Педагогічний досвід вчителя фізики "Ігрові технології та їх вплив на розвиток здібностей учнів на уроках фізики "»

Педагогічний  досвід  роботи

вчителя  фізики Привовчанського ліцею

Донченко Марії Іванівни

Педагогічне кредо:

        «Щоб дати учням іскорку знань, вчителю необхідно увібрати в себе море світла».

                                                                                                         В.О. Сухомлинський

Тема досвіду:

 «Ігрові технології та їх вплив на розвиток здібностей учнів на  уроках фізики »

Актуальність досвіду, його практична значимість

    Зі швидким розвитком науки та техніки на сучасному етапі велика увага приділяється фізиці, бо вона є підґрунтям для таких галузей промисловості, як нанотехнології, кібернетика, робототехніка. Тому, щоб відповідати вимогам сучасності підростаюче покоління має отримати ґрунтовні і міцні знання з фізики у школі. Уроки фізики – це «місточок» між школою й вищим технічним закладом. І виходячи з основної мети фізичної освіти, яка полягає у всебічному розвитку особистості школярів з урахуванням їх природних задатків, здібностей, інтересів та потреб на сучасному етапі найважливішою задачею школи і мене, як вчителя фізики  є виховання справжніх творчих людей. Це  не значить, що кожний сьогоднішній школяр стане вченим, частина з них не буде учитися у вузі, але в будь-який сфері потрібні люди, захоплені своєю справою, шукачі і творці. Дуже важливим завданням для мене подолання «пізнавального вакууму» в учнів основної і старшої школи. Тому поставила за мету розвиток здібностей,пізнавальної активності учнів шляхом використання ігрових технологій на уроках  та позаурочний час. Зробити навчальну роботу наскільки можливо цікавою для учня й у той же час не перетворити цю роботу в забаву одна з важливих і складних задач. У здійснені відповідних завдань навчання фізики, що стоять переді мною, вирішальне місце належить перебудові методів навчання та удосконалення основної ланки навчального процесу – уроку.
    Метою  дослідження є визначення впливу ігрових технологій на розвиток творчих здібностей учнів з фізики.
    Об’єкт дослідження – процес навчально – пізнавальної діяльності учнів .
     Предмет дослідження – роль ігрових технологій під час вивчення фізики та їх вплив на розвиток здібностей учнів .
     Основна ідея дослідження полягає в тому, що ігрові технології на уроці є потужним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики, узагальнення та систематизація знань учнів, сприяють подоланню формалізму в знаннях.

