18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Осінній ярмарок (для старшої школи)

Про матеріал

Розробка літературно-музичного театралізованого дійства для старшокласників з використанням традиційних українських ярмарочних пісень та сучасних музичних композицій, перероблених на новий лад. Матуріали зібрані в мережі

Перегляд файлу

Український ярмарок

.

Хід свята:

    За горами, за лісами, за широкими полями,

     не на небі -  на землі жили люди у селі.

В будень люди працювали – пряли, віяли, орали,

Дружно сіяли пшеницю і возили у столицю

Бо столиця та була недалеко від села

Там пшеницю продавали, гроші від купців приймали

І, на плечі взяв мішки, йшли додому навпрошки.

 

Ведуча. Увага! Увага!

Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок, прошу гуртом, по одинці,

Чекають на всіх тут чудові гостинці!

 

Ведучий На ярмарку нашім чудовім, багатім,

Є чим дивуватись і є, що придбати!

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісні і жарти – усім в нагороду.

 

Ведуча Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Гей, народ збирається –

Ярмарок розпочинається!

 

Пісня «Зеленеє жито»

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в двір ідуть.

 

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

 

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі –

Хорошії гості до душі.

 

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, –

Тут зібрався рід наш увесь.

     являються жінка з чоловіком)

 

Жінка:  Мені нудно в хаті жить,

               Мені нудно в хаті буть:   

                Надоїло тут сидіти

                Хочу на базар сходити!

               Й вези мене із дому,

               Де багато грому, грому,

               Де готують все дівки,

               Де танцюють парубки.

Чоловік: На ярмарок повезу,

                Все, що хочеш там куплю

               Лиш би ти була щаслива,

                 Моя ластівко вродлива.

Жінка: Нащо ж нам їхати кудись далеко? Подивись навкруги, що тут на нашому базарі! То,  може і в область не поїдемо, а залишимось тут? Все ж таки за дорогу гроші зекономимо.

Жінка: Базар шумить, базар гуде

             Подивимось і ми,що тут є.

(Обоє дивляться, що є на базарі, заходять всі інші учасники свята, розмовляють, дивляться на товари)

 

Гей, старі і молоді, швидше йдіть до нас сюди!

 Тут у нас і тари-бари, всякі різнії товари.

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

 Господарі, гості, - глядіть не минайте!

 

На ярмарок прошу гуртом, поодинці.

 Чекають  на вас тут чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись, і є  що придбати.

 

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

Тут речі умільців, ні з чим не зрівняні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

 

Поливяний посуд – кувшини, горнятка,

Сопіли – хлопяткам, намисто – дівчаткам.

Мерщій бо на ярмарок, всі поспішайте,

Купуйте! Милуйтесь! Танцюйте і грайте!

 

Ведучий. Так починався ярмарок – шумне, веселе свято, повне сміху, пісень, гумору. Торгівля йшла цікава, приправлена байкою, сваркою а то й жартом.

 

 

   Пісня «А я молода на базар ходила»

А я Молода на Базар ходила | (2)
На Базар на Базар на Базар ходила я | (2)
А я Молода Окуня купила | (2)
Окуня-окуня-окуня купила я | (2)
А я Молода Юшки наварила | (2)
Молода-молода Юшки наварила я | (2)
А я Молода Кума запросила | (2)
Молода-молода Кума запросила я | (2)
А Кум Рибку їсть Юшку запиває | (2)
Тай на мене Молоду щиро поглядає | (2)
Ой Кумчику мій ходи не дивися | (2)
То й до мене Молодої ніжно пригорнися | (2)

Він носа дере, скоса поглядає,
Не цілує, не милує і не пригортає.

На полиці млинці — він на них моргає,
Він на них, він на них, він на них моргає.

Ой горе мені із таким коханням:
Без гарячих млинців нема женихання.

 

Ведучі. Продавці розхвалювали на всі боки всі товари. Давайте  подивимось, чим торгують сьогодні.

 

Купуйте, купуйте усі бараболю!

Варіть її, смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

 Картопля, як хліб, - вона всіх нагодує.

 

Купуйте капусту,вона вітамінна,

Солена у бочці, в салатах відмінна.

У борщику, в супі, в смачних голубцях

І смажена в маслі, і терта в млинцях.

 

Беріть помідори, вони пречудові!

До вашого столу хоч зараз готові.

