Організація виховної роботи у ЗП(ПТ)О у 2025/2026 навчальному році. Укладач Юрченко С.Й., методист НМЦПТО у Волинській області

Про матеріал
Методичні рекомендації містять розділи за напрямками «Безпека», «Здоров’я», «Ідентичність», кожен укладений за схемою: зміст, нормативні документи, помічні матеріали. Окремий розділ «Для роботи» містить рекомендації проведення першого уроку початку нового навчального року, інформативні матеріали під рубрикою «Мова визначає світогляд - як історично правильно сказати», «Нові дати державного календаря, встановлені в період російсько-української війни», «Пам’ятні дати 2025-2026 років».
Перегляд файлу

                                                                                                 

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи  у закладах професійної (професійно-технічної) освіти  у 2025/2026 навчальному році

 

Підготувала Світлана ЮРЧЕНКО,  методист НМЦ ПТО у Волинській області

 

Вступне слово

1

Напрямки виховної роботи:

2

1

Безпека:  безпечне освітнє середовище, безпечна поведінка

 

2

2

Здоров’я:   формування відповідальності, стійкості, адаптація до викликів

 

11

3

Ідентичність:  ціннісні орієнтири, життєва позиція, громадянська відповідальність

 

14

 

Для роботи: 

 

1

Перший урок початку навчального року

18

2

Мова визначає світогляд - як історично правильно: 

23

 

«день пам’яті та примирення» чи «день пам’яті та перемоги»

23

 

«звільнення від фашистських загарбників» чи «вигнання нацистів»

 

23

 

«русЬкий мір» чи «рускій мір»

24

 

«орки» чи «рашисти» 

24

 

«українсько-російська війна»,  «конфлікт/вторгнення» чи

«російсько-українська війна»

 

25

 

чи варто називати військо рашистів «друга армія світу»

28

3

Нові дати державного календаря, встановлені в період російськоукраїнської війни

 

30

4

Пам’ятні події 2025 - 2026 років

31

 

 

ВСТУПНЕ СЛОВО. 2025/2026 навчальний рік розпочинається в умовах тривалої військової агресії російської федерації проти України та боротьби українського народу за державність, незалежність, суверенітет, територіальну цілісність. 

Масовані ракетні обстріли, руйнування інфраструктури, поширення в інформаційному просторі фейків, пропагандистських наративів державиагресора негативно впливають на психоемоційний стан українців. Проявами цього впливу є стрес, тривожність, страх, емоційне виснаження, труднощі в комунікації, поява зневіри та відчаю.

 

НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ У 2025/2026 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

 

В цих умовах виховна робота має зосереджуватися на трьох ключових аспектах: безпека, як основа фізичної, психічної, інформаційної, соціальної стабільності та духовного добробуту людини, здоров’я, як запорука стійкості до стресу, зовнішніх впливів, здатності критично сприймати інформацію, долати труднощі, українська національна та громадянська ідентичність, що формує ціннісні орієнтири, життєву позицію, громадянську відповідальність.

Пропоновані методичні рекомендації містять три розділи за напрямками «Безпека», «Здоров’я», «Ідентичність», кожен укладений за схемою: зміст, нормативні документи, помічні матеріали. Окремий розділ «Для роботи» містить рекомендації проведення першого уроку початку нового навчального року, інформативні матеріали під рубрикою «Мова визначає світогляд - як історично правильно сказати», «Нові дати державного календаря, встановлені в період російсько-української війни», «Пам’ятні дати 2025-2026 років».

 

І.БЕЗПЕКА: створення безпечного освітнього середовища, формування правил безпечної поведінки.

 Безпека здобувачів освіти в умовах російської військової агресії є пріоритетним напрямком діяльності закладу освіти. Реальність війни диктує нові вимоги до освітнього середовища, яке має бути безпечним для життя і здоров’я, нові правила безпечної поведінки. 

 

Створення безпечного освітнього середовища. Поняття «безпечне освітнє середовище» в Законі України «Про освіту» трактується як «сукупність умов, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової, моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного, психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей, пропаганди та агітації» [1]. Педагогічні дії щодо створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища мають бути спрямовані на: 

1)                 Затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми [1], Заходів щодо виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, щодо навчання та підвищення обізнаності педагогічного колективу з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми [2].  

2)                 Проведення виховних заходів з нульової толерантності до будь-яких проявів насильства через стереотипні уявлення про гендерні ролі, культурні норми, фізичні вади, соціальні нерівності тощо [4].

 

Формування здатності протистояти булінгу (цькування). Булінг  є діяння, яке полягає у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій з метою приниження, залякування, демонстрації сили. Типовими ознаками булінгу є систематичність діяння, наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної, фізичної шкоди, приниження, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, спричинення соціальної ізоляції потерпілого [5]. 

Цькування людини призводить до негативних наслідків. Якщо вчасно не протидіяти булінгу, то насильство, як вирішення проблем у дитячомолодіжному віці, переростає у сприйняття насильства як норми у дорослому житті. Запобігання та протидія цьому різновиду насильства включає наступні педагогічні дії:

1) Проведення заходів з формування в учасників освітнього процесу:

-                      стійкого переконання щодо неприпустимості булінгу (цькування) в міжособистісних стосунках, набуття практичних умінь і навичок

ненасильницької поведінки, здатності протистояти цькуванню [7]; 

-                      формування нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини [8]; 

-                      заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу [8]. 

2)                 Здійснення управлінського напряму щодо запобігання та протидії проявам булінгу: постійний аналіз ситуації в закладі освіти, розробка правил поведінки, алгоритмів дій, плану заходів, здійснення моніторингу реалізації плану заходів, проведення регулярного моніторингу безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища [7].   

3)                 Укладання Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти. До переліку заходів включити напрямки роботи відповідно до пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019  № 1646  [8].

Проводити моніторинг (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти та внесення (за потреби) до нього змін [8]. 

Розробити Порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу [5].  

4)                 Налагодження роботи психологічної служби в частині підвищення кваліфікації практичного психолога, соціального педагога та формування вмінь і навичок щодо виявлення, протидії та попередження булінгу (цькування) [7].  

5)                 Надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, постраждали від булінгу або стали його свідками [5]; організація роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими [6]. 

6)                 Проведення просвітницької роботи щодо формування навичок толерантної / ненасильницької поведінки, спілкування / взаємодії всіх учасників освітнього процесу, знання ними своїх прав та можливостей, способів дій та реагування на випадки булінгу (цькування) свідками, учасниками або об’єктом якого вони стали або могли стати [7], проведення виховної роботи із запобігання та протидії різним формам насильства, в тому числі домашньому насильству [6]. 

7)                 Включення до посадових інструкцій педагогічних працівників обов’язки щодо проведення роботи, спрямованої на запобігання і протидію домашньому насильству та булінгу [6].

8)                 Оприлюднення на веб-сайтах, дошках оголошень:

-          правила поведінки здобувачів освіти в закладі освіти;

-          план заходів щодо запобігання та протидії булінгу (цькування);

-          порядок подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни, процедура розгляду);

-          порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) [7].   9) Призначення відповідальної особи з числа педагогічних працівників, оприлюднення на веб-сайті інформації про особу, яка виконує функцію здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами [7].

           

Запобігання потрапляння у ситуації торгівлі людьми для різних форм експлуатації. У період військової агресії необхідно проводити заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освіти з питань запобігання торгівлі людьми. Вимушена міграція через військову агресію росії, обмежені можливості постраждалих від війни, втрата роботи і доходу призводять до зростання ризиків торгівлі людьми [9]. Втікаючи від війни за кордон або переміщуючись у межах країни можна потрапити у ситуації торгівлі людьми для різних форм експлуатації  - сексуальної, трудової, примусове жебрацтво, злочинність, видалення органів, незаконне усиновлення, зловживання сурогатним материнством. 

Для запобігання ризиків потрапляння у рабство необхідно підвищити рівень обізнаності у питаннях протидії торгівлі людьми [4]. Педагогічні дії з цих питань мають бути наступні:

1) Проведення інформаційно-освітніх заходів: 

-                      щодо запобігання потрапляння у ситуації торгівлі людьми для різних форм експлуатації [4];

-                      щодо формування навичок безпечної поведінки під час подорожі, у новому місці перебування та в Україні [4].  

