«Перемагають горді, а не жалісливі!» ( Олександр Довженко). Оповідання “Ніч перед боєм” – твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час воєнних

Про матеріал

Адресовано вчителям української літератури на допомогу у підготовці особистісно зорієнтованого уроку.

Перегляд файлу

Тема. «Перемагають горді, а не жалісливі!» ( Олександр Довженко). Оповідання “Ніч перед боєм” – твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час воєнних лихоліть.

Мета уроку: опрацювати зміст оповідання «Ніч перед боєм»; розвивати вміння коментувати, аналізувати прочитане, висловлювати власну позицію; виховувати почуття патріотизму, внутрішньої свободи, формувати повагу до історичного минулого Батьківщини, аналізувати події сьогодення.

Цілі:

Учні знатимуть:

- зміст вивченого оповідання;

- зміст поняття «оповідання»;

- моральні уроки, які продемонстрували герої власним самовідданим вчинком.

Учні вмітимуть:

- переказувати і коментувати найвагоміші епізоди твору;

- характеризувати образи Петра Колодуба, діда Платона і діда Савки, сучасних героїв;

- робити висновки, аналізувати вчинки героїв;

- висловлювати особисте ставлення до подій, проводити аналогії із подіями сучасності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, індивідуальні картки, робочі зошити, відеоролик Майї Mova “Нас весна не там зустріла”, фрагмент теленовин.

Теорія літератури: оповідання (повторення).

Методи, прийоми та форми роботи: робота в групах, асоціативний кущ, сюжет-ний ланцюжок, анкета-характеристика, робота з текстом,дослідження -обгрунтування, евристична бесіда, сторітелінг, проблемні запитання, аналітичне зерно.

Біль утрат ніколи не згасити ,

Не знищить спогадів минулих тлінь,

Та подвиг ваш довіку буде жити

У пам’яті прийдешніх поколінь…

С. Косенко

Хід уроку

Організаційно – мотиваційний етап.

 З’ясування емоційності готовності до уроку.

Учитель:

Хлопці та дівчата, вітаю вас на уроці. Пропоную розпочати сьогоднішній урок з перегляду та прослуховування композиції у виконанні Майї Mova “Нас весна не там зустріла” (https://www.youtube.com/watch?v=EaUbOwOn0UI&ab_channel=MOVAmusicofficial) написаної у 1985 році. Автором тексту став Йосип Струцюк — український письменник-шістдесятник, Заслужений діяч мистецтв України, Почесний громадянин Луцька. Музику до пісні написав отець Олександр Гарковий. Мотивом для цієї пісні стала історія кохання двох воїнів УПА — Степана та Надії, які разом боролися за майбутнє України.

Охарактеризуйте свій настрій, внутрішній стан за допомогою одного слова (дієслова або прикметника).
Обміняйтеся побажаннями на урок зі своїм сусідом по парті.

Учитель:

Коли вороги прийшли на землю твоїх батьків, то обов’язок кожного — стати на її захист, зробити все можливе, щоб захистити рідних, близьких, увесь народ від нападників. Найважчий тягар лягає на плечі чоловіків та юнаків, яким ще важко знайти в собі силу духу й мужність, щоб іти безоглядно в бій на смерть. Сьогодні ми поговоримо з вами про подвиги українських військових впродовж Другої світової війни та сучасних захисників України, які щоденно стають героями, бо захищають нас від окупанта – москаля, від рашизму. В оповіданні О. Довженка “Ніч перед боєм” молоді воїни звертаються за порадою до бувалих , до своїх командирів, які власним прикладом показували зразки патріотизму та героїзму. О. Довженко з ретельністю літописця фіксував випадки, які ставали йому відомими як військовому кореспонденту, щоб підтримати дух інших, які таких зразків перед собою не мали.

Щоденно ми стаємо свідками героїзму ЗСУ, Національної гвардії України, територіальної оборони, які відвойовуть кожен сантиметр української землі, яку у нас намагається забрати окупанти в особі російської федерації. Загарбники знищують цілі села, руйнують ракетами цивільні будинки, об’єкти інфраструктури, вбивають народжених та ще ненароджених дітей. Але їм ніколи не подолати гордий і волелюбний народ. волонтерів, лікарів та простих людей-українців, які вражають світ своєю незламністю.

