Перша світова війна і Україна

Історія України.   10 клас

Розділ 1. Перша світова війна і Україна

Автор: Сапацинська Олена Антонівна,

вчитель БЗШ I – III ступенів №18

вища категорія, вчитель методист

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України». 10-11 клас (рівень стандарту)

 

Тема. Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України.

Мета. Ознайомити учнів з воєнними діями, розвитком українського національного руху, наслідками Першої світової для українських земель. Розвивати уміння аналізувати, давати оцінку, аргументовано висловлювати власну точку зору на історичні події та процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з різними джерелами інформації, історичною картою та картосхемою. Сприяти вихованню патріотизму, шанобливого ставлення до національної історії та її видатних діячів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма: інтерактивна лекція.

Обладнання: підручник, презентація, аудіо -, відеоматеріали, настінна та контурні карти, історичні джерела.

Хід уроку

1.Організаційний момент;

2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

3.Актуалізація опорних знань;

4. Засвоєння нових знань;

5.Рефлексія ( тестування);

6.Підбиття підсумків уроку. Домашнє завдання.

2.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Звучить стрілецька пісня «Ой, видно село» у виконанні Квітки Цісик.                                                            Запитанна до учнів: Чи знайомі ви з цим твором?Що таке стрілецькі пісні? Чи знайомі з творчістю Квітки Цісик? Чому урок починаємо з цієї композиції? Докладніше про січових стрільців, про ідею, що  гуртувала цих людей дізнаєтесь на уроці.

3.Актуалізація опорних знань. Пригадаємо матеріал попереднього уроку. Перша світова війна перетворить українців на повноцінну націю. Але спочатку вона розколола національний рух. Запитання до учнів:

1.Схарактеризуйте ставлення українських політичних сил до війни. 

2.Як треба розуміти слова І.Франка: «на шахівниці політики Європи українці не є навіть нікчемною пішечкою»? Якими були плани воюючих сторін щодо України?

3.Воюючі сторони були байдужими до національних прагнень українського народу. Українські землі були лише об'єктом експансії для Антанти та Четверного союзу, а самі українці, не маючи власної держави, мусили воювати за чужі. Чи намагалися українці подолати байдужість країн Антанти та Четверного союзу до національних прагнень і привернути увагу до проблеми створення української держави?

4.З уроків всесвітньої історії пригадайте, які зміни відбулися на політичній карті світу внаслідок Першої світової війни?

Завдання уроку. Ми продовжуємо вивчати тему «Україна в роки Першої світової війни». Будемо говорити про воєнні дії та наслідки війни для українців. Працюватимемо з різними джерелами інформації. Вчимося аргументовано висловлювати власні думки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, прогнозувати хід історичних подій. Також, продовжуємо працювати з контурними картами, в яких позначатимемо хід воєнних  дій. Здобуті знання дадуть вам змогу скласти уяву про подію та епоху в цілому, стануть у нагоді при підготовці до ЗНО.

 

 Війна розпочала процес розпаду імперій, і майже всі нації Східної Європи, включаючи такі невеликі за чисельністю народи, як фіни, естонці, латиші та литовці, здобули незалежність. А 30-ти мільйонна українська нація?

Проблема уроку. Чи давала Перша світова війна шанс українцям на здобуття незалежності? Тобто, продовжуємо працювати над  проблемою, яку ми визначили минулого уроку. Для її вирішення  продовжуємо робити  записи  в  таблицю.

Передумови здобуття незалежності, що формувалися  в роки війни	Перешкоди здобуття незалежності, спричинені війною

 

4. Засвоєння нових знань

План вивчення теми уроку

1.Воєнні дії на території України у 1914 р. Антиукраїнська русифікаторська політика.

        2.Воєнні дії на території України в 1915 — 1917 рр.

        3. Бойовий шлях легіону УСС.

4. Наслідки Першої світової війни для України.

 

Розповідь вчителя. З початком війни українські землі перетворилися на арену бойових дій. Запитання до учнів: подивіться на карту  і назвіть українські землі, що стали основним театром бойових дій. 

