ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЕМ –ЛОГОПЕДОМ ДЛЯ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

                                                              Н.М. Бірюкова, вчитель- логопед,                                                                                                                            заклад дошкільної освіти №19 «Світлячок»

(ясла-садок комбінованого типу)

Смілянської міської ради

ОРГАНІЗАЦІЯ  НАВЧАЛЬНЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЕМ –ЛОГОПЕДОМ ДЛЯ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми:

Часто, коли йдеться про інклюзивну освіту, у батьків залишається дуже багато запитань, на більшість з яких вони не можуть самостійно знайти відповіді , вагання та побоювання змушують їх відмовлятися від відвідування їхніми дітьми інклюзивних груп. [5,36]  Коли  говорять про дошкільну освіту інклюзивного характеру, багато батьків не мають чіткої впевненості в тому, що їхній дитині це потрібно, що це принесе бажані результати в навчанні та вихованні їхніх дітей. Інклюзивна дошкільна освіта базується на  спільному навчанні в стінах ДНЗ здорових дітей і дітей з особливими освітніми потребами. У цій статті  розкритивається  сутність проблеми,  надаються  відповіді на актуальні  запитання, стосовно  інклюзивної  дошкільної освіти, розповідається про теоретичні та практичні методи і прийоми навчання дітей з синдромом Дауна,  про вплив інклюзивної  освіти на результативність  соціальної адаптації  таких дітей,  пропонуються практичні форми роботи для спільної взаємодії  батьків, чиї діти відвідують  інклюзивні групи.

 Аналіз останніх досліджень і публікацій:

Упродовж багатьох  років ставлення до людей з обмеженими фізичними та психічними можливостями  мало під собою підґрунтя лише  медичної складової , вважалось, що людина з особливостями  та порушеннями психофізичного роз­витку, в першу чергу,  потребує лікування, піклуван­ня та опіки близьких людей. Виходячи з вищесказаного,  діти з обмеженими  психофізичними можливостями навчалися і отримували медичну допомогу  у спеціальних закладах , але їхня соціальна інтеграція залишалася під питанням. У XX ст. вся увага до людей  з психофізичними по­рушеннями ґрунтувалась на висловлюванні «Рівні права для всіх», але це були тільки слова… Реалії життя показували, що діти , навіть з незначними особливостями розвитку,  були змушені отримувати освітні послуги  у спеціальних освітніх закладах і залишалися несоціалізованими. У 70-тих рр. XX ст. виникла своєрідна модель соціального оцінювання психофізичних порушень, яка була спрямована на зміну  акцентів з порушення психофізично розвитку  на  особистість людини вцілому, її соціальну значущість. Модель фундаментується на  вченні Л.С. Виготського про  складну пірамідальну схему пси­хофізичних порушень. Він відокремив соціальні сторони в  розвитку дітей. Вчений у ході своїх досліджень переконував , що спеці­альні заклади для осіб з особливими освітніми потребами  створюють для дитини відокремлений від суспільства світ, у якому все вказує на їхню неспроможність жити повноцінним життям. Він доніс до суспільства думку, що наслідком  ізо­ляції  таких осіб, їх виокремлення від однолітків  є фор­мування глибокої  невпевненості у власних діях та в собі, діти виростають непідготовленими до дорослого життя у соціумі. [1,17]  

Аналіз теорії та практики спеціальної освіти є свідченням того, що багато  країн набули  свій своєрідний до­свід з даного питання. У ашій країні вивченням  системи спеціальної освіти займались В.І. Бондар, В.В. Засенко, В.В. Золотоверх,Л.К. Одинченко, В.М. Синьов, М.О. Супрун, О.М. Таранченко, С.В. Федоренко та ін. Попередньо ними було встановлено, що тенденції соціалізації та інклюзивного навчання в Україні були прогнозованими, а поетапне становлення  ставлення держави і суспільства вцілому до осіб з психофізичними порушеннями  мають певні особливості. [2,19]  

Важливість інклюзивної освіти в Україні продиктована багатьма суспільними факторами . Це і  покращення  медичної допомоги людям з особливостями психофізичного розвитку, і врахування того факту, щоз року в рік спостерігається стрімке збільшення кількості таких осіб. Батьки таких дітей дедалі більше хочуть, щоб їхні діти отримали потрібну  освіту без відриву від родини, щоб вони навчалися разом з ровесниками в  умовах ін­клюзивного середовища.