Теоретична база досвіду

Класифікація дидактичних ігор та їх значення в організації нестандартних уроків.
       Одним з ефективних шляхів розвитку здібностей  у школярів, інтересу до предмету є гра. Дактичні ігри, як колись, так і тепер, широко використовують на уроках вчителі фізики, бо гра організовує легко збудливих, сприяє формуванню впевненості в собі. Вона являє собою багатопланове, складне педагогічне явище: є ігровим методом навчання дітей, самостійною ігровою діяльністю, засобом виховання і виступає як умова всебічного розвитку особистості дитини [1].
     У грі чудовий світ дитини  поєднується з прекрасним світом науки, в який вступають учні. Під час гри грунтовні знання й відомості учень дістає вільно. Тому часто те, що на уроці здавалося незрозумілим, навіть недосяжним для учнів, у грі легко засвоюється.  Навчальну діяльність стимулює безліч мотивів, але найдієвішими мотивами учіння є «цікаво» і «корисно». Для ефективної навчальної діяльності важливо поєднання цих мотивів. Щоб формувалися мотиви «цікаво» і «корисно», на уроках необхідно створювати ситуації, що активізують розумову діяльність.  Інтерес і задоволення — важливі психологічні моменти гри.
У першому і другому випадку приваблює поставлена загадка, трудність, яку треба подолати, радість відкриття, відчуття подоланої перешкоди. Саме тому  людей, незалежно від віку, захоплює гра [2,4]. Відомий французький учений Луї де Бройль стверджував, що всі ігри, навіть найпростіші, мають багато спільних елементів з роботою вченого.
Характерним для кожної дидактичної гри - з одного боку, розв'язування дидактичних задач, уточнення уявлень про предмет чи явище в цілому і про його суттєві особливості, розвиток здібностей виявляти подібність та їх відмінність. У цьому розумінні гра має навчальний характер. З другого боку,  невід'ємним елементом дидактичної гри є ігрова дія. Увага учня спрямована саме на неї, і непомітно для себе він уже в процесі гри виконує навчальне завдання. Тому дидактичні ігри здаються учням не просто забавою, а цікавим, незвичайним заняттям.
       Під дидактичною грою розуміють складне педагогічне явище, що має на меті імітацію або моделювання навчальної ситуації, вивчення її процесу і проявів інтересів учителя та учнів під час навчальних занять.
Важливими моментами гри є :
— привернути і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах не завжди вдається зосередити увагу;
— систематизувати і закріпити знання про різноманітні властивості і ознаки фізичних явищ та процесів, їх значення, зв'язки між ними, про просторові, часові та числові співвідношення;
— розвивати увагу і зосередженість, волю і наполегливість учнів.
      В дидактичних іграх перед учнями ставляться переважно вузькі, визначені задачі розумового порядку, які вимагають для свого розв'язання різноманітних інтелектуальних операцій [11, 20]. Дидактичні ігри і цікаві вправи, побудовані на поєднанні, прогресивних прийомів, які застосовуються кращими педагогами — новаторами для підвищення ефективності виховного процесу, сприяють формуванню однієї з найцінніших якостей людського розуму — його рухливості і гнучкості.
Після фіксації фрагментів дидактичної гри визначають загальну вихідну ситуацію і правила її проведення, які полягають в обмеженні, що накладаються на гравця. Сукупність правил, які пропонуються учаснику гри, орієнтують його на реалізацію задач, поставлених у ній.
Після цього складється  план підготовки і проведення дидактичної гри, який включає розробку:плану,сценарію, програмного забезпечення , методичних матеріалів, практичного завдання,експериментального проведення гри, фактичного проведення гри і й перегляду.
     План дидактичної гри включає такі елементи:
— назву дидактичної гри, її тип (колективна або індивідуальна, контролююча або навчаюча, динамічна або статична), загальні навчальні цілі;
— сутність, специфічні особливості конкретної педагогічної ситуації і зразок динаміки її зміни та розвитку з уточненням елементів невизначеності і конфлікту;
— вихідну навчальну ситуацію (її вихідний) з вказівкою складу її учасників, рівня їх підготовки і розвитку, визначена діяльність яких буде стержнем дидактичної гри;
— вказівки щодо складення й обґрунтування загальних і часткових моделей гри,  в тому числі основних розрахунків, які необхідно буде провести її учасникам;
— методику використання засобів навчання учасниками дидактичної гри;
— склад учасників та їх ролі;
— систему заохочення і стимулювання;
— послідовність розробки матеріалу гри.
     План гри є важливим документом, що визначає етапи діяльності за її розробкою. Його необхідно добре підготувати.  Всі прорахунки в плані обертаються, як правило, необхідністю тривалих і трудомістких змін та доопрацювань в подальшому.  На основі плану розробляють сценарій гри.
     Сценарій дидактичної гри є необхідним і основним документом для її проведення. Розробляючи сценарій, детально обговорюється кожен фрагмент. Фрагмент розбивають на етапи. Завдання вручають учасникам за 5-7 днів до початку гри.                                                                                     Основні компоненти завдання:
1) опис фонду навчальної ситуації гри, де коротко характеризуються умови, що характерні для розглядуваної педагогічної ситуації, також наводяться необхідні відомості, які дають можливість учасникам гри обговорювати конкретні прийоми і методи розв'язання задач;
2) довідкові матеріали;
3) організаційні вказівки: перелічуються ролі гравців, повідомляється місце і час проведення гри, вказується, хто з гравців яку повинен виконати роботу до початку гри, які матеріали розробити, кому і коли надати, наводиться література, яку учасники повинні детально проробити до початку гри.
Методична розробка дидактичних ігор включає детальний виклад дій вчителя з моменту вручення завдання і до її звершення. Останньою частиною розробки є визначення місця проведення дії гри, потреба в необхідному обладнанні, а також в матеріальному і методичному забезпеченні.
До методичної розробки додаються плани і сценарії , що дозволяє учневі зробити узагальнення, чітко усвідомити правила, повторити отримані знання в цілому, в системі, в нових зв'язках, що сприяє більш глибокому і ґрунтовному засвоєнню пройденого. Багато дидактичних ігор і вправ побудовані на матеріалі різного рівня складності, що дає можливість здійснювати індивідуальний підхід у навчанні, забезпечує участь в одній і тій же грі дітей різного рівня знань [8, 9].Оскільки рівень вимог до якості  оформлення учнями своєї думки в мовленні та дії здебільшого є напруженою діяльністю, що вимагає уваги, самоконтролю і оперативності [12]. Учень може отримати успіх тільки в процесі діяльності, внаслідок власної навчально-пізнавальної активності, яка в дидактичних іграх виявляється досить широко. Напрацювання з проблеми використання гри та її елементів під час дозвілля створюють надійну основу забезпечення активізації навчально-пізнавальної діяльності, , розвитку здібностей школярів.
     Гра є ефективним засобом навчання, але не універсальним. Питання раціонального,  свідомого,  виправданого використання гри в навчанні є предметом кропітких досліджень [8, 9, 10].
     Включаючи гру в заняття, звертаю увагу на те, щоб основна дидактична задача, яка становить умову гри, відповідала навчальній меті уроку, була для учнів  посильною,  сприяла максимальній активізації їх розумової діяльності.        Залежно від ігрової мети фізичні ігри можна поділити на такі типи:
1) творчі ігри;
2) ігри — змагання;
3) ігри з дидактичним матеріалом;
4) рольова гра;
5) ігри-тренінги;
6) ігри у випадковість;
7) ділові ігри.
     1) Для творчих ігор властиве внесення елементів уявлюваної ситуації. Інколи їх називають імітаційно-процесуальними, бо їхній зміст запозичений дітьми з навколишнього життя. Саме ці ігри багато психологів відносять до числа таких ігор, в яких найсильніше проявляється фантазія дітей, використання ними уявних ситуацій і переносних значень. Ці ігри в своїй основі є творчими, а не штучними чи шаблонним відтворенням дійсності.
Можна проводити суд над: « Інерцію», «Тертям», «Електричним опором», «Теплотою випаровування», «Резонансом», « Інтерференцію. Дифракцію».
     Навчальна мета цієї гри — повторити фізичні закони, які лежать в основі фізичного явища, і якомога більше дізнатися про їхнє значення в житті людей.
     Організовують цю гру таким чином: за кілька днів до гри учні класу стають свідками захисту і свідками звинувачення,обирають головного суддю, народних засідателів, прокурора, адвоката, підсудного і вченого секретаря суду. У творчих іграх усі дії учня визначаються тією роллю, яку він у даній грі виконує. Щирість виступаючих, їхні цікаві й продумані відповіді говорять про велику користь "судів" не лише для закріплення вивченого матеріалу, повторення а й для розширення знань учнів.  До подібних ігор учні ставляться дуже серйозно, їхні виступи, як правило, бувають розумними і змістовними. У старших класах виникають справжні учені дискусії. Цікаво зазначити, що навіть старшокласники "з головою занурюються в гру". Гра приваблює їх постійною можливістю творчо проявити себе, показати свої здібності й розуміння дійсності товаришам. Учні живуть у грі конкретним життям, розкриваючи в ній своє розуміння явищ, фактів навколишнього світу, фізичних законів.                                                                                                    2) Призначення гри — змагання — полегшення сприймання суті явища чи процесу, послідовності дії і, що не менш важливо, вироблення навичок. Отже, загальною метою гри-змагання є всебічний розвиток особистості учня і як кінцевий результат — добре сформовані навички діяльності. Саме тому гра — змагання повинна здійснюватись двома етапами:
- перший етап:  розв'язання в зоні змагання задачі;
- другий етап : оцінювання результатів діяльності.
У зв'язку з цим висуваються такі вимоги щодо організації гри:
1.  Гра не повинна бути просто  забавою, а серйозною пошуковою роботою. Тому необхідно підбирати  завдання проблемного характеру.
2. Усі завдання ігор — змагань виконуються письмово або усно.
3. До гри-змагання потрібно залучати усіх учнів.
4. Гра — змагання як вид діяльності учнів має застосовуватись систематично і в системі.
3) Ігри з дидактичним матеріалом, можна використовувати, щоб закріпити і поглибити знання учнів (лото, доміно, "вгору і вниз" , ромашка, яблуня Ньютона тощо). Більшість з них можуть зробити самі учні. У цьому разі вчитель повинен допомогти їм підібрати тему і форму гри.
Працюючи над складанням гри, підбираючи малюнки дослідів, формули, портрети вчених, аналізуючи матеріал тем, учні вчаться творчо ставитися до дорученої справи. Складати гру найкраще доручити групі учнів з 3-4 чоловік, які мають різні здібності. Кілька ігор можна скласти на одному і тому самому фактичному матеріалі. Одні й ті самі фізичні явища, закони, імена вчених, зустрічаючись учневі у двох — трьох іграх, змушують його пригадувати, порівнювати, встановлювати подібність і відмінність і таким чином сприяють свідомому, а не механічному закріпленню знань.
     Значний інтерес у школярів, особливо середніх класів, викликає гра, виготовлена за принципом парних карток.  Таке доміно слід використовувати для перевірки й закріплення знань учнів з великої теми курсу: для вправ із застосуванням фізичних законів і формул.
     4) Рольова гра має за мету показ того, як треба виконувати конкретну дію,  навчання об'єктивного аналізу штучно створеної ситуації.  Ця гра дає можливість організаторові перевірити рівень і якість підготовки учасників гри з обраної теми, виявити їх рівень допитливості, ерудиції. Навчальна мета організатора рольової гри випливає з їхніх ігрових ролей або задач.

