тренінгове заняття для батьків "Стилі батьківськоого спілкування"

Про матеріал

Тривалість - 35 хв.

Учасники:батьки та учні.

Кількість учасників: до 16 осіб.

Педагог - тренер: Дицюра Н. О., тренер – педагог, вчитель української мови та літератури І кваліфікаційної категорії.

Очікувані результати:

-формування толерантного став­лення батьків до дітей, а також дітей до батьків;

- спонукати до ефективної взаємодії між дітьми та батьками,


- встановлення тісних зв'язків між батьками і дітьми.

Приміщення: класна кімната; стільці, вистав­лені у формі кола; столи, розміщені в різних кутках кімнати; стіл для педагога –тренера

Необхідне обладнання: інформаційний матеріал , маркери, скотч, ножиці, кольорові стікери, , олівці, квіт и- семицвітки, презентація .


Структура тренінгового заняття

Зміст діяльності

Час

Ресурсне забезпечення

1

Відкриття тренінгового заняття: привітання учасників, презентація програми заняття, мети та завдань. Ознайомлення учасників із регламентом роботи

1 хв.

Плакат із назвою, метою, завданнями

2

Вправа - самопрезентація «Сімейне коло». Очікування.

2 хв.

Паперові фігурки, олівці

3

Правила роботи. Вправа «Правила»

1 хв.

Плакат А4 з пропозиціями

4

Вправа «Екзамен»

1 хв.

Аркуші паперу, ручки.

5

Вправа «Малюємо разом»

1 хв.

Один олівець для пари учасників, папір формату А-4

6

6. Вправа «Лист батькам» і «Лист дітям »

1хв.

7

Інформаційне повідомлення

«Стилі батьківського виховання»

5 хв.

8

Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»

2хв.

9

Вправа- релаксація «Квітка - семицвітка»

3 хв.

Пелюстки квітки 7 штук.

10

Вправа – підсумок «Родючий сад»

2 хв.

11

Підсумок . Заключне слово.

«Кишеньковий порадник батькам та дітям»

1 хв.

Порадники батькам

Сценарний план тренінгового заняття

1. Відкриття тренінгового заняття .

2. Вправа знайомство. «Самопрезентація» . Очікування.
Мета:
познайомити учасників, сприяти створен­ню комфортної робочої атмосфери.

Хід вправи


Батьки і діти — це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді — колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти...

Чомусь таке трапляється, на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда та без печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває.

Запам'ятати треба в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти — це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка немає меж.


- Шановні учасники тренінгу, я вітаю вас на тренінговому занятті. Пропоную для знайомства виконати таку просту вправу. На дошці ви бачите «Серце нашої родини», на якому прикріплені маленькі сердечка, куди ваші діти заздалегідь вписали свою найкращу рису характеру, а ви – свою.

- Як ви вважаєте, які ж найкращі риси, на думку ваших дітей, вони мають?

- А тепер черга дітей, чи зможете ви сказати, які ж найкращі риси характеру мають ваші батьки? Я пропоную вам продовжити речення: Я люлбю свою маму за те…

- Бачите, скільки позитивного закладено в людині! Тож цінуймо ці якості й розвиваймо їх.

- Погляньте, ми сидимо в «сімейному колі». Отож , у тісному сімейному колі ми разом спробуємо розібратися, від чого залежить успіх сімейного виховання, які існують стилі сімейного виховання, які їх позитивні та негативні сторони.

- Але спочатку з'ясуємо, що ви очікуєте від сьогоднішнього спілкування?

- На зелених листочках напишіть свої очікування від зустрічі сьогодні.

(озвучення очікувань учасників тренінгу)

- Найбільше щастя і радість у житті — це діти. Але скільки треба мудрості, сили, любові, щирості, терпіння і доброти вкласти в їхні серця, щоб діти виросли справжніми людьми. Адже від того, якими ми їх виховаємо, чому навчимо, залежить не тільки їхнє майбутнє, але й наша з вами старість, зрештою і майбутнє всієї країни. Тому так важливо сьогодні в школі і вдома приділяти велику увагу не тільки навчанню, але й активному вихованню дітей.

- А тому тема нашого заняття «Стилі сімейного виховання». Ця тема є досить актуальною. Ми будемо намагатися розібратися в ситуаціях, що призводять до непорозуміння дітей і батьків, з'ясуємо, як досягти успіху у взаємодії батьки – діти. Ми зібралися для того, щоб спробувати разом краще навчитися ставитися один до одного .

3. Правила роботи. Вправа «Правила роботи» .

Мета: прийняття правил для комфортної та про­дуктивної роботи учасників тренінгу під час його проведення.

Хід вправи:

- Для чого людині потрібні правила в житті, на роботі?

- Чи важливо дотримуватися цих правил?

- Для продуктивної роботи в групі я також пропоную працювати за правилами (з дошки)

- А прийнявши правила роботи групи, ми повинні їх дотримуватись, не порушувати.

- Багато чого ви цінуєте і поважаєте один в одному. А чи добре знаєте ви один одного, ваші думки, почуття? Зараз дізнаємось. Адже від того, наскільки добре батьки і діти знають одне одного, залежить успіх сімейного виховання. Нашим учасникам я пропоную скласти екзамен. Це не просто оцінювання знань, це перевірка порозуміння, уважного ставлення одне до одного. Адже інколи непорозуміння виникає саме через те, що батьки чи діти не зовсім цікавляться життям одне одного, не знають імен друзів, вподобань. Сподіваюся, що наші учасники успішно складуть екзамен.

