Педагогічна ідея з досвіду роботи вчителя історії та правознавства

«Способи мотивації учнів до вивчення історичних дисциплін»

 

Виступ на засідання спільноти вчителів історії та географії

 

 

     Сьогодні, в умовах нової української школи, діти випереджають час  за швидкістю освоєння нових технологій. Але, щоб сформувати гармонійну особистість, здатну виживати в умовах цифрових технологій і швидких змін у суспільстві, дитина має навчитись працювати як в команді так і самостійно.

    Джерело мотивації на уроках історії знаходиться у змісті методів, які я використовую під час занять. Як обрати метод, який викликає бажання вчитися?

   Сьогодні існують технології  і інші засоби, які відіграють важливу роль у мотивації учнів.

   Серед них: яскраві фотографії, гарні кольори, малюнки, практичні завдан-ня, проекти,  практичні дослідження, навчальні екскурсії, віртуальні подо-рожі, позитивні емоційні фізкульт хвилинки – все це сприяє мотивації та підштовхує учнів «любити» те, що вони вчать. Поширюються освітні технології: Інтернет, відео( ютюб, тік-ток), ШІ. Ці технології є джерелом зовнішньої, а не внутрішньої мотивації у вивченні історичних дисциплін.

   Мотивація у шкільному контексті – це динамічний стан, який має своє

походження у сприйняттях учня до себе і до його оточення, який його спонукає шукати шляхи, вирішувати задачі, для досягнення поставленої мети.

      Щоб учень міг навчатися легко та з інтересом, творчо розвивати свої здібності та таланти, методика навчання обов'язково повинна враховувати його вікові можливості та індивідуальні особливості розвитку. А саме: темперамент, тип нервової системи, вікові та статеві особливості пізнавальних процесів дітей, тип функціональної асиметрії мозку. 

   Тому вчитель не має забувати про особливості вікового,статевого, психологічного і фізіологічного розвитку учнів, особливостей їхнього сприйняття себе і навколишньої дійсності.

      Урахування типу темпераменту учня дозволяє здійснити індивідуальний підхід до учня в процесі планування уроку. До дошки краще першим ви-

кликати холерика — він швидко вирішить задачу, навіть з нової теми, а його прорахунки може потім виправити флегматик. Сангвінік любить спілкувати-ся та виступати публічно, меланхоліка краще опитувати один на один або дати йому письмове завдання. Оптимальна стратегія взаємодії з учнями різного темпераменту така:

 -      холерика потрібно навантажити так, щоб у нього не було ні хвилини спокою, інакше він свою активність налаштує на Вас і на колектив, “підірве” його;

 -     сангвініка бажано контролювати та перевіряти, як можна частіше. Він - “милий”,  усе обіцяє, щоб не образити людину, але може не стримати свого слова;

 -     флегматика не потрібно прискорювати, він не переносить дефіциту часу, від одної думки про жорсткі строки він так втомлюється, що взагалі перестає працювати;

 -      меланхоліку не нашкодьте: він дуже чутливий, образливий та ранимий.

         Урахування темпераменту учня важливо під час використання групових форм роботи, оскільки під час навчання у співробітництві, учні взаємодіють з різними партнерами. Учитель повинен бути готовим до вирішення конфліктної ситуації, якщо така виникне. Для цього необхідно знати темперамент кожного учня. Група може розвалитися, якщо до неї увійшли не сумісні темпераменти: сангвініки з флегматиками або холерики з меланхоліками, або, якщо до групи увійшли діти одного темпераменту (наприклад, меланхоліки). Різні темпераменти, коли поєднуються, доповнюють один одного. Не поєднуються лише протилежності.

 Для визначення типу темпераменту, проводжу фізкультхвилинку зі словами, на увагу і реакцію. Це дає, майже, точну оцінку темпераментів учнів.

         В процесі організації групової роботи учнів відбувається диференціація за ведучою репрезентативною системою. Важливо, щоб форма діяльності відповідала системі групи.