5) Ігри-тренінги організовують тоді, коли необхідно проробити велике число аналогічних вправ. Якщо вчитель,  включає їх в "ігрову оболонку", де дії виконуються для досягнення ігрової мети, то активність учнів підвищується.  Наприклад, вирішуємо серію прикладів чи тренувальних задач і переміщуємо фігурку на демонстраційному стенді. Учень повинен покорити вершину.
       6) Основна особливість  ігри у випадковість полягає в тому, що вчитель вводить в урок елементи випадкового вибору. "Там, где правит бал случай, там азарт". Для цього потрібна рулетка. Можна зробити коло із картону з стрілкою на гвіздку; можна і навпаки: крутити диск відносно нерухомого указника. Об'єктом випадкового вибору може стати задача, тема повторення, тема доповіді, чи учень. Крім рулетки використовують ігрові кістки, м’яч, запуск паперового літачка (в кого попаде), закриті завдання.
Приклад. Якщо ви хочете, щоб ваші учні краще повторили пройдений матеріал, політайте з ними на хроноліті. Ним може бути звичайний паперовий літачок. На дошці пишуть дату, місце випадку і запускають хроноліт до кого на парту він сяде, той і попаде в "інший час". Учень, який опинився в "іншому часі", повинен розповісти про те, що він там бачив.  "Хроноліт" може здійснювати політ не тільки "в часі", ай у царство фізичних явищ, у королівство величин тощо.
    7) Ділові ігри моделюють реальну виробничу, наукову чи іншу "дорослу" діяльність. До гри: вчитель знайомить клас зі схемою гри; формуються команди, визначається склад.  В час гри: 1) вчитель задає тему; 2) команди придумують один для одного по 5 завдань на пропоновану тему; їх тип попередньо регламентується вчителем (наприклад: команди повинні підготувати по 2 репродуктивних питання, по 1 творчому і по 2 задачі);   3)команди по черзі дають один одному завдання; якщо суперник не вправиться, команда, яка задає запитання, сама повинна дати відповідь - уточнення. В кожній групі зазвичай 4-6 чоловік.

2. Структура та зміст дидактичної гри з фізики
      При вивченні фізики, астрономії нерідко трапляється так, що учень з неохотою вивчає теорію, особливо основні поняття, не завжди вдумується в зміст прочитаного чи почутого, ігноруючи розуміння певного терміну, не бажає, виконувати домашні завдання. Такий стан речей небезпечний тим, що в учня нагромаджується незнання і росте небажання вивчити нецікавий матеріал.  Це стає на перепоні розвитку навичок взаємодії з конкретним програмовим матеріалом, а значить і мислення, бо вони взаємопов'язані: коли людина глибоко мислить, в неї формується зв'язок дій, систематизуються та узагальнюються знання. Отже, у випадку незасвоєння матеріалу,  доцільно використовувати ефективні засоби навчання — навчальні ігри [9].
     У процесі гри учень повинен опрацювати певний  матеріал, проаналізувати і осмислити його. Це, так би мовити, перший етап гри. Другий етап — це сам процес гри, який полягає у тому, щоб дати можливість учню висловитися, поспілкуватися з іншими учасниками гри.  Алгоритм побудови гри передбачає наявність завдань  для  обмірковування і матеріалу для виконання. При організованому використанні гри розвивається простір  думки. Навіть при звичайній відповіді учень змушений  самостійно думати і грамотно викладати свої думки у письмовій чи усній формі. Значить, самостійна робота — це розвиток людини.  Якщо постійно користуватися стандартними методами (ті, що не передбачають самостійної роботи учня), то не можна очікувати ефективних результатів. Навчальна гра забезпечує роботу думки і сприяє активній діяльності учня в сфері навчання [3].
     У грі діти виявляють неабияку активність та зацікавленість. Гра виступає стимулом до пізнання, засобом формування звички мислити, необхідної у навчанні, тобто розвиває здібності. Людина повноцінно живе лише тоді, коли знаходить застосування своїм якостям, — вважають деякі вчені, — тому учням необхідно забезпечити можливість для самореалізації. Результат від навчання буде помітним при постійному посильному навантаженні. Тільки за такої умови в повній мірі будуть використовуватися можливості учня, що призведе до формування певних навичок і вміння їх застосовувати при вивченні фізики.
Дидактичні ігри вирізняються наявністю характерних грі структурних елементів: дидактична задача; дидактична задача; ігровий задум; ігрова основа; правила гри; підведення підсумків.
    Дидактична задача гри визначається шляхом аналізу програмних задач конкретних навчальних тем.  Вона ґрунтується на основі дидактичних, освітніх та виховних цілей, що ставляться перед  учнями при вивченні навчального матеріалу.
     Ігровий задум  -  обов'язковий структурний елемент дидактичної гри,  який ставить навчальну мету (оволодіння поняттями, формування навичок, узагальнення, систематизація знань в прихованій формі). Дидактична задача в грі спеціально приховується, вона постає перед школярами у вигляді ігрового задуму - завдання, що передбачає ефект змагання, у цікавій для учнів формі.
     Ігрова основа суттєво впливає на створення ігрової атмосфери. Атмосфера гри виникає при своєрідних способах поділу на команди, способі вибору ведучого, імітації популярних телевізійних шоу тощо. Ігрова основа — це фон, на якому учитель реалізує педагогічні цілі навчального процесу.
     Ігрові дії — це елемент гри, який взаємопов'язаний з ігровим задумом і, будучи засобом його реалізації, вони в той же час включають в себе і дії, що спрямовані на виконання поставленої педагогом дидактичної задачі.
Правила дидактичної гри — це умови, які підтримують ігровий задум, атмосферу суперництва і справедливості оцінки знань, їх невиконання порушує гру, робить її нецікавою. Підведення підсумків гри — кінцевий елемент гри, який має на меті узагальнення навчальних досягнень учнів і є обов'язковим елементом кожної гри.

Технологія досвіду                                                                         

          Урок  з ігровими завданнями  забезпечує виникнення позитивної емоції по відношенню до навчальної діяльності, її змісту, форми і методу здійснення. Правильно підібрані і добре організовані уроки з фізики, уроки- ігри,  естафети, уроки КВН, логічні задачі, завдання для розвитку уяви, пам’яті,  уваги  сприяють  всесторонньому,  гармонійному  розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості.  

Одним з прикладів уроку, який активізує навчально-пізнавальну діяльність, є створення ситуації зацікавленості — введення в навчальний процес цікавих завдань ,  дослідів, парадоксів. Наприклад, ''фізика у побуті", "фізика в казках", « в прислів’ях», фізика людини тощо. Позитивний результат дає аналіз уривків з художньої літератури, які розкривають фізичне явище чи процес. Не можна ігнорувати демонстрацією цікавих дослідів.
Незвичність приведеного факту, парадоксального, демонстрованого досліду на уроці (наприклад парадокс Паскаля, плавання тіл) викликає глибоке емоційне здивування учнів.
    Цікавими є урок  з завданнями зіставлення наукових і життєвих пояснень окремих природних явищ. Наприклад:  учням пропонується зрівняти життєве і наукове пояснення явища невагомості, життєве і наукове пояснення законів вільного падіння, законів плавання.
     В практиці використовуюю настільні ігри із завданнями  пізнавального змісту, а саме захоплюючим є урок-гра-подорож, ігри типу вікторини, кросворди, ребуси.
При проведенні уроку можливе створення ситуації навчальної дискусії. Відомо, що при суперечці народжується істина. Але суперечка і викликає збільшену зацікавленість до  цієї теми. При використанні такого методу активізації застосовуються історичні факти боротьби різних наукових точок зору з тієї чи іншої проблеми, наприклад, розповідь про боротьбу прибічників "боязні пустоти в природі" і прибічників учення про атмосферний тиск. В результаті тема  « Атмосферний тиск» вивчається школярами з більшою цікавістю.     
    Створення ситуації суперечки, навчальної дискусії  на будь-якому етапі уроку вносить елемент нестандартності. Для цього учням спеціально пропоную висловити свої думки про природу того чи іншого явища, змоделювати ту її   чи інщу точку зору. Тут традиційним ставлю  питання: "А хто думає інакше?" якщо такаий засіб викликає суперечку, то учні розділяються на прибічників  того чи іншого пояснення і з нетерпінням чекають  на моє пояснення.

