Я – українець»

Не можна  обійти сьогодні також питання патріотичного виховання учнів. Від того наскільки учень любить свою державу, залежить її майбутнє.

Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності. Завданнями позакласних заходів, годин спілкування та інформаційних годин були: виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національного виховання була багатоплановою і різнобічною. Зі своїми вихованцями я провела:

•  єдині уроки «Україна – єдина країна»,
• «Полюби в собі Україну»;
•  Уроки мужності « Народу мужньому хвала», «Афганістан – мій біль…»;

Одягнувши вишиванки, взявши національний прапор, з почуттям гордості разом з учнями школи крокували вулицями села.

Вишиванкова хода до Дня миру сприяла формуванню патріотичних почуттів, усвідомленню , що кожен шестикласник є маленькою невід’ємною частинкою українського народу. У виступах Абрамович Вікторії та Куфтової Ксенії звучали мрії про життя у мирній незалежній країні.

Проживаючи у наш дуже складний час, коли ведеться АТО на сході України, діти переймаються проблемами сьогодення. Активну участь узяли в акції «Допомога воїнам». Зібрали продукти харчування, підготували малюнки і листи, які зачитали у класі. Найбільш схвилював виступ Жук Анни. Сергійчук Денис з гордістю розповів про свого тата, який нещодавно повернувся з Донецької області.

Ідучи в ногу з сучасністю, в своїй роботі класного керівника я використовую  і метод проектів. Разом зі своїми учнями розпочали реалізовувати основні завдання проекту «Я – громадянин України».

Я  впевнена, що такі заходи дадуть свій позитивний результат, і ми матимемо гідних громадян нашого суспільства.

Для формування соціальної та громадянської компетентності, правової культури, з метою профілактики  правопорушень серед учнів проводжу тематичні години спілкування: «Вплив алкоголю та паління на розумову діяльність підлітків», «Діти мають право», «Вплив телебачення та комп’ютерних технологій на організм дитини», «Закон один для всіх», намагаюся робити це в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, толерантності, доброзичливості.

У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та партнерства, бесіди на морально – етичні теми, тренінги, тестування, вікторини, усні журнали, ділові ігри, «метод проектів». При  цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їхню природну допитливість й творчий розвиток. Усі ці форми роботи дають позитивні результати, сприяють формуванню справжнього патріота України.

Екологічний напрям «Краса і проблеми довкілля»

Як відомо, сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя, що робить украй актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. Цій меті служить екологічне виховання, завдання якого полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до навколишнього середовища, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вміння і навичок діяльності в природі.

На Україні з давніх-давен, вважали поганою ту людину, яка не посадила за своє життя ні дерева, ні квітів. Моїм заняттям для душі є висаджування і догляд за квітами, яке я передаю вихованцям.

А тому мої діти не тільки озеленили класну кімнату, а є активними учасниками акцій «Подаруй вазон школі», «Садок вишневий коло школи».

   Після екологічних екскурсій стежками рідного села діти не тільки зрозуміли поняття «екологічна культура», «екологічна свідомість» та набули навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, а й активно беруть участь у поліпшенні довкілля .

Висвітлили проблеми свого села і України оформивши фотовиставку «Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду»

Здоров’язберігаючий напрям «Здоров’я – дорожче золота»

На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер.

Я розумію, що працювати потрібно в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей. Впевненість у собі, у своїх силах, щоденне піклування про своє здоров’я й здоров’я  близьких звільнить нас від хвороб, принесе радість, щастя, наповнить кожен день життєдайною силою. Саме від нас, дорослих, залежить , яке здоров’я матимуть наші діти.

Перед собою  ставлю такі завдання:

• допомогти дітям усвідомити, що здоров’я –це дар не тільки для людини, а й для суспільства;
• розширити уявлення про способи відтворення та збереження своїх фізичних, інтелектуальних, психоемоційних, творчих ресурсів;
• спонукати турбуватися про своє здоров’я;
• розвивати бажання підтримувати традиції здорового способу життя;викликати позитивний настрій та бажання займатися фізичними вправами;
• сприяти формуванню дружніх взаємин між дітьми;
• виховувати бажання постійно займатися фізичним удосконаленням.

