Перерва без ґаджетів

«Перерва без ґаджетів»

Смартфони, планшети, ноутбуки та інші електронні пристрої міцно зайняли місце в нашому житті. Не дивно, що діти починають користуватися ними раніше, ніж говорити і, тим більше, писати від руки. Малюки сприймають їх лише як іграшку, старшим дітям вони допомагають у навчанні.

З одного боку, сучасні технології допомагають  розвивати увагу, дрібну моторику, сприяють їх інтелектуальному розвитку. З іншого – вони нерідко забирають багато часу, якого, в результаті, не вистачає на активні заняття і розваги.

 Зрозуміло, що світ не стоїть на місці: він змінювався, змінюється і буде мінятись. Та як би там не було, сподіваюсь реальне, живе спілкування ніколи не втратить своєї актуальності за будь-яких обставин у всі часи.  

Мета :

•  шляхом зацікавлення учнів до активного руху та ігор під час перерви                 відвернути увагу від гаджетів;
• організувати простір для розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів шляхом створення умов для фізичної та розумової активності учнів;
• зменшити рівень конфліктності у дитячому середовищі;
• розвивати толерантне і ввічливе ставлення один до одного

Гра згуртовує колектив, допомагає дітям більше дізнатися про

однокласників. Знайти тих, чиї смаки їм імпонують. Водночас вправа вчить, що в кожного можуть бути свої вподобання, але це не заважає спілкуватися і бути друзями. Наймолодші учні починають на найпростішому рівні аргументувати свої вподобання та подавати інформацію у формі, яка є цікавою для інших дітей. Вправа також допомагає зменшити невпевненість у собі. Сором’язливих діток залучають до діалогу більш товариські напарники, таким чином починає діяти механізм взаємодопомоги та взаємопідтримки. Такі прості завдання змалку вчать уважності до інших та емпатії, допомагає не залишити без уваги жодну дитину в колективі. Гра також формує в учнів розуміння того, що всі вони — рівні , бо перебувають в однакових умовах, з тим самим завданням. І, звичайно, приємні слова підбадьорюють і створюють гарний настрій у колективі на весь день.

 «Що в нас схожого?»

Вчитель роздає дітям картки із запитаннями щодо смаків, уподобань, звичок або сім’ї. Наприклад: «Яка твоя улюблена тварина?», «Чи є в тебе братик або сестричка?», «О котрій годині ти зазвичай лягаєш спати?»

Якщо це учні, які тільки вчаться читати і писати, можна використовувати картки з простими картинками, з яких зрозуміло, про що йдеться. Наприклад, картка, де намальовані кіт і пес. Чи картка з квадратиками різного кольору, якщо йдеться про улюблений колір.

Діти пишуть відповіді або ж просто думають над ними нетривалий час, а потім починають хаотично ходити по аудиторії, обирати собі пару та обговорювати, наскільки схожі або різні їхні смаки. Важливо, щоб учні не соромилися обирати партнера для спілкування самостійно. Однак вчитель може обмежити час спілкування кожної пари (наприклад, 2 хвилини), а потім попросити підійти до іншого однокласника.

 «Чарівний капелюх»

Діти пишуть свої імена та прізвища на окремих клаптиках паперу. Ці клаптики кладуть у капелюх або коробку, перемішують. Кожен по черзі витягує по одному клаптику. Учню, чиє ім’я витягнули і назвали, кажуть добрі слова або побажання. І так — аж до останнього клаптика в капелюсі.

 «Я люблю…»

Гру розпочинає вчитель, який стає в центрі кімнати, простягає дві руки в різні боки і каже: «З одного боку — я люблю яблука, а з другого боку — я люблю малювати». Той чи та, хто теж любить яблука, підходить і бере вчителя за руку та продовжує: «З одного боку — я люблю яблука, а з другого боку — я люблю сніг». Так продовжуємо грати, поки до цього ланцюжка не приєднаються всі діти.

«Снігова куля»

Гра, яка дозволить дізнатися ім’я та вподобання дітей. У великих класах можна об'єднати учнів у групи. Перший учень називає своє ім’я та захоплення, назва якого починається з першої літери імені. Другий учень повторює ім'я та уподобання першого, і лише потім розповідає про себе. Наприклад, «Костя, книжки», «Тетянка, танці». Третій дитині потрібно повторити вже 2 імені та 2 хобі чи вподобання учасників. Останній учень повинен напружити пам'ять та назвати всі імена та улюблені справи дітей класу. Ведучий може поміняти гравців місцями, щоб учні запам'ятовували одне одного, а не послідовність імен.

«Кошик для пікніка»

Щоб грати, всі сидять у колі. Перший гравець каже: “У свій кошик для пікніка я спакував …”, а потім каже, яку річ він упакував (наприклад – яблуко). Потім наступний гравець каже: “У свій кошик для пікніка я спакував яблуко … “, і каже що кладе у кошик він (наприклад тарілку), наступний гравець каже “У свій кошик для пікніка я спакував яблуко, тарілку … “, а потім додає свою свій власний предмет у кошик тощо.

«Намалюй це!»

На клаптиках паперу пишемо різні слова (машина, літак, ліс, принцеса тощо). Кидаємо все у коробку і далі дитина має дістати один папірець та почати малювати (на дошці або на папері) те що там написано, а інші гравці під час цього мають здогадатися, що це за слово.