 В роки війни в російську армію було мобілізовано 3,5 млн. українців, а в складі австро-угорської воювало понад 300 тис. «русинів».  І вже в серпні 1914 їм довелося зустрітися один з одним у бою під час Галицької битви. Перемога Росії, великі втрати Австро-Угорщини – 400 тис. вбитих, 100 тис. полонених (серед них багато українців). Після 4-місячної облоги капітулював Перемишль з 117-тис. гарнізоном. Росія зайняла всю Східну і частину Західної Галичини, майже всю Буковину, Львів. Вийшла до карпатських перевалів. На окупованій території утворено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом Г.Бобринським. Якими були дії окупаційної влади, дізнаємося згодом.

Завдання учням: Позначити лінію фронту на кінець 1914 р.

 

Розповідь вчителя. Росія була впевнена, що Західна Україна назавжди стала частиною імперії. До Львова навіть приїхав Микола II. Однак час візиту царя був обраний надзвичайно невдало. На фронті назрівав перелом на користь німецько-австрійських військ. Російська армія була знекровлена, резерви вичерпані (військам був даний наказ витрачати лише 1 снаряд в день).

Квітень 1915 – німецько-австрійський контрнаступ в Галичині, який почався з Горлицького прориву. Російські солдати гинули тисячами, не маючи зброї і боєприпасів. Росія зупинила німецько-австрійські війська  лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський-Тернопіль-Кременець-Дубно. Завдання учням: Позначити лінію фронту на кінець 1915 р., м. Горліце.

Російська армія, відступаючи по своїй території, вдалась до тактики «спаленої землі» → біженці йшли за Урал. Вони сподівалися лише на допомогу громадських організацій, що їх почали утворювати українці вже в перші місяці війни. Союз земств, Союз міст, Товариство допомоги населенню Пд. України, що постраждало від воєнних дій. Відбувалося згуртування нації. 

Тим часом в Західну Україну повернулась австрійська влада. Створено 21 концтабір  для русинів, яких запідозрила в симпатіях до Росії і звинуватила у своїй поразці у Галицькій битві. У Талергофі в жахливих умовах утримувалося 30 тисяч українців. Суворий режим, сваволя адміністрації, голод і нестерпні санітарні умови (епідемія плямистого тифу) спричинили велику смертність серед в'язнів.

 Відео «Репресії в Галичині». Запитання до учнів до відео: Схарактеризуйте ставлення австрійського уряду та російських окупаційних військ до українського населення. Визначте причини такого ставлення. Спрогнозуйте, чи зміниться ставлення самих українців до імперій, пам'ятаючи які надії щодо Росії і Австро-Угорщини вони  плекали  напередодні війни.

Яким чином репресії впливали на боротьбу українців  за державність?Як війна змінювала українську націю?

Завдання учням:  Зробіть відповідні записи у таблицю

Можливий варіант записів у таблицю: 1.репресії імперських урядів → зведення нанівець легальних можливостей політичної діяльності; 2.зникли ілюзії, що Росія чи Австро-Угорщина врахують  вклад українців у перемогу; 3.війна сприяла перетворенню українського народу на повноцінну націю, зростання національної самосвідомості. Згуртування нації.

 

Розповідь вчителя. В ході німецько-австрійського наступу Росія втратила 300 тис. убитими, контроль над значною частиною своєї території, на якій було зосереджено 30% промислового потенціалу імперії, 10% залізниць. Від цих втрат Росія не оговтається до кінця війни. Та все ж не припинятиме спроб довести війну до переможного кінця. Травень – вересень 1916 – Брусилівський прорив – наступальна операція рос. військ під командуванням генерала Брусилова. Це одна з найвдаліших воєнних операцій Росії у Першій світовій. Нова тактика – прориви фронту одночасно на декількох ділянках.

Завдання учням: Прочитаємо і прокоментуємо  документ. Опишіть свої враження від прочитаного.

«Проти військ Брусилова по всьому фронту тягнулися три укріплені смуги на відстані 3-5 км одна від одної. Кожна смуга складалася не менше, ніж з трьох ліній окопів. У глибоких окопах ходили не пригинаючись. Укріплені смуги були обплетені колючим дротом. На найбільш небезпечних ділянках до дроту був підключений струм високої напруги. Смуги містили також замасковані міни, кулеметні гнізда та запасні позиції для легких гармат».

