Острівні країни Океанії

Про матеріал
ТЕМА: Острівні країни Океанії МЕТА: навести приклади країн, що входять до складу Мікронезії, Меланезії, Полінезії, визначити особливості їх ЕГП, систематизувати та узагальнити необхідну інформацію для характеристики країн, пояснити особливості їх міжнародної спеціалізації; вдосконалювати вміння аналізувати, будувати припущення, робити висновки; виховувати самостійність, уважність, відповідальність ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань ОБЛАДНАННЯ: підручники, атласи, політична карта світу, ресурси Інтернету
Перегляд файлу

ТЕМА: Острівні країни Океанії

МЕТА: навести приклади країн, що входять до складу Мікронезії, Меланезії, Полінезії, визначити особливості їх ЕГП, систематизувати та узагальнити необхідну інформацію для характеристики країн, пояснити особливості їх міжнародної спеціалізації; вдосконалювати вміння аналізувати, будувати припущення, робити висновки; виховувати самостійність, уважність, відповідальність

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань

ОБЛАДНАННЯ: підручники, атласи,  політична карта світу, ресурси Інтернету

ПЕРЕБІГ УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

  • Методичний прийом «Ґронування»
  •   Які острови є найбільшими в Тихому океані?
  •   Як впливає Тихий океан на життєдіяльність людей, що населяють його острови?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

                                  План

1. Економіко-географічне положення Океанії. Склад регіону. Природні умови та ресурси.

2. Населення.

3. Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країн.

4. Зовнішні економічні зв’язки.

  • Методичний прийом «Відстрочена відгадка»
  •   Чому Нова Зеландія змогла досягти високого рівня розвитку економіки?
  •   З якими проблемами у своєму розвитку зіштовхуються малі острівні держави?
  1. Економіко-географічне положення Океанії. Склад регіону. Природні умови та ресурси
  • Методичний прийом «Формуємо поняття»

Океанія – найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) у центральній і південно-західній частинах Тихого океану на просторах, що охоплюють 1/3 його акваторії.

Площа Океанії – 1,3 млн. км2.

За розмірами острови Океанії дуже різняться – від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря.

Загалом більшість островів дуже малі за площею й віддалені один від одного на тисячі кілометрів.

Держави Океанії (2017 р.)

Держава

Площа тис. км ²

Населення

(тис. осіб)

ВВП (за ПКС) на одну особу, дол.

Нова Зеландія

268,7

4 510,3

37300

Самоа

2, 8

220,1

5500

Кірибаті

0,8

108,1

1800

Маршаллові Острови

0,18

74,5

3300

Науру

0,21

9,6

11600

Палау

0,45

21,4

15400

Папуа Нова Гвінея

462,8

6 909,7

3500

Соломонові Острови

28,4

647,6

2000

Тонга

0,75

106,4

5400

Тувалу

0,26

11,1

3500

Федеративні штати Мікронезії

0,7

104,2

3200

Фіджі

18,3

920,9

9300

Вануату

11,9

242,8

2600

 

Залежні території Океанії (2017 р.)

Територія

Належність

Площа,

тис.км2

Населення,

тис. осіб

ВВП

(за ПКС) на одну особу, дол.

Американське Самоа

США

0,199

51,5

13000

Вілліс і Футуна

Франція

0,142

15,7

8800

Гуам

США

0,544

167,4

35500

Ніуе

Нова

Зеландія

0,260

1,6

9800

Нова Каледонія

Франція

18,6

270,1

32100

Норфолк

Австралія

0,04

1,7

Острови Кука

Нова

Зеландія

0,236

9,3

12300

Північні Маріанські острови

США

0,464

53,3

13800

Піткерн

Велика Британія

0,047

0,054

Токелау

Нова Зеландія

0,012

1,3

5300

Французька Полінезія

Франція

4,2

287,9

17500

  • Методичний прийом «Картографічний практикум»
  1. Наведіть приклади суверенних держав, що їх включено до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії.
  2. Назвіть залежні території на островах Океанії. З’ясуйте, під контролем яких країн вони перебувають та який мають офіційний статус.