                                                   «Будь ласка»

Учні стають колом. Ведучий – у центрі – задає  їм виконати якісь дії (підстрибнути, підняти праву руку, плеснути в долоні тощо), додаючи чи не додаючи ввічливі слова «будь ласка». Якщо ці слова прозвучали, гравці виконують завдання. Якщо ні – не виконують. Перемагає найуважніший гравець.

«Діжка зі сміхом»

Учні шикуються в ряд. З – поміж них обираються Опитувач, який відходить на відстань від гравців, і Наглядач, який надає кожному гравцеві певне слово – назву будь-якого предмета. Опитувач повертається до гравців і опитує їх по черзі. Наприклад: «Що ти сьогодні їв на сніданок?» «На чому ти їхав до школи?», «Що ти взуваєш під час дощу?» та інше. Учні відповідають, промовляючи слово, яке їм призначив Наглядач. Якщо відповідь збігається за змістом із запитанням, Гравець стає новим Опитувачем, попередній Опитувач – Наглядачем, а попередній наглядач приєднується до гравців.

                                                      « Вовк у яру»

 На майданчику креслять «яр» - дві паралельні лінії на відстані ≈ 60см.Між ними бігають 2 – 3 «вовки». Інші гравці – «кізочки», які за сигналом вихователя мають перестрибувати через «яр». «Вовки» намагаються їх спіймати. Впольовані «кізочки» чи ті,що не змогли перестрибнути через «яр», вибувають з гри. Гра продовжується, доки не залишиться стільки «кізочок», скільки й «вовків». Тоді «кізочки» - переможці стають «вовками».

«Їстівне – неїстівне»

  Учні шикуються в ряд. Ведучий кидає їм по черзі м’яч, називаючи різні

предмети. Їстівні предмети учні мають «з'їсти» - зловити м’яч. Неїстівні – відкинути. Хто помилився, вибуває з гри. Переможець стає Ведучим.

Квач із «будиночками»

Обирається «Квач». На обмеженій території кресляться кружечки. Їх має бути менше, ніж гравців. Учні тікають від Квача, ховаючись в «будиночки» по одному. Кого зловив Квач, той стає новим Квачем.

«Ланцюжковий квач»

  На обмеженій території учень-Квач ловить однокласника. Тепер вони вдвох, зчепившись за руки, ловлять третього, який також приєднується до них. Так триває доти, доки не залишиться один гравець – переможець, який стає новим Квачем.

«Квіти в саду»

Гравці шикуються колом. Ведучий пошепки називає кожному квітку. А потім промовляє слова: «Я був у саду, бачив багато квітів, тільки троянди там не було!» Учень – «троянда» має підхопити: «Троянда там була, не було волошки!» і т. д. Хто проґавив свою чергу, вибуває з гри. Якщо названої квітки немає в колі, її місце займає Ведучий. А гравець, що назвав цю квітку, стає новим ведучим.

«Кошик з фруктами»

  Обирається Покупець, який стає осторонь гравців. Гравці домовляються, хто з них буде яким овочем, і стають колом. Приходить Покупець і каже: «Я прийшов придбати цибулю і моркву». Учні, що є цими «овочами», мають помінятися місцями, а Покупець в цей час намагається зайняти місце когось із них. Якщо йому це вдається, Покупцем стає учень, чиє місце він зайняв

«Вухо, горло, ніс»

Гравці шикуються в шеренгу.  Завдання : закривати ті частини обличчя, які називає ведучий. Ведучий починає по черзі називати і закривати вухо, горло, ніс, але при цьому навмисне плутає гравців. Наприклад, каже: «Вухо!» - а закриває ніс тощо. Задача гравців бути уважними і не припускатися помилок. Хто помиляється, той вибуває з гри. Перемагає найуважніший

«Два вогні»

На землі креслять дві паралельні лінії, що утворюють «коридор» завширшки 3 – 5 м, завдовжки 6 – 8 м. Усі гравці розподіляються на дві команди, які шикуються вздовж «коридору» один проти одного, а два ведучих – «вогні» - знаходяться в «коридорі». Діти кидають м’яч один одному. “Вогні» , пересуваючись по всьому коридору, намагаються піймати його. Якщо піймають, то гравець, що кинув м’яч, вибуває з гри – «згорає». Переможець той, хто «згорів» останнім.

«Зав’яжи і розв’яжи»

(естафета)

Під час цієї естафети гравці мають зав’язати , а інші розв’язати (по черзі) бантик на дереві (кущику,турніку тощо).

«Зміна місць»

Дві команди шикуються в шеренги одна навпроти одної. За командою ведучого гравці команди міняються місцями. Перемагає та команда, яка першою вишикується в шеренгу

                                             «Полювання на літери.» 

Діти ходять по приміщенні з кошиком, збираючи предмети, які починаються з кожної літери алфавіту: Я – яблука,  О – олівці тощо. Кожен гравець отримує  контрольний список літер, щоб  відмічали, які предмети вже відшукали.

                                     « Полювання на нестандартні предмети.»

 Діти йдуть  на веселе полювання, збираючи різні предмети, які  їм попередньо перерахували. Але загадуйте предмети весело, не навиваючи конкретну річ, а абстрактно. Ускладнюйте завдання, загадуючи ще більш загальні категорії предметів, наприклад, «щось, що починається з літери T» тощо.