Перемога далася дорогою ціною. Завдання учням: Прочитаємо і прокоментуємо лист солдата Андрія Рубеля з фронту. Які почуття викликає у вас його  розповідь.

3 листа солдата Андрія Рубеля:

     «Я живий і здоровий, але що пережив, того й описати не можна. Наші війська пішли в наступ від Луцька до Ковеля, маючи намір прорвати фронт. Що робилося, волосся ставало дибки, і сам, як в огні, нічого не відчуваєш. Ряди наші змішалися з вогнем і землею і 23 травня, коли ми з вигуками "ура" добігали до ворожих окопів, то я тільки пам'ятаю, що кулі і снаряди свистіли і ревли, а люди падали навкруги. Але скільки там було солдатів: на місце забитих і поранених все нові й нові підбігали, і також падали, розривалися на шматки і в повітрі літали руки, ноги, голови, в моїх очах все уявлялося в кривавому світлі... Люба сестричка, яка це огидна справа – війна…».

Завдання учням: Позначити лінію фронту на кінець 1916 р. 

 

Розповідь вчителя. Тим часом війна продовжилась. Червень 1917 –  наступ російських військ на львівському напрямі, який закінчився провалом; Росія втратила Галичину і Буковину. Після цього війна набула позиційного характеру. Завдання учням: Позначити лінію фронту на липень 1917 р. 

 

Розповідь вчителя. На фронтах Першої світової війни відзначилися мужністю і відвагою укр. січові стрільці. Давали дві присяги. Спочатку австрійське командування з недовірою поставилося до ідеї створення українського легіону. З 28 тис. добровольців зброю отримали 2,5 тис. Згодом австрійське і німецьке командування неодноразово відзначало героїзм усусів, їхні високі моральні якості, називало легіон «найкращим підрозділом всієї австро-угорської армії». Вони вважали себе першою частиною української армії, що відроджувалась вперше від часів Мазепи. Армією, яка могла б захистити інтереси українців і здобути незалежність. І це дійсно була українська армія. Мали власні однострої та відзнаки, прапор. Бойовий вишкіл усуси отримали  від німецьких інструкторів, що перетворило їх у боєздатну одиницю.  Перший командир легіону – Михайло Галущинський (директор приватної укр. гімназії). Жіночу сотню у складі 33 січовичок очолила Олена Степанів.

 Відео «Легіон УСС». Запитання до учнів по відео: Коли утворився легіон? Якою метою були об'єднані усуси? Чому усуси так героїчно боролися за нібито ж чужі інтереси?

Розповідь вчителя. Бойовий шлях усусів почався у вересні 1914 р., коли у розпал Галицької битви вони захищали  Ужоцький та Верецький перевали в Карпатах. Квітень-травень 1915 - бій за гору Маківка в Карпатах, що є найяскравішою сторінкою історії УСС. Першими ввійшли у м. Галич, піднявши жовто-синій прапор над ратушею. Серпень-вересень 1916 р. – бої поблизу Бережан. Полк потрапив в оточення, втратив 1000 бійців, однак зупинив російський наступ. Після цього усуси зосередились на національно-культурній роботі: опікувались І.Франком в останні місяці його життя (його сини Петро і Тарас служили в легіоні), заснували на Волині 46 укр. початкових шкіл, де самі ж і вчителювали. 1917 р. вони знову повернулися на фронт.

Завдання учням: Прочитаємо спогади сучасника. Визначте історичне значення діяльності легіону.

Спогади сучасника

«Всюди, куди прийшли УСС, залишали за собою чар національного війська, національної ідеї; їхній похід був справжньою рухомою пропагандою за українську державність. Стрільці залишали по собі серед українського населення національне освідомлення, віру у власну державу та любов до Стрілецтва».

 

Завдання учням: Зробіть записи у таблицю. Можливий варіант записів у таблицю: створення легіону УСС  ознаменувало відновлення збройної боротьби за волю України. Здобуто досвід воєнних дій. Створили перші українські школи.

Вчитель. А ще неповторні стрілецькі пісні, одну з яких ми з вами послухали на початку уроку. Боротьбу усусів за державність продовжили наступні покоління українців. Запитання до учнів: Чи можемо стверджувати, що наразі боротьбу за незалежність України завершено?  

 

Вчитель. Повернемося назад, в 1917 рік. Запитання до учнів:  Пригадайте, яким було політичне і економічне становище в Російській та Австро-Угорській імперіях? Яким чином цей фактор впливав на перспективи боротьби українців  за державність?

Завдання учням:  Зробіть записи у таблицю. Можливий варіант записів у таблицю: ослаблення і розпад Російської  і Австро-Угорської імперій внаслідок війни.

Розповідь вчителя. Імперії були виснажені і не мали змоги продовжувати війну. Тому 15 грудня 1917 р. представниками Австро-Угорщини, Німеччини та Росії у Брест-Литовську була підписана угода про припинення воєнних дій на східному фронті. Війна для українців закінчилася.   Вона мала дуже важкі наслідки  для України. Загинуло понад 500 тис. чол. Руйнування та занепад господарства, зубожіння населення, загроза голоду. Але були і позитивні наслідки війни. Завдання учням: Спробуйте ї визначити позитивні наслідки війни для українців.

 

Отже, чи давала Перша світова війна шанс українцям на здобуття незалежності? Як позначилася війна на формуванні української нації? Наразі ви знаєте достатньо, щоб вирішити наше проблемне питання. Можливий варіант заповненої протягом вивчення розділу таблиці.

 

Передумови здобуття незалежності, що формувалися  в роки війни

Перешкоди здобуття незалежності, спричинені війною

1.Утворення ГУР, СВУ, що поставили за мету здобуття Україною незалежності  та могли очолити цю боротьбу. 2.Інформування світової громадськості, здійснюване СВУ та ГУР про український рух та його мету, призвело до підняття питання про незалежність на міжнародний рівень.  3.Ослаблення і розпад Російської  і Австро-Угорської імперій внаслідок війни. 4.Війна згуртувала, сприяла перетворенню українського народу на повноцінну націю. 5.Створення легіону УСС  ознаменувало відновлення збройної боротьби за волю України. Здобуто досвід воєнних дій.

1. Розкол національного руху. 2.Байдужість усіх воюючих сторін до національних прагнень українського народу. Українські землі були лише об'єктом експансії для Антанти та Четверного союзу. 3. Репресії імперських урядів, придушення опозиції  → зведення нанівець легальних можливостей політичної діяльності.

Вирішення проблемного питання уроку: Головний наслідок Першої світової війни для України – це шанс здобути незалежність і  намагання здійснити це впродовж 1918–1921 років. Про що й піде мова на наступних уроках.

5.Рефлексія ( тестування)

1.Яка територія  стала основним театром воєнних дій на Україні?

А) Поділля, Закарпаття, Волинь;          Б) Галичина, Буковина, Волинь;

В) Полісся, Галичина, Волинь;              Г) Закарпаття, Полісся, Галичина.

2. Які події відбулися в:

А) серпні-вересні 1914 р.;                            1.Битва за гору Маківка

Б) квітні - травні 1915 р;                             2.Галицька битва;

В) травні-вересні 1916 р.                            3.Брусилівський прорив.

3. Встановіть відповідність між особами та фактами їх біографій.

А) Михайло Галущинський;                   1. командир легіону УСС;

Б) Олексій Брусилов;                               2. Галицько-Буковинськ.генерал –губернатор;

Г) Георгій Бобринський.                         3.головнокомандуючий російськими військами.

4. Коли утворився легіон УСС?   А) 1914 р.;    Б) 1915 р.;     В) 1916 р.;       Г) 1917 р.

5.З якою метою був утворений легіон УСС?

6. Укажіть назву події, зображеної на картосхемі.  

А) Галицька битва;                   Б) капітуляція фортеці Перемишль;

В) битва за гору Маківку;      Г) Брусиловський прорив.

 

 

6.Підсумок уроку. Що ж таке Перша світова війна для України? Ви мали завдання осмислити це питання на емоційному рівні і викласти свої думки у формі сенкану. Учні зачитують свої сенкани.

Домашнє завдання: опрацювати § 11-12, знайти інформацію про те, як вшановується на Україні пам'ять українців - жертв Першої світової війни.