ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ

Шевченко Станіслав В’ячеславович,

учитель біології та хімії вищої категорії

Роменської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів № 1 ім. П. І. Калнишевського

Роменської міської ради Сумської області

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ

Анотація. Стаття торкається питань актуальної проблеми організації науково-дослідної роботи учнів. Розкрито етапи наукового дослідження. Значна увага приділена розробці комплексного плану цього виду діяльності.

Ключові слова: науково-дослідна робота, етапи наукового дослідження, організаційно-педагогічні умови, форми організації науково-дослідної роботи.

Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими шляхом правильного виховання.

Плутарх

Постановка проблеми. Науково-дослідна робота учнів передбачає навчання методики дослідження, а також систематичну участь у дослідній діяльності, озброєння технологіями і вміннями творчого підходу до дослідження певних наукових проблем.

Науково-дослідна робота полягає в пошуковій діяльності, що виражається насамперед у самостійному творчому дослідженні. Така діяльність спрямована на пояснення явищ і процесів, установлення їх зв’язків і відношень, теоретичне й експериментальне обґрунтування фактів, виявлення закономірностей за допомогою наукових методів пізнання. Унаслідок пошукової діяльності суб’єктивний характер «відкриттів» учнів може набувати певної об’єктивної значущості та новизни.

Мета статті – теоретично обґрунтувати головні етапи наукового дослідження.

Виклад основного змісту. Науково-дослідна діяльність учнів є важливим елементом поглиблення та узагальнення знань. Науково-дослідні роботи – це чітко спланована діяльність, при якій науковець має свою точку зору, думку. Вони розкриваються пошуковими завданнями, проектами, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів, використовуються на факультативних, гурткових заняттях з метою їх підготовки до виконання навчальних завдань на найвищому рівні пізнавальної активності [2].

Науково-дослідна робота визначається як цілеспрямоване наукове дослідження за допомогою наукових методів, явищ, аналіз впливу різних факторів, вивчення взаємодії між явищами з метою отримання певних результатів. Учитель або науковий керівник використовує наочність, як засіб залучення учнів до самостійної дослідної діяльності; забезпечує їм умови для практичного ознайомлення з логікою та методами проведення дослідження; спрямовує їх роботу; завдяки пізнавально-практичним завданням організовує самостійний пошук, розвиває допитливість, здатність до зосередження, розвиває творчу уяву. Водночас учень самостійно визначає проблеми, вчиться бачити її в оточуючому житті, висловлює передбачення, гіпотези, обмірковує план і способи їх перевірки, фантазує, організовує спеціальні спостереження і досліди, самостійно вирішує нові пізнавальні завдання або розв’язує новими способами уже відомі задачі [6].

Науково-дослідна робота учнів поза навчальним процесом є одним з найважливіших засобів формування майбутнього спеціаліста.

Дослідна діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідних умінь у школярів – процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника – поступово й методично формувати дослідні навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідних робіт; аналізувати й виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідну діяльність з науковою, а також з’ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи [4].

Одним із перших кроків вчителя-керівника наукової роботи учнів є вивчення їх науково-пізнавальних інтересів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав’язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття [5].

Науково-дослідна робота – це творча робота учня, яка виконується самостійно і базується на знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час уроків та в позаурочний час.

Керівництво секцією біології шкільного науково-дослідного об’єднання вчителів та учнів «Оріон», що діє в Роменській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 1 ім. П. І. Калнишевського, спонукає нас до впровадження дослідно-експериментальних методів.

Організація дослідної діяльності учнів дає їм можливості самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває практичне мислення, вдосконалює систему теоретичних знань.

Для досліджень біологічного характеру ми обираємо такі об’єкти та явища, які є типовими для місцевих природних умов, доступні для систематичних і регулярних спостережень.

Під час уроків з біології, біології і екології в дітей часто виникають питання, відповіді на які виходять за межі програмового матеріалу. Оскільки такі питання є актуальними для нашого сьогодення, ми пропонуємо їх розв’язувати через пошуки та дослідження.

Наукові учнівські дослідження з біології складаються з кількох етапів.

На підготовчому етапі здійснюється вибір теми, мети, завдань роботи.

Учні самі пропонують різні варіанти, відбувається дискусія і, врешті решт, визначається тема дослідження. Теми досліджень пропонуються також керівником, і якщо вони зацікавлять учнів, то саме за ними й відбуватиметься дослідна робота.

На наступному етапі – планування дослідження та збір інформації – складається план реалізації мети. Тут передбачено:

•       розподіл обов’язків між учнями;
•       підготовка анкет для опитування серед осіб різних вікових категорій (учнів школи, ровесників, дорослих), або проводяться соціальні опитування дорослого населення;
•       робота учнів з різними джерелами інформації (в бібліотеці чи Інтернеті);
•       проведення зустрічей та інтерв’ю з людьми, діяльність яких пов’язана з досліджуваною проблемою. Для досліджень з біології це можуть бути працівники санітарно-епідеміологічної служби, лікарі, інженери водоочисних споруд, фахівці лісового господарства, працівники мерії.

На етапі реалізації проекту учні проводять лабораторні дослідження, здійснюють анкетування з подальшим аналізом. Якщо було опитування, то складають діаграми, схеми, порівняльні таблиці, роблять висновки і оформляють науково-дослідну роботу.

На цьому етапі готуються інтелектуальні продукти – створюються презентації, виготовляються постери для захисту робіт.

Складання постеру теж вимагає певних навичок й умінь учнів. Саме у постері прослідковуються всі етапи роботи, дослідження й висновки, а також вміння володіти комп’ютером (спеціальними ІТ-програмами).

Презентація проекту. Свої роботи учні захищають на засіданні шкільного науково-дослідного товариства «Оріон». Кращі роботи беруть участь у конкурсі-захисті наукових робіт Малої академії наук, у обласному та всеукраїнському етапах конкурсів природничого напряму.

Отримані нагороди засвідчують, що здійснювана нами діяльність проводиться успішно.

Під час досліджень і написання науково-дослідних робіт розвиваються дослідні якості з різних галузей науки. Ця робота сприяє професійному орієнтуванню учнів.

Так, науково-дослідна робота «Великий Ромен – річка мого дитинства» зайняла ІІІ місце на Всеукраїнському конкурсі екологічних проектів (2016 року). Її автор, учень 9 класу Костянтин Родченко, продовжує зараз навчання в Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка на факультеті географії.

Прикладом удалого вибору теми дослідження стала робота учениці 10-А класу Катерини Говорухи – «Сучасні миючі засоби: за і проти». Наукове дослідження зайняло ІІІ місце на Всеукраїнському конкурсі винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму (2015 рік). Катерина наразі продовжує працювати над даною темою, навчаючись у виші.

Висновки. Отже, науково-дослідна робота учнів сприяє розвитку в учнів дослідних умінь та якостей, озброює технологіями творчого підходу до вирішення наукових проблем. Це відповідає вимогам освіти сьогодення, впровадженню ідей компетентнісного підходу. Адже сучасне суспільство потребує від шкільної освіти підготовки молоді, здатної відповідати на виклики часу, компетентної та мобільної на сучасному ринку праці, яка має громадянську позицію та ефективно здійснює діяльність, саморозвивається та здатна навчатися протягом життя.

Список використаних джерел:

1. Арцев М. Н. Учебно-исследовательская работа учащихся. Завуч. 2005. № 6. С. 4–29.

2. Кравец А. С. Методология науки. Воронеж, 1991. 130 с.

3. Степанова М. Учебно-исследовательская деятельность школьников в профильном обучении : учебно-метод. пособ. для учителей. С-Пб. : Каро, 2005. 105 с.

4. Файн Т. Исследовательский подход в обучении. Практика административной работы в школе. 2003. № 6. С. 14–23.

5. Фібула М. Педагогіка : навч. посібник для студ. пед. вузів. Київ : Академ. видав., 2005. 560 с.

6. Шейко В., Кушнаренко Н. Організація та методика науково-дослідної діяльності : підруч. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Знання-Прес, 2004. 307 с.