Педагогіка партнерства: психолого-

               педагогічний      супровід розвитку особистості 

               молодшого школяра.

                              Виконавці:Стиранець А.В., Прихідна С.М.

               вчителі початкових класів Верхньокам'янської

               ЗОШ І-ІІ ступенів Бахмутської райради Донецької 

               області

                             У статті розглянуто питання педагогіки 

             партнерства сучасної освіти : спілкування, взаємодія

             та співпраця між учителем, учнем і батьками.

Розглянуто та обговорено на засіданні  

               районної     методичної ради

 протокол  № 04 від 03.05.2017р.

                                                         Наука повинна бути весела, 

                                             захоплююча і проста.

П. Капіца

              Сучасна освіта переживає часи реформування. Зміни в змісті освіти викликані потребою розбудови принципово нової педагогічної системи, заснованої на ідеї психології і педагогіки життєтворчості особистості.

               Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. «Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський. Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».

                 Педагогіка партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

           Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

               Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;

 • доброзичливість і позитивне ставлення;

 • довіра у відносинах, стосунках;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

 • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін,      добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

            Педагогіка партнерства має намір вивести учнів з ролі пасивних спостерігачів на уроці,

поширювати і пропагувати методи викладання, засновані на            співпраці: ігри, проекти, експерименти, групові    завдання.

            Крім того у педагогіці партнерства виникає новий стиль спілкування, коли педагог використовує неформальні слівця, що піднімають настрій “ну, що –поїхали?”, “прикольно!”,  “це класно!”, “круто!”; слова похвали, що дарують радість “це перемога!”, “ це заслужений успіх, ти чудово попрацював!”, “оригінальна ідея!”, “вітаю, ти можеш пишатися собою!”; слова, які заохочують дітей до роботи на уроці “швидше б побачити, що в тебе вийде!”, “було б цікаво це робити разом!”, “ти чітко мислиш – і це справді цікаво!”До учительського словника чарівних висловів ми відносимо і слова підтримки, довіри, згоди. Ці слова  роблять партнерами учня і вчителя.

       Шлях до дитини іде через розум, душу і серце вчителя. Вчитель – найголовніший провідник реформи. Тому найголовніше – це вмотивований викладач, що має свободу творчості, розвивається

професійно. Нове бачення моделі початкової освіти можна виразити у формі фокус-груп.

            1. Фокус – група       учителі

• комфорт для дитини: школа має дати якнайбільше можливостей спробувати себе в різних видах діяльності, щоб потім обрати те, що їй більше до вподоби;
• дати дитині самостійно розвиватися;
• право вибору – як дитини, так і вчителя.  Бо цього права вибору сьогодні немає ні у кого. Ми затиснуті у суворій програмі, в урочній системі, кількості годин. «Не виконати програму – злочин!»

             Окреме питання, як зробити батьків своїми соратниками, щоб вони могли отримати педагогічну консультацію у школі. Як зробити учня, батьків і вчителя друзями – це найскладніше, бо потребує змін, більшого спілкування. Відповідно, природно, що це видовжує тривалість навчання.

2. Фокус – група            батьки

- більше практики: менше теорії, а більше практичного   

   застосування в житті;

• користь активної роботи: учитель повинен не просто провести урок – 45 хвилин, а реалізувати його разом з учнями;
• учитель – лідер: до дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає.

              За останні десятиліття діти дуже змінилися. Дослідження показують, що сучасні діти у своїй більшості не здатні вписатися в рамки традиційної системи освіти, не завдаючи шкоди для свого розвитку. У ході вимушеного підкорення стандартизованим канонам відбувається непоправна “ломка” їх індивідуальності та втрата творчої

самобутності. Виникає гостра потреба у зміні фокусу спілкування між вчителем і учнями.

            3. Фокус – група     діти

• учитель як друг: якщо ти людину сприймаєш як друга

 тоді інформація засвоюється краще і цікавіше;

            Всьому, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.

Література

1. Лілія Гриневич. Концепція Нової школи України.

2. С.В.Савченко. Педагогіка партнерства у проекті “Нової української школи”.