2) Надання контактів національних «гарячих ліній» правозахисних, громадських організацій, служб з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, електронних адрес консультантів «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів [9].

 

Запобігання втягуванню у протиправну діяльність на шкоду державній безпеці. В умовах війни представники держави агресора через соціальні мережі, месенджери, Інтернет-акаунти, тематичні форуми із працевлаштування залучають молодь до вчинення протиправних дій на шкоду національним інтересам та державній безпеці України. Такими протиправними діями є залучення до підривної діяльності, пропонування коштів за інформацію про позиції Збройних сил України, обіцянки матеріальної винагороди за виконання певної роботи [11], [13].  

Для запобігання втягуванню учнівської молоді у протиправну діяльність необхідно донести здобувачам освіти інформацію: 

-                      про негативні наслідки для обороноздатності держави виконання таких протиправних доручень [11]; 

-                      про кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, пов’язаних із диверсійними та терористичними актами, посяганням на життя державного, громадського діяча, умисним знищенням або пошкодженням майна і транспортних засобів [11];  

-                      про наявну можливість повідомляти про спроби залучення ворожими спецслужбами до підривної діяльності проти України у спеціальному чат-боті Служби безпеки України  [12].

 

Захист прав в онлайновому просторі. В умовах воєнного стану розповсюдження конфіденційної інформації про людину може становити загрозу для її життя. Законодавство України захищає право на конфіденційність інформації про особу. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на період воєнного стану право особи на фото та відеозйомки тимчасово обмежується. Законом України «Про інформацію» в редакції від 14 червня 2025 року № 2657-ХІІ заборонено без згоди особи збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу. Відповідно до статті 308 Цивільного кодексу України фотографія, художні твори, на яких зображено фізичну особу, може бути публічно показано, відтворено, розповсюджено лише за згодою цієї особи. Рішення щодо здійснення правочинів дитини до досягнення її повноліття приймають батьки або інші законні представники (опікуни). Згідно з Конвенцією ООН про права дитини кожна дитина є  суб’єктом правовідносин, має право на участь у розв’язанні питань, що її стосуються. Отже на фото- чи іншу зйомку дитини треба отримати її згоду  [4].  

Тому, в умовах воєнного стану для захисту прав учасників освітнього процесу в онлайновому просторі дії педагога наступні:

1)                 Дотримуватися вимог чинного законодавства, рекомендацій освітнього омбудсмена щодо захисту прав молоді в онлайновому просторі [15]. 

2)                 Мінімізувати оприлюднення фото та відео зйомок на територіях та в закладах освіти  [4].

3)                 Розміщуючи на сайті закладу освіти інформацію про учасників освітнього процесу дотримуватися вимог законодавства України про захист персональних даних [16].

 

Формування навичків безпечної поведінки в умовах воєнного часу. Вторгнення російської федерації в Україну спричинило погіршення гуманітарної ситуації в країні. Масовані ракетні атаки із застосуванням різних типів вибухонебезпечних предметів підвищили ризики та небезпеки, пов’язані із життям та здоров’ям. Молоді люди, психіка яких втомлена війною, стають легким об’єктом для маніпулювання та потрапляння до деструктивних угрупувань [4]. 

В цих умовах у здобувачів освіти важливо сформувати компетентність безпеки: надати знання з основ безпеки, ознайомити з правилами дій у критичних ситуаціях, навчити уникати небезпек, зберігати спокій, а в разі загроз діяти розсудливо, швидко, правильно[17]. Тому педагогічні дії мають бути наступні: 

1) Надати здобувачам освіти базових знань з основ безпеки, ознайомити з правилами поведінки в умовах дії режиму воєнного часу, правилами дій у різних загрозливих обставинах. Орієнтовними питаннями для розгляду можуть бути:  

-                      воєнний стан, заборони та обмеження, правила поведінки та спілкування у соціальних мережах;

-                      заборона на публікацію фотоінформації, яка несе загрозу для державної безпеки України в умовах воєнного стану (фото осіб, місцевості, інфраструктури населеного пункту, розташування ЗСУ тощо); 

-                      правила дій при виявлені підозрілих або вибухонебезпечних предметів;

-                      порядок дій у разі виявлення підозрілих осіб, на що і на кого звертати увагу, як діяти;

-                      правила надання першої домедичної допомоги, необхідне у медичній аптечці;

-                      відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану.

2)                 Проводити години спілкування з метою попередження втягнення учасників освітнього процесу до неформальних угрупувань, небезпечних для життя квестів, ігор, надати алгоритм дій в ризикованих ситуаціях, інформувати про номери «гарячих ліній» [4]. 

3)                 Сформувати у здобувачів освіти навички безпечної поведінки, вміння передбачати (розпізнавати потенційно небезпечні ситуації, передбачати наслідки своїх дій, оцінювати ризики), запобігати (діяти так, щоб уникати небезпек, не створювати небезпек для себе та інших, вживати запобіжні заходи), діяти (не розгубитися у критичній ситуації, бути фізично та психологічно готовим до дій, знати що і як треба робити у конкретних випадках, вміти викликати рятувальні служби, зберігати надію, мобілізувати сили, допомагати собі й іншим). (Джерело: сайт «Основи здоров’язбережної компетентності», режим доступу: http://multycourse.com.ua/ua/page/18/29) 

 

Формування медіакультури. Проведення комплексу заходів з розвитку медіакультури особистості, що  передбачає пошук, сприймання, критичний аналіз, адекватне оцінювання та осмислення різноманітної медійної продукції, створення власних медіапродуктів на основі усвідомленої системи цінностей і переконань у взаємодії з іншими людьми  [4].

 

2. Керуємося нормативними документами Безпечне освітнє середовище: 

1.      Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 року в редакції від 01 червня 2025 року № 2145-VІІІ.

2.      Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми» від 04 червня 2025 року № 658.

3.      Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти» від 06 травня 2021 року № 509.

4.      Лист Міністерства освіти і науки України «Про методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в закладах освіти» від 19 листопада 2024 року № 1/21639-24.

4.1. Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році» від 24 серпня 2023 року № 1/12702-23.

 

 

 

Булінг:

5.                  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-

VIII.

6.                  Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо організації роботи в закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу» від 29 грудня 2018 року № 1/9-790.

7.                  Лист Міністерства освіти і науки України «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII» від 29 січня 2019 року № 1/11-881.  

8.                  Наказ Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28 грудня 2019 року  № 1646.

 

Протидія торгівлі людьми:

9.                  Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії» від 25 березня 2022 року № 1/3663-22. 

10.             Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до

2025 року» від 02 червня 2023 року № 496-р.

 

Запобігання втягуванню у протиправну діяльність:

11.             Лист Міністерства освіти і науки України «Про запобігання втягуванню молоді у протиправну діяльність» від 28 вересня 2024 року № 5/1081-24.

12.             Лист Міністерства освіти і науки України «Про недопущення втягування здобувачів освіти до підривної протиправної діяльності, спрямованої на пошкодження (зокрема підпали) майна військовослужбовців, а також посягань на їх життя та членів їх сімей, вчинення терористичних актів» від 11 березня 2025 року № 1/4654-25.

13.             Лист Міністерства освіти і науки України «Про недопущення участі неповнолітніх у наданні інформації ворогу про війські позиції Збройних сил України» від 12 квітня 2022 року № 1/4068-22.

 

Захист прав в онлайновому просторі:

14.             Закон України «Про інформацію» в редакції від 14 червня 2025 року № 2657-ХІІ.

15.             Лист освітнього омбудсмена «Щодо правомірності фотографування, відеозйомки та публікування закладами освіти світлин і відео з дітьми» від 02 травня 2025 року № 25/1548-02.

16.             Лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» «Про методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти (із фокусом на повагу до прав людини в онлайновому просторі)» від 04 червня 2020 року № 22.1/10-1154.

 

Формування навичків безпечної поведінки:

17.             Розпорядження Кабінету Міністрів України «Концепція безпеки закладів освіти» від 07 квітня 2023 року № 301-р. 

18.             Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2113ІХ.

