Організація та методика проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Факультет дошкільної освіти

Кафедра дошкільної  педагогіки, психології та фахових методик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дошкільної педагогіки

на тему: Організація та методика проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку

 

                                                 

 

                                                        Студента 3 курсу, групи ЗДО-31

напряму підготовки 0101 "Педагогічна

            освіта",

                                                            спеціальності 5.010101 "Дошкільна

           освіта"

                                Пачковського В. В.

 

                                               

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Хмельницький – 2019 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………7

1.1 Розвиток теорії музичного виховання дітей дошкільного віку…………………………………………………………………………..7

1.2 Завдання та засоби музичного виховання дітей дошкільного віку…………………………………………………………………………13

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНИЙ   ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДОШКІЛЬНИКАМИ……………………………………………………23

2.1 Структура та зміст, методи  проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку………………………………………………….23             

2.2 Розробка  практичних порад педагогам щодо методики проведення  музичних занять з дітьми дошкільного віку……………...37

ВИСНОВКИ………………………………………………………...44

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..50

ДОДАТКИ…………………………………………………………...52

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

         Головною  метою  дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства  є  створення  сприятливих умов для особистісного ставлення і творчої  самореалізації  кожної дитини формування її життєвої компетентності. Розвитку її ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, самої Себе.

        Щоб дитина виросла чуйною, милосердною, відвертою, могла здійснювати добрі вчинки і співпереживати , радіти від щирого серця, ми, дорослі оточуємо її любов’ю та красою. Невичерпним джерелом такої краси віддавна є мистецтво живопис, театр, музика. Завдання педагога – допомогти дитині пізнати спадщину рідної культури і зробити її своїм духовним надбанням.

         Музичне виховання є організованою складовою всього навчально – виховного процесу в дитячому садку. Воно відграє важливу роль у гармонійному розвитку дитини. Залучення дитини до музики важливо розпочинати в ранньому віці й вводити її у світ музичної культури поступово. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично – освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів. У дітей з’являються любов до музики, формуються музичні здібності, оцінювання  ставлення  до музичних  творів.

          У нормативних документах, що стосуються цього питання, зокрема у листі Міністерства освіти та науки України  зазначається, що у сучасній дошкільній практиці музичне мистецтво постає ефективним засобом розвитку особистості дитини .

та в «Базовому компоненті дошкільної освіти», проголошується необхідність набуття дитиною дошкільного віку різних видів компетенцій, однією з яких  є музична  діяльність [2; 24].

           Орієнтири  художньо-естетичного виховання  дітей дошкільного віку знайшли своє відображення у Законі України «Про дошкільну освіту» в «Базовому компоненті дошкільної освіти», в освітніх програмах виховання дітей дошкільників «Оберіг», «Соняшник», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Стежина», «Українське довкілля», «Я у Світі», «Впевнений старт», а також парціальних програмах «Веселкова музикотерапія:оздоровчо-освітня робота з дітьми старшого дошкільного віку», зміст яких дає змогу виокремити й детальніше охарактеризувати музично-естетичну діяльність у вихованців дошкільного навчального закладу [10;12;22].     

         Естетичне виховання дітей засобами музичного мистецтва досліджували у своєму творчому доробку класики музичної педагогіки О.Апракісіна, А. Артоболевська , Б. Асаф`єв,  Л.Баренбойм , Н. Ветлугіна,  Д. Кабалевський,  К.Стеценко,  Б, Яворський та інші [15].

         У світовій педагогічній практиці існують декілька відомих концепцій музичного виховання дітей, які стали основою для розробки різних програм і методик. Однією з найвідоміших, поширених більш ніж в 40 країнах світу, є концепція Карла Орфа "Шульверк. Музика для дітей".

        Слово "Schulwerk", зрозуміле  без перекладу педагогам усього світу, було створено самим Орфом і позначає "навчання в дії". Головний принцип цієї педагогіки - "вчимося, роблячи і творячи" - дозволяє дітям, виконуючи і створюючи музику разом, пізнати її в реальній , живій  дії, в процесі музикування, а не наукоподібного теоретизування.

        Орф цінується  в усьому світі, як композитор, який запропонував практичну і здійсненну модель музикування з дітьми. Вся "теорія" його концепції зафіксована в нотах - невеликих і повних чарівності партитурах для співу, гри і танцю з акомпанементом орфовських інструментів. Кожна невелика п'єса з Шульверка доступна у виконанні навіть маленьким дітям [23;28].

             Уваги заслуговує досвід музичного виховання найменших Т. Науменко, яка захистила кандидатську дисертацію, надрукувала більше, ніж 100 наукових праць, методичних статей. В її доробку майже 10 державних («Малятко», «Базовий компонент дошкільної освіти») та авторських програм. Вона стверджує, що діти сприймають оточуючий світ цілісно, підсвідомо, відчуваючи зв’язки між предметами і явищами. Малята дуже швидко сприймають інформацію, легко засвоюють її. Малюки розуміють не тільки зміст слів, а й інтонацію дорослого. Діти до трьох років підсвідомо засвоюють стиль поведінки, що може вплинути на формування їхнього характеру[21].

        Відповідно до плану роботи  ХОІППО 27 лютого 2018 року методистами НМЦ дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Каратаєвою М.І., Дарченко Л.Г. організовано відкриття обласної школи новаторства Трофімченко І.Є., музичного керівника дошкільного навчального закладу №56 м. Хмельницького з проблеми « Розвиток музичних здібностей та гармонізація емоційно-психофізіологічних станів дітей ».
       Керівник проекту Трофімченко І. Є. та авторський колектив  ознайомлюють  з метою, структурою та змістом парціальної програми «Музично-оздоровчі мандрівки з дітьми п’ятого року життя: програма і методичні рекомендації»[ 30].

       Під час практичних  модулів відпрацьовують музично-оздоровчі техніки у роботі з дошкільниками та демонструють музично-оздоровчі заняття .

       Проте, методика проведення музичних занять ще не недостатньо досконала. Саме тому ми обрали тему курсової роботи: ”Організація та методика проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку” .

         Мета дослідження: розкрити методичний інструментарій проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку та розробити практичні поради педагогам щодо методики проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Розкрити теоретичні аспекти музичного виховання дітей дошкільного віку.
2. З’ясувати методичний інструментарій щодо проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.
3. Розробити практичні поради педагогам щодо методики проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.

         Для  розв’язання поставлених завдань, досягнення мети застосовувалися загальнонаукові методи дослідження: теоретичний пошук, метод вивчення наукової літератури,( аналіз, порівняння, узагальнення).

       Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (32 найменувань), 5 додатків на   сторінках. Основний зміст курсової роботи викладено на  37 сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

 

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ  ДІТЕЙ  ДОШКІЛЬНОГО  ВІКУ

 

         1.1 Розвиток теорії музичного  виховання  дітей  дошкільного  віку

 

         На початку ХХI століття в науковому середовищі дискутують про невичерпність потенціалу постіндустріальної цивілізації і формування ноосферного суспільства. Підвищується відповідальність науки і одночасно зростає потреба в нових дослідженнях. Вирішення нових завдань здійснюється в умовах високої динамічності соціальних процесів, підвищення активності людини, досягнення її глибшої рефлексії, чітко фіксованої в перебудові ціннісних орієнтацій. Посилення культуро творчої ролі художньо-естетичного виховання як основи культурного розвитку підростаючого покоління на початку ХХІ століття набуває особливої актуальності, потребує нових підходів теорії і практики. У суспільстві все глибше починають розуміти, що особливу роль в естетичному вихованні підростаючого покоління відіграє мистецтво у розмаїтті видів і жанрів.    

         Музично виховання підростаючого покоління, яке завжди було важливою умовою розвитку культури українського суспільства,  тісно пов'язане з  освітою і соціально-економічними зрушеннями. 90-ті роки ХХ століття в Україні були особливо значущими - це період отримання державою незалежності, новий етап розвитку українського суспільства.   

         Важливою характеристикою  цього періоду можна вважати   процес повернення до загальнолюдських цінностей у духовному житті українців та їх осмислення, поступового накопичення  й узагальнення наукових і мистецьких надбань,  усвідомлення необхідності глибоких соціокультурних перетворень заради збереження українського народу та його культури.  

         Здійснення культурологічного аналізу стану музичного виховання в останнє десятиріччя ХХ століття, узагальнення імперичного досвіду музичного виховання як суспільного процесу надає можливість усвідомлення тих перетворень у музично-педагогічній галузі, які почали відбуватися у 1990-х роках, коли в українській музично-педагогічній науці і практиці знайшли своє продовження концепції художнього виховання провідних науковців другої половини ХХ століття про сутність естетичного освоєння дійсності, створення системи естетичного виховання як єдності цілеспрямованих і організованих педагогічних процесів формування у дитячої особистості естетичного відношення до дійсності та його реалізація в естетичній діяльності.

        Результати аналізу наукової літератури свідчать, що музично-педагогічна думка в Україні на межі двох тисячоліть успішно розвивалася, а музична педагогіка значно розширювала ареал своїх досліджень. З часу проголошення незалежності і державності України триває активний пошук шляхів розвитку форм і методів, моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації. Характерними ознаками цього процесу було ставлення в дошкільних закладах до викладання музики як до засобу естетичного виховання  дітей  шляхом залучення музичного мистецтва.

        У країні розпочався процес   оновлення освіти, який характеризувався пошуком сучасних педагогічних концепцій і впровадженням  у життя нових педагогічних технологій, а поява соціально і змістовно диференційованих як загальної, так і художньої освіти надавала можливості для нового розквіту  української музичної педагогіки. 

         Пошук моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації, був одним із найголовніших її завдань. Вітчизняну музичну педагогіку у 90-ті роки  створювали вчені, науковий доробок яких у цій галузі важко переоцінити (Г.Падалка, Л.Коваль, Л.Масол, О.Михайличенко, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова, О.Олексюк, В.Дряпіка, О.Дем’янчук та інші).  

          У 90-ті роки були розроблені кардинальні положення про закономірності процесу музичного виховання підростаючого покоління, створювалися концепції виховання особистості засобами музичного мистецтва, розроблялися моделі музично-естетичного виховання в сучасних умовах розвитку українського суспільства. 

        З часу проголошення незалежності і державності України триває активний пошук шляхів розвитку форм і методів, моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації. Відомими науковцями було створено декілька науково-педагогічних концепцій музично-естетичного виховання дошкільників , в основу яких була покладена українська національна культура та педагогічні ідеї Б. Яворського, В. Шацької, Д. Леонтовича, Д. Кабалевського та багатьох інших відомих педагогів-музикантів минулого. проблем зарубіжної музичної педагогіки. Взагалі, концепція інтеграції мистецтв як одна з найбільш прогресивних концептуальних моделей, що активно розвивалася в останнє десятиріччя ХХ століття, сприяла вирішенню багатьох педагогічних питань[6;7].

         Часто вважають, що музику вивчають, щоб у майбутньому стати музикантами – професіоналами, адже музика потрібна кожному: вона може допомогти щось обдумати, зніме напруження,може сприяти вивченню іноземних мов, математики, дасть поштовх уяві...

          Карл Орф вважав: елементарна музична грамотність необхідна кожному. Потрібно лише своєчасно обережно допомогти дитині зазирнути за двері, де живе класична музика. 0т тоді малюки навчаться не лише слухати, а й чути. Музика принесе їм справжню насолоду, стане помічницею у житті.

Здібності дитини розвиваються в процесі активної музичної діяльності. Правильно організувати і направити її з раннього дитинства, враховуючи зміни вікових періодів – завдання педагогів. Німецький композитор Карл Орф розробив систему музичного виховання дітей, засновану на розвитку дитячої творчості. Карл Орф, створюючи свою музично-педагогічну концепцію, адресував її, перш за все, педагогам, що працюють з дітьми у сфері музичного виховання. Під концепцією ми розуміємо систему поглядів на що-небудь, основну думку.

           У п'ятитомному навчальному посібнику «Шульверк» (у перекладі російською мовою цю назву означає школа дії, школа творіння, тобто, націлює на активну дію, співпрацю) Карл Орф детально висловлює свою методику, яка стимулює дитяче колективне елементарне музикування. Музична імпровізація дітей є основним методом музичного виховання в посібнику «Шульверк». Його система максимально наближена до можливостей і інтересів звичайної дитини. Невипадкова її назва – «Елементарне музикування», в якому слово «елементарне» має сенс «просте», «доступне кожному» (але не примітивне). Музикування тут розуміється як глибокий і органічний взаємозв'язок музики, руху і мови. Дитяча елементарна музика будь-якого народу генетично нероздільно пов'язана з мовою і рухом. Її Орф назвав «елементарною музикою» і зробив основою свого «Шульверка».

          «Шульверк» – це антологія музики для дітей, вперше видана більше 40 років тому. Вона зібрана і відібрана Орфом для співу і танців з акомпанементом ансамблю орфовских інструментів. Кожна невелика п'єса з «Шульверка» є простою партитурою доступну у виконання навіть маленьким дітям. Орф дуже піклувався про якість матеріалу з яким діти стикнуться вперше, тому основу «Шульверка» склав південно-німецький фольклор. Інтерпретація фольклору – ось одна з основних ідей російського «Шульверка». Основним призначенням «Шульверка» є залучення всіх дітей до музики, незалежно від їх здібностей, розкріпачення індивідуально-творчих сил, розвиток природної музичності.Таким чином, система Карла Орфа побудована на синтезуванні різних видів діяльності [23]. Додаток  А.

          Уваги заслуговує досвід музичного виховання найменших Т. Науменко, яка захистила кандидатську дисертацію, надрукувала більше, ніж 100 наукових праць, методичних статей. В її доробку майже 10 державних («Малятко», «Базовий компонент дошкільної освіти») та авторських програм. Вона стверджує, що діти сприймають оточуючий світ цілісно, підсвідомо, відчуваючи зв’язки між предметами і явищами. Малята дуже швидко сприймають інформацію, легко засвоюють її. Малюки розуміють не тільки зміст слів, а й інтонацію дорослого. Діти до трьох років підсвідомо засвоюють стиль поведінки, що може вплинути на формування їхнього характеру.

         Ранній вік науковці досліджують мало, адже важко діагностувати поведінку такої дитини. Результати виховання віддалені в часі. Для перевірки наукової концепції Т. Науменко створила конспекти інтегрованих занять, особисто та з музичними керівниками, вихователями дитячих садків м. Києва апробувала їх протягом тривалого часу. Її конспекти спрямовані на розвиток музичних здібностей дітей, їхній розумовий та мовленнєвий розвиток.

          В основу покладено музичні заняття, але нетрадиційні. Від звичайного музичного заняття кожне інтегроване відрізняється тим, що на ньому обов’язкового відбувається активізація мовлення дітей та розвиток розумових операцій (узагальнення, порівняння, аналіз, синтез). Що цьому сприяє?

         По-перше, зв’язок музичного заняття з іншими (розвиток мовлення, фізкультура, малювання тощо), які здійснюються за змістом методом «між предметних зв’язків».

         По-друге, щоб діти засвоїли певні поняття, потрібно під час заняття відзначати їх інтонаційно, робити логічний наголос на необхідному слові. На заняттях потрібно використовувати велику кількість атрибутів та дидактичного матеріалу. Крім того, у роботі з дітьми Т. Науменко задіювала усі аналізатори: вони не тільки дивилися і слухали, а й нюхали, смакували, торкалися ...

          По-третє, важко давати дітям змогу подумати, самостійно відповісти на запитання дорослого. Часто в групах дітей раннього віку вихователі ставлять запитання і самі на нього відповідають. Такий метод виправданий на початковій стадії навчання. Після кількох повторень дитина сама у змозі відповісти на запитання і їй потрібно надати таку змогу. Це допоможе розвинути у дітей розумові здібності, пам’ять, мислення. Під час занять доцільно використовувати музичні інструменти, а також звукозапис. Це сприяє не тільки розвиткові слуху, а й мисленню – ділиться думками Т. Науменко[20; 21].

         Отже, музиці відводиться особлива роль у вихованні дитини. З цим мистецтвом людина стикається від народження, а цілеспрямоване музичне виховання вона отримує в дитячому садку – а в подальшому і в школі.  

         Музичне виховання є одним із засобів формування особистості дитини. У музичному вихованні сприйняття музики дітьми є провідним видом діяльності. І виконавство, та творчість дітей базується на яскравих музичних враженнях.

        Суспільство зацікавлене зберегти і передати майбутнім поколінням духовні цінності, в тому числі музичну культуру. Діти повинні розвиватися через пізнання культурної спадщини, виховуватися так, щоб бути здатними його примножувати.

 

 

 

 

 

1.2   Завдання  та  засоби  музичного  виховання  дітей  дошкільного  віку

 

         Музичного виховання у дошкільному закладі полягає в формуванні у дітей основ музичної і загальної культури, духовне становлення і розвиток особистості.

          Виходячи з цього, перед вихователями та музичними керівниками ставляться певні завдання, які вони повинні вирішувати в процесі музичного виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку.

          Завдання для кожної вікової групи викладені в програмі, а в загальному вони такі:

1. Виховувати інтерес до музики, ознайомлюючи дітей з різними за жанрами, стилями, тематикою музичними творами.

2. Розвивати музичні здібності: музичний слух, музичну пам’ять, мелодійний слух, ладове чуття, відчуття ритму, музикальність, творчість, креативність та обдарованість дітей.

3. Виховувати здібність сприймати, відчувати і розуміти музику, проявляти емоційний відгук на музику.

4. Формувати основи музичної культури, музичного смаку.

5. Навчати і розвивати вокально-хорові, ритмічні навички, добиваючись простоти, природності й виразності виконання музичних творів.

6. Навчати грі на дитячих музичних інструментах та елементарних основ музичної грамоти.

7. Розвивати творчу активність в усіх доступних дітям видах музичної діяльності, формувати самостійність, ініціативу і прагнення застосувати набуті знання, уміння й навички в повсякденному житті.

8. Підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї.

9. Розвивати за допомогою музики мислення й творчу уяву.

10. Спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності.

11. Удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонацію, мелодію, змістове наповнення.

12. Вчити слухати та диференціювати тембри музичних інструментів.

13. Вправлятися в умінні визначати жанрову належність музичного твору.

14. Формувати здатність створювати музичний образ.

15. Розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу, підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості.

        Перелічені завдання спільні для всіх вікових груп. Але можливості їх здійснення на кожному віковому етапі різні. Тому педагоги втілюють їх у життя з урахуванням рівня розвитку дітей у кожній віковій групі.

        Завдання музичного виховання дітей стосуються всього дошкільного віку. На кожному етапі розвитку вони видозмінюються й ускладнюються залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Програмовий репертуар з кожного виду музичної діяльності закладено в існуючій програмі, так само як і вимоги.

         Музичне заняття – один з наймогутніших засобів виховання, з допомогою якого здійснюється формування особистості. Його сила – у впливі на почуття як дорослих так і дітей, особливо дошкільного віку. Враження дитини від перших звуків музики часто залишаються на все життя. Тому використання музики як засобу виховання дітей є одним з найважливіших завдань у дошкільних закладах.

        Музичні заняття збагачують почуття та уявлення дитини, сприяють виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати.

       Вихователі і музичний керівник дитячих садків – виховують засобами мистецтва любов до прекрасного, впливати на почуття, мислення дитини, її характер і волю, сприяти свідомому сприйняттю дійсності. Заняття музикою в дитячих садках – складова частина всебічного виховання дітей.

        Найбільш ефективно музичне виховання здійснюється в процесі практичної діяльності дітей. Тому вихователі повинні розвивати творчі здібності  дошкільників  під  час  занять  різними  видами  музичної  діяльності.

         Виховання засобами музики відбувається на музичних заняттях, у години дозвілля, під час самостійної діяльності дітей. Особливе місце у виховній роботі з дошкільниками належить святам, під час проведення яких поєднуються різні види мистецтв: музичне, образотворче та художнє слово. Барвисте оформлення приміщень, світлове ефекти, яскраві костюми – все це викликає у дітей радісні переживання, почуття захоплення і задоволення.

        Багато письменників, композиторів, музикознавців, педагогів і психологів підкреслювали, що роботу по музичному вихованню, навчанню і розвитку необхідно вести систематично, що вона повинна бути складовою частиною тієї діяльності, яку ведуть педагоги по вихованню всебічно і гармонійно розвинутої особистості.

        Музичне заняття в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні дітям види музичної діяльності, як слухання музики, співи, рухи під музику та гру на дитячих музичних інструментах. Вважається, що широке і повсякденне залучення дітей до різноманітних видів музичної діяльності – обов’язкова умова розвитку в них творчих та музичних здібностей креативності. Тому головною особливістю сучасних програм розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», «Я у світі», «Веселкова музикотерапія» та ін., є комплексний підхід до організації та проведення музичних занять та інших форм роботи з музичного розвитку у дитячому садку[1; 4; 7; 12; 13].

