"Виховання учнів на засадах національної культури"

Методична розробка  на тему:

«Виховання  учнів  ліцею  на  засадах національної  культури»

Розбудова українського суспільства детермінує процеси формування в підростаючого покоління таких моральних рис, як гуманність, чесність, працьовитість, діловитість, старанність, конкурентність тощо. Однак, через тенденцію до зростання бездуховності, нівелювання цінностей життя, загострення проблем сімейного виховання, становленню повноцінної підростаючої особистості не надається належна увага. Розв’язання цієї проблеми можливе завдяки створенню гнучкої системи виховання дітей та молоді, яка б ураховувала і потреби часу і, водночас, задовольняла запити та інтереси підростаючої особистості. Одне з провідних місць у цій системі займає навчально-виховний процес,  який сприяє всебічному розвитку особистості, забезпечує умови її соціалізації.  Головним завданням навчальних та позашкільних закладів системи освіти і виховання є швидке реагування на суспільні запити, на інтереси та потреби молодого покоління, вимоги держави щодо освіти і виховання особистості,  створення сприятливих умов для задоволення інтересів і потреб особистості у формуванні моральних якостей, переконань, світогляду, позитивної моральної діяльності й високого рівня моральної вихованості, вихованні почуття патріотизму.

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

– принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

–  принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.

–   принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності.

Головна мета національно-патріотичного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Ця мета повинна конкретизуватись через систему виховних завдань, що є загальними не тільки для навчально-виховних закладів, а й для всього суспільства в цілому. Насамперед, це забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів.

Патріотизм – це моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до батьківщини й готовність підкорити свої інтереси інтересам країни. Патріотизм – це гордість досягненнями й культурою своєї Батьківщини, бажання зберігати її характер і культурні особливості й ідентифікація себе з іншими членами нації,  прагнення захищати інтереси Батьківщини і свого народу.

Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти України, пріоритетним напрямком в її реалізації є формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини демократичного світогляду, яка поважає громадянські права і свободи, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини.

Сьогодні спільними завданням освіти, батьків, влади, громадськості є підготовка молодого покоління до компетентної та відповідальної громадянської участі. Важливий компонент громадянської компетентності особистості  – це вміння не лише почерпнути знання із різноманітних джерел, але й дати їм критичну оцінку, зважено спираючись на історичний досвід, змінювати життя конкретними справами.

Національно-патріотичне, соціально-патріотичне  виховання підростаючого покоління – цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування у них відповідних якостей. Тому до підходу соціально-виховних справ необхідно включати методи і форми, що приводять учнів до моральних, естетичних, етичних суджень, за допомогою яких вони оцінюють вчинки – свої та інших людей. Для підсилення переживання особистості, його ставлень до дійсності, людей, власної поведінки, у структуру виховної справи органічно вплітаються засоби, які стимулюють почуття.    Головна мета соціально-виховної справи – формування поведінки, готовності до відповідної діяльності в будь яких обставинах, виховання бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати.

Таким чином, національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді сьогодні є важливою складовою змісту роботи навчальних закладів, головним завданням яких є формування моральної поведінки, активної життєвої позиції, правил співжиття, єдності слова і діла в підростаючої особистості, готовності брати активну  участь у житті своєї держави. 

У рамках національно-патріотичного виховання у закладах професійної освіти проводились виховні години, бесіди, заходи, приурочені знаменним датам, ознайомленню з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Традиційним стало відзначення Дня Соборності, річниці Небесної сотні і подій на Майдані, Шевченківських днів, Дня пам’яті та примирення, Дня Перемоги у Другій світової війні, Дня матері, Дня захисту дітей, Дня міста, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності і мови, Дня гідності і свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Святого Миколая та інших свят.

Головною метою проведення заходів була активізація роботи з відродження й розвитку історичних, патріотичних і культурних традицій українського козацтва, виховання юних патріотів на засадах національної гідності та самосвідомості. 

Напрями роботи з патріотичного виховання учнів:

-         формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

-         виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

-         формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України;

-         збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;

-         виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;

-         формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

-         формування соціальної активності;

-         виховання правової культури особистості;

-         формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

-         формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

-         сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

-         виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Організаційно-методична діяльність з національно-патріотичного виховання учнів:

- розробка заходів щодо впровадження Концепції національно-патріотичного виховання учнів у школі;

- розгляд стану реалізації заходів національно-патріотичного виховання учнів на засіданнях колегії, педагогічної ради, нарадах;

- забезпечення використання державної символіки України під час проведення масових заходів;

- забезпечення висвітлення заходів національно-патріотичної спрямованості, які реалізуються закладами, на веб-сайтах.