Актуалізація суб’єктивних знань. (Робота в групах , створення асоціативних кущів).
1. . Кожна із трьох груп отримує окреме завдання.

І група складає асоціативне гроно до слова “війна”,

ІІ група - до слова “ воля” ,

ІІІ група - до слова “ патріот”

 Заслуховування груп та обговорення асоціативних слів.

ІІ. Цілевизначення і планування.

Ознайомлення учнів з темою уроку.
Цілепокладання.

Вчитель:

Поміркуйте, що ви вже знаєте і що ще хочете навчитися та дізнатися на сьогоднішньому уроці. Сформулюйте та запишіть свої цілі до уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

3.1. Перевірка домашнього завдання.

Вчитель: На попереднім уроці ми дізналися про життєвий та творчий шлях

О. Довженка, з’ясували жанр твору на домашнє завдання ви прочитали зміст оповідання. Зараз кожна група отримує наступні завдання.

1 група - Складання анкети-характеристики письменника.

*Анкета-характеристика письменника*
Ім’я, по батькові, прізвище	Олександр Петрович Довженко.
Роки життя	1894-1956
Місце народження	хутір В’юнище (с. Сосниця) на Чернігівщині.
Батьки	неписьменні селяни; батько Петро Семенович, мати Одарка Єрмолаївна.
Освіта	місцеві початкова та вища школи, Глухівський учительський інститут, Київський комерційний інститут (економічний факультет).
Рід занять	учитель, художник-карикатурист, дипло-мат, кінорежисер, кіносценарист, кри-тик, журналіст.
Захоплення	кіно, літературна творчість.
Сімейний стан	одружений.
Основні твори	«Зачарована Десна», «Україна в огні», оповідання, кіноповісті, нариси, «Щоденник» та ін.

2 група – Довести, що твір Олександра Довженка “Ніч перед боєм”- оповідання.

Основні ознаки оповідання :

 невеликий за обсягом прозовий твір;

 сюжет твору грунтується на певному епізоді з життя одного (рідше кількох) персонажів;

 сюжет однолінійний, чіткий;

 незначна кількість героїв.

3 група – відновити «Сюжетний ланцюжок». (Відновити порушену послідов-ність. Учні мають розмістити папірці у правильній послідовності. З’ясувати сюжетні компоненти твору).

Бесіда Івана Дробота з командиром Петром Колодубом про внутрішній секрет.
Відступ на схід бійців вдень і вночі.
Стежкою до річки.
Перевезення через Десну.
Прощання бійців з дідами.
Розповідь Івана Дробота про долю дідів

3.2. Робота над змістом оповідання.

 Бесіда.

- Хто веде оповідь у творі? (Командир Петро Колодуб.)

-Що ви дізнались про Петра Колодуба в епізоді його розмови з молодими бійцями.

(“Я був командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив”. )

- Яким показано на початку твору Петра Колодуба? («людину безстрашну і

невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові»)

- Яку зовнішність мав Колодуб?

- У чому його «внутрішній секрет»?

- Платон і Савка -це звичайні селяни, рибалки, які у грізний для народу час показують приклад мужності та героїзму. Звідки черпали вони силу?. Що додавало їм мужності?

- Зачитайте портрет діда Савки. Чи є в його зовнішності щось героїчне? Чи справляє він враження фізично сильної людини?

- В оповіданні немає опису зовнішності діда Платона. Яким ви уявляєте його?

- Читач уперше зустрічається з дідами, коли вони збираються перевозити чергову групу бійців. Доведіть, що їхня поведінка контрастує з поведінкою бійців. (Діди не метушаться, не реагують на стрілянину, здається. Що виконують свою звичайну роботу).

- У чому причина такого спокою, а отже, мужності? Яка життєва філософія дідів?

- (Вони прожили довге життя і зрозуміли його закони. Смерть сприймають як закономірний кінець і вважають, що її треба зустрічати спокійно, як і все, що посилає доля :” Чого вони так тієї смерті бояться? Раз вже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш від неї нікуди” (Платон). ”Вже кому на війні судилося вмерти , так не викрутишся… Ні в танку не сховаєшся, ні в печі не залежишся”( Савка).)

- Які слова Платона Півторака воїни запам’ятали на усе життя? (Учні знаходять цитату і зачитують): «Життя - бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»

- Як ви розумієте ці слова?

3.3. Дослідження -обгрунтування.

- Діди виконали функцію командирів – донесли до свідомості бійців те, чого не зробили фронтові працівники. Сформулюйте ключові тези дідівської науки на основі цитат:

- “Не вміли битися. От тобі і відступ”.

- “Прикуй себе од страху ланцюгом до кулемета та й клади мовчки до смерті”.

- “Нема у вас живої ненависті. А воїну треба зараз напитися кріпко ненависті до ворога та презирства до смерті”.

- “Чим же ви далі тікаєте, тим більше крові проллєте”.

-“Жаль підточує людину, мов та шашіль, перемагають горді, а не жалісливі”.

Вчитель:

Діти, ми сьогодні говоримо не лише про подвиги українських героїв у Другій світовій війні, а також героїв сьогодення. Я пропоную вам переглянути фрагмент з теленовин про українського бійця. https://tsn.ua/video/video-novini/slava-ukrayini-nelyudi-rosiyani-stratili-ukrayinskogo-viyskovogo.html

Російські нелюди розстріляли беззбройного українського бійця, який встиг сказати лише "Слава Україні!". Відео розстрілу з'явилося у мережі - боєць, ім'я якого поки невідомо, відмовився знімати шеврони ЗСУ і не встиг докурити сигарету. Соцмережі одразу вибухнули відгуком на гасло у пам'ять про героя, який помер з іменем України на вустах - "Героям Слава!".

- Чи можна цього українського Героя вважати символом…? Якщо так, то символом кого чи чого?

- В оповіданні О. Довженка діди дуже часто говорять слова ненависть, ненавидіти. На прощання Савка каже : “Ідіть собі під три чорти”.

- Чи не здається вам, що діди дуже жорстокі?

- Чому плакав дід Платон , перевізши бійців? ( це були сльози болю і відчаю, усвідомлення того, що доведеться ще багато пролити крові.)

- Як ви міркуєте, чи у воїна ЗСУ, якого на відео розстріляли рашисти, було почуття ненависті до ворога? Якщо так, то як це проявлено?

- Що спільного, а що відмінного між героями сьогодення та воїнами українцями Другої світової війни.

3.5 Сторітелінг.

- Чиє серед нас діти захисників? Можливо, племінники, похресники? Чи родичі?

- На кого з героїв оповідання Ваш тато чи брат, хресний чи дядько , дідусь схожі?

Опишіть їх, будь ласка.

IV.Рефлексивно-оцінювальний етап.

4.1. Проблемні питання.

- Які моральні уроки засвоїли ви після вивчення цього твору?

- Чи можна говорити, що оповідання Довженка є актуальним і сьогодні? Чому?

4.1. Робота з епіграфом.

- Як ви розумієте сьогоднішній епіграф до уроку?

Саме вам, діти, через роки, десятиліття слід нести пам’ять про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, саме ви не повинні забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської та рашистської навали. Тих сивочолих ветеранів, у яких до цієї пори не загоїлися рани. Берегти спогади про тих, хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи міста і села України, хто свідомо зробив крок на зустріч зі смертю, аби ви жили у мирній Україні. Цих років не померкне слава! Ми присягаємося вам: ”Ніхто не забутий, ніщо не забуте…”

А зараз я прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять загиблих під час Другої світової та воїнів, які загинули під час російсько-української війни з 1914 року.

4.3. Інтерактивна вправа «Аналітичне зерно»

- Хлопці та дівчата, чи досягли ви поставлених цілей? ( Поставте у вашому робочому зошиті навпроти цілей знак “+”, якщо так та “-”, якщо ні.

4.4. Оцінювання діяльності учнів учителем.

V. Домашнє завдання (за вибором учнів).

Напишіть лист на підтримку нашим захисникам , намалюйте для них малюнки, створіть обереги.
Створити проєкт - дослідження “Сучасні герої – незламні українські воїни” .