Освітній тренінг на тему: «Сталий розвиток – усвідомлений вибір кожного»

 

Відділ освіти Синельниківської міської ради

Дніпропетровської області

Синельниківська ЗОШ І- ІІІ ступенів №3

 

 

 

 

 

 

Методична розробка  

на обласний конкурс  методичних матеріалів з інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку в навчально-виховний процес

«Сталий розвиток- краще майбутнє для всіх »

 

НОМІНАЦІЯ:

«Розробка позакласного заходу

 з питань випереджаючої освіти для сталого розвитку»

 

Освітній  тренінг  на тему:

«Сталий розвиток –

усвідомлений вибір кожного»

 

 

Автори:

Волок  Віра Валентинівна,

                                                                                 заступник  директораз НВР,

вчитель фізики

                                                                             Дицюра Наталія Олександрівна,

                             вчитель української мови та літератури,

 педагог-тренер за програмою «Рівний-рівному»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ.
2. Опис досвіду
3. Методичні розробка тренінгу  «Сталий розвиток – усвідомлений вибір кожного»
4. Висновки
5. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Те, що я чую –я забуваю.

Те, що я бачу і чую – я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу і обговорюю –

я починаю розуміти.

Коли  я чую, бачу, обговорюю,

роблю – я набираю знань і навчаюся.

Коли я передаю знання іншим   –  я стаю майстром.

 

Актуальність інновації:

 

Сьогодні значна увага приділяється інтерактивним методам, що захоплюють дітей, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Вони вимагають проектування й розроблення таких засобів навчання, які б дозволили поєднати різні види інформаційного середовища: тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення -  з інтерактивною формою навчання, що дає можливість підвищити мотивацію навчання за рахунок мультимедійного подання об’єктів вивчення.

Провівши анкетування серед учнів, батьків, вчителів закладу, з'ясували, що саме тренінгові форма проведення заходів, уроків  найбільше подобається респондентам.

       Оскільки тренінг сприяє інтенсивності навчання, результат якого досягається завдяки власній активній роботі його учасників. Знання під час тренінгу не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності самих учасників. У центрі уваги - самостійне навчання учасників та

інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність  тренінгового  процесу несуть однаковою мірою як тренер, так і кожний учасник тренінгу.

Тренінгові заняття впроваджуємо через різні форми.

Тренінг сьогодні  і в нашому закладі є незамінним елементом системи навчання й виховання та розвитку,  бо подібний до самого життя в мініатюрі, дає не лише специфічні знання та навички з окресленої проблематики, а й допомагає змінити неконструктивне ставлення до них людей на більш ефективну модель співробітництва. Тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання ініціалізують весь потенціал людини: рівень та обсяг її видів компетентностей, які мають місце в професійній діяльності (соціальна, соціально-психологічна, цілевизначальна, комунікативна, технологічна, продуктивно-результативна, прогностична, аналітико-синтетична, ситуативна, організаційна, емоційна та інтелектуальна), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо.

Уже  традиційними стали тренінгові заняття для батьків «Родина-фортеця дитини», «Як уникнути насилля», для учнівського колективу «Я унікальна, неповторна особистість», «Моє майбутнє в моїх руках» та для вчителів.

Тренінг – це насамперед навчання, що опирається на досвід людини, а також допускає, що присутні на тренінгу люди, окрім отримання нової інформації, мають можливість відразу використовувати її на практиці, виробляючи нові навички.

 

Перваги інновації:

• процес пізнання себе та інших, який необхідно зробити цікавим і неповторним;
• неформальне, невимушене, конструктивне спілкування;
• ефективна форма опанування знаннями;
• інструмент для формування умінь і навичок;
• форма розширення власного набутого досвіду;
• спеціальна технологія, що допомагає краще зрозуміти та усвідомити власний світ, зробити своє життя успішним;
• керівництво власними бажаннями та діями.

 

Основні цілі і завдання:

Тренінг як і будь-яка інша організаційна форма навчання, підпорядкований певній меті.  Цілями проведення тренінгів можуть бути:

- інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь;

- формування навичок співпраці, засад толерантності шляхом визначення межі власної терпимості та поваги до прав і свобод інших людей;

- формування навичок логічного мислення, аналізу, вибору і презентації інформації або проблематики;

- зменшення чогось небажаного (проявів моделей соціально неприйнятної поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо);

- зміна стереотипів, поглядів на проблему, процес навчання, аби усвідомити його переваги та зрозуміти, що він може надавати наснагу та задоволення;

- підвищення здатності учасників щодо позитивного ставлення як до себе так і до життя;

Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренінговій групі, - це правила, яких має дотримуватися кожний учасник. Правила приймаються на початку тренінгу всіма учасниками групи, і потрібні для того, щоб кожний міг:

-працювати в комфортних умовах;

-отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб;

-висловлювати відверто, без побоювань свої думки;

-дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені вислови, що наближатиме тренінг до реального життя;

-бути впевненим, що надану ним інформацію використають тільки в інтересах учасників.

Тренінг проводить тренер, котрий спілкується з учасниками «на рівних», тобто є таким самим учасником тренінгової групи, як і інші учасники. Тренер одночасно є й каталізатором усіх процесів, які відбуваються в групі, «керманичем» групи на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу та повинен розуміти настрій кожного учасника та відрізняється від інших учасників тим, що:

• володіє інформацією щодо означеної теми;
• знає методику проведення тренінгових занять;
• вміє працювати з аудиторією і володіє методикою навчання дорослих і дітей;
• володіє навичками ведення тренінгової групи (регулює групові процеси, знає, як зацікавити учасників, зняти напруження, спрямувати групу на конструктивне розв’язання проблеми тощо);
•  постійно підвищує свій тренерський потенціал;
• знає методи оцінювання результатів тренінгу і вміє їх застосовувати;
• знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очікувані, так і неочікувані.

Повною мірою ефект тренінгу з’ясовуватиметься тоді, коли учасники застосовуватимуть набуті знання та зміни в практиці, повсякденному реальному житті.

 

Методична розробка освітнього тренінгу

Форма проведення: тренінгові заняття

Тривалість - 90 хв.

Учасники:  учні 9 -11кл.

Кількість учасників: до 16 осіб.

Очікувані результати:

-  учні називатимуть основні екологічні проблеми, що стоять перед людством їх причини та наслідки;
- наводитимуть  приклади діяльності людини, що активно змінює всі оболонки Землі;
- оцінюватимуть сучасний стан біосфери;
- шукатимуть шляхи вирішення екологічних проблем для забезпечення збалансованого сталого розвитку суспільства.

Мета тренінгового заняття:
- розкрити поняття збалансований сталий розвиток, природні ресурси, раціональне використання природних ресурсів - основа сталого розвитку суспільства,

- наголосити на проблемі раціонального використання природних ресурсів;

- сприяти формуванню екологічного мислення у дітей та відповідальності кожного за стан навколишнього середовище та майбутнє суспільства;

 - розвивати навички самостійного пошуку, обробки та подачі  інформації;

 - розвивати  критичне мислення, уміння відстоювати власну точку зору;

 - сприяти самопізнанню,  духовному становленню, гармонізації особистості учня;

- виховувати дбайливе ставлення до природних  і капітальних ресурсів. 

 

Необхідне бладнання й матеріали:

олівці, фломастери, маркери, клей, ножиці, скотч, самоклеючий папір різного кольору та форми, аркуші паперу формату А4, А1, малюнок дерева, відеосюжет «Природні катастрофи».

Структура тренінгового заняття

№	Зміст діяльності	Час	Ресурсне забезпечення
1	Відкриття тренінгового заняття: вступне слово тренера,  регламентом роботи .Презентація «Наймасштабніші катастрофи»	5 хв.	Плакат із назвою, метою, завданнями
2	Оголошення теми і мети заняття.	1  хв.	Плакат із назвою, метою, завданнями
3	Вправа - очікування.	5 хв.	Плакат з малюнком дерева, стікери, ручки
4	Вправа «Знайомство»	10 хв.	Презентація тренера, аркуші паперу, ручки.
5	Правила роботи. Вправа «Правила»	5 хв.	Папір формату А-4
6	Вправа «Кошик запитань»	15хв.	Кошик
7	Вправа «Асоціативний кущ».	15 хв.	Крейда
8	Інформацйне повідомлення повідомлення тренера «Сталий розвиток - усвідомлений вибір кожного»	30 хв.	Презентаційний матеріал
9	Вправа «Міф-реальність»	5 хв.	Плакат з надписами «Міф», «Реальність»
10	Гра – рефлексія «Твоя соціально відповідальна поведінка» . Займи позицію.	15 хв.
11	Вправа «Лист ровесникам у майбутнє»	10 хв.	Ручки, папір
12	Вправа «Очікування»	5хв.	Стікери, плакат  «Дерево очікувань»
13	Завершення тренінгу. Вправа «Побажання»

 

 

 

 

 

 

І. Вступне слово тренера.

Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.

                                                       Ліна Костенко

 

Сьогодні екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни. Загинули сотні малих річок, змінюються  Чорне й Азовське моря, перетворюються на стічні брудні “відстійники” дніпровські та інші водосховища, ставки й озера. Задихаються від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються останні ліси, забруднюються, виснажуються й деградують землі.

Саме так ми розпорядились багатствами подарованої нам у спадок  невимовно прекрасної  і багатої  планети – Земля. Як бачимо, біда наша в тому, що ми не засвоїли найпростіших правил збереження природних багатств, ресурсів.

Сьогодні  молодь вступає в життя в епоху не лише бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково технічної революції: забруднення атмосфери,  гідросфери та літосфери, накопичення величезних об’ємів відходів людської діяльності при одночасному виснажені майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи.

Біосфера вже не спроможна самоочищуватися, саморегулюватися й самовідновлюватися – вона дедалі активніше деградує. Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей.

Останнім часом кількість природних катастроф почала зростати. В одних країнах спостерігається аномальна спека у той час, коли інші потерпають від повеней. Надзвичайно теплі зими спричиняють бурі та торнадо. Влітку все більше країн страждають від займання лісів. 

Настав час задуматися над негативними наслідками діяльності людей, тому слід пригадати стихійні лиха, із якими планета зіштовхнулася цього року.

(Презентація «Найбільші катастрофи»)

 

ІІ. Оголошення теми і мети заняття.

 На сьогоднішньому тренінговому занятті ми з вами розглянемо і проаналізуємо  основні екологічні проблеми, їх причини, наслідки, шляхи їх вирішення, щоб забезпечити збалансований сталий розвиток суспільства.

 

ІІІ. Вправа “Очікування”.

      Мета: допомогти учасникам заняття усвідомити  власні очікування від

 тренінгу, тренеру скоригувати план роботи, відповідно до очікувань групи.

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього тренінгу?

- Напишіть на стіках свої очікування та прикріпіть їх на дерево очікувань.

(Учні пишуть на листочках із клейкого паперу, що вони очікують від тренінгу,  а тренер озвучує напис та приклеює їх  на малюнок дерева)

 

ІV. Вправа «Знайомство»

       Мета: створити комфортні умови для ефективної праці, окреслити екологічні проблеми , земллею, водою, повітрям.

Світ складається з 4-х першоелементів-стихій: Вогню, Повітря, Землі та Води. Можна легко провести аналогію з характеристиками людських якостей, адже кожна стихія розкриває характер людини.

Люди земної стихії надійні і працелюбні, все роблять дуже грунтовно і завжди націлені на отримання конкретного результату. Їх твердість і сталість приводять в захоплення, а от повільність і деяка холодність  можуть змусити  понервувати тих, у кого земної стихії замало.

Вогненні люди - це люди дії, сили і значної віри в себе. Вони дуже  активні,  рухливі, часто агресивні.  Їм притаманна імпульсивність, ентузіазм, щирість.

Люди зі стихією  повітря -  це інтелект, спілкування, обмін інформацією, абстрактне мислення.  

Водна стихія - це наша емоційність, інтуїтивність, чутливість.

(тренер коротко презентує кожну зі стихій).

- До якої стихії ви належете?

- Назвіть свою стихію,спробуйте розкрити,  що вас із нею  споріднює?

- Які проблеми потерпає ця стихія, на вашу думку?

 

V. Вправа «Правила»

     Мета: чітко організувати роботу без зайвих витрат часу, досягти атмосфери довіри і співробітництва, створити ситуації спільних зусиль, а не нав’язаних установок. 

Тренер пропонує учням прийняти правила за якими буде зручно працювати.

• цінувати час;
• говорити по черзі, коротко, по темі;
• бути толерантним;
• бути позитивним;
• бути активним.

(учні можуть самостійно запропонувати ще правила для комфортної роботи)

 

VІ. Вправа «Кошик запитань».

-Які природні ресурси ви знаєте?

- Яким чином людство використовує природні ресурси?

-Чи завжди це використання раціональне?

-Чи може людство припинити використовувати природні ресурси?

 

VІІ. Вправа «Асоціативний кущ»

 

       Мета: з’ясувати, що знають учні про Концепцію сталого розвитку, як розуміють поняття сталий розвиток.

-З  чим у кожного з вас  асоціюється поняття «сталий розвиток»?

-Як ви розумієте це поняття?

(Зібрана інформація записується на папері, тренер робить висновок про те, якими знаннями з теми володіють учасники тренінгу)

 

VІІІ. Повідомлення тренера.

Ста́лий ро́звиток ( Sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід  та сучасні  технології, які дозволяють дуже швидко моделювати  різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та вибрати найбільш оптимальний.

 Сталий розвиток — це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби.

Ключові завдання сталого розвитку:

• забезпечення випереджального розв’язання проблем соціального та духовного розвитку;

• узгодження темпів економічного розвитку з господарською ємкістю екосистем;

• збереження і відновлення природних екосистем та їх здатності до самовідтворення;

• це розвиток, що до мінімуму зменшує негативний вплив на навколишнє середовище.

Центральне місце в понятті сталого розвитку посідає проблема урахування довгострокових екологічних наслідків, прийнятих сьогодні екологічних рішень. Ми, люди, живемо не так, як інші живі істоти. Ми вміємо вирощувати пшеницю, запаковувати продукти і продавати їх на інших континентах. Отже, ми постійно пристосовуємо навколишнє середовище для своїх потреб. Самі живемо комфортно, а екосостеми руйнуємо. Потреби суспільства, зазвичай, не контрольовані. Природі все важче і важче задовольнити ці потреби. І як наслідок — криза, що поставила цивілізацію на межу глобальної катастрофи.

Варто відзначити, що досягнення оптимального варіанта розвитку декларують ряд країн, у кожної країни свій шлях розвитку. В одних цей шлях «тільки починається, у інших вже розпочався, треті вже стали на шлях сталого економічного розвитку (США, Японія, країни Європейського Союзу)» . Існує багато і таких країн, яким не до сталого розвитку і вони його не сприймають.

 На перше місце вони ставлять одну стратегічну мету — вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються до інших держав та їхніх регіонів. Досягти сталого розвитку регіонів надзвичайно важко, адже близьке сусідство з іншими державами формує загрозу екологічної небезпеки, а глобалізація, що стрімко набрала обертів, сприяє утворенню та загостренню економічних та соціальних небезпек, що зрештою торкаються регіонального розвитку.

Концепція сталого розвитку ґрунтується на п'яти головних принципах.

-  Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.

- Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.

- Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучніше життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий.

- Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.

- Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.

Приклади впровадження концепції

•      Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним зростанням зелених насаджень — щоб не погіршувати стан довкілля.
•      Зростання виробництва зерна не повинно супроводжуватися виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту.
•      Видобування корисних копалин (наприклад металевих руд, вугілля) має супроводжуватися створенням підприємств, що не залежать від цього видобутку. Таким чином, щоб після вичерпання майбутні покоління (а часто й поточні) не мали економічних проблем.
•      У приватному сенсі — заробітна плата повинна компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу.
•      Медичні препарати та хірургічні операції повинні не лише вирішувати поточну проблему, але й не призвести до погіршення стану здоров'я пацієнта у майбутньому, часто це включає і здоров'я наступних поколінь.
•      Навчання та використання праці жінок не повинне приводити до відмови від виконання основного обов'язку — народження дітей. Фактично найбільша шкода, яка може бути завдана майбутнім поколінням — це пряме їх знищення.

Концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної.

Економічна складова передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів.

Соціальна складова орієнтована на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми. Важливим аспектом цього підходу є справедливий розподіл благ. Важливо досягнення не тільки внутрішньо, а й міжпоколінної справедливості.

Екологічна складова.  З екологічної точки зору, сталий розвиток має забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем. Особливе значення має життєздатність екосистем, від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери. Більш того, поняття «природних» систем і ареалів проживання можна розуміти широко, включаючи в них створене людиною середовище, таке як, наприклад, міста. Основна увага приділяється збереженню здібностей до самовідновлення і динамічної адаптації таких систем до змін, а не збереження їх у деякому «ідеальному» статичному стані. Деградація природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища і втрата біологічного розмаїття скорочують здатність екологічних систем до самовідновлення.

Слід зазначити, що практичні дії світова спільнота почала вже раніше. Ось деякі Міжнародні угодина шляху до сталого розвитку:

1959р – Договір

1963р – Договір про заборону випробовувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою;

1971р –Програма ЮНЕСКО «Людина і біосфера» ;

1975р – Конвенція про запобігання забруднень моря скидами відходів ;

1977р – Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище;

1980р- Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані;

1986р – Протокол про скорочення викидів сірки на 30%;

1988р – Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар;

1988р – Декларація людських прав індивідів та народів;

1989р – Протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків;

1992р – Конвенція ООН про біологічне різноманіття;

1992р – Конвенція ООН про змміну клімату;

1992р – Декларація Ріо-92;

1992р – Порядок денний на ХХІ століття.

У документах ООН, прийнятих в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, під сталим розвитком розуміється таке співіснування людства і природного довкілля, яке забезпечує потреби сучасного суспільства без ризику для задоволення потреб майбутніх поколінь. Або абезпечення права кожної людини нинішнього і прийдешнього поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я і добробуту.

 

ІХ. Вправа «Міф-реальність»

      Мета: отримати знання про шляхи досягнення сталого розвитку суспільства; формувати навички роботи в малій групі, розвивати вміння відстоювати власну думку, робити висновки.

 Я запропоную вам тези, якщо ви погоджуєтесь  із запропонованою тезою –та розмістіть її на плакаті  «Реальність», якщо ні – «Міф». У центрі сталого розвитку — людина, яка має право на здорове життя в гармонії з природою.

• Для досягнення сталого розвитку держави всі питання вирішують одноосібно.

• Людина — цар і володар природи.

• Потрібно створити виробництва, які ґрунтуються на екологічних засадах.

• Більшість природних ресурсів планети відновлювана і невичерпна.

• Захист довкілля має стати невід’ємною складовою розвитку будь-якої держави.

• Проблеми захисту довкілля можуть бути успішно розв’язані за умови участі всіх зацікавлених громадян.

• Кожен громадянин повинен мати доступ до інформації про довкілля, якою володіють місцеві органи влади.

• Людина раціонально використовує природні ресурси.

 

Х. Гра – рефлексія «Твоя соціально відповідальна поведінка» Займи позицію.

• Я пропоную вам стати активними учасниками в обговоренні ситуацій, які відбуваються в реальному житті щодня. Інколи ми, навіть не задумуючись , приймаємо  прості рішення, які насправді  можуть змінити  нашу  соціально відповідальну  поведінку.

Ситуація №1

На подвірї біля твого будинку  протікає труба.Твої дії:

• Повідомиш про проблему в необхідну інстанцію
• Не будеш втручатися, адже такі проблеми мають вирішувати дорослі
• Шукатимеш спосіб усунути протікання

Ситуація №2

Купуючи продукти в магазині, ти зазвичай  :

• Виходиш з дому з багаторазовою сумкою
• Частіше користуєшся одноразовими пакетами
• Постійно купуєш в магазині одноразові пакети.

 

ХІ. Вправа «Лист ровесникам у майбутнє»

        Мета: виховувати почуття власної відповідальності кожного за

 теперішній стан навколишнього середовище та майбутнє суспільства.

 

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні…

          Ліна Костенко

•      Щедра Земля на хліб, добро, тож бережімо найпрекраснішу з планет. Так і хочеться вигукнути: «Зупинись мить – ти прекрасна!» Сьогодні ми зясували, що таке збалансований сталий розвиток, для чого потрібне раціональне використання природних ресурсів .  Я сподіваюсь, що змусила вас замислитись  над життям, над відповідальною  поведінкою. Відомі пророцтва про екологічну катастрофу, що насувається на нас, ми не маємо права не прислухатися і не попередити наступні покоління.
•      Пропоную вам у великому дружньому  колі створити  лист ровесникам у  майбутнє. У листі розкажіть  про ті дії, які може і буде  робити кожен на шляху до сталого розвитку суспільства.

 

ХІІ. Вправа «Очікування»

             Мета: визначити, наскільки справдилися очікування кожного учасника

 тренінгу, що нового і корисного вони дізналися, які вміння і навички отримали.

• Проаналізуйте  власні очікування і  на папірцях у вигляді фруктів

напишіть, що ви отримали від  сьогоднішнього тренінгу і приклейте  до листочків на  «Дереві очікувань».

 

ХІІІ.  Завершення тренінгу. Вправа «Побажання»

           Мета: залишити в пам’яті  учасників тренінгу позитивні емоції, стосовно сприйняття інформації і тим самим сформувати бажання участі у наступних тренінгах.

Станьмо у велике  коло і висловімо добрі побажання й сподівання на здатність людей через забезпечення високого рівня освіти, загальної культури, високого рівня екологічної свідомості, технологічної дисципліни виробництва й науки, поступово, але якомога швидше перейти до нового способу життя суспільства, з могутнім колективним інтелектом, здатного організувати свій стабільний розвиток у злагоді з Природою.

• Бажаю   успіхів, на все добре.