     Ігрові завдання використовую на таких етапах навчання:
— вивчення нового матеріалу проводжу у вигляді інтегрованих уроків, ділових ігор;
— осмислення теоретичних знань здійснюю з допомогою ділових ігор, уроків-КВК;
— розв’язку задач на уроках-змаганнях, в ділових і рольових іграх, КВК;
— узагальнення знань проводжу  у формі ділових ігор і змагань;
— тематичний контроль здійснюю, крім заліків і тестування, у формі ділових ігор, змагань.
Для тренування пам'яті, уваги, сприймання використовую ігри-завдання.
Використання ігрових  ситуацій  таких як тематична вікторина, кросворди, ребуси, презентація, гра – конференція,  гра - подорож веде до глибшого і швидшого засвоєння навчальної інформації, вивчення даної теми [18,22]. Вікторина — одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (запитання підбираються так, щоб тему, яка вивчається, подати у зацікавлено-пізнавальному плані). Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально.
     Основна мета вікторини — в ігровій формі всебічно розглянути питання, дати можливість кожному учню виявити активність, показати рівень своєї ерудиції.

     Кросворд — це задача-головоломка; її суть в заповненні рядків клітин, які перетинаються (по вертикалі і горизонталі) словами, що розгадують по вказаному списку визначень суті цих слів.
Рішення кросвордів ефективно після вивчення теми, розділу курсу фізики .
     Гра-конференція — одна з ігрових форм проведення уроку, що імітує збори, нараду представників наукових організацій для обговорення і розв'язування певних запитань.
     Гра — подорож  проводиться під час повторення теми. Подорож по темі — одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод та досягнення мети (перешкодами є різні фізичні запитання з теми; продовжити рух за маршрутом можна лише після відповіді на запропоновані запитання).
     Основна мета — активне повторення матеріалу, демонстрація учнями крім програмних знань свого кругозору, начитаності, вміння орієнтуватися в будь-яких обставинах.

    У цій роботі пропоную систему розвитку здібностей учнів на уроках фізики та в позакласній роботі  з використанням ігрових технологій, а також знайомлю з власним досвідом практичних напрацювань .
     Ігри використовую з метою урізноманітнення індивідуального опитування та одночасного навчання школярів застосовувати отримані знання.   Наприклад, під час фронтального опитування учнів використовую гру «Яблуня Ньютона», «Ромашка». Правила: кожен учень «зриває» яблуко або пелюстку і відповідає на запитання, яке записане це дає можливість учням самостійно обирати питання, щоб не було змоги  казати про упереджене ставлення вчителя.

Гра «Ромашка».   Завдання з теми «Починаємо вивчати фізику» 7 клас.

1.        Як фізики пізнають світ?

2.        Що таке фізичне тіло?

3.        Чим досліди відрізняються від спостережень?

4.        Що ви знаєте про фізичні величини?

5.        Що значить виміряти фізичну величину?

6.        Назвати одиниці вимірювання довжини в СІ?

7.        Яким приладом визначити об’єм рідини?

8.        Що таке ціна поділки вимірювального приладу?

9.        Навести приклади фізичних явищ?

10.      Які вчені- фізики вам відомі і їх відкриття?

 Гра  «Яблуня Ньютона». Запитання з теми « Світлові явища» 7 клас.

1.Кут падіння збільшився на 10⁰,як зміниться кут між падаючим і відбитим променями?

2. Промінь світла падає на плоске дзеркало під кутом 30⁰ до його поверхні. Чому дорівнює кут відбивання.

3. При якому куті відбивання кут між падаючим і відбитим променями 50⁰?

4. Чому вдень вікна будинків ззовні здаються темними?

5. Промінь світла падає перпендикулярно на дзеркало. Чому дорівнює кут відбивання?

6. Який кут називають кутом падіння?

7. Яке дзеркало називають плоским?

8. Яке зображення предмета у плоскому дзеркалі?

Гра « Так – ні»

Правила гри:

Поставте праву руку ліктем на парту. Під час читання твердження, якщо важаєте, що воно правильне – пальці випрямлені, якщо ні - пальці зжимаємо у кулак.

Завдання до уроку узагальнення з теми «Світлові явища» 7 клас.

1. Місяць – природне джерело світла.

2. Очі живих істот – це пристрої, за допомогою яких можна виявити світло.

3. Електролампа, екран монітора, полум’я свічки – приклади штучних джерел.

4. Півтінь – область куди не потрапляє світло.

5. Промінь – лінія вздовж якої поширюється світло.

6. Блискавка – природне джерело світла.

 7. Кут падіння променя на дзеркальну поверхню дорівнює куту відбивання.

8.Швидкість світла менша ніж швидкість звуку.

9.При переході променя світла з одного однорідного середовища в інше він заломлюється.

10.Тіла, що випромінюють світло, називають джерелами світла.

Запитання для учнів 8 класуз теми «Механічний рух»

1. Щоб визначити швидкість потрібно шлях помножити на час.
2. Рівномірний рух – це рух, за якого тіло за будь – які рівні проміжки часу проходить одинакові шляхи.     
3. Криволінійний рух –рух по дугах кіл.
4. Формула для визначення часу – t=s/v.
5. Види рухів бувають: прямолінійні, криволінійні, середні.
6. Середня швидкість визначається як середнє арифметичне.
7. Час у СІ вимірюється у секундах.
8. Між шляхом і часом для прямолінійного рівномірного руху обернено пропорційна залежність.
9. Під час  прямолінійного рівномірного руху швидкість стала.

 

Завдання для учнів 9 класу з теми «Електричне поле»

1. Електричний струм – це впорядкований рух заряджених частинок.

Атом, який втратив електрон , називається негативним йоном.

2. Прилад для вимірювання напруги –вольтметр.
3. Одиниці вимірювання опору – ампер.
4. Опір провідника залежить від довжини, питомого опору і площі поперечного перерізу.
5. Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна напрузі.
6. Носіями струму в металах є вільні електрони.
7. Одиниця вимірювання потужності джоуль.
8. При послідовному зєднанні загальний опір рівний сумі опорів.
9. Амперметр включається в електричне коло паралельно.

Гра «Як називається закон?» Суть цієї гри, що один учень дає визначення фізичного закону, а другий, повторивши його, називає його назву. Потім другий учень читає закон, а перший називає його. Наприклад, перший учень говорить: " Тіло, занурене в рідину (або газ) в об’ємі, втрачає в своїй вазі стільки, скільки важить рідина (або газ) в об’ємі, який витіснило тіло ”. Другий учень називає його законом Архімеда.  Після цього цей же учень пропонує інший закон: " Тиск, що діє на рідину або газ, передається ” без зміни в кожну точку рідини або газу. Один із членів гри повторює означення і називає закон. Цю гру  використовую при повторенні основних законів фізики.