Мета статті:

          Сприяти поглибленому вивченню проблематики інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, розумінню, толерантному ставленню батьків один до одного. [5,23] Поглиблювати знання батьків дітей з особливими освітніми потребами про методи і прийоми роботи з дітьми, яку можна проводити вдома. Донести до батьків основні завдання корекційної програми по роботі з дітьми, які стоять перед педагогами в закладі дошкільної освіти,  а саме:

•    розвиток концентрації та обсягу уваги із супутнім удосконаленням здатності до переключення та розподілу уваги;
•    розвиток  довільної уваги;
•    розвиток пам’яті ;
•    розвиток слухового зосередження та фонематичного слуху;
•    розвиток мислення, швидкості мислення, розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація);
•    розвиток тонкої моторики пальців рук;
•    розвиток дисциплінованості, організованості, вольової регуляції, уміння діяти за зразком;
•    удосконалення навичок спілкування, уміння працювати у групі. [4,34]

Виклад основного матеріалу:

У стінах нашого закладу дошкільної освіти функціонують три інклюзивних групи, в яких отримують освітні послуги семеро дітей з особливими освітніми потребами. Всі ці діти включені в освітній процес , з допомогою дадаткових кваліфікованих спеціалістів, вони пізнають основи незалежного життя, вивчають нові моделі поведінки, спілкуються з ровесниками, вчаться соціальній взаємодії. Зокрема, у нашому закладі навчаються двоє дітей з синдромом Дауна, які поступово адаптувалися до нового середовища, у них спостерігаються значне покращення стосунків з ровесниками в умовах групи дітей та зявилися перші успіхи у засвоєнні розділів корекційної програми. Спостереження за цими дітьми дають змогу говорити про те, що при низькому рівні інтелекту у них виявлено «елементи навчання», на які можна опиратися в процесі корекційної роботи. Це, в свою чергу, хороший фундамент для опанування ними елементів мовлення, розуміння зверненої мови та виконання нескладних інструкцій спеціалістів.

Пропоную вашій увазі корекційні ігри та вправи для розвитку мовлення, дрібної моторики та психічних процесів у дітей синдромом Дауна. Після виконання дитиною таких вправ її необхідно похвалити, виявивши емоційний захват від її старань. Як заохочення, можна дати дитині те, що вона дуже любить: це може бути як іграшка, так і щось із продуктів (наприклад, шматочок цукру – рафінаду).

                       Корекційні вправи та ігри для дітей з синдромом Дауна.

1. Вправа «Роби, як я!» Дитині пропонується за прикладом дорослого повторити рухи з відповідним звуконаслідуванням: зробити з рук трикутник над головою і протяжно промовити звук «А»; відвести руки в сторони промовляючи звук «У»; покласти руки на плечі, промовляючи звук «Е»; стати на носочки, підняти руки вгору, промовляючи звук «І»; зімкнути пальці в «замок», промовляючи вук «И»; поставити руки перед собою, промовляючи звук «О».
2. Гра «Помічники» Запропонувати дитині перекласти дрібні іграшки з однієї коробочки в іншу. При цьому, їх потрібно називати, а якщо мовлення у дитини відсутнє, наслідувати вчителя- логопеда за першим складом слова. Напиклад, кубик – «ку», машинка – «ма» і т.д.,
3. Вправа «Впрваний майстер»  Побудувати, спільно з дорослим, вежу з кінетичного піску, прикрасивши її кольоровими елементами (можна використати кольорові кришечки з пласикових пляшок). В кінці завдання необхідно добитися емоційного прояву задоволення дитиною, промовивши при цьому схвальні відгуки про зроблену роботу (наприклад: «Яка краса!», «Вежа пречудова!», «Ти – справжній майстер!» тощо)
4. Гра «Побудуй ланцюжок» Дитина має побудувати ланцюжок з кубиків одного кольору, або розміру . При цьому, дорослий коментує дії дитини і вимагає від неї називання потрібного кольору, чи розміру. Визначити поняття «Один – багато».
5. Вправа «Запамятай та назви!» Дитині показують ряд овочів, фруктів, геометричних фігур і просять запам’ятати. Потім педагог приймає аркуш і просить дитину згадати що було зображено на аркуші і в якій послідовності.

6. Гра «Повтори!» Вчитель –логопед ритмічно вистуковує паличкою об стіл, по принципу «Від простого до складного» Дитині пропонується повторити. Гру можна в подальшому ускладнити і відстукування супроводжувати приговорюваннями певних складів.(Наприклад: та-та-та, ту-ту-ту тощо)
7. Пальчикова гімнастика «Силач» Дитині пропонується сильно стиснути пальчики в «замок». Потім , почерзі випрямити пальці один за дним. Вправу повторити декілька разів.
8. Вправа «По секрету» Педагог нашіптує дитині на вушко якесь слово в одне вушко, потім в інше. Дитина відтворює почуте  спочатку тихо, потім госніше, потім на весь голос.
9. Гра «Збудуємо дім» Дитині пропонується «побудувати» дім з розібраних геометричних фгур, при цьому їй дається вже готовий зразок, за яким вона буде працювати.

10.  Гра «Кольорове диво» Запропонувати дитині викласти з кольорових кришечок башточку, змійку, розкласти кришечки згідно кольору по купках.

.  

11. Дидактична вправа «Якого предмета не вистачає?» (розвиток вміння знаходити закономірність розміщення об’єктів)

Дітям пропонується уважно  розглянути  таблицю, сказати, чого не вистачає у рядках? Домалювати.  Як одним словом назвати зображені предмети? (Фрукти.)

12. Вправа «Підемо по доріжці» (розвиток дрібної моторики)

Дітям пропонується за дві хвилини провести якомога більше ліній, з’єднавши сторони доріжки.

13. Дидактична вправа «Яка фігура заховалася?» (розвиток сприйняття)

Дітям пропонується знайти фігури, які заховалися на  малюнку.

Висновки

 Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що головними у інклюзивному навчанні є наступні принципи: обов’язковий соціально - медико - педагогічний супровід дітей; забезпечення умов для повноцінного навчання; залучення до освітнього процесу додатковий фахівців (дефектологів, спеціальних психологів, вчителів – логопедів) за потреби, згідно з медико-педагогічним висновком інклюзивно –ресурсного центру; тісна співпраця з родиною дитини, спрямована на усвідомлення її членами особливостей дитини та методів корекційно - компенсаторної роботи; матеріально - технічне,  фінансове забезпечення закладів дошкільної освіти з інклюзивними групами;

          Ідея інклюзивного навчання грунтується на тому, що життя людей з обмеженими психофізичними  можливостями повинно бути максимально наближене до умов і стилю сучасного життя людини і суспільства вцілому. Що стосується  дітей з особливими освітніми потребами, то вони мають рівні права на те, щоб задовольняти свої потреби, на створення найкращих умов в сімейному колі , а обов’язок місцевої влади приділяти належну увагу вирішенню цих важливих питань сьогодення. Ці принципи закріплені низкою міжнародних правових актів: Декларацією прав дитини, Декларацією про права осіб з відхиленнями в інтелектуальному розвитку, Саламанекською декларацією, Декларацією про права інвалідів тощо. [6,33]  В Україні в законах  “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” йдеться про те, що  всі діти, в тому числі діти з обмеженими психофізичними можливостями, діти інваліди, мають право на навчання та на здобуття освіти.

Тісна співпраця між батьками та всіма фахівцями, які працюють у навчальному закладі має бути на першому місці серед поставлених завдань. Також педагогам необхідно створити доброзичливу атмосферу і в стосунках між батьками здорових дітей та дітей, які потребують особли­вої уваги, бо числені дослідження доводять, що інклюзивне середовище дає простір для особистісного самовдосконалення.  Діти починають відноситися з розумінням до дітей які чимось не схожі на  інших, вони стають людяніші та мають змогу і бажання надати допомогу тим, хто цього потребує, навчаються співчувчуттю та  гуманності.

Список літератури

1. Бондар В.І. Дидактика / В.І. Бондар. - К. : Либідь, 2005. - 264 с.

2.   Бондар В.І. Історія олігофренопедагогіки : підручник / В.І. Бон­дар, В.В. Золотоверх. - К. : Знання, 2007. - 375 с.

3.Гаврилов О.В. Особливі діти в закладі і соціальному середо­вищі : навчальний посібник / О.В. Гаврилов. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2009. - 308 с.

4.Діти з особливими потребами у дошкільних закладах: поради бать­кам : Книга 3 / Л.С. Вавіна, А.М. Висоцька, В.В. Жук та ін. ; М ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. - К. : Наук, світ, 2006 - 212 Є.

5. СХОДИНКИ РОЗВИТКУ РОЗУМОВОЇ  ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР (КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА)

6.Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад : нав­чально-методичний посібник / кол. упорядників: Патрикеєва О.О., Софій Н.З., Луценко І.В., Василашко І.П. ; за заг. ред. В.І. Шинкаренко. - К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»», 2011.-96 с.