        Наприклад, візуалам пропоную роботу з таблицями, схемами, картами, малюнками. Вони краще запам'ятовують письмові інструкції.

        Аудіалам — альтернативні завдання по складанню уявного діалогу вчених, історичних особистостей, а також обговорення проблеми між собою.    

        Кінестетикам підійде практична діяльність, їм потрібні рухи. Під час усної відповіді такий учень буде більш успішним, якщо руки будуть зайняті, так як їм необхідно щось робити.

        Для діскретів (“думаючого” типу учнів) завдання потрібно підбирати з урахуванням особливостей розумової діяльності: аналіз тексту, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, виділення ознак.

       Тому зважаючи, на різну типологію сприйняття інформації учнями, ефективним методом мотивації та активізації діяльності учнів на уроці, буде використання фрагменту звукового відео із зображенням в 3D форматі.

      І при цьому ставлю учням такі завдання: відтворити інформацію теми засобами, які для кожного найбільш притаманні: намалювати, розповісти, проаналізувати, показати  у вигляді пантоміми. Якщо це перший урок у даному класі, ви відразу зможете визначити учнів за типологією сприйняття інформації і в подальшому, це полегшить роботу з класом та ви знатимете які форми і методи роботи доречніше використовувати у роботі з конкретними учнями. І як мотивувати їх до вивчення предметів історичної і громадянської освіти .

      Важливу роль відіграють гендерні  особливості розвитку учнів.

   Наприклад:у хлопців завжди присутній дух суперництва, тому для них більш ефективними будуть види роботи змагального, пошукового, інтелектуального  характеру.

 Наприклад для хлопців цікавішим буде завдання:

Що станеться, якщо ……

Чим відрізняються поняття історичний і календарний час…

Назвіть за одну хвилину якнайбільше слів з коренем прав..

Назвіть професії у роботі яких, потрібні знання з історії…

  Дівчата навпаки, більше уваги звертають форму, ніж на зміст завдання, мають підвищену спостережливість і вразливість. У них ослаблене прогнозування, тому вони краще виконують поточні і повсякденні завдання. Словесне заохочення прискорює їхню діяльність.

То ж для дівчат я використовую такі види роботи: 

 Прослухати вірш і вказати на визначити про який процес ідеться, або уривок документу в якому описується особа.

     Зробити опис події за  малюнком наприклад: хрещення Володимира Великого, візит княгині Ольги до Константинополя, Картини «Таємна вечеря».     Дівчата швидше і ефективніше виконують роботи з виготовлення колажів та леп буків на різну тематику, макетів пірамід,  глечиків чи меблів періоду Стародавньої Греції   з природного та підручного матеріалу, бо в них краще розвинена дрібна моторика рук і образне мислення.  

       Важливу роль в мотивації до навчання мають вікові особливості розвитку учнів.

       Компенсаторними механізмами в роботі з підлітками є індивідуально-проблемні заняття, колективні диспути. Працюючи з ними,

орієнтуюсь на лідера — формального або неформального, бо роль керівника підлітки не сприймають.     Тут підсилюється роль і значення позакласної та індивідуальної роботи:

- учні виконують проекти з історії та правознавства:

« Булінг – що це таке»,«Вплив середньовічної людини на природу Європи», «Виготовлення піраміди Хеопса з орігамі», фото проекти «Пам’яки нашого  краю», « Історія своїми руками», леп леп бук «Традиції моєї родини»- отримання призових місць у  предметних олімпіадах та конкурсах з історії та правознавства, на сайті «На Урок» 2023 – 2024 рр., та дипломи переможців у конкурсах: «Захисники і захисниці України», «Пласт – наша гордість і мрія»,  «Зимові свята в традиціях нашого народу», «Від бандури до цимбал», «Гастротуризм країн Європи», «Бандерівське смузі», тематичний тест «Збережи свою ідентичність».