Гра  «Фізичні терміни ». Цю гру проводжу  переважно під час перевірці якості знань учнями термінів на задану тему та для  кращого їх запам’ятовування. Викликавши учня до дошки,  пропоную йому записати ряд літер. Суть гри полягає в тому, щоб із записаних літер за певний час скласти фізичний термін, який вивчився на попередньому уроці. Наприклад, після вивчення теми „ Електричний струм у розчинах і розплавах  електролітів ” пропонує такі літери: О, А, Т, К, Д. З цих літер можна скласти слово „ катод ”, а з літер Д, Н, А, О – „ анод ”.

Добрий результат дає використання гри «Коректор», під час якої учні вставляють пропущені літери в термінах, які записані на дошці, і формулюють їх визначення. Наприклад, пр…да, фіз…а, макро…т, м…рія, речо…а, мега…т, я…ща, м…світ.

Гра «Чи знаєш ти фізичний прилад ?»Учням роздаю картки з характеристиками фізичних приладів. Жеребкуванням визначаю, хто перший буде зачитувати вголос характеристику приладу. Той хто сидить справа від нього дає відповідь. Якщо відповідь правильна, гравець бере фішку з корзини і зачитує іншу характеристику. Якщо відповідь не правильна відповідає інший учень. Виграє той, хто набрав найбільше фішок.

Гра «Знайди зайве». На кожній з карт – три: малюнки, фізичні явища, фізичні величини, явища. Два логічно пов»язані , а третій – ні. Завдання зясувати, що зайве і пояснити чому?

Завдання до теми «Тиск»1.Па, мм рт. ст., МПа, Н, кПа

2.Джоуль, Архімед, Торрічеллі, Паскаль

3.Барометр, гідравлічний прес, рідинний манометр, домкрат,насос, чайник.

Завдання до теми «Світлові явища»

1. Сонце. зорі, Земля,полум'я свічки.
2. Блискавка, світлячки, зорі, лампа розжарення.
3. Полумя вогнища, люмінесцентна лампа, полярне сяйво, запалений сірник.

       Гра «Естафета». Клас розбиваю на групи (по рядах чи варіантах). Капітани отримують естафетні картки із завданнями, заповнення якої починається із останнього учасника ряду. Виграє та команда, яка перша справилась із завданням.

       Вікторина на тему « Змочування. Капілярні явища».

1. Яким повинен бути матеріал масляного  фільтра у двигунах машин і тракторів, змочуваним чи ні і чому?
2. Чому перед тим, як штукатурити цегельну стіну, її змочують водою?
3. Навіщо поверхню перед фарбуванням грунтують – покривають оліфою?
4. Чому коли печуть млинці, сковорідку змащують жиром?
5. Навіщо спай ретельно очищають від жиру, бруду і окислів?
6. В якому із грунтів волога піднімається на більшу висоту: в піщаному, чорноземному чи глиняному?
7. Які сили сприяють утриманню рідкого металу, тобто формуванню шва при зварюванні?
8. Навіщо відвал плуга покривають матеріалом, який не змочується?
9. Як поживні речовини від коренів надодять до стебла і листків рослин?

 

           

Урок-вистава "Фізика  - найцікавіша наука про природу! " 7 клас.

Мета.  Ознайомити  учнів  з  тим,  що  вивчає  фізика,  з  деякими фізичними  поняттями;  розвивати  науковий  світогляд  учнів,  логічне мислення,  зв’язне мовлення;  викликати  інтерес  до  вивчення фізики, бажання пізнавати науковий світ.

Обладнання.  Термометри, барометр, манометри, динамометр, терези, мензурки, оптичні  прилади (фотоапарат,  телескоп, бінокль, лінзи,

призма тощо), візок з кінематики та динаміки, частина розпрямленої

спіралі  з  електроплитки,  електронна  машина,  вовняна  тканина, ебонітова і скляна палочки, «султан»  електричний,  магнітна  стрілка, праска,  електроплитка ,портрети видатних фізиків джерело  постійного  струму, реостат,  електрична плитка.

Перший урок проводху у такій формі,  щоб   семикласники зрозуміли  велич  фізичної  науки,  що  фізика  є основою  техніки,  що  фізичні  знання  постійно  уточнюються  і розвиваються  з  метою  осягнення  істини  про  природу.  Фізика –  це постійна  боротьба  ідей  і  думок  в  ім’я  пізнання  людиною  законів навколишнього світу.

Головна    мета першого уроку у 7 класі  –  зацікавити, захопити,

закохати в себе…

На  головні  ролі  вистави запрошуються учні 8 і 9 класів.

Даний урок можна організувати як справжню виставу з усіма  її

атрибутами.  Якщо  немає  такої  можливості,  можна  обмежитися

табличками замість костюмів для виконавців ролей.

Дійові особи:

Математика – цариця всіх наук і служанка фізики.

Мова – найважливіше джерело спілкування.

Географія -  наука про місцезнаходження.

Історія – наука про події та час їх відбування.

Біологія – наука про навколишній світ.

Вчитель. Дорогі семикласники в цьому році ви розпочинаєте вивчення дуже цікавого і корисного предмету «Фізика», без знань з цього предмету усім важко у житті, побуті, техніці. Щоб ви зрозуміли його допоможуть ваші давні друзі : математика, мова, історія, географія.

Математика. Добрий день. Сподіваюсь усі впізнали мене, я –

Математика.  Кажуть,  що  я  цариця,  але  ще  і  мати.  Я  можу  бути  і

лагідною,  і  суворою,  але  завжди  буваю справедливою. Усі  ви  добре  знаєте нашу велику родину наук. Як  і в будь-якій родині мої діти всі різні,

але у нас  є  спільні риси – усі ми дуже важливі,  складні  та водночас

цікаві, жодна людина не може обійтись без нас.

Настав час познайомити вас з моєю дочкою – Фізикою.

Мова.  Шість класів жили і у 7 класі проживемо без неї. Теж мені

наука: як не струмом вдарить , то яблуко з яблуні на голову кине.

Математика.  Постривай,  як  не  хочеш  знайомити  дітей  з фізикою, розкажи щось про себе, на те й ти мова.

Мова.  Я  найстарша,  я  народилася  разом  із  людиною.  Люди

спілкувалися,  набували  життєвого  досвіду  і  передавали  його  своїм

нащадкам. Минули століття… завдяки своєму розуму і праці людина

створила  нові  засоби  спілкування –  радіо,  телефон,  телебачення,

Інтернет.

Математика. Так це  все пов’язане  з фізикою!

Мова. Мабуть, так. Якби не  знання фізики, людина не  змогла б

використовувати  перо,  виготовити  чорнило,  створити  друкарські

машини, які розширили межі спілкування між людьми. (звертаються до Географії). А ти що думаєш про фізику? Чи можеш ти обходитися без цієї всезнайки?

Географія.  Що  ти?!  Без знань   законів  фізики  не  можна  було  б

пояснити клімат, течію рік та морів, утворення вітру. Я вже не кажу

про подорожі: без фізики ні човнів, ні повітряних куль, ні  залізниці,

ні літаків – на волах далеко не заїдеш.