          Цей підхід створює передумови для розв’язання двох взаємозв’язаних завдань:

1) використання різноманітних видів доступної дітям діяльності (предметна, зображувальна, мовна), під час проведення музичних занять з використанням різноманітних ігор;

2) широке впровадження навичок та вмінь, набутих дітьми під час музичного виховання з метою їх удосконалення, не тільки в зміст різних занять, а й у побут дітей.

        У процесі музичного виховання активно розвивається мислення дітей, розширюється кругозір, поглиблюється розумовий, моральний, естетичний та фізичний розвиток дошкільників.

        Музика розвиває дітей розумово. Окрім різноманітних відомостей про музику, які мають пізнавальне значення, бесіда про неї включає характеристику її емоційно-образного змісту. Словниковий запас дітей збагачується новими образними словами і виразами, що характеризують настрої, почуття, які передаються у музиці.

        Впливаючи на почуття і думки дітей музика формує їх моральне обличчя, сприяє емоційному пізнанню оточуючого середовища, допомагає його перетворенню, зміні. При допомозі своєї емоційної мови музика діє на почуття, впливає на світогляд дитини, направляє і змінює його, виховує загальну та музичну культуру, художній та музичний смак, формує особистість дитини. Різноманітний зміст музичних творів обумовлює розвиток фантазії, уяви, уваги, музичних та творчих здібностей. Сприйняття музики вимагає від дітей зосередженості, співпереживання, кмітливості, тобто воно тісно пов’язане з розумовими процесами. Діти дослухаються до звучання, порівнюються схоже і різне звучання, відзначають характерні смислові особливості художніх образів, вчаться розумітися на структурі твору. Крім того музика має велике пізнавальне значення. В ній відображені життєві явища, які збагачують дошкільників новими уявленнями.

        Музика надзвичайно сильно розвиває емоційну сферу дитини. Емоційний відгук на музику – одна з найголовніших музичних здібностей, яка пов’язана з розвитком емоційного відгуку в житті. З вихованням таких якостей особистості як доброта, уміння співчувати іншим людям тощо.

        Музика, яка сприймається голосовим рецептором, діє на загальний стан всього організму дитини, викликає реакції, пов’язані із зміною кровообігу, дихання. Співи розвивають голосовий апарат, поліпшують мовлення, сприяють виробленню вокально-слухової координації. Правильна поза під час співу регулює і поглиблює дихання. Заняття ритмічними рухами, танцями поліпшують поставу, сприяють виробленню у дітей пружності та координації рухів, спритності, виробляють чіткість ходьби та легкість бігу.

         Засоби  організації музичного виховання:

I. Заняття, як основна форма роботи:

     -    За кількістю учасників:

• індивідуальні;
• групові;
• фронтальні;

• За видами діяльності:

• типові;
• домінантні;
• тематичні;
• комплексні;

II. Розваги:

1. Ляльковий театр;
2. Концерт;
3. Перегляд телепередач;
4. Ігри, забави, естафети;
5. Дні Народження дітей;

Свята.

         Таким чином, заняття музикою сприяють загальному розвитку особистості дитини. Взаємозв’язок між усіма сторонами виховання складається в процесі різноманітних видів і форм музичної діяльності. Емоційна чутливість до музики і розвинений музичний слух у більшості дошкільників дають змогу в доступних формах відгукуватися на добрі почуття і вчинки, допомагають активізувати розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають дітей фізично[26].             

         Сучасні програми виховання в дитячому садку є державними документами, які спрямовують всю роботу на всебічний розвиток дітей, на їхню підготовку до школи. Виховання дитини проводиться на заняттях і поза ними.

         Сучасна програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» розроблена вченими  з урахуванням таких положень:

- встановлюється тісний зв’язок з сучасністю; весь матеріал програм, їхній репертуар і організація діяльності відповідають сучасним вимогам педагогічної науки і практики;

- поступово й послідовно відбувається процес формування особистості дитини, її музичних інтересів, потреб, здібностей, культури, музичного розвитку;

- здійснюється наступність музичного розвитку дитини на різних вікових етапах з метою планомірної підготовки її до школи;

- матеріал програм розподіляється за віком дітей : вік немовляти, ранній дошкільний вік, молодший дошкільний вік, старший дошкільний вік;

- музичний репертуар подано в більшій мірі, ніж потрібно, щоб кожний педагог самостійно добирав твори, орієнтуючись на вікові та індивідуальні особливості дітей і матеріальну базу дитячого садка;

- для кожного вікового періоду визначено основні завдання музичного розвитку, описані вікові можливості музичного розвитку та організація життєдіяльності

- у розділі музична діяльність викладені основні завдання з основних видів музичної діяльності згідно віку дітей, показники музичної компетентності дітей після завершення перебування у віковій групі, а також перелічені основні чинники, які впливають на музичний розвиток дошкільників. [5, 26].

          Отже, усі зазначені вище завдання, засоби та види музичної діяльності, репертуар спрямовані на загальний та музичний розвиток дитини. Тому музичний керівник разом з вихователями повинні раціонально комбінувати різні складові музично-розвиваючого комплексу, залежно від віку дітей, рівня їхнього музично-пізнавального та психофізичного розвитку.

        Музичний керівник у процесі музичного заняття всіляко використовує позицію     „ разом з дітьми ”, показуючи особистий приклад слухання музики, висловлювання власного ставлення до музичного явища. Він має проявляти зацікавленість у музично-дидактичних іграх, активність у музично-рухових діях (разом захоплюємось грою, розігруємо хоровод, розважаємось в рухливій забаві тощо), у співах, у грі на музичних інструментах.

          Згідно програмових вимог рекомендується проводити такі типи музичних занять: традиційне, тематичне, домінантне, комплексне. У кожному з них можуть бути використані нетрадиційні підходи, методи, прийоми.

         Упродовж року, згідно методичним рекомендаціям, музично-освітній зміст занять інтегрується (за Д. Б. Кабалевським) у трьох провідних темах: які емоції і почуття передає і викликає музика? Про що розповідає музика? Як розповідає музика? У дошкільній музичній освіті ці теми визначають послідовність опанування музичним твором у цілому, отже, властиві методиці будь-якого заняття.

          В оновленій програмі особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей по кожній віковій групі. Вони акцентують увагу на основних результатах освітньої роботи протягом дошкільного віку, це – показники мистецької активності дітей, які є важливими складовими особистісної культури старших дошкільників.

 Дитина повинна :

- виявляти активність у музично-естетичній атмосфері розваг і свят;

- вміти співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності;

- співвідносити індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;

- радіти особистим і колективним музичним успіхам;

- діставати задоволення від спілкування з приводу музики, засобами музики, від спільного переживання з іншими дітьми і дорослими культурно-мистецьких подій.

         Такі якості дитини успішно формуються в усіх видах музичної діяльності, в різних формах організації музичного виховання та особливо в музичних святах і розвагах.

        Таким чином, програму „ Українське дошкілля ” слід використовувати для музичного виховання у будь-якому дошкільному закладі, вона є надзвичайно цікава і багата музичним матеріалом, в основі якого лежить українська народна творчість, обробки музичних творів українськими композиторами минулого та сучасності, у невеликій кількості твори композиторів-класиків а також музичний репертуар сучасних композиторів для дітей дошкільного віку.

        Окрім зазначеної програми розроблені ще такі програми розвитку дітей дошкільного віку: «Я у світі», «Дитина», «Світ дитинства», «Соняшник», «Грайлик», «Впевнений старт», «Радість творчості», тощo. Музичний репертуар, який використовується у дитячому садку і поданий у програмах відповідає таким вимогам:

1. Музичні твори підбираються з трьох джерел: народної музичної творчості, класичної музичної спадщини і сучасної музики для дітей дошкільного віку.

2. Музичні твори повинні бути простими по формі, зрозумілими, доступними, яскравими, образними по змісту, легко сприйматися і запам’ятовуватися.

3. Музичні твори повинні в своїй основі опиратися на інтонаційно-ладовий стрій української музики.

4. Музичні твори повинні відображати різні музичні форми, жанри, стилі.

5. Музичний репертуар для дітей треба підбирати з точки зору його виховної і художньої цінності.

6. Музичний репертуар повинен сприяти пробудженню і розвитку гуманних почуттів.

7. Музичний репертуар повинен бути художнім, емоційно насиченим, змістовним і захоплюючим по сюжету, а також мелодичним.

    Програмний музичний репертуар розподілений на рік на кожну вікову групу з урахуванням таких умов:

- добирається з певним поступовим ускладненням при врахуванні особливостей віку дітей, а також особливостей кожної гри, пісні, хороводу, вправи, танцю;

- розучується відповідно до загально-виховних завдань сьогодення;

- у музично-ритмічних рухах виділені в окремий розділ таночки;

- репертуар подається в кінці програми з усіх основних видів музичної діяльності.

       Музичні заняття в дитячому садку є основною формою навчання, виховання і розвитку дітей, в ході яких здійснюється систематичне, цілеспрямоване і всебічне виховання розвиток музичних здібностей кожної дитини.

        Музичні заняття проводяться одночасно з усією віковою групою два рази на тиждень у першій половині дня. Проводить музичне заняття музичний керівник, який повинен мати відповідну освіту і кваліфіковану підготовку. Разом з музичним керівником заняття проводить вихователь. Його участь у музичному занятті обов’язкова.  Додаток В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 

МЕТОДИЧНИЙ  ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДОШКІЛЬНИКАМИ

 

 

2.1 Структура та зміст, методи  проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку

          На першому році життя дорослий наспівує дитині прості мелодії, грає на дитячих музичних інструментах, виконує з ним нескладні рухи.

В цьому віці у дитини формується емоційне відношення до оточуючого, реагує на різні інтонації, на звуки музичних інструментів, на яскраву іграшку. Доведено, що шляхом деяких вправ у всіх дітей можна сформувати здібність відрізняти інтервали від октави до терції.

        Основні напрями музичного сприйняття в ранньому віці відбиті в програмі, яка складена по чотирьом віковим періодам.

До 2,5-3 місяців, спілкуючись з дитиною можна співати прості попєвки спокійного, лагідного характеру. Мелодичне звучання брязкальця, дзвоника, спонукає малюка прислухатися.

            Від 2,5-3 до 5-6 місяців діти слухають веселі і спокійні мелодії, котрі дорослій наспівує або виконує на металофоні, тріолі. Дитина реагує на музику зосередженою увагою, посмішкою. Знаходити поглядом місце звучання.

            Від 5-6 до 9-10 місяців діти продовжують емоційно відгукуватися на веселі і спокійні мелодії, які виконують голосом або на металофоні, тріолі. Високе та низьке звучання різних іграшок, дзвіночків, допомагає розвивати слуховій досвід дитині. З’являються перші самостійні прості рухи: дитина вчиться махати руками, дзвеніть брязкальцем, плескати у долоні, слухаючи танцювальну музику.

           Від 9-10 до 12 місяців діти можуть по-різному відгукуватися на музику веселого і спокійного характеру. Вони слухають мелодії, виконані голосом, на металофоні, тріолі. Діти починають емоційно відгукуватися на ігрові дії дорослого, відповідати на веселу музику рухами (Хлопати у долоні, махати руками, пританцьовувати).

          Вже на першому році проявляється здатність імітувати звуки («Ладусі» та маніпуляції з музичними іграшками брязкальцями, дзвіночками)

           Другий рік -У цьому віці велику роль в музичному розвитку відіграють завдання на розвиток сенсорних здібностей. Це завдання на: розрізнення висоти, силі, тембру, тривалості звуку, ознайомлення з якими проходити у процесі грі із звучанням музичних іграшок, дитячими інструментами.

           Формування музично - ритмічних рухів в цей період пов’язано з розвитком рухової діяльності. Дитина оволодіває одним із основних рухів під музику - ходьбою, а також деякими танцювальним елементами. У програмі музичного виховання для другого року життя визначені завдання: підводити до емоційного відчуття, на зміст та характер твору, формування сенсорних здібностей, зосередженість на них прислуханні, первісні співучі прояви, ритмічність в елементарних рухах.

            Діти від 1 долі до 1,5 уважно слухають пісні («Пташка» М.Раухвергера), емоційно відгукуються на настрій пісні, розуміють про що співають, розрізняють тихе та голосне звучання. Діти ходять і танцюють під музику, освоюють прості ігрові рухи, танцювальні рухи: плескати у долоні, полуприсідання, помахи руками.

           Від 1,5 до 2 років діти слухають музику спокійного характеру, веселого, маршевого, емоційно відгукуються на них, називають про що ця пісня. Розрізняють звуки по висоті в межах октаві; слухають мелодії виконані на металофоні, тріолі, грамзаписи, підспівують за дорослими, повторюючи склади, звуконаслідування.

          Ходять під музику, змінюючи рухи за показом вихователя, виконують танцювальні рухи, хлопають у долоні, переступають з ноги на ногу, рухають руками вгору і вниз (пташка літає), з предметами: підняти прапорці, помахати ними, по дзвеніти брязкальцями, вдарити у бубон.

           У ІІ групі раннього віку ведучу роль у музичному вихованні відіграють завдання на розвиток сенсорних здібностей: розрізнення висоти, сили, тембру, довжини звука, ознайомлення з якими відбувається у процесі гри з музичними іграшками, дитячими муз інструментами: (відгадувати хто кричить корова чи кошеня, ведмідь чи зайчик)

           Формування музично-ритмічних рухів в цьому віці пов’язано з розвитком рухової діяльності. Дитина оволодіває ходьбою під музику.

           Завдання для ІІ року : підводити до емоційного відчуття на характер музики, формування сенсорних здібностей, первісні співочі прояви, ритмічність в рухах під музику.

            Для активізації дітей цього віку найбільш ефективним являються заняття тематично об’єднані яким-небудь ігровим образом («Петрушка»).

І мол група – діти починають свідомо орієнтуватися у своїх діях на муз заняттях: вони знають що музику можна слухати, співати під музику, танцювати. Музичний слух розвивається шляхом виконання завдань, дид ігр або вправ.

            Музично-ритмічні рухи збагачуються за рахунок освоєння основних рухів – ходьби, бігу, підскакуванню.

            Завдання: виховувати емоційний відгук на музику, розвивати вміння вслуховуватись в неї, розрізняти твори, формувати сенсорні здібності, співочі інтонації, ритмічність рухів.

            Структура заняття: слухання, підспівування, муз-ритм. рухи (танок,гра)

             ІІ мол група: діти вже досить розвинені і проявляють такі особливості як: впевненість та самовпевненість. Діти розрізняють тембр 2-3 інструментів, розрізняють голосне та тихе звучання, узнають знайомі пісні, формується вокально-хорові навички, формується координація рухів.

            Завдання: виховання узгодженості рухів і музики, розвиток ритмічності, танцювальних рухів, розрізняти силу звучання, зміну темпу, розвивати бажання слухати музику, формувати навички колективних співів.

            У розвитку музично-ритмічніх рухів дітей вчать рухатися спокійним, або швидким темпом, ритмічно бігати, легко підскакувати, піднімати прапорці, хустинку, махати ними залежно від музики. Розрізняти танцювальні рухи, кружляння по одному та в парах, добиватися узгодженості рухів під музику

             В цьому віці ставиться завдання добитися протяжності звучання пісні.

             Структура музичного заняття: вправа, слухання музики, вправи для голосу і слуху, розучування пісень, танок, гра, гра на дит інструментах. Структура може варіювати, не обов’язково на кожне заняття включати гру на дит муз інструментах, можна включити пісеньку чи танцювальну творчість, залежить від завдань, яких ставить перед собою муз керівник.

             Середня група – в цьому віці дитина досить активна, самостійна, з’являється інтерес до музики, здобутий музичний досвід дозволяє дітям використовувати його в практичній діяльності. Діти легко взнають знайомі пісні, п’єси.

             Завдання: 

1)виховувати любов до музики, бажання її слухати, розвивати емоційність, музичне сприйняття.

 2) вчити співати, музично-ритмічним рухам, виражати свої почуття до пісні, хороводу, танцю.

 3) розвивати музично-сенсорні здібності, слух, ритм.

             Слухання музики різних жанрів залучає дітей до зацікавленого, уважного слухання пісні до кінця, впізнавати на слух знайомі пісні, п’єси, танці.

            Співи: виховувати зацікавленість, емоційне відношення до пісні, співати виразно природним голосом, розвивати співочу інтонацію, дикцію.

             У формуванні музично-ритмічних рухів програма передбачає цілісне сприйняття твору: уміння рухатися, самостійно змінювати рухи, рухати в різних темпах, перешиковування, бігати легко, підстрибувати з просуванням вперед.

          Структура: навчання співам, музично-ритмічним рухам, грі на музичних інструментах.

          Старша група: з’являться інтерес слухати музику, розуміти її, займатися нею.

          Завдання:

 1) виховувати естетичне відношення до оточуючого, викликати потребу до слухання музики, вміння визначати характер, темп, динаміку та жанр музичного твору.

2) розвивати голос та слух, виразність і ритмічність рухів, гра на музичних інструментах.

3) активізуватитворчусамостійність.

          Співи – виховательдомагається правильного звукоутворення, інтонування.

          Розвиток ритмічних рухів направлено на виконаннярухів в залежностівід характеру музики, вираженню у рухахпотрібнихвідтінків, динаміки, темпу, дітиоволодіваютьосновнимирухами: ходити легко, ритмічно, бігати з високимпідніманнямніг, танцювальним – виставляти ноги вперед, дрібний шаг на місці, присіданн.

           Навчання на музичних інструментах – ознайомленняіз оркестром у виконаннідорослих. Спочатку діти прислухаються, а потім виконують прості вправи.

Діти старшої групи вже можуть

 а) слухати п’єси, впізнавати знайомі інструменти.

б) знати назви інструментів, місце знаходження високих звуків (справа) низьких (зліва).

в) володіти прийомами гри на металофоні, флейті, і ударних.

 г) грати прості ритми [31]

          Структура, зміст музичних занять залежать від навчальних завдань і віку дітей. Зміст навчання включає навчання співу, слухання музики, музично-ритмічні рухи і вправи, елементи музичної грамоти та гру на дитячих музичних інструментах. Обсяг знань з цих видів діяльності визначений програмою і завданнями виховання для кожної вікової групи дитячого садка.

        Заняття передбачають чергування усіх видів музичної діяльності і забезпечують цим самим різносторонній розвиток музичних та творчих здібностей дошкільників. Музичні заняття об’єднують дітей спільними радісними переживаннями, колективним виконанням пісень, таночків, хороводів, музичних ігор, вправ тощо, тобто, спільними діями, вчать культури поведінки, культури слухання музики, вимагають певної зосередженості, уваги, уяви, фантазії, вияву розумових зусиль, ініціативи й творчості.

         Тривалість музичних занять у кожній віковій групі різна: у молодших групах дитячого садка музичні заняття повинні тривати 15-20 хвилин, у середній групі – 20-25 хв., у старшій – 25-30 хв. У ясельних групах музичні заняття тривають до 15 хв.

          На музичних заняття здійснюється загально виховна робота, розвиваються музичні здібності, формується творчість, ініціативне ставлення до навчального матеріалу. Навчально-виховні вимоги ускладнюються і зростають від групи до групи. На кінець навчального року діти повинні засвоїти певну суму знань, умінь і навичок, які даються на музичних заняттях.

         Проведення музичних занять вимагають від музичного керівника і вихователя відповідн6их умінь і навичок, знання існуючих програм з музичного виховання, відповідного музичного репертуару, педагогічної майстерності і такту. Складність побудови заняття заключається в тому, по-перше, що педагогам треба переключати увагу дітей з одного виду діяльності на інший, не знижуючи емоційного настрою, піднесення, коли звучать твори різні за тематикою і настроєм. По-друге, розучування навчального матеріалу вимагає певної послідовності, насамперед, це – попереднє ознайомлення, засвоєння умінь і навичок у процесі навчання, повторення, закріплення і виконання вивченого.

         Центральною фігурую на музичних заняттях є музичний керівник, а вихователь – його помічник. Так як кожен вид музичної діяльності має свої особливості, музичному керівнику треба володіти великим запасом засобів психологічного і педагогічного впливу на дітей, які повинні змінюватися залежно від рівня їх вікового розвитку, специфіки виконуваних творів і програмних завдань кожного заняття. В цілому, дотримуючись програмових вимог музичний керівник має право підбирати музичний матеріал самостійно, на свій вибір, комбінувати види музичної діяльності, методи і методичні прийоми навчання.

       Щоб добитися бажаного успішного результату на музичному занятті слід використовувати різноманітні проблемні методи музичного виховання і навчання, насамперед: метод прямої дії (показ, роз’яснення) і поєднувати їх з проблемними ситуаціями, в яких дошкільник порівнює, спів ставляє, вибирає.

        Завдання, які пропонуються дітям на музичному занятті поступово ускладнюються , у залежності від рівня їхнього розвитку. Не можна формально заучувати музичний репертуар, багаторазово одноманітно повторювати і муштрувати дітей. Це приводить до зниження інтересу до музичного заняття і небажання займатися музикою.