 - догляд за Братською могилою

 - оформлення стінгазет і плакатів;

 - навчальні  та розвивальні екскурсії:

«Стежками ріднокраю»

«Данилівка – сонценосна колиска моя»

«Музеї України і світу»

«Історія Карачунівського водосховища»

«Стежками,  братських могил»

«Наша музейна кімната»

- агітбригади:

«Ми – діти землі»

 «Чорнобиль не має минулого часу»

         У роботі з учнями будь-якого віку з формування стійких позитивних мотивів одне з найважливіших значень має особистість вчителя, який може мотивувати школярів у свої способи й методи, відмінні від інших.

 

  Шляхи формування мотивації на уроках історії та правознавства

 

1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди:

А)Залучається суб’єктивний досвід учнів: використання  фотографій  родини як історичного джерела Б) інтерв’ю членів родини про шкільні роки

В)Вказується на практичне значення теми:  речові джерела правдиві свідки минулого.

  Такі способи мотивації допомагають у виконанні практичних робіт під час роботи з документами, речами, відео- фрагментами, хроніками.

2. Створення проблемної ситуації.

Наприклад: Історія України і всесвітня історія 6 клас .

Що означають слова: «Розрубати  Гордіїв вузол», « Перейти Рубікон»,  «Неолітична революція»

Вправа «Асоціація». З якими словами ви асоціюєте поняття «Війна», «Революція», «Демократія».

Історія 7 клас.

На початку вивчення теми Утворення Русі-України ставиться питання: «Чому варягів вважають засновниками держави Київська Русь?»

Учням роздаються уривки з літопису «Повість минулих літ», за якими вони  відновлюють події того часу. Таким чином формуючи відповідь на питання  поставлене на початку уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання технології « Мозкова атака».

Всесвітня історія 8 клас . Тема. «Великі географічні відкриття»

Учням ставиться запитання «Чому  Америка називається Америкою, а не Колумбією?» Учні висловлюють свої думки з цього приводу. Це технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Всесвітня історія  та історія України 9 клас.

Тема.  Національно визвольний рух  в Наддніпрянській Україні. Проблемне питання: « Як  Французька революція  вплинула на розвиток національно- визвольного руху  на території України?». Учні висловлюють думки та називають приклади фактів позитивного і негативного впливу революційних ідей на зародження національно-визвольного руху в Україні на початку ХІХ ст..

 4. Мотивація навчальної діяльності шляхом опрацювання тексту інтернет видань та кримінальних хронік .

       Так під час вивчення теми: «Адміністративні та кримінальні правопорушення»,  я  пропоную проаналізувати учням статті про факти різних правопорушень та визначити як вони впливають на суспільні відносини.

5. Мотивація навчальної діяльності за технологією « Незакінчене речення».

       Такий вид роботи використовую у під час перевірочних робіт ( історичних диктантів, рефлексії) та самостійних робіт  з текстом, при вивченні нової теми, на уроках історії і права, вправа «Допиши речення», «Доповни таблицю»,встав пропущені терміни - учням подається текст із 10-12 незакінчених речень на окремих аркушах, або виводиться на екран мультимедійної дошки.  Таким чином учні знайомляться з новим матеріалом і опановують термінологію і поняття,та ставлять запитання в разі виникнення останніх.

6. Мотивація навчальної діяльності шляхом виготовлення саморобних посібників.

    Для стимуляції творчої активності, та зацікавлення у вивченні  історії пропоную учням виготовити невеличкі наочні посібники, лепбуки: «Біблія як історичне джерело», «Історія Фінікії», «Булінг – що це таке?», «Археологічна знахідка», «Реформи Медзі».

7. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань. 

   Досить часто на уроках  історії використовую завдання: 12 запитань, добери слова до кросворду, складання  фантастичних оповідок: «Екскурсія до Єгипту», «В гостях у стародавніх китайців», «Життя середньовічного студента». Есе  на тему  «Вплив культури Візантії на розвиток Русі», «Вплив середньовічної людини на довкілля», «Що нам дала епоха Високого Відродження».

8. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання під час уроку художньої та науково – популярної літератури.    Під час уроків використовую енциклопедії, довідники, електронні ресурси, уривки з поезій, художніх творів, загадки про історичних персонажів, ілюстрації для складання асоціативного ряду, уривки з мультфільмів про історичних героїв.

9. Мотивація навчальної діяльності шляхом створення ситуації успіху.

Матеріал на уроках конкретизую малюнками, що відображають історичних процесів, схеми процесів, персоналії, використовую мнемотехніку та інфог-рафіку. 

10. Досить позитивним способом мотивації учнів на уроках історії є фізультхвилинки, руханки, які налаштовують дітей на позитив.

 Кожного разу наступний учень додає новий рух до цієї фізкультхвилинки, це знімає напругу і піднімає настрій і тонус учнів, та налаштовує їх на нові досягнення.

11. Мотивація навчальної діяльності на основі діяльнісного підходу до на-вчання.

- Навчальна діяльність під керівництвом учителя ( завдання для учнів:»Чи існують інші способи виконання роботи?», »Виконайте роботу у вигляді графіка, схеми» та ін.)

- Самостійна навчальна діяльність.( Можливе використання алгоритму дій на уроці. Учитель виступає у вигляді консультанта).

- Самоосвітня діяльність учня – це осмислення :

а)узагальнених способів розв’язання хронологічних задач , обговорення- ситуацій, перенесення процесів та подій у сучасну площину;

б) виокремлення в матеріалі ідей: вправа «П’ять речень», з допомогою якої учні  виділяють особливості історичного процесу, встановлення причинно-наслідкового зв’язку, основ еволюційної теорії розвитку людини , принципів взаємодій у суспільстві, послідовності дій під час практичної роботи.;

в) складання планів, тез, конспектів, анотацій, рефератів: складання інтелект -карт, схеми з малюнками, конспекту до теми уроку у вигляді таблиці або схеми, анотації до творчої роботи однокласника;

г) робота з довідниками, каталогами, словниками, енциклопедіями( паперовими і електронними).

д) прийоми підготовки до тематичного оцінювання, семінару, тестових і практичних робіт.

    Так, на розвиток пізнавальної самостійності учнів позитивно впливає

проведення практичних робіт із використанням сімейних фото, інтерв’ю, дослідження місцевих історичних пам’яток.

     Зазвичай на таких заняттях, роботі з історичними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки  вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий характер.     Для успішного проведення таких занять попередньо готується роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено тему роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також наведено завдання або запитання.

     Під час екскурсій для проведення практичних занять, створюємо фото і відео місцевості або об’єктів.  .

     Для проведення практичних робіт під час дистанційного навчання в більшості випадків використовувались відео, презентації, демонстрації  фото, картин та текстових документів для виконання робіт. 

12. Мотивація навчальної діяльності з допомогою екстраполяції.

Екстраполяція – функція мозку прогнозувати.

   Як  би розвивалися події, якби Наполеон переміг у війні з Російською імперією?

   Як зміниться світ, якщо припинити війни?

   Як зміниться світ, якщо зникнуть закони?

Використання прийому парадоксів: якщо хтось запитує себе: «Чи я живу?», то це доводить, що він живе, бо має минуле, теперішнє і планує майбутнє?»    Такий прийом я використовую під час вивчення теми: «Історичний час».

13. Мотивація навчальної діяльності в процесі пізнавальних ігор та ігрових ситуацій: «Асоціативний кубик», «Четвертий зайвий», «Де відбувалась подія», «Хто кого завоював», «Пройди шляхом великого полководця», «Термінологічна піраміда».

14. Мотивація навчальної діяльності з допомогою прийомів роботи з текс-том.  Вправи: «Лови помилку», «Вірю, не вірю», «Хиба чи істина», «Знайди зайве».