За населенням і його культурою Океанію поділяють

на три частини:

І. Меланезія. Розміщена в південно-західній частині акваторії Тихого океану. ЇЇ назва походить від грецьких слів «мелас» - чорний, «несос» - острів, тобто може бути перекладена як «країна чорних», або «країна чорних островів».

До складу Меланезії, яку населяють темношкірі народи з негроїдними рисами обличчя входить левова частка найбільших островів Океанії.

______________________________________

ІІ. Мікронезія. Лежить у західній частині акваторії Тихого океану. Ця назва походить від грецького слова «мікрос» – малий, «несос» - острів і може бути перекладена як «країна малих островів». І справді, острови Мікронезії дрібніші.

______________________________________

ІІІ. Полінезія. Займає найбільший за площею простір Тихого океану і включає величезну кількість островів – від Гавайських на півночі до Нової Зеландії на південному заході й чилійського о. Пасхи на південному сході.

______________________________________

Значна частина сучасної Океанії – це колишні колонії або залежні території. Чимало територій залежать від колишніх метрополій. Частина територій є заморськими володіннями США. Франції, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії…

Інша частина є членами Британської Співдружності націй. Загалом нині в Океанії, окрім Австралії, налічується 14 острівних держав і 14 залежних територій.

Національне надбання

Кокосові пальми на узбережжі океану стали своєрідною символікою Океанії, і саме їх зображено на грошових банкнотах багатьох держав, наприклад, Республіки Вануату, Західного Самоа, Королівства Тонго тощо.

 

 

Чинники економічного розвитку країн Океанії

 

Економіко-

географічне та геополітичне положення

Обмеженість природно-ресурсного потенціалу

Історичний чинник (колоніальне минуле)

Недостатній працересурсний потенціал

 

Особливості географічного положення

  1. Значним гальмом соціально-економічного розвитку острівних країн Океанії є їх положення на периферії світового ринку, географічна розпорошеність території, віддаленість країн одна від одної.
  2. Віддаленість від основних ринків збуту продукції призводить до високих транспортних витрат, перешкоджає міжнародній мобільності чинників виробництва, не сприяє проникненню в країни Океанії різноманітних комерційних і технічних ноу-хау.
  • Методичний прийом «Робота з підручником»

Скласти опорний конспект матеріалу, розміщеного на с.158-159.

Природно-ресурсний потенціал

  • Рельєф великих материкових островів Меланезії переважно гірський.
  • Острови Мікронезії та Полінезії є вершинами підводних вулканів.
  • У тропічних та екваторіальних водах переважають коралові острови, у т.ч. атоли.

Клімат морський.Клімат теплий, із незначною різницею добових температур, сприятливий для проживання людини.

 

Острівні країни Океанії мають обмежені природні ресурси

  •   Мінеральні ресурси розвідано недостатньо. Паливні ресурси країн незначні.
  •   Є лише невеликі родовища нафти та природного газу у шельфовій зоні Папуа-Нової Гвінеї та Фіджі.

Найбільш багаті й різноманітні рудні ресурси материкових і вулканічних островів Меланезії:

  • Папуа-Нова Гвінея. Запаси мідних, залізних, марганцевих, нікелевих, молібденових руд, золота, срібла, платини.
  • Нова Каледонія. Найбільші у світі поклади нікелевих руди (чверть світових запасів). Є поклади залізних руд, руд хрому, кобальту, марганцю, срібла, золота, свинцю, міді.
  • Фіджі. Виявлено поклади золота, руд міді, олова, свинцю, цинку, залізистого пісковику.
  • Вануату. Є марганцеві руди.

______________________________________

Найбагатші земельні ресурси є на материкових і вулканічних островах.

Існують значні обмеження для розвитку сільського господарства на коралових островах через малі площі атолів і бідність ґрунтів.

  • Методичний прийом «Розповідь (пояснення) учителя»
  1. Населення

Расовий та етнічний склад населення островів складний.

  • Меланезія населена папуасами, які належать до екваторіальної раси.
  • Корінні жителі Полінезії та Мікронезії мають ознаки монголоїдної раси. Від папуасів відрізняються більш світлою шкірою, хвилястим волоссям.
  • Поряд із корінним населенням на островах проживають переселенці з Європи та Азії (приблизно 50% населення).