         Дуже важливо вміло використовувати колективні, групові та індивідуальні завдання, враховуючи рівень кожного дошкільника. Завдання мають бути розподілені у залежності від їх складності: більш розвинута дитина (група дітей) отримує складніші завдання, менш розвинуті – простіші, але обов’язково такі, що розвивають їхні музичні здібності. 

        Готуючись до проведення музичного заняття музичний керівник і вихователь повинні враховувати такі вимоги:

- розумове, фізичне, емоційне навантаження дітей;

- послідовний розподіл видів музичної діяльності;

- підбір і розучування музичного репертуару;

- наступність у розвитку музичних здібностей;

- засвоєння знань, навичок, умінь з кожного виду музичної діяльності;

- варіантність і відповідність віковим можливостям дітей.

       Структура занять має забезпечити необхідну послідовність засвоєння репертуару, програмних навичок й умінь. Послідовність включення навчального матеріалу визначається виховними та освітніми завданнями, тематикою свят та розваг, які проводяться у дитячому садку.

         Структура занять має бути гнучкою і залежно від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу видозмінюється. Можна розпочинати музичне заняття будь-яким видом діяльності, але враховувати послідовність цих видів діяльності, а також наступне:

- після ритмічних вправ, рухливих ігор, таночків не можна займатися співом і слухати музику;

- розпочинати музичне заняття необхідно під звуки маршу, щоб емоційно настроїти дітей на сприйняття музики;

- закінчувати заняття слід одним із видів музично-ритмічної діяльності;

- завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку музичного заняття.

        Дуже корисно ставити перед дітьми такі завдання, які вимагають від них активності, самостійності, наприклад: вибрати інструмент, який по тембру нагадує характер музики, порівняти варіанти рухів під музику і вибрати найбільш близький і точний, що підходить конкретній дитині, знайти свої, оригінальні рухи тощо, проявити креативність.

        Таким чином, структура музичного заняття включає чергування різних видів дитячої діяльності, визначається програмою і загально виховними завданнями кожної вікової групи.

     У залежності від кількості дітей, музичні заняття поділяються на такі види: 

1. Фронтальні заняття, в яких чергуються всі види музичної діяльності і які проводяться з усіма дітьми групи в першій половині дня два рази на тиждень. Структура занять має бути гнучкою та, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися.

Завдання традиційного заняття:

- поєднати різновиди музичного заняття з музично-хореографічними, вокально-хоровими, інструментальними елементами;

- розкрити різні види музичної діяльності людини: сприймання, виконавство, творчість.

2. Групові заняття, (по підгрупам), які проводяться невеликими групками, де продовжується розучування навчального матеріалу, проводиться розучування окремих номерів до свят і розваг, проводяться у другій половині дня, приблизно 15-20 хв.

3. Індивідуальні заняття, які проводяться для вдосконалення навиків найбільш обдарованих дітей або з метою покращення знань, умінь, навичок дітей, які погано або недостатньо добре засвоюють навчальн6ий матеріал, малоактивних, сором’язливих, а також тих, хто довго не відвідував дитячий садок.

     Музичні заняття поділяються на такі типи:

           1. Типові заняття (традиційні), які найчастіше бувають фронтальними, тобто проводяться з усією віковою групою. Починаються такі заняття входом дітей до музичної зали під музику ( марш, танець), іноді без музики. Вважається, що вхід дітей на музичне заняття під звуки маршу або танцю є кращим для музичного розвитку самих дітей та їхнього настрою. Причому, слід від самого початку заняття слідкувати, щоб діти прислуховувалися до звучання музики і погоджували свої дії (ходьбу: спортивну, спокійну, помірну, з високо піднятими колінами, підскоки, тощо) з характером звучання мелодії. Закінчувати таке заняття слід тією ж мелодією маршу або танцю. Музичні твори, що звучать на початку і в кінці заняття слід час від часу змінювати, тому що постійне звучання однієї мелодії притуплює емоційну реакцію дітей і музика починає сприйматися ними як привичний звуковий фон.

       Такі заняття складаються з трьох частин.

       Перша частина присвячена активізації уваги дітей, настрою їх на слухання і сприйняття музики, створення робочої атмосфери. Починається ця частина з ходьби або маршу під музику. і під зміну музики повинні змінюватися рухи дітей ( біг, стрибки, підскоки). Але ця частина не повинна бути дуже активною, проходити не в дуже швидкому темпі.

       Друга частина – діти співають або слухають музику. У молодших групах по два твори, у старшій – може бути по три твори, згідно програми. Далі йде розучування або повторення рухливої музичної гри або таночку.

      Третя частина починається з маршу або танцювальної мелодії спокійного характеру, щоб організм дитини, після рухливої частини, прийшов до норми. На кінець музичний керівник робить оцінку заняття та робить певні зауваження.

       Методика проведення типових(традиційних) фронтальних занять добре розроблена і нею користуються всі музичні керівники. Структура занять має бути гнучкою та, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися.

        2. Тематичні заняття, це заняття, які об’єднані однією темою. Найбільш часто рекомендують проводити їх у молодших групах з використанням ігрових елементів. Теми можуть бути різними, наприклад, „ Про що розповідає музика ”, „ Що і як малює музика ”, „ Весна в музиці ”, „ Українська народна музика ”, „ Улюблені іграшки ” та ін. На таких заняттях використовуються всі види музичної діяльності, які підпорядковані певній темі, і весь музичний репертуар на одну тему.

      Завдання тематичного заняття: ознайомити дітей з широкою культурною та спеціальною інформацією ( види та жанри музики, творчість поетів і    композиторів, специфічна термінологія, засоби музичної виразності).

      Тематичні музичні заняття поділяються на такі різновиди:

1) на музичну тематику;

2) на соціальну та природну тематику;

3) сюжетн6о-тематичні.

        3. Комплексні заняття, які проводяться у старшій групі, де крім видів музичної діяльності представлені образотворче мистецтво і література. Такі заняття проводяться не часто, як правило, один раз на місяць. Вони не переслідують мету навчити дітей чогось нового, а включають матеріал, який закріплює навики дітей в сфері художньої діяльності, який розширює їх кругозір і знання про різні жанри і засоби вираження мистецтва. Тематикою для побудови комплексного заняття може бути: підсумок про пори року, народний фольклор, народне мистецтво, народні свята, класична музика.

        Проведення цих занять потребує серйозної підготовки всіх педагогів, які працюють з даною групою дітей. Комплексні заняття проводяться після того, як діти на занятті із малювання (аплікації), музики, художньої літератури (розвитку мовлення) засвоїли низку програмових знань. Такі заняття готують вихователь і музичний керівник разом, щоб використати всі знання й уміння, які діти отримали на інших заняттях.

        Основне завдання комплексного заняття – розвиток творчих здібностей дошкільнят (образотворчих, музичних, театральних, літературних) засобами музики. наприклад:

1) заняття на соціальну та природну тематику («В осінньому лісі», «Проводи зими»);

2) заняття на тему, запозичену з казки («Три ведмеді», «Рукавичка»);

3) заняття на тему мистецтва («Український фольклор», «Пейзажі весни»).

Поєднання мистецтв на комплексному муз. Занятті дає змогу дітям займатися різними видами мистецької діяльності:

- музичною;

- образотворчою (ліплення, малювання, аплікація);

- художньо-мовленнєвою (декламування віршів, інсценування, ляльковий театр, драматизації, підсумкові бесіди).

4. Заняття по слуханню музики, про які я вже говорила під час теми слухання і сприйняття музики.

5. Заняття по розвитку творчості, креативності, що проводяться у старшій групі.

6. Заняття з домінуванням одного виду музичної діяльності (домінантне). Завдання домінантного заняття:

а) створити атмосферу, притаманну певному виду мистецтва;

б) збагачувати уявлення дітей про особливості певного виду;

в) удосконалювати виконавські навички, розкривати творчі вміння;

г) розучувати музичний репертуар до свят та розваг.

        Музичне заняття – один з наймогутніших засобів виховання, з допомогою якого здійснюється формування особистості. Його сила – у впливі на почуття як дорослих так і дітей, особливо дошкільного віку. Враження дитини від перших звуків музики часто залишаються на все життя. Тому використання музики як засобу виховання дітей є одним з найважливіших завдань у дошкільних закладах.

        Музичні заняття збагачують почуття та уявлення дитини, сприяють виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати [28]. Додаток Б.

         Отже, музичне виховання є частиною дошкільної педагогіки, яка в свою чергу є складовою частиною системи педагогічних наук. Разом з тим, це самостійна наука (предмет), яка вивчає закономірності музичного виховання навчання, розвитку дітей дошкільного віку і базується на основних виховних та дидактичних принципах педагогіки, має свої специфічні принципи, методи та методичні прийоми, з допомогою яких і на основі яких здійснюється музичне виховання, навчання та розвиток.

         Музичне виховання в дитячому садку, яке є основою, передбачає ознайомлення дітей з доступними для їхнього сприйняття основними видами музичної діяльності та певними музичними творами. Об’єм необхідних знань, умінь і навичок, які діти повинні засвоїти, визначений діючими програмами.

         Музичне виховання, навчання й розвиток дітей у дошкільних навчальних закладах здійснюють музичний керівний, вихователь, а також методист та завідувач. Так, як вихователь найбільше часу проводить з дітьми і, знаючи найкраще кожну дитину, має можливість включати музику в їхнє повсякденне життя. Саме вихователь повинен добре знати діючу програму з музики, її зміст, завдання, по проханню дітей або по своїй ініціативі вміти заспівати пісню, провести музичну гру, показати певні танцювальні рухи, застосовувати музику в процесі інших занять, допомагати музичному керівнику в проведенні музичних занять свят і розваг.

          Музичний керівник, в свою чергу має мати музичну освіту, володіти  грою на основному музичному інструменті та на дитячих музичних інструментах, вміти співати, танцювати, організовувати музичні ранки і різні види розваг, проводити  роботу з батьками.

     Зміст музичного виховання в дитячому садку включає в себе:

1) завдання музичного виховання у кожній віковій групі по всім видам музичної діяльності;

2) програмовий репертуар з усіх видів музичної діяльності;

3) програмові вимоги (що діти повинні знати й уміти на кінець року);

4) організаційні форми роботи з музичного виховання;

5) основні принципи, методи та методичні прийоми для кожної вікової групи.

 

   

2.2 Розробка  практичних порад педагогам щодо методики проведення  музичних  занять з дітьми дошкільного віку

 

             Після опрацювання теоретичного матеріалу ми маємо підставу щодо розробки практичних порад педагогам щодо методики проведення  музичних  занять з дітьми дошкільного віку.

            1. Під час планування роботи з музичного виховання в дошкільному навчальному закладі враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей, завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи ЗДО, зберігши перспективну і поточну (календарну) форму планування [2, 3].

           Зокрема, музичними керівниками у дошкільних навчальних закладах мають укладатися поточні та перспективні плани роботи у довільній формі на навчальний рік. Допускається перспективний план складати на більш короткий термін: півріччя, квартал, місяць. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова або графічна. У календарному плані, який можна складати за різними схемами, необхідно відобразити:

. послідовність матеріалу, що  вивчається;

. його періодичність;

. структуру заняття, методичні прийоми, які потребують особливої уваги та підготовки;

. авторство музичного репертуару;

. етап розучування (рекомендують на початку зошита, де планують роботу, розписати, які етапи роботи здійснюватимуть під час різної музичної діяльності). Етапи роботи визначають відповідно до завдань державної програми з урахуванням віку дітей:

. індивідуальну роботу з дітьми;

. роботу з батьками;

. роботу з вихователями (за потреби).

          2. Плануючи зміст заняття, потрібно враховувати регламент: рекомендовано 75-80 % часу присвячувати  повторенню та закріпленню матеріалу і лише 20-25%  новому змісту.

          Важливо, щоб серпнева методична рада закладу розглянула  пропоновані Інститутом післядипломної педагогічної освіти форми та види планування, за якими працюватимуть педагоги та затвердила  їх.

           В організації навчально-виховного процесу дошкілля рекомендуємо використовувати варіативну частину Типових навчальних планів. Крім того, на установчій педраді закладу розглядають питання про використання в роботі чинних програм МОН України, можливість використання варіативних програм або методик, що ними будуть керуватися у своїй роботі педагоги.

          Зауважимо, що  в «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах»  план для музичного керівника дістав назву «План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу».

          Складання перспективного плану з музичного виховання. Під час його складання рекомендуємо враховувати всі можливі для використання форми роботи з музичного-виховання: проведення свят, розваг, роботу з батьками, роботу з вихователями, гурткову роботу. Зокрема:

- проведення свят - має містити визначення тематики свята, вказівку на термін, відповідальних, примітку (у виборі кількості та тематиці свят варто керуватися   вимогами   Державної  програми);

- розваги - проводять один раз на два тижні у кожній віковій групі. Під час їх проведення враховують: тематику розваги, форму проведення, вказівку на терміни, відповідальних, примітку;

- робота з батьками містить форму проведення, тематику, термін (тематика та форма проведення заходів з батьками виписується із річного плану ЗДО).

          При цьому важливо приділити значну увагу організаційній роботі, визначити особу, відповідальну за підготовку оформлення зали, костюмів, атрибутів, за загальну організацію і проведення розваг.

          Розваги рекомендовано проводити у різних формах:  у вигляді концерту, театральних дійств, інсценівок, лялькових вистав, тематичних занять, слухання музичних казок, спільних вечорів для дітей і батьків. Для показу лялькового театру, діафільмів, концертів самодіяльності  можна об’єднати 2-3 групи.  Цей момент має бути врахований у плані.

          3. Музичний керівник зобов’язаний тісно співпрацювати з вихователями груп, оскільки  під час планування занять та вечорів розваг рекомендовано враховувати зміст занять з виховання, розвиток особистості має здійснюватися гармонійно:  розвиток мовлення, образотворча діяльність, українознавство, валеологія, ознайомлення з довкіллям.

           4.  Враховуючи умови кожного ЗДО, можна складати перспективні плани з музичного виховання на 2-3 місяці, що дозволить систематизувати послідовність у доборі програмових завдань, репертуару для занять, адже у програмах навчання музиці не розподілено навіть на квартал, не враховано і конкретні умови кожного дошкільного навчального закладу.

           У календарному плані індивідуальну роботу можна зазначити на окремому аркуші помісячно. Вона матиме таку схему: прізвище, ім’я дитини, дата, зміст роботи. Або індивідуальну роботу можна прописувати у загальній схемі календарного плану навчально-виховної роботи з музичного виховання.

          Музичний керівник має так продумати індивідуальну роботу, аби врахувати всі види музичної діяльності, які плануються на місяць. Необхідно пам’ятати, що він повинен здійснювати як роботу з дітьми, так і з батьками та вихователями (за потреби). Запланувати у перспективному плані на рік цю роботу складно (крім спільних свят для батьків та дітей). Тому в календарному плані необхідно детально вказувати тематику та форму проведення  заходів з батьками та вихователями.

         5.  Важливе значення в організації музичного виховання розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добираються  найважливіші завдання, які реально можна розв’язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей.

          6.  Важливо у педагогічній  діяльності:

. викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища;

. привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою;

. підводити дітей до розрізнення музичних жанрів;

. залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за  змістом пісень;

. формувати музично-рухові навички;

. заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими; виховувати основи музичної культури.

       Для середнього дошкільного віку: збагатити досвід і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів:

. підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору;

. продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики; закладати основи музичної культури;

. вчити співати природним голосом, без напруги;

. розвивати вміння до танцювальної діяльності;

. заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах;

залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи,

. зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами;

. залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.

           Для старшого дошкільного віку: збагатити музичний  досвід дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментами і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу:

. підтримувати у дітей бажання співати;

. виховувати любов до пісні;

. залучати дітей до імпровізації;

. сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

        7. Формувати оцінне ставлення до музики, вчити сприймати музичний твір в цілому та відстежувати розвиток художнього образу, закріплювати уміння свідомо визначати емоційно-образний зміст музичного твору, назву твору та композитора, декількома визначеннями розкривати загальний характер музичного твору, його частини та жанрову приналежність. Знайомити дітей з музикою різних жанрів та формувати уявлення про елементарні музичні поняття (вокальна, інструментальна та оркестрова музика; музичні жанри: балет, опера, симфонія, концерт). Використовувати наочний матеріал (репродукції картин, художні ілюстрації) задля підсилення вражень дітей від прослуханої музики та виклику в їхній уяві певних зорових образів та ілюстрації незнайомих явищ. Виявляти улюблені музичні твори та розвивати уміння висловлюватись про свої музичні уподобання.

       8. Удосконалювати вокально-слухову координацію та голос; продовжувати вчити дітей співати легко, природним голосом, без на- пруження, з чіткою дикцією; точно відтворювати мелодію пісень у діа- пазоні сі1 (до1) — ре2 (мі2); закріплювати уміння точно відтворювати голосом різноманітні ритмічні малюнки. Вчити правильно співати під музичний супровід та а капела, м’яко закінчувати музичні фрази, правильно вимовляти голосні звуки в словах; формувати уміння співати виразно, відповідно до характеру, жанру, темпових та динамічних особливостей пісні. Формувати навички контролю якості власного виконання та однолітків, закріплювати уміння співати колективно, у группах та індивідуально; вчити дітей сольно виконувати знайомі пісні.

      9. Розвивати емоційне ставлення до музики через культуру музично-ритмічних рухів. Закріплювати уміння рухатись відповідно до характеру музики, точно передавати в рухах початок та закінчення музичних фраз, частин або цілого музичного твору. Вчити дітей визначати ритмічні акценти в музиці, самостійно прискорювати та уповільнювати рух відповідно до музичного темпу, а також реагувати на динамічні зміни в музиці. Знайомити з особли- востями бальних та національних танців; сприяти подальшому розвитку уміння удосконалювати навички танцювальних рухів; емоційно пе- редавати ігрові образи та музично-образний зміст музики. Формувати навички пластичних та виразних рухів: хода різного характеру (спокійна, м’яка, бадьора), підскоки (легкі, сильні), крок польки, перемінний крок, присідання (різноманітні варіанти для хлопчиків). Учити легко, без напруження рухатись із стрічками, м’ячами та іншими атрибутами.

       10.  Сприяти формуванню інтересу до музикування. Закріплювати знання про назви та засоби гри на різних музичних інструментах. Формувати навички елементарних прийомів гри на різних інструментах (легко та м’яко ударяти молоточ- ком по металофону або ксилофону, чітким та стриманим рухом медіа- тора виконувати щипок на цимбалах або цитрі тощо). Вчити дітей грати індивідуально, в ансамблі та в оркестрі на різних музичних дитячих інструментах різноманітні пісні й різножанрові мелодії, дотримуючись ритмічних, темпових та динамічних особливостей музичного твору. Формувати навички самостійної гри на музичних інструментах, вчити дітей добирати мелодії добре знайомих пісень та імпровізувати ритмічні мелодії.

       11. Залучати дітей до музичної культури, збагачувати їхні музичні враження та викликати яскравий емоційний відгук при сприйнятті різної за характером та жанрами музики.

      Формувати музичний смак та свідоме ставлення до класичної та сучасної національної мистецької спадщини.

      12. Для дітей музичний керівник – це приклад. Тому, в першу чергу музичний керівник має бути сам компетентний  у цих питаннях, а вже потім прищеплювати  це  дітям .

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

            Здійснивши  науковий пошук теоретичних засад музичного виховання дошкільників, ми дійшли таких висновків:

            1. Нами розкриті  теоретичні  аспекти та розвиток теорії музичного виховання дітей дошкільного віку. На початку ХХI століття в науковому середовищі дискутують про невичерпність потенціалу постіндустріальної цивілізації і формування ноосферного суспільства. Підвищується відповідальність науки і одночасно зростає потреба в нових дослідженнях. Вирішення нових завдань здійснюється в умовах високої динамічності соціальних процесів, підвищення активності людини, досягнення її глибшої рефлексії, чітко фіксованої в перебудові ціннісних орієнтацій. Важливою характеристикою  цього періоду можна вважати   процес повернення до загальнолюдських цінностей у духовному житті українців та їх осмислення, поступового накопичення  й узагальнення наукових і мистецьких надбань,  усвідомлення необхідності глибоких соціокультурних перетворень заради збереження українського народу та його культури.