 

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала.

Тому і морковка така соковита,

Морквяного соку вам треба попити!

 

 

Хто гострого хоче – часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає.

 

Скуштуйте цю грушку, солодку, духмяну,-

У роті, немов би медок, вона тане.

 

Лоточків із яблуками не минайте.

Які до смаку вам, такі вибирайте.

Сортів тут багато, усі вони різні.

Ось яблука рані, ось яблука пізні.

 

Беріть калину – червоні корали –

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз, як рукою, знімає!

 

                                            Ведучі:

- На НАШ ярмарок потрапили сучасні підлітки…Ой, що ж то було, якого переполоху натворили, але ви краще дивіться і самі все зрозумієте і , сподіваємось, зробите правильні висновки!

Звучить етномузика. На сцену виходять дівчата в українських костюмах, виносять пожитки на продаж, співають пісню:

Ой, у літній гожий час прийшов ярмарок до нас з неба на руках:

Сало, м’ясо, галушки, молоко і пиріжки -

Це є ріка життя.

То козацький хлібний квас дасть наснаги вам ураз, втому забере,

а городина своя, натуральна, поживна,  силу поверне.

- Здоровенькі були,  кумонько!

- І вам доброго здоров’я, голубонько!

Вибігають діти:

- Здрастуйте, тітоньки, а чи буде сьогодні ярмарок?

- Та як є товар, то чому ж не розпочати!

- Ярмарок, ярмарок!

Звучить сучасна музика, заходять підлітки, вигукуючи «Hello everybody! How аre you?»

Маленька дівчинка повчає їх

  -Що то ви таке кажете?

- Як що? Вітаємось!

-Це неправильно, адже з давніх – давен наш народ найбільшою цінністю у житті вважав здоров’я. І, вітаючись чи  прощаючись, люди бажали здоров’я  один одному. Тому кажіть: «Здрастуйте!», «Здоровенькі були!», «Дай Боже здоров’я!».

Стали до прилавків, починається ярмарок.

  • А шо то за гості заморські до нас приїхали,одежина така в них дивна, товари невідані?
  • Здалеку ми приїхали,з Хмельницької товкучки, на вас подивитись, себе показати ну і, звісно товар запропонувати! Спробуйте, будь ласка!

День наближається, усі збираються, 

і на  полицях вже увесь товар.

ми всі сучаснії, торговці часнії,

прийшли на ярмарок пропонувать:

Купіть сухарики і ще кальмарики,

      Запийте колою -  все з ГМО.

      Воно не страшнеє, і безопасноє

      На світі кращого ніде нема! (на мотив пісні Володимира Преснякова «Бублики»)

Всі зацікавлено підходять, куштують.

До підлітка-торговця  підходить дівчинка і питає:

  • Дядьку, чого від вас так тхне?
  • Ай,відчепись від мене!
  • Якийсь ти грубий, от Остап, шо за млином живе ,от то хлопець! Високий, посмішка сяє на все село, а у тебе такі зуби жовті… Як ти будеш дівчину цілувати?
  • Одчепись ,злидня!
  • То що, цигарки?!
  • А ти звідки дізналась?
  • А у мене брат старший також надумав дорослим стати! А як був дитиною, так і залишився, тільки набрався хвороб! Та то ненадовго, його як бабуня здибали за клунею, то гналися за ним з прутом через все село, ото сорому набрався!  Вже й ніколи до рота не візьме тої цигарки!

Підходить хлопчик до дівчини-підлітка, що продає з іншого боку:

  • Та чого забажаєш, тільки чому ти такий сумний?

       -    Як мені все надоїло!    

І кому яке з них діло,

Що Стецько робить повинен

І не пити й не палити, з спортом щоб у дружбі жити

Хай собі говорять люди -

Я ж робить цього не буду

  • Ну то роби як хочеш, у нас взагалі свобода вибору, що хочемо, те й робимо!
  • І пусте, що батько забороняє, ми вже дорослі, самі собі хазяї!
  • Це як так може бути? Адже слово батька- закон! Я ще ого-го як отримаю, як з вами зв’яжусь! Йду я від вас, а то як батько прийде, то дасть на горіхи!

Поруч проходить бабуся і жаліється:

  • Ай, Божечко, шо ж то має бути, картофлі не підгорнені,  морква не полена, роботи купа, ціплятка за ногами бігают, їсти просят, не вспієш повернутися - і день пройшов, нічого не зробила, нічого не встигла. Старість прийшла, все стала повільно робити…
  • Бабусю, то я вам поможу, не бідкайтесь! Випийте  ось, втому як рукою зніме, цілу ніч зможете на городі поратись. Не хвилюйтесь, я вам дурного не пораджу, сам таке п‘ю - і нічого, живий-здоровий перед вами стою! А те що очі червоні, не звертайте уваги, то у вас сонце так сліпить.
  • А  дайте скуштувати мені ще  оцього жовтенького, хвилястого! Шо там пише? З куркою… О-о-о я таке люблю!
  • На здоров’ячко, бабусю!

-Торгівля у вас іде гарно, але ж ярмарок однією торгівлею не обмежується. Що ще зможете показати, яку забаву запропонуєте?

       - Ну давай, ___, покажемо їм, як ми у вільний час розважаємось.

( танцюють як на дискотеці)

  • Це що, танці? Ось танці!

(Фрагмент українського танцю)

Раптом одній жінці стало погано:

  • Ой, шо ж то робиться, помирає жінка, хфельшера  сюди!
  • Та якого вельшера, знахарку сюди!

 Жінка приходить в себе :

  • Та не треба мені нікого, ви краще от цих бісів тримайте, то вони мене отравили… Гляньте, шо вони мені дали! Агій  на ваші голови. Дали вони мені свого пійла…Яяк випила його, того яду,  серце з грудей вискакує, світ крутиться, дід не знає шо ся робит, сусідку вже привів… вроки знімати, яйці викачувати…. Ледь Богу душу не віддала!

   Ще одна жінка виходить:

-     Так-так, не пускайте, я теж від них постраждала!

  • Параско, де то ви пропадали ?
  • Ой , не питай мене, біс попутав. Ціво вурвителі, шо поприїжджали до нас Бозна- звідки, показали якусь дурну машину : ну, знаєш, такий ……….. (опис ноутбука)… А там!... Йой, картинок, пісеньок, мужчин таких гарних бачила, навіть гусей і корів можна розводити. Як  зайшла туди, так і щезла. Вернувся мій Степан з норми, ой бідна я була, бідна… Корова не доїна, свині не годовані, кури поклювали яйці, бо не зібрала, городина заросла й пов’яла…Клякнула перед іконами на коліна, била поклони чолом , шо більше таке не буду робити! 

Повчальний монолог дівчинки:

  • Бачите, що натворили тим непотребом, що привезли з собою! Півсела ледь не покалічили, а нам ще жити і жити, неньку Україну прославляти!
  • Виженіть їх звідси геть, щоб і духу не було!
  • Ні, то не діло, краще заберіть у них те все і не віддавайте! А ви, жіночки, візьміть їх до себе та навчіть традицій наших, їжею людською нагодуйте! А ви щоб потім гарно подякували!
  • Так-так, знаємо! Дякуємо, дай, Боже, здоров’я!

 

Фінальна пісня

Ще не пізно все поміняти, ще не пізно час догнати,  

Ще не пізно сум забути і піти вперед.

Давай не будем себе зневажати, про щасливе життя будемо дбати,

Став подалі комп’ютер і чіпси та ходи до нас!

 

Приспів

Ти намалюєш небо, ми намалюємo сонце тобі,

і ми з весняним вітром підемo назустріч здійсненю мрій. (композиція QUEST PISTOLS «Волшебные краски»)

 

 Ведучий. Продавали на базарі все: від шила до воза, від курки до корови. Продавали овочі, фрукти, худобу, торгувалися, сварилися, сміялися.

 

«Лісапет»

Продавала самогон, продавала
Трохи грошей я собі назбирала
На базарі лісапед я придбала
Найкрутіша на селі баба стала

Приспів
Лісапед мій, лісапед
Двохколісний "Гранд Черокі"
І дзвінок великий є
Шкіряне сідло широке
На багажник покладу
Два мішки із буряками
Я лечу через село
Лісапедом, наче танком

Я ганяю по селі і балдію
Зупинити лісапед ще не вмію
А на рамі кум сидить і регоче
Я кажу йому: "Гад, злізай", - а він не хоче

Приспів.

Газували по селі аж до ночі
Обнімає мене кум і лоскоче
Ну кому яке є діло до того
Що катаю по селі кума свого

Приспів.

Як я з горба лісапед розігнала
Там якась паскуда камінь поклала
Ой зробили з кумом ми файне сальто
Він зубами, я грудьми по асфальту

Приспів.

Лісапед мій геть увесь розвалився
Слава Богу, кум живий залишився
Та зате тепер кривий і беззубий
А мені він і такий дуже любий

 

Сценки:  - Кумасю, а чого це ваша курка така синя?

                  - Дізналися б ви її ціну, теж посиніли б.

- Яблучка купуйте, дуже добрі яблучка.

 -  А чому це вони такі дорогі?

 - Бо з чужого садка крадені.

 

На базарі молоко продавала тітка і поставила рядком хлопця малолітка:

-Стій отут і ні на крок не відходь від мами.

    Підійшов до них дідок з чорними вусами. Не торгуючись, купив молока півлітра.

     І хлопяті підморгнув:

-В мене є макітра. В неї виллю молоко, кипятити стану. Буде мало, то доллю ще й водиці з крану.

-А навіщо доливати? – хлопченя спитало.

-Мама й так води в бідон налила немало.

 

Ведучий.  Після ярмарку, коли всі товари були продані,гроші полічені, люди поверталися додому. Жінки йшли або їхали возами з дітьми, а чоловіки заходили до корчми і виходили звідти вже дуже веселі. І тоді з ними траплялись різні пригоди.

Сценка «Не мої це ноги»

 

Серед лісу, серед гаю, у неділешний обід заснув мужик у чоботях. Прокинувся без чобіт.

   Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув, разів кілька босі ноги з подивлянням повернув:

-Не мої – се каже, - ноги. Присягаю на чім світ! Бо мої в чоботях були, а сі без чобіт.

 

А хто повертався додому без чобіт, без покупок, той залицявся до дівчат.

 

Cтецько. Здоровенькі були! Оце почув, що про мене говорять, та й мерщій до вас.

Дівчина. О, Стецько, а що то ти приніс?

Cтецько. Та це Уляна втеребила мені гарбузяку. Казала, що каші наварить. А сама пропала, як булька на воді. А може, ти мене почастуєш чимось смачненьким, то я до тебе посватаюсь?

Дівчина. Посватайся, Стецю, посватайся, то ще одного гарбуза дістанеш.

Стецько. А ти дівка освічена?

Дівчина. Освічена.

Стецько. А в заморських краях бувала?

 Дівчина. Бувала, Стецю, бувала.

 Стецько. А що там варять, їдять?

 Дівчина. Страви кращої, ніж у нас, я ніде не зу­стрічала.

Стецько. Та ти що?

Дівчина. Кажу тобі. Багато є всіляких смачних страв, і у кожного народу вони свої. На Кавказі, на­приклад, смажать шашлики з баранини і печуть дуже смачний прісний хліб — лаваш, італійцям до вподо­би піца і макарони, французам — жаби й слимаки, американцям — гамбургери. А в українців є свої пре-смачнющі страви: борщ, галушки, пампушки з час­ником, вареники, голубці... Та що там казать! Навіть проста пшоняна каша, зварена в печі, хіба можна її із чимось порівняти?

Стецько. А ще й салом можна затовкти ту кашу. Я весь горщик враз із'їв би. А ти кашу вмієш варити?

Дівчина. Авжеж умію, особливо з гарбуза.

Cтецько. Ось така дівчина мені підходить. То я буду свататись.

Дівчина. Стецю, та у тебе ж не всі вдома!

Стецько. То я побіжу їх позбираю.

 

Ведучий От так закінчувався ярмарок. І хоч дехто повертався без чобіт, куплених речей та без дівчини, зате всі були  в гарному настрої. А тому сідали на коней, на вози, а то й пішки поверталися додому з піснею.

 

 

 Всі діти

На доброму ярмарку ми побували.

Одні продавали, інші – купували.

Співали, сміялись, та ще й жартували,

А тепер уже й додому час.

 

Ой там на веселім базарі,

      Купували, продавали, жартували

       І з покупками потому

       Повертаємось додому.

 

Наш ярмарок закінчується, ми бажаємо вам, щоб завжди

На ваших столах був достаток.

Щоб було, що продавати

І за що купувати.

 

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!

 

 

 

 

docx
Додано
30 липня 2018
Переглядів
644
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку