Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Деградація Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва. Згубний вплив пияцтва на Чіпку.

Тема: Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"  Деградація Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва. Згубний вплив пияцтва на Чіпку.

 

 Мета:

навчальна: подати соціальне та психологічне вмотивування поведінки Чіпки, розкрити губний вплив пияцтва на нього;

розвивальна: розвивати вміння характеризувати образи, аргументовано висловлювати власну думку щодо життєвого вибору героїв твору,

виховна: на прикладі деградації Чіпки виховувати розуміння зубного впливу пияцтва, вміння протистояти тиску обставин

 

Тип уроку:  комбінований  урок  з використанням здоров’язберігаючих технологій.

 

Клас: 10

 

Обладнання: підручник  (Українська література: підруч. для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти / Олександр Авраменко, Василь Пархоменко. – К.: Грамота, 2018. ), портрет письменника,  текст роману.

 

Хід уроку

І. Організація класу. 

Привітання, побажання хорошого здоров’я

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

- З якого нарису розпочалася   історію написання роману?

-  Яку повість він написав після нарису  «Подорож з Полтави до Гадяча».

- Хто такі співавтори? Де вперше побачив світ роман Панаса Мирного та Івана Білика?

- Яка перша назва роману?

Що таке соціально-психологічний роман? Які його основні риси  є в творі?

- Назвіть головних персонажів роману.

- Що таке прототип? Чим подібний Василь Гнидка до Чіпки?

- З скількох частин складається роман? ( З чотирьох)

Повторення вивченого

- Стисло опишіть сюжет кожної частини.

1. Дитинство і юність Чіпки.

2. 100-річна історія села Піски ( в основному писав Іван Білик). Розповідається про закріпачення козацького села Піски Катериною ІІ, про завзятого січовика Мирона Гудзя, який виборов своєму родові волю, а також про життя внука Мирона — Максима, який поступово скочується на хибний шлях.

3. Складна доля селянина-бунтаря. Це вже боротьба добра і зла, правди і кривди, це невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, щоб купити землі, як це зробив Грицько, і повільне, але неухильне скочування в прірву розбишацтва.

4. Трагедія Чіпки. Автор підсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Пороха, Василя Семеновича Польського і дає можливість нам зробити повчальні висновки стосовно долі цих людей.

Фізкультхвилинка

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.  Сьогодні ми зупинимося на образі Чіпки. Проаналізуємо, як він деградував від правдошукацтва до розбійництва, як пияцтво знівечило його долю .

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1 Робота з підручником.

Опрацюйте матеріал підручника, де охарактеризовано  Чіпку та Грицька      (ст. 50-53).

Вправа для очей.

2. Бесіда:

- На які чотири віхи ділиться життя Чіпки?

- Коли починається занепад головного персонажа.

- Що стало поштовхом до такого занепаду?

  3. Круглий стіл «Деградація Чіпки -  результат несправедливості й пияцтва»

- Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка.

Мати – зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдине багатство –  це працьовиті руки й чесна душа. Батько – утікач із панської неволі, москаль. Тобто, Чіпка походить з тих найбільш обділених, уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тут ще й — «байстрюк», «виродок». Чіпка змалечку відчув себе нелюбим, відкинутим, другосортним.Так мало радості й добра зазнав, і так багато болю.

Психогімнастика №1

Діти  намагаються відтворити внутрішній стан  Чіпки у дитинстві та підлітковому віці,  прагнуть зрозуміти його світосприйняття, почуття до людей.

- Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками – бабусею Оришкою та дідусем Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує і момент, коли разом із пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму правду.

- Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість? Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрій в той період життя?

- Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?  Що є свідченням слабкої волі Чіпки?  Хто підказував йому вихід із становища? Учні ілюструють свою розповідь цитатами, які свідчать, що він любив землю, знав їй ціну – і не лише матеріальну. Недаремно, саме тут, серед полів, до Чіпки прийшло кохання. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей: «Що тепер я? Людський потикач, наймит?.. Пропало… все пропало… і добро, і душа пропала…, бо немає правди між людьми». Мотрі також було жаль землі, але найстрашніше було втрачати сина. Відчуваючи серцем недобре, вона каже: «Навіщо, це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зживаєш… Плюнь ти на ту землю!..Що ж робити?.. Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли…й тепер не сидітимемо без нього… Тоді ти малий був, сама пучками та ручками заробляла, та не померли з голоду… А тепер – не те, що тоді!.. Тепер і ти заробляєш, і я допоможу». Хіба це не було добрим научуванням? Але Чіпка не послухався матері. Відтоді він то втрачає людську подобу, то знову приходить до тями і стає тим бажаним, добрим Чіпкою, що подобається й автору й читачам.

- Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд? У яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики? А в яких епізодах Чіпка проявляє кращі риси свого людського єства — розсудливість, мудрість, доброту? Дайте оцінку вчинкам Ничипора після вигнання із земства?

- Яке із згаданих на початку уроку прислів’я могло б стати коротким підсумком його безславного кінця?

 Пристрасть Чіпки до чарки, невміння правильно оцінити свої вчинки викликають осуд. Тверезіючи, він розумів, що чинить щось жахливе, але знову в горілці топив біль, а разом із ним і все те добре, що залишилося в його душі. Селяни розуміли страждання Скривдженого парубка, проте не прощали йому злочинного життя, зневажливого ставлення до матері. Не прощає йому й автор. То чи не повторює Чіпка своїм життям той логічний ряд: приниження –  несправедливість –  пияцтво – злочин. У хвилини розпачу з вуст Чіпки прозвучали зболені слова: «Де ж правда?». Так і не знайшов він відповіді на це питання в суспільстві, серед якого жив. А вибори до земства, які стали підлим обманом і наругою над безграмотними селянами, остаточно вбили віру в справедливість. Аморальність пореформеної Росії автор показав через підкупи, хабарництво, вражаючий цинізм чиновників. Але й сам Чіпка виявився не гідним поваги людей. Несправедливість він запиває в чарці. Озлобленість і мстивість керують його вчинками. Грабежі на шляхах він називає «відбиранням свого», зрівнюванням багатих з бідними. Отже, відплата за особисту кривду стає потворною, злочинною стосовно інших. Коли ж Чіпка остаточно знавіснів, пропив останній розум,  розтоптав надії коханої дружини Галі на щасливе родинне життя, втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків, вироком прозвучали Галині слова: «Так оце та правда?!Оце вона!!!»

Вправа для очей.

 

V. Закріплення  вивченого.

1. Обговорення питання: «Чи міг Чіпка після втрати землі чесним шляхом  вдруге відновити господарство».

Навідні питання.

- Коли Чіпка вперше зробив неправильний вчинок? (Коли разом з Порохом  пив горілку і, будучи п’яним, вирішив, що проблеми у такому стані легше вирішити)

 - Коли Чіпка почав пиячити?  (Після того, як секретар Чижик вимагав за повернення землі хабаря 50 рублів, а у Чіпки було всього 5 рублів. Саме через таку несправедливість Чіпка і виправдовував своє пияцтво).

Психогімнастика №2

Діти  намагаються відтворити внутрішній стан  Чіпки у момент вимоги хабаря, під час і після грубої відповіді на таку вимогу, учні прагнуть зрозуміти емоції головного персонажа.

 - Чи лишився у Чіпки ще якийсь потенціал, щоб чесно заробити на нове господарство? (Так, він  був молодий іздоровий, у нього була мати,  а ще лишилися певні матеріальні цінності: хата, корова з телям,  5 рублів грошей. Хай важкою працею, але господарство можна було б відновити).

- Але Чіпка все-таки знову підняв господарство, одружився на Галі, став одним з найбагатших в селі.  (Так, але він це все заробив нечесним шляхом: обкрадаючи інших. А ще він під час грабунку, обороняючись,  вбив панського сторожа)

- Як саме вплинуло це злочинне збагачення на долю Чіпки? (Йому не дозволили вступити до земства)

- Як повів себе у цій ситуації Чіпка? (Знову зв’язався з «лихим товариством», запив і став грабувати людей)

- Чому ж тоді, на вашу думку, Чіпка не повів себе правильно? (Бо пити горілку легше. У п’яному стані він зовсім по-іншому дивився на проблеми.)

- Чи показують автори роману інший, правильний вихід  з бідності? (Так,  приклад тому Грицько Чупруненко.)

 2. Робота в зошитах. Опишіть, як  вийшов зі скрути Грицько Чупруненко

Приклад учнівської роботи.