       Результати аналізу наукової літератури свідчать, що музично-педагогічна думка в Україні на межі двох тисячоліть успішно розвивалася, а музична педагогіка значно розширювала ареал своїх досліджень. Пошук моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації, був одним із найголовніших її завдань. Вітчизняну музичну педагогіку у 90-ті роки  створювали вчені, науковий доробок яких у цій галузі важко переоцінити (Г.Падалка, Л.Коваль, Л.Масол, О.Михайличенко, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова, О.Олексюк, В.Дряпіка, О.Дем’янчук та інші).   У 90-ті роки були розроблені кардинальні положення про закономірності процесу музичного виховання підростаючого покоління, створювалися концепції виховання особистості засобами музичного мистецтва, розроблялися моделі музичного виховання в сучасних умовах розвитку українського суспільства. Відомими науковцями було створено декілька науково-педагогічних концепцій музичного виховання дошкільників , в основу яких була покладена українська національна культура та педагогічні ідеї Б. Яворського, В. Шацької, Д. Леонтовича, Д. Кабалевського та багатьох інших відомих педагогів-музикантів минулого. Взагалі, концепція інтеграції мистецтв як одна з найбільш прогресивних концептуальних моделей, що активно розвивалася в останнє десятиріччя ХХ століття, сприяла вирішенню багатьох педагогічних питань.

              Карл Орф вважав: елементарна музична грамотність необхідна кожному. Потрібно лише своєчасно обережно допомогти дитині зазирнути за двері, де живе класична музика. От тоді малюки навчаться не лише слухати, а й чути. Музика принесе їм справжню насолоду, стане помічницею у житті.

            Здібності дитини розвиваються в процесі активної музичної діяльності. Правильно організувати і направити її з раннього дитинства, враховуючи зміни вікових періодів – завдання педагогів. Німецький композитор Карл Орф розробив систему музичного виховання дітей, засновану на розвитку дитячої творчості. Карл Орф, створюючи свою музично-педагогічну концепцію, адресував її, перш за все, педагогам, що працюють з дітьми у сфері музичного виховання. Під концепцією ми розуміємо систему поглядів на що-небудь, основну думку.

            У п'ятитомному навчальному посібнику «Шульверк» (у перекладі російською мовою цю назву означає школа дії, школа творіння, тобто, націлює на активну дію, співпрацю) Карл Орф детально висловлює свою методику, яка стимулює дитяче колективне елементарне музикування. Музична імпровізація дітей є основним методом музичного виховання в посібнику «Шульверк». Його система максимально наближена до можливостей і інтересів звичайної дитини. Невипадкова її назва – «Елементарне музикування», в якому слово «елементарне» має сенс «просте», «доступне кожному» (але не примітивне). Музикування тут розуміється як глибокий і органічний взаємозв'язок музики, руху і мови. Дитяча елементарна музика будь-якого народу генетично нероздільно пов'язана з мовою і рухом. Її Орф назвав «елементарною музикою» і зробив основою свого «Шульверка».

         Створюючи «Шульверк» Орф замислював винайти музичну гру-імпровізацію, яка могла б підготувати дітей до подальшого музичного навчання і дати поштовх творчому мисленню на роки вперед.

              Таким чином, система Карла Орфа побудована на синтезуванні різних видів діяльності .

             Уваги заслуговує досвід музичного виховання найменших Т. Науменко, яка захистила кандидатську дисертацію, надрукувала більше, ніж 100 наукових праць, методичних статей. В її доробку майже 10 державних («Малятко», «Базовий компонент дошкільної освіти») та авторських програм. Вона стверджує, що діти сприймають оточуючий світ цілісно, підсвідомо, відчуваючи зв’язки між предметами і явищами. Малята дуже швидко сприймають інформацію, легко засвоюють її. Малюки розуміють не тільки зміст слів, а й інтонацію дорослого. Діти до трьох років підсвідомо засвоюють стиль поведінки, що може вплинути на формування їхнього характеру.

           27 лютого 2018 року методистами НМЦ дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Каратаєвою М.І., Дарченко Л.Г. організовано відкриття обласної школи новаторства Трофімченко І.Є., музичного керівника дошкільного навчального закладу №56 м. Хмельницького з проблеми « Розвиток музичних здібностей та гармонізація емоційно-психофізіологічних станів дітей ».
       Керівник проекту Трофімченко І.Є. та авторський колектив  ознайомлюють  з метою, структурою та змістом парціальної програми «Музично-оздоровчі мандрівки з дітьми п’ятого року життя: програма і методичні рекомендації».

              Музиці відводиться особлива роль у вихованні дитини. З цим мистецтвом людина стикається від народження, а цілеспрямоване музичне виховання вона отримує в дитячому садку – а в подальшому і в школі. Суспільство зацікавлене зберегти і передати майбутнім поколінням духовні цінності, в тому числі музичну культуру. Діти повинні розвиватися через пізнання культурної спадщини, виховуватися так, щоб бути здатними його примножувати.

 

         2. Нами з’ясовані методичні інструментарії щодо проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку. А саме завдання  музичного виховання дітей дошкільного віку.

        Завдання музичного виховання дітей стосуються всього дошкільного віку. На кожному етапі розвитку вони видозмінюються й ускладнюються залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Програмовий репертуар з кожного виду музичної діяльності закладено в існуючій програмі, так само як і вимоги.

       Взагальному вони такі:

1. Виховувати інтерес до музики, ознайомлюючи дітей з різними за жанрами, стилями, тематикою музичними творами.

2. Розвивати музичні здібності: музичний слух, музичну пам’ять, мелодійний слух, ладове чуття, відчуття ритму, музикальність, творчість, креативність та обдарованість дітей.

3. Виховувати здібність сприймати, відчувати і розуміти музику, проявляти емоційний відгук на музику.

4. Формувати основи музичної культури, музичного смаку.

5. Навчати і розвивати вокально-хорові, ритмічні навички, добиваючись простоти, природності й виразності виконання музичних творів.

6. Навчати грі на дитячих музичних інструментах та елементарних основ музичної грамоти.

7. Розвивати творчу активність в усіх доступних дітям видах музичної діяльності, формувати самостійність, ініціативу і прагнення застосувати набуті знання, уміння й навички в повсякденному житті.

8. Підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї.

9. Розвивати за допомогою музики мислення й творчу уяву.

10. Спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності.

11. Удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонацію, мелодію, змістове наповнення.

12. Вчити слухати та диференціювати тембри музичних інструментів.

13. Вправлятися в умінні визначати жанрову належність музичного твору.

14. Формувати здатність створювати музичний образ.

15. Розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу, підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній  творчості.

            Засоби музичного виховання дітей дошкільного віку це :

I. Заняття, як основна форма роботи:

     -    За кількістю учасників:

• індивідуальні;
• групові;
• фронтальні;

• За видами діяльності:

• типові;
• домінантні;
• тематичні;
• комплексні;

II. Розваги:

6. Ляльковий театр;
7. Концерт;
8. Перегляд телепередач;
9. Ігри, забави, естафети;
10. Дні Народження дітей;

Свята.

         Музичний керівник у процесі музичного заняття всіляко використовує позицію  „ разом з дітьми ”, показуючи особистий приклад слухання музики, висловлювання власного ставлення до музичного явища. Він має проявляти зацікавленість у музично-дидактичних іграх, активність у музично-рухових діях (разом захоплюємось грою, розігруємо хоровод, розважаємось в рухливій забаві тощо), у співах, у грі на музичних інструментах.

         Структура, зміст музичних занять залежать від навчальних завдань і віку дітей. Зміст навчання включає навчання співу, слухання музики, музично-ритмічні рухи і вправи, елементи музичної грамоти та гру на дитячих музичних інструментах. Обсяг знань з цих видів діяльності визначений програмою і завданнями виховання для кожної вікової групи дитячого садка.

        Заняття передбачають чергування усіх видів музичної діяльності і забезпечують цим самим різносторонній розвиток музичних та творчих здібностей дошкільників. Музичні заняття об’єднують дітей спільними радісними переживаннями, колективним виконанням пісень, таночків, хороводів, музичних ігор, вправ тощо, тобто, спільними діями, вчать культури поведінки, культури слухання музики, вимагають певної зосередженості, уваги, уяви, фантазії, вияву розумових зусиль, ініціативи й творчості.

         Тривалість музичних занять у кожній віковій групі різна: у молодших групах дитячого садка музичні заняття повинні тривати 15-20 хвилин, у середній групі – 20-25 хв., у старшій – 25-30 хв. У ясельних групах музичні заняття тривають до 15 хв.

         Структура занять має забезпечити необхідну послідовність засвоєння репертуару, програмних навичок й умінь. Послідовність включення навчального матеріалу визначається виховними та освітніми завданнями, тематикою свят та розваг, які проводяться у дитячому садку.

         Структура занять має бути гнучкою і залежно від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу видозмінюється. Можна розпочинати музичне заняття будь-яким видом діяльності, але враховувати послідовність цих видів діяльності, а також наступне:

- після ритмічних вправ, рухливих ігор, таночків не можна займатися співом і слухати музику;

- розпочинати музичне заняття необхідно під звуки маршу, щоб емоційно настроїти дітей на сприйняття музики;

- закінчувати заняття слід одним із видів музично-ритмічної діяльності;

- завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку музичного заняття.

         У залежності від кількості дітей, музичні заняття поділяються на такі види: 

1. Фронтальні заняття, в яких чергуються всі види музичної діяльності і які проводяться з усіма дітьми групи в першій половині дня два рази на тиждень. Структура занять має бути гнучкою та, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися.

Завдання традиційного заняття:

- поєднати різновиди музичного заняття з музично-хореографічними, вокально-хоровими, інструментальними елементами;

- розкрити різні види музичної діяльності людини: сприймання, виконавство, творчість.

2. Групові заняття, (по підгрупам), які проводяться невеликими групками, де продовжується розучування навчального матеріалу, проводиться розучування окремих номерів до свят і розваг, проводяться у другій половині дня, приблизно 15-20 хв.

3. Індивідуальні заняття, які проводяться для вдосконалення навиків найбільш обдарованих дітей або з метою покращення знань, умінь, навичок дітей, які погано або недостатньо добре засвоюють навчальн6ий матеріал, малоактивних, сором’язливих, а також тих, хто довго не відвідував дитячий садок.

     Музичні заняття поділяються на такі типи:

           1. Типові заняття (традиційні), які найчастіше бувають фронтальними, тобто проводяться з усією віковою групою. Починаються такі заняття входом дітей до музичної зали під музику ( марш, танець), іноді без музики. Вважається, що вхід дітей на музичне заняття під звуки маршу або танцю є кращим для музичного розвитку самих дітей та їхнього настрою. Причому, слід від самого початку заняття слідкувати, щоб діти прислуховувалися до звучання музики і погоджували свої дії (ходьбу: спортивну, спокійну, помірну, з високо піднятими колінами, підскоки, тощо) з характером звучання мелодії. Закінчувати таке заняття слід тією ж мелодією маршу або танцю. Музичні твори, що звучать на початку і в кінці заняття слід час від часу змінювати, тому що постійне звучання однієї мелодії притуплює емоційну реакцію дітей і музика починає сприйматися ними як привичний звуковий фон.

       Такі заняття складаються з трьох частин.

       Перша частина присвячена активізації уваги дітей, настрою їх на слухання і сприйняття музики, створення робочої атмосфери. Починається ця частина з ходьби або маршу під музику. і під зміну музики повинні змінюватися рухи дітей ( біг, стрибки, підскоки). Але ця частина не повинна бути дуже активною, проходити не в дуже швидкому темпі.

       Друга частина – діти співають або слухають музику. У молодших групах по два твори, у старшій – може бути по три твори, згідно програми. Далі йде розучування або повторення рухливої музичної гри або таночку.

      Третя частина починається з маршу або танцювальної мелодії спокійного характеру, щоб організм дитини, після рухливої частини, прийшов до норми. На кінець музичний керівник робить оцінку заняття та робить певні зауваження.

       Методика проведення типових(традиційних) фронтальних занять добре розроблена і нею користуються всі музичні керівники. Структура занять має бути гнучкою та, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися.

        2. Тематичні заняття, це заняття, які об’єднані однією темою. Найбільш часто рекомендують проводити їх у молодших групах з використанням ігрових елементів. Теми можуть бути різними, наприклад, „ Про що розповідає музика ”, „ Що і як малює музика ”, „ Весна в музиці ”, „ Українська народна музика ”, „ Улюблені іграшки ” та ін. На таких заняттях використовуються всі види музичної діяльності, які підпорядковані певній темі, і весь музичний репертуар на одну тему.

      Завдання тематичного заняття: ознайомити дітей з широкою культурною та спеціальною інформацією ( види та жанри музики, творчість поетів і    композиторів, специфічна термінологія, засоби музичної виразності).

      Тематичні музичні заняття поділяються на такі різновиди:

1) на музичну тематику;

2) на соціальну та природну тематику;

3) сюжетн6о-тематичні.

        3. Комплексні заняття, які проводяться у старшій групі, де крім видів музичної діяльності представлені образотворче мистецтво і література. Такі заняття проводяться не часто, як правило, один раз на місяць. Вони не переслідують мету навчити дітей чогось нового, а включають матеріал, який закріплює навики дітей в сфері художньої діяльності, який розширює їх кругозір і знання про різні жанри і засоби вираження мистецтва. Тематикою для побудови комплексного заняття може бути: підсумок про пори року, народний фольклор, народне мистецтво, народні свята, класична музика.

        Проведення цих занять потребує серйозної підготовки всіх педагогів, які працюють з даною групою дітей. Комплексні заняття проводяться після того, як діти на занятті із малювання (аплікації), музики, художньої літератури (розвитку мовлення) засвоїли низку програмових знань. Такі заняття готують вихователь і музичний керівник разом, щоб використати всі знання й уміння, які діти отримали на інших заняттях.

        Основне завдання комплексного заняття – розвиток творчих здібностей дошкільнят (образотворчих, музичних, театральних, літературних) засобами музики. наприклад:

1) заняття на соціальну та природну тематику («В осінньому лісі», «Проводи зими»);

2) заняття на тему, запозичену з казки («Три ведмеді», «Рукавичка»);

3) заняття на тему мистецтва («Український фольклор», «Пейзажі весни»).

Поєднання мистецтв на комплексному муз. Занятті дає змогу дітям займатися різними видами мистецької діяльності:

- музичною;

- образотворчою (ліплення, малювання, аплікація);

- художньо-мовленнєвою (декламування віршів, інсценування, ляльковий театр, драматизації, підсумкові бесіди).

4. Заняття по слуханню музики, про які я вже говорила під час теми слухання і сприйняття музики.

5. Заняття по розвитку творчості, креативності, що проводяться у старшій групі.

6. Заняття з домінуванням одного виду музичної діяльності (домінантне). Завдання домінантного заняття:

а) створити атмосферу, притаманну певному виду мистецтва;

б) збагачувати уявлення дітей про особливості певного виду;

в) удосконалювати виконавські навички, розкривати творчі вміння;

г) розучувати музичний репертуар до свят та розваг.

         Основні напрями музичного сприйняття в ранньому віці відбиті в програмі, яка складена по чотирьом віковим періодам. До 2,5-3 місяців, спілкуючись з дитиною можна співати прості попєвки спокійного, лагідного характеру. Мелодичне звучання брязкальця, дзвоника, спонукає малюка прислухатися.

         Від 2,5-3 до 5-6 місяців діти слухають веселі і спокійні мелодії, котрі дорослій наспівує або виконує на металофоні, тріолі. Дитина реагує на музику зосередженою увагою, посмішкою. Знаходити поглядом місце звучання.

         Від 5-6 до 9-10 місяців діти продовжують емоційно відгукуватися на веселі і спокійні мелодії, які виконують голосом або на металофоні, тріолі. Високе та низьке звучання різних іграшок, дзвіночків, допомагає розвивати слуховій досвід дитині. З’являються перші самостійні прості рухи: дитина вчиться махати руками, дзвеніть брязкальцем, плескати у долоні, слухаючи танцювальну музику.

          Від 9-10 до 12 місяців діти можуть по-різному відгукуватися на музику веселого і спокійного характеру. Вони слухають мелодії, виконані голосом, на металофоні, тріолі. Діти починають емоційно відгукуватися на ігрові дії дорослого, відповідати на веселу музику рухами (Хлопати у долоні, махати руками, пританцьовувати).

          Вже на першому році проявляється здатність імітувати звуки («Ладусі» та маніпуляції з музичними іграшками брязкальцями, дзвіночками)

         Другий рік -У цьому віці велику роль в музичному розвитку відіграють завдання на розвиток сенсорних здібностей. Це завдання на: розрізнення висоти, силі, тембру, тривалості звуку, ознайомлення з якими проходити у процесі грі із звучанням музичних іграшок, дитячими інструментами.

         Формування музично - ритмічних рухів в цей період пов’язано з розвитком рухової діяльності. Дитина оволодіває одним із основних рухів під музику - ходьбою, а також деякими танцювальним елементами. У програмі музичного виховання для другого року життя визначені завдання: підводити до емоційного відчуття, на зміст та характер твору, формування сенсорних здібностей, зосередженість на них прислуханні, первісні співучі прояви, ритмічність в елементарних рухах.

          Діти від 1 долі до 1,5 уважно слухають пісні («Пташка» М.Раухвергера), емоційно відгукуються на настрій пісні, розуміють про що співають, розрізняють тихе та голосне звучання. Діти ходять і танцюють під музику, освоюють прості ігрові рухи, танцювальні рухи: плескати у долоні, полуприсідання, помахи руками.

         Від 1,5 до 2 років діти слухають музику спокійного характеру, веселого, маршевого, емоційно відгукуються на них, називають про що ця пісня. Розрізняють звуки по висоті в межах октаві; слухають мелодії виконані на металофоні, тріолі, грамзаписи, підспівують за дорослими, повторюючи склади, звуконаслідування.

         Ходять під музику, змінюючи рухи за показом вихователя, виконують танцювальні рухи, хлопають у долоні, переступають з ноги на ногу, рухають руками вгору і вниз (пташка літає), з предметами: підняти прапорці, помахати ними, по дзвеніти брязкальцями, вдарити у бубон.

         У ІІ групі раннього віку ведучу роль у музичному вихованні відіграють завдання на розвиток сенсорних здібностей: розрізнення висоти, сили, тембру, довжини звука, ознайомлення з якими відбувається у процесі гри з музичними іграшками, дитячими муз інструментами: (відгадувати хто кричить корова чи кошеня,  ведмідь чи зайчик)

          Формування музично-ритмічних рухів в цьому віці пов’язано з розвитком рухової діяльності. Дитина оволодіває ходьбою під музику.

          Завдання для ІІ року : підводити до емоційного відчуття на характер музики, формування сенсорних здібностей, первісні співочі прояви, ритмічність в рухах під музику.

           Для активізації дітей цього віку найбільш ефективним являються заняття тематично об’єднані яким-небудь ігровим образом («Петрушка»).

І мол група – діти починають свідомо орієнтуватися у своїх діях на муз заняттях: вони знають що музику можна слухати, співати під музику, танцювати. Музичний слух розвивається шляхом виконання завдань, дид ігр або вправ.

           Музично-ритмічні рухи збагачуються за рахунок освоєння основних рухів – ходьби, бігу, підскакуванню.

           Завдання: виховувати емоційний відгук на музику, розвивати вміння вслуховуватись в неї, розрізняти твори, формувати сенсорні здібності, співочі інтонації, ритмічність рухів.

           Структура заняття: слухання, підспівування, муз-ритм. рухи (танок,гра)

           ІІ мол група: діти вже досить розвинені і проявляють такі особливості як: впевненість та самовпевненість. Діти розрізняють тембр 2-3 інструментів, розрізняють голосне та тихе звучання, узнають знайомі пісні, формується вокально-хорові навички, формується координація рухів.

          Завдання: виховання узгодженості рухів і музики, розвиток ритмічності, танцювальних рухів, розрізняти силу звучання, зміну темпу, розвивати бажання слухати музику, формувати навички колективних співів.

          У розвитку музично-ритмічніх рухів дітей вчать рухатися спокійним, або швидким темпом, ритмічно бігати, легко підскакувати, піднімати прапорці, хустинку, махати ними залежно від музики. Розрізняти танцювальні рухи, кружляння по одному та в парах, добиватися узгодженості рухів під музику

           В цьому віці ставиться завдання добитися протяжності звучання пісні.

           Структура музичного заняття: вправа, слухання музики, вправи для голосу і слуху, розучування пісень, танок, гра, гра на дит інструментах. Структура може варіювати, не обов’язково на кожне заняття включати гру на дит муз інструментах, можна включити пісеньку чи танцювальну творчість, залежить від завдань, яких ставить перед собою муз керівник.

          Середня група – в цьому віці дитина досить активна, самостійна, з’являється інтерес до музики, здобутий музичний досвід дозволяє дітям використовувати його в практичній діяльності. Діти легко взнають знайомі пісні, п’єси.

          Завдання: 

а)виховувати любов до музики, бажання її слухати, розвивати емоційність, музичне сприйняття.

 б)вчити співати, музично-ритмічним рухам, виражати свої почуття до пісні, хороводу, танцю.

 в) розвивати музично-сенсорні здібності, слух, ритм.

          Слухання музики різних жанрів залучає дітей до зацікавленого, уважного слухання пісні до кінця, впізнавати на слух знайомі пісні, п’єси, танці.

          Співи: виховувати зацікавленість, емоційне відношення до пісні, співати виразно природним голосом, розвивати співочу інтонацію, дикцію.

