ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

 

ДНІПРОВСЬКИЙ  ЛІЦЕЙ  №  142  ІМЕНІ  П’ЄРА  ДЕ  КУБЕРТЕНА

ДНІПРОВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ  РАДИ

Заступник директора

з навчально-виховної роботи

Данюшина Л.М.

 

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Методичний дайвінг. Скарбничка досвіду компенсації освітніх втрат.

Російсько-українська війна, окрім болісних утрат, які всі ми бачимо й відчуваємо, несе з собою освітні втрати, які  можуть мати серйозний вплив як на майбутнє долю самих дітей, так і на подальший розвиток країни. Галузевий огляд Сектору освіти Світового банку зазначає, що  ці втрати в нашій країні можуть становити більше одного навчального року, тому одним із пріоритетів української системи освіти сьогодні є подолання освітніх втрат.

Міжнародною організацією ЮНЕСКО визначені чинники, які вплинули на освітні втрати  і призвели до різкого зниження успішності учнів на 30-50%, що виокремило  12 проблем освіти,  які можуть стати кризою сьогодення:

1. Навчання з ризиком для життя під час повномасштабної  війни.
2. Дотримання безпеки під час тривог.

3.  Напружений психоемоційний стан. Психологічна втома.

4. Освітні втрати та погіршення якості освіти через обставини, пов’язані з неповноцінним навчанням під час війни.

5. Рух учнів та наповнюваність класів до 40-50 осіб.

6. Перевантаження вчителів. Організація компенсаторних занять для надолуження програмного матеріалу.

7. Зростання вимог до цифрової компетенції вчителів у цифровому освітньому середовищі.

8. Найменша динаміка зростання зарплати освітян у порівнянні з іншими видами економічної діяльності по Україні згідно статистики Держслужби за ІІ квартал 2023 року.

9. Низький рівень престижності професії вчителя серед інших на рівні держави.

10. Нестача педагогічних кадрів на третину по країні.

11. Реформа НУШ, яку сповна не реалізовують через війну.     

12. Скасування ДПА, ЗНО. Заміна міжпредметним тестуванням (4 предмети в один день).

        У січні 2023 року офіс освітнього омбудсмена України оприлюднив рекомендації з визначення й компенсації освітніх втрат дітей на рівні громади й закладу освіти.

Одним із найбільших викликів для навчання під час воєнного стану є різноманітність форм організації освітнього процесу.

У  Дніпровському ліцеї №142 імені П’єра де Кубертена Дніпровської міської ради з 49 класів (1489 учнів) за змішаною формою навчається 27 класів (771 учень), у дистанційному – 24 класи (691 учень),  127 учнів за сімейною формою навчання.

Навчальний заклад залишається місцем, яке гуртує дітей. Школярі, що вимушені навчатися дистанційно, радіють можливості повернутися в шкільні стіни. Діти, які опинилися за кордоном, хочуть зберігати звʼязок зі своїми однокласниками на Батьківщині.

Освітні втрати у всіх дітей різні. Наразі багато українців  повертаються додому із-за кордону. І школярів чекає перше випробування: повернення до навчання. По-перше, дається взнаки відмінність в освітніх програмах, по-друге, українську мову, літературу, історію України більшість просто не вивчала. Та головна проблема – мовний бар’єр для опанування освітньої програми в країні перебування. Про це зазначило майже 70%  дітей.

Та й досвід навчання у таких дітей різний. Є учні, які знали мову, навчалися  у звичайних класах мовою країни, у якій вони тимчасово перебували, а є й ті, хто навчався в інтеграційних класах: їх не оцінювали, вони вивчали тільки мову. Решту предметів вони зобов’язані були  вивчати після опанування мови.

У 1991 році американські вчені Нейл Хоув і Вільям Штраус створили теорію поколінь,  основою  якої є людські цінності.  На думку вчених, саме цінності, а не вік, формують і визначають покоління як групу людей, народжених у певний віковий період, що зазнали впливу одних і тих же подій та особливостей виховання зі схожими цінностями. Розуміння і застосування знань про теорію поколінь, з якими педагогічні працівники ліцею ознайомлені на семінарах-практикумах, допомагають вийти на якісний рівень комунікації між батьками та дітьми, педагогами й дітьми, батьками та педагогами тощо.