 

3. Помічні матеріали для роботи  Безпечне освітнє середовище:

 Веб-сайт Державної служби якості освіти України // Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки // Режим доступу: https://sqe.gov.ua/bezpechneosvitnie-seredovishhe-novi-vim/

 

Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти / Навчально-методичний посібник, К., 2020 р. / Сайт UNICEF // Режим доступу: https://spilnoteka.org/navchalno-metodychnyj-posibnyk-zapobigannya-ta-protydiyaproyavam-nasylstva-diyalnist-zakladiv-osvity/

 

Попередження насильства в закладі освіти / Методичний посібник для педагогічних працівників, 2020 р. // Режим доступу: https://mon.gov.ua/staticobjects/mon/sites/1/rizne/2021/02/18/Posibnyk_POPEREDZHENNYA_NASYLSTV A.pdf

 

Булінг: 

          Веб-сайт Міністерства освіти і науки України, сторінки: 

Протидія булінгу // Режим доступу: https://mon.gov.ua/tag/protidiyabulingu?&tag=protidiya-bulingu

Як дорослим реагувати на булінг: інструкція для освітян» // Режим доступу: https://mon.gov.ua/news/yak-doroslym-reahuvaty-na-bulinh-instruktsiiadlia-osvitian

 

Веб-сайт Державної наукової установи Інституту модернізації змісту освіти / Сторінка: Психологічний супровід та соціально-педагогічна робота. Законодавчі та нормативно-правові акти щодо запобігання та протидії насильства // Режим доступу: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-tasotsialno-pedahohichna-robota/zakonodavchi-ta-normatyvno-pravovi-akty-shchodozapobihannia-ta-protydii-nasyl-stva/

 

 

Протидія торгівлі людьми:   

Веб-сайт Міністерства освіти і науки України / Сторінка: Протидія торгівлі людьми // Режим доступу: https://mon.gov.ua/osvita-2/pozashkilnaosvita/vikhovna-robota-ta-zakhist-prav-ditini/protidiya-torgivli-lyudmi

 

Веб-сайт Державної наукової установи Інституту модернізації змісту освіти / Сторінка: Законодавчі акти щодо протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильства // Режим доступу: http://surl.li/kopjmg

 

Запобігання втягуванню у протиправну діяльність: 

Веб-сайт Міністерства освіти і науки України / Онлайн-урок для підлітків про антивербування // Режим доступу:https://mon.gov.ua/news/yak-ne-potrapytyna-hachok-rosiiskykh-spetssluzhb-onlain-urok-dlia-pidlitkiv-pro-antyverbuvannia

 

Веб-сайт Служби безпеки України / Сторінка «Прес-центр / Новини: СБУ проводить інформаційну кампанію «Спали» ФСБшника» для протидії вербуванню молоді спецслужбами рф // Режим доступу: 

https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-provodyt-informkampaniiu-spaly-fsbshnyka-dliaprotydii-verbuvanniu-molodi-spetssluzhbamy-rf-video

 

Веб-сайт DOVIDKA.INFO / Сторінка: Поради з безпеки, медицини та спротиву // Режим доступу: https://dovidka.info/

 

Інформаційні матеріали у межах проведення попереджувальнопрофілактичних заходів, методичний посібник // Режим доступу до диску:

https://osvita.ua/doc/files/news/948/94851/Lyst_MON_10.06.2025_1_12085-25.pdf

 

Захист прав в онлайновому просторі:

Методичні матеріали щодо організації роботи сайту закладу освіти (із фокусом на повагу прав людини в онлайновому просторі) // Режим доступу до диску:https://drive.google.com/drive/folders/1wOcue2QDNf9Red64_HL1FBIBt3sFZYo

 

Методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти (із фокусом на повагу прав людини в онлайновому просторі) // Режим доступу: https://betterinternetcentre.org/wp-content/uploads/2020/02/BetterInternetCentre_Rec_Child-rights-online.pdf

 

Веб-сайт Освітнього омбудсмена України / Сторінка: Правомірність фотографування, відеозйомки та публікування закладами освіти світлин і відео з дітьми // Режим доступу:  https://eo.gov.ua/pravomirnist-fotohrafuvannia-videozyomky-ta-publikuvanniazakladamy-osvity-svitlyn-i-video-z-ditmy/2025/05/01/

 

Формування навичків безпечної поведінки:

Веб-сайт Міністерства освіти і науки України / Сторінка: Основи безпеки життєдіяльності в умовах бойових дій: методичні рекомендації для позашкілля // Режим доступу: https://mon.gov.ua/news/osnovi-bezpeki-zhittediyalnosti-vumovakh-boyovikh-diy-metodichni-rekomendatsii-dlya-pozashkillya

 

Веб-сайт Державної наукової установи Інституту модернізації змісту освіти / Сторінка: Матеріали щодо мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів // Режим доступу:

https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-

robota/materialy-shchodo-minnoi-nebezpeky-i-vybukhonebezpechnykh-predmetiv/

 

Веб-сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій / Сторінка: Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру // Режим доступу:https://dsns.gov.ua/abetka-bezpeki/diyi-naselennya-v-umovax-nadzvicainixsituacii-vojennogo-xarakteru

 

Права дитини в умовах війни / Розробки уроків щодо дотримання та захисту прав дитини, 2025р. // Режим доступу: https://bit.ly/4dyuMKB, відео до уроків: https://bit.ly/43t9dGS

 

Вивчаючи міжнародне гуманітарне право / Модуль: Основи безпеки та правила поведінки у період збройного конфлікту та інших надзвичайних ситуацій / Навчально-методичний посібник, 2024р. // Режим доступу: 

https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2024/08/Vyvchaiuchy-MHP-maket2024-10-01-elektronna-versiia-1.pdf

 

Формування медіакультури:

Веб-сайт Міністерства освіти і науки України / Сторінка: МОН підтримує ініціативу Президента України щодо проведення уроків медіаграмотності в школах // Режим доступу:https://mon.gov.ua/news/mon-pidtrimue-initsiativuprezidenta-ukraini-shchodo-provedennya-urokiv-mediagramotnosti-v-shkolakh

 

 

ІІ. ЗДОРОВ’Я: формування відповідальності, стійкості, адаптація до викликів 

Поняття «здоров'я» означає стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я. Тривала російсько-українська війна, руйнівні ракетні обстріли України російським агресором проходять глибокою емоційно психологічною раною всередині кожної людини. В цих умовах важливо підтримати, вчасно надати допомогу в стабілізації емоційної рівноваги, забезпеченні фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя здобувачів освіти, педагогів.

 

Психолого-педагогічна підтримка, допомога різним категоріям учасників освітнього процесу має містити наступні педагогічні дії: 

1)                 Проведення інформаційно-просвітницьких заходів з питань психічного здоров’я, психосоціального благополуччя, розвитку навичок емоційного інтелекту, стресостійкості, комунікації та вирішення конфліктів, з профілактики деструктивної поведінки, насильства, булінгу, ігрової та інтернет залежностей [19]. 

2)                 Проведення заходів щодо виявлення, подолання та компенсації психологічних втрат у різних сферах розвитку особистості: когнітивній, що впливає на навчальну діяльність; емоційно-вольовій, що впливає на навчання; мотиваційній у мотивації до життя, навчання, розвитку, потреби в досягненні; особистісній і соціальній у самооцінці, навичках комунікації, ціннісних орієнтацій, соціалізації та соціальної адаптованості [19].

3)                 Надання психосоціальної підтримки дітям, які пережили втрату, евакуацію, переміщення, зазнали іншої форми травматичного болю, налагодження співпраці з органами охорони здоров’я, соціального захисту, юстиції, правоохоронними органами, громадськими організаціями для надання комплексної допомоги  [19].

4)                 Підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу з питань психічного здоров’я, безпеки, прав людини, соціальної взаємодії та формування толерантного суспільства; підвищення рівня знань педагогів про методи психологічної підтримки в умовах війни; здійснювати підтримку педагогів у подоланні професійного вигорання, збереженні власного ресурсу, формуванні здорових комунікацій у колективі [19].