Працюючи в цьому напрямку, я пропагую здоровий спосіб життя; використовую під час навчально-виховного процесу здоров’язберігаючі методики; створюю умови для фізкультурно-оздоровчої роботи; залучаю учнів до участі в різноманітних  фізкультурно - оздоровчих заходах. Традиційними стали прогулянки на свіжому повітрі.

Учні є активними учасниками спортивних змагань  з іншими класами.

Запропонувала дівчаткам займатися танцями. Тепер вони співпрацюють з селищним будинком культури і є постійнимиучасниками всіх свят.

У ході проведення тренінгів мої вихованці дізналися про шкідливість куріння, алкоголізму, СНІДу, усвідомили усі негативні сторони шкідливих звичок,підготувалися до відповідального вибору свого способу життя.

Участь у конкурсах малюнків, стіннівок, виготовлення пам’яток, перегляд відеосюжетів, написання тематичних диктантів – це все подобається моїм дітям і позитивно впливає на формування здорового способу життя та безпечної поведінки учнів.

Робота з батьками

В.О. Сухомлинський говорив: « У сім’ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини - трудівника, людини – культурної особистості».

Зі свого досвіду класного керівника теж вважаю, що тісна співпраця з батьками – найголовніше.

 Моя система роботи з батьками включає такі напрямки:

• вивчення виховного потенціалу сімей, психологічного клімату, особливостей поведінки вдома;
• підвищення рівня  культури батьків і пропаганда педагогічних знань;
• безпосереднє залученню батьків до навчально-виховного процесу; 
• вироблення єдиного виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

Щоб активніше залучити батьків до процесу виховання, практикую традиційні й інноваційні форми роботи. Для прикладу, щороку на підсумкових батьківських зборах проводжу мультимедійні презентації роботи класу з використанням фото, відеоматеріалів. Залучаю батьків  до навчально-виховного процесу. Вони надають допомогу в реалізації проекту «Я – громадянин України», в організації класних заходів.

Щоб діти комфортно перебували у школі, проведено ремонт класної кімнати. Відчувається підтримка батьківського комітету при підготовці загальношкільних та класних конкурсів, змагань, акцій, свят.

Я задоволена, що батьки сприяють формуванню естетичних смаків і патріотичних почуттів у своїх дітей. Вони готують сучасні яскраві костюми до новорічного свята, до 8 Березня.

Яскравими кольорами майоріли вишиті сорочки, придбані батьками,  на святах «Добридень, рідна школо», «Ми діти твої, Україно». Успішно пройшли акції «Допомога воїнам», «Садок вишневий коло школи» завдяки активній підтримці батьків.

Традиційними стали і дуже подобаються дітям бібліотечні уроки,

 які проводить мама Куфтової Ксенії Куфтова В.О., завідуюча Кам’янської сільської бібліотеки.

Робота класного керівника непроста.Усі педагоги знають, що він відповідає «за все» та повинен виконувати багато роботи одночасно. Тому я знаходжуся у постійному пошуку інноваційних  підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави, підвищую свій професійний рівень, відвідую курси, приділяю увагу самоосвіті.  Я маю  бібліотеку методичних посібників по виховній роботі, а також користуюсь інтернет-сайтами, приймаю участь уроботі педагогічних рад, нарад при директору, конференцій, методичного  об’єднання класних керівників школи, де виступаю з повідомленнями, ділюся з колегами своїм досвідом.

Основні завдання, які маю вирішувати на сьогоднішній день, спрямовані на конкретну дитину, на її гармонійний розвиток з високоморальною громадською позицією, високу загальну культуру. Моральною серцевиною назвав В.Сухомлинський любов до дітей. Я мрію, щоб дороговказом моїм учням на життєвому шляху були слова Великого Учителя, звернені до них: «Живи так,  щоб твоя серцевина була здоровою, чистою  і сильною. Бути справжньою людиною -  це значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишалося щось хороше від тебе, від твоєї душі».

Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, справедливості, здатності прощати, доброти. Тож я несу своїм вихованцям радість пізнання, веду їх стежками творчості і допитливості, завжди бачу перед собою зачаровані їх погляди. Ці дитячі очі не дають зупинятися на досягнутому.

Сьогодні із впевненістю говорю:

«Моя праця не згасне з роками і в майбутньому дасть паростки любові, доброти…»