У Новій Зеландії – 70% новозеландці європейського походження, 11% вихідці з Азії.

Корінне населення – маорі – 14%.

       Європейці – у Французькій Полінезії та Новій Каледонії.

  • Методичний прийом «П’ять речень»

Які чинники визначають слабкість економіки більшості країн Океанії?За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте загальні риси острівних країн Океанії. Зверніть увагу на чинники, що створюють умови для розвитку туризму.

Загальна кількість населення острівних країн Океанії складає близько 18 млн. осіб, із яких понад 11 млн. проживає в Папуа-Новій Гвінеї та Новій Зеландії. Кількість населення інших країн налічує від кількох тисяч до кількох десятків тисяч осіб.

Для острівних держав характерні висока народжуваність та високий природний приріст населення (15-20%), велика частка дітей та молоді, порівняно невисока середня тривалість життя (65-70 років). Від’ємне сальдо міграції (мал. а), б), в).

По-іншому виглядає демографічна ситуація в Новій Зеландії, яка має багато спільних рис із Австралією (мал. г).

  • Великих міст у країнах Океанії немає, і навіть столиці – це незначні населені пункти.

Більшість населення складають сільські жителі.

Високоурбанізованими є лише Нова Зеландія (86,4%) і декілька країн, де сформувалася гірничодобувна промисловість (Науру, Нова Каледонія).

  • Майже в усіх країнах Океанії панівною релігією є християнство – католицизм і протестантизм. На деяких островах збереглися і традиційні релігії.
  • Використовуючи економічну відсталість країн Океанії, брак у них коштів для фінансування господарства, компанії Австралії, Нової Зеландії, Великої Британії, Японії, США, Франції й інших держав вкладають свої капітали в розвиток вигідних їм сфер економіки, у лісові ресурси й мінеральну сировину.

Подекуди на островах розташовані військові бази іноземних держав. Так, дуже помітний вплив на економіку має розвинена військова інфраструктура на острові Гуам, де розташована військово-морська база США для кораблів і підводних човнів.

! Острів Гуам у системі Маріанського архіпелагу має статус самоврядної території США.

Острів є місцем базування американських військових баз. Ще одна військова база американського морського флоту США – Перл-Харбор– розташована на острові Оаху (архіпелаг Гаваї).

На деяких островах у повоєнні роки проводили ядерні випробування.

  • Методичний прийом «Проблемне запитання»

Які складові природно-ресурсного потенціалу мають найбільше значення для економічного розвитку острівних країн?

 

  1. Види господарської діяльності, що визначають

міжнародну спеціалізацію країн

Домінуючі складники економіки острівних країн Океанії

 

Первинний сектор

 

Третинний сектор

  • Використання ресурсів океану:

промисел риби, креветок, омарів, крабів, молюсків, перлин

  • Сільське господарство:

копра, тропічні овочі та фрукти, бульбоплідні, прянощі, цукрова тростина

  • Видобування мінеральних ресурсів:

руд кольорових металів, фосфоритів

 

 

  • Міжнародний туризм:

Французька Полінезія, острів Гуам, Маршаллові Острови, Північні Маріанські острови, Фіджі, Тонга

  • Банківська справа:

офшорні зони: Науру, Маршаллові Острови

  • Продаж ліцензій на право вилову риби:

Кірибаті, Маршаллові Острови, Тонга,Тувалу

 

Види діяльності пов’язані з натуральним і напівнатуральним сільським господарством, передусім тропічним землеробством – вирощуванням різних овочів і фруктів.

Виробництво сільськогосподарської продукції орієнтоване на експорт. При цьому переважний розвиток одержали ті види сільськогосподарської продукції, у яких зацікавлені колоніальні держави.

Це копра або кокос, пальмова олія, деревина, какао-боби, кава, цукор, імбир.

