ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИКУ ПАМ'ЯТІ У ДІТЕЙ ПЕРЕДДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Презентаціяна тему: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИКУ ПАМ'ЯТІ У ДІТЕЙ ПЕРЕДДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Об’єкт дослідження: розвиток та діагностика пам’яті дітей раннього віку (до 3 років). Предмет дослідження: особливості розвитку пам’яті дітей раннього віку в процесі використання проблемних та ігрових ситуацій. Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці особливостей розвитку пам’яті дітей раннього віку; психолого-педагогічних умов використання проблемних та ігрових ситуацій в розвитку пам’яті дітей 3-річного віку.

Завдання дослідження:1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з проблеми розвитку та діагностики пам’яті.2. Визначити психолого- педагогічні особливості розвитку пам’яті дітей трирічного віку.3. Розробити та адаптувати стосовно предмета дослідження методики діагностики пам’яті.4. Здійснити порівняльний аналіз впливу ігрових і проблемних ситуацій на розвиток пам’яті.

Пам’ять – специфічна форма психічного відображення дійсності, що забезпечує нагромадження, збереження і відтворення вражень про навколишній світ, основа придбання знань, навичок і умінь і їх наступного використання. Виділяють ряд основних ( мнемічних ) процесів: - Запам'ятовування;- Збереження;- Забування;- Відновлення.

Перші спроби вивчення…. Перші спроби об'єктивного вивчення пам'яті були розпочаті наприкінці 19 ст. у русі асоціаністської психології. Дослідження Г. Еббингауза , Г. Мюллера й ін. виявили ряд важливих кількісно-тимчасових закономірностей запам'ятовування, заснованих на механізмі утворення асоціацій між враженнями.

Прийнято вважати, що…Фізіологічна основа тривалої пам'яті полягає в так званих часових зв'язках, утворених у корі півкуль головного мозку на умовно-рефлекторних принципах. Запам’ятовування можливе завдяки пластичності нервової системи, мозку, тобто завдяки притаманній нервовій системі властивості змінюватися під впливом подразників, залишати й зберігати в собі сліди діяння подразників. Мозок кожної людини має властивість пластичності, але ступінь цієї пластичності у різних людей різний.

Від ступеня пластичності мозку залежить і якість пам’яті людини. Пластичність мозку не є раз і назавжди даною і незмінною властивістю. Показником пластичності мозку є швидкість утворення в корі великих півкуль тимчасових нервових зв’язків, тривалість їх збереження, жвавість і легкість їх оживлення.

Тимчасові нервові зв’язки є фізіологічним механізмом утворення асоціацій. Асоціація – це зв’язок між окремими подіями, фактами, або явищами, відображеними в нашій свідомості й закріпленими в нашій пам’яті. Без цих зв’язків, або асоціацій, неможлива нормальна психічна діяльність людини, в тому числі діяльність пам’яті. Запам’ятовування будь- якого предмета завжди відбувається в зв’язку з іншими предметами. Асоціативні процеси в корі головного мозку забезпечують запам’ятовування і відтворення різних явищ дійсності в певному зв’язку й послідовності. Асоціації бувають кількох видів: асоціації за схожістю і асоціації за контрастом.

Питання про механізми пам’яті складне і є предметом вивчення ряду наук: фізіологія зв’язує процес збереження інформації з утворенням нервових зв’язків (асоціацій), біохімія – зі зміною складу рибонуклеїнової кислоти (РНК) і інших біохімічних структур, психологія підкреслює залежність пам’яті від індивідуальних особливостей індивіда і т.д.

Ранній дитячий вік (від 1 до 3-х років) є одним із ключових у житті дитини і визначає її майбутній психічний розвиток. Разом з фізичними змінами в організмі підвищується працездатність нервової системи, збільшується загальна вага мозку, зростає регулююча роль кори великих півкуль та її контроль над підкірковими центрами. Ранній період – епоха панування природної, безпосередньої, мимовільної пам’яті. У переддошкільника зберігається залежність запам’ятовування матеріалу від таких його особливостей, як емоційна привабливість, яскравість, озвученность, уривчастість дії, рух, контраст. Елементи довільної поведінки – це головне досягнення цього віку.

Точка зору П. П. Блонського…Раніше всього діти зберігають у пам’яті виконані ними рухи, потім запам’ятовуються пережиті почуття й емоційні стани. Далі доступними збереженню стають образи речей, і лише на самому високому, останньому рівні дитина може запам’ятати і відтворити смисловий зміст сприйнятого, виражене в словах.

На початку 2-го року життя дитини пам’ять виокремлюються із процесу сприймання, зароджується здатність відтворювати об'єкт за його відсутності, довшим стає проміжок часу між запамʼятовуванням і впізнаванням (на 2-му році життя дитина впізнає знайоме обличчя, не бачивши його 1,5-2 місяці, на третьому – обʼєкти, які сприймала рік тому). До кінця 3-го року життя малята впізнають не лише близьких, а й інших людей, різні предмети, знайомі пісні, казки, вірші. Образна памʼять у них розвинена краще за словесно- логічну, тому вони легше запамʼятовують емоційний матеріал, що супроводжується наочними і звуковими ілюстраціями.

В основному діти раннього віку запам’ятовують те, що включено в їхню гру або практичну діяльність, що їм безпосередньо потрібно, цікаво, вплинуло на них емоційно, справило глибоке враження. Памʼять дітей раннього віку досить пластична, матеріал вони запам'ятовують швидко і легко. Однак часто це відбувається хаотично. Дитина може запамʼятати складний матеріал, втримувати у памʼяті випадкові події, несуттєві деталі, уривки розмов дорослих, окремі фрази і висловлювання, суть яких їй навіть не зовсім зрозуміла. Вона не володіє багатством своєї памʼяті, часто зберігає непотрібний матеріал, оскільки запамʼятовування і відтворення ще не стали самостійними процесами, а є лише способом оволодіння мовою. Повторення незрозумілих слів і словосполучень – своєрідна діяльність дитини зі звуковим складом слів. Обʼєктивною основою, на якій відбувається запамʼятовування дитиною раннього віку різних слів і словосполучень, потішок, віршів, є рима і ритмічна структура цього матеріалу.

Проблема діагностики пам’яті має тривалу історію і пов’язана з вивченням пам’яті в численних експериментальних дослідженнях. Кожний науковий напрямок, кожна психологічна школа зробили свій вклад у розробку проблем пам’яті, розглядаючи даний конструкт під певним кутом зору (Еббінгауз, Мюллер, Біне, Анрі, Мюнстерберг, Мейман, Штерн, Пьерон, Торндайк, Левін, Леонтьєв, Зінченко, Смирнов і ін.).

Групи класичних методів вивчення пам'яті : Напруги пам’яті;Утримання членів ряду;Тотожності рядів (метод впізнавання);Заучування;Підказування;Збереження, доповнення парних думок, розповіді, опосередкованого запам’ятовування.

Можна діагностувати види пам’яті, відмінні: за модальністю (зорова, слухова, рухова); за активністю особистості (мимовільна і довільна); за рівнем організації пам’яті у людини (механічна і смислова пам’ять, чуттєві форми запам’ятовування і запам’ятовування вербально- логічних схем); за особливістю матеріалу для запам’ятовування (методики на рухову пам’ять, образну пам’ять, словесно-логічну); за тривалістю запам’ятовування (методики на короткочасну, довготривалу й оперативну пам’ять); за ступенем опосередкованості запам’ятовування матеріалу (методики на безпосереднє й опосередковане запам’ятовування).

Висновки. Пам’ять – це запам’ятовування, збереження й наступне відтворення того, що ми раніше сприймали, переживали або робили. Жодна інша психічна функція не може бути здійснена без участі пам’яті, і сама пам’ять не мислима поза іншими психічними процесами. Пам’ять – надскладний психічний процес, тому, незважаючи на численні її дослідження, усе ще не створено єдиної теорії механізмів пам’яті. Нові наукові дані показують, що процеси пам’яті зв’язані зі складними електричними й хімічними змінами мозку. Як і інші розумові здібності й уміння, пам’ять характеризується значними індивідуальними відмінностями. У деяких видах мнемічної діяльності їхній діапазон сягає співвідношення 1:15. Це означає: якщо показники найслабшого (щодо пам’яті) дитини прийняти за одиницю, то мнемічну потужність найсильнішого треба оцінити в 15 одиниці. Отже, по проблемі розвитку та діагностики пам’яті дітей раннього віку, автором були вирішені поставлені завдання й досягнута мета курсової роботи.

Дякую за увагу !