Мова. Цікаво, а що скаже Біологія.

Біологія.  Усім , відомо,  що  фізика –  основа  техніки.  Фізика

широко  використовується  для  досліджень  у  біології,  допомагає

зрозуміти  особливості  будови,  життєдіяльності  рослинного  і

тваринного світу.

Мова. Зрозуміло,  географія  і біологія  заодно  з фізикою – бо це

науки про природу.

Цікаво, що б сказало про фізику Малювання? Почне казати – хто

мені фарби зробить, як не фізика з хімією; та й художники, не знаючи

фізики,  не  вдосконалювали  б  свої  витвори.  Навіть  щоб  продукти

харчування та одяг створювати, потрібно фізику знати! Всюди влізла.

І чайник не так без неї кипить, і літак не летить, ліки в шприц не

набереш,  урожай  не  збереш;  будинок  не  побудуєш,  трактор  не

спроектуєш.  Мабуть  Математика  має  рацію:  без  фізики  жити  не

можна.

-  Історіє,  розкажи  нам,  будь  ласка,  про  неї.  Хто,  як  не  ти,

може все розставити на свої місця, і навести лад.

Історія.  Фізика  зародилася  дуже  давно,  спочатку  вона

об’єднувала  всі  знання  людини  про  природу.  Ще  грецькі  вчені  за

кілька  сотень  років  до  нашої  ери  намагалися  пояснити  походження

світу  й  з’ясувати  причини  всіх  змін,  які  відбуваються  в  природі.

Слово фізика (грецьке physic – природа)  вперше  з’явилося  у працях

давньогрецького філософа Аристотеля. Правда,  досліджувалися  тоді

лише  поодинокі  природні  явища  або  зміни,  які  люди  мали  змогу

спостерігати.

Вчитель. Як  ви  гадаєте,  які  явища  спостерігали

давні греки? (Дощ, блискавку, вітер, утворення льоду, снігу, зміна пір

року, веселку тощо.)

-  Сучасна  фізика  вивчає  також  різні  явища  природи –

механічні,  теплові,  звукові,  електричні,  світлові,  а  також  фізичні

властивості тіл, які нас оточують.

(До учнів). Які з названих раніше явищ є тепловими, звуковими,

електричними, світловими?

-  Людина,  вивчаючи  природу,  встановила,  що  зміни,  які

відбуваються в природі, не випадкові.

(До учнів).  Назвіть зміни у природі та причини, що їх обумовили.

( Під час охолодження до певної температури вода перетворюється

на  лід;  зміна пір  року обумовлена обертанням Землі навколо Сонця;

гори руйнуються під дією вітру, сонця, дощу тощо.)

-  Перераховані  явища  є  природними,  бо  вони  обумовлені природними  причинами,  але  існують  зміни  у  природі,  які

відбуваються  внаслідок  діяльності  людини.  Людина  не  тільки

відкриває  закони  природи,  ай  вдосконалює  їх  для  своїх  потреб.

Вивчивши  електричні  явища,  вона  навчилася  використовувати

електричну  енергію.  Вивчаючи  світлові  явища,  людина  навчилася

виправляти  вади  зору,  виготовила  прилади,  без  яких  важко  уявити

сучасне життя – кінотеатр, фотоапарат, телекамеру тощо.

Але тепер слово самій Фізиці.

Фізика. Добрий день, любі друзі. Я рада, що ви завітали до моєї

країни.  На  початку  нашої  подорожі  по  цій  дивовижній  країні

ознайомимося з «Інструкцією із безпеки життєдіяльностіу кабінеті фізики» та нашим вірним помічником – підручником.

Вчитель. (Ознайомлює  учнів  з  інструкцією та будовою  підручника,

розташуванням  основних  розділів,  умовними  позначеннями.  Зачитує

звернення до учнів на початку підручника.)

-  Кожна  країна має  свою мову,  так  і фізика має  спеціальну

мову, без знання якої подорож буде неможливою.

Пропоную  вам  ознайомитись  з  тим,  що  вивчає  фізика  та  з

творцями  фізичної  науки. (Робота  з  підручником  )

Фізика. Хочу познайомити вас із своїми розділами.

Запрошую  вас  до  Механіки –  розділу  фізики,  у  якому вивчається рух і взаємодія тіл.

Механіка.

Знайомі з вами ми давно,

Ще з уроків математики.

Чому та як, та де було,

Як швидко рухалось, пливло,

Коли зустрінуться та де? –

Все вправи це механіки.

Але, крім цього, взнаємо ще,

Що падати допомагає,

Як «легким» робиться важке,

Що їхать вгору заважає.

Фізика. Дякуємо, нам дуже сподобалось у вас, Механіко, але нас

чекають…

Механіка.  Вибачте,  я  не  можу  відпустити  вас  не задавши запитання.

Які ви знаєте приклади механічних явищ?

Як визначити пройдений шлях?

Фізика. Бачу, що математика добре вас підготувала до зустрічі з

фізикою. Спробуйте впізнати, до яких явищ ми завітаємо далі.

Гарно влітку відпочили,                                          Пригалати буде що.

Всі засмагли, підросли,                                           Не побачим цього взимку

Спини сонечком зігріли.                                         Біля груби сидимо

І на річці всі були.                                                    І до школи йдем у щубі-

На вогні варили юшку,                                            Бережем своє тепло.

-  Так,  ми  потрапили  до  теплових  явищ,  знати  які  потрібно  не

менш  за  механічні.  Із ними  теж  трохи  знайомі  з  уроків

природознавства.  Дослід розжарення дротини.

Вчитель. Як ви думаєте, чому дротина провисла?

-  Під час нагрівання тіла розширюються. Це ви вже знаєте. А

чому вона починає світитися, ми дізнаємося, коли докладно вивчимо

електрику.  Електричні  явища  ми  можемо  спостерігати  щоденно.

Знімаючи в темряві шовковий чи вовняний одяг, можна побачити, як

з’являються невеликі іскри, що супроводжуються потріскуванням.

Електричні  явища  мають  знати  не  лише  електрики,  а  навіть  і перукарі.  Дослід електризація ебонітової палочки.

     -  Навряд  чи  пацієнтові   сподобається  така  зачіска.  При вивченні  електрики,  ми  навіть  компас  зможемо  примусити показувати не па північ,  а  так,  як нам  заманеться. Дослід дія провідника зі струмом на магнітну

стрілку.

     -  А  яке  електричне  явище  ми  спостерігаємо  влітку?(Блискавка )

     -  Грізне  явище  природи,  якого  так  лякалися  наші  предки. Зараз  у  кабінеті  фізики  зможемо  створити  блискавку,  подібну  до природної.  Дослід  з   електрофорною машиною.

     -  Після  літньої  грози  з’являться  веселка.  Яке  це  явище?(Світлове). (Демонструється явище дисперсії без пояснення).

Мова.  Гаразд,  ви  мене  переконали,  фізику  потрібно  знати

людині  будь-якого  фаху.  Але  як  фізика  може  допомогти

домогосподаркам?

Учні. Побутовою технікою.

