Освітній проект
«Чарівний світ народного мистецтва»
В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.
Л. Костенко
Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,
яка проникає в усе, що пізнає, робить,
до чого прагне, що любить
і ненавидить людина, яка формується.
(В. О. Сухомлинський)
Актуальність
Так склалося в історії людства, що кожен народ від покоління до покоління, із віку в вік передає свою любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого й збереження традицій, свій життєвий досвід, пізнання секретів майстерності й розуміння краси. Саме так створюється історія матеріальної та духовної культури нації, народу, формується його свідомість і патріотизм.
В Законі України "Про дошкільну освіту" вказано, що одним із завдань дошкільної освіти є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.
Сьогодні назріла потреба для вихователів і батьків глибоко вивчати українську етнопедагогіку, відновити народне виховання дітей з метою збереження нації, забезпечення духовної єдності поколінь. Не випадково в народі кажуть : «Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо твої плани розраховані на десятиліття – саджай дерева, якщо твої плани розраховані на віки – виховуй дітей».
Усе починається в дошкільному віці. Саме в дитинстві формуються уявлення про довкілля, накопичуються знання та закладаються основи духовності, моралі. Психологи вважають, що 80% інтелекту людини формується саме в дошкільному віці. Прислухаємось до слів Л. Костенко: «Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там». Практикою суспільного виховання дітей, родинним вихованням перевірене твердження В.О. Сухомлинського: «Без наукового передбачення, без уміння закладати в людині ті зерна, які ростуть через десятки років, виховання перетворилося б на примітивний догляд, вихователь – в неграмотну няньку, педагогіка – в знахарство».
Пізнання Батьківщини і розмаїтого світу розпочинається з сім`ї, батьківської хати в селі, чи рідної домівки в місті. Довколишній предметний світ є першоджерелом інформації для дитини. Різнобарвність форм, кольору, величини предметів, їх просторового розміщення та людина, яка створила ці предмети, приваблюють дитину. Я. Коменський рекомендував : «Все, що тільки можна, надати для сприйняття чуттями, а саме: бачене – для сприйняття зором, почуте – слухом, запахи – нюхом, те, що належить смаку – смаком; доступне дотику – шляхом дотику. Якщо які–небудь предмети зразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони зразу охоплюються кількома чуттями». Спираючись на дитячу допитливість, необхідно поступово вводити дитину до світу знайомих та незнайомих речей. Це може виховати добро, цікавість, бережливість, працелюбність, витримку, чуйність, естетичні смаки тощо.
Розвиток творчості починається з раннього дитинства і здійснюється різними засобами, серед яких особливе місце належить художньо-творчій діяльності. Однією з такої діяльності є декоративно-прикладне мистецтво, що є частиною народної культури . Воно рано починає привертати увагу дітей. Народне мистецтво - це унікальний світ духовної цінності, де втілена духовна енергія народу.
Українське народне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних образах орнаменту містяться символи втаємниченої чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту українського народу. Народні художні промисли - одна з історично зумовлених організаційних форм народного декоративно-прикладного мистецтва. Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції - пізнавальну, комунікаційну. Життя підтверджує, що декоративно-прикладне мистецтво збагачується новими аспектами філософсько-естетичного звучання, його змістовна краса потрібна людині, в наш час зростає його художньо-культурна цінність.
Декоративно-прикладне мистецтво є одним з чинників гармонійного розвитку особистості, одним з важливих засобів художнього виховання дітей дошкільного віку. Через знайомство з народним мистецтвом відбуваються збагачення дитячої душі, виховується любов до рідного краю, розвиваються патріотичні почуття, виникає почуття гордості за свою країну, за те що ти в ній живеш.
На заняттях з декоративно-прикладного розпису розвиваються естетичне сприйняття, уявлення. Накопичується сенсорний досвід, збагачується мова. У дітей розвиваються розумові процеси: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення. Діти поступово звикають до того, що потрібно порівнювати та встановлювати схожість та різницю між елементами узору, які повторюються, визначати правильність у формі елементів (наприклад: прямокутник, коло, риска визначеної довжини та інше).
Творчість – важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини – чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості.
Світ мистецтва безмежний. Й до пізнання його і розуміння йти слід не день, не рік, а все життя. Виховати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне - вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, бо краса, яка не сприймається - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.
Таким чином образотворче мистецтво як засіб освоєння самореалізації дітей відіграє певну роль у формуванні національного виховання як самих дітей, вихователів так і глядачів, виховуючи почуття любові до рідного краю, країни та світу в цілому.
Мета
Прищепити дітям нанасамперед любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національних звичаїв та оберегів.
Розширення знань дітей про Україну, її історію, культуру, багатства.
Прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов’язані з народними ремеслами. Вчити малюків розписувати за українськими мотивами іграшки, посуд.
Розвивати композиційні навички створення орнаменту.
Збагатити знання дітей про декоративно-прикладне мистецтво, малі фольклорні жанри.
Розвивати творчі здібності, уяву, самостійність, логічне мислення, мовлення.
Виховувати цікавість до декоративного мистецтва, шанобливе ставлення до народних умільців.
Очікуваний результат
Знають художні засоби зображення, самостійно добирають кольорову гаму до опішнянського розпису та матеріали в процесі створення задуманого образу.
Удосконалення вміння складати візерунок у різних елементів опішнянського розпису.
Емоційно сприймають твори образотворчого мистецтва, помічають виразність образу.
Розвиток художнього смаку, вміння бачити красу навколо себе, висловлювати свої враження.
Захоплення красою предметів, зроблених руками народних умільців, помічають ці вироби в дитячому садку, вдома, на вулицях рідного міста.
Пробудження у вихованців національних почуттів.
Прояв інтересу до декоративно-прикладного мистецтва.
Бажання займатися художньою творчістю, наслідуючи традиції народних майстрів України .
Тривалість проекту: один тиждень.
Учасники проекту: вихованці, їхні батьки та вихователі.
Етапи реалізації проекту.
1. Розробка проекту
Збір інформації з теми проекту
Відвідування сайтів відповідної тематики.
Виготовлення наочного матеріалу, дидактичних ігор.
Підбір художньої літератури для читання, загадок по темі, презентацій.
Робота з батьками : бесіди, консультації
2. Виконання проекту
Вид діяльності |
Зміст роботи |
Освітня діяльність
Освітня діяльність |
Заняття: 1.«Посуд для бабусі» Мета: знайомити дітей з гончарством як одним із видів народних промислів, із декоративним посудом — тарілкою; виховувати естетичний смак, бажання допомагати близькій людині; формувати патріотичні почуття на основі виховання гордості за майстерність, доброзичливість українських народних майстрів; розвивати увагу, діалогічне мовлення, образне мислення, пам’ять, дрібну моторику рук, позитивне сприйняття художньої діяльності, емоційну чутливість; учити дітей створювати візерунки за мотивами народних розписів, використовуючи елементарні способи зображення на округлій формі (крапки, мазки), створювати візерунок, чергуючи елементи; продовжувати вчити дітей правильно користуватися пензликом; вимивати його,змінюючи фарбу; закріплювати знання дітей про геометричну форму — круг, про кольори (синій, червоний, жовтий); активізувати в словнику дітей слова тарілка, синій, червоний, жовтий, круг. 2. «Народна іграшка» Мета: збагачувати знання дітей про різні види української народної іграшки; розширювати знання дітей, пов`язані з культурою, ремеслом, побутом українців у минулі часи; пояснити дітям, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину; викликати у дітей бажання емоційно сприймати народну іграшку; розвивати чутливість до гармонії, кольору, форми народної іграшки; виховувати інтерес і повагу до народної іграшки. 3. «Лисиця та Журавель» Мета: знайомити дітей з народним декоративно вжитковим мистецтвом, зокрема з керамікою. Уточнити знання про посуд, про його використання у побуті. Продовжувати вчити дітей правильно використовувати набуті знання мислити, висловлювати свою думку. Заохочувати дошкільнят самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах опішняньского посуду. Розвивати увагу, зосередженість, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні. Виховувати патріотизм, інтерес і повагу до праці народних умільців. 4. «Народні майстри» Мета: виховувати інтерес та повагу до народної творчості, патріотичні почуття на основі знайомства з народним мистецтвом рідної країни; продовжувати знайомити дітей із народними промислами українського народу; викликати бажання наслідувати майстрів; розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву, творчість, дрібну моторику рук, самостійність, фантазію, відчуття ритму, кольоросприйняття; стимулювати інтерес до декоративного малювання, заохочувати дітей до створення робіт за мотивами народних промислів; продовжувати вчити дітей малювати рослинні орнаменти, складаючи ритмічний візерунок, створювати декоративний розпис із натури; вправляти дітей у читанні віршів напам’ять; активізувати словник дітей за темою, ввести в активний словник слова Опішня, кераміка, орнамент, гончар.
|
Ігрова діяльність |
Дидактичні ігри «Збери візерунок » «Наварю я борщику» «Який ти, глечику?» «Відшукай геометричні фігури в орнаментах» «Українські візерунки» Створити умови для виникнення сюжетної гри «Маленькі гончари».
|
Екскурсія до міні-музею |
Міні – музей керамічних виробів Мета: продовжувати знайомити дітей з українським народним ремеслом – гончарством, з його історичними витоками і сучасним використанням, прилучати до культури минулого свого народу; формувати оцінні судження, навчати виявляти схожість і відмінність; прищеплювати зацікавленість до вивчення витворів українських майстрів (гончарів); закріпити знання про різноманітні види розписів. Викликати бажання оздоблювати вироби, схожі на вироби українських майстрів. Розвивати мислення, пам’ять, уяву та творчістью Виховувати відчуття гордості за українських майстрів.
|
СХД |
Ліплення «Чашка з блюдцем» «Миска для Мишутки» Малювання «Ложка для ляльки Каті» «Розпис тарілки» Малювання + аплікація «Веселий ярмарок»
|
Фольклорне та художнє слово |
Вірші Т. Майданович «Глиняний півник» В. Рисцов «Багаття гончара» Т. Коломієць «Розбитий збанок» Г. Могильницька «Дядько Гнат» А.Качан «Горнятка-двійнятка» Твори В. Степан «Неслухняний глечик» «Гончарний круг» (За сторінками повісті С. Носаня «Пір`їна з крила жар-птиці») І. Франко «Лисиця та Журавель» Прислів`я та приказки Загадки
|
Робота з батьками |
Бесіда «Як заохотити дитину до рукоділля?» Консультації «Як розвивати у дітей здатність до естетичного сприйняття різних видів народних ремесел». Практикум «Опановуємо разом з дітьми опішнянський розпис». Виставка народної творчості (руками батьків та дітей).
|
Робота з вихователями |
Методичні рекомендації щодо ознайомлення дітей з народним промислом
|
3. Заключний етап:
Список використаних джерел:
https://dorobok.edu.vn.ua/subcategorie/view/1048
http://hm-rmk.ucoz.ru/pedvustavka/volickij_dnz.pdf
https://www.slideshare.net/ShapovalNM/65-57194096?from_action=save