Сьогоднішні учні – це покоління «ЗУМЕРІВ» (2003 – 2023) Digital natives (центеніали) і покоління Альфа.

 Центеніали віддають перевагу спілкуванню в мережі – їм набагато легше написати повідомлення, аніж зателефонувати чи зустрітися. Вони не ділять світ на цифровий і реальний, а вважають це двома частинками одного цілого. «Відчувають» Інтернет. Більше люблять дивитися, а не читати, тому віддадуть перевагу інфографіці. Щоб зацікавити представників цього покоління, треба дуже покреативити.

Характерні риси центеніалів.

Навчаються по-іншому - не вивчають лише один чітко визначений предмет. Цієї філософії дотримується STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics).

Швидко перемикають увагу – їм важко зосередитися: щоб вивчити певний матеріал, їм варто часто змінювати види діяльності.

Кліпове мислення – учні погано сприймають інформацію з лінійно-послідовною логікою викладання і краще – подану дозовано, з візуальними образами та графікою.

«Центеніали», як ніхто інший, потребують ігрових підходів. Також їх варто частіше хвалити — «лайкати» оцінками або нагородами, на уроках інформацію подавати переважно графічно, ставити конкретні завдання, лекції зводити до мінімуму.

Австралійський демограф Марк Мак-Кріндл увів нове позначення - покоління альфа. Воно стосується  дітей, народжених після 2010 року (до 2025). Сильними сторонами покоління Альфа є швидкість сприйняття, мобільність, багатофункціональність, відкритість і толерантність, турбота про планету, життя в декількох вимірах. Слабкі сторони покоління Альфа – залежність від технологій, поверхневість, емоційна бідність, утрата важливих навичок.

Для спілкування з дітьми нового покоління Альфа необхідно звертати увагу на почуття, використовувати короткі формати, бути чесними, підтримувати дитячі починання, дотримуватись рівноправності у стосунках.

Працювати з дітьми покоління Альфа треба:

1.  ШВИДКО.  Прискорити зміст навчання: подавати інформацію швидше, часу на вирішення завдань давати менше, отримувати результати, аналізувати їх та реагувати на них одразу.

2. ЯСКРАВО. ВИДОВИЩНО. НАОЧНО.  Одна картинка коштує тисячі слів. Урок для Альф повинен об'єднувати нові технології навчання (проектори, мобільні телефони, комп'ютери, інтерактивні дошки й планшети).  

 3. ОБГРУНТОВАНО. Бажаєте, щоб дитина зробила щось або вивчила,  -поясніть їй, навіщо це треба.  

 4. ЕМОЦІЙНО. Обговорюйте з дітьми їхні почуття, промовляйте свої. Це навчить розпізнавати та розуміти чужі емоції й наміри, а також контролювати свої, щоб вирішувати практичні завдання.

5. КРЕАТИВНО. Заохочувати прагнення самореалізації. Вибирати завдання, у яких можливий не один варіант відповіді.

6. МУЛЬТИЗАДАЧНО. Альфам набагато зручніше робити кілька речей одночасно. Саме тому сьогоднішній урок має включати нові інструменти – ігри, динамічні та інтерактивні завдання.  

 7. ЗАЛУЧЕНО. Потрібно не намагатися щось пояснити, а зацікавити.  

 8. ПРОДУКТИВНО. Краще працює заохочення за щось добре зроблене, ніж покарання за помилки та провини.

9. МУДРО. Ділитись своїми уявленнями про життя, ділитися досвідом, але при цьому уникати фраз типу «я у твої роки…».

Особливістю освітніх втрат є  накопичення їх і поглиблення, якщо вчасно і ефективно не вживати заходів для їх подолання.

Українські освітні програми і в мирний час були дуже щільними, а за умови воєнних викликів і обмежень — стали по-справжньому непідйомними. Тому, крім розуміння сучасних дітей за теорією поколінь, серйозним викликом для педагогічних працівників є небажання дитини вчитися.

Це спричинено сукупністю причин.

Зовнішніми причинами є: зниження цінності освіти в суспільстві; нестабільність існуючої системи; недосконалість організації освітнього процесу; негативний вплив середовища (ЗМІ, вулиця, родина).

Внутрішніми причинами є: послаблення здоров’я школярів; низький розвиток інтелекту; відсутність мотивації до навчання; слабкий розвиток вольової сфери школярів.

Вивчення чинників внутрішньої мотивації учнів (Додаток «Результати вивчення рівня навчальної мотивації учнів 6-7-х класів»), методів мотивації навчальної діяльності, прийомів пізнавальних мотивів виокремило:

1.Основні показники вирішення проблеми небажання дитини вчитися є:

•       пробудження інтересу до вивчення предмету;
•       висока мотивація навчальної діяльності;
•       підтримка пізнавальної активності протягом уроку;
•       виключення «відсиджування» уроків: учні – активні учасники навчального процесу;
•       здатність до самостійного здобуття та засвоєння знань;
•       уміння застосовувати здобуті знання на практиці;
•       створення умов для творчої реалізації;
•       гармонійний розвиток особистості;
•       позитивні зміни в успішності школярів;
•       психологічний комфорт на уроці.

2.  Формулою успіху навчання  є інтерес до навчання  =  сенс життя + мотив навчання + постановку мети +  емоційний стан.

Враховуючи умови воєнного стану,  вивчення і розуміння проблем дитини в освітньому процесі, пошук шляхів надолуження освітніх втрат допоможе їх подолати й надати якісні освіти послуги на рівні навчального закладу.

Складаючи освітню програму, навчальний план, річний план роботи, кожен навчальний заклад ураховує рекомендації МОН, дослідження Державної служби якості освіти України щодо надолуження освітніх утрат.

Першим кроком нашого ліцею в плануванні заходів щодо надолуження освітніх утрат став перерозподіл годин варіативної частини навчального плану на проведення індивідуальних та групових консультацій для здобувачів освіти з основних предметів: української і англійської мови, математики, фізики, хімії. 

Другим кроком стала участь у конкурсному відборі для запуску центрів надолуження знань у межах проєкту із надолуження освітніх утрат, який здійснюється за підтримки UNICEF Ukraine благодійного фонду СпівДія, благодійного фонду Освітня Фундація MriyDiy та Global Partnership for Education.

 Метою проєкту  освітнього центру MriyDiy є надолуження освітніх утрат учнів 3-10 класів через проведення групових занять з математики та української мови (у форматі офлайн) та надання психоемоційної підтримки, зокрема через організацію психологічних тренінгів для учнів та навчання вчителів.

Створена команда однодумців: учителів початкових класів, української мови та математики, практичного психолога, які готові проводити консультаційні, групові заняття , а учні зможуть комунікувати з однолітками та здобувати знання у властивому для них темпі.

Протягом вересня команда вчителів з надолуження освітніх утрат проходила навчання з оптимізації навчальних програм, діагностики освітніх втрат, методики викладання предметів, вікової психологічної та емоційної грамотності. Разом складали вхідні тести для визначення рівня проблем учнів з основних предметів, які експертна комісія узгоджувала для подальшого використання.

Перед нами постали серйозні питання, і перше з них –  як визначити дітей, котрим необхідна допомога? Інформація на сайті, роз’яснювальна робота з дітьми та батьками, проведена класними керівниками 3-10 класів; проведення вхідного тестування вчителями початкових класів, учителями-предметниками з української мови і математики. Охочих учнів, учнів, яким дійсно були необхідні ці заняття, виявилось забагато, тому за згоди кураторів проєкту ми відкрили додаткову групу з української мови для 9-класників. Складено розклад занять     (2 години на тиждень для кожної групи до 16 учнів), підготовлено кімнати для занять як у ліцеї, так і в укритті, заповнено відповідну документацію обліку відвідування занять, взаємозв’язку з батьками, угоди, договори, а з 02.10.2023 року в 14 регіонах України розпочали свою роботу 30 освітніх центрів, серед яких один – на базі нашого ліцею.

17 груп в складі 348 учнів почали заняття з надолуження освітніх втрат з української мови і математики у нашому ліцеї за проєктом освітнього центру MriyDiy, що складає 35% від загальної кількості учнів 3-10 класів.

07.10.2023 р. в м. Києві відбувся Форум «Освітнє відновлення: шлях до надолуження»,  на якому учасники проєкту обмінювалися інноваційними ідеями та найкращими практиками в галузі освіти. Ми заглибилися в аналіз питань, пов'язаних з освітніми втратами, та визначили конкретні стратегії, які допомогають нам надолужити ці втрати.

Друге й третє питання – найважливіші і найактуальніші: як налаштувати дітей на роботу, враховуючи їхні прогалини і втомленість після навчального дня та в чому особливість занять з надолуження, відмінність їх від звичайних уроків. Тож спробуємо дати на них відповіді, виходячи з нашого досвіду роботи.

Організація навчання з надолуження освітніх втрат з математики 5-10 класи.

Тривалі перерви у вивченні математики призводять до втрати певних навичок. Тому найбільш продуктивним є систематичне навчання математики, а значить доцільно впроваджувати ефективні методики й технології організації цього навчання для подолання втрат у математичній освіті. При цьому навчання математики має бути цікавим, продуктивним і посильним предметом для учнів.  

Технологія «Щоденні 3» відноситься та використовується на уроках математики, її ключовою метою є зацікавлення математикою і навчання учнів самостійності та витривалості, правилам успішного вибору. Головне – багато практики, тому багато часу відводиться вчителями для самостійної роботи.

Ця технологія передбачає використання щодня трьох видів діяльності, а саме: математичного письма, математики для себе, математики з кимось упродовж години. У сучасних українських реаліях може не вдатися приділити математиці стільки часу щодня й спробувати одразу всі три види діяльності. Проте варто не засмучуватися, а намагатися пристосовуватися до ситуації.

Математика самостійно передбачає закріплення вивчених математичних понять за допомогою дій з різними предметами (відбувається кінестетична практика у формі математичних ігор чи практичних робіт.)

Математика разом з другом, закріплення учнями вивчених математичних понять за допомогою дій з різними предметами в парі.

Математичне письмо передбачає закріплення та відпрацювання вивченої теми. Учні письмово виконують різні математичні завдання.

Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом, сприяє підвищен-ню рівня успішності у навчанні.

Одним із ефективних шляхів розвитку в учнів зацікавленості у на­вчанні є гра. У процесі гри  діти не поміча­ють, що навчаються, активно допомагаючи одне одному, поповнюють свої знання, уміння й навички, роз­вивають увагу, мислення, самостійність. Діти розв'язують пізнавальні навчальні завдання, запропоновані їм у цікавій формі, і, отже, опановують досвідом розумової діяльності, виробляють уміння застосувати знання в різних ситуаціях.

Діти беруть участь у грі й навчаються із задоволенням, а це позитивно впливає на засвоєння ними знань або формування вмінь. Гра спочатку приваблює  поставленими завданнями, труднощами, котрі необхідно подолати, а потім дає радість відкриття, відчуття подоланої перешкоди.

Під час уроків і занять учителі намагаються урізноманітнити навчальну діяльність, для цього використовують  різні за формою проведення дидактичні ігри – індивідуальні, групові. Такі ігри, як «Ромашка», «Склади слово правильно», «Піксельні розмальовки», математичне лото, математичне доміно, складання математичних пазлів, головоломок, проводяться як індивідуально для учнів, так і для команд.

Своєрідними математичними завданнями з підвищеною складністю є головоломки, у яких ураховуються вікові та психологічні особливості учнів. Вони не тільки визначають предметні вміння учнів, але і є потужним інструментом для розвитку математичних здібностей.

Використання головоломок під час занять математики дозволяє покращити сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

У практиці роботи вчителів доречним є використання методу TARSIA (Formulator Tarsia - додаток, призначений для вчителів математики, які проводять заняття з використанням різних карток-головоломок). Головоломки є відмінним інструментом для стимулювання творчих здібностей учнів, дозволяють на 100%  перевірити, наскільки учні знають певний  матеріал.

За допомогою Formulator Tarsia створюються математичні пазли з карток прямокутної та трикутної форми, на кожній грані яких розміщено формули, завдання чи відповіді. Готові завдання можна переглядати та роздруковувати. Програма здатна генерувати як складні пазли, так і простіші, а також картки для математичного доміно.

У процесі застосування цього методу вчителі помічають інтерес учнів до математики, у вирішенні головоломки є дух суперництва, що добре розвиває таку невід'ємну якість, як конкурентоспроможність. При вирішенні навчальних завдань учні виявляють ініціативу, активність, винахідливість, здатність до емоційного сприйняття математичних завдань. Отже, головоломки можуть бути засобом досягнення не лише предметних, а й особистісних результатів.

Оскільки деякі  заняття через повітряну тривогу доводиться проводити в укритті, то матеріал для індивідуальних завдань або командних змагань  заздалегіть готовий і завжди стане в пригоді.

Навчання математики має бути цікавим, продуктивним і посильним. Активність учнів залежить від психічного стану, тому в кожне заняття математики вкраплюються вправи на дихання чи вправи для тіла (вправи для стабілізації емоційного стану учнів). Вони дуже корисні для учнів, оскільки позитивно впливають не лише на їхній загальний емоційний стан, а й на можливість працювати на уроці, адже стрес, у якому перебувають учні, негативно позначається на когнітивних процесах.

  https://www.youtube.com/watch?v=scLSyWd1Qn4&t=4s

У будь-якому класі після вправ для стабілізації емоційного стану    пропонуються учням дуже легкі вправи на усні обчислення, вправи на розпізнавання геометричних фігур тощо для забезпечення своєрідного «розігріву» на початку занять.

Організація навчання з надолуження освітніх втрат з української мови 5-10 класи.

Щоб зацікавити учнів, вчителі використовують різноманітні форми і методи навчання. Переконані, що лише тоді в учнів виникне бажання вчитися, коли вони будуть активними учасником навчального процесу.

Практика показує, що неможливо навчити учнів, коли вони не усвідомлюють, для чого вони йому потрібні. Тому щоразу, готуючись до занять, велику увагу я приділяю мотивації пізнавальної діяльності учнів, продумую завдання, які  були б для учнів зрозумілі та значущі. Адже тільки тоді, коли є мотив, буде бажання працювати.

Використання на уроках української мови окремих інтерактивних технологій та ігрових завдань підвищують рівень пізнавальної діяльності та мотивації учнів, зацікавлюють їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт, а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки. Мова вивчається не для того, щоб через багато років розповідати правила. Необхідно поставити інше завдання: навчити дитину жити, думати, володіти усним та писемним мовленням; донести до свідомості думку про мову як генетичний код нації. Учитель є не просто носієм інформації, а промоутером навчання, тобто персоною, яка спонукає учнів оволодівати знаннями, крокує поруч з ними, співпрацює у складній справі, дає можливість поринути у світ знань та почуватися там комфортно. Практика показує, що неможливо навчити учнів, коли вони не усвідомлюють, для чого вони йому потрібні. Тому щоразу, готуючись до уроків, велику увага приділяється мотивації пізнавальної діяльності учнів, опрацюванню завданнь, які  були б для учнів зрозумілі та значущі. Адже тільки тоді, коли є мотив, буде бажання працювати. Наприклад, буде цікаво використати такі методи та технології на заняттях:

•          «Взаємоопитування». По змісту раніше вивченого матеріалу з певної теми пропонується учням поставити один одному запитання.
•          Гра «Чомучки».  Учні готують запитання з вивченої теми, які розпочинаються словом «чому?».
•          «Пінг-понг». Двоє учнів по черзі задають один одному запитання з вивченої теми.
•          «Тести». Із кількох запропонованих варіантів відповідей, учні обирають один.
•          «Дешифрувальник». Тему уроку зашифрована за допомогою цифр, під якими записані літери. Учні розшифровують і потім самі називають тему уроку.
•          Метод «Мозаїка». Із слів, які записані на окремих смужках паперу, діти складають фразу, яка є темою уроку. Це викликає у них інтерес і активізує пізнавальні можливості.
•          «Асоціативний кущ». Називаємо ключове слово, учні підбирають фрази, з якими на їхню думку, воно асоціюється.

 

Подобається учням метод «За-проти»,  в ході якого вони вчаться захищати власну позицію та вислуховувати думку інших, тобто ознайомлюються з альтернативними поглядами, метод «Мозкова атака», який дозволяє колективно працювати над розв’язанням певної проблеми. Часто використовую метод «Асоціативний кущ».

З метою підвищення активності учнів, створення позитивного настою використовую елементи технології «Створення ситуації успіху». Перед початком нового для учнів завдання обов’язково наголошую, що у них все вийде, я не сумніваюсь у позитивному результаті.

На сайті для закріплення чи повторення матеріалу використовуємо:

https://learningapps.org/index.php?category=100&s=

https://naurok.com.ua/

https://wordwall.net/uk

Спостерігаючи, з яким захопленням діти грають у комп’ютерні ігри, які хвилі позитивних емоцій вони викликають у них, я вирішила адаптують технології комп’ютерної гри до навчального процесу.

Нестандартні форми і методи на заняттях стимулюють мислення учнів, підвищують їхню активність у набуванні знань, виробленні практичних умінь і навичок.

Мовний матеріал на заняттях з надолуження повинен бути цікавим, не надто складним для сприйняття, який би залучав до співпереживання, розкривав виразність та красу рідної мови, був насичений яскравими граматичними формами й синтаксичними конструкціями.

Використання різних нестандартних форм роботи дає позитивні наслідки, сприяє розширенню кругозору учнів, дає можливість урізноманітнювати форми роботи на уроці; фантазію і здібності.

Але форми роботи ставлять особливі завдання перед учителем. Вони вимагають від нього не тільки великої підготовки, а й багатої фантазії, творчого вогника, постійного прагнення до невтомного пошуку.

      Зате винагородою за цю кропітку працю будуть вдячні, зацікавлені очі ваших учнів.

      Практика підтверджує, що такі заняття забезпечують більш повне володіння дітьми всіма типами усної і писемної мови, правописними навичками і дають бажані наслідки.

Організація навчання з надолуження освітніх втрат з української мови та математики в 3-4 класах.

 За результатами вхідного тестування було сформовано групи учнів 3, 4 та 5 класів, обрано теми для роботи. У групі учнів 3 класу - 13 учнів, 4 класу – 16учнів; 5 класу - 18 учнів. Відібрано тих, хто дійсно потребує допомоги педагога.

У роботі з дітьми використовуються різноманітні види роботи:  робота в парах та групах, тестування, вебквести, складання схем, відеоматеріали, дискусії та багато іншого.

На заняттях з української мови в пріоритеті розвиток навичок читання та говоріння, бо це базова навичка, без якої дитина не зможе сприймати інформацію, обробляти її.

З цією метою читаємо та обговорюємо різноманітні тексти, складаємо план та переказуємо, вчимося висловлювати власну думку щодо прочитаного, ставити себе на місце героїв літературних творів.

З метою розвитку дитячої творчості, бажання висловлюватись, говорити українською театралізуємо, читаємо в особах. Використання навчальних відео не тільки полегшують роботу вчителя, а й допомагають учням краще засвоювати матеріал. Повторюючи правила, теоретичний матеріал схематизуємо, щоб краще запам’ятати. Кожна така навчальна опора увиразнюються прикладами, доступними та зрозумілими вихованцям.

Важливо також пояснювати здобувачам освіти «навіщо ти це вивчаєш?» Дітям важливо розуміти, для чого вони вчать ту чи іншу тему. Використання дидактичної гри допомагає краще засвоїти навчальний матеріал.

