Іммобілізація. Це знерухомлення ушкодженої частини тіла. Іммобілізація вгамовує біль, є протишоковим засобом, попереджує зміщення країв рани та слугує захисним засобом від проникнення інфекції до рани. Іммобілізація втримує уламки кісток у стиканні один з одним, що значно полегшує подальше лікування.
Іммобілізація верхніх кінцівок. Перелом плеча. При переломі плечової кістки необхідно знерухомити кістки руки в лікті та плечовому суглобі. Зручніше всього використовувати шину Крамера. Шину накладають від хребта вгорі до пальців руки внизу, знерухомлюючи таким чином прилеглі до місця перелому кіски два суглоби – плечовий і ліктьовий. Перед накладанням шину моделюють за формою руки, зігнутої в лікті під прямим кутом, заздалегідь обгорнувши руку ватою.
Іммобілізація верхніх кінцівок. Перелом передпліччя. Руку слід обережно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і в такому положенні зафіксувати шиною Крамера. Шину накладають від основи пальців до верхньої третини плеча. Руку підвішують косинкою до шиї.
Іммобілізація нижніх кінцівок. Перелом стегна. Необхідно знерухомити три великі суглоби нижньої кінцівки: тазостегновий, колінний та гомілково-стопний. Для шини краще взяти 2 тонкі дошки (5-8 см.). Одну від пахової западини до п'ятки, другу – від пахової складки до п'ятки. Підготовлені шини обгорнути ватою по довжині. Якщо перелом закритий накладаємо шину поверх одягу. Постраждалого слід покласти на рівну поверхню, зламану ногу обережно витягнути й прямою припідняти так, щоб зручно було робити бинтові тури. Накладаємо шину: довгу – по зовнішній поверхні ноги, коротшу – по внутрішній поверхні ноги.
Іммобілізація нижніх кінцівок. Перелом гомілки. Треба знерухомити ногу в коліні й в гомілковостоповому суглобі. Для цього накладається подвійна шина: одну шину накладають по зовнішній, а іншу по внутрішній частині пошкодженої гомілки від верхньої або середньої третини стегна до ступні і туго прибинтовують їх до ноги спіральними турами.