          У формуванні музично-ритмічних рухів програма передбачає цілісне сприйняття твору: уміння рухатися, самостійно змінювати рухи, рухати в різних темпах, перешиковування, бігати легко, підстрибувати з просуванням вперед.

         Структура: навчання співам, музично-ритмічним рухам, грі на музичних інструментах.

         Старша група: з’являється інтерес слухати музику, розуміти її, займатися нею.

          Завдання:

 - виховувати естетичне відношення до оточуючого, викликати потребу до слухання музики, вміння визначати характер, темп, динаміку та жанр музичного твору.

- розвивати голос та слух, виразність і ритмічність рухів, гра на музичних інструментах.

-  активізуватитворчусамостійність.

          Співи – вихователь домагається правильного звукоутворення, інтонування.

          Розвиток ритмічних рухів направлено на виконаннярухів в залежностівід характеру музики, вираженню у рухахпотрібнихвідтінків, динаміки, темпу, дітиоволодіваютьосновнимирухами: ходити легко, ритмічно, бігати з високимпідніманнямніг, танцювальним – виставляти ноги вперед, дрібний шаг на місці, присіданн.

           Навчання на музичних інструментах – ознайомленняіз оркестром у виконаннідорослих. Спочатку діти прислухаються, а потім виконують прості вправи.

Діти старшої групи вже можуть:

-   слухати п’єси, впізнавати знайомі інструменти.

- знати назви інструментів, місце знаходження високих звуків (справа) низьких (зліва).

-   володіти прийомами гри на металофоні, флейті, і ударних.

-   грати прості ритми.

         Музичний керівник, в свою чергу має мати музичну освіту, володіти  грою на основному музичному інструменті та на дитячих музичних інструментах, вміти співати, танцювати, організовувати музичні ранки і різні види розваг, проводити  роботу з батьками.

        Зміст музичного виховання в дитячому садку включає в себе:

а) завдання музичного виховання у кожній віковій групі по всім видам музичної діяльності;

б) програмовий репертуар з усіх видів музичної діяльності;

в) програмові вимоги (що діти повинні знати й уміти на кінець року);

г) організаційні форми роботи з музичного виховання;

д) основні принципи, методи та методичні прийоми для кожної вікової групи.

             3. Після опрацювання теоретичного матеріалу нами розроблені практичні поради педагогам щодо методики проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.

              Під час планування роботи з музичного виховання в дошкільному навчальному закладі враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей, завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи ЗДО, зберігши перспективну і поточну (календарну) форму планування.

           Зокрема, музичними керівниками у дошкільних навчальних закладах мають укладатися поточні та перспективні плани роботи у довільній формі на навчальний рік. Допускається перспективний план складати на більш короткий термін: півріччя, квартал, місяць. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова або графічна. У календарному плані, який можна складати за різними схемами, необхідно відобразити:

. послідовність матеріалу, що  вивчається;

. його періодичність;

. структуру заняття, методичні прийоми, які потребують особливої уваги та підготовки;

. авторство музичного репертуару;

. етап розучування (рекомендують на початку зошита, де планують роботу, розписати, які етапи роботи здійснюватимуть під час різної музичної діяльності). Етапи роботи визначають відповідно до завдань державної програми з урахуванням віку дітей:

. індивідуальну роботу з дітьми;

. роботу з батьками;

. роботу з вихователями (за потреби).

           Плануючи зміст заняття, потрібно враховувати регламент: рекомендовано 75-80 % часу присвячувати  повторенню та закріпленню матеріалу і лише 20-25%  новому змісту.

          Важливо, щоб серпнева методична рада закладу розглянула  пропоновані Інститутом післядипломної педагогічної освіти форми та види планування, за якими працюватимуть педагоги та затвердила  їх.

           В організації навчально-виховного процесу дошкілля рекомендуємо використовувати варіативну частину Типових навчальних планів. Крім того, на установчій педраді закладу розглядають питання про використання в роботі чинних програм МОН України, можливість використання варіативних програм або методик, що ними будуть керуватися у своїй роботі педагоги.

          Зауважимо, що  в «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах»  план для музичного керівника дістав назву «План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу».

          Складання перспективного плану з музичного виховання. Під час його складання рекомендуємо враховувати всі можливі для використання форми роботи з музичного-виховання: проведення свят, розваг, роботу з батьками, роботу з вихователями, гурткову роботу. Зокрема:

- проведення свят - має містити визначення тематики свята, вказівку на термін, відповідальних, примітку (у виборі кількості та тематиці свят варто керуватися  вимогами  Державної програми);

- розваги - проводять один раз на два тижні у кожній віковій групі. Під час їх проведення враховують: тематику розваги, форму проведення, вказівку на терміни, відповідальних, примітку;

- робота з батьками містить форму проведення, тематику, термін (тематика та форма проведення заходів з батьками виписується із річного плану ЗДО).

          Музичний керівник зобов’язаний тісно співпрацювати з вихователями груп, оскільки  під час планування занять та вечорів розваг рекомендовано враховувати зміст занять з виховання, розвиток особистості має здійснюватися гармонійно:  розвиток мовлення, образотворча діяльність, українознавство, валеологія, ознайомлення з довкіллям.

           Враховуючи умови кожного ЗДО, можна складати перспективні плани з музичного виховання на 2-3 місяці, що дозволить систематизувати послідовність у доборі програмових завдань, репертуару для занять, адже у програмах навчання музиці не розподілено навіть на квартал, не враховано і конкретні умови кожного дошкільного навчального закладу.

           У календарному плані індивідуальну роботу можна зазначити на окремому аркуші помісячно. Вона матиме таку схему: прізвище, ім’я дитини, дата, зміст роботи. Або індивідуальну роботу можна прописувати у загальній схемі календарного плану навчально-виховної роботи з музичного виховання.

          Музичний керівник має так продумати індивідуальну роботу, аби врахувати всі види музичної діяльності, які плануються на місяць. Необхідно пам’ятати, що він повинен здійснювати як роботу з дітьми, так і з батьками та вихователями (за потреби). Запланувати у перспективному плані на рік цю роботу складно (крім спільних свят для батьків та дітей). Тому в календарному плані необхідно детально вказувати тематику та форму проведення  заходів з батьками та вихователями.

          Важливе значення в організації музичного виховання розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добираються  найважливіші завдання, які реально можна розв’язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей.

          Важливо у педагогічній  діяльності:

. викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища;

. привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою;

. підводити дітей до розрізнення музичних жанрів;

. залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за  змістом пісень;

. формувати музично-рухові навички;

. заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими; виховувати основи музичної культури.

       Для середнього дошкільного віку: збагатити досвід і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів:

. підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору;

. продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики; закладати основи музичної культури;

. вчити співати природним голосом, без напруги;

. розвивати вміння до танцювальної діяльності;

. заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах;

залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи,

. зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами;

. залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.

           Для старшого дошкільного віку: збагатити музичний  досвід дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментами і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу:

. підтримувати у дітей бажання співати;

. виховувати любов до пісні;

. залучати дітей до імпровізації;

. сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

        Формувати оцінне ставлення до музики, вчити сприймати музичний твір в цілому та відстежувати розвиток художнього образу, закріплювати уміння свідомо визначати емоційно-образний зміст музичного твору, назву твору та композитора, декількома визначеннями розкривати загальний характер музичного твору, його частини та жанрову приналежність. Знайомити дітей з музикою різних жанрів та формувати уявлення про елементарні музичні поняття (вокальна, інструментальна та оркестрова музика; музичні жанри: балет, опера, симфонія, концерт). Використовувати наочний матеріал (репродукції картин, художні ілюстрації) задля підсилення вражень дітей від прослуханої музики та виклику в їхній уяві певних зорових образів та ілюстрації незнайомих явищ. Виявляти улюблені музичні твори та розвивати уміння висловлюватись про свої музичні уподобання.

          Удосконалювати вокально-слухову координацію та голос; продовжувати вчити дітей співати легко, природним голосом, без напруження, з чіткою дикцією; точно відтворювати мелодію пісень у діа- пазоні сі1 (до1) — ре2 (мі2); закріплювати уміння точно відтворювати голосом різноманітні ритмічні малюнки.

          Вчити правильно співати під музичний супровід та а капела, м’яко закінчувати музичні фрази, правильно вимовляти голосні звуки в словах; формувати уміння співати виразно, відповідно до характеру, жанру, темпових та динамічних особливостей пісні. Формувати навички контролю якості власного виконання та однолітків, закріплювати уміння співати колективно, у группах та індивідуально; вчити дітей сольно виконувати знайомі пісні.

         Розвивати емоційне ставлення до музики через культуру музично-ритмічних рухів. Закріплювати уміння рухатись відповідно до характеру музики, точно передавати в рухах початок та закінчення музичних фраз, частин або цілого музичного твору.

         Вчити дітей визначати ритмічні акценти в музиці, самостійно прискорювати та уповільнювати рух відповідно до музичного темпу, а також реагувати на динамічні зміни в музиці.

       Знайомити з особливостями бальних та національних танців; сприяти подальшому розвитку уміння удосконалювати навички танцювальних рухів; емоційно передавати ігрові образи та музично-образний зміст музики. Формувати навички пластичних та виразних рухів: хода різного характеру (спокійна, м’яка, бадьора), підскоки (легкі, сильні), крок польки, перемінний крок, присідання (різноманітні варіанти для хлопчиків). Учити легко, без напруження рухатись із стрічками, м’ячами та іншими атрибутами.

        Сприяти формуванню інтересу до музикування. Закріплювати знання про назви та засоби гри на різних музичних інструментах. Формувати навички елементарних прийомів гри на різних інструментах (легко та м’яко ударяти молоточком по металофону або ксилофону, чітким та стриманим рухом медіатора виконувати щипок на цимбалах або цитрі тощо). Вчити дітей грати індивідуально, в ансамблі та в оркестрі на різних музичних дитячих інструментах різноманітні пісні й різножанрові мелодії, дотримуючись ритмічних, темпових та динамічних особливостей музичного твору. Формувати навички самостійної гри на музичних інструментах, вчити дітей добирати мелодії добре знайомих пісень та імпровізувати ритмічні мелодії.

      

       Власним прикладом прищеплюйте дитині культуру музичного виховання. Для дітей, музичний керівник – це приклад. Тому, в першу чергу музичний керівник має бути сам компетентний у своїй роботі, а вже потім прищеплювати  це дітям. Додаток Д та Ж.

    

          Мета роботи досягнута, усі завдання виконанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Андрущенко Т. Планування за новою програмою « Я у Світі», Дошкільне виховання.. 2009. №2

2. Базовий компонент дошкільної освіти/наук. Кер.: А.М. Богуш, дійсний член НАПН УкраЇни, проф., д-р пед. наук; авт. кол-в: А.М. Богущ, Г.В.  Белєнька, О.Л. Богоніч та ін. Київ: Видавництво, 2012. 26с.

3.  Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Дошкільне виховання, 2012 р. №1, с.6-9

4. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»  Київ: світич, 2008. 430с.

5. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» за загльною редакцією В. Низьковської.

6.  Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини.  Київ: Музична Україна, 1978.

7. Вовк Т. Патріотичне виховання дошкільників на музичних заняттях. Т. Вовк .  Музичний керівник.  2015. №3.  С. 4.

8. Вотаманюк Т. Роль родини в музичному вихованні дітей Т. Вотаманюк Палітра педагога. 2009. №3. С. 26-31.

9. Гелунова А., чиркіна В. У світі музики. Розробки занять для дітей 4-6 років. Х., Основа 2009. 332с.

11. Закон України « Про дошкільну освіту». Книга керівника дошкільного навчального закладу. Харків, 2006. 36с.

12. Катрук  А. Формування творчих здібностей дітей за допомогою музично-ритмічних рухів . А. Катрук . Музичний крівник.  2015. №4. с.4.

13. Крутій К. Концепція постійного контролю за якістю дошкільної освіти.,Вихователь - методист дошкільного закладу. 2009. №3. с.35

14. Ладивір С. Педагогіка розвитку – стратегічна лінія модернізації дошкільної ланки освіти, Вихователь - методист дошкільного закладу. №1, 2009, с.4

15.  Лист МОН України від 02.09.2016 №1/9-454 « Організація освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах, додаток до листа МОН України від 02.09.2016 р. №1/9-454«Щодо організації  роботи музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»      

https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKWkVqWk1S1qRms/view

16. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі», Київ:Світич, 2009. с.208

17. Назаренко Г., Пономарьова Г., Росте людина. Гуманно - особистісний підхід. Харків .2006

18. Наливайко О., Дєуля  І. Практика впровадження Базової програми «Я у Світі» в дошкільному закладі.,  Вихователь-методист дошкільного закладу., 2009, №1, с.9

19. Новгородська Ю.Г. Методика музичного виховання. Тексти лекцій: Навчальний посібник для спеціальності «Дошкільне виховання, практична психологія». Ю.Г. Новгородська.  Ніжин, Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2010. 143 с.

20. Науменко Т., Марченко І.Планування роботи музичного керівника.,г. Дитячий садок.2006.№44

21.  Науменко Т. Музичне виховання найменших: Інтегровані заняття. Київ:

Шк. світ, 2007.128 с. (Б-ка «Шкільного світу»).

22. Нечай С. Музика зміцнює здоров’я . С. Нечай.  Дошкільне виховання. № 6. 2009. с.22-26

23.Орф К. Система детского музыкального воспитания  К. Орф., 1971. 238 с.

24. Положення про дошкільний навчальний заклад  Уряд. кур'єр. 2003. №51.

25. Романюк І. Музичний куточок в дошкільному навчальному закладі І. Романюк  Музичний керівник. 2013. №7. с. 27-32

26. Романюк І. А. Організація роботи у дошкільному навчальному закладі: Навчально-методичний посібник. І. А. Романюк. Тернопіль: Мандрівець. 2014, 280 с.

27. Самбор Л. Музично-дидактичні ігри на музичних заняттях. Л. Самбор Музичний керівник. 2014.  №11. с.4-10

28. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації . А. Шевчук . Дошкільне виховання. 2000. №2. №3 с.6-7

30. http://www.refotext.com/referat-text-17608-2.html

31. http://www.hoippo.km.ua/news-view-1324.html

32. https://studfiles/net/preview/5551056

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Музичні заняття за методикою К. Орфа

Зміст

1. Заняття «Весняні капелі» К.Орф

2. Заняття «Жартівник дід Мороз» К.Орф

3. Заняття «Зимова прогулянка» К.Орф

4. Заняття «Жартівливі посиденьки» К.Орф

5. Заняття «Ритм навколо нас» К.Орф

6. Заняття «Мишенята-кошенята» К.Орф

7. Заняття «Що таке музыка» К.Орф

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття «Весняні капелі» К.Орф

Освітня лінія Базового компоненту. Дитина у світі культури.

Вік дітей. 6 р.ж.

Тема. Весняні капелі.

       Мета. Продовжувати розширювати знання дітей про музичні інструменти, закріпити уміння дітей використати різні ритмічні малюнки і мелодії.Розвивати творчі здібності дітей, підтримувати у дітей бажання зображувати у русі музично - ігровий образ (образ весняного лісу); ритмічний слух, почуття; розвивати творчу фантазію дітей.Виховувати інтерес і любов до музики, бажання слухати і виконувати музику; дбайливо відноситься до музичних інструментів

       Матеріали та обладнання. Музичні інструменти – дзвіночки, музичні трикутники, металофони, свистунці.

Хід заняття.

1. Комунікативна діяльність.

Діти під музику, за вибором музичного керівника, заходять в зал і роблять коло.

       Музичний керівник. Добридень! (співає)

Діти виконують поспівку-вітання «Добрий день!» (ритмічно проплескують ритм – малюнок за К.Орфом)

2. Пізнавальна діяльність.

      Музичний керівник.

Діти, зверніть увагу який сьогодні дивовижний день. Яка зараз пора року? Які зміни сталися в природі навесні? А тепер давайте спробуйте намалювати весняною картину. Які можна використати музичні інструменти? (Діти визначають). Діти виконують етюд «Весняна казочка». (музика за вибором музичного керівника) Пригріло весняне сонечко. (діти піднімають плавно руки вгору)

- З пагорба збіг веселий струмок, і з'явилась велика калюжа (діти біжать «струмочком» і роблять круг « калюжу»)

- Вибралися з під кору жучки, і не тільки жучки, а й мурашки (звуки ж-ж-ж, дз-дз-дз)

- Розправили свої крильця і полетіли, хто – куди. ( діти «летять» по залу у різних напрямах).

Раптом під старимо листя щось зашурхотіло. (звук «шур – щур» і виліз їжачок (сідають, фирчать)

- Зрадівши весні, ліс наповнюється пташиним голосом. (діти імітують пташині голоси)

- Ось і настала весна.

        Музичний керівник пропонує дітям сісти на свої місця.

3. Перетворювальна діяльність.

        Музичний керівник. Діти! Закрийте оченята і уявіть, що ви зараз знаходитеся у весняному лісі або на галявинці. Послухайте! Що ви почуєте в лісі, які звуки? (діти слухають, яких птахів чути: зозуля, жайворонок, горобець і так далі, дзюрчання струмка) .В цьому лісі живуть різні звуки і лісове відлуння. Лісовим відлунням буду я, а ви моїм відображенням.

          Вправа «Музичне відлуння».

Музичний керівник долонями відбиває ритмічний малюнок, діти повторюють тук-тук-тук, що за чудовий звук? (далі дітям пропонується повторити ногами ритм – малюнок, потім простукать на музичних інструментах або дирижерних паличках і, наприклад, співають: дзень - дзень - дзень - це весняний день). Цей ритм - малюнок пропонується проплескати по колінах, потім проспівати, використовуючи гру на дзвіночках і трикутниках.

         Мовно - жартівлива гра.

Тук-тук-тук - що за дивний звук?

Тук-тук-тук - може дятла стук?

Дзень - дзень - дзень - дзвенить муха цілий день!

         Музичний керівник.

Ось які цікаві звуки живуть у весняному лісі. Діти, давайте ще раз подивимося, які інструменти лежать на столі. (Діти називають їх, музичний керівник звертає увагу на дзвіночки, бубенчики, які вони різні за формою і звучанню і пропонує гру дзвіночків і бубенці)

         Гра «Ми - дзвіночки весняні».

Заспіваємо пісні

Ділі - ділі - ділі – дін

Чути наш веселий дзвін

Ділі - ділі - ділі – дін

Здогадайся, звідки він? (пропонується дітям поспівати по фразах)

Можна використати 2 варіанти:

1. На місці, сидячи на стільцях.

2. Рухливий (рухаючись по кругу).

      У кінці гри звучить музика і діти підігрують. (під час підготовки до виконання, дітям нагадується про дбайливе відношення до музичних інструментів)

      Після цього музичний керівник пропонує стати в коло і прослухати вірш про весну, одночасно проплескуючи ритм - малюнок цього вірша.

1 – долоньки

2 – ноги.

Вже весна – весняночка

Сонечко вітає,

І веселу пісеньку

Діточкам співає.

      Музичний керівник рукою показує хто це робитиме. (повторюється ритм - малюнок). Музичний керівник пропонує дітям придумати мелодію на ці слова. Допомагає дітям це зробити.

Виконання пісні «Щебетала пташечка» М.Лисенко, використовуючи для цього свистілки.

4. Оціночно-контрольна діяльність.

       Музичний керівник підводить підсумок зайняття і пропонує дітям згадати що ми робили на зайнятті.

Діти прощаються і йдуть із залу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття «Жартівник дід Мороз» К.Орф

Освітня лінія. Дитина у світі культури

Вік дітей. 6 р.ж.

         Мета. Звернути увагу дітей на красу і різноманітність звуків природи в усіх порах року. Розвивати тембровий слух, почуття ритму, уяву, асоціативне мислення, здатність до вільних образних імпровізацій.

         Матеріали і обладнання. Саморобні музичні інструменти, мішечки з крохмалем, Музичний супровід: А. Вівальді, «Зима», «Мороз»; Г.Свиридова, «Трійка»; В.Лисенко, «Наша добра зимонька»; В.А. Моцарт, «Зимове рондо»; С.Брайан, «Хурделиця».

Хід заняття

1. Комунікативна діяльність.

Загадка.

Стало біло навкруги.

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую у льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я - ... (Зима)

2. Пізнавальна діяльність.

       Музичний керівник. Діти, назвіть мені прикмети зими. (сніг, мороз, холод і т. д.). Запропонувати дітям озвучити вірш за допомогою музичних інструментів і відповідних предметів.

Як на гірці - сніг, сніг,

І під гіркою - сніг, сніг,

І на ялинці - сніг, сніг,

І під ялинкою - сніг, сніг.

А під ялинкою спить ведмідь,

Тихіше, тихіше, не шуміти.

Діти намагаються зображувати скрип снігу за допомогою мішечків з крохмалем, шматочків пінопласту, целофану і т. д.

