"Пам'яті Василя Сліпака" (до 50 - річчя народження)

ВАСИЛЬ СЛІПАК - СПІВАК і ВОЇНЗ УКРАЇНОЮ в СЕРЦІ До 50 - річчя з Дня народження Героя України (посмертно)

Він товаришував із голлівудськими зірками та режисерами, виступав на найпрестижніших сценах не лише французької столиці, а й світу, але душею та серцем завжди був з Україною. Тому, коли прийшла біда — росія розпочала свою жорстоку й агресивну війну проти нашої держави, — він не втримався і став на захист Батьківщини. Він — це Герой України Василь Сліпак.

Василь Сліпак народився і виріс у Львові. У його родині не було музикантів, але Василь з дитинства завжди співав, а в своїх інтерв’ю часто розповідав, що особливо його підтримував старший брат Орест, який 1983 року, коли Василю було лише дев’ять, відвів його до легендарної львівської хорової капели «Дударик». Саме тут і сформувалися його музичні смак та світогляд. Загалом Василь Сліпак виріс на творах українських композиторів — Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Миколи Леонтовича. Може, саме це й зробило його ПАТРІОТОМ.

Будучи студентом Львівської консерваторії, Василь у 19 років узяв участь у відомому музичному конкурсі в Клермон-Феррані у Франції і здобув Гран-прі та Приз глядацьких симпатій. Після перемоги кар’єра молодого українського співака стрімко пішла вгору: сольні концерти у Франції, Німеччині, Польщі. У 1997 році, Сліпак пройшов конкурс і став артистом Паризької національної опери.

Василь Сліпак мав унікальний тембр, що поєднував риси і контртенору, і баритона, неймовірну харизму, яскраву зовнішність і був справжньою зіркою європейської сцени понад 20 років.

Але серед насиченого творчого життя у графіку Василя Сліпака завжди знаходилось місце для України, де він виступав постійно.

Монооперу «П’єро кохає і здається мертвопетлює» Сліпак виконував багато разів на сценах у всьому світі, прославляючи як українського поета-футуриста Семенка, так і сучасного композитора Олександра Козаченка. Окремою його місією була промоція української класичної та сучасної академічної музики за кордоном.

Деякі твори українських композиторів європейська публіка вперше почула саме у виконанні неймовірного голосу Сліпака — і навряд чи вже колись могла забути після того. Одне слово, блискуча кар’єра та любов публіки, десятки ролей, перемог і відзнак... Загалом 19 років Василь прожив у Парижі і міг би жити та творити й надалі.

У 2013 році, з початком Революції Гідності, Василь Сліпак брав участь у багатьох мітингах у Парижі і фактично всі свої кошти витрачав на допомогу. Коли сталася анексія Криму і почалася війна, Василь, як український патріот, не міг бути осторонь. Він організував безліч волонтерських проєктів. Це тоді він сказав: «Як чоловік — можу бути на війні, а як артист — можу робити максимальну промоцію України у Франції». Уперше він вирушив на Донбас у травні 2014 року.

Вирушив туди, де брали добровольців, і пробув там у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» понад місяць. Воював у Пісках, у районі донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку.

До речі, на одному з вечорів пам’яті його побратими розповідали, що на фронт Василь приїхав з валізою на колесах. Мабуть, з тією, з якою він їздив на гастролі по всьому світові. І це мало доволі кумедний вигляд. Але такий він був — гламурний, епатажний, непередбачуваний і водночас міцний, як кремінь, у своїх переконаннях. До речі, серед його дитячих фотографій є одна, де в першому класі посеред учнів у совдепівській шкільній формі стоїть лише один хлопчик у вишиванці. Це Василь. Тоді в багатьох медіа почали говорити: як же так, зірковий співак, який уже 20 років живе й працює у Франції, кидає кар’єру, щоб воювати на фронті. Хоча Василь кар’єру й не кидав.

На фронті Василь Сліпак одразу отримує позивний «Міф» — на честь Мефістофеля, героя своєї улюбленої опери «Мефістофель» Шарля Гунно.

“Я не бачу нічого страшного в тому, щоб поміняти комфортне ліжко на бліндаж. Ми, мирні поети, співаки, письменники, вирішили приїхати сюди для підтримки. Хлопці чекають останнього бою. Щоб його виграти...” — казав Василь Сліпак уже з окопу, тримаючи в одній руці зброю, а в іншій цигарку». Це цитата з книжки Ірини Вовк «Василь Сліпак». Загалом у своїх спогадах друзі та колеги відгукуються про Василя як про дуже освічену, добру, харизматичну, веселу людину з неймовірним почуттям гумору.

Фатальна поїздка на Донбас була для Василя Сліпака вже третьою. А вдруге він поїхав на фронт у вересні 2015-го, в село Водяне під Маріуполем, у жовтні повернувся до Парижа. 18 червня 2016 року була третя його поїздка на Донбас. Він планував залишитися там на півроку.29 червня 2016-го ворожа куля обірвала життя нашого геніального земляка. Сталося це в бою в районі смт Луганське (Бахмутський район, Донецька область) близько шостої ранку від кулі снайпера. Він тоді прикривав товаришів із кулемета.«Це так мало і так багато — любити свою землю», — повторював Василь Сліпак. Яка ж потвора ця війна!

Поховали Героя на Личаківському кладовищі у Львові. А в 2017 році Указом Президента України «За виняткові мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» Василю Сліпаку присвоєно звання «Герой України» (посмертно).

Пам’ять Василя Сліпака в Україні вшановують. Так, незабаром після смерті Героя Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету «Василь Сліпак» номіналом дві гривні.

Якось в одному із своїх інтерв’ю Василь Сліпак сказав: «Україна є сильною завдяки своєму народові. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях. «Почути свій народ — насправді це і є суть. Наш народ дуже мудрий. Я бачу Україну успішною державою, в тому числі й на європейській арені. Якщо ми послухаємо самих себе. Тобто український народ». Ці пророчі слова, які особливо символічно звучать зараз, коли вся Україна згуртувалася в боротьбі проти російських окупантів, Василь Сліпак сказав у червні 2015 року в одному із своїх інтерв’ю, за рік до загибелі на фронті. Вони є свідченням не лише його мудрості та передбачливості, а й великої любові до українських людей. Пам’ятаймо і будьмо гідними його подвигу.

НАЗАВЖДИ в НАШИХ СЕРЦЯХ....

Василь Сліпак - символ мужності, патріотизму та високого мистецтва.