Педрада «СУЧАСНИЙ УРОК - СПІЛЬНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ»
Про матеріал
. Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.Педрада
«СУЧАСНИЙ УРОК - СПІЛЬНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ»
Виступ керівника професійної спільноти вчителів початкових класів – Т.І.Пономаренко
Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо. Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.
Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.
Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.
Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя. Ми постійно тримаємо в полі зору це питання, проводимо моніторинги навчання учнів , аналізуємо їх. Хочу підкреслити, що знання ми покладаємо в основу, вони виступають підґрунтям для самодіяльності. Ми ставимо за мету виховати в здобувачів освіти навички роботи зі знаннями, бо це розвиває їхні здібності.
Зміст навчання сам по собі, без спеціального формування прийомів розумової праці, не може автоматично розвивати інтелект учнів. Він є лише передумовою, підґрунтям для розвитку мислення. Тому колектив учителів початкових класів наповнюють процес навчання діяльністю та спрямовують на становлення свідомості й особистості.
Учити дитину пізнавати свій внутрішній світ, свої потенціальні можливості, пізнавати світ іншої людини, вживатися в оточення, пізнавати реальність — це стало невід'ємною складовою освітньої діяльності вчителів школи. Ми вже давно зрозуміли, що процес, в якому поєднується, накопичення знань і саме пізнання, творить людину, яка вміє діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, розуміти інших, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід вирішення проблем, знаходити компроміс.
Ми розуміємо, що інноваційні підходи до організації навчально-пізнавального процесу допоможуть нам подолати розрив між освітою та вимогами життя, дозволять істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльності учнів, підвищать інтерес до навчальних предметів.
Нині вітчизняні та зарубіжні вчені поряд із традиційними уроками пропонують й інші форми організації навчального процесу: інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття, проектні заняття, творчі майстерні, автономне навчання та творчу роботу учнів.
Пошуки нових типів уроків і нових форм організації навчальної діяльності учнів характерні й для нашої школи.
На сучасному етапі роль учителя стає роллю одного з партнерів у навчальному процесі, адже просто необхідно залучити всіх учнів до активного одержання знань, до творчої діяльності .
Тому доповнення традиційних методів та прийомів роботи інноваційними дає значно кращий результат: активізує мислення, мотивує навчання,заохочує самовираження учнів.
Вчитель повинен розповісти так, щоб зацікавити;пояснити так, щоб складне стало зрозумілим; створити проблемну ситуацію, щоб розбудити думку; застосовувати інноваційні технології, щоб розвивати творчі здібності учнів; перевірити знання й уміння так, щоб виявити їх дійсний рівень.
Сучасний урок — це урок демократичного спрямування. Ми його проводимо не так для учнів, як разом з ними, навчаємо не тільки словом, а й організованою справою. Традиційними вимогами до сучасного уроку є те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, висувати свої спостереження, звертатися до своїх практичних занять.
Вчителі початкових класів нашої школи дуже відповідально ставляться до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
Учителі в основу своєї роботи закладають активізацію пізнавальної діяльності, формування в учнів інтересу до процесу отримання знань, практичну спрямованість навчальної діяльності. Вони застосовують народознавчі аспекти, реалізовують міжпредметні зв'язки з народознавством, українознавством, історією, мистецтвом. Вчителі виявляють високий рівень професійної майстерності, впроваджують на своїх уроках сучасні технології, у тісному зв'язку з набутим досвідом прищеплюють учням стійкий інтерес до вивчення державної мови, культури, історичної та літературної спадщини України, забезпечують високу результативність та якість своєї роботи, мають високу науково-теоретичну та методичну підготовку.
Вчителі нашого колективу перебувають у постійному пошуку та їх діяльність спрямована на легалізацію принципу гуманізації, який утверджує людину як найвищу соціальну цінність. Критерієм фахової підготовки має стати рівень загальної культури та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природовідповідності, що враховує природні задатки дитини, закономірності її розвитку, добре володіння методикою, розуміння дитячої психології, опанування цілісного світобачення.
Отже, сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні.
Завдання вчителя зацікавленого в результатах своєї праці є постійний творчий пошук, системна робота, апробація нових і нетрадиційних форм і прийомів навчання і, водночас, удосконалення та відшліфовування давно відомих традиційних. Тому тісно поєднуємо традиційні методи та прийоми з інноваційними методиками .