  •    Риболовля і пов’язана з нею переробка риби є важливим видом господарської діяльності.
  •    Помітне місце посідає сфера послуг (міжнародний туризм). Адже клімат Океанії є одним з найкомфортніших на земній кулі.
  •    Деякі острівні країни спеціалізуються на транспортних послугах, надаючи «дешеві прапори» суднам із різних країн світу.
  •    Окремі країни надають фінансові послуги, оскільки є офшорними зонами.
  •    В Океанії поширено продаж ліцензій на право вилову риби в місцевих водах суднам інших держав, що поповнює державний бюджет.
  •    Розвинуті кустарні промисли й ремесла, як-от виробництво каное, національного одягу, шкіряних виробів, різьблення по дереву.

Нова Зеландія

Нова Зеландія географічно ізольована від решти світу.

Населення островів нечисленне, а природа вирізняється рідкісною красою й розмаїттям.

Прапор Нової Зеландії купити і замовити flagi.in.uaПлоща:

270534 кв. км.

Населення:

3821 тис. чол.

Столиця:

Веллінгтон

(343 тис. чол.)

Основні мови:

англійська, маорі

Основні релігії:

протестантизм (англіканство, пресвітеріанство), католицизм.

Грошова одиниця: новозеландський долар

Основні експортні товари:

м’ясо і харчові продукти, вовна і вовняні вироби, деревина і вироби з дерева, продукція важкої і машинобудівної промисловості, мінеральна сировина.

Державний устрій:

держава у складі Співдружності, на чолі з королевою Великобританії

Нова Зеландія знаходиться приблизно за 1600 км на південний схід від Австралії. Розташована вона на двох великих – Північному і Південному – островах, розділених протокою Кука завширшки 20 км, і безлічі дрібних островів. Найбільший з них – гористий острів Стюарт, що лежить на південь від Південного острова.

Нова Зеландія підтримує тісні зв’язки з безліччю острівних володінь в Океанії, до яких належать острови Кука, Ніуе і Токелау.

Два несхожі острови – Північний і Південний

Порівняно невелика територія Нової Зеландії вирізняється неймовірним розмаїттям природних ландшафтів. Там можна зустріти фіорди, льодовики, гори, пляжі, рівнини, болота і гористі пасма.

Рельєф Північного острова сформувався здебільшого завдяки вулканічній діяльності. Там знаходиться найбільше в Новій Зеландії озеро Таупо площею 600 кв. км, що виникло в кратері величезного згаслого вулкана. З цього озера витікає і найдовша річка країни – Уаїкато, що тече на північ і впадає в Тасманове море.

У центральній частині острова розкинулося обширне плато, у межах якого є чотири діючих вулкани. Найвищий з них, Раупеху, заввишки майже 3000 м. Центральне плато – місце активної вулканічної діяльності. Там часто відчуваються слабкі поштовхи, а іноді відбуваються й інтенсивні землетруси. У цьому районі можна спостерігати дивовижні явища природи: могутні фонтани гейзерів, грязьові басейни, гарячі й холодні мінеральні джерела.

Вздовж узбережжя острова тягнуться пасма невисоких гір і горбисті рівнини, що переходять у прибережні низовини.

  • Нова Зеландія належить до розвинених країн світу, і є другою за рівнем розвитку економіки в Океанії
  • Країна вирізняється високим рівнем життя
  • Відома у світі аграрно-сировинною спеціалізацією
    • виробництвом зернових;
    • виробництвом вовни, м’яса, молока.
  • Уряд не прагне посилити індустріалізацію країни, що дало змогу зберегти посівні й пасовищні площі в обсягах ХІХ ст.
  • Тому землі й вода тут не отруєні промисловими відходами

 

Окленд розкинувся у величезній природній бухті. Телевежа «Скайтауер» заввишки 328 м після закінчення будівництва 1997 р. стала найвищою конструкцією не тільки у Новій Зеландії , а й у всій Південній півкулі.