4. Вправа « Екзамен».

Учасникам роздаються аркуші паперу, на яких діти і батьки одночасно відповідають на запитання

- улюблений колір (дитини) - улюблене свято (батьків)

- улюблений шкільний предмет - ім'я кращого друга (подруги)

- про який подарунок мріє дитина - який навчальний заклад закінчила мама?

- Що нам дало виконання цієї вправи?

- Як бачимо, нам ще є до чого прямувати, чому навчатись. І це прекрасно, адже попереду ще багато хвилин спілкування в тісному родинному колі.

5. Вправа «Малюємо разом».

- Шановні батьки, я пропоную вам на декілька хвилин поринути в далекі часи вашого дитинства. Я впевнена, що в дитинстві ви всі любили малювати , дітлахи не задумуються над тим, що саме малюють, але переконані, що це неодмінно сподобається батькам. Тож я пропоную учасникам намалювати малюнок, використовуючи один олівець. Під час роботи не можна розмовляти, але малюнок повинен бути спільним.

- Чому саме такий малюнок ви створили?

- Хто перший почав малювання?

- Чи важко було зрозуміти партнера?

- Які почуття виникали під час малювання?

- Чи легко досягти порозуміння, коли спілкування під час виконання спільної роботи не відбувається?

- Як бачимо, це гра, але в житті бувають моменти, коли люди роблять одну справу, але при цьому не намагаються зрозуміти одне одного, дійти спільного рішення.

6. Вправа «Лист до батьків »

- Я пропоную вам об'єднатися у дві великі групи: батьки і діти. Кожна з груп нашого тренінгу повинна продовжити речення з незвичайних листів до батьків.

(поділ на групи)

Ø He бійтесь проявляти твердість по відношенню до мене…Це дозволить мені знати міру й місце.

Ø Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення.

Ø Не давайте порожніх обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.

Ø Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. На зауваження я буду реагувати лише наодинці, без посторонніх.

Ø Не турбуйтесь про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Потрібно потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.

7. Інформаційне повідомлення «Стилі сімейного виховання» (5 хв.)

На радость потомство судьбой нам дано.

Нам собственной жизни дороже оно.

Для сердца роднее прибежища нет,

И связи теснее не ведает свет.

Фірдоусі

Батьки і діти — це різні вікові групи і між ними в усі віки траплялись непорозуміння, бо старшим здається, що вони все знають і від своїх нащадків вимагають незаперечного виконання всіх канонів, які вони створили у цьому світі. У старших є досвід і мудрість, яких вони набули, набивши на лобі не одну і не дві ґулі. Їм обов'язково хочеться, щоб молоді вчились на чужих помилках, а самі помилок не робили і не набивали болючих гуль на своїх лобах.

А молодим хочеться простору для польоту і вони летять у світ довірливо і невпевнено, роблячи ці помилки, щоб набути свого досвіду і своєї мудрості. Та й час постійно змінюється, відкривається людині нове бачення світу, своя мудрість, сучасна мораль та інші горизонти.

Старші хочуть постійно оберігати, а молоді — позбутися опіки. Тому і виникають часто між батьками і дітьми різні непорозуміння. Та все це ще нічого. Завжди можна знайти компроміс, щоб були і «кози цілі, і вовки ситі». Але найстрашніше те, що часом стосунки між батьками і дітьми заходять у глухий і темний кут, з якого ніхто не може , а скоріше не хоче, знайти виходу.

А затим приходить біда дорослим і дітям. Людині треба вчитись бути мудрою, щоб уміти своєчасно змінити гнів на милість, простити і по-іншому глянути на ті обставини, в яких вона опинилась. Людині постійно потрібно вчитись жити між людьми, вдосконалювати свій характер, плекати паростки любові і доброти. Що закладуть батьки у серце і душу дитини, такою вона і піде у білий світ. А світ наш складний і багатогранний, у ньому нелегко знайти свою стежину, щоб прожити життя в гармонії з природою і людьми, щоб виконати головну місію, з якою людина приходить на Землю — нести у світ доброту і любов.

8. Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання».

Мета: ознайомити учасників зі стилями батьківської поведінки.

- Сьогодні ми говоримо про те, наскільки добре знаємо своїх дітей, як правильно вибрати той чи інший спосіб, стиль виховання, як ставитися до перемог дитини та її невдач, як допомогти їй самоствердитися .

Хід проведення.

Я кожній групі пропоную висловити свої погляди на стилі батьківського поведінки. Розібратися, який стиль як називається. Проаналізуйте стиль батьківської поведінки з точки зору позитивних та негативних особливостей його впливу на процес виховання і розвитку дитини. Оберіть, на вашу думку, найефективніший стиль батьківської поведінки, визначаючи позитивні та негативні сторони.

Запитання для обговорення.

1.Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.

2.Чи є випадки, коли доцільне використання авторитарного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?

9 . Вправа «Квітка – семицвітка».

Мета: розвиток комунікативних здібностей, вміння вербально виражати свої почуття.

- Діти – це казка.Давайте поринемо у казку, де все легко, мрії збуваються. Ви отримаєте квітки, які мають сім пелюсток, вам слід загадти сім бажань та записати їх на пелюстках. Три бажання – дитина для батьків, три бажання – батьки для дитини і одне бажання спільне.

- Які бажання важче було написати?

- Чому?

- А пам'ятаєте, як у казці квітка – семицвітна головна героїня відірвавши пелюстку зі словами

Лети, лети лепесток, через запад на восток, через север, через юг, возвращайся, сделав круг. Чуть куснешся ты земли, будь по моему вели…

Шановні діти і батьки, оберіть одну з пелюсток, на якій записане найпотаємніше бажання, відірвіть її і залиште собі. Нехай ваші мрії збуваються.

10. Вправа «Родючий сад». Мета: рефлексія заняття.

- Наше заняття наближається до кінця. Настав час з'ясувати, чи справдились ваші очікування від тренінгу? Я пропоную написати на червоних яблучках відповіді на запитання


- Що ви думаєте про заняття? - Що для вас було важливим?


- Що вам сподобалось? - Чому ви навчилися?


11. Заключне слово. «Кишеньковий порадник батькам»

Мета: осмислення групової роботи, визначення завдань для організації необ­хідної допомоги дітям, що потерпають від жорстоко­го поводження.

(тренер вручає батькам пам'ятки)

- Закінчується наша зустріч, хочеться сказати велике спасибі всім учасникам нашого заняття і сподіваюсь, що ця зустріч допоможе нам більше дізнатися один про одного і зробити ще один крок до взаєморозуміння. На пам'ять про сьогоднішню зустріч подаруємо вам, батьки, «Поради для батьків», а дітям «Поради для дітей».

- Пам'ятайте, що вам , батьки, дано великий дар – ДИТИНУ.А вам, діти, дано великий дар – БАТЬКІВ. Любіть одне одного БЕЗУМОВНОЮ ЛЮБОВ′ЮТривалість - 35 хв.

Учасники:батьки та учні.

Кількість учасників: до 16 осіб.

Педагог - тренер: Дицюра Н. О., тренер – педагог, вчитель української мови та літератури І кваліфікаційної категорії.

Очікувані результати:

-формування толерантного став­лення батьків до дітей, а також дітей до батьків;

- спонукати до ефективної взаємодії між дітьми та батьками,


- встановлення тісних зв'язків між батьками і дітьми.

Приміщення: класна кімната; стільці, вистав­лені у формі кола; столи, розміщені в різних кутках кімнати; стіл для педагога –тренера

Необхідне обладнання: інформаційний матеріал , маркери, скотч, ножиці, кольорові стікери, , олівці, квіт и- семицвітки, презентація .


Структура тренінгового заняття

Зміст діяльності

Час

Ресурсне забезпечення

1

Відкриття тренінгового заняття: привітання учасників, презентація програми заняття, мети та завдань. Ознайомлення учасників із регламентом роботи

1 хв.

Плакат із назвою, метою, завданнями

2

Вправа - самопрезентація «Сімейне коло». Очікування.

2 хв.

Паперові фігурки, олівці

3

Правила роботи. Вправа «Правила»

1 хв.

Плакат А4 з пропозиціями

4

Вправа «Екзамен»

1 хв.

Аркуші паперу, ручки.

5

Вправа «Малюємо разом»

1 хв.

Один олівець для пари учасників, папір формату А-4

6

6. Вправа «Лист батькам» і «Лист дітям »

1хв.

7

Інформаційне повідомлення

«Стилі батьківського виховання»

5 хв.

8

Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»

2хв.

9

Вправа- релаксація «Квітка - семицвітка»

3 хв.

Пелюстки квітки 7 штук.

10

Вправа – підсумок «Родючий сад»

2 хв.

11

Підсумок . Заключне слово.

«Кишеньковий порадник батькам та дітям»

1 хв.

Порадники батькам

Сценарний план тренінгового заняття

1. Відкриття тренінгового заняття .

2. Вправа знайомство. «Самопрезентація» . Очікування.
Мета:
познайомити учасників, сприяти створен­ню комфортної робочої атмосфери.

Хід вправи


Батьки і діти — це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді — колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти...

Чомусь таке трапляється, на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда та без печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває.

Запам'ятати треба в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти — це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка немає меж.


- Шановні учасники тренінгу, я вітаю вас на тренінговому занятті. Пропоную для знайомства виконати таку просту вправу. На дошці ви бачите «Серце нашої родини», на якому прикріплені маленькі сердечка, куди ваші діти заздалегідь вписали свою найкращу рису характеру, а ви – свою.

- Як ви вважаєте, які ж найкращі риси, на думку ваших дітей, вони мають?

- А тепер черга дітей, чи зможете ви сказати, які ж найкращі риси характеру мають ваші батьки? Я пропоную вам продовжити речення: Я люлбю свою маму за те…

- Бачите, скільки позитивного закладено в людині! Тож цінуймо ці якості й розвиваймо їх.

- Погляньте, ми сидимо в «сімейному колі». Отож , у тісному сімейному колі ми разом спробуємо розібратися, від чого залежить успіх сімейного виховання, які існують стилі сімейного виховання, які їх позитивні та негативні сторони.

- Але спочатку з'ясуємо, що ви очікуєте від сьогоднішнього спілкування?

- На зелених листочках напишіть свої очікування від зустрічі сьогодні.

(озвучення очікувань учасників тренінгу)

- Найбільше щастя і радість у житті — це діти. Але скільки треба мудрості, сили, любові, щирості, терпіння і доброти вкласти в їхні серця, щоб діти виросли справжніми людьми. Адже від того, якими ми їх виховаємо, чому навчимо, залежить не тільки їхнє майбутнє, але й наша з вами старість, зрештою і майбутнє всієї країни. Тому так важливо сьогодні в школі і вдома приділяти велику увагу не тільки навчанню, але й активному вихованню дітей.

- А тому тема нашого заняття «Стилі сімейного виховання». Ця тема є досить актуальною. Ми будемо намагатися розібратися в ситуаціях, що призводять до непорозуміння дітей і батьків, з'ясуємо, як досягти успіху у взаємодії батьки – діти. Ми зібралися для того, щоб спробувати разом краще навчитися ставитися один до одного .

3. Правила роботи. Вправа «Правила роботи» .

Мета: прийняття правил для комфортної та про­дуктивної роботи учасників тренінгу під час його проведення.

Хід вправи:

- Для чого людині потрібні правила в житті, на роботі?

- Чи важливо дотримуватися цих правил?

- Для продуктивної роботи в групі я також пропоную працювати за правилами (з дошки)

- А прийнявши правила роботи групи, ми повинні їх дотримуватись, не порушувати.

- Багато чого ви цінуєте і поважаєте один в одному. А чи добре знаєте ви один одного, ваші думки, почуття? Зараз дізнаємось. Адже від того, наскільки добре батьки і діти знають одне одного, залежить успіх сімейного виховання. Нашим учасникам я пропоную скласти екзамен. Це не просто оцінювання знань, це перевірка порозуміння, уважного ставлення одне до одного. Адже інколи непорозуміння виникає саме через те, що батьки чи діти не зовсім цікавляться життям одне одного, не знають імен друзів, вподобань. Сподіваюся, що наші учасники успішно складуть екзамен.

4. Вправа « Екзамен».

Учасникам роздаються аркуші паперу, на яких діти і батьки одночасно відповідають на запитання

- улюблений колір (дитини) - улюблене свято (батьків)

- улюблений шкільний предмет - ім'я кращого друга (подруги)

- про який подарунок мріє дитина - який навчальний заклад закінчила мама?

- Що нам дало виконання цієї вправи?

- Як бачимо, нам ще є до чого прямувати, чому навчатись. І це прекрасно, адже попереду ще багато хвилин спілкування в тісному родинному колі.

5. Вправа «Малюємо разом».

- Шановні батьки, я пропоную вам на декілька хвилин поринути в далекі часи вашого дитинства. Я впевнена, що в дитинстві ви всі любили малювати , дітлахи не задумуються над тим, що саме малюють, але переконані, що це неодмінно сподобається батькам. Тож я пропоную учасникам намалювати малюнок, використовуючи один олівець. Під час роботи не можна розмовляти, але малюнок повинен бути спільним.

- Чому саме такий малюнок ви створили?

- Хто перший почав малювання?

- Чи важко було зрозуміти партнера?

- Які почуття виникали під час малювання?

- Чи легко досягти порозуміння, коли спілкування під час виконання спільної роботи не відбувається?

- Як бачимо, це гра, але в житті бувають моменти, коли люди роблять одну справу, але при цьому не намагаються зрозуміти одне одного, дійти спільного рішення.

6. Вправа «Лист до батьків »

- Я пропоную вам об'єднатися у дві великі групи: батьки і діти. Кожна з груп нашого тренінгу повинна продовжити речення з незвичайних листів до батьків.

(поділ на групи)

Ø He бійтесь проявляти твердість по відношенню до мене…Це дозволить мені знати міру й місце.

Ø Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення.

Ø Не давайте порожніх обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.

Ø Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. На зауваження я буду реагувати лише наодинці, без посторонніх.

Ø Не турбуйтесь про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Потрібно потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.

7. Інформаційне повідомлення «Стилі сімейного виховання» (5 хв.)

На радость потомство судьбой нам дано.

Нам собственной жизни дороже оно.

Для сердца роднее прибежища нет,

И связи теснее не ведает свет.

Фірдоусі

Батьки і діти — це різні вікові групи і між ними в усі віки траплялись непорозуміння, бо старшим здається, що вони все знають і від своїх нащадків вимагають незаперечного виконання всіх канонів, які вони створили у цьому світі. У старших є досвід і мудрість, яких вони набули, набивши на лобі не одну і не дві ґулі. Їм обов'язково хочеться, щоб молоді вчились на чужих помилках, а самі помилок не робили і не набивали болючих гуль на своїх лобах.

А молодим хочеться простору для польоту і вони летять у світ довірливо і невпевнено, роблячи ці помилки, щоб набути свого досвіду і своєї мудрості. Та й час постійно змінюється, відкривається людині нове бачення світу, своя мудрість, сучасна мораль та інші горизонти.

Старші хочуть постійно оберігати, а молоді — позбутися опіки. Тому і виникають часто між батьками і дітьми різні непорозуміння. Та все це ще нічого. Завжди можна знайти компроміс, щоб були і «кози цілі, і вовки ситі». Але найстрашніше те, що часом стосунки між батьками і дітьми заходять у глухий і темний кут, з якого ніхто не може , а скоріше не хоче, знайти виходу.

А затим приходить біда дорослим і дітям. Людині треба вчитись бути мудрою, щоб уміти своєчасно змінити гнів на милість, простити і по-іншому глянути на ті обставини, в яких вона опинилась. Людині постійно потрібно вчитись жити між людьми, вдосконалювати свій характер, плекати паростки любові і доброти. Що закладуть батьки у серце і душу дитини, такою вона і піде у білий світ. А світ наш складний і багатогранний, у ньому нелегко знайти свою стежину, щоб прожити життя в гармонії з природою і людьми, щоб виконати головну місію, з якою людина приходить на Землю — нести у світ доброту і любов.

8. Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання».

Мета: ознайомити учасників зі стилями батьківської поведінки.

- Сьогодні ми говоримо про те, наскільки добре знаємо своїх дітей, як правильно вибрати той чи інший спосіб, стиль виховання, як ставитися до перемог дитини та її невдач, як допомогти їй самоствердитися .

Хід проведення.

Я кожній групі пропоную висловити свої погляди на стилі батьківського поведінки. Розібратися, який стиль як називається. Проаналізуйте стиль батьківської поведінки з точки зору позитивних та негативних особливостей його впливу на процес виховання і розвитку дитини. Оберіть, на вашу думку, найефективніший стиль батьківської поведінки, визначаючи позитивні та негативні сторони.

Запитання для обговорення.

1.Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.

2.Чи є випадки, коли доцільне використання авторитарного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?

9 . Вправа «Квітка – семицвітка».

Мета: розвиток комунікативних здібностей, вміння вербально виражати свої почуття.

- Діти – це казка.Давайте поринемо у казку, де все легко, мрії збуваються. Ви отримаєте квітки, які мають сім пелюсток, вам слід загадти сім бажань та записати їх на пелюстках. Три бажання – дитина для батьків, три бажання – батьки для дитини і одне бажання спільне.

- Які бажання важче було написати?

- Чому?

- А пам'ятаєте, як у казці квітка – семицвітна головна героїня відірвавши пелюстку зі словами

Лети, лети лепесток, через запад на восток, через север, через юг, возвращайся, сделав круг. Чуть куснешся ты земли, будь по моему вели…

Шановні діти і батьки, оберіть одну з пелюсток, на якій записане найпотаємніше бажання, відірвіть її і залиште собі. Нехай ваші мрії збуваються.

10. Вправа «Родючий сад». Мета: рефлексія заняття.

- Наше заняття наближається до кінця. Настав час з'ясувати, чи справдились ваші очікування від тренінгу? Я пропоную написати на червоних яблучках відповіді на запитання


- Що ви думаєте про заняття? - Що для вас було важливим?


- Що вам сподобалось? - Чому ви навчилися?


11. Заключне слово. «Кишеньковий порадник батькам»

Мета: осмислення групової роботи, визначення завдань для організації необ­хідної допомоги дітям, що потерпають від жорстоко­го поводження.

(тренер вручає батькам пам'ятки)

- Закінчується наша зустріч, хочеться сказати велике спасибі всім учасникам нашого заняття і сподіваюсь, що ця зустріч допоможе нам більше дізнатися один про одного і зробити ще один крок до взаєморозуміння. На пам'ять про сьогоднішню зустріч подаруємо вам, батьки, «Поради для батьків», а дітям «Поради для дітей».

- Пам'ятайте, що вам , батьки, дано великий дар – ДИТИНУ.А вам, діти, дано великий дар – БАТЬКІВ. Любіть одне одного БЕЗУМОВНОЮ ЛЮБОВ′Ю

Перегляд файлу

 

Тема  тренінгового заняття:  Стилі батьківського виховання

 

Тривалість - 35  хв.

Учасники:  батьки та  учні.

Кількість учасників: до 16 осіб.

Педагог - тренер: Дицюра Н. О., тренер – педагог, вчитель української мови та літератури І кваліфікаційної категорії.

Очікувані результати:

  • формування толерантного  став­лення батьків до дітей, а також дітей до батьків;

- спонукати до ефективної взаємодії між дітьми та батьками,


  •    встановлення тісних зв'язків  між батьками і дітьми.

 

Приміщення: класна кімната; стільці, вистав­лені у формі кола; столи, розміщені в різних кутках кімнати; стіл для педагога –тренера

 

Необхідне обладнання: інформаційний матеріал , маркери, скотч, ножиці, кольорові стікери, , олівці, квіт и- семицвітки, презентація .


Структура тренінгового заняття

Зміст діяльності

 

Час

Ресурсне забезпечення

1

Відкриття тренінгового заняття: привітання учасників, презентація програми заняття, мети та завдань. Ознайомлення учасників із регламентом роботи

 

1 хв.

 

Плакат із назвою, метою, завданнями

2

Вправа - самопрезентація  «Сімейне коло». Очікування.

 

 

2  хв.

Паперові фігурки,  олівці

3

Правила роботи. Вправа «Правила»

 

1 хв.

Плакат А4 з пропозиціями

4

Вправа «Екзамен»

1 хв.

 

Аркуші паперу, ручки.

 

5

Вправа «Малюємо разом»

1 хв.

Один олівець для пари учасників, папір формату А-4

6

6. Вправа «Лист батькам» і «Лист дітям »

 

1хв.

 

7

Інформаційне повідомлення

«Стилі батьківського виховання»

 

5 хв.

 

 

8

Вправа «Мозаїка стилів  батьківського виховання»

2хв.

 

 

 

9

 

Вправа- релаксація  «Квітка -  семицвітка»

 

3  хв.

 

Пелюстки  квітки 7 штук.

 

10

 

Вправа – підсумок «Родючий сад»

 

2 хв.

 

 

11

Підсумок . Заключне слово.

«Кишеньковий порадник батькам та дітям»

1 хв.

Порадники батькам

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарний план тренінгового заняття

1. Відкриття тренінгового заняття .

2. Вправа знайомство.  «Самопрезентація» . Очікування.
  Мета: познайомити учасників, сприяти створен­ню комфортної робочої атмосфери.

Хід вправи


Батьки і діти — це любов і сльози,

 Це вічне щастя і одвічний біль.

 Це сонце і тепло, сніги й морози,

 Мед на вуста й на вічні рани сіль.

 Як на троянді — колючки і квіти,

 Так і в житті є радість і печаль.

 Високі мрії й дуже різні діти...

 Чомусь таке трапляється, на жаль.

 Всім хочеться все мати в ідеалі,

 Причому водночас і без зусиль.

 Щоб щастя без труда та без печалі

 Пливло саме у руки звідусіль.

 Та у житті такого не буває.

 Запам’ятати треба в чому річ:

 Зоря щаслива лиш тоді засяє,

 Якщо трудитись будеш день і ніч.

 А діти — це і щастя, і турбота,

 Відповідальність і тривога теж.

 Без відпочинку й вихідних робота,

 Любов така, яка немає меж.


- Шановні учасники тренінгу, я вітаю вас на тренінговому занятті.  Пропоную для знайомства виконати таку просту вправу. На дошці ви бачите  «Серце нашої родини», на якому прикріплені маленькі сердечка, куди ваші діти  заздалегідь вписали свою найкращу рису характеру, а ви – свою.

- Як ви вважаєте, які ж найкращі риси, на думку ваших дітей, вони мають?

- А тепер черга дітей, чи зможете ви сказати, які ж найкращі риси характеру мають ваші  батьки? Я пропоную вам продовжити речення: Я люлбю свою маму за те…

 - Бачите, скільки позитивного закладено в людині! Тож цінуймо ці якості й розвиваймо їх.

- Погляньте, ми сидимо в  «сімейному  колі». Отож , у тісному сімейному колі ми разом спробуємо розібратися, від чого залежить успіх сімейного виховання, які існують стилі сімейного виховання, які їх позитивні та негативні сторони.

- Але спочатку з’ясуємо, що ви очікуєте від сьогоднішнього спілкування?

- На зелених листочках  напишіть свої очікування від зустрічі сьогодні.

(озвучення очікувань учасників тренінгу)

- Найбільше щастя і радість у житті — це діти. Але скільки треба мудрості, сили, любові, щирості, терпіння і доброти вкласти в їхні серця, щоб діти виросли справжніми людьми. Адже від того, якими ми їх виховаємо, чому навчимо, залежить не тільки їхнє майбутнє, але й наша з вами старість, зрештою і майбутнє всієї країни. Тому так важливо сьогодні в школі і вдома приділяти велику увагу не тільки навчанню, але й активному вихованню дітей.

- А тому тема нашого заняття «Стилі сімейного виховання». Ця тема є досить актуальною. Ми будемо намагатися розібратися в ситуаціях, що призводять до непорозуміння  дітей і батьків, з’ясуємо, як досягти успіху у взаємодії батьки – діти. Ми зібралися для того, щоб спробувати разом краще навчитися ставитися один до одного .

3. Правила роботи. Вправа «Правила роботи» .

Мета: прийняття правил для комфортної та про­дуктивної роботи учасників тренінгу під час його проведення.

Хід вправи:

- Для чого людині потрібні правила в житті, на роботі?

- Чи важливо дотримуватися цих правил?

- Для продуктивної роботи в групі я також пропоную працювати за правилами (з дошки)

- А прийнявши правила роботи групи, ми повинні їх дотримуватись, не порушувати.

- Багато чого ви цінуєте і поважаєте один в одному. А чи добре знаєте ви один одного, ваші думки, почуття? Зараз дізнаємось. Адже від того, наскільки добре батьки і діти знають одне одного,  залежить успіх сімейного виховання. Нашим учасникам я пропоную скласти екзамен. Це не просто оцінювання знань, це перевірка  порозуміння, уважного ставлення  одне до одного. Адже інколи непорозуміння виникає саме через те, що батьки чи діти не зовсім цікавляться життям одне одного, не знають імен друзів, вподобань. Сподіваюся, що наші учасники успішно складуть екзамен.

4. Вправа  « Екзамен».

Учасникам роздаються аркуші паперу, на яких діти і батьки одночасно відповідають на запитання

- улюблений колір (дитини)                   - улюблене свято (батьків)

- улюблений шкільний предмет             - ім’я кращого друга (подруги)

- про який подарунок мріє дитина         -  який навчальний заклад закінчила мама?

- Що нам дало виконання цієї вправи?

- Як бачимо, нам ще є до чого прямувати, чому навчатись. І це прекрасно, адже попереду ще багато хвилин спілкування в тісному родинному колі.

5. Вправа «Малюємо разом».

- Шановні батьки, я пропоную вам на декілька хвилин поринути в далекі часи  вашого дитинства. Я впевнена,  що в дитинстві ви всі любили малювати , дітлахи не задумуються над тим, що саме малюють, але переконані, що це неодмінно сподобається батькам. Тож я пропоную учасникам намалювати малюнок, використовуючи один олівець. Під час роботи не можна розмовляти, але малюнок повинен бути спільним.

- Чому саме такий малюнок ви створили?  

- Хто перший почав малювання?

- Чи важко було зрозуміти партнера?   

- Які почуття виникали під час малювання?

- Чи легко досягти порозуміння, коли спілкування під час виконання спільної роботи не відбувається?

- Як бачимо, це гра, але в житті бувають моменти, коли люди роблять одну справу, але при цьому не намагаються зрозуміти одне одного, дійти спільного рішення.

6. Вправа «Лист до батьків  »

- Я пропоную вам об’єднатися у дві великі групи: батьки і діти. Кожна з груп нашого тренінгу повинна продовжити речення з незвичайних листів до батьків.

(поділ на групи)

  • He бійтесь проявляти твердість по відношенню до мене…Це дозволить мені знати міру й місце.
  • Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення.
  • Не давайте порожніх обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.
  • Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. На зауваження я буду реагувати лише наодинці, без посторонніх.
  • Не турбуйтесь про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Потрібно потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.

 

7. Інформаційне повідомлення «Стилі сімейного виховання» (5 хв.)

На радость потомство судьбой нам дано.

Нам собственной жизни дороже оно.

Для сердца роднее прибежища нет,

                                                                                                       И связи теснее не ведает свет.

                                                                                                                             Фірдоусі

Батьки і діти — це різні вікові групи і між ними в усі віки траплялись непорозуміння, бо старшим здається, що вони все знають і від своїх нащадків вимагають незаперечного виконання всіх канонів, які вони створили у цьому світі. У старших є досвід і мудрість, яких вони набули, набивши на лобі не одну і не дві ґулі. Їм обов’язково хочеться, щоб молоді вчились на чужих помилках, а самі помилок не робили і не набивали болючих гуль на своїх лобах.

А молодим хочеться простору для польоту і вони летять у світ довірливо і невпевнено, роблячи ці помилки, щоб набути свого досвіду і своєї мудрості. Та й час постійно змінюється, відкривається людині нове бачення світу, своя мудрість, сучасна мораль та інші горизонти.

Старші хочуть постійно оберігати, а молоді — позбутися опіки. Тому і виникають часто між батьками і дітьми різні непорозуміння. Та все це ще нічого. Завжди можна знайти компроміс, щоб були і «кози цілі, і вовки ситі». Але найстрашніше те, що часом стосунки між батьками і дітьми заходять у глухий і темний кут, з якого ніхто не може , а скоріше не хоче, знайти виходу.

А затим приходить біда дорослим і дітям. Людині треба вчитись бути мудрою, щоб уміти своєчасно змінити гнів на милість, простити і по-іншому глянути на ті обставини, в яких вона опинилась. Людині постійно потрібно вчитись жити між людьми, вдосконалювати свій характер, плекати паростки любові і доброти. Що закладуть батьки у серце і душу дитини, такою вона і піде у білий світ. А світ наш складний і багатогранний, у ньому нелегко знайти свою стежину, щоб прожити життя в гармонії з природою і людьми, щоб виконати головну місію, з якою людина приходить на Землю — нести у світ доброту і любов.

8. Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання».

Мета:  ознайомити учасників зі стилями батьківської поведінки.

- Сьогодні ми говоримо  про те, наскільки добре знаємо своїх дітей, як правильно вибрати той чи інший спосіб, стиль виховання, як ставитися до перемог дитини та її невдач, як допомогти їй самоствердитися .

Хід  проведення.

      Я кожній групі пропоную висловити свої погляди на  стилі батьківського поведінки. Розібратися, який стиль як називається. Проаналізуйте  стиль батьківської поведінки з точки зору позитивних та негативних особливостей його впливу на процес виховання і розвитку дитини. Оберіть, на вашу думку, найефективніший стиль батьківської поведінки, визначаючи позитивні та негативні сторони.

Запитання  для  обговорення.

1.Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.

2.Чи є випадки, коли доцільне використання авторитарного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?                                  

9 . Вправа «Квітка – семицвітка».

Мета: розвиток комунікативних здібностей, вміння вербально виражати свої почуття.

- Діти – це казка.Давайте поринемо у казку, де все легко, мрії збуваються. Ви отримаєте  квітки, які мають сім пелюсток, вам слід загадти  сім бажань та записати   їх на пелюстках. Три бажання – дитина для батьків, три бажання – батьки для дитини і одне бажання спільне.

- Які бажання важче було написати?

- Чому?

- А пам’ятаєте, як у казці квітка – семицвітна головна героїня відірвавши пелюстку зі словами

Лети, лети лепесток, через запад  на восток, через север, через юг, возвращайся, сделав круг. Чуть куснешся ты земли, будь по моему вели…

Шановні діти і батьки, оберіть одну з пелюсток, на якій записане найпотаємніше бажання, відірвіть її і залиште собі. Нехай ваші мрії збуваються.

10. Вправа «Родючий сад». Мета: рефлексія заняття.

- Наше заняття наближається до кінця. Настав час з’ясувати, чи справдились ваші очікування від тренінгу? Я пропоную  написати на червоних яблучках  відповіді на запитання


- Що ви думаєте про заняття?   - Що для вас було важливим?


-  Що вам сподобалось?             - Чому ви навчилися?


11. Заключне слово. «Кишеньковий порадник батькам»

Мета: осмислення групової роботи, визначення завдань для організації необ­хідної допомоги дітям, що потерпають від жорстоко­го поводження.

(тренер вручає батькам пам’ятки)

 - Закінчується наша зустріч, хочеться сказати велике спасибі всім учасникам нашого заняття і сподіваюсь, що ця зустріч допоможе нам більше дізнатися один про одного і зробити ще один крок до взаєморозуміння. На пам'ять про сьогоднішню зустріч подаруємо вам, батьки,  «Поради для батьків», а дітям «Поради для дітей».

- Пам’ятайте, що вам , батьки, дано великий дар – ДИТИНУ.А вам, діти, дано великий дар – БАТЬКІВ.  Любіть одне одного  БЕЗУМОВНОЮ ЛЮБОВ′Ю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Батьки—друзі, партнери, помічники»

Батьки позитивно сприймають власну дитину. Вони спокійно ставляться до її невдач, підтримують і радіють в моменти успіху. Добре знають своїх малюків, їх вади та чесноти, слабкі і сильні сторони. Ніколи не вдаються до тотальної критики дитини. Розмова про певні недоліки у поведінці будується з позицій оптимістичного оцінювання особистості дитини в цілому, заохочення її до самостійного аналізу і вироблення позиції. Демонструють повагу та довіру до дітей, вбачаючи у них рівноправних партнерів, які можуть мати свою думку на те чи інше явище. Постійно дбають про підтримання шанобливого ставлення дитини до себе завдяки сприянню в досягненні нею позитивних результатів у діяльності та спілкуванні, схвалюють будь-які намагання проявити самостійність, старанність, вимогливе ставлення до себе. У вихованні своїх дітей зорієнтовані на цінності, що є значущими не лише на короткий проміжок, а на все життя: самостійність, старанність, високі моральні якості.

      Батьки підтримують дітей, висловлюють оптимістичні судження. Наприклад: «Не страшно, наступного разу вийде!», «Я вірю в тебе!», «Ти—молодець, добре постарався!» Заохочують дітей до само оцінювання: «А тобі самому подобається?».

 «Дорослі - опікуни »

Батьки із зазначеним типом ціннісного ставлення до своїх дітей ігнорують можливості віку щодо здатності до самовираження через самостійність, власноруч виготовлений продукт; прагнення до визнання пов’язують лише з потребою постійно схвалювати вчинки дитини. Сприймають дитину як маленьку, невмілу, що не здатна до продуктивної діяльності, вчинків, не вбачають можливості співробітництва з нею у різних спільних справах. Від дитини не очікують серйозних, осмислених рішень, відповідальних (на рівні віку) вчинків. Тому частіше підмінюють активність дитини власною активністю: її одягають і роздягають, не вважають зайвим погодувати із ложки, виконують замість неї завдання та доручення вчителя.

        Оцінюючи зроблене дитиною, вдаються до перебільшень з префіксом «най»: «Ти у нас найрозумніша», «У тебе найкращий малюнок», «Ти була просто довершеною», чи взагалі ігнорують дитячі досягнення або задовольняються формальними оцінними судженнями. Поведінка таких дорослих непослідовна: то заціловують дитину, то швидко готові застосувати ремінь. Такі підходи дезорієнтують дитину, позбавляють її можливості скласти реалістичне уявлення про свої переваги та вади.


 

«Батьки - керівники та контролери»

      Для батьків із таким типом ціннісного ставлення характерним є емоційне неприйняття дитини. Можливо, діти не виправдали більшою чи меншою мірою їхніх очікувань стосовно характеру, розумового та фізичного розвитку, можливо народилися невчасно, можливо, очікувалася інша стать дитини.

      За такого типу ставлення емоційні контакти з дітьми обмежені і частіше зводяться до нотацій, моралізування. Широко використовуються накази, розпорядження, команди («Не роби…», «Швидко прибери…», «Я кому сказав!»). Поведінка дітей перебуває під постійним контролем, при цьому все, що виходить за межі розуміння дорослого, засуджується і не сприймається. Думкам, підходам дитини не надається належної уваги, тому спільна діяльність з дорослим неможлива . Дитина розцінюється як об’єкт, стосовно якого вибір способів виховання цілком залежить від дорослого.

      Використовують  різноманітні  покарання: фізичні, обмеження рухливої активності, емоційна агресія, позбавлення перспективи радості. Батьки хваляться дітьми у присутності сторонніх, змушують їх хвалитися своїми успіхами.   


 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Демків Марія Василівна
    дякую, актуальний матеріал.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
28 липня 2018
Переглядів
1318
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку