Парціальна програма "Грайлик"

Парціальна програма

Грайлик

«Настільний театр іграшок»

Старший дошкільний вік

Підготувала:

Вихователь

Наталя Бєдова

2023 – 2024 н.р.

Особливості театралізованої діяльності: діти продовжують удосконалювати свої виконавські вміння, у них ще більше розвивається відчуття партнерства. Проводяться прогулянки, спостереження за довколишнім (поведінка тварин, людей, їхні інтонації, рухи).

Старші дошкільнята можуть змінювати початок і кінцівки знайомих сюжетів, придумувати хід подій, у які потрапляє герой, вводити нових персонажів. У драматизації діти виявляють себе доволі емоційно й безпосередньо, процес драматизації захоплює дитину набагато більше, ніж результат. Артистичні здібності дітей розвиваються від виступу до виступу. У процесі театралізованої діяльності формується особливе, естетичне ставлення до світу, розвиваються загальні психічні процеси: сприймання, образне мислення, уява, увага, пам’ять тощо. Формується позитивне ставлення дітей до театралізованої діяльності (поглиблення інтересу до певного виду театралізованої гри, образу героя, сюжету, інтересу до театральної культури).

Кінцевим результатом є те, що діти починають активно цікавитися театром як видом мистецтва. Їх захоплюють розповіді про театр і театральне мистецтво, про внутрішнє облаштування театрального приміщення (фойє зі світлинами артистів та сцен зі спектаклів, гардероб, глядацька зала, буфет, сцена, репетиційні кімнати, костюмерна, гримерна, художня майстерня). Цікавлять дітей і театральні професії (режисер, актор, гример, стиліст, декоратор, художник).

Дошкільники вже знають основні правила поведінки у театрі й намагаються не порушувати їх. Підготувати їх до відвідування театру допоможуть спеціальні ігри, розмови, вікторини. Наприклад: “Як Лисеня до театру ходило”, “ Правила поведінки у залі” та ін.

Гра-драматизація часто стає спектаклем, у якому діти грають для глядачів, а не для себе. Це дає їм змогу навчитися регулювати свою поведінку, рухи, обмірковувати кожне слово. Діти продовжують розігрувати невеликі сюжети, використовуючи різновиди театру: настільний, бі-ба-бо, образних іграшок, живих картинок, стендовий, пальчиковий, рукавички; вигадувати й розігрувати діалоги, передаючи інтонацією особливості характеру і настрої персонажа.

Для виявлення ступеня засвоєння дітьми матеріалу можна використовувати метод асоціацій. Наприклад, на окремому занятті діти згадують весь сюжет спектаклю у супроводі музичних творів, які лунали у ході його, використовуючи самі атрибути. Повторне звернення до постановки сприяє ліпшому запам’ятовування та розумінню її змісту, акцентує увагу дітей на особливостях засобів вираження, дає змогу знову пережити ті відчуття, що їх зазнав. Дітей уже можуть не влаштовувати готові сюжети – їм хочеться придумувати свої. Тому необхідно створити для цього спеціальні умови, дібравши атрибути до різних видів театрів.

Отже, малюки відтворюють у творчих іграх реальні і казкові сюжети, вміють створювати власний задум, цікаво і змістовно грати ролі.

Орієнтовні види театрів: дітей-виконавців (актора), настільний, пальчиковий, рукавички (Петрушки, бі-ба-бо), на фланелеграфі, тіньовий, магнітний, маріонеток, образних іграшок, телетеатр, живих картинок, тіней рук, естрадної ляльки, імпровізації, тростинний, з покидькового матеріалу, виготовлені дітьми власноруч.

Театр відіграє велику роль у формуванні особистості дитини. Він доставляє багато радості, привертає своєю яскравістю, барвистістю, динамікою, впливає на глядачів.

Театр має в своєму розпорядженні цілий комплекс засобів: художні образи-персонажі, оформлення, слово й музику – все це разом узяте, через образно-конкретне мислення дошкільника, допомагає дитині легше, яскравіше і правильніше зрозуміти зміст літературного твору, впливає на розвиток її художнього смаку. Лялька, що грає на сцені, живе для дитини не умовно, вона є реальністю, казкою, що ожила.

Театр маріонеток

Театр маріонеток – це ляльки, які рухаються за допомогою ниток, що відходять від рухомих частин персонажу (рук, ніг, голови) і сходяться вгорі на хрестовині.

Основною деталлю, що приводить у рух ляльку-маріонетку, є ваги. Вони бувають горизонтальні і вертикальні, за формою нагадують хрестовини. Зазвичай виготовляють з дерев’яних брусочків. Ляльки, які рухаються за допомогою ниток, що відходять від усіх рухомих частин персонажа (рук, ніг, голови) і сходяться вгорі на хрестовині. У рух ляльку приводять, тримаючи за середину вагів і нахиляючи праворуч–ліворуч, угору–вниз.

Важливою деталлю є довжина ниток. Демонструвати ляльку можна на підлозі або містку (лаві). Частинами ляльки можуть бути різноманітні матеріали.

Посилання на сценарій «Пригода з хвостиком»: https://jmil.com.ua/2019-2/theatre

Додаток 1