Грицько Чупруненко мав приблизно такі ж стартові позиції, як і Чіпка, чи навіть гірші: сирота, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда Уласа. Його життя в підпасичах таке ж, як і в Чіпки.  Разом із тим хлопець виростає, йде на заробітки, важко працює, заробляє гроші, вертається додому  і  купує ґрунт. Коли важко,  Грицько ніколи не зловживає горілкою, а при вирішенні проблем  надіється лише на власні сили. Таким чином він стає досить таки небідним господарем.  Грицько мав намір одружитися з багачкою, але з того нічого не вийшло, узяв собі сусідську наймичку Христю.  «І стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою», яку старші молодшим за приклад ставили (сироти, наймити, а стали хазяїнами!).

Вправи для рук.

Психогімнастика №3

Діти  намагаються відтворити внутрішній стан бідного Грицька-сироти,  прагнуть зрозуміти його мотивацію, рішучість у боротьбі з негараздами, після цього учні намагаються відтворити емоції Чупруненка у час матеріального процвітання.

 

VІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Слово вчителя. На прикладі двох персонажів Грицька і Чіпки ми бачимо, який згубний вплив чинить пияцтво на життя людини.  Чіпка скотився від правдошукацтва до розбійництва  тому, що надто боляче сприймав кривду і запивав її в горілці. Грицько «вибився в люди» тому, що тверезо дивився на життя,  усі негаразди вирішував завдяки наполегливості та невтомній праці. Тому  і ви, дорогі десятикласники,  маєте, розуміти, що майже кожен у своєму житті стикається з несправедливістю, жорстокістю та байдужістю з боку інших, але тільки той, хто вміє протистояти тиску обставин, добивається успіху. розуміння зубного впливу пияцтва, вміння протистояти тиску обставин. Ви також  повинні  пам’ятати про те, що людина, яка «запиває проблеми у чарці» завжди стає на слизьку стежку і , якщо не візьме себе в руки, закінчить життя трагічно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток.

 

Вправи  для очей

 1 Відкритими очима намалюйте в повітрі «вісімку»: по горизонталі, по вертикалі, по діагоналі.

 2 Розслабтеся і закрийте очі. Обертайте очними яблуками з боку в бік - справа наліво і зліва направо. Потім зробіть  те ж саме, але вже з відкритими очима.

3 Кругові рухи очима за годинниковою стрілкою і в протилежному напрямі.

 4 Вказівний палець правої руки постав перед собою на відстані 25-30 см від обличчя, сфокусується на ньому, а потім повільно наближає його до кінчика носа, продовжуючи стежити за його рухом поглядом.

 

 

 

Вправи  для рук

 

1 Постукайте по столі розслабленою кистю правої, а потім лівої руки.

2. Поверніть праву руку на ребро, зігніть пальці в кулак, випряміть, покладіть руку на долоню. Зробіть те ж саме лівою рукою.

3. «Дзвінок». Спираючись на стіл долонями, зігніть руки в ліктях наполовину. По черзі повторіть жест «стрясаємо воду з пальців».

4. «Будиночок». З’єднайте кінцеві фаланги випрямлених пальців рук. Пальцями правої руки з силою натисніть на пальці лівої, потім навпаки. Відпрацюйте ці рухи для кожної пари пальців окремо.

5. Покрутіть олівцем спочатку між пальцями правої руки, потім лівої (між великим і вказівним; великим і середнім; середнім і безіменним; безіменним і мізинцем; потім у зворотну порядку).

6. Зафіксуйте передпліччя на столі. Беріть пальцями правої руки сірники з коробочки на столі та складайте поруч, не рухаючи руку з місця. Потім покладіть їх назад в коробку. Зробіть те ж лівою рукою.

 

 

Фізкультхвилинка.

1. А тепер у нас розминка,

А тепер фізкультхвилинка.

Встали рівно біля парт,

Починаємо наш старт.

Ось зігнули так ручата

Й полетіли, мов качата.

Ніжками затупотіли,

Потім разом всі присіли.

До сонечка потяглися

І у боки так взялися.

Вправо разом нахилились,

Вліво, щоб не помилились.

Руки вниз ми опустили

Й трохи ними потрусили.

Шию трішки розім'яли

І за парти посідали.

А тепер мерщій до справ,

Кожен вченим з нас щоб став.

 

 

2. Станьте, діти, у проході,

Посміхніться ви природі!

Потягніться догори,

Поклоніться до землі.

Нахиліться вліво, вправо,

Повторіть ще раз цю вправу!

Швидко-швидко пострибайте

І мерщій усі сідайте!