Діяльність психологічної служби в умовах воєнного стану та кризових ситуацій, коли учасники освітнього процесу постійно знаходяться у стресових ситуаціях, спрямувати: 

1)                 в плані профілактичної роботи на попередження виникнення психічних, емоційних розладів в учнів/студентів, педагогів; на формування здорового психологічного середовища в освітньому процесі; на психологічну профілактику стресових і травматичних впливів; на профілактику та запобігання насильству, профілактику алкогольної, наркотичної та інших форм залежностей, профілактику соціальної ізоляції та розвитку навичок соціалізації, профілактику психічних розладів та суїцидальної поведінки [19];

2)                 в плані соціально-психологічної реабілітації на активізацію здатності до життєтворення – перепроєктування власного життя та реалізацію життєвих стратегій в умовах війни [19];

3)                 в плані корекційної роботи на підтримку осіб з психоемоційними, поведінковими труднощами, на допомогу в подоланні різноманітних психологічних проблем, що виникають у процесі розвитку [19].

 

Формування культури здорового способу життя, навичків екологічно доцільної поведінки, дбайливого ставлення до довкілля  [1]. Педагогічні дії:

1)                 Організувати заходи спрямовані на формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, навичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації [4.1].

2)                 Проведення інформаційних кампаній спрямованих на популяризацію здорового та безпечного способу життя, профілактику інфекційних та неінфекційних захворювань, протидію поширенню серед молоді звичок, небезпечних для їх фізичного або психічного здоров’я [4.1].

3)                 Проведення превентивних заходів щодо запобігання та попередження вчиненню правопорушень, запобігання вживанню учасниками освітнього процесу тютюну, алкоголю, наркотичних засобів, інших речовин із психоактивною дією, унеможливлення їх розповсюдження та вживання в закладі освіти [4.1]. 

4)                 Проведення просвітницьких заходів щодо формування навичків екологічно доцільної поведінки, дбайливого ставлення до довкілля, збереження природних ресурсів, екосистем, гуманному ставленні до тварин [4.1].

 

2.   Керуємося нормативним документом:

19. Лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» «Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році» від 07 липня 2025 року № 21/08-586. 

 

3.   Помічні матеріали для роботи 

Веб-сайт Міністерства освіти і науки України / Сторінка:Як говорити про війну росії проти України в школі: основне про посібник для освітян // Режим доступу: https://mon.gov.ua/news/yak-govoriti-pro-rosiysko-ukrainsku-viynu-vshkoli-osnovne-pro-posibnik-dlya-osvityan

 

Помічні матеріали для роботи психологічної служби можна знайти в листі Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 07 липня 2025 року № 21/08-586  «Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026

навчальному        році» //        Режим         доступу:           https://nmcptocn.pp.ua/wpcontent/uploads/2025/07/Pro-metodychni-rekomendatsii_Priorytetni-napriamyroboty-psykholohichnoi-sluzhby-u-systemi-osvity-Ukrainy-v-2025_2026navchalnomu-rotsi_.pdf

 

 

 

ІІІ. ІДЕНТИЧНІСТЬ: ціннісні орієнтири, життєва позиція, громадянська відповідальність

 Військове вторгнення російської федерації в Україну, боротьба за збереження державності й територіальної цілісності країни посилюють увагу до виховного процесу. В цих умовах орієнтиром щодо змісту виховної діяльності у закладі освіти є державна політика у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, як складова забезпечення національної безпеки України. Прийнято відповідний Закон України, ухвалено Стратегію та Державну цільову соціальну програму, які визначили на період до 2028 року завдання з утвердження української національної та громадянської ідентичності, а саме формування:

-                      активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності;  - оборонної свідомості та громадянської стійкості;

-                      патріотизму;

-                      поваги до державних символів, державної мови, суспільно-державних цінностей України;

-                      готовності до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України [20].

Складовими української національної та громадянської ідентичності є національно-патріотичне виховання (включає громадянсько-патріотичне та духовно-моральне), військово-патріотичне виховання, громадянська освіта.

 

Національно-патріотичне виховання є пріоритетним напрямком в системі виховання особистості. Його мета - формування соціально активної, відповідальної особистості із сформованою громадянського позицією, стійкою ціннісною системою та особистісними характеристиками, що дають змогу брати участь у творенні держави, захисті її національних інтересів та територіальної цілісності. Виховні дії педагога з національно-патріотичного виховання наступні:

1)     Проведення тематичних годин спілкування, зустрічей, бесід, лекцій, семінарів, тематичних виставок, засідань за «круглим столом», науковопрактичних конференцій, літературних вечорів, поетичних годин щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат [4].

2)     Проведення просвітницьких заходів з увічнення пам’яті воїнів, полеглих захищаючи Батьківщину, щодо розуміння свої ролі і місця в служінні

Україні, особистої відповідальності з виконання військового обов’язку в рядах Збройних сил України, щодо формування глибокої пошани і шанування символів, символіки, історичних святинь України, поваги до державної мови

[4.1].

3)                 Створення у музеях при навчальних закладах постійно діючі стенди, що відображають події збройної боротьби українського народу за державність та територіальну цілісність країни, участь випускників закладів освіти, односельців в антитерористичній операції та повномасштабній війні [4.1].

4)                 Вшанування сучасних героїв-захисників України та пам'ять про полеглих за свободу, незалежність держави, єдність українського народу [4.1], приєднання до загальнонаціональної хвилини мовчання. 

5)                 При проведенні заходів надавати пріоритет активним методам, які базуються на демократичній взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню самокритичності, творчості, ініціативності [4.1]. 6) Залучати до обговорення нагальних питань з патріотичного виховання молоді ветеранів війни, волонтерів, лідерів та активістів громадських організацій [4.1].

7)  Сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України [23].

 

Військово-патріотичне виховання передбачає формування у здобувачів світи оборонної свідомості, готовності стати до лав Збройних сил України та інших формувань сектору безпеки та оборони України, готовності до національного спротиву [20]. Педагогічні дії з військово-патріотичного виховання наступні:  1) Проведення уроків мужності, зустрічей з учасниками російськоукраїнської війни, відвідування військовослужбовців, які отримали поранення, проходять реабілітацію у медичних закладах [4.1].

 2) Залучення молоді до обласних, регіональних, місцевих заходів військово-патріотичного виховання [20]. 

 

Підготовка молоді до національного спротиву. Національний спротив це комплекс заходів, які здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України. Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору, підготовка громадян до національного спротиву. Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву [24]. 

Виховні дії педагога щодо підготовки учнівської молоді до національного спротиву наступні: 

1)                 Проведення заходів з метою формування патріотичної свідомості, стійкої мотивації, набуття знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України [24].

2)                 Сприяння набуттю готовності та здатності виконувати конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни на основі бойового досвіду учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації [25].

 

Меморіалізація російсько-української війни. Меморіалізацією називають створення місць пам’яті для вшанування сучасних захисників і захисниць України у російсько-українській війні, а також видатних українців та українок, увічнення героїв минулого, пам’ять про яких знищувалась. 

Меморіалізація російсько-української війни передбачає проведення комплексу заходів щодо збереженням та вшануванням пам’яті учасників, полеглих, жертв та подій російсько-української війни. 

Дії закладів освіти щодо вшанування пам'яті про полеглих, збереження історичної правди про війну та формування нової культури пам'яті визначені  рішеннями Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності від 20 травня 2024 року та Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики від 11 лютого 2025 року, а саме:

1)                 Систематично проводити роботу щодо меморіалізації російськоукраїнської війни як важливого напрямку у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності [26].

2)                 Запровадити проведення уроків, навчальних програм про поточну російсько-українську війну шляхом інтеграції у навчальні програми [27].   Українським інститутом національної пам’яті розроблено рекомендації щодо заходів, пов’язаних зі збереженням та вшануванням пам’яті учасників, жертв та подій російсько-української війни, серед напрямків:

-          упорядження місць поховань; 

-          створення меморіальних місць та місць пам’яті; 

-          увічнення пам’яті про учасників, про події війни: встановлення меморіальних табличок, перейменування та присвоєння назв;

-          створення книг пам’яті;

-          збереження та збирання артефактів, пов’язаних із місцями та учасниками бойових дій, створення музеїв, організація спеціальних музейних експозицій; 

-          збирання та публікація історій учасників війни, запис і збереження усних свідчень про війну; 

-          проведення краєзнавчих досліджень; 

-          впровадження комеморативних практик, мистецькі, інформаційні, дискусійні проєкти й заходи.

