Опора рух. Конспект для підготовки до НМТ

ОПОРА І РУХ

1.Загальна характеристика опорно-рухової системи

Опорно-рухова система (також відома як кістково-м'язова система) — це складна інтегрована система органів, яка забезпечує опору тіла, його рух у просторі, захист внутрішніх органів, а також виконує метаболічні функції.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ       

Вона складається з двох основних частин, які тісно взаємодіють між собою:

1. Скелет (пасивна частина): Утворений кістками, які з'єднані між собою суглобами, зв'язками та хрящами.
2. М'язи (активна частина): Переважно скелетні м'язи, які прикріплюються до кісток і, скорочуючись, приводять їх у рух.

Основні функції опорно-рухової системи:

  Опорна: Кістки скелета є жорстким каркасом, який підтримує тіло у певному положенні, надає йому форми та є основою для прикріплення м'язів та інших органів.

  Рухова: Завдяки взаємодії кісток як важелів та м'язів як рушійної сили, опорно-рухова система забезпечує переміщення тіла в просторі (ходьба, біг), виконання різноманітних рухів частинами тіла (підняття руки, нахил тулуба), а також підтримання постави.

  Захисна: Кістки скелета утворюють порожнини, які захищають життєво важливі внутрішні органи від механічних пошкоджень:

• Череп захищає головний мозок.
• Грудна клітка захищає серце і легені.
• Хребет захищає спинний мозок.
• Таз захищає органи черевної порожнини та таза.

  Кровотворна (гемопоетична): У червоному кістковому мозку, що міститься всередині деяких кісток (наприклад, плоских кісток, епіфізів довгих кісток), відбувається процес утворення клітин крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів).

  Обмінна (депонуюча): Кістки є основним депо мінеральних речовин, особливо кальцію та фосфору. Вони відіграють ключову роль у підтримці мінерального гомеостазу організму, вивільняючи або накопичуючи ці мінерали за потреби.

  Амортизаційна: Суглобові хрящі та міжхребцеві диски здатні пружинити, пом'якшуючи поштовхи та струси при русі (ходьба, біг, стрибки), що захищає мозок та внутрішні органи від надмірних навантажень.

Структурні компоненти:

  Кістки: Тверді органи, що складаються з кісткової тканини, мінералів (переважно кальцію та фосфатів) та органічних речовин.

  Суглоби: Рухомі з'єднання кісток, що забезпечують амплітуду руху.

  Зв'язки: Щільні волокнисті структури, що з'єднують кістки між собою, зміцнюючи суглоби та обмежуючи надмірні рухи.

  Сухожилля: Міцні сполучні тканини, що прикріплюють м'язи до кісток.

  М'язи: Здатні скорочуватися тканини, які за допомогою сухожиль прикріплюються до кісток і забезпечують рух.

2.Будова, склад, властивості кісток та їх ріст

Остеологія — наука, що вивчає будову та функції кісток. Скелет людини включає 203-206 кісток.

Склад кісткової тканини

Клітини кістки



  Остеоцити – основні клітини, що підтримують структуру кістки.

  Остеобласти – клітини, що синтезують міжклітинну речовину та сприяють росту кістки.

 Остеокласти – великі багатоядерні клітини, що руйнують стару кісткову тканину (резорбція).

Міжклітинна речовина

Складається з:

• Органічного компонента (~30–35%) – колагенові волокна, що забезпечують гнучкість і міцність.
• Неорганічного компонента (~65–70%) – мінеральні солі,що надають кістці твердість.

Будова кісток



Епіфіз – кінцева частина кістки.  Діафіз  – середня частина кістки.

Окістя: Це щільна фіброзна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кістки (за винятком суглобових поверхонь). Вона містить кровоносні судини та нерви, забезпечуючи живлення кістки та її ріст у товщину.

Компактна (щільна) речовина: Становить зовнішній, дуже твердий і міцний шар кістки. Вона надає кістці гладкий, щільний вигляд і забезпечує її стійкість до стискаючих навантажень. Основною структурною одиницею компактної кістки є остеон (або гаверсова система), що складається з концентричних кісткових пластинок, які оточують центральний канал (гаверсів канал) з кровоносними судинами та нервами.

Губчаста речовина: Розташована всередині кісток, особливо в епіфізах (кінцях трубчастих кісток) та плоских кістках. Вона легша і менш щільна, ніж компактна кістка, оскільки має пористу структуру з кісткових перекладин, що перехрещуються. Ця структура допомагає рівномірно розподіляти навантаження та зменшує вагу кістки.

Кістковий мозок: М'яка сполучна тканина, що знаходиться всередині порожнин губчастої кістки та мозкових порожнин трубчастих кісток. Розрізняють:

• Червоний кістковий мозок: активно виробляє клітини крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). У новонароджених більшість кісток містять червоний кістковий мозок.
• Жовтий кістковий мозок: переважно складається з жирової тканини і з віком заміщує червоний кістковий мозок у діафізах трубчастих кісток.

4.Ріст кісток

Ріст кісток — це складний процес, що регулюється гормонами (наприклад, гормоном росту-соматотропін, що виробляється гіпофізом) та механічними навантаженнями. Розрізняють ріст кісток у довжину та в товщину:

• Ріст у довжину:
• Відбувається за рахунок поділу клітин хрящової тканини, що розташована на кінцях довгих кісток у так званих епіфізарних пластинках (пластинках росту).
• Протягом дитинства та підліткового віку хрящ в епіфізарних пластинках поступово заміщується кістковою тканиною (процес, що називається ендохондральним окостенінням).
• Зростання в довжину триває до раннього дорослого віку, після чого епіфізарні пластинки закриваються (зростаються з діафізом), і ріст кістки в довжину припиняється.
•  Ріст у товщину:
• Забезпечується за рахунок поділу клітин внутрішнього (клітинного) шару окістя, що покриває зовнішню поверхню кістки.
• Паралельно з цим процесом відбувається руйнування кісткової тканини остеокластами у внутрішній порожнині, що дозволяє кістці збільшуватися в діаметрі, зберігаючи при цьому необхідну товщину стінок. Цей процес називається апозиційним зростанням.

5.Будова скелета людини

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Скелет людини умовно поділяється на три основні частини:

• Скелет голови (череп)
• Скелет тулуба
• Скелет кінцівок

Скелет голови (череп):

Складається з двох відділів:

• Мозковий відділ: утворений 8 кістками (лобова, потилична, клиноподібна, решітчаста – непарні; тім'яні, скроневі – парні). Він захищає головний мозок.
• Лицьовий відділ: утворений 15 кістками (верхня щелепа, нижня щелепа, виличні, носові, слізні, піднебінні тощо). Формує обличчя, містить порожнини для органів чуття та є опорою для жувальних м'язів. Кістки черепа, за винятком нижньощелепної, з'єднані нерухомими швами.

     

 

Скелет тулуба:

• Хребет (хребетний стовп)
• Грудна клітка

  Хребет (хребетний стовп): є головною опорою тіла. Складається з 33-34 хребців, що поділяються на 5 відділів:

• Шийний відділ (7 хребців): перші два хребці (атлант і епістрофей) забезпечують рухливість голови.

• Грудний відділ (12 хребців): до кожного хребця прикріплюється пара ребер.
• Поперековий відділ (5 хребців): наймасивніші хребці, що несуть значне навантаження.
• Крижовий відділ (5 хребців): зрослися в одну кістку – крижі.
• Куприковий відділ (4-5 хребців): рудиментарний відділ, що утворився в результаті зрощення.

  Хребет має фізіологічні вигини (лордози - вигини вперед, кіфози - вигини назад), які забезпечують його пружність, амортизаційні властивості та допомагають підтримувати рівновагу.

Грудна клітка: утворена 12 парами ребер, грудиною (грудною кісткою) та грудними хребцями. Захищає серце, легені та великі судини, а також бере участь у дихальних рухах. 

  

З'єднання грудної клітки:

  З 1 по 7 пару ребра (справжні ребра) напіврухомо суглобами з'єднуються з грудиною за допомогою хрящів.

  Наступні три пари - 8 - 10 пари ребер (несправжні ребра), приєднуючись своїм хрящем до хряща попереднього ребра, утворюють реберну дугу.

  Передні кінці 11-ї та 12-ї пар ребер не скріплені до дуги і вільно закінчуються в товщі м'язів черевної стінки.

Скелет кінцівок:

• Пояси кінцівок
• Вільні кінцівки

Пояси кінцівок:

 

• Пояс верхніх кінцівок (плечовий пояс): утворений парними лопатками та ключицями. З'єднує вільну верхню кінцівку з тулубом.
• Пояс нижніх кінцівок (тазовий пояс): утворений парними тазовими кістками, які зрослися з крижами. Служить опорою для тулуба, захищає органи малого таза та є опорою для нижніх кінцівок.

Вільні кінцівки:

• Верхня кінцівка: складається з плечової кістки, кісток передпліччя (ліктьова та променева), кісток зап'ястка, п'ястка та фаланг пальців.
• Нижня кінцівка: складається зі стегнової кістки, надколінника, кісток гомілки (великогомілкова та малогомілкова), кісток заплесна, плесна та фаланг пальців.

                                       

                                                                             

 

6.З'єднання кісток

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Кістки в скелеті з'єднуються різними способами, що забезпечують різний ступінь рухливості:

1. Нерухомі (фіброзні) з'єднання:
   • Шви: характерні для кісток черепа, де кістки щільно зростаються, забезпечуючи максимальну міцність і захист.
   • Вклинення: наприклад, зуби в щелепах.
   • Майже повністю нерухомі з'єднання забезпечують найбільшу міцність.

2. Напіврухомі (хрящові) з'єднання:
   • Кістки з'єднуються за допомогою хрящової тканини.
   • Приклади: міжхребцеві диски (між хребцями), з'єднання ребер з грудиною (частково).
   • Забезпечують обмежену рухливість, що дозволяє амортизувати навантаження.

3. Рухомі (синовіальні) з'єднання або суглоби:
   • Найбільш поширений тип з'єднань, що забезпечує значну амплітуду рухів.
   • Ліктьовий, колінний і плечовий суглоби

 

Суглоб складається з:

  Суглобові поверхні кісток: вкриті гіаліновим хрящем, що зменшує тертя та забезпечує плавність рухів.

  Суглобова капсула: оточує суглоб, утворюючи замкнену порожнину. Складається з двох шарів: зовнішнього фіброзного (міцного) та внутрішнього синовіального (виробляє синовіальну рідину).

  Суглобова порожнина: простір між суглобовими поверхнями, заповнений синовіальною рідиною.

  Синовіальна рідина: виконує роль мастила, зменшуючи тертя, живить хрящ та забезпечує амортизацію.

  Зв'язки: міцні фіброзні утворення, що зміцнюють суглобову капсулу та обмежують надмірні рухи, запобігаючи вивихам.

7. Типи кісток людини:

Типи кісток людини: 1 - повітроносна (решітчаста кістка черепа); 2 - трубчаста (плечова кістка); 3 - плоска (лопатка); 4 - змішані (хребці); 5 - губчасті (кістки зап’ястка)

• Запит виконано

Основні відмінності скелета людини від скелета людиноподібних мавп:

• вертикальне положення тіла;
• вигини хребта;
• склепіння стопи;
• положення її великого пальця;
• сплощена форма грудної клітки;
• будова кисті людини.