      Для озвучування хропіння ведмедя підійде гребінець і т. д.

      Потім виконати вірш, з озвучуванням під фонове звучання муз. А. Вівальді «Зима», «Мороз». (російська народна потішка)

     Мовна гра з рухом.

(Спочатку розучуємо текст):

Ти мороз, мороз, мороз,

Не показуй свій ніс!

Йди скоріш додому,

Холоднечу відводь з собою!

А ми саночки візьмемо,

І на вулицю підемо.

Сядемо в саночки-самокаточки,

З гірки у-ух!

Діти стають в круг і, виконуючи придумані рухи, виразно і чітко артикуляційно декламують текст із звучними жестами, які треба підібрати до тексту.

3. Перетворювальна діяльність.

«Наша добра зимонька» В.Лисенко – спів з тональним акомпоніментом і звучними жестами. Спочатку познайомити дітей з піснею, виконуючи її без супроводу фортепіано. Потім запропонувати дітям акомпонувати вашому співу, звучними жестами. При наступних виконаннях додавати тональний акомпонімент і спонукати дітей тихенько підспівувати. Це привчить їх уважно прислухатися до загального звучання і свого голосу. Діти сідають в коло, в центрі якого розташовуються гравці на інструментах. Звернути увагу дітей на зупинки в співі на місці фермато.

Прочитати дітям вірш.

Хто зумів це на вікні,

Візерунки чарівні,

Уночі намалювати,

Не заходячи до хати?

Чудо – трави, диво – квіти,

Це ж потрібно так уміти!

Часто дуже хочуть діти

Квіти подихом зігріти.

Та краса ця особлива,

Її пестить неможливо,

Бо від дотику руки,

Залишаються цятки.

Ці холодні візерунки,

Мов листівки-подарунки,

Нам Мороз на склі лишає,

Бо чарівну фарбу має!

       Запропонувати дітям спробувати "малювати" снігові візерунки, як Дід Мороз, використовуючи крижані палички. Діти стоять в колі, у кожного в руках по дві палички (запитати дітей, якими кольорами користується Дід Мороз) сріблястого, блакитного, білого і т. д. - олівці Діда Мороза.)

      Під музику Г.Свиридова "Трійка" (усі рухаються один за одним прямим галопом по колу, ритмічно піднімаючи і опускаючи палички, із зупинкою музики кожна дитина робить будь-який візерунок зі своїх двох паличок, поклавши їх довільно на підлозі перед собою. Гра повторюється спочатку, але тепер діти складають візерунок удвох з чотирьох паличок і учотирьох - з восьми.

      "Зимове рондо" В.А.Моцарт" – (озвучування вірша з допомогою самостійно вибраних музичних інструментів).

Їдемо, їдемо на конячці

По доріжці зимовій гладкій

Скік, скік, скік. (2 рази)

Санчата скриплять, бубенці дзвенять,

Дятел стукає, завірюха свистить,

Білка на ялинці горішки все гризе:

Цок, цок, цок.

Руда лисичка зайця стереже.

Холод, холод, холоднеча, холоднеча.

Сніг пухнастий крутить, крутить.

Їхали ми, їхали, нарешті, доїхали:

З гірки у-ух!

У ямку - бух! Приїхали!

        Музичний керівник запитує дітей, на чому можна поїхати в ліс, говорить, що в лісі взимку можна побачити багато цікавого.

        Для озвучування рефрену (конячки) можна використати клацання язиком або дерев'яними ложками. Повторювати його можна після кожних двох рядків.«Хурделиця» (музика С.Брайан) – (спонтанна імпровізація на інструментах акомпанементу до звучної музики і імпровізований вільний рух.

        Прослухати з дітьми п'єсу, обговорити, які інструменти можуть прикрасити і доповнити її, як вони повинні звучати, які цікаві прийоми гри можна використати (звуки голосу, глісандо, тремоло).

        Розділити дітей на дві групи: одна імпровізує на інструментах, інша – з шарфами і ялинковим дощем. Потім вони міняються атрибутами.        

         Запропонувати дітям виконати знайомий зимовий хоровод. Наприклад, «Білий сніг, білесенький».

 4. Оціночно-контрольна діяльність.

Музичний керівник. Діти, що Вам сподобалось на занятті? Що нового Ви дізналися? На яких музичних інструментах ми сьогодні грали? Які нові твори Ви почули? Які знайомі твори почули? Дякую діти за заняття. До нових зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Заняття «Зимова прогулянка» К.Орф

Освітня лінія Базового компоненту Дитина у світі культури.

Вік дітей. 6 р.ж.

Тема. Зимова прогулянка.

        Мета. Продовжувати вчити дітей ходити по залу з різними інтервалами та в різному темпі музики. Відчувати різну виразність музики: повільно-швидко; продовжувати вчити дітей узгоджувати рухи та мовлення, довільно рухатися відповідно до характеру музики. Продовжувати знайомити дітей з нетрадиційними музичними інструментами та прийомами гри на них. Вчити використовувати для озвучування віршів «звучні жести». Під час танку вчити дітей свідомо починати та закінчувати рухи одночасно з початком та кінцем музики. Розвивати уміння відбивати ритм під музику за системою К.Орфа; мовленнєве дихання, гнучкість голосу, координацію рухів з текстом, орієнтацію у просторі, дрібну моторику, мовленнєві та мімічні рухи, фіксації погляду. Розвивати чуттєвість тембрового слуху, фантазію, уяву. Виховувати позитивне ставлення до музики.

         Матеріали і обладнання. Аудіозапис музичних творів, матеріал для нетрадиційного музичного інструменту: коробочка з кіндер сюрпризу та горішки, Білка-рукавичка, стіл, корзина для горішків, таця. Музичний супровід: В.Лисенко, «Сніжок»; О.Тілічеєва, «Кулачки - долоньки»; Т.Попатенко, «Таночок».

Хід заняття.

        Зала оформлена, як зимовий ліс. Під музичний супровід заходять діти і стають півколом.

        Музичний керівник. Діти подивіться як гарно у нашому залі. Ось і Білочка прибігла до нас з лісу, та ще й багато гостей прийшло до нас. Давайте з ними привітаємось.

1. Мовленнєво ритмічна вправа- привітання.

Добрий день!

Добрий день Вам ручки! (плескаємо в долоні)

Добрий день Вам ніжки! (тупотіння)

Добрий день Вам щічки! (торкаються пальчиками щічок)

Добрий день Вам зубки! (клацають зубками)

Добрий день Вам губки! (чмокають губками)

Добрий день Вам вушка! (торкаються вушок)

Добрий день Вам друзі! (махають ручками)

Всім привіт!

2. Пізнавальна діяльність:

       Музичний керівник. Діти, сьогодні ми з вами вирушимо в подорож до казкового, зимового лісу. Давайте розпочнем нашу подорож.

Музично-ритмічна вправа «Туп-туп».

По сніжку ідемо тихенько,

ніжку ставимо м’якенько,

туп – туп – раз - два, (діти роблять крок з носочка)

ось як вміє дітвора!

Тут замети вже високі,

робимо з притупом кроки,

туп – туп – раз - два, (діти крокують з притопом)

ось як вміє дітвора!

Будуть швидко тупотіти,

по доріжці наші діти,

туп – туп – раз - два, (діти тупають у навприсяді)

ось як вміє дітвора!

       Музичний керівник. Ось і потрапили ми до зимового лісу. Діти що це в мене? (показує сніжинки)

       Діти. Сніжинки.

       Музичний керівник. Які вони?

         Діти (приблизні відповіді дітей): білі, легкі, гарні, мереживні, не схожі між собою.

         Музичний керівник. Вам подобаються сніжинки? А хочете перетворитись на сніжинки?

3.Перетворювальна діяльність:

Вправа-психогімнастика «Сніжинки» (координація мовлення та рухів)

Сніжинки летіли, летіли,

(виконують змахи руками)

Землі як дісталися- сіли.

(присідають)

Холодний вітер налетів,

(встають, піднімають руки вгору і вниз, швидко махають і дують)

Сніжинки у замети змів.

(присідають, обхоплюють руками коліна)

          Після вправи діти сідають на місця.

          Вихователь. Поки ми з вами танцювали, до мене прилетіла сніжинка і хоче мені щось сказати. Вона приготувала нам загадку. Спробуйте її відгадати.

          Вихователь читає загадку зі сніжинки.

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила –

Пухнастим снігом вкрила.

Відгадайте, хто вона,

Ця бабуся чепурна? (Зима)

Діти. Зима

          Музичний керівник. Скоро вже закінчиться зима. Невдовзі розтане пухнастий сніг, на річках зійде крига. Можливо, у повітрі вже пахне весною? Нумо, вдихніть на повні груди! (діти роблять кілька глибоких вдихів носом і вдихів ротом)

Що відчули? (Відповіді дітей). Мені здається, зима ще не відступає, та й он яка заметіль починається, чуєте, навіть і тут стало холодно. А ви не боїтесь морозу? (звучить аудіозапис «Завивання хурделиці»)

      Діти. Ні, не боїмося.

      Музичний керівник. А якщо ручки замерзнуть?

      Діти. Ми поплещемо! (плескають)

      Музичний керівник. А якщо ніжки замерзнуть ?

      Діти. Ми потупаємо! (тупають)

      Музичний керівник. Щоб нам всім було тепліше, щоб було нам веселіше! Всі на свої місця ставайте, і дружно пісню заспівайте!

Пісня «Сніжок», В.Лисенко.

      Музичний керівник. Ну що нагрілися?

Діти. Так.

      Музичний керівник. А все ми погріли?

Діти. Ні

  Музичний керівник. Давайте нашій лісовій гості покажемо і навчимо її вправі грі для пальчиків.

Музично-пальчикова гра «Кулачки - долоньки», О.Тілічеєва.

У кожного є два кулачка,

ляснув один другого злегка,

(стук -8, 16 разів)

Ну, а долоньки не відстають, разом за ними весело б’ють!

(Хлоп-8, 16 разів)

Кулачки швиденько б’ють,

дуже так стараються.

(стук -12, 24 рази)

Ну, а долоньки не відстають,

також швиденько весело б’ють.

(Хлоп-12, 24 разів)

        Музичний керівник. Ми вже так довго йдемо по лісу. Що мабуть притомились наші ніжки. Давайте зробимо для них фізхвилинку.

        Фізхвилинка «Таночок», Т.Попотенко

Носочок, п’ятка, перетуп 4 раза, (виконують рухи під спів)

Крок приставити 3 рази, перетуп, (виконують рухи під спів)

Крок приставити 3 рази, плесь-плесь-плесь. (виконують рухи під спів)

4. Оціночно-контрольна діяльність.

        Музичний керівник. Молодці, а за наші пісні та танці Білочка приготувала нам подарунок.

        Музичний керівник відкриває застелений стіл, а під тканиною корзина з кедрові горішками та піднос з коробочками з кіндер сюрпризу. Діти підходять до музичного керівника і роздивляються подарунки білочки.

         Вихователь. А що нам Білочка принесла?

        Діти. Горішки.

        Музичний керівник. Правильно, але це незвичайні горішки. Вони можуть допомогти нам зробити музичний інструмент, а нам стати майстрами музичних інструментів. Хочете спробувати?

        Діти. Так

        Музичний керівник. Для того щоб зробити музичний інструмент, нам потрібно взяти одну коробочку, покласти по одному горішку в неї, і міцно закрити. Наш інструмент готовий. Хочете з ними потанцювати?

       Діти. Так.

Танок «Ми горішки узяли» під українську народну мелодію

1.Ми горішки всі взяли

І по колу всі пішли. (йдуть по колу)

Тук-тук-тук, тук-тук-тук. (стукають горішком об горішок)

І по колу всі пішли.

2. Вгору ми їх піднімаєм (піднімають руки вгору)

Ними голосно вдаряєм

Тук, тук, тук… (стукають горішком об горішок)

3. Ми присядемо гарненько (присіли)

І постукаєм тихенько

Тук-тук-тук, тук-тук-тук. (стукають горішком об підлогу)

І постукаєм тихенько.

4. Ми горішки всі сховаєм, (ховають горішки за спину)

Мов зайчата пострибаєм.

Стиб–стриб–стриб ,стриб–стриб-стриб, (стрибають)

Мов зайчата пострибаєм.

                   Після танцю діти складають іграшки в корзину.

         Музичний керівник. А ще нам Білочка принесла цікаву гру і хоче з вами пограти.

Дидактична гра «Ручки-ніжки».

       Мета. розвивати у дітей почуття ритму, ритмічний слух.

       Обладнання. На екрані зображено ручки і ніжки.

       Хід гри. Ведучий показує дітям одну з карток з зображенням ручок та ніжок. Читає вірш.

Будемо зараз ми грати,

Будем ритми задавати.

Ручки будуть хлопати,

Ніжки будуть топати.

Подивися ти на схему,

Ну а потім повтори.

Діти дивляться на зображення і мають відтворити зображені на картинці ручки – оплески та ніжки – тупання. Також маленькі зображення – це коротке відтворення, велике-довге.

        Музичний керівник. Ось і наша зимова подорож закінчилась. Давайте самі собі поаплодуємо і на згадку про нашу пригоду Білочка вам дарує ці чарівні музичні інструменти, щоб ви гралися з ними у групі та згадувати її. Давайте закриємо очі та повернемося до дитячого садочку. Вам тепло, радісно, вас усі дуже люблять!

         Діти закривають очі, звучить музика яка кличе дітей до садочку. Ось і настав час попрощатися із зимовою казкою, Білочкою та нашими гостями.

          Поспівка «До побачення».

Діти під музику йдуть до групи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття «Жартівливі посиденьки» К.Орф

Освітня лінія Базового компоненту Дитина у світі культури.

Вік дітей. 6 р.ж.

Тема. Жартівливі посиденьки.

       Мета. Продовжувати розширювати знання дітей про музичні інструменти, закріпити уміння дітей використати різні ритмічні малюнки і мелодії.Розвивати творчі здібності дітей, підтримувати у дітей бажання зображувати в русі музично - ігровий образ (образ весняного лісу); ритмічний слух, почуття; розвивати творчу фантазію дітей.Виховувати інтерес і любов до музики, бажання слухати і виконувати музику; дбайливо відноситься до музичних інструментів. Долучати дітей до гри на музичних інструментах за допомогою жартівливих пісень.

       Матеріали і обладнання. Музичні саморобні інструменти, шумові інструменти.

Хід розваги

1. Комунікативна діяльність.

        Ведуча.

На горбочках чи в світлиці,

На колодочках яких

Всіх зібрали посиденьки:

І старих, і молодих.

Чи при свічечці сиділи,

Чи на вулиці прийшлось,

Хороводи всі водили

І співали, як велось.

Словом, всі ці посиденьки,

Були святом для душі...

Плине час, проходять роки,

Помінявся старий світ.

І чого там говорити —

Без посиденьок сумно жить —

їх потрібно відродити.

          Під фонограму входять діти зграйкою. (грають на саморобних музичних інструментах)

          Ведуча.

Давно ми вас ждемо-чекаємо,

Розвагу без вас не починаємо.

         Діти. (по черзі)

Вдома сидіти — нічого не висидіти.

Вирішили на людей подивитися і себе показати. Вітаються.

2. Пізнавальна діяльність.

         Ведуча.

Ну що ж, заходьте, гості, будьте як вдома.

Діти під фонограму сідають на свої місця. (Українська народна мелодія «Козачок»)

Що, гості, чули новенького? А що бачили?

         Дитина.

І чули ми, і бачили,

І зараз вам про це

Розкажемо ми все.

Небилиці.

       Дитина.

Закортіло киці

В ліс на вечорниці.

Взула срібні черевички, 2 р. (виляскування чергуючи ліву та праву руки )

Скочила з полиці, 2 р. (оплески)

Підбігає до воріт... (тупотіння)

Всі.

Підбігає до воріт? 4 р. (плескання по стегнах)

А там стоїть кіт. (емоційне обігравання)

А-а-а! Кіт! (лякаються і дивуються)

Не пускає кицю (свариться)

В ліс на вечорниці.

        Перша дитина.

А про Якова ви чули?

Якось Яків сіяв мак.

Так-сяк, абияк. (половинні оплески)

Виріс ярий Яків мак.

Так-сяк, абияк. (половинні оплески)

Та щось коле, як їжак.

Так-сяк, абияк. (половинні оплески)

        Друга дитина.

Оце так Яків!

А я от на озеро ходила,

Журавель шукав там броду. (4 р. плескання по стегнам)

Жабенятко скік у воду. ( оплеск)

Жук до жаби:

Жу-жу-жу, (ковзневі оплески)

Журавлеві розкажу.

Жу-жу-жу, (ковзневі оплески)

        Ведуча.

Ось про яке спритне жабенятко ми почули новину.

А ви пам'ятаєте гру «Кум-кум»?

Хочете погратися?

Хто буде жабкою, хто — чорногузом?

Гра «Кум-кум». (Українське дошкіяля. К.: Музична Україна, 1991р.)

        Ведуча.

Гей, музики, веселіш,

Ви заграйте чим скоріш.

Діти, що грають в оркестрі, сідають заздалегідь в одному місці.

Дитина (з бубном).

Бам! Бам! (Б'є в бубон.)

Бам, Бам!

Щастя дай, Боже, Вам!

Дитина (з кастаньєтами).

Клім! Клім! (Б'є кастаньєтами.)

Годі буть сумним.

Дитина (на металофоні).

Хурли! Хурли! Щоб здоровими були! (на металофоні глісандо).

Оркестр «Ой, лопнув обруч». (грають саморобні і шумові музичні інструменти)

         Ведуча.

Ох і гарні в нас музики,

Відразу стало веселіше.

А які ж то посиденьки

Без жартів та пісень?

        Дитина.

Ми заспіваємо.

А ви нам допоможете?

       Ведучий звертається до інших дітей, які заздалегідь діляться на дві команди. Спочатку співає одна команда, потім – інша. Акомпонують по-черзі одна одній.

      Діти.

Аякже!

      Дитина.

Ой, гоп, рано-ранком

(Притуп, плеснути 1 раз) (оплеск; виляскування обома руками;)

Гарбуз сватавсь до ковганки, (всі рухи повторюються)

А ковганка незлюбила,

Салатовку полюбила.

       Дитина.

Горщик сватався до миски, (оплеск; виляскування обома руками;)

(виконують рухи за бажанням)

Ополоник — до колиски,

Мисник сватавсь до полиці,

Житній хліб — до паляниці.

(У кінці всі разом озвучують)

       Всі разом.

Небилиці ми співали

І гостей всіх звеселяли.

Тож давайте всі скоріше

Затанцюєм веселіше.

Український танок.

Гра «Гуси». Музика «Веселі гуси».

За допомогою лічилки діти обирають Вовка й Господиню.

Ведуча пояснює правила гри. Під музику господиня жене гусей «пастися».

Діти імітують рухи гусей: б'ють крильцями, ґелґочуть. Після закінчення музики господиня запитує:

Господиня.

Гуси, гуси, додому!

Гуси. Чого?

Господиня.

Вовк за горою.

Гуси.

Що він робить?

Господиня.

Гуси скубе!

Гуси: Які?

Господиня.

Сірі, білі, волохаті,

Тікайте прудко до хати!

          Під музику гуси біжать, а вовк перехоплює їх і заганяє до «своєї хати».

Господиня.

Вовче, вовче, а де гуси?

Вовк.

Які гуси?

Господиня. Сірі, білі, волохаті.

Вовк.

Не бачив.

Гуси плескають («глухими» оплесками).

Господиня.

Хто це у вас крыльями б'є?

Вовк.

А це пиріжки печуть. Гуси сичать. (ши-ши-ши-ши-ши)

Господиня.

А що це сичить?

Вовк. Печення шкварчить. Гуси ґелґотять. (галь-галь-галь)

Господиня.

А що то ґелґотить?

Вовк.

Та то борщ кипить. Гуси шиплять. (ши-ши-ши-ши-ши)

Господиня.

А що то шипить?

Вовк.

Каша біжить.

Гуси.

Га-га-га!

Господиня.

Що в тебе за ґвалт?

Вовк.

Та то мої молодиці печуть паляниці.(Гуси тупотять).

Господиня.

А що це там тупотить?

Вовк.

Коні.

Господиня.

Можна подивитися?

Вовк.

Можна. Господиня заглядає.

Господиня.

Та які ж це коні? Це ж мої гуси!

Гуси вибігають і всі доганяють вовка, дають прочухана. Звучить весела українська мелодія.

Дитина.

Ой, цікаві ж для дітей ці часи дозвілля.

Скоромовки та казки, ігри та приспів 'я.

Ведуча.

Шановні гості, а може ви ще якісь цікаві новини знаєте?

Діти розповідають забавлянки.

Дитина.

Тук-тук-тук! Ток-ток-ток!- ( стукає паличками)

Вибиває молоток

Дитина.

Дзень, дзень, дзень! (дзвіночки)

Дзвенить муха цілий день.

Дитина.

