Особливості формування творчих здібностей у дітей з особливими освітніми потребами

У нових умовах суспільного розвитку нашої держави виникають нові вимоги до формування особистості, яка стане основою майбутньої української нації. Очікується, що ця особистість буде вільною, творчою, працьовитою, здатною до самонавчання та самовдосконалення. Слово «творчість» стало загальноприйнятим терміном серед фахівці різних галузей протягом останніх десятиліть. Творчість розглядається як один із методів підвищення емоційного тонусу особистості, укріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне – активізації позитивного емоційного стану, який супроводжує ефективну працю. Це також включає в себе відчуття радості від досягнень, впевненість у власних силах, творчому потенціалі та здібностях. Цей аспект є ключовим у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Хоча продукти творчої діяльності школярів з особливими освітніми потребами часто не мають широкого суспільного визнання, вони можуть мати елементи новизни, які вважаються відносними. Вони є передумовою для динамічного розвитку знань дитини. З практики видно, що розширення знань відкриває можливості для вищого рівня новаторства та оригінальності. Таким чином, в інклюзивній освіті одним із завдань є розвиток творчих здібностей дітей з особливими освітніми потребами. Виявити творчу дитину вчасно, розвивати її та створювати умови для максимальної реалізації інтелектуального та творчого потенціалу завдавалося завданням непростим. Наприклад, серед дітей із слабким зором значна кількість навчається в звичайних школах, де вони спільно з учнями, які бачать нормально, виконують розумові операції. Однак слід зауважити, що у випадку розладів зору аналіз сприйняття може відбуватися уповільнено, фрагментарно та багатоступінчасто, ускладнюючи розвиток образного мислення. Такі діти можуть утруднено сприймати світлові та просторові ознаки подібностей та відмінностей, що ускладнює процес порівняння та узагальнення. Основні труднощі виникають під час оцінювання просторових відносин та зв’язків між предметами. Тому важливо в навчальному процесі приділяти увагу формуванню просторових уявлень, мовлення та креативного мислення учнів. Формування творчості учнів із особливими освітніми потребами повинно супроводжуватися систематичним подоланням їхніх труднощів у трудовій діяльності. Аналіз дитячих робіт може допомогти психологу та вчителю визначити системність та послідовність дій учнів на заняттях, рівень їхнього психічного та інтелектуального розвитку, а також виявити навчальні досягнення або їх відсутність. Ефективна трудова діяльність дозволяє учням досягти необхідного рівня психологічної, практичної, соціальної та творчої підготовки, що допомагає їм вступити на шлях самостійного життя і праці, розвиваючи звички, корисні як для себе, так і для оточуючих .

Творчі здібності формуються під час виконання навчально-практичних трудових завдань, оскільки творча діяльність базується на пізнавальній діяльності на рівнях уяви, мислення, фантазії, мови й мовлення. Щоб учень виконував завдання правильно та творчо, учитель повинен надавати йому підтримку. При вивченні більш складних технологічних операцій рівень самостійності учня зростатиме, і вчителю слід зменшувати рівень допомоги, спонукуючи учнів до вибору раціональних прийомів та дій, порівняння виробу зі зразком, виявлення помилок та їх виправлення. Практична діяльність учнів з особливими освітніми потребами є важливим чинником їх творчого розвитку, і вона включає пізнавальні компоненти. Розвиток творчих здібностей вимагає також впровадження нових дидактично-методичних засобів для моделювання навчальновиховного процесу з урахуванням поставлених цілей. Організація такої роботи може включати: - створення позитивної атмосфери на уроці; - оптимізацію пам’яті, мислення, уваги та творчості; - індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання. Велика увага повинна бути приділена формуванню мотиваційної сфери учнів з особливими освітніми потребами, регулярному закріпленню позитивних навичок та звичок через пояснення, нагадування та вправи. Важливо стимулювати дітей до дій, де вони користуються своїми мотивами, наприклад, роблячи щось через розуміння користі цього для їхнього майбутнього життя. Це, на нашу думку, полегшує розуміння дитиною з особливими освітніми потребами вимог, які до неї пред’являють. Одним з основних принципів навчання є свідоме засвоєння дітьми з особливими освітніми потребами вмінь і навичок.

У процесі розвитку творчості у дітей з особливими освітніми потребами велике значення має навчання учнів аналізу об’єкта праці, його властивостей, вимог до виготовлення, зразків виробу, його зображень, ескізів, шаблонів, предметно-інструкційних карток, матеріалів, способів виготовлення та знарядь праці. На уроках необхідно поставити дитину у ситуації, де необхідно постійно вербалізувати власну діяльність. Спочатку потрібно акцентувати увагу на тому, щоб учні докладно розповідали про те, що вони здійснили як практично, так і в розумовому плані. Вони розкривають етапи власної діяльності, описують їхню суть, послідовність виконання, а також детально розповідають про процес виготовлення продукту діяльності (арифметичний приклад, написання тексту, поробка, малюнок тощо). Після цього ставимо завдання дитині висловити свої плани стосовно роботи, підходячи до цього творчо. Навчання учнів з особливими освітніми потребами вербально звітувати про виконану і поточну діяльність сприяє формуванню навичок планування дій і розвитку їх творчого мислення. Під час багатьох занять потрібно вчити учнів з особливими освітніми потребами, творче звітувати про свою роботу, починаючи з демонстрації, як це робити. Далі потрібно задати запитання, які дозволяють учням розгортати й описувати процес виконаної роботи в розгорнутій та послідовній формі, щоб вони вчилися творчо мислити. Крім того, особливу увагу потрібно приділити роботі з термінологічним словником, щоб забезпечити глибоке засвоєння нового матеріалу. Словникова робота є обов’язковою при вивченні нових понять. Під час оцінювання потрібно надати позитивну оцінку, що стимулює дитину з особливими освітніми потребами. Оцінювання проводиться у формі бесіди, обговорення, що сприяє формуванню навичок вільного спілкування, розширенню словникового запасу та виникненню нового бажання досягати успіхів. Такий підхід передбачає визначення критеріїв оцінювання творчої діяльності учнів з особливими освітніми потребами на професійному рівні. Самостійність виявляється у вмінні учня планувати свою діяльність на підставі власного досвіду, вести її відповідно до життєвих ситуацій і правильно ставитися до праці. Винахідливість стає якісним показником виробу, який визначається добре засвоєними навичками та вміннями учня, дозволяючи йому використовувати раціональні прийоми та способи дій під час роботи над виробом. Виразність є ще одним критерієм оцінки творчості, оскільки через виріб учень з особливими освітніми потребами виражає свій настрій. Працюючи з дітьми з особливими освітніми потребами, потрібно слідкувати за динамікою їхнього розвитку, виявляти особливості творчої діяльності та визначати умови, що впливають на цей процес. Все це сприяє розвитку творчих якостей характеру, допитливості, організованості, цілеспрямованості, охайності та працьовитості дітей з особливими освітніми потребами. Процес праці сприяє розвитку творчої самосвідомості та спрямованості особистості.