Педагогічна ідея вчителя математики

Педагогічна ідея

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності на уроках математики та  інформатики через реалізацію міжпредметних зв’язків у рамках впровадження STEAM-технології в освітній процес

Описана педагогічна ідея стала результатом міркувань над декількома викликами, що стоять перед сучасною освітою:

1. Підготувати молоде покоління до життя й професійної діяльності в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі, навчитися ефективно використовувати свої знання, навики та  можливості. Визначальною рисою сьогодення є стрімке впровадження цифрових технологій у життя суспільства, а уміння ефективно використовувати їх засоби поступово стає необхідним для більшості професій. Тож володіння комп’ютером (комп’ютерна грамотність) є одним із найважливіших елементів освіти, а формування однієї з основних предметних компетентностей – інформаційно-комунікаційної – запорука успіху для здобувачів освіти у майбутньому.
2. Показати, що міжпредметні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі. Вони забезпечують взаємозв’язок наук природничо-математичного і суспільно-гуманітарного циклів. Проблема не стільки в оволодінні знаннями, скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері.
3. Підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із самого початку навчання. Безумовно, значна частина таких засобів базується на основі ІКТ.
4. Використовувати елементи  STEAM-освіти на уроках математики та інформатики. Внаслідок стрімкого розвитку технологій найбільш затребуваними фахівцями стали програмісти, професіонали в сфері високих технологій, тому STEAM-освіта зараз дуже актуальна. STEAM – це один із трендів у світовій освіті, який передбачає змішану середу навчання, і показує дитині, як застосовувати науку і мистецтво воєдино в повсякденному житті. Отже, приходимо до міждисциплінарного підходу навчання, що поєднує в собі природничі науки з технологіями, інженерією і математикою.
5. Навчити ефективно використовувати ґаджети, працювати з web-технологіями, базами даних, освітніми сервісами, програми перегляду та обробки відео й аудіо матеріалів.

Метою моєї педагогічної діяльності є впровадження методики формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, яка забезпечує свідоме ставлення до інформаційної діяльності, сприяє знаходженню, розумінню, оцінюванню та застосовуванню інформації в різних формах, використовуванню набутих навиків для розв’язання особистих та соціальних проблем. Саме тому, добираючи до уроку програмне забезпечення та електронні засоби навчання, враховую, що вони мають відповідати певним вимогам, а саме:

1. Бути цікавими і викликати позитивні емоції у школярів.
2. Активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів.
3. Викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно.
4. Відповідати психолого-педагогічним вимогам.
5. Розвивати творчі здібності дитини.

Учні всіх класів беруть участь у міжнародних конкурсах (наприклад, Бобер, Олімпіс, Кенгуру) та олімпіадах (від На Урок, Всеосвіта), займаються проектною діяльністю (розв'язують компетентнісні та прикладні задачі), використовують дистанційне навчання для самоосвіти.

Однією із задач моєї роботи є створення умов для проектної діяльності, а саме:

• пошук інформації (використовувати ресурси Інтернету, передбачена робота з пошуковими системами, базами даних);
• обробка інформації (аналіз завдання, визначення необхідних джерел, перевірка достовірності отриманого матеріалу);
• подання інформації (робота з графічними і текстовими редакторами, публікація результатів в Інтернеті, завдання на розробку мультимедійної презентації);
• передавання інформації (представлення власних робіт, захист рефератів, використання різних носіїв інформації).

Це реалізується в проектах на уроках інформатики, а потім учні використовують свої знання і навички, наприклад,  при створенні проектів  МАН.

Дуже важливо зацікавити учнів, показати, що навчальний матеріал буде корисний в майбутньому. Саме тому, на уроках математики та інформатики намагаюся показати практичний зв’язок цих предметів з життям та з іншими предметами.

Частина завдань, які є в шкільних підручниках з математики, розкривають міжпредметні зв’язки. Зокрема, це задачі на рух, велика кількість задач пов’язана з сільськогосподарською діяльністю, з обрахунками прибутків по вкладах у банк та інші. Але очевидно, що жоден підручник не в змозі розкрити всі зв’язки математики з іншими навчальними дисциплінами.

Для мене важливо показати дітям, що велика кількість закономірностей навколишнього середовища є конкретними математичними моделями. Наприклад: прямо-пропорційну залежність, яка виражається формулою у=Кх, зустрінемо, коли будемо розглядати залежність між довжиною кола та її діаметром (С=πd), або коли потрібно підрахувати вартість всього товару А, в залежності від його кількості N (А=аn, а – вартість одиниці даного товару), або коли будемо розглядати залежність між відстанню і часом при постійній швидкості руху (S=vt).

Одним із цікавих способів демонстрації зв’язку математики з іншими науками – це  проведення нестандартних уроків (інтегрованих). Наприклад, інтегрувати можна уроки математики з уроками трудового навчання («Формули», «Побудова креслень одягу», «Одиниці маси. Робота з харчовими продуктами. Приготування страв»), географії («Масштаб. Побудова плану шкільної території»), природознавства («Симетрія. Симетрія в природі»), фізики («Швидкість. Одиниці вимірювання швидкості»), історії («Подорож у минуле геометрії», «Сім чудес світу») тощо. Інтегровані уроки мають яскраво виражену прикладну спрямованість і тому викликають пізнавальний інтерес учнів. Важливо, щоб задачі були реальними, тобто спиратись на реальні числові значення та величини.

Також доцільно використовувати «природні» матеріали для складання задач, наприклад,

1) У скільки разів довжина ріки Дністер (272 км) більша від довжини ріки Прут (85 км);

2) Ліси Карпат складаються з таких порід дерев: ялина – 41,2%, бук – 34,9%, дуб – 9,8%, сосна – 5,9%, ясен, явір, клен – 5,2%. Зобразити залежність діаграмою і зробити свої висновки щодо відсоткового розподілу лісонасаджень.

Працюючи над впровадженням STEAM-технології в освітній процес  намагаюся прищепити учням бажання до дослідження. Завдання дослідницького характеру суттєво відрізняються від традиційних завдань вже своїм формулюванням. У завданнях немає очевидної відповіді, її учням  необхідно самостійно знайти і обґрунтувати.

Однією із STEM-технологій навчання математики є використання прикладних задач. Це, наприклад,  задачі про архітектурні споруди рідного міста або про відомі на весь світ пам’ятки архітектури; це задачі біологічного змісту про розмноження бактерій; географічного змісту про площу материків, висоту гір над рівнем моря; фізичного змісту про швидкість руху тіла тощо.

Із задоволенням учні «відкривають» для себе геометрію, якщо застосувати на уроках орігамі. Орігамі дає можливість застосовувати графічні вміння та навички учнів у побудові схем, рисунків геометричного характеру на площині та в просторі, причому не користуючись при цьому креслярськими інструментами. Згинання аркуша паперу – найпростіша операція, яка не потребує жодних особливих навичок, крім уяви. Наприклад, пропоную учням скласти піраміду технікою орігамі або застосовуючи орігамі, показати, що бісектриса ділить кут на два рівних кути, побудувати прямий кут, перпендикулярні прямі. 

На уроках пропоную учням компетентнісні задачі, у яких чітко прослідковуються міжпредметні зв’язки та прикладна спрямованість навчання математики             

Висновок: В процесі своєї роботи відмітила зростання пізнавального інтересу учнів до предметів під впливом міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки укріплюють інтерес до предмету, розширюють зацікавленість, поглиблюють знання. Процес навчання стає різноманітним, цікавим, емоційно забарвленим. Важливо показати практичний зв’язок математики та інформатики  з життям та з іншими предметами. А використання елементів STEM-освіти на уроках – це прекрасна можливість навчити учнів мислити та знаходити необхідну інформацію, бачити проблему, знаходити шляхи її вирішення.