Тихо-тихо в темнім лісі.

Хтось таємний спить в горісі.

Дитина.

Раптом він проснувся – скік

І співає цілий рік.

Дитина.

А я знаю ще одну новину.

Два півники, два півники (ковзні оплески)

Горох молотили. (Плескання по стегнах кругові рухи долонями).

Дві курочки-чубарочки (ковзні оплески)

До млина носили. (ковзні оплески)

Цап меле, цап меле Плескання по стегнах кругові рухи долонями.

Коза засипає.

А маленьке козенятко

На скрипочці грає.

Дитина.

А ви ще про цапа послухайте.

На городі цап, цап (кастаньєти)

Капусточку хап, хап, (оплески)

Борідкою трусь, трусь, (маракас)

Капусточка хрусь, хрусь, (ляскання пальцями)

А ратичками туп-туп, (тупають)

Капусточка хруп, хруп, (плескання по колінах)

А за цапом дід, дід (бубон)

Палицею тіл, тіп, (палички)

Цап як скочить брик, брик. (всі разом)

На все село крик, крик! (всі разом)

На синяки дме, дме, (дмухають)

Вигукує: ме-ме! (всі разом)

За ним Рябко: «Гав, гав»! (всі разом)

Оце тобі, щоб не крав! (свариться)

Дитина.

А ми теж про цапа знаємо.

Ішов цап із гори, (тупають)

А коза з долини.

Стрінулись на кладці... (тупають)

Раз, два, три! (оплески хто на чому)

Попадали до води.

Вийшов цап із води, (тупають)

А коза: «Ґи-ги-ги». (емоційне обігрування за бажанням дітей)

Казала ж не йди —

Мене пропусти.

Дитина.

Подумаєш, новина.

А ви подивіться, яку ми забавлянку знаємо.

Виконує перша підгрупа.

(Діти співають і ритмічно плескають).

Ладки, ладки,

Посварились бабки. (чергування прямих і оплисків)

За що? За кисіль, (перехресних оплесків)

Що наївся Василь!

Дитина з другої підгрупи.

А ми теж забавлянку знаємо, (віршують супроводжуючи слова оплесками).

Чечір-вечір, Вечір-чечір.

Хтось вуркоче біля печі.

Чорні лапки, вуса, ротик,

Чечір-вечір,

Чорний котик.

Хлопчик-бондар бере молоток і стукає по бочці.

Ведуча.

Бондарю, а що це ти стукати почав?

Не міг почекати, поки посиденьки закінчаться?

Бондар.

Та це ви, все жартуєте та смієтесь, а мені треба ділом займатися.

(У руках тримає декоративну бочечку і молоток, імітує рухи).

Діти по черзі запитують.

Перша дитина.

Бондарю, бондарю, що ти робиш? (стукає по бочці)

Бондар.

Дощечки збираю і бочку складаю. (стукає по бочці)

Друга дитина.

Бондарю, бондарю, що ти робиш? (стукає по бочці)

Бондар.

Бочку збиваю, обруч накладаю. (стукає по бочці)

Третя дитина.

Бондарю, бондарю, що ти робиш? (стукає по бочці)

Бондар.

Бочку збиваю, води наливаю. (стукає по бочці)

Четверта дитина.

А як закінчиш, що будеш робити? (стукає по бочці)

Бондар кладе інструмент, встає і виходить на середину зали.

Бондар.

Гратися!

А ну, бочко, збирайся,

Дощечка до дощечки складайся!

Діти будують коло, щільно ставши плечима один до одного.

Гра «Бочка».

Всі.

Котилась велика бочка (збільшують коло)

З маленького горбочка, (присідають)

Та об землю трісь-трісь, (оплески)

Та об землю трах-трах, кулачки

Розбилась так...

(Під музику розбігаються і бондар повинен когось торкнутися або зловити. Той стає бондарем і гра починається знову.)

Ведуча.

Молодці діти! Гарні вийшли посиденьки: і жартували, і співали, і гралися, новинками обмінялися, ще б тепер пісню гарну послухати та на танок подивитися.

Дитина.

А ми зараз пісню заспіваємо і танок затанцюємо.

Хоровод «Веселий хоровод». (Барабаш О. Д., Калуська Л. В., Яновсыса О.В. Свята і розваги в дитячому садку. — К.: Освіта, 1995р.)

4. Оціночно – контрольна діяльність:

Ведуча.

Ось послухайте, діточки,

Розкажу і я вам небилицю.

Летіла сорока-білобока над лісом,

Літала, літала, та не скрекотала,

Бо у дзьобі мішок зі сміхом тримала.

Де не взявся вітерець-молодець.

Взяв він мішок і приніс у садок.

Вітерець-молодець взяв мішечок за кінець,

мішок розв'язався і сміх показався.

І сміялись, веселились,

от і розвага закінчилась!

Діти, а що Вам сподобалося в нашій розвазі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття «Ритм навколо нас» К.Орф

Освітня лінія. Дитина у світі культури.

Вік дітей.6 р.ж.

Тема. Ритм навколо нас.

       Мета. Вчити використовувати динамічні відтінки під час гри на музичних інструментах (голосно-тихо); взаємодіяти, злагоджено грати в ансамблі; чути ритм у звуках які оточують дитину. Розвивати ритмічний слух, увагу, формувати вміння грати ритмічний малюнок. Виховувати любов до літератури, музики; театру.

       Матеріали і обладнання. картки з відрізками різної довжини; шумові інструменти, квадрати білого, блакитного, жовтого і зеленого кольорів, мольберт. Музичний репертуар:О.Тілічеєвої, « Кулачки і долоньки»; В.Лисенко, «Щебетала пташечка»;В. Лисенко, «Казкова країна».

Хід заняття.

(Діти заходять до зали під музику спокійного характеру (на вибір музичного керівника)

1.Комунікативна діяльність:

(Музичний керівник і діти вітаються).

Музичне вітання «Добрий день» (діти постукують, проплескують повтори музичних фраз)

Ви сьогодні вже проснулись?

Добрий день (діти плескають в долоні)

Мамі з ранку посміхнулись?

Добрий день (діти плескають в долоні)

Радо Вас садок вітає!

Добрий день (діти плескають в долоні)

Настрій кожен гарний має!

Добрий день (діти плескають в долоні)

(Музичний керівник. пропонує дітям пройти на місця).

2.Пізнавальна діяльність:

         Музичний керівник.

Діти, як ви думаєте, ім’я має ритм? (Відповіді дітей)

А давайте спробуємо, переконатися в цьому.

Який же ритм має ім’я ?

Ритмічна гра «Моє ім’я –має ритм»

Музичний керівник.

Нумо гру розпочинати,

Ім’я кожне називати.

Хто ім’я своє нам скаже,

Чітко ритм його покаже.

(Діти по черзі називають своє ім’я і одночасно проплескують ритм)

          Музичний керівник. Ви дуже ритмічні, діти, як все навкруги. Сонечко сходить і заходить, людина дихає (вдих, видих), двері відкриваються і закриваються, годинник цокає, навіть пора року має свій ритм. Давайте станемо художниками, але користуватися можна буде однією фарбою. Малювати ми будемо по порядку.

- Коли рік починається? (Взимку) (діти вибирають білий квадрат)

Діти розглядають всі квадрати.

-Чи можна весну зображувати жовтою фарбою?(відповідь)

- Яку пору року малюватимемо жовтим кольором? (осінь)

- Чому?

- А чи можна весну зображувати зеленою фарбою? (Відповідь-так. Пояснюючи це тим, що весна зелена (з'являються листочки)).

- Якщо весна зелена, то який колір залишається для літа? (блакитний)

- А хіба літо у нас блакитне?

          Висновок. Краще- зелене, а весну- блакитну, оскільки навесні тане сніг, багато води, течуть струмки, як в пісні "З блакитного струмочка розпочинається річка"

(Діти вибирають квадрати: білий, блакитний, зелений, жовтий).

(Музичний керівник робить висновок: пори року йдуть по порядку і повторюються це і є ритм. Запропонувати дітям програти, проплескати.)

          Музичний керівник. Що ще в природі повторюється? (день, ніч, місяці, дні тижня - все підпорядковано певному ритму.

Музичний керівник.

А у квітки? (розпустилась-розцвіла-зів’яла).

Музичний керівник.

А у черевичків? (лівий, правий).

Музично-ритмічна гра «Кулачки і долоньки» О.Тілічеєвої.

(пропонує дітям програти на музичних інструментах. Перед цим вибрати музичний інструмент).

У кожного є два кулачка,

ляснув один другого злегка,

стук -8, 16 разів (на музичних молоточках?).

Ну, а долоньки не відстають, разом за ними весело б’ють!

Хлоп-8, 16 разів (на ксилофоні).

Кулачки швиденько б’ють,

дуже так стараються,

стук -12, 24 рази (на музичних молоточках?).

Ну а долоньки не відстають,

також швиденько весело б’ють,

Хлоп-12, 24 разів ( на ксилофоні).

Музичний керівник.

А тепер я пропоную вам знайти пару карток.

Гра «Знайти пару»

(Музичний керівник роздає дітям картки із смужками різної довжини, картки-парні)

Музичний керівник.

Що зображене на ваших картках? (відповідь)

Чим відрізняються? (довжиною)

(Діти під музику спокійного характеру ходять по залу і знаходять парну картку. Музичний керівник пропонує дітям озвучити свої картки, тобто простукати однаковими або різними (голосно, тихо; можуть голосом, можуть плескати в долоні, стукати по столу). Звуки які зображують різні відрізки можуть відрізнятися по гучності, по звучанню. Довгий відрізок-оплеск, короткий, - притупуванням або стучанням по столу і тому подібне. Діти озвучують свій ритм).

Музичний керівник. А тепер, діти, вгадайте, чия картка зараз прозвучить?

Гра "Вгадай".

(2 різних шумових інструменти - бубон і коробочки або маракас).

          Музичний керівник. Я зараз по черзі зіграю всі чотири картки, а ви повинні вгадати чия картка звучить (діти повинні дивитися на свою картку і порівняти з тим, що звучить).

          Музичний керівник. Давайте сядемо в коло і пограємо в гру.

Гра « Сніговий колобок»

(Діти стоять в колі, музичний керівник котить м’яч комусь з дітей, починає співати пісню, а дитина – продовжує, потім назад до музичного керівника і так далі, поки не заспівають пісню).

         Музичний керівник. (Діти,ми з вами опинилися в лісі. Послухайте. Подув вітерець і розбудив звірят.

В лісі сюрпризів багато,

Тут зібрались звірята,

Зайці, поні, ведмежата,

На гілці- горобці сидять

Бажають ритми нам зіграть (по групам)

(Діти виконують рухи, відповідно до тексту, який проговорюється)

3.Перетворювальна діяльність:

Музичний керівник. Музика «Відлуння».

1.Горобчики маленькі

Горобчики сіренькі,

Крильцями тріпочуть

Танцювати хочуть.

Горобчики маленькі

Горобчики сіренькі,

Дзвіночки розібрали

І весело заграли. ("горобчики" ритмічно рухаються під музику)

Дзень - дзень, дзень - дзелень,

Так і грали б цілий день (діти беруть дзвіночки і грають, кладуть на місце і сідають)

1.Зайчики маленькі

Зайчики спритненькі

Легенько стрибають

Весело кружляють

Зайчики маленькі.(зайчики ритмічно стрибають під музику)

Клавеса взяли

Весело заграли

Тук- 3р., тук – 3р.

Ось такий виходить звук (беруть палочки ксилофона та грают), сідають.

3. Ведмедики маленькі

Ведмедики гарненькі

По ліску гуляють

Підтюпцем ступають (виходять «ведмедики» топають)

Ведмедики маленькі

Ведмедики гарненькі

Бубни розібрали,

Весело заграли (беруть бубна і грают), сідають.

4.Маленькі поні на галявинці

Почули музику ще вранці

Ніжками ступають

Ритм вибивають (ходять під музику высоко поднімаючи ноги), сідають.

Поні ложечки взяли

Музику свою вели.

Цок-цок-цок ще разок

Грають ложечки цок-цок (грають на ложках), сідають.

Музичний керівник.

Добре нас зустріли звірятка в лісі. Давайте подаруємо їм пісню (за вибором музичного .керівника)

"Щебетала пташечка" Лисенко, "Казкова країна" і так далі.

Музичний керівник.

Діти, вам тепер зрозуміло, що все у світі, і природа має своє чергування, свій ритм.

4. Оціночно-контрольна діяльність:

Музичний керівник.

А що таке ритм? Це чергування коротких і довгих звуків або тихих і гучних або таких, що повторюються

Музичний керівник підводить підсумки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття «Мишенята-кошенята» К.Орф

Освітня лінія Базового компоненту. Дитина у світі культури.

Вік дітей. 4 р. ж.

Тема. Мишенята-кошенята.

       Мета. Вчити поєднувати креативні та імітаційні методи. Розвивати комунікативні навики, вміння домовлятися і погоджувати свої дії; відповідальність, вміння брати ініціативу на себе. Виховувати любов до літератури, музики; театру.

      Матеріали та обладнання. Екран, іграшкові тварини, декорація лісової галявини, музичні інструменти? виготовлені своїми руками, ксилофон. Музичний супровід: «Долонька», на мелодію «Я на гірку йшла»; О. Тілічеєва, «Ось як ми вміємо»; Е. Макшанцева, «Чок-чок, каблучок!»; муз. Г.Фінарський, сл. В.Антонова, гра «Лисичка та зайці».

(Діти разом з мамами заходять до музичної зали).

Хід заняття.

1.Комунікативна діяльність.

Музичний керівник. (співає)

Доброго дня, діти!

        Музичний керівник. Давайте обіймемося і погладимо один одному долоньки.

(Під гарну музику музичний керівник обіймається з дітьми по черзі, називаючи кожного по імені)

        Потім співає «Дай долоньку, моя крихітка».

«Долонька» на мелодію російської народної пісні «Я на гірку шла».

(Це сприяє встановленню теплих, довірливих стосунків між педагогом і дитиною)

Дай долонечку, моя крихітка,

Я поглажу тебе по долоньці.

На «долонечку», моя крихітка,

Ти погладь мене по долонці.

         Музичний керівник. Ми сьогодні вирушимо в ліс в гості до зайчика і лисички. Матусі, беріть за ручку дитину і ходімо в ліс.«Ось, як ми вміємо» сл. Н.Френкель, музика Є. Тілічеєва. Формування навичок ритмічної ходьби, розвиток слухової уваги, уміння починати і закінчувати руху під музику.

1. Ось, маленькі ніжки- туп, туп, туп!

Прямо по доріжці - туп, туп, туп.

Ну-ка, веселіше - туп, туп, туп.

Ось, які ми спритні - туп, туп, туп.

2. Попрямували ніжки - туп, туп, туп!

Прямо по доріжці - туп, туп, туп.

Тупають чоботі- туп, туп, туп.

Ну-ка, веселіше - туп, туп, туп.

Стоп. (Під спів педагога діти марширують по кімнаті і в кінці музики зупиняються. В залі стоїть екран, на екрані відкривається панорама казкового лісу).

2. Пізнавальна діяльність.

          Музичний керівник.Ось ми і прийшли в ліс. Чуєте, як пташки в лісі співають? Давайте погуляємо в лісі і послухаємо спів птахів.

«Спів птахів» слухання музики з активними діями. Діти гуляють і слухають спів птахів і музику. Можна розкласти по килиму квіточки, грибочки (невеликого розміру, щоб діти їх збирали (розвиток дрібної моторики рук).

          Музичний керівник. Дітки, а давайте подивимося, хто живе в лісі.

Презентація «Ліс і його голоси». (використання екрану)

          Музичний керівник. Подивіться, а ось і зайчик до нас прискакав. Давайте навчимо його танцювати. «Чок ,чок каблучок!», Е. Макшанцева.

(Вправа формує елементарні танцювальні навички у малюків, розширює їх руховий досвід, розвиває вміння координувати рухи з музикою).

Чок, чок каблучок- (виставляють ніжки)

Ми танцюєм гопачок! ( повторюється 2 рази)

          Музичний керівник. Діти, а зайчик хоче розповісти нам казку про лисичку. Слухайте і дивіться.

(Діти сідають на коліна до мамам і дивляться казку)

Розповідання казки «Подорож лисички».

Бігла лисичка по лісі. Біжить - а на гілочці дзвіночок висить і дзвенить.

Лисичка.

Голосок у тебе хороший, а сам ти поганий - сказала лисичка.

Не візьму тебе!

(І побігла лисичка далі. А діти дзвенять дзвоником).

Біжить лисичка, біжить, а на землі пляшечка лежить і гуде.

(Діти дують в пляшечку).

Лисичка.

Налякати мене хоче!

А я її зараз кину в річку!

Ведуча.

Схопила лисичка пляшку і прибігла до річки.

(Діти барабнять пальцями).

Ведуча.

Кинула лисичка пляшку у воду, а вона булькає і тягне лисичку у воду.

(Діти булькають через соломинку воду).

Ведуча.

Ледве вибралася лисичка з річки на берег і далі побігла.

(Діти грають на ксилофоні).

Ведуча.

Лесичка бігла, бігла і до нас прибігла! Давайте діти з нею погаємо!

3. Перетворювальна діяльність.

Гра «Лисичка та зайці», муз. Г.Фінарський, сл. В.Антонова.

Діти сидять в навприсяді і закривають обличчя руками (сховалися від лисиці).

Сірі зайчики сидять,

Довгі вушка в них стирчать,

Ось такії вушка,

Вушка на макушці. (діти сідають навшпиньки і показують свої вушка)

Бігають зайчата,

Гарні стрибунята,

Ось такі зайчата,

Гарні стрибунята. (діти вільно бігають по кімнаті, плигають, присідають)

В лісі лис ганяє,

Стрибунят шукає,

Ой біжіть, зайчата, гарні стрибунята! (діти тікають на стільчики)

Музичний керівник.

А ось вони!

       Музичний керівник грає швидку музику для зайчиків, зайчики тікають до мамам або на стільчики, а лисичка їх наздоганяє.

4. Оціночно - контрольна діяльність.

       Музичний керівник. Час прощатися з зайчиком і лисичкою.

Діти, де ми сьогодні з Вами побували?

Кого зустріли у лісі?

Що робила лисичка?

На яких музичних інструментах грали?

 

 

 

 

 

 

Заняття «Що таке музыка» К.Орф

Освітня лінія Базового компоненту. Дитина у світі культури

Вік дітей. 6 р.ж.

Тема. Що таке музика.

       Мета. Слухання музики – формувати досвід музичних вражень, розвивати мислення, творчу уяву, бажання слухати найкращі зразки світової класичної музики, вдосконалювати вміння самостійно визначати характер, настрій, інтонації музичного смаку.

       Співи – вчити співати природним голосом, без напруження, легким звуком, м’яко, правильно передавати мелодію та настрій пісні, чітко вимовляти слова, брати дихання між музичними фразами, співати злагоджено у заданому темпі, прислухатися до співу інших дітей, до звучання інструменту.

       Гра на музичних інструментах – розвивати інтерес до активної гри на музичних інструментах, учити зосереджуватися на грі, створювати музичний образ, самостійно передавати настрій музики, розвивати відчуття мелодійності, ритму, продовжувати вчити правильного поводження з музичними інструментами, закріпити прийому гри на них . Виховувати любов до пісні, бажання співати.

         Матеріали та обладнання

1) Іграшки – фігурки звірів; декорації до казки ”Колобок”.

2) Камінець; склянки з водою і без води, дзвіночок, паперові стрічки, поліетиленовий пакет, чайна ложка, однакові склянки, наповнені водою різного кольору до різного рівня; дерев’яні ложки; натягнута між двома опорами нитка;

3) Аудіо запис твору П. Чайковський ”Підсніжник”.

4) Ширма, музичні інструмент.

         Попередня робота.

Розучити з дітьми пісню ”Я Лисичка, я сестричка” з опери М. Лисенко ”Коза-дереза”.

Хід заняття.

На столі розміщено декорації настільного театру до казки «Колобок».

Усіх дійових осіб озвучує музичний керівник.

       Музичний керівник. Діти, сьогодні ми помандруємо у королівство Музики. А перед тим завітаємо до наших знайомих Діда з Бабою.

Погляньте, до якої казки ми потрапили?

Правильно, це казка «Колобок».

А ось і сам Колобок.

Лежить на підвіконні – сумує.

Раптом чує, що Сорока-Білобока кричить: «Музика у лісі! Музика у лісі!».

Колобок подумав: «Що то за музика?» Стриб, тай утік і від Баби і від Діда.

Котиться Колобок лісовою стежкою, коли на зустріч йому – Зайчик.

Колобок. Що таке музика?

Зайчик.

Музика – це звук.

Це коли…

Кіт муркоче,

Грім гуркоче,

Дощик ллється,

Скло десь б’ється,

Вітер віє сніговії,

Дзвони дзвонять,

Череду гонять,

Трава шелестить,

Джміль пролетить,

І коли ти чуєш стук –

Вся це зветься просто Звук.