2.   Керуємося нормативними документами:

Національна ідентичність:

20.  Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13 грудня 2022 року № 2834-ІХ.

21.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року» від 15 грудня 2023 року № 1322.

22.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року» від 30 липня 2024 року № 864.

23.  Наказ Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641» від 6 червня 2022 року № 527 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 23 червня 2022 року № 586.

 

Національний спротив:

24.  Закон України «Про основи національного спротиву» в редакції від 16 травня 2025 року.

25.  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо використання бойового досвіду учасників бойових дій в організації та здійсненні підготовки громадян України до національного спротив» від 26 березня 2025 року № 4331-ІХ.

 

Політика меморіалізації:

26.  Рішення координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності від 20 травня 2024 року.

27.  Рішення Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики від 11 лютого 2025 року.

28.  Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, на період до

2023-2026 років» від 30 березня 2023 року № 269-р

 

3.   Помічні матеріали для роботи: 

Веб сайт Українського інституту національної пам’яті: Сторінка «Інформаційні матеріали» // Режим доступу: 

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy

Сторінка «Меморіалізація» // Режим доступу:

https://uinp.gov.ua/memorializaciya

 

Що ти знаєш про…? // Серія випусків про історію регіонів України // Національний центр «Мала академія наук України» // Режим доступу: https://www.youtube.com/playlist?list=PLffzypciL6QKRtOty-dluiiRFNQXW2SeW

 

 

ДЛЯ РОБОТИ 1.ПЕРШИЙ УРОК ПОЧАТКУ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 

Традиційно навчальний рік розпочинається Першим уроком, який має налаштувати на навчання, дати корисні роздуми та мотивацію, підсилити навчально-виховну складову формування особистості.

 

Вибір теми уроку. Згідно із Законом України «Про освіту» одним із принципів освітньої діяльності є академічна свобода. Педагоги мають право на  академічну свободу, включаючи свободу викладання, вільний вибір форм, методів і засобів навчання. Тому класні керівники, викладачі мають право самостійно обирати тему Першого уроку та проводити його за власним сценарієм.

Вибираючи тему, слід врахувати значимі та найбільш важливі й актуальні теми, що стосуються життя країни, держави, народу. Враховуючи, що українці живуть в умовах військової агресії російської федерації проти України, важливими є питання: 

-національна єдність, громадянський обов’язок, відповідальність;

-героїзм Збройних сил України, як захисників життя, демократії, свободи; 

-незламність, стійкість української нації в боротьбі проти російського агресора за українську державність, національну ідентичність; 

-особиста безпека, збереження ментального здоров’я, емоційної рівноваги.

Яка б тема не була обрана, головною тенденцією виховного впливу має стати формування у здобувачів освіти системи ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля, до себе, що передбачає: 

ціннісне ставлення до суспільства і держави: патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура, культура міжетнічних відносин, що має вияв у чинниках - досконале володіння українською мовою, особиста ідентифікація зі своєю нацією, усвідомлення моральних та духовних цінностей, знання історії, символіки, система вчинків, які мотивуються осмисленням відповідальності перед своєю нацією;  ціннісне ставлення до людей: моральна вихованість, що проявляється в єдності моральної свідомості та поведінки, слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції; прояв чуйності, чесності, гідності, милосердя, толерантності, готовності допомогти іншим, вміння працювати з іншими, здатність прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості; ціннісне ставлення до себе: вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил – це вести здоровий спосіб життя, мати готовність та бути здатним до самовдосконалення, конструктивної самокритичності, вміти запобігати конфліктам; оцінка своїх здібностей і можливостей, визначення сенсу життя та свого місця в ньому; ціннісне ставлення до природи: усвідомлення функцій природи в житті людини, особиста відповідальність за збереження природних багатств, екологічно безпечна поведінка, вміння протистояти проявам споживацькоутилітарного ставлення до природи;

ціннісне ставлення до праці: розуміння економічних законів і проблем суспільства, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин.

Бажано, щоб обрана тема містила орієнтири на правильний вибір поведінки, особисту рівновагу, сприяла формуванню активної позиції, патріотичних почуттів.

Мета уроку має сприяти вихованню:

-почуття гордості й приналежності до незламного українського народу;

-                      пошани до полеглих героїв, вшанування їх пам’яті; 

-                      поваги до Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту

України, вдячності їм; 

-                      співчуття до людей, скалічених війною;

-                      готовності до посильної участі у справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності, долучення до волонтерського руху, допомога армії. 

 

Змістові лінії розмови на уроці:

1.Витоки незламності українського народу в російсько-українській війні. Україна гідно тримає удар, демонструє спроможність сил оборони та цивільного населення захищати державу, звільняти свою землю від окупантів.

2.      російсько-українська війна стала війною за існування держави Україна, українського народу, є практичним втіленням імперської тоталітарної ідеології рашизму путінського режиму. Український народ опинився перед вибором перемоги або смерті.

3.      Україна вистояла завдяки: 

-                      героїзму Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога, проявляючи героїзм - найвищий вияв самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов'язку окремою особою, підрозділами, містами;

-                      єдності і здатності до згуртованості всього українського суспільства, що проявилося в напрямках: волонтерський рух (технічна, фінансова, медична, гуманітарна допомога військовим, цивільним); єдність політичних сил (здатність поставити загальнодержавні інтереси вище партійних, позбавлення політичного впливу проросійських сил); допомога і надання прихистку мешканцям з окупованих територій та місць бойових дій.

4.      Війна має цивілізаційний вимір, бо йдеться про захист демократичних цінностей Західного світу. Доктрина «русского міра» поставила під загрозу безпеку європейських держав. Війна була сприйнята демократичними країнами як війна проти демократії, що зумовило їх активну військову, фінансову, гуманітарну підтримку України.

5.      Історичне коріння української незламності в історичному минулому. Культура стала транслятором незламності та консолідуючою складовою: Державний Гімн України, сучасне звучання «Червоної Калини» з перших днів війни, сучасна творчість митців тощо.

6.      Місце і роль України у формуванні сучасної геополітики, протидія кремлівським фейкам, дезінформації, спекуляціям, спробам спотворення історичних фактів, шантажу. кремлівський режим спровокував розбалансування системи колективної безпеки, створеної після Другої світової війни, спровокував несприятливі наслідки планетарного масштабу.

7.      Єднання українського народу навколо захисту своєї держави, незалежності та європейського вибору, феноменальна стійкість та сміливість українців, ефективна офіційна і народна дипломатія сприяють потужній підтримці України цивілізованим світом, підкреслюють справжню сутність російського рашизму кремлівського режиму, від якого відвертається кожен, хто має гідність і самоповагу.

8.      Сильна суверенна Україна – це людиноцентрична держава, у якій зацікавлений світ. Відстоюючи незалежність сьогодні, убезпечуємо народи Європи від можливих посягань з боку агресора, стверджуємо гідне місце України у сім'ї цивілізованих європейських держав.

9.      Роль і місце кожного у наближенні Перемоги, долучення до волонтерського руху, допомоги армії. Під час уроку: 

-                      можна обговорити проблеми, пов’язані з розвитком української ідеї в контексті європейського суспільного розвитку, відновлення історичних традицій європейської орієнтації України, інтеграції у європейський простір; 

-                      посилити увагу на важливості ролі кожного у розбудові держави, побудові громадянського суспільства, орієнтованого на демократичні цінності і стандарти; 

-                      посилити акцент на виховання в собі активного громадянина, який поважає Конституцію України, дотримується законів держави, розуміє свою роль у суспільстві, є відповідальним за долю своєї країни. 

Важливо донести до свідомості здобувачів освіти, що усім українцям є навколо чого об’єднуватись, є що берегти і захищати, є чим пишатися, є за що боротися і вболівати. 

Під час уроку обов’язково спланувати хвилину мовчання з вшанування пам’яті борців за незалежність України, українських воїнів, випускників закладів освіти, які полягли в боротьбі за Україну, цивільних осіб, загиблих внаслідок агресивної війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України та українського народу.

