«Осинівські піщаники – унікальна геологічна пам’ятка Новопсковського району Луганської області»

Про матеріал

Ознайомлення з природними особливостями геологічної пам’ятки природи місцевого значення «Осинівські піщаники», визначення її наукової, природоохоронної цінності.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Луганської облдержадміністрації

Новопсковський професійний аграрний ліцей Луганської області

Туристсько - краєзнавча експедиція

учнівської молоді

«Мій рідний край»

$C:\Users\11\Desktop\ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА 1.jpg$ Напрям: «Геологічними стежками України»

«Осинівські піщаники – унікальна геологічна пам’ятка Новопсковського району Луганської області»

НОВОПСКОВ 2019

Пошукова група

№ з/п	Прізвище, ім’я	Вік учасника	Місце навчання, група
1.	Михайлов Пилип	30.04.2003	Нопопсковський ПАЛ, гр №13
2.	Удовенко Ярослав	25.12.2002	Нопопсковський ПАЛ, гр №13
3.	Савченко Ілля	02.08.2003	Нопопсковський ПАЛ, гр №13
4.	Гончарова Марина	15.10.2004	Нопопсковський ПАЛ, гр №13
5.	Сакіркіна Тетяна	24.01.2004	Нопопсковський ПАЛ, гр №13
6.	Підгайна Алевтина	13.07.2004	Нопопсковський ПАЛ, гр №13

$C:\Users\11\Desktop\IMG_7695.JPG$ Учасники туристсько - краєзнавчої експедиції

Керівники пошукової групи:

Сап’ян Лідія Іванівна – викладач географії та біології Новопсковського професійного аграрного ліцею, 0668293880.
Сковородка Надія Олексіївна – бібліотекар Новопсковського професійного аграрного ліцею, 0664593744.

$E:\131321 2019-11-22 001.jpg$

ЗМІСТ

І.Вступ

ІІ. Основна частина

1. Географічне положення об’єкта та його тектонічна будова

2. Екскурс в історію

3. Топоніміка та історико – культурне значення об’єкту дослідження

ІІІ. Висновки

ІV. Список використаних джерел

V. Додатки

І. Вступ

У кожного з нас є велика і мала Батьківщина. Наш рідний край – степова Новопсковщина – неповторний куточок рідного Луганського краю. Благословенна земля з її багатовіковою історією. Новопсковський район розташований у північно-східній частині Луганської області на Старобільському плато, яке має загальний ухил місцевості в південному напрямку, в сторону Сіверського Дінця. При цьому абсолютні висоти знижуються з 216 до 50 метрів.

На території району знаходяться відкладення крейди, мергелю, піщаника, вапняку, які були утворенні в результаті розкладу останків тваринного та рослинного світу. До теперішнього часу на території Новопскова і навколишніх сіл можна знайти відбитки та закам’янілостей, що зберегли на собі сліди первісних папоротей і молюсків. На правому березі ріки Айдар на захід від Новопскова, поклади крейди, які в долині річки досягають товщини понад 300 метрів.

За багато тисячоліть своєї історії наш край знав періоди піднесень і падінь, траплялися часи навіть повного занепаду. Проте його неосвоєна , але благодатна для життя земля завжди вабила до себе сильних і енергійних людей. Гуни й готи, скіфи й половці, болгари й угорці – усі вони пройшли через ці землі. Степова зона Луганщини була своєрідним «коридором» під час великих переселень народів. Саме тут пролягла межа між слов’янськими племенами й кочівниками, пізніше край активно обживали українці та росіяни.

У результаті зіткнення різних етносів, взаємопроникнення їхніх звичаїв і традицій народилося таке культурне явище, як «луганський характер» - твердий, упевнений у собі, відкритий усьому новому, що дбайливо зберігає кожний фрагмент багатоколірної мозаїки його непростої історії.

Метою роботи є: ознайомлення з природними особливостями геологічної пам’ятки природи місцевого значення «Осинівські піщаники», визначення її наукової, природоохоронної цінності.

ЗАВДАННЯ: В даний час на території Новопсковського району залишилося дуже мало природних ділянок, які зберегли елементи давнього ландшафту. Однією з таких територій є геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Осинівські піщаники»

Дослідження артифактів минулих епох Новопсковщини;
Вивчення фізико-географічної характеристики району досліджень;
Дослідження топоніміки, визначення історико-культурних цінностей об’єкту;
Польове обстеження і опис природних ландшафтів району досліджень.

ІІ. Основна частина

1. Географічне положення об’єкта та його тектонічна будова

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Осинівські піщаники» (Додаток 1 ) оголошена рішенням виконкому Луганської обласної ради народних депутатів № 72 від 4 лютого 1969 р. (в. ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Новопсковський район, с. Осинове. Площа — 5,0 га. Правий схил долини р. Айдар. Рідкісне відслонення конгломератів з еоценовою фауною. Одне з небагатьох в Україні місць, де сконцентровані органічні залишки палеогену, зокрема численні ядра молюсків. Містяться в унікальних утвореннях конгломератів, які складаються із гальки, зцементованої кремнієвою породою, що перетворилася на кварцевидний пісковик. Нижче залягають палеоценові відкладення з багатою викопною флорою. Відоме геологам з XVIII ст.

Геологічний опис:

Внаслідок роботи кар’єру на місці колишніх розрізнених відслонень розкритий розріз піщаної товщі середнього еоцену, представлений пісками строкатозабарвленими, нешаруватими, горизонтальношаруватими та косошаруватими, в основі яких залягають лінзи кварцитоподібних пісковиків. Загальна потужність розкритого розрізу сягає більше 15 метрів. Утворення конгломератів з “осинівським комплексом фауни”, завдяки яким було виділено геологічну пам’ятку не збереглися (внаслідок роботи кар’єру). Проте, це відслонення є одним з найбільш представницьких для цієї частини стратиграфічного розрізу Луганщини.

2. Екскурс в історію

Вчені вважають, що історія життя на Землі налічує сотні мільйонів років. Зароджувалась вона і спочатку розвивалась у воді, яка була сприятливим середовищем для існування первинних організмів. Ці процеси проходили також і на території теперішнього Донецького басейну та сучасного Новопсковського району.

Впродовж тривалого часу, до середини девонського періоду палеозойської ери (близько 400 млн. років тому) територія нинішнього Донбасу була височиною, яку інтинсивно руйнували вітри та водяні потоки. Тоді ж відзначено виникнення великої западини, яка тяглася із заходу на схід на дві тисячі кілометрів. Цю западину заповнювала вода, утворивши море. В ньому мешкали різні загони молюсків, плечоногі, ракоподібні, корали, а також панцирні риби, останки яких знайдені професором Д. В. Обручовим. [5; с. 8-10]

В кам’яновугольний період палеозоя (350-285 млн. років тому)западина на території Донбасу поглиблювалася. А море поступово відступало. На суші з’являються ліси, наповнені амфібіями і плазунами, в повітрі літають великі комахи: жуки, метелики, стрикози. У морі серед хребетних з’являються акули.

Стискування земної поверхні, утворення поглиблень, западин, а потім височинь привели до того, що в недрах земної кори на території краю сконцентрировалися останки морської води. Так, в Новопсковському районі є кілька скважин, із яких добувають цю воду. Вода володіє високим рівнем мінерализації й використовується для лікування кишково-шлункових захворювань. На базі цих джерел організовано розлив мінеральної води та побудовано санаторій «Перлина».

В пермський період (285-230 млн. років тому) земна поверхня в районі Донбасу починає підніматися, утворюючи кряж. Навколо нього плещиться тепле й неглибоке крейдяне море, в якому відкладається карбонатна крейда.

Відкладини крейдяного періоду (190-135 млн. років тому) широко розповсюджені у Новопсковському районі. У долині річки Айдар їх товщина досягає 300-500 метрів. В цей період на суші з’являються перші широколистяні дерева, між якими бродять хижі ящури в пошуках їжі.

Починаючи з кайнозойської ери(65 млн. років тому) море навічно покинуло межі Луганської області. Рельєф почав поступово набувати сучасний вид. Представниками тваринного світу становляться мамонти, шерстисті носороги.

Складні геологічні процеси, які відбувалися впродовж тисячоліть, зумовили виникненню на території Новопсковського району великих відкладень крейди, мергеля, вапняка, піщаників. Ці відкладення з’явилися в результаті розкладання останків тваринного та рослинного світу. До сьогоднішніх днів на території Новопскова й навколишніх сіл можна знайти відбитки й скам’янілостей, які зберігають на собі сліди первинних папоротів й молюсків. [3; с.18-20]

В цьому сенсі цікавим місцем є височини на правому березі Айдару, на заході селища Новопсков. Тут відкладення крейди, які в долині річки досягають товщини більше 300 метрів, в деяких місцевостях виходять на поверхню землі, утворюючи круті височини, схожі на прямовисні стіни. Не випадково, в народі здавна це місце одержало назву «Пристін», що означає «біля стіни».

Протягом тисячоліть природа спресовувала в різні конгломерати піщаників різноманіття останків органічного походження.

На території Новопсковського району також виявлено деякі запаси залізної руди, останки якої можна знайти на території сіл Осинове й Макартетине.

3. Загальна ландшафтна характеристика

Луганщина вигідно вирізняється серед інших областей тим, що на її території зосереджені зовсім різні ландшафти. Тут є крейдяні відслонення над обширними заплавами річок півночі області; піщані арени і ліси; степові балки, населені байбаками і, врешті, незвичний ландшафт Донецького кряжу із пагорбами на монгольський манер, скелями і глибокими байраками (Додаток 2)

Новопсковщина зайнята своїм специфічним ландшафтом. Тут знаходиться багато степових балок, протікає велика річка Айдар (Додаток 3). Вздовж неї широким шлейфом пролягають потужні заплави. По правому берегу тягнуться високі крейдяні пагорби, багаті на різноманітну рослинність. Різнотравне зелене море, яким перекочуються сріблясті хвилі ковили, безсмертнику (цмину), чебрецю тощо (Додаток 4). Навесні на пагорбах прямо серед крейди, розквітають воронці (півонії) (Додаток 5 ).

А внизу, попід крейдяними схилами живуть байбаки. Нам пощастило поспостерігати за цими тваринами. Байбак – можливо, найбільший в Україні звір, який підпускає до себе людину на невелику відстань. Тому для фотосесії не знайти краще звіра за байбака, який стоїть біля нори (Додаток 6 ). Втім, варто переступити невидиму межу, після якої закінчується уявлення байбака про безпеку, як звір миттю зникне у норі.

На правому березі Айдару, на одній з галявин за великим горбом – останцем, знаходяться камені (місцеві жителі називають їх валунами). І знаходяться вони на території місцевого заказника (Додаток 7). Вивчаючи географію рідного краю, ми вирішили ближче познайомитися й дослідити палеонтологічні об’єкти (Додаток 8). На території заказника, на валунах, ми знайшли залишки черепашок черевоногих, черепашки белемніта, морських гребенці (Додаток 9). Наявність органічних останків свідчить про те, що Донецький кряж є наливом моря. Мільйони років тому тут вирувало море.

Викопні знахідки свідчать про появу у кембрійському періоді палеозойської ери черевоногих, двостулкових та головоногих молюсків.[6;https://geodictionary.com.ua/] Чисельний клас молюсків, представники якого живуть у морях, солонуватих та прісноводних басейнах, а також у зволожених місцевостях на суші. Черевоногі молюски мають асиметричне тіло з головою та ніжкою, яке знаходиться переважно у конічно-спіральній черепашці кальцитового чи арагонітового складу. Дихають зябрами або легенями (прісноводні та наземні форми). У викопному стані відомі з протерозою, найбільш широко – у мезозої та кайнозої. Мають важливе значення для стратиграфічного розчленування осадових товщ. Синонім – гастроподи.

Черепашки різних груп організмів складають (частково, або й цілком) цілі товщі осадових гірських порід. Черепашки молюсків також є важливою складовою вапняків, саме на ці осадочні породи багатий наш край.

Головоногі молюски - чисельний клас морських хижих молюсків, викопні рештки яких використовуються в якості керівних форм у стратиграфії. Мають двобічно-симетричне тіло, яке складається з тіла і голови, на передньому кінці якої розміщений оточений щупальцями рот. Серед них виділяють два підкласи: зовнішньочерепашкові і внутрішньочерепашкові. Тіло зовнішньочерепашкових міститься в прямій або спірально закрученій черепашці, розділеній на камери. Перетинки, з’єднуючись із внутрішньою стінкою черепашки, утворюють перетинкову лінію, яка є для цього підкласу класифікаційною ознакою. Типовими представниками були белемніти. У викопному стані зустрічається частина їх внутрішнього скелета – арагонітовий рост сигароподібної форми. Головоногі молюски мають велике стратиграфічне значення для розчленування товщ верхнього палеозою і мезозою.

З давніх часів місцеві жителі знаходять незвичайні камені, схожі на наконечники стріл. Це белемніти «прото-кальмари», мезозойської ери (віком 251-66 млн. років). Через свою розповсюдженість ці закам’янілості зустрічалися людям задовго до виникнення науки палеонтології. Белемніти, через свою форму, нагадують палець. А в народі белемніт називають «вовчий палець».

Завдяки унікальним знахідкам, вченим вдалося відновити зовнішній вигляд белемніта. Палеонтологам пощастило знайти не тільки раковини белемніта, а й відбитки тіла. Белемніт зовні був схожий на сучасного кальмара.

Двостулкові молюски - клас молюсків, одиноких, двобічно-симетричних тварин з вапнистою черепашкою. Розміри – від 2-3 см до 1,5 м. Форми черепашок різноманітні – нерівносторонні, овальні, конусоподібні тощо. Зовнішня поверхня гладка або вкрита концентричними лініями наростання чи радіальними ребрами. Класифікуються за будовою замка. Двостулкові молюски – переважно морські тварини, але мешкають і в прісних, і в солонуватих водах. Більшість з них за способом живлення належать до фільтраторів. Заселяють здебільшого прибережні, мілководні ділянки. В минулому їх масові скупчення створювали споруди рифового типу (черепашкові вапняки). Мешкають у водних басейнах від кембрію. Мають велике значення при розчленуванні осадових товщ. Також вони є індикаторами середовища (морські, солонуваті чи прісноводні басейни). Характерні представники класу: беззубка (Anodonta), перлівниця (Unio), морський гребінець (Pecten), мідія (Mytilus) та ін.

4. Топоніміка та історико-культурне значення об’єкту дослідження.

Квітуча земля Новопсковщини зберігає подих минулого, залишається вічно юною і прекрасною, такою, що дарує людям наснагу і натхнення до життя, праці, творчості. Цікавою пам’яткою природи є крейдяно - вапнякові пагорби, котрі мовчазними вартовими історії застигли на правому березі Айдару, поблизу села Осинове [2;с.101]. Назва населеного пункту походить від назви балки — Осиновий Яр. Саме тут розташована геологічна пам’ятка Новопсковщини «Осинівські піщаники». Поруч із селом знайдено 3 могильники з 12 курганами та ам'яну половецьку бабу, що свідчить про давнє заселення місцевості (Додаток10).

Село засновано в першій половині XVII століття, як козацьке військове містечко. Перша письмова згадка про поселення датується 1637 роком. Першими мешканцями Осинового були донські козаки та селяни-втікачі з центральних губерній Російської імперії. Відомо також, що згодом декілька осинівських родин переселилися за річку Кам'янку, де разом з іншими переселенцями заснували слободу Закам'янку (теперішній Новопсков).

Вивчаючи архівні джерела, документи, географічні назви, ми вкотре переконуємося в мудрості наших пращурів. Вони були обережними й далекоглядними у стосунках з природою. Вони визначали особливості рельєфу, течію річок, форми озер і балок, характер грунту й використовували їх в георгафічних назвах. Вони щиро вірили вірили в цілющі сили природи, тому і ставилися до природи з повагою.

Серед сторожилів села Осинове існує повір’я, що валуни здатні дати людині велику силу та снагу, мудрість і натхнення. Але відчути чарівну дію цих диво-каменів може лише та людина, в якої чиста душа та совість. І якщо така людина ясного сонячного дня або місячної ночі підніметься на ту галявину, доторкнеться до валунів і прислухається до звуків оточуючої природи – то чарівні камені почнуть діяти, передаючи свою багатовікову силу. Під час нашої роботи на території заказника, дівчатка, учасники пошукової групи, скористалися можливістю зарядитися енергією від каменів (валунів) (Додаток 11).

ІІІ. Висновки

Таким чином, на підставі наших досліджень можна зробити наступні висновки:

Донецький кряж є наливом моря. А в результаті складних геологічні процесів, які відбувалися впродовж тисячоліть, відбулося виникнення на території Новопсковського району великих відкладень крейди, мергеля, вапняка, піщаників. Ці відкладення з’явилися в результаті розкладання останків тваринного та рослинного світу. А їх відбитки ми спостерігали на валунах заказника «Осинівські піщаники».

Заказник «Осинівські піщаники» має геологічну цінність для Новопсковського району та Луганської області в цілому. І ми мусимо, як сучасне покоління, берегти цю унікальну пам’ятку, використовувати набуті краєзнавчі знання в навчальному процесі і передавати їх історію наступним поколінням.