Діти, Зайчик каже, що звук виникає дуже просто, давайте спробуємо самостійно утворити звук.

          Музичний керівник пропонує дітям утворити звуки різними способами, зокрема:

- Перелити воду зі склянки у склянку;

- Постукати камінцем об стіл;

- Подмухати на паперову смужку;

- Пошарудіти поліетиленовим пакетом;

- Постукати чайною ложкою по склянках, наповнених водою різних рівнів;

- Постукати дерев’яними ложками одна об одну;

- Посмикати, натягнуту між двома стійками, нитку.

         Музичний керівник: Діти, Зайчик пропонує утворити мелодію, об’єднавши всі отримані звуки.

Давайте спробуємо заграти свою мелодію за допомогою шумових інструментів.

        Музичний керівник. Діти, яка зараз пора року? Весна – прекрасна пора року. У всі часи вона надихала митців до творчості, оспівування її неперевершеної краси. Композитор П. Чайковський, музику якого ви вже чули раніше, також написав чудові весняні п’єси, що увійшли до його музичного альбому ”Пори року”. Одну з цих п’єс ви послухаєте сьогодні.

Які квіти з’являються найпершими?

П’єса, яку ви зараз послухаєте, присвячена весняному місяцю – квітню і має назву «Підсніжник».

Якби ви були композиторами і захотіли музиці розповісти, як росте квітка, куди б ви повели мелодію: вгору чи вниз? (Вгору). Чому? (тому що квітка тянеться до сонця)

Давайте, у тиші, жестом руки спробуємо зообразити, як пробивається маленький паросток з під-землі.

Звучить аудіозапис п’єси «Підсніжник».

Яким ви уявили підсніжник?

Це вокальний чи інструментальний твір?

У якому темпі виконується ця п’єса? Чому?

Музика п’єси за настроєм похмура чи світла? (світла)

Отже, твір написаний у мажорі.

Ви певно помітили, що музика протягом п’єси звучить з різною силою.

Як думаєте, чому? (тому що квітка розвивається: вона ніжна, тендітна, але все ж має силу, щоб пробитися крізь землю)

Настрої та образи весни приваблюють не лише композиторів, а й живописців.

Ось погляньте картину ”Перші підсніжники”.

Чи схожі ці підсніжники на квітку, образ якої втілив у своєму творі П.Чайковський?

А ці квіти на картинці.

      Музичний керівник. Колобку, ти зрозумів, що таке Музика?

Колобок.

Так, тільки у мене виникло ще одне запитання: хто такий композитор?

Покочуся далі і дізнаюся.

    Музичний керівник. Котиться колобок, а на зустріч йому… Хто, діти? Вовк.

Колобок.

Добрий день, Вовче. Допоможи мені, може ти знаєш хто такий композитор?

Вовк.

Чув я щось… Може він малює картини?

       Музичний керівник. Так, діти?

Діти.

Ні. Картини малює художник.

Вовк.

Може він пише вірші?

Діти.

Ні. Вірші пише поет.

Вовк.

А хто ж такий композитор?

       Музичний керівник: Діти, давайте допоможемо Вовку і Колобку дізнатися хто такий композитор?

Діти.

Композитор – це людина, яка пише музику.

Колобок.

Як він записує музику?

       Музичний керівник. Покотився Колобок далі, а на зустріч йому… Хто? Ведмідь.

Колобок.

Добрий день, Ведмедю! Так мені дізнатися хочеться як можна записати музику: літерами чи цифрами…

Ведмідь.

Це ж усім відомо – нотами,

Ноти – символи незвичні

І доволі симпатичні,

Означають кожен звук –

Миші писк і дощу стук.

Колобок.

Дякую, Ведмедю!

        Музичний керівник. Покотився Колобок далі. А на зустріч йому – хто? Лисичка.

Лисичка.

Ой, а хто це такий смачненький та кругленький по ліску блукає?

Колобок.

Це я – Колобок.

Лисичка.

Щось трішки недочуваю, підійди ближче.

Та сядь мені на язичок і я все зрозумію, що ти там белькочеш.

        Музичний керівник. Діти, треба нашого Колобка виручати, пісеньку про Лисичку заспівати.

Лисичко-сестричко, Колобок маленький, говорить тихо, а наші дітки тобі пісеньку дзвінко заспівають.

А коли вже наша пісня тобі сподобається, не їж, будь-ласка, Колобка.

Лисичка.

Добре, із задоволення, послухаю вашу пісню.

Діти виконують пісню ”я Лисичка, я сестричка” з опери М. Лисенка “Коза дереза”.

Лисичка.

Гарна пісня, та не хочеться мені з вами розcтаватися. Давайте діти, пограємо трішки.

Музично-дидактична гра «Бубон чи брязкальце».

Діти мають відгадати, який музичний інструмент звучить за ширмою.

         Музичний керівник. Діти, давайте з вами заграємо на музичних інструментах! (грають на дитячих музичних інструментах в супроводі баяна українську народну мелодію «Ой, єсть в лісі калина»)

         Музичний керівник. Діти, а тепер ми з вами будемо імітувати під музику в рухах, як ходить вовчик, зайчик, ведмедик, лисичка

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Друга молодша група

Тема : У гості до Зайчика.

       Програмовий зміст: ознайомити дітей із новою вправою, навчатирозрізняти музику за її характером, темпом, навчати змінювати рухи відповідно до зміни музики; продовжувати розвивати співочі навички дітей, вчити співати злагоджено, голосом передавати високі, низькі звуки; розвивати танцювальні рухи дітей, вчити танцювати весело; емоційно налаштовувати дітей на гру; вчити дітей грати весело і дружньо.

      Матеріал: «дерево з пташками», брязкальця, іграшка Зайчик.

      Музичний матеріал: «Рухатись і відпочивати» (муз. М. Раухвергера), музично-дидактична гра «Пташки і пташенята» (муз. О. Тілічеївої), «Дощик

» (муз. Л. Костенко, сл. Я. Михайленко), «Ой, руду-руду-руду» (українська народна мелодія), гра «Горобчики та котик» (муз. В. Герчик).

Хід заняття

(Діти під музику заходять до залу. Дітей зустрічає Зайчик.)

       Музичний керівник. Добрий день, діти! Подивіться, хто до нас сьогодні завітав у гості. (Відповіді дітей.) Так, це наш знайомий Зайчик. Він хоче сьогодні разом з вами, малята, співати, танцювати, грати. Давайте його запросимо на заняття. (Діти запрошують Зайчика.) Тож ставайте за Зайчиком і під музику починаємо рухатись по залу. (Діти слідомза Зайчиком під музику проходять на середину залу й утворюють коло.)

        Музичний керівник. Зараз ми під гучну музику будемо красивоходити по колу, ручки тримаємо на поясі. (Діти йдуть під музику один за одним.) Утомились наші ніжки — час їм відпочити. Під спокійну музику сідаємо навпочіпки і відпочиваємо. (Діти під спокійну музику сідають навпочіпки і відпочивають. Вправу доцільно повторити 2 рази.) (Діти проходять і сідають на стільчики. Вихователь тримає Зайчика.)

         Музичний керівник (звертає увагу дітей на маленьке деревце з пташенятами і мамою-пташкою). Діти, подивіться, а хто це сидить на дереві? (Відповіді дітей.) Хто сидить високо на дереві? (Відповіді дітей.) Правильно, а хто сидить внизу? (Відповіді дітей.) Ви правильно відповіли на всі запитання. Пташенята сидять на дереві високо і співають високими голосочками. Заспіваймо ж і ми так, як співають пташенята. (Діти співають «цвінь-цвірінь» (сі1-до2).)

          Музичний керівник. А ось пташка-мама сидить на дереві низько. (Музичний керівник співає низьким голосом). Давайте заспіваємо так, як співає пташка-мама. (Діти співають «цвінь-цвірінь» (фа1-соль1).)

          Музичний керівник (награє мелодію дощу). Діти, чия це музика?(Відповіді дітей.) Це дощик починається. Навіть наших пташок дощик розігнав: полетіли пташечки у своє гніздечко. А ви, дітки, дощу не боїтесь? А ти Зайчику? То ж давайте пісеньку заспіваємо! (Усі разом виконують пісню «Дощик».)

           Музичний керівник .Дітки, Зайчику, вставайте . І таночок починайте!

(Діти під музику виходять разом із Зайчиком, виконують таночок «Ой, руду-

руду-руду».)

           Музичний керівник. Ви так весело танцювали, що вас почуло сонечко. І ось погляньте, як воно нам світить у віконечко. А горобчики прокинулися й захотіли пограти, свої крильця розім’яти. (Музичний керівник пояснює рухи гри. Діти виконують гру «Горобчики та котик» 2–3 рази.)

          Зайчик. Весело мені було у вас на занятті. Я вивчив пісеньку «Дощик». Та мені так сподобалося грати й танцювати, що хочеться швидше навчити усього цього своїх друзів — лісових звіряток. Час мені вже повертатися до лісу. До побачення!

           Музичний керівник. А вам, дітки, час поспішати до групи.

До побачення!

 

Середня група

Тема: Хустинка для ляльки Катрусі

      Програмовий зміст: вчити дітей розпізнавати контрастні частини музики; продовжувати вчити співати злагоджено; ознайомити дітей з новою піснею; вчити злагоджено виконувати рухи танцю за показом вихователя; розвивати музично-ритмічні рухи дітей; задовольняти бажання дітей грати; виховувати любов до музичних занять.

       Матеріал: лялька Катруся, різнокольорові хусточки.

       Музичний матеріал: вправа «Веселі м’ячики» (обробка Т. Ломової), пісні

«Перший сніг» (муз. А. Філіпенка, сл. А. Горіна), «Ялинка» (муз. П. Козицького, сл. Г. Демченко), «Танок з вихователькою» (російська народна мелодія;обробка М. Раухвергера), гра «Лисиця в курнику» (муз. Ю. Рожавської).

Хід заняття

(Діти під музику заходять до залу, вітаються.)

        Музичний керівник. Діти, сьогодні ми з вами будемо маленькими м’ячиками. Вони дуже вміють весело стрибати та швидко котитися. Давайте заплющимо оченята і станемо маленькими м’ячиками. (Діти закривають очі, кружляють.) Ось ми з вами стали маленькими м’ячиками. (Виконують вправу «Веселі м’ячики» 2 рази.) А тепер м’ячики покотилися відпочивати. (Діти один за одним проходять і сідають на стільчики.)

        Музичний керівник. Ось ми знову стали дітками. Сідайте всі рівненько і слухайте мене уважно. Давайте розглянемо малюнки. Що ви на них бачите? (Розглядають малюнки «Зима», «Діти грають у сніжки», «Веселі санчата», відповідають на запитання.)

         Музичний керівник. Послухайте пісню «Перший сніг». (Виконує пісню «Перший сніг».) Діти, про що була пісня? Пісня весела чи сумна? Вам сподобалась пісня? (Вчать куплет та приспів пісні. Закріплюють.) А тепер послухайте мелодію до знайомої пісні і пригадайте її. (Виконує мелодію до пісні «Ялинка». Діти відповідають. Виконують пісню. Запропонувати дітям виконати пісню індивідуально за бажанням.)

            Діти, ви так гарно співали, мені дуже сподобалось.

       Вихователь

Один, два, три, чотири, п’ять,

Починаймо танцювать!

Гей, музико, вигравай,

Танцювать допомагай!

 (Діти виходять на середину залу. Виконують «Танок з вихователькою» 2–3 рази.)

       Музичний керівник. Сьогодні ми з вами, діти, вивчимо нову гру.

Гра «Лисиця в курнику»

Правила гри У грі бере участь вся група. В одному кутку кімнати (залу) сидять «курчата», а в іншому — «лисиця». На музичний супровід А «лисиця» тихенько підкрадається до «курчат», оглядається і на закінчення музики ховається. На музичний супровід Б «курчата» розбігаються по всій кімнаті (залу). На музичний супровід В «дзьобають зернята» (стукають пальчиками по підлозі). На останні три такти «лисиця» підбігає до «курчат», хоче схопити одне, але «курчата» тікають у свій куток.

Грають у гру 2 рази.

( Підсумок ).

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Жінок вітають джентльмени

( тематичне заняття старша група)

(Під музику заходять хлопчики, шикуються.)

1 - й хлопець. Добрий день! Поважні пані та панове! Прекрасні мами!

2 - й хлопець. Вас вітають джентльмени групи «Краплинка».

Вихователь. Дорогі гості, матусі, бабусі! Сьогодні в нас незвичайне свято, тому що до вас з найкращими побажаннями звертаються справжні чоловіки — веселі, розумні, галантні — справжні джентльмени!

3 - й хлопець

Люблять жінки джентльменів

— Це істини відомі,

Ну а ми заради них,

Геть на все готові.

4 - й хлопець

То ж сьогодні, любі мами,

Вам нас не впізнати.

Ми, як справжні джентльмени,

Будем вас вітати.

5 - й хлопець

І своїх дівчаток славних

Сьогодні привітаєм.

Тож ви їм поаплодуйте,

А ми їх зустрічаєм.

(Під музику хлопчики заводять дівчаток. Усі стають півколом.)

(Виконується пісня «Здравству, мамо».)

(Після пісні діти дарують мамам квіти або дарунки і сідають на стільчики.)

1 - а дівчинка

Чому так багато

Довкола тепла?

Це мамине свято

Весна принесла.

2 - а дівчинка

Ми мамам рідненьким,

Усмішки даруєм,

Таночок веселий

Для них затанцюєм.

(Виконується «Таночок з шарфами».)

1 - й хлопчик

Кажуть, в Парижі найкращі жінки,

Але це скоріше, мабуть, навпаки.

Найкращі жінки живуть в Україні,

Усі українки, мов справжні богині.

Вже час українок в скульптурі творити,

У Луврі з Венерою в ряд помістити.

Усіх затьмарять красою сьогодні.

Сер, ви, мабуть, будете зі мною згодні?

2 - й хлопчик

Ми, джентльмени, всіх мам привітаєм,

Щиро й сердечно всім побажаєм,

Щоб сонце світило мирно і ясно,

І наші мами були прекрасні!

(Проводиться гра «Ніжні слова для мами».)

1 - а дівчинка

Я люблю тебе, матусю,

Ніжну, дорогеньку.

Все найкраще я дарую

Для тебе, рідненька.

2 - а дівчинка

Від усіх ти наймиліша,

Матусенько мила.

Щиро дякую тобі я,

Що мене зростила.

3 - я дівчинка

У цей весняний день святковий,

Хочемо ми мам обняти.

І в подяку за все добре,

Пісню заспівати.

(Виконується пісня «Мама і сонечко».)

В е д у ч а. На нашому святі присутні бабусі. Милі бабусі! Ви — сама казка. Ваші лагідні, ніжні слова голублять, пестять душі і серця внучат. Подивіться в бабусині очі, в них стільки ласки і тепла!

1 - а дівчинка

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє —

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі,

Це дивляться тепло

Бабусині очі.

2 - а дівчинка

Що скоїлось, чи знаєш ти?

Ще зранку, після ночі.

Промінчик сонця золотий

Влетів бабусі в очі.

І диво сталося таке,

Бо сонечко сміється.

І світло ніжне та м’яке

З очей бабусі ллється.

Сміється сонце — я сміюсь,

Всміхається бабуся.

Я в добрі очі їй дивлюсь —

Ніяк не надивлюся.

3 - я дівчинка

Бабусь рідненьких, дорогих,

Ми любим і шануєм,

І свій таночок запальний

Бабусям всім даруєм.

(Виконується танок «Кап-кап-кап».)

1 - а дівчинка

Зовсім не старі бабусі наші,

Нам вони подружки вірні, старші.

Все бабусеньки встигають,

Нам кіски заплести,

У квартирі замести

Пиріжок спекти, протерти скло.

Як же нам із ними повезло!

2 - а дівчинка

Усміхайтесь, наші любі,

І живіть щасливо.

Хай в сім’ї затишок буде

Й на душі красиво.

Ми вас з святом привітаєм,

Гарну пісню заспіваєм.

Хай вам стане веселіше

І від пісеньки тепліше.

(Виконується пісня «Бабусі».)

Ведуча. Наші діти дуже люблять своїх бабусь і дуже хочуть у всьому їм допомагати. А почнуть вони допомогати негайно.

(Проводиться гра «Принеси бабусі капці».)

Ведуча. А зараз хлопчики хочуть привітати наших дівчаток, бо наші дівчатка такі чарівні, і коли їх немає поруч, хлопчики починаютьсумувати.

1 - й хлопчик

Без дівчаток сумно нам —

Це ми добре знаєм,

Як вони всміхнуться нам,—

Зразу оживаєм.

Ніби янголи вони,

Наймиліші в світі.

То ж в таночок ми дівчат

Хочем запросити.

(Виконується танок «Белый ангел».)

2 - й хлопчик. А тепер, як справжні джентльмени, ми повинні привітати наших дівчаток. (Хлопчики дарують дівчаткам квіти.)

Ведуча. Шановні наші мами і бабусі! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вітаємо вас зі Святом весни. Бажаємо здоров’я, щастя, достатку і сонячної долі.

(Під музику хлопчики виводять дівчаток із залу.)

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Пам`ятка для вихователя щодо співпраці на  музичних заняттях.

            Самому музичному керівникові складно організувати дитячу музичну діяльність. Вихователь – перший помічник музичного керівника. Участь вихователя в музичному розвитку дітей визначається рівнем його музичної культури, музичних здібностей. Якщо вихователь має слух, гарний голос, вправно рухається, може грати на дитячих музичних інструментах або просто знає методику музичного виховання дітей, він здатний в багато чому допомогти музичному керівникові . Тому підготовка до музичного свята чи розваги починається з роботи (консультації) з вихователем.

            Перш за все проводиться консультація (за 1,5 – 2 місяці до свята) щодо складності сценарію, музичних номерів ідеї змісту сценарію. Ознайомлюється власне зі сценарієм, за місяць до свята, і допомагає музичному керівникові у підборі дітей (адже у святкових ранках чи розвагах повинні брати участь усі діти без винятку, незалежно від їх здібностей). Вихователь допомагає добирати кожній дитині такий матеріал до виступу, який вона могла б з успіхом і швидко оволодіти, щоб не почувати себе забутою на святі.

               По-друге, брати активну участь у процесі навчання на музичних заняттях , бо власне на музичних заняттях іде підготовка до свята, а саме:

-  у молодших групах – співати разом з дітьми, не заглушуючи їхнього співу;

-  у середніх та старших групах діяти в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі…

-  бере активну участь у  відборі музичного матеріалу та направляє самостійну музичну діяльність дітей, включаючи її в ігри, прогулянки, трудовий процес тощо.

             По-третє,ознайомлюється з тематикою свят, розваг та театральних дійств, що будуть проводитися протягом навчального року та дає свої поради чи вводить певні корективи.

             Вихователь спрямовує самостійну музичну діяльність дошкільників,створюючи і регулярно поповнюючи відповідно до віку куточки самостійної музичної діяльності,добирає музику до ігор,прогулянок,трудової діяльності,використовуючи вивчений дітьми на музичному занятті матеріал,підтримує інтерес до музики,формує позитивне ставлення до неї. Здебільшого вихователі усвідомлюють важливість музичного виховання у загальному розвитку дошкільника. Задля цього вони створюють належні педагогічні умови,прагнуть,аби пісні,музичні ігри,хороводи ввійшли в життя дітей,стали їх улюбленим заняттям. Однак трапляються випадки,коли вихователь,не вважає за потрібне активно брати участь у музичному занятті,святі,самостійній музичній діяльності. Таке ставлення педагогів до роботи приводить до того, що на музичному занятті дітям стає нецікаво,адже заняття в залі,на якому працює лише музичний керівник,більше занятий грою на музичному інструменті,недостатньо розкриває перед дитиною чарівний світ музики.

             Робота з вихователем – дуже важлива ділянка діяльності музичного керівника. Основна мета цієї роботи в тому,щоб підвищити ефективність музично-виховної роботи в дошкільному закладі шляхом налагодження спільної діяльності. Найбільш висока якість роботи може бути в тих дитячих садках,де вихователь постійно підвищує свою музичну освіту,стає активним і умілим помічником музичного керівника. Таких умінь вихователь набуває поступово,за уважного ставлення до роботи музичного керівника з дітьми, детального її аналізу.

              Музичний керівник працює з вихователем не лише над співом, рухами, правильною методикою подання музичного матеріалу дітям, а й, вивчаючи музичний матеріал, сприяє підвищенню загальної музичної культури вихователя, тобто розумінню ним таких особливостей музики, як характер, жанр твору, музична форма тощо, чого потрібно навчати дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  Д

Пам’ятка для батьків з музичного виховання дошкільників.

1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги

2. Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіпер збудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.

Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Ж

 Як прищепити дитині любов до слухання музики.

         Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують  –  вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

         Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб  –  це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.

           Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

          Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику (фортепіано, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається!

          Музикуйте і експериментуйте !