 

На пасовищі поблизу міста Данідінпасеться лише маленька отара з новозеландського «стада» з 42 млн. овець. У країні налічується також 9,5 млн. голів великої рогатої худоби і 13 млн. курей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клімат

Більша частина Нової Зеландії розкинулася в межах помірного кліматичного поясу, і лише північна частина Північного острова лежить у субтропіках. Завдяки відносно невисоким розмірам території повітряні океанічні маси пом’якшують клімат, і різких перепадів температури в Новій Зеландії не спостерігається. Зима доволі тепла, температура опускається нижче нуля лише в гірських районах Південного острова. Літо в країні не дуже спекотне, температура рідко перевищує 25С. Опади протягом року випадають порівняно регулярно, але кількість їх по території розподіляється вкрай нерівномірно. Наприклад, у Південних Альпах випадає 7000 мм на рік, а на півострові Отаго – найпосушливішому районі Нової Зеландії – річна норма не перевищує 300 мм.

Природа і сільське господарство

Нова Зеландія географічно віддалена від решти світу, тому багато місцевих видів тварин і рослин більше ніде не зустрічаються, зокрема такі нелітаючі птахи, як ківі та какапо. У країні порівняно мало великих тварин, однак дуже багато видів рослин. У лісах Нової Зеландії, що займають чверть території держави, росте сосна каурі – одне з найвищих дерев у світі. Майже половина земель країни придатна для вирощування сільськогосподарських культур або для розведення худоби.

Нова Зеландія – найбільший у світі експортер вершкового масла і один із лідерів з виробництва вовни, сиру та м’ясних продуктів. У країні вирощують різні зернові культури, овочі, хміль, виноград і фрукти.

Сільське господарство Нової Зеландії, що зазнало за останні 30 років реконструкції та модернізації, – одне з найпередовіших у світі.

Змішана економіка

Попри те, що сільське господарство досі залишається провідною ланкою, в економіці Нової Зеландії за останні десятиріччя розвинулися й інші галузі. Оскільки висока вартість доставки сировини обмежувала розвиток важкої індустрії, країна перейшла на використання власних природних ресурсів. Переробка продукції сільського господарства стала провідним напрямом промислового сектора, а бакалійні, сукновальні та взуттєві компанії вийшли на передові позиції на внутрішньому ринку країни. Лісова і пов’язані з нею целюлозно-паперова та деревообробна галузі зайняли важливе місце в економіці країни. Колись густі ліси Нової Зеландії нещадно вирубували, але нині більша частина їх охороняється державою. Понад 90% спилюваних дерев належать до порід, висаджених спеціально для потреб промисловості.

  •   Усе це дає країні змогу успішно експортувати якісні молочні продукти, м’ясо, фрукти, сири, олію, вино.
  •   Постачає Нова Зеландія на світовий ринок і лісопаперові вироби, рибопродукти.
  •   Розвивається в країні й міжнародний туризм.
  •   Нова Зеландія – один з найбільших експортерів освітніх послуг. Ідеться про платне навчання іноземних студентів в університетах країни.
  •   Нова Зеландія не має достатніх енергетичних ресурсів, тому імпортує нафту й нафтопродукти.
  •   Економіка Нової Зеландії дуже глобалізована. Вона залежить від міжнародної торгівлі, переважно з Китаєм, Австралією, Великою Британією, Японією, США, Південною Кореєю.
  • Методичний прийом «Власна думка»
  1. Чому Нова Зеландія змогла досягти високого рівня розвитку економіки?
  2. Які перспективи подальшого економічного розвитку мають острівні країни Океанії?

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

  • Методичний прийом «Рефлексія»
  1. Які субрегіони виділяють в акваторії Тихого океану? Оцініть ЕГП кожного з них.
  2. Наведіть приклади держав та залежних територій у Тихому океані.
  3. Які складові природно-ресурсного потенціалу мають найбільше значення для економічного розвитку острівних країн?
  4. Охарактеризуйте основні загальні риси населення острівних країн Океанії.
  5. Назвіть головні види економічної діяльності на островах Океанії. Які чинники визначають слабкість економіки більшості країн Океанії?
  6. Які перспективи подальшого економічного розвитку мають острівні країни Океанії?
  • Методичний прийом «Географічне дослідження»

Чому Нова Зеландія змогла досягти високого рівня розвитку економіки?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти цікаву інформацію у Інтернет мережі за темою уроку.

 

docx
До підручника
Соціально-економічна географія світу. (рівень стандарту, академічний рівень ) 10 клас (за редакцією Яценка Б. П.)
Додано
7 травня 2023
Переглядів
2357
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку