Перша допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою.

План-конспект з «Основи медичних знань»

 

Тема: Перша допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою.

Мета: Ознайомлення з першою допомогою при ураженні електричним струмом та блискавкою.

Час: 1

Метод проведення: лекція

НМБ: підручник з «Основи медичних знань»,  2018 рік

Список використаних джерел: Конституція України. Підручник з предмету, Інтернет ресурси.

Обладнання: медична сумка.

Навчальні питання:

1. Які основні особливості опіків електричним струмом ?

2. Які існують покази до виконання серцево – легеневої реанімації при

ураженнях електричним струмом ?

3. Які загальні симптоми електротравми вважаються найбільш важкими ?

4. З якою метою постраждалому з ураженням блискавкою вводять 400,0

мл реополіглюкіну або поліглюкіну ?

 Структура заняття:

1. Вступна частина – 5 хв.

2. Основна частина – 35 хв

3. Заключна частина -5 хв.

Хід заняття:

І. Вступна частина. Шикування групи в одну (дві) шерен­ги черговим групи, перевірка за списком та  зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладачу (тренування декілька раз – в разі потреби ).

2. Перевірка виконання домашнього завдання та готовності до заняття.

3. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

 

ІІ Основна частина

 

 

 

Рис. 1. Ураження руки електричним струмом

 

 

 

 

 

 

 

 

Електротравма – пошкодження організму людини, яке пов”язане з дією

електричного струму або блискавки.

 Важкість і глибина уражень електричним струмом залежать від величини

напруги електроструму та омічного опору тіла людини і предметів, які на

момент ураження знаходилися між потерпілим і джерелом електроенергії.

 Електричний опір організму людини знижується при втомі, вживанні

алкоголю, виснаженнях, хронічних захворюваннях.

 Найбільш несприятливий прогноз при ураженні електричним струмом у

дітей та осіб старечого і похилого віку.

 Ураження блискавкою, незважаючи на втрату потерпілим свідомості, є

менш небезпечним, що пояснюється короткочасним впливом електричного

розряду. Смертельним є тільки ураження в голову. Блискавка може проходити

велику відстань не тільки у вертикальному, але і в горизонтальному напрямах

(через телефонні чи електричні дроти).

Від чого залежить важкість стану потерпілого:

• від його індивідуальної чутливості до електричного струму;
• фізичного стану потерпілого (суха шкіра дає значно більший опір
• електричному струму, волога – набагато менший);
• характеристики діючого струму (перемінний струм небезпечніший, ніж

постійний);

• тривалості дії електричного струму;
• шляху проведення струму через організм (найбільш небезпечний його

напрям по лінії ліва рука – права нога, тобто в проекції серця і легень).

Внаслідок дії електричного струму виникає тетанічне скорочення дихальних м’язів, спазм голосової щілини та судомні скорочення поперечно посмугованих м’язів. Висока напруга може викликати параліч дихального центру, опіки різної глибини і розповсюдженості, пошкодження внутрішніх органів. Зміни діяльності серця проявляються різними порушеннями ритму і провідності.

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ

В момент дії електричного струму:

• сильний біль ушкодженої ділянки;
• на обличчі з’являється вираз страху, розпачі;
• різко скорочуються м’язи скелета, що призводить до

тетанічних судом;

• важке дихання;
• втрати свідомості.

Після припинення дії електричного струму:

• депресивний стан;
• головний біль;
• запаморочення;
• блювоти;
• проноси;
• шкіра бліда, деколи ціанотична;
• артеріальний тиск з тенденцією до зниження;
• епілептиформні судоми – деколи;
• тони серця зниженої звучності;
• пульс напружений, рідкий(підвищений внутрішньочерепний
• тиск);

 При ураженнях електричним струмом можуть виникнути також зупинка

кровообігу (фібриляція шлуночків), зупинка дихання.

Місцеві зміни електротравми:

• поява «знаків струму» при глибоких опіках (біло-сіруваті або

• чорні ділянки на шкірі в місцях входу і виходу струму);
• обвуглення тканин на значному протязі;
• ушкодження кісток.

Рис. 2. Ураження електричним струмом різних ділянок тіла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У клінічній картині електротравми розрізнять 4 ступені важкості:

І ступінь Тонічне скорочення м’язів без втрати свідомості,

тахікардія, підвищення артеріального тиску.

ІІ ступінь Короткочасна втрата свідомості (15 – 20 сек.),

гіпотензія.

ІІІ ступінь Ознаки дихальної недостатності (внаслідок спазму

дихальних м’язів) і порушення серцевої діяльності у

вигляді аритмії.

IV ступінь Зупинка кровообігу внаслідок фібриляції шлуночків

серця.

 

 

 

 

 

Рис. 3. Ступені важкості електротравми

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

 

 (вона повинна надаватись із врахуванням ступеня важкості пацієнта)

• звільнити потерпілого від контакту з електричним струмом (відключити

джерело струму); при цьому слід суворо дотримуватися правил

безпеки: не торкатись потерпілого та електричного проводу вологими

руками, а тільки сухими; в момент припинення дії струму (відключення

струму) необхідно запобігти падінню потерпілого

 

• Припинення дії електричного струму на організм потерпілого

у випадку збереження свідомості пацієнта – ввести седативні засоби,

транквілізатори (2,0 мл 0,5% розчину седуксену або 2,0 мл реланіуму

дом’язово);

• При втраті свідомості, але при збереженому кровообігу та диханні,

надати потерпілому горизонтального положення, дати йому вдихнути

пари нашатирного спирту, підшкірно ввести кордіамін в кількості 2,0

мл.

• При виникненні ознак підвищення внутрішньочерепного тиску довенно

ввести 20,0 мл 40% розчину глюкози, 1,0 мл 1% розчину

дімедролу, 30 грам манітолу.

• При підвищенні артеріального тиску в поєднанні з руховим збудженням
  • довенно ввести 1,0 мл 2,5% розчину аміназину.
• При зупинці кровообігу і дихання негайно розпочати непрямий масаж

серця та штучне дихання за системою АВС; у випадку неефективності

цих заходів – виконати внутрішньосерцеву ін’єкцію адреналіну (0,3

-0,4 мл), атропіну (0,3 – 0,4 мл). Початок серцево – легеневої реанімації

• з прекардіального удару.

• У випадках відновлення серцевої діяльності додатково ввести довенно

50,0 – 100,0 мл 4% розчину натрію гідрокарбонату, 1,0 мл вітаміну В1,

2,0 мл 5% розчину аскорбінової кислоти, 1,0 мл 1% розчину димедролу,

30,0 мг преднізолону; після цього довенно крапельно ввести 400,0 мл

поліглюкіну або реополіглюкіну.

• При наявності електричної рани – накласти стерильну пов”язку.
• При виявленні переломів або вивихів кінцівок – тимчасова

іммобілізація з допомогою стандартних транспортних шин або

підручних засобів.

 В подальшому хворого відтранспортувати в лікувальну установу.

Необхідно бути під наглядом медичного персоналу впродовж трьох днів.

 

Підсумок заняття – 5 хв. Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.              Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.

 

ІІІ. Домашнє завдання  Підручник ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ. Основи медичних знань 11 клас. Гудима, А.А., Пашко К,О., Герасимов І.М., Фука М.М .§    ст.    . Доопрацювання конспекту.