Історія. Я пропоную завітати до домогосподарок різних часів  і подивитися,  які  фізичні  явища  вони  використовували  під  час  такої  звичайної  роботи,  як  прасування  демонстрація роботи праски електричної та з вугіллям. Які явища використовуються під час цієї роботи?

Учні відповідають:

-  праска з вугіллям (механічні й теплові);

-  сучасна праска (механічні, теплові, електричні).

Мова. Я визнаю свою необізнаність і теж хочу вивчати фізику.

Фізика.   А  ти  вже  її  вивчаєш  разом  з нами.  За  такий  короткий

час ми дізналися чимало нового  та цікавого,  але  урок добігає кінця,

тому  ми  маємо  поспішати.  Пройдемо  подумки  всіма  етапами

подорожі та пригадаємо, чи не забули щось важливе, чи все побачили

й почули.

Мова.  Ми  спостерігали  з  вами  грозу,  якими  явищами  вона

супроводжується?

Учні. Це такі явища:

-  електричні, світлові (блискавка);

-  звукові (грім);

-  механічні (падіння дощових крапель, вітер).

Мова. Отож,  під  час  нашої  грози  був  такий  сильний  вітер, що

повидував  деякі  слова  з  тексту,  я  пропоную  вам  його  відновити.

Втрачені  слова  можна  побачити  в  словнику  біля  дошки,  куди  їх

занесло поривом вітру.

-  наука про природу,  завдання  якої  відкрити             ,  які

пов’язані між собою різні фізичні            , що відбуваються у             .

Уперше слово «фізика» з’явилося в працях               філософа . Щоб

вивчати  фізику,  використовують  спеціальні  слова -                .

Наприклад: фізичне                . Кожне тіло має форму і                   .

Крім того, тіла можуть відрізнятися         , з якої їх виготовлено.

(Фізика,  явища, закони,  грецький,  Аристотель, природа, термін,

об’єм, тіло, речовина). Молодці.

Вчителя Так, ви справді сьогодні молодці, усі добре працювали.

Я оціню  вашу  працю.( Виставлення оцінок)

Сучасна  фізика  з  усіма  її  чудовими відкриттями –  результат  спільних  зусиль  багатьох  поколінь дослідників.

За  кожною  формулою шкільного  підручника –  напружена і важка

праця  багатьох  дослідників ,  учених.  Людство  не  завжди  вчасно

оцінювало  працю  вчених-фізиків.  Багато  хто  віддав життя  за  науку.

Архімед  загинув  від  меча  варвара,  захищаючи  свої  креслення.

Джордано Бруно спалили на вогнищі, катували Галілео, який так і не

зрікся своїх переконань; трагічно загинув Георг. Ріхман,  досліджуючи

природу блискавки тощо.

Багато  відкриттів  зроблено  у  фізиці  й  українськими  вченими-

фізиками. Але не слід вважати, що це межа людських можливостей. І

на  вашу  долю  випаде  немало  відкриттів.  Проте  зробити  навіть

найменше  відкриття  не  так  легко.  Для  цього  потрібно  добре  знати

фізику.

Домашнє завдання

§ 1, § 3, завдання 1-2, ст. 9.

 

Сценарій КВК «Людина з погляду фізики».

Вчитель: Сьогодні у нас відбудеться  змагання між командами КВК , але в дещо незвичайній формі , тому що будемо говорити про людину (фактично про себе) ми знаємо все. Але є багато факторів і явищ , які не всім відомі. І на сьогоднішньому вечері ми перевіримо , як учні знають фізику, чи навчились оперувати знаннями ,здобувати на уроках при поясненні явищ природи. Встановимо, хто швидше і краще орієнтується  в потоці величезної інформації, уміє знаходити правильні відповіді. Взяти участь в конкурсі виявили бажання  учні десятого і одинадцятого класів.

Ведучий. Зараз запрошуємо на сцену команди. Пропоную оголосити назву своєї команди  і пояснити чому так назвали.

Капітан команди  « Сила». Сила – це сума наших знань з фізики, об’єднання зусиль, що приносить перемогу, робить невідоме відомим, перетворює незнання в знання.

Ми – сильніші за усіх,

Маєм сили цілий міх

Не боїмося нікого

Навіть команди класу одинадцятого.

Капітан команди « Атом». Знання з фізики членів нашої команди як атом. Вони такі міцні, що їх не здолає жоден супротивник.

Ми – команда бойова

І розумна й ділова

В нас талантів водограй,

Яких хочеш вибирай.

Ведучий. А тепер перевіримо, які ж знання в цих надміцних команд. Послухаємо, як вони виконали домашнє завдання і які відомості зібрали про людину.

Ведуча. Немає, напевно, письменників, які б у своїх творах не згадували про людину. Наведіть такі вислови.

М.Горький: «  Людина звучить гордо», Д.Дідро «  Люди перестають мислити , коли перестають читати».

Ведучий. Дайте відповіді на такі запитання. (Команди по черзі дають відповіді на запитання).

1. Яку силу розвиває серце ? ( 70 – 90 Н).
2. Який об’єм крові переганяє серце за добу ? ( 6000 л).
3. Якої речовини в людському тілі найбільше і який її зміст? (Вода, 57 – 66 %).
4. Назвіть приклади важелів у людини? ( Пальці рук і ніг, челюсті).
5. Маса якого органу людини найбільша? ( Мязи, 43% ).
6. Якого хімічного елемента в тілі людини найбільше ? (Кисню, 65%).
7. Яка середня густина тіла людини? ( 1036 кг/м ).
8. Яка сила струму безпечна для людини? ( до 1 мА).
9. Яка найбільша швидкість руху людини? ( 10,1 м/с).
10. Яка відстань найкращого зору ? ( 25 см).

Ведуча. Напишіть на картках імена видатних вчених – фізиків. ( Архімед, Ньютон, Паскаль, Кеплер, Уатт, Джоуль, Капіца, Басов, Прохоров, Яблочков).

Ведучий. А як обійтись у фізиці без приладів, дослідів, вимірювань. Фізика – наука експериментальна. Тут потрібні неабиякі знання і вміння. Тому зараз до вас такі запитання.

1. Назвіть прилади, які використовуються для вимірювання характеристик людини. Поясніть , що ними вимірюють.
2. Назвіть фізичні величини, якими характеризується людина.

Ведуча. Багато з вас у вільний час захоплюється розгадуванням кросвордів. Не забули про це захоплення й ми. Вам пропонується розгадати цей кросворд.

Ведучий. Запитання командам. Якби вам потрібно було всього одним словом охарактеризувати людину та чим вона відрізняється від всього іншого живого, яке б слово ви вибрали? ( Розумна ).

Ведуча. А зараз згадаємо прислів’я і приказки про людину. ( Команди по черзі називають прислів’я).

1. Дерево міцне корінням, а людина – трудовим горінням.
2. Не молот кує, а коваль.
3. Праця чоловіка годує, а лінь -  марнує.
4. Ледачий два рази робить, а скупий два рази платить.
5. Через дурну голову, ногам спокою нема.
6. Нехай – поганий чоловік.
7. Свій розум май і в людей питай.
8. Добру людину бджола не жалить.
9. Що посієш, те й пожнеш.
10. Добрі справи прикрашають людину.

Ведучий. Зараз розгадаємо загадки:

1. Не годинник, а стукає.
2. Носити легко – рахувати важко.
3. Брат з братом через дорогу живуть, а один одного не бачать.
4. Завжди в роті, а не проковтнеш.
5. В темному хліві білі ягнята.
6. Не сіють, не садять – самі виростають.

Ведуча. Настав вже час провести конкурс капітанів. Прошу капітанів відповісти на такі запитання. ( капітани у письмовій формі дають відповіді, а тоді повідомляють.)

1. Яка вологість для людини вважається оптимальною?
2. Який струм вважається безпечним для людини?
3. Визначити на око розміри і масу бруска, який лежить на столі ( перемагає той, хто дасть точнішу оцінку ).
4. Для чого людині два ока?

Ведучий. Я покажу портрети вчених – фізиків, а ваше завдання назвати їх і який внесок у фізику зробили.( Ньютон, Ейнштейн, Джоуль, Гюйгенс, Гук).

Ведуча. Вчені – фізики – це, перш за все, люди і у вільний час вони займалися справами нефізичними. Пригадайте цікаві історії з життя учених.

Можливі варіанти відповіді.

Ейнштейн грав на скрипці.

Мендєлєєв виготовляв чемодани.

Едісон. Видатному винахіднику Едісону зробили зауваження , що у нього при вході дуже важко відкривається хвіртка, хіба не можна щось придумати? Вчений відповів: « А я й придумав. Кожен, хто входить, відкриваючи хвіртку, накачує в бак три літри води з колодязя».

  Ведучий. Проведемо конкурс артистів. Завдання однієї команди показати мімікою, жестами якийсь дослід, явище, а інша команда повинна відгадати, що показує супротивник. Це завдання учні готували на домашнє завдання

Ведуча.  Ми зараз всюди бачимо рекламу на телебаченні, на вулиці. Вам буде завдання закликаючи на допомогу фізику, прорекламувати якийсь товар. ( Завдання дається заздалегідь).

Ведучий. Поки журі підіб’є бали і визначить переможців, слово вчителю.

     Учитель. Під час заходу всі були активні із виступів дізнались багато цікавого, незвичного, а інколи й настільки всім відомого, що й не звертали на це уваги. І якщо ви задумались над природою оточуючих явищ, хочете зрозуміти і пояснити їх, значить ми досягли успіху. Немає меж людському розуму, його можливостям, і те що ви тепер так багато знаєте відкриває перед вами необмежені можливості. Вмійте тільки бачити і дивуватись.

Результативність, умови і можливості застосування досвіду

Результативність використання  ігрової технології на уроках фізики підтверджують досягнення моїх учнів, а саме:  середня якість знань – 45-50%; достаньо високий рівень участі в районних олімпіадах та обласних. Дві випускниці після школи пов”язали свою професійну діяльність з фізикою: Кравець Наталія , Зражевська Ганна.

 

Висновоки

     Теза про те, що школа повинна розвивати здібності учнів,  вчити мислити, не є новою. Але якщо раніше це розглядалося, як побажання, то тепер набуває статусу стратегічного завдання освіти. Такі тенденції є світовими, їх пов’язують зі швидкими темпами науково – технічного прогресу, екологічними та соціальними змінами, що його супроводжують. Радикальні зміни на ринку праці вимагають від людини розвиненого інтелекту, вмінь самостійно мислити, приймати рішення, бути готовою вчитися протягом усього життя. У зв’язку з таким станом справ у своїй практиці використовую ігрові технологіі. Від питання, як озброїти учнів знаннями, вміннями і навичками з фізики, переходжу до питання, як  розвивати здібності, учити мислити, застосовуючи потенціал цієї   науки.          На практиці намагаюсь змінювати пріоритети цілей навчання:  на  перший  план  ставлю його розвиваючу  функцію,  культ самостійності і нестандартності думок. Розвиваючи  здібності,  мислення, просторову  уяву,  фантазію,  пам’ять,  увагу  учнів,  допомагаю   оволодіти  вмінням  аналізувати,  порівнювати,  узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість під час проведення ігор, уроків з елементами гри.  Проведення ігрових уроків  та  позакласних  заходів  дає можливість  значно  доповнити  і  поглибити  знання  учнів,  розвинути інтерес до предмету,  формувати науковий світогляд  учнів. Такі уроки  фізики  створюють  умови  для кращого пізнання учнями фізики, взаємодії людини з навколишнім  світом,  усвідомлення  зв’язків  з  природою,  визначення поведінки в життєвих ситуаціях. Знання, отримані у стані емоційного збудження, запам’ятовуються швидше й міцніше, ніж знання, до яких людина є байдужою.Отже, однією з важливих умов, за якої розвиваються здібності, інтерес до навчання, підвищується активність учнів, є яскравість та емоційність навчального матеріалу, захоплюючий процес навчання. Саме тому ігрова технологія не лише розкриває потенціал учнів, а й допомагає створити міцний фундамент знань.

ЛІТЕРАТУРА
1.    Альбін К.В., Білий М.С., Гончаренко С.І., Розенберг М.Й., Яворський А.М. Методика викладання фізики – К.: Вища школа, 70 с.
2.    Атаманчук П.С., Кух А.М. Оптимізація управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів з фізики на основі використання персональних ЕОМ //збірник наукових праць КПДПІ. Серія фізико-математична: КПДПІ, 2015 – Вип. 2 – с. 264-269.
3.    Атаманчук П.С., Сморжевський А.О., Таранов Л.М. Керування навчально- пізнавальною діяльністю учнів. //Методика викладання математики та фізики, 86 с.
4.    Атаманчук П.С. Іноваційні технології управління навчанням фізики. КПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999, 174 с.
5. Вердіна С.В.,Панченко А.Г. Секрети педагогічної майстерності:Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів- Луганськ, 201,-84с.                                                                                                                                   6    Дидактичні ігри з дітьми середнього віку /за ред. Е.І. Радіної,                 М.І. Попової. – К.: Радянська школа, 1985, 123 с.
7.    Дьяконова К.Г. Творча гра як засіб виховання молодших школярів. – К.: Радянська школа, 84 с.
8.    Кобель Г.П. Моделювання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики. – К.: Фізика в школі, 82 с.
9.    Михайлов Г.А. Навчальні ділові ігри та комп’ютер //Комп’ютер в школі та сім’ї. – 1998 №3 – с. 12-14.
10.    Олійник В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 7-8 класів на уроках фізики //Фізика та астрономія. – 2016. №4. – с. 38-40.
11.    Протасова О. Методичний банк ігрових форм діяльності учнів на уроках фізики //Фізика та астрономія в школі. 2000, №2, с. 21-26.
12.    Протасова О. Ролі дидактичних ігор у процесі вивчення фізики //Фізика та астрономія в школі. 2018, №4, с.10-12.
13.    Радіна Е.І. Дидактичні ігри:  Посібник для вчителів і вихователів. – К.: Радянська школа, 1951, 28 с.
14.Види ігор // Вчитель вчителю, батькам, учням [Електронний ресурс] / Збірник статей – Режим доступу: http://www.teacher.at.ua/publ/vidi_igor/38-1-0-01130

15. П’ятакова Г. П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі : навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи [Електронний ресурс] / Г. П. П’ятакова, Н. М. Заячківська. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – 55 с. – Режим доступу : http://tourlib.net/books_others/pedtehnol1.htm