Ігровий матеріал вчителі намагаються готувати на кожне заняття. Для прикладу, гра «Склади бджолу». Завдання: скласти з ріноманітних геометричних фігур бджолу; порахувати загальну вартість фігури, якщо одна трапеція, з якої складається бджола коштує, наприклад, 75 копійок, трикутник — 35 копійок, більший ромб — 50 копійок, а менший ромб — 40 копійок.  

Діти залюбки виконують цікаві завдання з математики на картках. В арсеналі вчителів багато друкованого матеріалу, який добирається самостійно: карток, завдань, текстів для читання, тестів, - бо спеціально розроблених посібників для програми подлання освітніх втрат немає.

З метою урізноманітнення занять часто використовуються тести. Це дає можливість створити цікаві завдання для закріплення, перевірки знань учнів, проведення самостійних робіт. Діти охоче виконують завдання й біля дошки. При закріпленні вивченого матеріалу відбувається через взаємоперевірку, коли учні обмінюються зошитами, переказують одне одному прочитане, коментують порядок виконання завдання.

На заняттях з української мови використовуються літературні ігри. Гра «Казкова абетка». Дітям необхідно пригадати казкових героїв і розташувати їх в алфавітному порядку. Наприклад, Айболить, Барвінок, Вовк, Дюймовочка… - при вивченні теми «Алфавіт».  Гра «Склади прислів’я» (робота в парах).

Заняття проводяться навіть під час повітряної тривоги, але вже в укритті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Психоемоційна підтримка та психологічна допомога учасникам освітнього процесу в рамках проєкту надолуження освітніх втрат»

Робота педагогічного працівника в закладі освіти відрізняється значним обсягом зусиль, потрібних для опрацювання різних по складності та емоційній напрузі ситуацій, що виникають під час навчання. Особливість цієї роботи полягає в тому, що педагоги кожного дня стикаються з різними почуттями, іноді з дуже складними та неприємними: людський біль, агресія, безсилля, безпорадність тощо. 

Для того, щоб ефективно спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та дорослими, учителям потрібно мати певний рівень психологічної обізнаності.  

Звичайно, дуже важливою є зараз робота психолога. Своєчасна допомога учасникам освітнього процесу може сприяти поступовому відновленню психоемоційного стану людини, прагненню не здаватися, долати труднощі, повноцінно жити далі та допомагати собі та іншим.

Психоемоційна підтримка в центрі по надолуженню освітніх втрат допомогає сформувати навички емоційної стійкості та підтримати психічне здоров’я дітей через програму неформального навчання та взаємодію з дорослими. Курс психоемоційної підтримки допомогає дітям впоратися зі стресом та отримати навички емоційного саморегулювання. Заняття відбуваються один раз на тиждень, тривають 2 години.

 Ліцей – це середовище, у якому формуються та закладаються звички на все життя. Тому популяризація здорового способу життя серед ліцеїстів – це інвестиція у майбутнє здорове та щасливе покоління.

Адже саме поняття «здоров’я» – це не лише відсутність захворювань, а стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя.

Протягом жовтня-листопада 2023 – 2024 навчального року учасники освітнього процесу брали участь у проєкті надолуження освітніх втрат – заради здорових і радісних школярів. У рамках програми головна мета – зробити школярів максимально щасливими, виконували обов’язкові завдання та проводили безліч

додаткових активностей: конкурси, флешмоби та інтерактивні уроки. Усі вони були присвячені ментальному здоров’ю.

Ментальне (або психічне) здоров’я – це стан добробуту, у якому людина реалізує власні здібності, може впоратися зі звичайними життєвими стресами, і здійснювати звичну діяльність. При цьому важливою ознакою внутрішнього благополуччя є здатність розуміти свої емоції, будувати стосунки з іншими та бути відкритим розвитку й навчанню.

Ментальне здоров’я, як і фізичне, потребує постійної уваги та підтримки. До базових заходів самопідтримки належать повноцінний сон, раціональне харчування задоволення. Такі прості дії здатні давати енергію та сили для подальшої самореалізації людини та її ефективної взаємодії із зовнішнім світом та фізична активність, якісний і повноцінний відпочинок, підтримка зв’язку з оточенням і водночас проведення часу наодинці. 

 

Тому так важливо турбуватись про себе й підтримувати ці звички серед школярів і ставати для них прикладом.

Саме для цього психолог ліцею впроваджує свій досвід в проєкт «Психоемоційна підтримка та психологічна допомога учасникам освітнього процесу в рамках проєкту надолуження освітніх втрат», який сприятиме турботі про психічне здоров'я, боротьбі зі стресом серед вчителів та підтримці позитивного емоційного стану школярів.

Програма психоемоційної підтримки розрахована на 8 занять, у яких досліджувалися різні аспекти психологічного благополуччя учнів: турбота про психічне здоров’я та комфорт школярів. Кожне заняття було спрямоване на розвиток основних елементів емоційної стійкості:

1. Фізичного, що включає силу, енергію, міцне здоров’я.
2. Психологічного: здатність до саморегуляції, зосередженість, самооцінка, впевненість у собі, здатність до самовираження, мислення та міркування.
3. Соціального, що включає міжособистісні стосунки, групову ідентичність, симпатію, спілкування та співпрацю.

Програма психоемоційної підтримки була присвячена таким темам:

1. Що означає бути стійким?
2. Як працюють емоції? Емоційна гігієна.
3. Цінності. Що важливо для мене? Плекання вдячності.
4. Моя рутина і мій ресурс
5. Що таке мої кордони? Чому вони важливі? Та як я можу про них дбати?
6. Як підтримувати інших?
7. Допомога та співпраця.
8. Завершення. Мудборд.

Адже за 8 занять ми посилили взаємодію в нашій шкільній родині, навчилися розуміти й розрізняти емоції, втілювати цікаві активності та найсміливіші ідеї, отримали задоволення від процесу та результату виконаної роботи; отримали сертифікати.  

На сайті нашого закладу https://school142.dnepredu.com/ опубліковано безліч матеріалів та активностей на тему психічного здоров’я та створення емоційно та психологічно комфортного освітнього середовища для школярів.

Програма центру надолуження знань розрахована на 3-4 цикли протягом двох місяців: вересень-листопад, грудень-січень, лютий-березень. Окремий цикл включає 16 занять у кожній групі та завершується вихідним тестуванням.

Результати першого та другого циклів  вхідного і вихідного тестування     показали:

Так як в групах зібрані учні, навчальні досягнення яких в межах 20-30%, то мета цих занять  –  це підвищення рівня навчальних досягнень, що і спостерігаємо за результатами вхідного і вихідного тестування І циклу занять з надолуження освітніх втрат.  

В практиці роботи ліцею – проведення семінарів спрямованих на обмін досвідом роботи, ознайомленням з інноваційними ідеями та найкращими практиками в галузі освіти.

На першому семінарі «Освітні сходини. Фокус уваги: надолуження освітніх втрат» заступники директора з навчально-виховної роботи ознайомилися з результатами моніторингового дослідження в умовах воєнного стану, підходами до вимірювання та компенсації освітніх втрат, важливості надолуження знань без стресів. Особливу зацікавленість присутніх викликала робота в майстер-класах від учасників Центру освітніх втрат.

На другому семінарі «Методичний дайвінг. Скарбничка досвіду компенсації освітніх втрат» заступники директорів з навчально-виховної роботи мали можливість поглибитися в аналізі питань, пов’язаних з освітніми втратами, визначити конкретні стратегії, які допоможуть закладам освіти надолужити ці втрати. Освітяни міста Дніпро спільно працювали над створенням практичних рішень і планів подальших дій.

Учасниками методичного семінару стали:

виконавчий директор БО БФ «Освітня фундація «МрійДій» Артур Пройдаков, який став найкращим учителем України за версією Global Teacher Prize в 2021р., в 2023 р. ввійшов у десятку найкращих учителів світу;

керівник проєкту та програми в БО БФ «Освітня фундація «МрійДій»  Юрій Захарчук.

Проведення такіх форумів спрямовані на створення  спільноти м. Дніпра, яка працює над покращенням української системи освіти.