Основні етапи в Україні щодо Російсько-української війни

Тема: Основні етапи в Україні щодо Російсько-української війни

ВСТУП

Російсько-українська війна, яка триває вже п’ять років, є однією з причин, складовою і фрагментом масштабного протистояння на осі Росія-Захід, що має тенденцію до подальшої ескалації. Незаконна окупація АР Крим та м.Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України.

АНАЛІЗ

Збройна агресія – лише один із інструментів війни РФ проти України, останній аргумент, коли всі інші засоби підкорити українців вичерпали себе. Агресія ведеться одразу в кількох вимірах: воєнному, політичному, економічному, соціальному, гуманітарному, інформаційному. Елементами гібридної війни давно є пропаганда, що базується на брехні, маніпуляціях та підміні понять, заперечення самого факту війни та участі РФ у ній; звинувачення України у власних злочинах, спотворення української історії; торговельно-економічний тиск та енергетична блокада; терор і залякування громадян України; кібератаки та спроби дестабілізувати критичну інфраструктуру. Тому вкрай необхідно  виділити  4 основні етапи.

I етап

Події у Криму. Окупація.

Анексії у лютому-березні 2014 р. передували організовані антиукраїнські виступи у містах Криму, блокада і захоплення стратегічних об'єктів півостріва і військових частин ЗСУ підрозділами російської армії, у деяких випадках під прикриттям окремих цивільних осіб і новостворених спецслужбами РФ так званих «загонів самооборони Криму», що поклало початок окупації Криму Росією. У кінці лютого — початку березня 2014 перекинуті з Росії і кримських баз Чорноморського флоту РФ війська без розпізнавальних знаків, скориставшись моментом зміни влади в Україні внаслідок Євромайдану, захопили Кримський півострів. Також було створено збройне формування з російських «козаків», яке називало себе «самооборона Криму». 16 березня – відбувся псевдореферендум про статус Криму. Зрежисований Росією захід бойкотували кримські татари та проукраїнськи налаштоване населення. 

21 березня – Путін підписав указ про ратифікацію договору про прийняття Криму до склад РФ.

II етап

Збройна агресія РФ на Сході України

Війна на Cході України або Війна на Донбасі — військовий конфлікт, розпочатий російськими загонами, які вторглися на територію українського Донбасу після захоплення Росією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державних суверенітетів» ДНР та ЛНР. Росії вдалося втілити в життя концепцію "гібридної війни" на Донбасі. Формально армія РФ не бере участь у військових діях, незважаючи на затримання українською армією російських військовослужбовців, поставки техніки, боєприпасів, палива та перекидання найманців. При цьому українське керівництво так і не добилося міжнародного визнання факту агресії і використання регулярних військ РФ в конфлікті.

III етап

Варіант, який Путін може вибрати в разі позитивних для Росії результатів в Сирії або тимчасового врегулювання конфлікту.

Війська "республік" перейдуть в наступ для реалізації концепції "Юго-Восток".

Південний Схід України, або Південно-Східна Україна  - неюридичний термін, що позначає культурно-історичний макрорегіон України , до якого відносять Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Херсонську, Дніпропетровську, Харківську, Донецьку та Луганську області України, Кримський півострів. На російській стороні кордону зосереджені великі сили включаючи авіацію, армійські корпуси "республік" отримали боєприпаси і паливо. У перших рядах наступаючих підуть місцеві бойовики, введення кадрових російських підрозділів. Наступ може бути поєднане з діями російської армії і флоту в Криму та акваторії Чорного моря. Цей варіант повністю зірве "мінський процес", призведе до різкого посилення санкцій до Росії і мобілізує патріотичне населення України і її армію. Безумовно, він буде пов'язаний з великими людськими втратами, посиленням терористичної загрози, можливо, з втратою частини території, тому питання про будівництво боєздатної армії і переведення її на стандарти НАТО стає першочерговим.

IV етап

Прикордонний конфлікт

Ще один з  етапів – це  прикордонний конфлікт. Потенційно небезпечними вважають російсько-українські ділянки, окуповані території, кордон із невизнаним Придністров’ям.  Так,загроза військового характеру існує практично по всьому периметру кордону України. Це і північний схід – напрямок Чернігів, Київ, це і схід – Суми, Харків, це і південь – Херсон, Миколаїв, Одеса. І навіть розглядаємо один з потенційних напрямків – це з напрямку Придністров’я, де була розгорнута оперативна група російських військ. Адже за даними українських військових, збройні сили Російської Федерації зосередили на українсько-російському кордоні, а також на окупованих територіях понад 80 тисяч військовослужбовців. Починаючи з 2016 року в Західному і Південному військових округах Російської Федерації, що межують з Україною, створили три нові мотострілецькі дивізії. Але… Найбільш імовірним в найближчій перспективі є підтримання противником збройного конфлікту низької інтенсивності (ведення обстрілів у поєднанні з провокуючими заходами, диверсійних дій, локальних бойових зіткнень, снайперська боротьба). Факторами, що обумовлюють таку перспективу, з однієї сторони є поточна неготовність РФ (з політичних (зовнішньополітичний тиск і ізоляція), економічних (внутрішня економічна криза та зовнішньо економічні санкції) та військових (відволікання частини військових сил на участь в сирійському конфлікті) до широкомасштабних наступальних дій на Донбасі, з іншого боку – небажання керівництва ДНР/ЛНР та їх російських кураторів йти на відкритий конфлікт з частиною своїх бойовиків та найманців, що ідеологічно і матеріально вмотивовані (зацікавлені) в продовженні бойових дій проти сил АТО.

Висновок

Розпочавши збройну агресію проти України, Росія порушила норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди. Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва. Війна триває і зараз. Про її гібридний характер вказує те, що протистояння російській агресії та впливу в різних сферах відбувається не тільки на лінії фронту, а й на всій території України.
Звільнити українську територію від окупанта без збройної відсічі неможливо. Тож боєздатне військо і внутрішня консолідація суспільства на основі спільних цінностей та поваги до власної держави забезпечать захист і відновлення територіальної цілісності країни. Збройні Сили України розбудовуються і відновлюють українські військові традиції, позбуваються пострадянської спадщини. Тому що російську армію може перемогти лише модерна українська армія.