Основні завдання та проблемні питання в роботі з классом

Основні завдання та проблемні питання в роботі з классом

Основними завданнями своєї роботи як класного керівника вважаю:

Формування особистості-патріота  України, який усвідомлює свою  належність до сучасної цивіліза­ції, який підготовлений дожиття,  і чітко орієнтується в сучасних  реаліях.

Виховання особистості  демократичного світогляду й культури, яка
не порушує прав і свобод людини, з повагою ставиться до традицій,
культури народів світу.

Забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно  до її здібностей, суспільних та  власних інтересів. Створення та  розвиток цінностей громадян­ського суспільства.

Формування в учнів свідомого  ставлення до свого здоров'я як
найвищої цінності, формування  навичок здорового способужиття,
збереження та зміцнення фізич­ного та психічного здоров'я.

Розвиток творчого потенціалу  учнів, підтримка обдарованих ді­
тей.

Проблемна тема роботи з класом

Виховання всебічно розвиненої творчої високоморальної особистості:

• створення умов для виявлення  та розвитку можливостей кожної
  особистості;
• формування пізнавальної діяль­ності, підтримка інтересу до навчання та значимості високого  рівня знань;
• формування найкращихморальних  якостей, доброзичливих стосун­ків між учнями, які допоможуть  кожному виховувати в себе кращі  риси характеру;
• розвиток мовної культури, вміння  спілкуватися, віри у свої сили та здібності, розвиток комунікатив­них навичок;
• формування колективу через ак­тивізацію колективної виховної
  роботи;
• сприяти єдності зусиль сім'ї та  школи у вихованні молоді.

Проблемна тема, над яким працює колектив школи: «Спільна робота шко­ли, сім'ї та громадськості у вихованні духовно багатого і фізично здорового молодого покоління.засобами родин­ного виховання».

Діагностика виховання

Лсихолого-педагогічна діагностика—це оціночна практика, що спрямована на вивчення індивідуально-психо­логічних особливостей учня та соці­ально-психологічних характеристик з метою оптимізації навчально-ви­ховного процесу.

Діагностику поділяють на три основні види, але цей розподіл умовний, бо всі види діагностики пов'язані між собою і сприяють поліпшенню на­вчально-виховного процесу. Діагно­стика буває:

• соціальна;
• психологічна;
• педагогічна.

Діагностика розглядається як практика виявлення якості навчально-вихов­ної діяльності, причин недоліків та невдач. За допомогою діагностики здійснюється управління розвитком учнів (прогнозується результат, про­водиться узагальнююча діагностика наприкінці навчального року, плану­ється дія на наступний рік).

Діагностичні дані про рівні вихованості учнів та їх освіченості на певному етапі слугують головною інформацією для аналізу попереднього педагогічного досвіду та конструювання подальшого педагогічного процесу; збільшення уявлень учнів про людей і про себе; надає їм можливості зіставити свої  здібності, розвиток комунікатив­них навичок;  формування колективу через ак­тивізацію колективної виховної  роботи;  сприяти єдності зусиль сім'ї та
школи у вихованні молоді.

Проблемна тема, над яким працює колектив школи: «Спільна робота шко­ли, сім'ї та громадськості у вихованні духовно багатого і фізично здорового молодого покоління.засобами родин­ного виховання».

Активність—бажання відповіда­ти на уроках, доповнювати відповіді інших, добровільна участь  у суспільному житті класу, ативність, нетерпляче ставлення  до недоліків минулого.

Сміливість — здатність подолати жах, готовність прийти на до­помогу, критика недоліків това­ришів, готовність відстоювати  свою особисту думку, рішучість,  непримиренне ставлення до не­справедливості.

Сила волі—здатність примусити себе робити те, що не хочеться, але необхідно, звичка доводити розпочату справу до кінця, успіхи у самовихованні.

Самокритичність — звичка прислухатися до думки друзів, здатність усвідомлювати свої помилки, критичне ставлення до результатів своєї праці, на­магання позбавитися недоліків у поведінці.

Стриманість — відсутність праг­нення відокремитися від оточую­чих, відсутність звички хвалитися, простота у стосунках.

Цілеспрямованість — наявність конкретних життєвих цілей, від­даність життєвому ідеалу.

Допитливість—систематичне чи­тання літератури, звичка користу­ватися словниками, довідниками.

Естетичний розвиток — охайний зовнішній вигляд,, інтерес до уро­ків літератури, малювання, співів, відвідування театрів, концертів, знання та розуміння видатних тво­рів літератури, мистецтва, участь у художній самодіяльності, на­магання все робити красиво.

Відповідальність — сумлінне ви­конання своїх обов'язків, готов­ність відповідати за свої вчинки та вчинки товаришів.

Латентними називаються позитиції та негативні якості особистості, які не піддаються безпосередньому вимі­рюванню. У вимірюванні цих якостей значну роль відіграє напрям системи педагогічного моніторингу —діагнос­тика ефективності виховної роботи, яка включає в себе вимірювання рівня сформованості моральних, грома­дянських, гуманістичних та Інших якостей.

Основна увага педагога приділена  визначенню рівня вихованості учнів, оцінці соціальних якостей та визна­ченню виховної можливості класу.

Оцінювання рівня вихованості про­водиться за чотирма критеріями:

• еоціально-психологічні якості;
• гуманістичні якості;
• прояви обдарованості;
• громадянські якості.

Позитивні риси та якості

Негативні прояви поведінки

Діагностика темпераменту

Темперамент — одна із основних яко­стей людини, індивідуальна власти­вість психіки, що визначає динаміку психічної діяльності людини, яка за­лишається постійно у-різному віці.

Властивості темпераменту

Сенситивність — швидкість психіч­ної реакції людини на міцні зовнішні впливи.

Активність — ступінь наполегливо­сті, енергійності людини у досягненні певної мети.

Співвідношення реактивності та ак­тивності — співвідношення впливів навколишнього середовища напсихіку й залежність від внутрішнього світо­гляду людини від мети та поглядів.

Емоційна збудженість — виникнення емоційної реакції від слабкого впли­ву будь-якого чинника на психіку людини.

Психічний темп — швидкість про­тікання різних психічних процесів (темп мовлення, руху, запам'ятову­вання, винахідливість, швидкість розуму).

Екстраверсія — залежність психічної реакції, дій, поведінки людини від зо­внішніх впливів на людину.

Інтроверсія — залежність психічної реакції та поведінки від думок, пов'яза­них з минулим або майбутнім.

Товариськість — ступінь інтенсивності спілкування, комунікабельностілюди-ни, широти контактів з оточенням.

Типи  темпераменту

Соціально-психологічна

характеристика учнів