Педагогічні умови забезпечення літичного переходу старших дошкільників до навчання у школі.
Перехід дитини дошкільного віку з дитячого садка до школи є важливим етапом її життя. Він пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, і характеризується зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Перехід від дошкільного до молодшого шкільного дитинства є одним із найбільш відповідальних періодів у життєвому циклі людини.
Підготовка дітей до школи розглядається як особистісне становлення кожної дитини, її фізичний, психічний і соціальний розвиток відповідно до індивідуальних можливостей, що зумовлює поступову інтеграцію дошкільника у шкільне життя.
Сучасний стан підготовки до школи не забезпечує літичного переходу дитини до нового соціокультурного середовища, зводиться, здебільшого, лише до формування конкретних навичок навчальної діяльності.
Підготовка дітей до школи знайшла широке відображення у світовому і вітчизняному історико-педагогічному досвіді (Г.Ващенко, П. Каптерєв, Я.Коменський, Я. Корчак, Ж.Піаже, Р. Оуен, С.Русова, К. Ушинський, Ф. Фребель, С. Шацький та ін.). Теоретико-методологічні засади гуманізації педагогічного процесу, особистісно-орієнтованої моделі розвитку дитини як суб’єкта власного життя розроблялися вченими Ш. Амонашвілі, А. Бойко, І. Бехом, О. Захаренком, С. Лисенковою, О. Савченко, О. Сухомлинською та ін.
Психологічні основи підготовки дітей до школи досліджувалися в таких напрямах: загальні закономірності формування особистості дитини (Б.Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін); спеціальна її підготовка (Л. Божович, В. Давидов, Б. Ельконін, О. Запорожець, Г. Костюк, Г. Люблінська та ін.); діагностика психологічної готовності до шкільного навчання (О. Венгер, Ю. Гільбух, В. Дубровіна та ін.).
Вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарний кінцевий показник компетенція, набутих дитиною перед її вступом до школи, визначено Базовим компонентом дошкільної освіти у якому зазначено, що «підготовка дітей до школи має відповідати вимогам та критеріям оцінки дошкільної зрілості дитини» [1, с. 5].
Відтак готовність дитини до навчання у школі визначається сукупністю фізіологічних та психологічних особливостей старшого дошкільного віку, а саме: дозріванням організму дитини, її нервової і м’язової систем; ступенем сформованості особистості; рівнем розвитку пізнавальних психічних процесів; рівнем розвитку здатності дитини виконувати навчальні завдання й шкільні обов’язки, що оцінюють дорослі за суспільно значущими критеріями.
Відомий науковець А.Богуш розглядає наступність як успадкування школою системи взаємовідносин «педагог - дитина», «дитина - педагог», діяльнісного й комунікативного аспектів життя дитини на його дошкільному етапі [2, с. 477], а діяльнісний аспект, в свою чергу, передбачає збереження унікальної провідної діяльності дошкільного віку, з поступовим її ускладненням і ліричним переходом до нової, більш складної навчальної діяльності, яка вимагає від дитини довільності всіх психічних процесів.
Саме тому, робота вихователя повинна передбачати збереження унікальної провідної діяльності дошкільного віку з поступовим її ускладненням і літичним переходом до нової, більш складної, навчальної діяльності, яка вимагає від дитини довільності всіх психічних процесів.
Визначені наступні педагогічні умови: співпраця ДНЗ і школи у забезпеченні літичного переходу до навчання у школі; взаємодія вихователів та батьків у підготовці дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі; розвиток пізнавальної активності та збагаченні знань про школу у старших дошкільників;проведення занять направлених на розвиток мотивації до навчання, формування позитивного ставлення до школи, формування внутрішньої позиції школяра; індивідуально-диференційований підхід.
Література.