 

Форми та методи проведення уроку є творчістю педагога. При їх виборі пріоритетна роль має належати активним методам. Урок має нести змістову і емоційну складову. Для підвищення емоційного сприйняття можна використати музичні твори, відеоролики, мультимедійні презентації, фрагменти документальних фільмів, які висвітлюють героїзм Збройних сил України, відвагу усіх служб, які рятують життя, відновлюють життєво-важливі об’єкти, розповідають про волонтерів, які допомагають, підтримують. 

 

Епіграфом до уроку можна взяти слова відомих українців:

Володимир Зеленський, Президент України: «Всі етапи історії державності України, її захисту та боротьби за неї можна описати одним реченням: ми були, є й будемо! [1].

Втрачаючи власну державу, народ втрачає власне обличчя, власне ім’я, свою самобутність, ідентичність, пам’ять, а з ними – своє серце й душу [1].

Для нас жити в неволі – це не жити, бути залежними – це не бути, несамостійна й невільна Україна – це не Україна [1].

Український характер – це характер свободи, яка відчувається від народження й не забувається до останнього подиху, до кінця життя. Це характер сміливості, яка дозволяє вбити навіть такого ворога, якого боявся весь світ» [2].

Віктор Ющенко, 3-й Президент України: «Я не знаю прикладу, яка б нація після трьохсот років рабства пройшла цей шлях як нація і себе не загубила» [3].

Володимир Винниченко, письменник: «Нація без державности є покалічений людський колективний організм [4].

Українська держава, українська державність на Україні є. Наскільки вона міцна показує той факт, що найбільші вороги її рускі імперіалісти в усіх виглядах не мають сили розвалити її [4].

Український трудовий народ, терплячи всі наступи руского імперіалізму, витримуючи всі його катування, він усім єством тримає прапор української державности» [4].

Василь Стус, поет-шістдесятник: «Воля – напевно найцінніший посил, який Україна послала в дні своєї визвольної війни світові. Саме воля рухала воїнами, які захищали свою землю від російських загарбників, що підступно напали на нашу землю. Саме воля і обов’язок рухали тими, хто захищав свої хати, своїх дітей, наші святині, звичаї та підвалини національного життя, побуту та традицій» [5].

Іван Огієнко, науковець, мовознавець: «Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив'язується він усією душею на ціле життя» [6].

Іван Малкович, письменник: «Мова - це те, що об’єднує людей, а націю робить сильною. Це найважливіший маркер національної самоідентифікації»

[7].

Брати Капранови, письменники: «Вчися пишатися своїми предками, і нащадки пишатимуться тобою. Бо ж українець – не тільки той, чиї діди були українцями, а той, чиї діти будуть українцями» [8].

Євген Сверстюк, поет, учасник руху шістдесятництва: «Боротьба за незалежність України ніколи не починалася і ніколи не закінчується. Це боротьба щоденна… І залишилася потреба у людях хоробрих і високих, щоб, образно кажучи, утримувати стелю» [9].

Левко Лук’яненко, письменник, дисидент: «У генетичному коді українців закладено прагнення до незалежності. Тож не дивно, що Україна не переставала боротися за незалежність. Ніколи» [9].

Ярослав Грицак, історик: «Україна стала глобальною. Ми стоїмо перед лицем творення нової України. Цілком іншої якості» [10].

 

ЦИТАТИ ВЗЯТО З ДЖЕРЕЛ: 

1.Володимир Зеленський. Звернення 28 липня 2022 року з нагоди Дня Української Державності // Сайт Президента України.

2.Володимир Зеленський. Виступ 28 березня 2023 року з нагоди річниці визволення міста Тростянця від російських окупантів // Сайт Президента України.

3.Віктор Ющенко. Відео інтерв’ю 08 грудня 2023 року.

4.Володимир Винниченко. Заповіт борцям за визволення // Сайт «Бібліотека української літератури».

5.Василь Стус. Воля — найвище в світі, чого потребує людина // Сайт «Стус Центр».

6.«Іларіон (Огієнко)» // Вікіпедія.

7.Вікторія Доскоч. Іван Малкович: Втратити рідну мову і перейняти чужу – найгірший знак підданства // Сайт «Медіа центр» // 08 серпня 2018 року

8.Брати Капранови. Мальована історія незалежності України // Гимазин, 2023

9.Інформаційні матеріали до Дня Незалежності України і Дня Державного Прапора України // Сайт «Український Інститут Національної Пам’яті.

10.Ярослав Грицак. Міф про «братні народи», перемога України та як Російська імперія викривляла історію // Сайт «Суспільне. Культура» // 8 липня

2022 року.

 

При підготовці до уроку можна скористатися матеріалами:

Перший урок 2025/2026: готові розробки для вчителів //Сайт «Шкільне життя» // Режим доступу:

https://www.schoollife.org.ua/pershyj-urok-2025-2026-gotovi-rozrobky-dlyavchyteliv/

https://www.schoollife.org.ua/category/fajly/stsenariji/pershyj-urok/

 

Інформаційні матеріали до пам’ятних дат // Сайт «Український інститут національної пам’яті» // Режим доступу: https://uinp.gov.ua/informaciynimaterialy/zhurnalistam

 

 

2. МОВА ВИЗНАЧАЄ СВІТОГЛЯД - ЯК ІСТОРИЧНО ПРАВИЛЬНО

 

 «Мова визначає світогляд людини. За допомогою мовних засобів людина усвідомлює та конструює реальність, яка її оточує. Події, явища, процеси можна, абсолютно нічим не погрішивши супроти об’єктивної наукової істини, назвати й описати різними словами. Тож чіткі визначення, усталені формулювання, загальновживані мовні конструкції — все це є інформаційною зброєю українців у війні проти російського агресора» (Джерело: Антон Печерський. Як мова конструює реальність війни).

Тож як історично правильно: 

«день пам’яті та примирення» чи «день пам’яті та перемоги»?

«звільнення від фашистських загарбників» чи «вигнання нацистів»?

«русЬкий мір» чи «рускій мір»?

«орки» чи «рашисти»?

«українсько-російська війна», «конфлікт, вторгнення» чи «російськоукраїнська війна»?

 

Історично правильно «день пам’яті та перемоги».

Підстава: Закон України «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» від 29 травня 2023 року № 3107-ІХ: 

«слова «Дня пам’яті та примирення» замінити словами та цифрами «Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років».

 

Історично правильно «вигнання нацистів».

Підстава: Закон України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в редакції від 15.06.2023 року № 315-VІІІ: 

«Основними формами увічнення перемоги над нацизмом є відзначення днів вигнання нацистів з України, областей, інших адміністративнотериторіальних одиниць».

 

Історично правильно «рускій мір». 

Підстава: Лист Міністерства освіти і науки України «Про інструктивнометодичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» від 19 серпня 2022 року № 1/9530-22, історична галузь: 

«У визначенні ідеології «русского міра» не варто вживати слово «руський», яке походить з часів Русі-України і не має відношення до штучних конструктів російських, радянських/совєтських ідеологів. Мешканців земель і князівств давньої Русі називали русами, русинами, не росіянами. В сучасній росії свідомо змішують поняття «Русь» і «росія», «руси» і «росіяни». Назви «росія», «росіяни» з’явилися значно пізніше. Доктрина «русского міра» є ідеологічна теорія періоду путінізму, спрямована на реконструкцію російської імперської ідентичності, стала виправданням прямої збройної агресії російської федерації проти України під претекстом «захисту російського і російськомовного населення».  

 

Історично правильно «рашисти».

Підстава: Рада національної безпеки і оборони України, 25 грудня 2022 року: 

«Не потрібно розмивати образ ворога. Для історії потрібен чіткий образ ворога, щоб назавжди закарбувалось в український історичній пам’яті, який саме народ несе повноту колективної відповідальності за криваву війну».  (Джерело: сайт Укрінформ // Данілов пояснив, чому небажано називати росіян

«орками» //18 липня 2025 року)

 

Пояснення кореспондента АрміяInformАнтона Печерського: 

«Використання позначення «орки» знімає відповідальність за агресивну війну проти України з російських військових, вищого російського військовополітичного керівництва, російської федерації як держави і росіян як громадян цієї держави. Бо це ж буцімто не вони воюють проти українського народу і держави Україна, а якісь міфічні «орки». 

Більш вдалим є використання терміну «рашисти» на позначення прибічників злочинної ідеології і політики «рашизму». В інформаційному полі слід наполегливо утверджувати та міцно закріплювати тезу про те, що український народ і держава Україна воюють не з якимись «орками» - казково-фентезійними істотами з вигаданого світу, а з реальним ворогом - рашистською державою під назвою «російська федерація» та її рашистською (російською) армією. Тому треба використовувати словосполучення «рашистські (російські) окупанти», «рашистські (російські) загарбники», «рашистські (російські) агресори» тощо.

Причому цей ворог є злом не лише для українського народу та держави Україна — він є реальним, а не вигадано-казковим злом для всього світу, позаяк обстоює рашистські-фашистські, нацистські, а почасти і расистські принципи політики на теоретичному рівні й завзято втілює їх на практиці.

І не лише в Україні, але й у всьому світі. Просто в Україні природа рашизму проявилась найбільш наочно, у світі ж вона продовжує маскуватися, хоча й робить це з кожним днем усе більш кострубато і комічно».

(Джерело: сайт АрміяInform // рашисти чи орки? Як краще називати окупантів

// 17 червня 2022 року).

 

Що таке «рашизм»: Лист Міністерства освіти і науки України «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» від 19 серпня 2022 року № 1/9530-22, історична галузь: 

«Рашизм – різновид тоталітаризму (поряд із комунізмом, фашизмом, нацизмом), політична ідеологія та соціальна практика правлячого режиму російської федерації кінця ХХ – початку ХХІ ст.  Особливості рашизму:

– імперська ідеологія «русского міра» про «особливу місію російського народу» та його «старшість» по відношенню до інших слов’янських народів;

-                      утвердження російської версії православ’я як єдиної «правильної» християнської конфесії; 

-                      авторитаризм, тоталітаризм та заперечення демократії; 

-                      використання новітніх технологій для пропаганди в суспільстві, зараженому великодержавним шовінізмом; 

-                      «обґрунтування» права росії на «захист російськомовного населення» в інших державах світу; 

-                      воєнна агресія, готовність до масових людських втрат серед населення країн – жертв агресії та самої росії». 

 

Історично правильно «російсько-українська війна». 

Пояснення кореспондента АрміяInformАнтона Печерського:

«Сьогодні світові та деякі українські засоби масової інформації вживають конструкт «українсько-російська» або «російсько-українська» війна, фіксуючи об’єктивну реальність – війна, що відбувається між Україною і росією. 

Проте, тут є прихована небезпека і полягає вона в розмиванні відповідальності. російська федерація винна у війні, яка називається «російсько-українською», росія є агресором, а Україна є жертвою. Коли війна стане історією, буде означення «російсько-українська», бо існуватиме загальносвітовий юридично закріплений консенсус щодо природи й характеру війни та її винуватців. 

Сьогодні можна вживати й інші мовні конструкції, які чітко визначають характер і природу війни, вказують агресора й жертву:

— Велика Визвольна війна українського народу та держави Україна проти агресії російської федерації;

— неспровокований, широкомасштабний напад російської федерації на український народ і державу Україна;

— справедлива оборонна війна України проти агресії російської

федерації;

— несправедлива загарбницька        війна російської   федерації    проти України».

(Джерело: сайт Армія inform // Як мова конструює реальність війни // 26 серпня

2022 року)

 

Пояснення чому не правильно називати «конфлікт / вторгнення», «війна в Україні», «путінова війна». Іван Гомза, політолог, завідувач кафедри державного управління Київської школи економіки. Витяг з Тексту виступу на вебінарі «російське вторгнення в Україну: на місцях, в медіях та в реґіоні» в Коледжі Вільяма і Мері, Вірджинія, США: 

«Щоб зрозуміти те жахіття, що відбувається у Східній Європі, необхідно врахувати два важливі та взаємозалежні питання: правильний спосіб на позначення того, що відбувається, та особливе світоглядне налаштування, що, з одного боку, заважає використанню цього правильного позначення, а з другого боку, провокує жахіття, про які йдеться. Моя коротка відповідь на обидва питання полягає у тому, що поточна російсько-українська війна була спровокована російським імперіалізмом. На жаль, доводиться констатувати, що західна громадськість схильна не помічати імперіалістичну природу цієї війни. Ця ситуація має змінитися, оскільки будь-яке дієве вирішення конфлікту має враховувати його походження.

Конфлікт за означенням ‒ це «зіткнення протилежностей, за якого позиція однієї сторони несумісна з позицією іншої». Це поняття є занадто розмитим, щоб описати руйнування в результаті російських обстрілів. Конфліктом можна називати запальну дискусію про мистецтво, політику тощо.

Вторгнення як військовий термін вживають для позначення особливого типу операцій – швидке й ефективне просування далеко вглиб території противника. Вторгнення обернулося на позиційну війну.

Війна як масштабний збройний конфлікт між державами – це найдоречніший термін. І водночас ні «війна в Україні», ні «путінова війна» тут не відповідають реальності. «Війна в Україні» описує територію, місцевість, театр бойових дій, іншими словами, це позбавляє Україну здатності виступати самостійним агентом однієї з воюючих сторін. Таке називання передбачає простір, на якому опоненти змагаються за якийсь виграш.

Не правильно називати «путінова війна», бо в історіографії нечасто вживають ім’я правителя на позначення міждержавних воєн, по-друге, це не «путінова війна» ще й тому, що війни зазвичай називають, зазначаючи залучені у них сторони. Причина проста: війна – це збройний конфлікт між державами. Кожна воююча сторона володіє державним апаратом, оперує армією, що налічує тисячі осіб, та живиться економікою, на яку працюють мільйони громадян. Отже, війна – це те, що роблять держави, правителі лише розпалюють її. Населення до цього також причетне – іноді неохоче, а іноді з ентузіязмом. Наголошую, що вкрай помилково вважати, що це «путінова війна», аби відокремити російських людей від путінського режиму. 

За результатами соціологічних опитувань 72% росіян відчувають гордість, радість, надію за керманичів країни і війну, яку ті розв’язали. Під гештеґом «нам не стыдно» в російських соцмережах тисячі користувачів позують із фотографіями руйнувань в Україні. Літерою Z, військовим знаком російських загонів для розпізнавання, пересічні росіяни позначають власні авто й одяг, на фабриках, в театрах виструнчуються в літеру Z і співають про перемогу. 

Причина такої поведінки – імперське ставлення до українців російської еліти та російського населення. Їх обурює незалежність України, сутність українського політичного проєкту, який є досить відмінним від проєкту російського, а також втрата територій, які використовували як наріжний камінь російської ідентичності. В російській колективній пам’яті та колективній мітології Київ – це «мать городов русских», «колыбель русской цивилизации». Україна довгий час у великих кількостях споживала російські товари і російську культурну продукцію. Кому би сподобалося втратити клієнтів разом з ринком? Тому й війна. 

Варто нагадати з історії: щоразу, коли колоніальне володіння відхилялося від нав’язаних метрополією культурних та політичних правил, мали місце війна і суворе покарання. Україна відхилилася від російського автократичного панславістичного проєкту*. Звідси застосована росією політика випаленої землі і логіка спустошення. 

Відповідальний за російсько-українську війну російський імперіалізм. росіяни відкрито підтримують війну. Вони гуртуються навколо свого лідера. Кожен з них окремо не відчуває жодної відповідальності за війну. росіяни вбивають українців в російсько-українській війні, тому що російські імперіалістичні настрої роблять простих росіян сприйнятливішими до провладної пропаґанди і зневажливішими до України. Більшість із них – не жертви, а співучасники чинного злочину».

(Джерело: сайт Критика, міжнародний огляд книжок та ідей // Прихована імперія: як правильно називати і тлумачити російсько-українську війну // березень 2022 року)

  *Примітка: Панславізм —ідеологія, поширена в державах, населених слов’янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності, Вікіпедія.

 

 

 

 

Не варто називати військо рашистів «друга армія світу», це недоречно і шкідливо:

Пояснення кореспондента АрміяInformАнтона Печерського: 

«Раджу уникати вжитку словосполучення «друга армія світу» щодо збройних сил російських окупантів. І ось чому. 

Беручи слово у лапки ми повідомляємо, що словосполучення спотворює реальність, визначення є брехливим і не відповідає дійсності. Лапкування настільки утвердилося в писемному вжитку, що його почали не лише виділяти в усному мовленні інтонаційно, але й робити відповідний жест руками, позначаючи лапки візуально, так звані «повітряні лапки». Такий жест має на меті наголосити, що слова, взяті у лапки не слід сприймати буквально, що ви не вірите й не погоджуєтеся з тим, що озвучуєте, насправді ви знущаєтесь з того, про що говорите в лапках.

 Вираз про збройні сили російської федерації як «другу армію світу» з’явився завдяки Президентові США Бараку Обамі, який 16 лютого 2016 року під час прес-конференції на саміті США-АСЕАН (Асоціація держав ПівденноСхідної Азії) сказав: «…так, росія має велику армію. Очевидно, що купка повстанців не може змагатися з обладнанням другої за потужністю армії у світі». Барак Обама дав характеристику російській армії відповідаючи на запитання про успіхи й подальші перспективи здійснюваної за ініціативи владіміра путіна військової операції росії у Сирії. Президент США зауважив, що купка повстанців справді не може протистояти російській армії за рівнем військово-технічного забезпечення.

російські пропагандисти вирвали слова Президента США з контексту й почали інтерпретувати їх у максимально вигідному для себе ключі, почалася пропагандистська кампанія з поширення мислевірусу про «другу армію світу» із суттєвими підмінами змісту насправді сказаного американським Президентом. Запущену російським телебаченням тезу, загальноросійські та регіональні медійні ресурси почали щедро засівати мізки росіян думкою про те, що російська армія настільки сильна, що гідна називатися другою за потужністю у світі. І навіть сам очільник США, головний у їхньому сприйнятті суперник росії на світовій арені, визнає це!

Найнебезпечнішим наслідком пропаганди є те, що у неї починають вірити не лише ті, на кого вона спрямована, не тільки самі пропагандисти та їхні ретранслятори, але навіть самі замовники - вище військово-політичне керівництво російської федерації, що російська армія якщо і поступається комусь на планеті своєю військовою потугою, то хіба що збройним силам Сполучених Штатів Америки. Саме ця сліпа віра у власну потужність підштовхнула російську федерацію до початку повномасштабного нападу на Україну.

У світі також повірили російській пропаганді. Позиція світових лідерів щодо підтримки України у перші тижні повномасштабного вторгнення трансформувалася дуже повільно. Спочатку прогнозували, що Україна зможе протриматися кілька діб, щонайбільше 2-3 тижні. З огляду на це робилася ставка на постачання озброєння, придатного для використання мобільною піхотою, яка пересувається на позашляховиках чи у кращому разі легких бронемашинах. І лише мужній та ефективний спротив усіх Сил оборони України й готовність українського народу завершити війну проти підступного агресора тільки перемогою остаточно зламали поширене переконання про те, що російська армія є другою у світі за своєю військовою міццю.

Дута велич рашистського нападницько-окупаційного війська стала очевидною всім і вислів «друга армія світу» остаточно взяли в лапки. Вже навіть окремі російські пропагандисти, які впродовж років розпалювали агресію проти українського народу й держави Україна, змушені визнавати недолугість російських збройних сил.

Однак чи варто вживати визначення «друга армія світу» навіть у залапкованому вигляді? На мій погляд, це недоречно й навіть шкідливо. Бо навіть стверджуючи, що військо рсійської федерації не є другою армією світу, ми все одно згадуємо про рашистські збройні сили в контексті мислевірусу про другу армію світу. Варто повністю відмовитись від використання цього словосполучення, називаючи збройні сили агресора інакше - нейтральними термінами «армія росії/російської федерації» чи «збройні сили росії/російської федерації», так і політично забарвленими словосполученнями «армія країни-агресора російської федерації», «військо рашистських окупантів», «збройні сили російських загарбників» тощо.

Якщо дуже вже хочеться використати на позначення російської армії якесь визначення з метою її приниження, то цілком згодиться «розхідна» армія, себто армія найбільших втрат, яка воює числом, а не вмінням, не рахуючись ані з втратами власних солдатів, ні з економічними витратами. 

Співвідношення витрачених ресурсів з досягнутими результатами в російській армії чи не найгірше у світі. рашисти спроможні воювати лише убиваючи об українську зброю тисячі власних солдатів і викидаючи на вітер мільярди доларів. «Пустить в расход» — це словосполучення якнайкраще віддзеркалює те, що відбувається в російській армії з її власними солдатами під час будь-якої війни, й особливо під час нинішньої загарбницької війни проти України. путін збирається воювати, доки у нього фізично не закінчаться громадяни росії, яких можна кидати в м’ясорубку війни і гроші, якими можна війну фінансувати. У цьому сенсі збройні сили російської федерації — це буквально з(а)гублена і в(и)трачена армія, яка без ліку згублює життя власних солдатів і втрачає колосальні економічні ресурси.

Все ж варто дотримуватись нейтрально-академічних визначень збройних сил ворога. рашисти як вороги, не заслуговують на жодну повагу, однак їхні військово-технічні можливості потребують об’єктивної та адекватної оцінки, чому надмірне використання принизливо-ображальних визначень аж ніяк не сприяє».

(Джерело: сайт АрміяInform // «Друга армія світу»: чи варто називати так військо рашистів // 21 червня 2022 року)

 

 

 

3.     НОВІ ДАТИ ДЕРЖАВНОГО КАЛЕНДАРЯ, 

встановлені в період російсько-української війни

 

Щоденно

9:00 год

Загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної

агресії російської федерації проти України

 

Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії 

російської федерації проти України.

Указ Президента України  від 16 березня 2022 року № 143/2022

 

8 травня

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні1939-1945років

Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

 Закон України 

від 29 травня 2023 року № 3107-IX

 

9 травня

День Європи

Про День Європи. 

Указ Президента України  від 8 травня 2023 року № 266/2023

 

4 червня

День вшанування пам’яті дітей, які загинули

внаслідок збройної агресії російської федерації проти України

 

Про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

 Постанова Верховної Ради України  від 01 червня 2021 року № 1490-IX

15 липня

День Української Державності

Про внесення змін до статті 73 Кодексу  законів про працю України.

Закон України від 14 липня 2023 року № 3258-ІХ

 

28 липня

День вшанування пам’яті

Захисників та Захисниць

України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були

страчені, закатовані або загинули у полоні

 

Про встановлення Дня вшанування пам’яті

Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які

були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Постанова Верховної Ради України від 22 липня 2025 року № 4558-IX

29 серпня

День пам'яті захисників

України, які загинули в боротьбі за незалежність,

Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Указ Президента України 

суверенітет і територіальну цілісність України

 

від 23 серпня 2019 року № 621/2019

1 жовтня

День захисників і захисниць

України

 

Про внесення змін до статті 73 Кодексу  законів про працю України.

Закон України від 14 липня 2023 року № 3258-ІХ

20 листопада

День захисту дітей

Про День захисту дітей.

Указ Президента України  від 30 травня 2025 року № 355/2025

 

10 грудня

День прав людини

Про День прав людини.

 Указ Президента України  від 9 грудня 2022 року № 854/2022

 

25 грудня 

Різдво Христове

Про внесення змін до статті 73 Кодексу  законів про працю України.

Закон України від 14 липня 2023 року № 3258-ІХ

 

 

 

4.     ПАМ'ЯТНІ ПОДІЇ 2025/2026 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 

 

2025 рік

02 вересня 

80 років після завершення Другої світової війни 1939-1945 рр. (1945)

04 листопада 

75 років із часу підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини)

(1950)

 

2026 рік

26 квітня

 

40 років із часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції, найбільшої в історії людства техногенної катастрофи (1986)

28 червня  

30 років з часу прийняття Конституції незалежної України (1996)

24 серпня

35 років з дня ухвалення Акту проголошення незалежності України (1991)

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Губар Галина
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Кротач Оксана
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pdf
Додано
11 серпня 2025
Переглядів
940
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку