Пам'ять комп'ютера. Сучасні носії даних

Пам’ять комп`ютера. Сучасні носії комп`ютера

Сьогодні ви: З’ясуєте, для чого потрібна пам’ять;Дізнаєтеся про види пам’яті комп’ютера;Розглянете пристрої зберігання інформації.

Поміркуймо! ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИНІ п. ОТРІБНА ПАМ’ЯТЬ?

ВИДИ ПАМ’ЯТІ КОМП’ЮТЕРАПам’ять комп’ютера — це спеціальні запам’ятовуючі пристрої, призначені для зберігання інформації.

Носії інформації – це матеріальний об’єкт, на якому зберігаються повідомлення , що містять певну інформацію. Перфокарта — це перший носій інформації, на якому застосовується двійкова система числення. Зараз у  цифрових носіях використовуються знаки 1 та 0, а тоді це була просто наявність або відсутність дірочки у певному місці рядка. 

Паперова перфострічка Такі стрічки активно використовувалися у багатьох сферах: Телеграфне сполучення; Телетайп; Передача криптографічних ключів (зашифрована інформація); Програмування станків ЧПУ;  Касові апарати. Перфострічки активно використовувалися до 1990-х років, зараз вони повністю витіснені більш сучасними носіями інформації. 

Магнітний барабан - Пристрій для запам’ятовування інформації, який був поширений у комп'ютерах 1950-60-х років. ЕОМ, у яких використовували такі накопичувачі, так і називалися — «барабанні комп’ютери».

Магнітна стрічка У 1928 році була винайдена магнітна стрічка, яка спровокувала революцію у звукозаписі та телебаченні у другій половині 20-го століття. Багато хто пам’ятає, як ми користувалися касетами, а перед тим — бобінами, дивилися відео на відеомагнітофонах. Все це стало можливим завдяки магнітній стрічці. 

Дискета, гнучкий магнітний диск або floppy — це назви нового носія, який був представлений IBM у 1971 році. Сама ж ідея запису інформації на гнучкі диски була запропонована у 1967 Девідом Ноблем, одним з інженерів компанії. 

Накопичувач являв собою пластиковий або алюмінієвий диск, інформація з якого зчитувалася за допомогою лазера. Існували диски як із можливістю повторного перезапису, так і без неї. Після запису можна було побачити неозброєним оком утворені доріжки у вигляді борізд. Тому процес називали «нарізати на диск».

Флеш-накопичувачі або USB-накопичувачі з’явилися у 1984 році у Японії, а звичний нам стандарт USB-входу був запроваджений у 1994-1996 році. Це вже були носії нового покоління, засновані не на принципах магнетизму, а на транзисторах.

Тверді диски як такі були створені IBM у 1956 році, а вінчестери, у яких суміщувався в одній коробці диск та голівка для зчитування і запису даних, розроблені у 1973 році. Назву «жорсткий диск» носій отримав завдяки тому, що на відміну від попередників, які виготовлялися здебільшого з пластику, його дискова частина була виготовлена з металу.   

Хмарне сховище — це унікальний за своєю ідеєю спосіб збереження та обробки даних. Ряд серверів об’єднується у спільний хмарний простір, з якого кожному користувачу виділяється частина ресурсів у вигляді віртуального сервера або акаунта хостингу. «Хмари» дозволяють легко і швидко масштабувати послугу, зменшувати та збільшувати кількість спожитих ресурсів без зайвих переналаштувань. Завдяки тому, що сервери дублюють роботу один одного, можливість втрати даних через збій на стороні провайдера доволі низька.

Щоб дізнатися, які зовнішні пристрої під'єднанні до комп’ютера, потрібно двічі клацнути значок Цей ПК на робочому столі.